Егілс Левітс

Егілс Левітс (латис. Egils Levits, 30 червня 1955, Рига) — латвійський юрист, політолог. Президент Латвії (2019—2023), ексміністр юстиції (1993—1994). Суддя Європейського суду з прав людини (1995—2004), потім — Суду Європейського Союзу (до 2010 року називався Судом Європейських співтовариств). Учасник Атмоди.

Егілс Левітс
латис. Egils Levits
{{{ім'я}}}
10-й Президент Латвії
8 липня 2019 — 8 липня 2023
Прем'єр-міністр	Кріш'яніс Каріньш
Попередник	Раймондс Вейоніс
Наступник	Едгарс Рінкевичс
Суддя Європейського суду ЄС
11 травня 2004 — 17 червня 2019
Попередник	Фідельма Макен^[en]
Наступник	Нійло Яяскінен^[en]
Міністр юстиції Латвії
3 серпня 1993 — 19 вересня 1994
Президент	Ґунтіс Улманіс
Прем'єр-міністр	Валдіс Біркавс
Попередник	Скудра Віктор
Наступник	Романс Апсітіс
Народився	30 червня 1955(1955-06-30) (68 років) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Відомий як	суддя, правник, політик, адвокат, учасник міжнародних форумів
Країна	СРСР, ФРН і Латвія
Alma mater	Ризька гімназія № 2^d, Латиська гімназія в Мюнстері^d (1973) і Гамбурзький університет (1986)
Політична партія	Латвійський шлях^d
Батько	Йонас Левітс^d
Мати	Інгеборга Левіте^d
Нагороди	Орден Трьох зірок Орден Вієстура Хрест Визнання Орден Трьох зірок Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня Орден Білого Орла Кавалер Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
president.lv
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Автор концепції про повернення Латвії незалежності. Посол Латвії у Німеччині, Швеції (1992—1993), Австрії, Угорщині, Швеції (1994—1995). Депутат Сейму (1993—1994). Автор понад 100 наукових публікацій. Почесний Dr.iur.h.c. Латвійської АН. Суддя Міжнародного арбітражного суду. Голова президентської комісії з конституційного права. 29 травня 2019 року обраний Сеймом Президентом Латвії.

Обійняв посаду 8 липня 2019 року.

Життєпис

Левітс з Президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту до Латвії у 2019 році

Батько, інженер Йонас Левітс, син Мойсея (Мозуса) Левітса.

Мати, Інгеборга Левіта^[lv], уроджена Барга. Народилася 31 березня 1926 року в Тукумсі у німецькій родині. Навчалася у Латвійській академії мистецтв. Поетеса, псевдонім — Ая Земзаре, латис. Aija Zemzare.

У 1972 році, коли радянський уряд дозволив частині латиських євреїв залишити СРСР, сім'я виїхала до Ізраїлю, але оселилась у ФРН.

Егілс навчався у Мюнстерській латиській гімназії, яку закінчив 1973 року. Навчався у Гамбурзькому університеті.

Дружина — Андра, гінеколог. Донька Індра.

У 2019 надрукував першу книгу Valstsgriba. Idejas un domas Latvijai 1985—2018.

Нагороди

Національні нагороди

• Орден Трьох зірок V ст. (2000);
• Хрест визнання I ст. (2005);
• Великий хрест з ланцюгом Ордена Трьох зірок (8 липня 2019);
• Великий хрест Ордена Вієстура (8 липня 2019);

Іноземні нагороди

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (23 серпня 2021) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-латвійського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України;
• Орден Білого Орла (1 лютого 2023);
• Великий хрест Ордена Золотого лева Нассау (13 березня 2023);
• Великий ланцюг Ордена інфанта Енріке (12 квітня 2023);
• Ланцюг Маріїнського Ордена Хреста (19 квітня 2023).

Примітки

1. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
2. . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 29 травня 2019. 
3. Members of the Permanent Court of Arbitration [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Стр. 105 (стр. 24 файла)(англ.)
4. «Latviešu rakstnieku un žurnālistu 6. salidojums Rietumvācijā šogad notika Libekā», Laiks, 1974, 3 augusts
5. Izklaide, DELFI (3 червня 2015). . delfi.lv (латис.). Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. 
6. Sprūde, Viesturs (15 лютого 2019). . LA.lv (латис.). Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 10 квітня 2019. 
7. Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 393/2021 «Про нагородження Е.Левітса орденом князя Ярослава Мудрого»
8. Sylwia Dąbkowska-Pożyczka (1 lutego 2023). Andrzej Duda przyznał prezydentowi Łotwy Order Orła Białego. dzieje.pl. Процитовано 4 травня 2023. 
9. Vestnesis
10. President.ee. 

Посилання

• Довідки про суддів СЕС [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Егілс Левітс: потрібне мито солідарності [ 27 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Delfi^[en], 23.09.2009 (рос.)
  ?^{[недоступне посилання з травня 2019]}|