Брето́нська мова (самоназва: Brezhoneg, Brezoneg) — кельтська мова бритської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї. Вельми близька до валлійської, особливо до корнської і споріднена з галльською мовами.
| Бретонська мова | |
|---|---|
| Brezhoneg | |
| Мапа поширення бретонської мови впродовж сторіч | |
| Поширена в | Франція |
| Регіон | Бретань |
| Носії | бл. 270 000 |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | регіональна мова |
| Регулює | Ofis Publik ar Brezhonegd |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | br |
| ISO 639-2 | bre |
| ISO 639-3 | bre |
Бретонською мовою говорять на північному заході Франції в Нижній Бретані — переважно в департаменті Фіністер (брет. Penn ar Bed) і на заході департаментів Кот-д'Армор (брет. Aodoù-an-Arvor) і Морбіан (брет. Mor-bihan).
Сильний вплив французької мови протягом декількох століть виклив в бретонській появу низки ознак, що не відзначаються в острівних кельтських мовах — зокрема, в інших бритських. З цих рис у фонетиці: огублені голосні /y/ та /œ/; велика кількість носових голосних; увулярний звук /ʁ/. У граматиці: система складних і надскладних імен; наявність артиклів; запозичення з французької продуктивних суфіксів, наприклад, -ans, -aj, -er. Французька мова вплинула і на синтаксис. За французьким зразком побудовані слова, що позначають спорідненість людей: tad-kaer — фр. beau-père «тесть» тощо. В цілому вплив французької мови на бретонську цілком не вивчено.
Бретонську мову іноді називають «армориканська бретонська мова», що походить від старої назви півострова Бретань — Ар(е)морика.
Лінгвогеографія
Ареал і чисельність
Станом на початок XXI століття бретонська мова перебуває під загрозою зникнення: більшість носіїв — літні люди, і мова недостатньо активно передається молодшому поколінню. До того ж бретонська не є офіційною мовою Бретані, й у державних установах використовується французька; бретонською говорить головним чином сільське населення. Незважаючи на це, нею видається письменство: як діалектами КЛТ, так і ванським, ведуться радіо- і телепередачі. За даними TMO-Fañch Broudic 2007 року, число активних носіїв мови — 206 тис. чол., що складає 5 % від населення Бретані. За оцінками початку 1990-х років, бретонською мовою володіло близько 250 тис. осіб старше 15 років, тоді як 1983 року — 615 тис. чол. Майже всі вони говорили і французькою мовою; число осіб, що володіли тільки бретонською, невідомо, але навряд чи перевищувало 1 % від наведеного числа. За даними онлайн-довідника Ethnologue, 2013 року кількість носіїв бретонської мови складало 206 тис. чоловік.
Приблизна кількість мовців у 2010—2015 роки:
| Область | Населення | Кількість носіїв | Відсоток мовців від загального населення |
|---|---|---|---|
| Нижня Бретань | 1,3 млн | 185 000 | 14,2 % |
| Centre Ouest Bretagne | 112 000 | 20 000 | 20 % |
| Trégor-Goelo | 127 000 | 25 000 | 20 % |
| Pays de Brest | 370 000 | 40 000 | 11 % |
| Pays de Cornouaille | 320 000 | 35 000 | 11,5 % |
| Pays de Lorient | 212 000 | 15 000 | 7,3 % |
| Pays de Vannes | 195 000 | 11 000 | 5,5 % |
| Pays de Guingamp | 76 000 | 12 000 | 17 % |
| Pays de Morlaix | 126 000 | 15 000 | 12 % |
| Pays de St Brieuc | 191 000 | 5 000 | 3 % |
| Pays de Pontivy | 85 000 | 6 500 | 8 % |
| Pays d'Auray | 85 000 | 6 500 | 7,6 % |
| Верхня Бретань | 1,9 млн | 20 000 | 2 % |
| Pays de Rennes | 450 000 | 7 000 | |
| Атлантична Луара | 1,3 млн | ||
| Pays de Nantes | 580 000 | 4 000 | 0,8 % |
| Загальна | 4,56 млн | 216 000 | 4,6 % |
Соціолінгвістичні відомості
Один з труднощів, що стоїть перед ентузіастами відродження бретонської мови — існування щонайменше трьох різновидів правопису: KLTG, або «об'єднаний» правопис (peurunvan, чи Zedacheg — за прийнятим у ньому диграфом zh, що означає z в діалектах КЛТ і h у ванському діалекті); «університетський» (skolveurieg), що існує в двох видах для діалектів КЛТ і ванського діалекту; та «міждіалектний» (etrerannyezhel), заснований на етимологічному принципі і близький до правопису Ж.-Ф. Ле Ґонідека.
Літературна мова укладена у XIX столітті на основі діалектів групи КЛТ (переважного леонського), проте не всі його норми було вироблено. Більшість носіїв мови не володіє літературною мовою і говорить діалектами.
Викладання бретонською мовою здійснюється в мережі приватних шкіл «Діван» (diwan). З 1994 року за законом Тубона, прийнятим з метою захисту французької мови від зовнішнього впливу, держава фінансує виключно франкомовні школи. Інший спосіб збільшення числа носіїв мови — програма «Div Yezh» («Дві мови») в державних школах, яка була запущена 1979 року. Інша програма під назвою «Dihun» («Пробудження») була запущена 1990 року для двомовного навчання в церковних школах. 2018 року 18 337 школярів (близько 2 % усіх школярів Бретані) відвідували школи «Diwan» або школи з програмами «Div Yezh» чи «Dihun». Це число збільшувалося щороку. 2007 року близько 5000 повнолітніх відвідували курси бретонської мови.
| Зростання відсотка дітей, які вивчають бретонську мову в школах:
| Відсоток дітей, які вивчають бретонську мову в школах, за департаментами (2008):
|
Популяризатором мови виступає бретонський музикант Денез Пріжан — виконавець традиційної музики в жанрах «gwerz[en]» («голосіння») і «Kan ha diskan[en]» («танцювальна пісня»), доповнених сучасними мотивами. Також відомою співачкою, що виконує пісні бретонською мовою, є Сесіль Корбел.
Діалекти
Бретонська мова складається з 4 основних діалектів:
- корнуайський (kerneveg, французькою — cornouaillais, не слід плутати з kernewek — самоназва корнської мови), на якому говорить 41 % усіх носіїв, поширений в околицях міста Кемпер;
- леонський (leoneg, французькою — léonard) — діалект району Бро-Леон (брет. Bro Leon, фр. Pays de Léon) на півночі Фіністера; найближчий до сучасної літературної бретонської мови;
- треґ'єрський (tregerieg, французькою — trégorrois) — діалект області Треґор (брет. Landreger, фр. Tréguier);
- ванський (gwenedeg, французькою — vannetais) — діалект району міста Ванн; ванським діалектом говорить усього 16 % носіїв мови.
Діалекти бретонської мови можна розділити на дві групи: перша охоплює корнуайський, леонський, треґ'єрський діалекти (об'єднуються скороченням КЛТ); друга — ванський діалект. Однією з основних рис поділу діалектів є постановка наголосу: наголос ставиться на передостанній склад в КЛТ і на останній — у ванському діалекті. Обидві групи досить сильно відрізняються одна від одної і носії КЛТ погано розуміють ванський діалект. Найдавніші ознаки діалектного членування бретонської мови (зміна положення наголоси в КЛТ) відносяться до X—XI століть; остаточне утворення діалектів у центрі і на північному сході області, де поширена бретонська мова, відноситься до XII—XIV століть, на півночі — до XV—XVI століть. Ванський діалект остаточно склався до XV—XVI століть, інші ж — XVII століття.
Усередині кожного діалекту є регіональні та місцеві особливості, виходячи з яких виділяються окремі говори. Ванський діалект умовно можна розділити на дві групи говірок: верхньованську і нижньованську. Найкраще вивчено відмінності у фонетиці, значно гірше — в морфології; відмінності у синтаксисі майже не вивчено.
Писемність
Писемність бретонської мови та її діалектів ґрунтується на латинському алфавіті — насамперед, на його французькому різновиді; таким чином, частина звуків має спільні з французькими позначення.
Сучасний бретонський алфавіт:
| A | B | CH | C'H | D | E | F | G | H | I | J | K | L | M | N | O | P | R | S | T | U | V | W | Y | Z |
| a | b | ch | c'h | d | e | f | g | h | i | j | k | l | m | n | o | p | r | s | t | u | v | w | y | z |
- Букви x і q у бретонський алфавіт, на відміну від французького, не входять.
- Диграф c'h позначає [x], а ch — [ʃ]; eu позначає [œ].
- Диграф zh залежно від діалекту читається або як z, або як h.
- Носові голосні передаються за допомогою ñ.
- Букви з діакритикою — é, è, ê, î, ī, ñ, ū, ô тощо — вважаються додатковими і до основного алфавіту не входять. У деяких джерелах букви é, ê, ñ, ù і т. д. включаються в основний алфавіт, однак, так як слова з цих букв не починаються, до алфавіту входять тільки їх малі різновиди.
«Університетська» орфографія 1955 року зблизила правописи діалектів КЛТ і ванського.
Старий бретонський алфавіт: A B K D E F G GW H CH C'H I Y J L M N O P R S T U V W Z.
Історія мови
Давньобретонський період відноситься до VIII—XI століть н. е. Бретонці переселилися до земель сучасної Франції в другій половині V століття з півдня Британії, звідки їх витіснили набігами англосакси. Ще IX століття бретонці займали весь півострів від гирла Луари на півдні та до району Мон-Сен-Мішель на півночі. В наступні століття межі поширення бретонської мови пересунулися на захід. Докладні відомості про бретонську мову датуються середньобретонським періодом (з XI століття, пам'ятки з XIV ст. — до цього часу збереглися лише глоси в латинських трактатах й ономастика (власні імена)). До IX століття вплив романських діалектів на бретонську мову був незначним; за середньобретонської доби (середина XI століття — середина XVII століття) посилюється вплив французької мови. Словниковий склад у великому обсязі поповнюється запозиченнями з французької мови; він також впливає на граматичну будову бретонської. Бретонська мова перебувала під тиском французької упродовж майже всієї своєї історії. Початок новобретонського періоду пов'язується з виходом 1659 року граматики Ж. Монуара. На початку XIX століття Ж.-Ф. Ле Ґодінек почав пуристичні реформи, спрямовані на «рекельтизацію» бретонської мови.
У Середньовіччі існувала багата бретонська література, її традиція припинилася лише XVII століття. Не маючи офіційного статусу після втрати автономії Бретані, бретонська мова збереглася головним чином серед сільського населення, натомість у містах французька мова стала повністю переважати вже з XVIII століття. Проповідницька діяльність бретонською мовою почалася досить рано. Повсюдну освіту в Бретані було введено тільки XIX століття, однак її здійснювали виключно французькою, а бретонську мову було повністю заборонено. Водночас XIX століття піднялася хвиля зацікавленості до вивчення бретонської мови і фольклору, важливу роль в якій зіграв Ж.-Ф. Ле Ґонідек, який вважається творцем сучасної бретонської літературної мови.
Протягом XIX і XX століть французька політика тривалий час була спрямована на витіснення бретонської мови. Деяке відродження бретонської мови мало місце за окупації Франції німецькими військами під час Другої світової війни (а саме в 1940—1944 роках); в наступні роки викладання бретонської мови з боку уряду або обмежувалося однією годиною на тиждень (так званий Закон Дексона[fr] 1951 року), або не мало майже ніякої підтримки (в 1970—1980 роках бретонську мову в середніх школах вивчали тільки 5 % учнів).
Лінгвістична характеристика
Фонетика і фонологія
Голосні
Літературний різновид має наступний склад вокалізму: /i/, /y/, /e/, /œ/, /ɛ/, /a/, /ɔ/, /o /, /u/. Кожен з голосних, за винятком короткого /ɔ/, може бути як довгим, так і носовим. Довгота пов'язана з ознакою сили / слабкості наступного за гласним приголосного. Голосний може бути довгим тільки в ударному складі перед коротким (слабким) приголосним: kador [k’a:dor] «стілець». Перед довгим (сильним) приголосним голосний буде коротким: yaouank [j'owank] «молодий». У ненаголошених складах зустрічаються тільки короткі голосні; в деяких діалектах у безударному складі з'являється редукований голосний [ə] (шва). Окрім того, у бретонських голосних є протиставлення за ступенем підйому (нижній, середній, верхній) і огубленості.
Протиставлення відкритих /ɛ/ / /ɔ/ і закритих /e/ / /o/ відзначається тільки під наголосом.
Часто зустрічається контактна назалізація голосних, яка виникає під впливом сусіднього носового приголосного: tomm /tõm/ «гарячий».
Приголосні
У фонетичному складі бретонської мови представлено наступні приголосні за МФА:
| Губні | Ясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Гортанні | |
|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | ɲ | ŋ | |
| Зімкнено-проривні | p b | t d | c ɟ | k g | |
| Щілинні | f v | s z | ʃ ʒ | x | h |
| Апроксиманти | j ɥ | w | |||
| Бічні | l | ʎ | |||
| Дрижачі | r |
Для низки діалектів описаний контраст приголосних за ознакою «сили»: «сильні» (fortes) дзвінкі зімкнено-проривні протиставляються «слабким» (lenes), глухі завжди вважаються сильними; сонанти також контрастивної за цією ознакою. Система приголосних літературного варіанта така ж, як в діалектах КЛТ.
В абсолютному виході слова (синтагмі) можуть стояти тільки глухі приголосні; в інтервокальному положенні (між двома голосними) — тільки дзвінкі: mat /mat/ «хороший» — mat eo /ma:deo/ «Він хороший».
Перед передньоязичними голосними помітна палаталізація зімкнених приголосного: kik /k'ik'/ «м'ясо».
У групах приголосних виду «дзвінкий + глухий» відбувається уподібнення (асиміляція), при якому сильнішим виявляється другий з двох розташованих поруч приголосних: addeskiñ /at 'teskĩ/ «вивчати», проте в правопису це не ніяк зображається.
Консонантий стрій бретонської мови істотно відрізняється за діалектами. Так, у низці діалектів (першою чергою ванському) існує сегмент [ɦ]; у багатьох діалектах [r] реалізується як [ʀ] або [ʁ]. У ряді ванських діалектів існує також глухий увулярний [χ]. Існують діалекти, де в число приголосних входять глухі сонанти на зразок [l̥]. У деяких північних діалектах присутній особливий спірант, що позначається [vh] і відрізняється від звичайного [v] більшою тривалістю і інтенсивністю виголошення.
Наголос
Наголос у бретонській мові —— силовий; падає на передостанній склад, хоча є деякі винятки (стягнення). У ванському діалекті наголос падає на останній склад. У цьому діалекті зберігся архаїчний тип просодики, успадкований від давньобретонської мови, в діалектах КЛТ — наголос перейшов на передостанній склад на початку середньобретонської доби.
Морфонологія
У бретонській мові найвідмітнішим видом морфологічних чергувань є початкові мутації[en]; вони нерідко виявляються єдиним показником роду — так, наприклад, леніція після артикля відбувається у іменників ж. р. однини і м. р. множини: ar g-kador «стул» (ж. р. одн.), ar d-tud «народ» (м. р. мн.). Правила мутацій, узагалі, схожі з валлійськими; вони можуть відрізнятися навіть у межах одного діалекту.
Для літературної мови властиві такі види мутацій:
- щілинні: k — c'h, p — f, t — z;
- сильна: g — k, b — p, d — t;
- м'яка: k — g, p — b, t — d, g — c'h, b — v, d — z, m — v;
- змішана: g — c'h, b — v, d — z, m — v;
- носова: d — n.
Утворення множини від основ на зубний приголосний викликає м'якшення: ant «борозна» — у множині anchou (t перейшло в ch).
Чергування в корені під впливом голосного наростка або закінчення (переголос) стали показником множини: bran «крук» — у множині brini.
Морфологія
За своїм строєм бретонська — аналітична мова з деякими ознаками синтетизму, які зустрічаються в особистих формах дієслова і займенникових прийменниках. Відмінкові значення виражаються аналітичними засобами. Синтаксичні значення виражаються в основному за допомогою позицій, прийменників тощо. До дієслова примикають віддієслівні прикметники (дієприкметники) і дієйменником. Займенники, числівники і прислівники виділяються так само, як й у валлійській мові. Прийменники, сполучники, родівники і частки утворюють групу службових частин мови; виділяються вигуки. Слова для уточнення місця, часу і т. ін. використовуються дуже рідко.
Загальні категорії
Рід
Рід (чоловічий і жіночий) виражається за допомогою мутацій у слові, які викликаються артиклем, займенником або іншим сусіднім словом; окрім цього, існує ряд приростків, які використовуються для утворення іменників жіночого роду, як, наприклад, -en і -ez: bleiz «вовк» — bleizez «вовчиця» тощо. Залежно від роду слова змінюються лише деякі числівники (див. нижче); в інших же випадках слова (зокрема прикметники) за родами не змінюються.
Число
Чисел в бретонській мові три: однина, двоїна і множина. Утворення форм чисел відрізняється в залежності від діалекту. Для множини зазвичай використовуються закінчення, які залежать від одухотвореності: -ed — для одухотворених іменників і дерев, -(i)où — для неживих. Крім цих закінчень, існують і інші: -i, -ier, -on, -ez, -en; деякі з них викликають переголос: bran «крук» — у множині brini. Іноді переголос сама утворює форму множини: dant «зуб» — у множині dent. Зустрічається суплетивізм: ki «собака» — у множині chas.
Деякі слова, що позначають парні предмети, використовують приросток «два» для утворення форми двоїни: daou-lagad «два ока».
Від форми двоїни можна утворити так звану «подвійну» множину: daoulagadoù «пари очей»; це ж число можна утворити за допомогою приєднання звичайного показника форми множини до збірного іменника: dilhad «одяг» — dilhadoù «кілька наборів одягу». Від збірного поняття можна утворити іменник, що позначає окрему його частину: geot «трава» — geot-enn «травинка»; так само можна зробити і з формою двоїни — brini «круки» — brinien «окремі особини з множини воронів» — і з формою однини botez «взуття» — у множині botoù «багато предметів взуття» — botezen «окремі предмети взуття».
Належність
На відміну від гойдельських мов, бретонською мовою приналежність можна висловити дієсловом am eus «мати». Крім того, належність може виражатися присвійні займенниками: va zi «мій дім» тощо. Для посилення значення приналежності до іменника може додаватися відповідне особі власника особовий займенник: va zi-me «дім мій»; з цією ж ціллю використовуються відмінювані прийменники a і de, які позначають походження і визначають іменник з певним артиклем або присвійним займенником: an ti ac'hanon «мій дім», e vreur dezhan da zi «його брат» тощо. Якщо приналежність виражається поєднанням двох сусідніх іменників, то визначальне слово без артикля стоїть першим: toenn ti «дах будинку», де toenn «дах» є визначальним; визначальне слово ti, своє чергою, може мати визначник (зокрема артикль): toenn ti an tad «дах будинку батька», toenn un ti bras «дах (якогось) великого будинку».
Частини мови
Числівники
Система обчислення в бретонській мові — двадцятерна. Числівник unan «один» не вживається з іменниками; в цьому випадку число буде виражатися артиклем.
Числівники від двох до чотирьох мають рід:
- daou baotr «два хлопчики» — div blac'h «дві дівчинки»;
- tri mab «три сина» — teir merc'h «три дочки»;
- pevar mevel «четверо слуг» — peder metez «чотири служниці».
В інших випадках числівники залежно від роду узгоджуваного з ним слова не змінюються.
Числівники бретонської мови в таблиці:
| 1 — unan [ˈyːnɑ̃n] | 21 — unan warn uɡent [ˈyːnɑ̃n warˈnyːɡɛn(t)] |
| 2 — daou [dou̯] / div [diw] | 22 — daou warn uɡent [ˈdou̯ warˈnyːɡɛn(t)] |
| 3 — tri [triː] / teir [tei̯r] | 23 — tri warn uɡent [ˈtriː warˈnyːɡɛn(t)] |
| 4 — pevar [ˈpɛːvar] / peder [ˈpeːdɛr] | 24 — pevar warn uɡent [ˈpɛvar warˈnyːɡɛn(t] |
| 5 — pem(p) [pɛm(p)] | 25 — pemp warn uɡent [ˈpɛmp warˈnyːɡɛnt] |
| 6 — cʼhwecʼh [xwɛːx] | 26 — cʼhwecʼh warn uɡent |
| 7 — seizh [sei̯s] | 27 — seizh warn uɡent [ˈsei̯z warˈnyːɡɛn(t)] |
| 8 — eizh [ei̯s] | 28 — eizh warn uɡent [ˈei̯z warˈnyːɡɛn(t)] |
| 9 — nav [nao̯] | 29 — nav warn uɡent [ˈnao̯ warˈnyːɡɛn(t)] |
| 10 — dek [dek] / [deːɡ] | 30 — treɡont [ˈtreːɡɔn] |
| 11 — unnek [ˈœ̃nɛk] / [ˈœ̃nɛɡ] | 40 — daou uɡent [dou̯ˈyːɡɛn] (2 x 20) |
| 12 — daouzek [ˈdɔu̯zɛk] / [ˈdɔu̯zɛɡ] | 50 — hanter kant [ˈhɑ̃ntɛr ˈkɑ̃n] («половина від 100») |
| 13 — trizek [ˈtriːzɛk] / [ˈtriːzɛɡ] | 60 — tri uɡent [ˈtriˈyːɡɛn] (3 x 20) |
| 14 — pevarzek [pɛˈvarzɛk] / [pɛˈvarzɛɡ] | 70 — dek ha tri uɡent [ˈdɛɡ a triˈyːɡɛn] (10 + (3 x 20)) |
| 15 — pemzek [ˈpɛmzɛk] / [ˈpɛmzɛɡ] | 80 — pevar uɡent [ˈpɛːvar ˈyːɡɛn] (4 x 20) |
| 16 — cʼhwezek [ˈxweːzɛk] / [ˈxweːzɛɡ] | 90 — dek ha pevar uɡent (10 + (4 x 20)) |
| 17 — seitek [ˈsei̯tɛk] / [ˈsei̯tɛɡ] | 100 — kant [kɑ̃n] |
| 18 — triwecʼh [ˈtriwɛx] (3 x 6) | 200 — daou cʼhant [ˈdou̯ ˈxɑ̃n] |
| 19 — naontek [ˈnao̯tɛk] | 1000 — mil [ˈmil] |
| 20 — uɡent [ˈyːɡɛn(t)] | 2000 — daou vil [dou̯ ˈvil] |
Займенник
Особисті займенники (суб'єктна форма):
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 | me | ni |
| 2 | te | c'hwi |
| 3 | eñ (чоловічий рід) hi (жіночий ріж) | i (ч. р.) int (ж. р.) |
Особисті займенники (об'єктна форма):
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 | va, 'm | hol, hon |
| 2 | da, 'z | ho, hoc'h |
| 3 | e, hen (м. р.) he, hec'h (ж. р.) | Нема Нема |
В бретонській мові є три ступені вказівних займенників: «найближчі», «ближні» і «віддаленіші». Вони, крім «ближніх», вживаються з іменниками як післяйменники: an den-mañ «ця людина (найближча)» — an den-se «ця людина».
У бретонській мові існують так звані займенникові прийменники, які точно передають місцезнаходження об'єкта: наприклад, em c'hichen «біля мене», a-dreñv-din «позаду мене».
Дієслово
Перехідність і неперехідність
У бретонській мові немає чітко вираженої морфологічної межі між перехідними і неперехідних дієсловами, та багато дієслів можуть бути як перехідними, так і неперехідних залежно від контексту: наприклад, arvesti як перехідний дієслово означає «споглядати», а як неперехідний — «бути присутнім (на чомусь)».
За середньобретонської доби неперехідні дієслова відмінювалися за допомогою допоміжного дієслова bezañ «бути»; у сучасній мові дедалі частіше використовується дієслово kaoud «мати», проте це все ж залежить від діалекту.
Дієслівний стан
У бретонській мові, як і в інших кельтських мовах, є діяльний стан дієслова (для перехідних, неперехідних, зворотних і безособових дієслів) і пасивний стан (для перехідних дієслів) з пов'язаними з ним безособовими формами, які може мати будь-яке дієслово.
Пасивний стан і безособове відмінювання відрізняються тим, що перший не використовується, навіть якщо вираженим є агенс. Для позначення зворотньої або взаємної дії існує частка em.
Способи дієслова і часи
В бретонській мові три способи: дійсний, умовний і наказовий. Дійсного способу має 4 часи дієслова, які утворюються синтетично: теперішній, імперфект, минулий і майбутній; є також ряд складних і надскладних часів, утворених аналітично (теперішній час допоміжного дієслова + дієприкметник минулого часу): перфект, давноминулий, минулий попередній і майбутній попередній. Надскладні часи будуються за схемою «перфект допоміжного дієслова + дієприкметник минулого часу». Аналітичний перфект майже витіснив минулий час — він зберігся тільки в письмовій мові.
В умовному способі є тільки два синтетичні часи — теперішній і минулий.
Бретонське дієслово має низку особливостей. Дієслова bezañ «бути» і endevout/kaout «мати» в теперішньому часі і Імперфект мають форму звичайної дії, яка позначає якісь часто повторювані дії: наприклад, Poan hor bez o labourat e-pad ar goañv «Нам важко працювати взимку»; такі речення часто супроводжуються прислівниками часу: alles «часто», bendez «щодня» тощо. Дієслово «бути» в теперішньому часі й імперфект має особливу «ситуаційну» форму, яка передає «точкове» дію в часі і просторі: Emañ klañv «Він хворий (зараз)», Emañ e Brest «Я (зараз) перебуваю в Бресті»; в поєднанні з часткою о і дієприкметником теперішнього часу «ситуаційна» форма може мати значення теперішнього тривалого часу: Emaon o vont «Я йду».
Перфект будується з допоміжним дієсловом «мати» і дієприкметником минулого часу: Lennet en deus Yann al levr «Ян прочитав книгу».
Дієвідмінювання
| Число | «Безособове» | «Особове» з дієсловом ober «робити» | «Особове» |
|---|---|---|---|
| Однина | Me a skriv «Я пишу» Te a skriv «Ти пишеш» Eñ a skriv «Він пише» Hi a skriv «Вона пише» | Skriva a ran — буквально: «Писання, яке я роблю». Skriva a rez Skriva a ra | Eul lizer a skrivan — буквально: «Лист, який я пишу». Eul lizer a skrivez Eul lizer a skriv |
| Множина | Ni a skriv «Ми пишемо» C'hwi a skriv «Ви пишете» I a skriv «Они пишут» | Skriva a reomp Skriva a rit Skriva a reont | Eul lizer a skrivomp Eul lizer a skrivit Eul lizer a skrivont |
| Безособова форма | Skriva a reer | Eul lizer a skriver |
«Безособове» відмінювання зобов'язане своєю назвою незмінній формі дієслова; підмет передує дієслову (присудку). «Особове» відмінювання використовується у тому випадку, коли прямий додаток передує дієслову; словозміна в дієслівній формі вказує на особу. Елемент a походить від відносного займенника.
Часи і способи, утворені синтетично
| Число | Особа | Теперішній час | Імперфект | Минулий час | Майбутній час |
|---|---|---|---|---|---|
| Однина | 1 2 3 | -an(n) -ez (-es) — | -an(n) -ez (-es) -e | -iz (-is) -jout -az (-as) | -in -i -o |
| Множина | 1 2 3 | -omp -it (-et) -ont | -emp -ec'h -ent | -zomp (-jomp) -joc'h (-jot) -zont (-jont) | -imp (-fomp) -ot (-fet) -int (-font) |
| Безособова форма | -er | -ed | -jod | -or |
| Число | Особа | Теперішній час | Минулий час |
|---|---|---|---|
| Однина | 1 2 3 | -f, -z, -j, -ch, -en -fez (-fes) -fe | -jen -jes -je |
| Множина | 1 2 3 | -femp -fec'h -fent | -jemp -jec'h -jent |
| Безособова форма | -fed | -jed |
| Число | Особа | Словозміна |
|---|---|---|
| Однина | 1 2 3 | — — -et |
| Множина | 1 2 3 | -omp -it (-et) -ent (-ent) |
| Безособова форма | — | — |
Заперечення
В бретонській мові дієслівне заперечення багато в чому схоже з французьким. Воно виражається циркумфіксом ne … ket — це склалося за новобретонську добу. Частка ket може бути замінена на інші негативні частинки: mui «більше», morse «ніколи», ebet «ніхто» тощо
У деяких діалектах першого негативного слово ne часто опускається; інфінітив має особливу негативну форму chom hep, себто дослівно «залишатися без», яка ставиться після слова, до якого вона належить.
Вигуки
Вигуки склалися на основі різних частин мови; найближчою за змістом до вигуків є категорія вигуку в прикметниках, яка утворюється шляхом приєднання показника -(h)et (-at): Gwanat den! «Яка слабка людина!»
Словотвір
У словотворенні найбільше розвинена суфіксація. Деякі суфікси було запозичено з французької: наприклад, -ans від фр. -ance. Деякі суфікси утворюють імена жіночого (-ek, -enti, -iz тощо) або чоловічого (-ded, -der й ін.) роду; деякі суфікси можуть бути використані для утворення імен як жіночого, так і чоловічого роду — це, наприклад, приросток -erez, який утворює імена діячів жіночого роду, але абстрактні імена чоловічого роду: kaozerez «говоруха» (жіночий рід) — kaozerez «говоріння, розмова» (чоловічий рід).
Є словоскладання: menez-tan «вулкан» — від menez «гора» і tan «вогонь».
Прикметники можуть бути субстантивовані і при цьому мати форму числа.
Синтаксис
З розвитком аналітизму дієслово в бретонській мові набуло складну складову форму, яка власне виступає як аналітична форма дієслова: дієслівне ім'я + відносна частка a/e + допоміжне дієслово ober «робити». Речення з порядком слів VSO (присудок — підмет — прямий додаток) є відносно нейтральним: Klask a ra Yann ul levr «Ян бачить книгу».
Фінітне дієслово у невідносній формі може стояти на початку, якщо воно стоїть у наказовому способі або якщо речення є відповіддю на питання.
Порядок слів OVS з винесенням дієслівного імені на початок речення виділяє дію: Klask ul revr a ra Yann «Бачить книгу Ян».
Зі взаємним розташуванням дієслова і підмета пов'язано вживання різних видів дієвідмінювання:
- коли підмет передує дієслову, то вживається «безособове» дієвідмінювання: Ar vugale a gar o zad «Діти люблять свого батька» (SVO);
- коли підмет, виражений іменником, слідує за дієсловом, вживається «особисте» відмінювання з дієсловом «робити»: Deskouez a ra an tan avel «Вітер віщує вогонь» (VSO);
- Якщо дієслову передує додаток, а підмет не виражено ні займенником, ані ім'ям, то особа діяча виражається словозміною в дієслові: Va zad a garan — дослівно: «Мій батько, якого я люблю» (OV).
У негативних реченнях порядок слів зазвичай буде SVO з обов'язковим погодженням дієслова: Ar vugale ne welont ket o zad «Діти не бачать свого батька».
Як і в інших кельтських мовах, в бретонском широко використовується інфінітив. У сучасній мові інфінітив з артиклем може бути підметом і доповненням; він може вживатися як заміна фінітного дієслова в окличних, спонукальних і деяких інших видах речень. Інфінітивні звороти, які часто використовувалися за середньобретонської доби, наразі майже зникли.
Частини складного речення з'єднуються за допомогою сполучників і сполучних слів. Зазвичай за сполучником слідує відносна дієслівна частка e: … had e kouezhas «… і він упав», … peogwir e varvas «… тому що він помер»; винятками є сполучники hogen «але» і rak «так як» — вони потребують іншого порядку слів: … rak e vam a varvas «… так як його мати (яка) померла», але не … rak e varvas e vamm. Після сполучників ma (mar) «якщо» і pa «коли» частка e не вживається.
Лексика
Запозичення
Найдавніші запозичення з латинської мови з'явилися в бретонській до переселення предків бретонців на материк: abostol (від лат. apostolus) тощо. Після появи бретонців на півострові Бретань було запозичено такі слова, як mank («однорукий» — від лат. mancus), kab («голова» — від лат. caput) тощо.
Деякі запозичення мають численні похідні — наприклад, від kemmañ «змінювати» (від лат. cambio) можна утворити kemmaden «зміна», kemmadur «зміна», kemmas «змінний» і т. ін.
З XII—XIII століть починаються запозичатися французькі слова. Нині число запозичень з французької дуже велике і навіть перевищує число питомо бретонських слів; у діалектах, якими говорять на границі з франкомовною зоною, число запозичень з французької дещо вище.
Приклади слів
- Degemer mat — Ласкаво просимо;
- Breizh — Бретань;
- Brezhoneg — Бретонська мова;
- Ti — Хата;
- Kreiz-kêr — Центр міста;
- Skol — Школа;
- Skol-veur — Університет;
Приклад вірша
«Заповіт» Т. Г. Шевченка бретонською мовою (переклала Наїґ Розмор):
Примітки
- (фр.) Звіт INSEE про стан бретонської мови в Бретані [ 6 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) . Ethnologue. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2018.
- Бухонкина А. С. К вопросу о языковой ситуации в Бретани / Шептухина Е. М. (гл. ред.) // Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 2: Языкознание. — Волгоград : Волгоградский государственный университет, 2011. — № 2. — С. 142. — ISSN 1998-9911.(Перевірено 11 листопада 2019)
- (англ.) Bauer, Laurie (2007). The Linguistic Student's Handbook. Edinburgh University Press.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 392.
- ↑ Гиляревский, 1964, с. 125.
- ↑ Калыгин В. П. Бретонский язык // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2006. — Т. 4. Большой Кавказ — Великий канал. — С. 199. — ISBN 5-85270-333-8. (рос.)
- ↑ Калыгин, 2000, с. 393.
- (фр.) EOLAS. . Office Public de la Langue Bretonne. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
- (англ.) . carla.umn.edu. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 18 вересня 2017.
- (фр.) Rostrenn, Yannick. . div-yezh.org. Архів оригіналу за 12 жовтня 2004. Процитовано 13 листопада 2019.
- (англ.) . Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
- ↑ (фр.) . Région Bretagne. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 9 October 2018.
- (фр.) Ofis ar Brezhoneg: Enseignement bilingue 2009 (année scolaire 2008—2009) [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Калыгин, 2000, с. 403.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 394.
- Калыгин, 2000, с. 393—394.
- (фр.) Kervella F.[fr]. Yezhadur bras ar brezhoneg. — Brest : Al Liamm, 1947.
- (фр.) Falc’hun F.[en]. Le système consonantique du breton avec une étude comparative de phonétique expérimentale. — Rennes : Plihon, 1951.
- (фр.) Cheveau L. Les mutations consonantiques en breton vannetais litteraire et en breton lorientais // Journal of Celtic Linguistics. — 2006. — Вип. 10. — С. 1—15.
- (фр.) Humphreys H. L. Les sonantes fortes dans le parler haut-cornouaillais de Bothoa (Saint-Nicolas du Pelem) // Etudes Celtiques. — 1972. — Вип. XIII. — № 1. — С. 259—279.
- Калыгин, 2000, с. 392, 393.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 395.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 397.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 396.
- . mpi-lingweb.shh.mpg.de. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 13 грудня 2018.
- (англ.). www.languagesgulper.com. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 11 листопада 2018.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 400.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 398—399.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 398.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 399.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 401.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 401—402.
- ↑ Калыгин, 2000, с. 402.
- (укр.) . Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 21 листопада 2009.
Література
- (рос.) Бретонский язык и литература // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IVa. (рос. дореф.)
- (брет.) Kervella F.[fr]. Yezhadur bras ar brezhoneg. — Brest, 1947.
- (фр.) Falc’hun F.[en]. Le système consonantique du breton avec une étude comparative de phonétique expérimentale. — Rennes : Plihon, 1951.
- (англ.) Jackson K. H.[en]. A Historical Phonology of Breton. — Dublin : DIAS, 1967.
- (англ.) Press I. A grammar of modern Breton. — Berlin : Mouton de Gruyter, 1986.
- (фр.) Desbordes Y. Petite grammaire du breton moderne. — Lesneven : Mouladurioù Hor Yezh, 1990.
- (рос.) Калыгин B. П. Бретонский язык // Языки мира: Германские языки. Кельтские языки. — M. : Academia, 2000. — С. 392—404. — ISBN 5-87444-101-8.
- (рос.) Р. С. Гиляревский. Бретонский // Определитель языков мира по письменностям. — М. : «Наука», 1964.
Посилання
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Бретонська мова. |
- (рос.) Бретонська мова на порталі Планета Бретань [ 18 листопада 2019 у Wayback Machine.] (мається підручник, словник і хрестоматія)
- (рос.) Бретонська мова для початківців [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) Бретонсько-російський словник [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) Бретонсько-російський онлайн-словник з прикладами використання [ 15 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- (фр.) Сервіс TERMBRET: бретонсько-французький і французько-бретонський онлайн-словник [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.]
- (фр.) Електронний атлас діалектних різновидів бретонської мови [ 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- (фр.) Бретонська граматика французькою і бретонсько-французький переклад слів [ 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- (фр.) Gérard Cornillet, Geriadur Brezhoneg-Galleg — Бретонсько-французький словник у форматі pdf в 3 частинах: (F-L)[недоступне посилання з червня 2019]
- (англ.) Бретонська мова на сайті Ethnologue: Breton. A language of France
- (англ.) Бретонська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Breton [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- (англ.) Бретонська мова на сайті WALS Online: Language Breton [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]