www.wikidata.uk-ua.nina.az

V Латинська абеткаA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T U W X Y ZДодаткові і варіантні знакиÀ Á Â Ã Ä Å ÆĀ Ă Ą Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ

V

V
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ Ả Ɐ Ɑ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ƣ Ĥ Ħ Ì
Í Î Ï Ī Į İ I
IJ Ĵ Ķ Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ
Ļ Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń
Ņ Ň N̈ Ɲ Ƞ Ŋ Ò
Ó Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő
Œ Ơ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
Ɽ ß ſ Ś Ŝ Ṡ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ T̈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ Ⱳ
Ẋ Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ Ẑ
Ẕ Ȥ Ⱬ Ź Ż Ƶ Ž        
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: V (значення).

V («ве») — 22-а літера латинського алфавіту.

Історія Редагувати

За походженням латинська V являє собою адаптацію літери Υ, υ («іпсилон») давньогрецької абетки, яка, в свою чергу, походить від фінікійської «вав» (до іпсилона сходить також латинська Y, а до «вав» через дигамму — і F). До абетки латинської мови V потрапила чи прямо із західного варіанта грецького алфавіту, чи через посередництво етруського алфавіту. У класичній латинській графіці ця літера використовувалася для передачі як голосного /u/, так і приголосного /w/: наприклад, num писалося як NVM, а via вимовлялося як [ˈwia]. З I століття нашої ери під впливом народної латини вимова /w/ змінилася на /β/ (такою вона збереглася в іспанській), а пізніше — на /v/.

Під час пізнього Середньовіччя розвинулися дві форми V, обома позначали звуки /u/ і /v/. Форма із загостреною нижньою частиною писалася на початку слова, тоді як форма із закругленою нижньою частиною (U) — у середині та наприкінці, незалежно від звука. Перше розрізнення між ними відмічено в готичному рукопису 1386 р., де v передувало u. Ближче до середини XVI ст. за v закріплюється передача приголосного, а за u — голосного звука.

Наявність тільки однієї літери для позначення /u/ і /v/ могла призводити до викривлення правопису і затемнення етимології деяких слів: наприклад, старофранцузькі слова *uis («вхід»), uile («олія»), uit («вісім»), uitre < uistre («устриця») для відрізнення від vis, vile, vit, vitre стали записувати з німим h — huis, huile, huit, huître (хоча етимологічно h там ніколи не було: uis походить від лат. ostium — «гирло, устя», uile — від oleum, uit — від octo, а uitre — від ostrea).

Назва Редагувати

  • В англійській — vee [viː];
  • В іспанській — ve [ˈbe]; (традиційна), uve [ˈuβe] (рекомендована);
  • В італійській — vi [ˈvi] чи vu [ˈvu];
  • У каталонській — ve [ˈve], в діалектах, що не розрізняють /v/ і /b/ — ve baixa [ˈbe ˈbajʃə] («низьке B/V»);
  • У німецькій — Vau [ˈfaʊ];
  • У польській — fał ['faw];
  • У португальській — vê [ˈve];
  • У французькій — vé ['ve];
  • У чеській — vé ['vɛː].

Інше використовування Редагувати

Велика літера Редагувати

Мала літера Редагувати

Способи кодування Редагувати

Код ASCII для великої V — 86, для малої v — 118; або у двійковій системі 01010110 та 01110110, відповідно.

Код EBCDIC для великої V — 229, для малої v — 165.

NCR код HTML та XML — «V» та «v» для великої та малої літер відповідно.

Примітки Редагувати

  1. . Behind the Type. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2014. 
  2. Pflughaupt, Laurent (2008). . trans. Gregory Bruhn. Princeton Architectural Press. с. 123–124. ISBN 978-1-56898-737-8. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 21 червня 2009. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
VLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ Ƀ C C Ĉ Ċ ȻC D d D d Đ đ E E EE E Ė e E E ĜG Ġ G Ƣ Ĥ Ħ II I I i Į I IIJ Ĵ k Ḱ Ǩ Ƙ ⱩL L Ĺ Ľ Ŀ N NN N N Ɲ Ƞ Ŋ Oo O O O Ǫ O OŒ Ơ Ɋ ʠ Ŕ R ɌⱤ ss ſ S Ŝ Ṡ SS TH Ţ T Ŧ Ⱦ ƬƮ T U U U U uŬ U U Ų Ư Ŵ ⱲẊ Y Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ ẐẔ Ȥ Ⱬ Z Z Ƶ Z U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina V znachennya V ve 22 a litera latinskogo alfavitu Zmist 1 Istoriya 2 Nazva 3 Inshe vikoristovuvannya 3 1 Velika litera 3 2 Mala litera 4 Sposobi koduvannya 5 PrimitkiIstoriya RedaguvatiZa pohodzhennyam latinska V yavlyaye soboyu adaptaciyu literi Y y ipsilon davnogreckoyi abetki yaka v svoyu chergu pohodit vid finikijskoyi vav do ipsilona shodit takozh latinska Y a do vav cherez digammu i F 1 Do abetki latinskoyi movi V potrapila chi pryamo iz zahidnogo varianta greckogo alfavitu chi cherez poserednictvo etruskogo alfavitu U klasichnij latinskij grafici cya litera vikoristovuvalasya dlya peredachi yak golosnogo u tak i prigolosnogo w napriklad num pisalosya yak NVM a via vimovlyalosya yak ˈwia Z I stolittya nashoyi eri pid vplivom narodnoyi latini vimova w zminilasya na b takoyu vona zbereglasya v ispanskij a piznishe na v Pid chas piznogo Serednovichchya rozvinulisya dvi formi V oboma poznachali zvuki u i v Forma iz zagostrenoyu nizhnoyu chastinoyu pisalasya na pochatku slova todi yak forma iz zakruglenoyu nizhnoyu chastinoyu U u seredini ta naprikinci nezalezhno vid zvuka Pershe rozriznennya mizh nimi vidmicheno v gotichnomu rukopisu 1386 r de v pereduvalo u Blizhche do seredini XVI st za v zakriplyuyetsya peredacha prigolosnogo a za u golosnogo zvuka 2 Nayavnist tilki odniyeyi literi dlya poznachennya u i v mogla prizvoditi do vikrivlennya pravopisu i zatemnennya etimologiyi deyakih sliv napriklad starofrancuzki slova uis vhid uile oliya uit visim uitre lt uistre ustricya dlya vidriznennya vid vis vile vit vitre stali zapisuvati z nimim h huis huile huit huitre hocha etimologichno h tam nikoli ne bulo uis pohodit vid lat ostium girlo ustya uile vid oleum uit vid octo a uitre vid ostrea Nazva RedaguvatiV anglijskij vee viː V ispanskij ve ˈbe tradicijna uve ˈube rekomendovana V italijskij vi ˈvi chi vu ˈvu U katalonskij ve ˈve v dialektah sho ne rozriznyayut v i b ve baixa ˈbe ˈbajʃe nizke B V U nimeckij Vau ˈfaʊ U polskij fal faw U portugalskij ve ˈve U francuzkij ve ve U cheskij ve vɛː Inshe vikoristovuvannya RedaguvatiVelika litera Redaguvati U neorganichnij himiyi simvol vanadiyu V organichnij himiyi poznachennya valinu U fizici poznachennya ob yemu i volta U rimskij numeraciyi cifra 5 Mala litera Redaguvati U fizici poznachennya shvidkosti U matematici poznachennya odnogo z vektoriv u vektornomu prostori U fonologiyi poznachennya dzvinkogo gubno zubnogo frikativnogo Sposobi koduvannya RedaguvatiInshi poznachennya literi V Fonetichnij alfavit NATO kod MorzeVictor nbsp nbsp nbsp nbsp Morskij prapornij signal Semaforna abetka Amerikanska mova zhestiv ASL Shrift Brajlya Kod ASCII dlya velikoyi V 86 dlya maloyi v 118 abo u dvijkovij sistemi 01010110 ta 01110110 vidpovidno Kod EBCDIC dlya velikoyi V 229 dlya maloyi v 165 NCR kod HTML ta XML V ta v dlya velikoyi ta maloyi liter vidpovidno Primitki Redaguvati Letter V Behind the Type Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 29 zhovtnya 2014 Pflughaupt Laurent 2008 Letter by Letter An Alphabetical Miscellany trans Gregory Bruhn Princeton Architectural Press s 123 124 ISBN 978 1 56898 737 8 Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V amp oldid 36537877