www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акрилонітрил Акри лонітри л віні лціані д органічна сполука нітрил акрилової кислоти Безбарвна отруйна рідина Має слабки

Акрилонітрил

Акри́лонітри́л (віні́лціані́д) — органічна сполука, нітрил акрилової кислоти. Безбарвна, отруйна рідина. Має слабкий запах. Входить до складу полімерів — поліакрилонітрилів — до 0,1%, утворюється при термічній деструкції ряду пластичних мас.

Акрилонітрил
Скелетна формула акрилонітрилу
Назва за IUPAC 2-Пропеннітрил
Інші назви Ціаністий вініл, ціаноетен, нітрил акрилової кислоти
Ідентифікатори
Номер CAS 107-13-1
PubChem 7855
Номер EINECS 203-466-5
KEGG C01998
ChEBI CHEBI:28217
RTECS AT5250000
SMILES N#CC=C
InChI InChI=1S/C3H3N/c1-2-3-4/h2H,1H2
Номер Бельштейна 605310
Властивості
Молекулярна формула С3Н3N
Молярна маса 53,06 г/моль
Молекулярна маса 53 а. о. м.
Зовнішній вигляд Прозора рідина
Запах дурманний
Густина 0,8060 г/см³
Тпл −81±1 °C
Ткип 77,6-77,7 °C
Розчинність (вода) 8 %
Тиск насиченої пари 86,9 мм рт. ст. (при 20 °С)
Діелектрична проникність (ε) 38
Показник заломлення (nD) 1,3884
Дипольний момент 3,88×10-18
Термохімія
Ст. ентальпія
згоряння ΔcHo
298 		7925 ккал/г
Теплоємність, co
p 		0,50±0,03 ккал/(г · °С)
Небезпеки
ГДК (Україна) 0,5 мг/м3
ЛД50 78 мг/кг
NFPA 704
3
4
2
Температура спалаху 0±2,5 °C
Вибухові границі 3%-17%
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Пропенова кислота, Акролеїн
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Застосовується у виробництві синтетичних волокон (нітрону та інших), синтетичного каучуку і полімеризаційних пластмас; у синтезі барвників, лікарських препаратів, пропенової кислоти; як інсектицид і для обкурювання зерна.

Акрилонітрил є подразником, легко всмоктується навіть через непошкоджену шкіру. Токсична дія подібна до дії ціанідів. ГДК в повітрі становить 0,5 мг/м3, у воді водойм — 2 мг/л.

Відкриття Редагувати

Шарль Муре — відкривач акрилонітрилу

Акрилонітрил був відкритий французьким хіміком Шарлем Муре[fr] в 1893 році. Він отримував його з етиленціангідрину або з аміду акрилової кислоти шляхом відщеплення води за допомогою оксиду фосфору (V).

Отримання Редагувати

Отримання через оксиран Редагувати

Першим промисловим методом стало отримання акрилонітрилу через етиленціангідрин. Останній одержують дією ціанідної кислоти на рідкий оксиран при 50—60 °C в присутності гідроксиду натрію і диетиламіну як каталізаторів.

Дегідратація етиленціангідрину проводиться каталітично в рідкій фазі при температурі 200—280 °С або в газовій фазі з активним оксидом алюмінію як каталізатором. При роботі в рідкій фазі сталеву ємність для дегідратації, забезпечену потужною мішалкою, заповнюють наполовину технічним етиленіангідрином і 3%-ним оксидом магнію або бокситом і поступово нагрівають до 280 °С. Воду і утворений акрилонітрил безперервно відганяють. У залежності від ступеня відгонки обох компонентів вводять додаткову кількість етиленціангідрину. Через 40 годин реакцію переривають для очищення реакційного котла. Потім дегідратація триває. Для здійснення безперервного процесу потрібно мати декілька реакторів.

Сирий акрилонітрил відокремлюється від води і переганяється з добавками метиленового синього і парафеніленового синього як стабілізаторів. При періодичній перегонці спочатку отримують азеотропну суміш акрилонітрил-вода. Суміш розділяють і шар акрилонітрилу повертають в перегінний куб для видалення слідів води. Вихід чистого акрилонітрилу в перерахунку на вихідний ціангідрин становить 75—78%. Під час перегонки потрібно строго виключати мідь.

Отримання з ацетилену і синильної кислоти Редагувати

У 1942 році на зміну способу отримання акрилонітрилу через етиленціангідрин прийшов технічно більш досконалий метод виробництва з ацетилену і ціанідної кислоти:

Перша промислова установка була введена в дію фірмою Bayer Leverkusen. Новий метод значно здешевив виробництво акрилонітрилу, який відтоді набув широкого застосування в промисловості. Це досягнення стало можливим завдяки успішним дослідам Петера Курца, перші з яких були проведені в 1939 році на фірмі Bayer Leverkusen. Курц вводив обидва компоненти — ціанідну кислоту і ацетилен при 75 °С в концентрований водний розчин Cu2Cl2 і NH4Cl (каталізатор Ньюленда). Він отримував вихід акрилонітрилу до 85%. На 1 моль ацетилену потрібно 0,8 моль ціанідної кислоти. Побічними продуктами є етаналь, моно- і дивінілацетилен. Після промивання і перегонки отримують чистий акрилонітрил.

Отримання з пропілену, аміаку (або оксиду азоту) і кисню Редагувати

Штаб-квартира фірми Standard Oil of Ohio, розробника процесу Sohio

У 1949 році фірма Allied Chemical and Dye Corporation повідомила про пряму реакцію перетворення пропілену, аміаку і кисню в акрилонітрил відповідно до рівняння:

Через кілька років фірма Distillers Company Ltd. (Единбург) опублікувала відомості про процес перетворення акролеїну в акрилонітрил взаємодією з аміаком і киснем. Акролеїн отримували окисленням пропілену на повітрі. Це двоступеневий метод отримання акрилонітрилу на відміну від одноступінчатого процесу фірми Allied Chemical and Dye Corporation. Однак обидва процеси дають дуже незначний вихід, тому вони не набули практичного застосування.

На початку 1959 року з'явився відомий тепер у всьому світі процес Sohio[en] американської фірми Standard Oil Co.[en], в якому використовуються ті ж вихідні матеріали — пропілен, аміак, і кисень повітря. В результаті утворюється акрилонітрил завдяки 50%-ній конверсії пропілену та аміаку. Вже в 1960 році фірма запустила великотоннажну установку.

Акрилонітрил в процесі Sohio утворюється в результаті каталітичного окиснення пропілену на фосфоромолібдаті бісмуту у присутності аміаку. Згодом як каталізатор почали використовувати молібдат бісмуту. Для підвищення виходу в процесі Sohio в реактор вводять водяну пару.

Багато фірм перейшли на процес Sohio або розробили аналогічні процеси. З них особливий інтерес являє метод фірми DuPont з використанням NO:

Інші процеси отримання Редагувати

Проводилися досліди щодо одержання акрилонітрилу шляхом каталітичної дегідрогенізації пропіонітрилу:

Проте даний процес мав настільки малий вихід, а кінцевий продукт містив стільки домішок, що метод не отримав подальшого розвитку.

Те ж стосується методу одержання акрилонітрилу з CH2ClCH2CN за допомогою феноляту натрію.

Оригінальністю відрізняється спосіб одержання акрилонітрилу окисненням аліламіну в повітрі при 500 °С:

Проте в промисловості цей метод також не одержав застосування.

Ще одним цікавим процесом є розроблений в 1955—1960 роки синтез акрилонітрилу з етаналю і ціанідної кислоти через нітрил молочної кислоти:

Хімічні властивості Редагувати

Взаємодія з галогеноводнями і водою Редагувати

У багатьох випадках галогеноводні, і в першу чергу хлороводень, є специфічними каталізаторами реакцій нітрилів. Роль галогеноводнів при взаємодії нітрилів з водою, спиртами, органічними кислотами, амінами та подібними реагентами в першу чергу полягає в активуванні нуклеофільного приєднання до нітрильного атому Карбону.

Взаємодія нітрилів з хлоридною кислотою може приводити до одержання амідів, але можливості цього методу вельми обмежені. Зручнішим і більш універсальним є метод, що базується на реакції нітрилів з ​​газоподібним хлороводнем і малою (близькою до еквівалентної) кількістю води. Проміжними сполуками в цьому синтезі часто є гідрохлориди амідів, в результаті гідролізу яких отримують вільні аміди. При обробці газоподібним хлороводнем та водою α, β-ненасичених нітрилів (зокрема акрилонітрилу) одночасно з гідратацією також відбувається гідрохлорування молекули за подвійним зв'язком:

Гідратація в присутності сульфатної кислоти Редагувати

Гідратація нітрилів у присутності сульфатної кислоти знаходить широке застосування при отриманні амідів α, β-ненасичених кислот. Зокрема гідратація акрилонітрилу під впливом сульфатної кислоти лежить в основі промислових способів отримання аміду і ефірів пропенової кислоти. Її проводять дією 50—100%-ї сульфатної кислоти з наступною нейтралізацією.

Гідратація нітрилів найлегше протікає у присутності 75—95%-ної сульфатної кислоти. При значному зменшенні концентрації сульфатної кислоти можливий гідроліз утворених амідів до карбонових кислот. Гідратацію нітрилів можна проводити також у присутності інших сильних неорганічних кислот, наприклад 70%-ної перхлоратної кислоти. Вихід амідів при взаємодії нітрилів з концентрованою сульфатною кислотою залежить від кількості кислоти і зростає зі збільшенням її надлишку.

Реакція Радзишевського Редагувати

Броніслав Радзишевський — розробник методу синтезу амідів

У лужних розчинах перекису водню нітрили гідратуються до амідів:

Ця реакція називається реакцією Радзишевского.

При синтезі амідів методом Радзишевського виділяється значна кількість енергії. Реакції деяких нітрилів (акрилонітрилу, фенілацетонітрилу та, меншою мірою, бензонітрилу) і перекису водню в присутності гідроксиду калію супроводжуються відносно стійкою синьою хемілюмінесценцією. Хемілюмінесценція, очевидно, зумовлена ​​тим, що при гетеролітичному розкладі перекису водню і надкислот кисень виділяється в «синглетному» стані (O=O). Світіння з'являється при переході кисню з «синглетного» в «триплетний» (•O-O•) стан.

Гідратація з одночасною обробкою спиртами Редагувати

Цей спосіб дозволяє одержувати естери безпосередньо з нітрилів. Реакцію здійснюють пропусканням хлороводню через гарячу суміш акрилонітрилу, спирту і води. Нагріванням сумішей акрилонітрилу, спирту і води з сульфатною кислотою також можна отримати естери. Синтез ряду естерів здійснюється шляхом кип'ятіння еквівалентних сумішей акрилонітрилу, води, спирту і n-толуолсульфонової кислоти:

Очевидно, що подібні реакції є багатостадійними. Дуже ймовірно, що вони починаються з гідратації нітрилів і утворення амідів, які далі взаємодіють зі спиртами. Однак експериментальних даних, що підтверджують цю чи якусь іншу схему, поки немає.

Гідроліз Редагувати

Під гідролізом нітрилів розуміють їх взаємодію з водою, яка приводить до отримання кислот, минаючи стадію виділення первинних продуктів реакції — амідів.

Гідроліз нітрилів є одним із найзручніших способів синтезу карбонових кислот. Його зазвичай здійснюється в кислому або лужному середовищі. У першому випадку виділяються карбонові кислоти, у другому — їх солі.

Кислотний гідроліз Редагувати

Гідроліз різних нітрилів приводить до утворення відповідних карбонових кислот, зокрема в результаті гідролізу акрилонітрилу утворюється пропенова кислота.

β-Галогенопохідні кислоти отримують з високими виходами також при гідролізі акрилонітрилу в концентрованих водних розчинах галогеноводнів.

На напрямок взаємодії акрилонітрилу з ​​водою впливають тривалість і температура реакції. Чим більша тривалість і вища температура реакції, тим більш імовірне перетворення нітрилу в кислоту, а не в амід.

Лужний гідроліз Редагувати

Гідроліз у присутності гідроксидів металів застосовується на практиці так само широко як і кислотний гідроліз. Як основні реагенти при гідролізі акрилонітрилу застосовуються гідроксиди натрію, калію і барію. Швидкість гідролізу зростає із збільшенням концентрації лугу. Як і при гідролізі під дією кислот, в окремих випадках зміна концентрації лугу дозволяє направити реакцію на переважне утворення аміду або кислоти.

Гідроліз акрилонітрилу може протікати і під дією інших основних реагентів, наприклад при його нагріванні з водним розчином аміаку при високій температурі. При такому гідролізі акрилонітрилу аміак одночасно приєднується за подвійним зв'язком. Нагрівання акрилонітрилу з водним аміаком при 150—225 °С є одним із методів одержання β-аланіну (β-амінопропіонової кислоти).

Взаємодія зі спиртами в присутності кислот Редагувати

У безводному середовищі нітрили реагують зі спиртами та хлороводнем за реакцією Піннера, даючи гідрохлориди іміноефірів. У випадку акрилонітрилу в умовах цієї реакції відбувається приєднання хлороводню за подвійним зв'язком. В результаті утворюються солі іміноестерів β-хлорпропіонової кислоти.

Механізм реакції акрилонітрилу з ​​галогеноводнями і спиртами близький до механізму реакції з ​​водою. Гідрохлориди іміноефірів утворюються через відповідні галогеніди імонійгалогенідів, а також через інші менш стійкі продукти взаємодії нітрилів і галогеноводнів зі спиртами.

Продукти реакції акрилонітрилу з ​​хлороводнем і третинними спиртами довгий час не були ідентифіковані. Пізніше було показано, що при взаємодії акрилонітрилу з ​​хлороводнем і третинними спиртами на холоді утворюються хлориди імонійгідринів (гідрохлориди амідів) і трет-алкілхлориди.

Взаємодія з органічними кислотами Редагувати

Обробка сумішей акрилонітрилу і карбонових кислот надлишком хлороводню або бромоводню при кімнатній температурі отримують гідрохлориди амідів, а також ангідриди та галогенангідриди кислот.

При нагріванні акрилонітрилу з комплексом BF3·2CH3COOH до 115—120 °C з наступною обробкою реакційної суміші лугом отримують суміш амідів і кислот.

Одержання амідоксимів Редагувати

На приєднанні гідроксиламіну до ціаногрупи заснований найпоширеніший метод синтезу амідоксимів. Незважаючи на те, що ароматичні амідоксими одержуються з більшими виходами ніж незаміщені аліфатичні, взаємодія між акрилонітрилом і гідроксиламіном відбувається з цілком задовільними результатами:

Одержання тіоамідів Редагувати

У препаративній практиці для одержання тіоамідів часто застосовується реакція нітрилів із ​​сірководнем. Зокрема для акрилонітрилу вона виглядатиме так:

Синтез тіоаміду здійснюють при кімнатній температурі або при нагріванні до 80—100 °С зазвичай у середовищі органічних розчинників (спирти, бензен, піридин та інші). Відсутність вологи сприяє протіканню реакції. Як каталізатори використовують гідроксиди лужних металів, алкоголяти, третинні аміни (триетиламін, піридин та інші), аміак. Для отримання тіоаміду спиртовий розчин акрилонітрилу, що містить аміак, насичують сірководнем і витримують при кімнатній температурі або нагрівають. Оскільки підвищення концентрації сірководню сприяє збільшенню виходу тіоаміду, реакцію іноді проводять під тиском з використанням рідкого сірководню.

Реакція дієнового синтезу Редагувати

Акрилонітрил реагує з бутадієном своїм подвійним карбон-карбоновим зв'язком з утворенням 4-ціаноциклогексену-1. Реакція протікає шляхом синхронного переносу електронів.

У присутності каталізатора крім ціаноциклогексена утворюється також 2-вінілпіридин.

Нітрильна група володіє слабкими дієнофільними властивостями, внаслідок чого дана реакція протікає лише в жорстких умовах.

Відновлення Редагувати

Акрилонітрил відновлюється до аміну під дією металічного натрію в спирті. Цей процес отримав назву методу Вишнеградського. Процес протікає за двома реакціями:

Реакція відновлення протікає ступінчасто — через проміжне утворення натрієвої солі аміну.

Також акрилонітрилу притаманне електролітичне відновлення, яке проходить на свинцевому катоді в сильно кислому середовищі. При цьому головним продуктом реакції є аліламін, вихід якого досягає 65—70%. Як побічні продукти утворюються пропіламін, пропіонітрил і аміак.

Каталітична гідрогенізація Редагувати

Каталітична гідрогенізація нітрилів, відкрита в 1905 році вченими Полем Сабатьє і Жаном-Баптістом Сандераном[fr], є одним із найпоширеніших способів одержання амінів. Внаслідок простоти здійснення, високих швидкостей реакцій та легкості виділення кінцевих продуктів гідрогенізації, метод є незамінним в промисловості. Однак у випадку акрилонітрилу утворення аміну не відбувається, оскільки атомам Гідрогену значно легше приєднатися за подвійним зв'язком:

Полімеризація Редагувати

Поліакриламідне волокно, збільшене у 40 разів

В промисловості для одержання поліакрилонітрилу проводять гомогенну (у водних розчинах електролітів) або гетерогенну (у водних емульсіях) радикальну полімеризацію акрилонітрилу. При гомогенній полімеризації як розчинник використовують водні розчини хлориду цинку або роданіду натрію. Процес ведуть до ступеня конверсії мономеру в 50—70%.

У випадку гетерогенної полімеризації як вихідна реакційна суміш використовується водна емульсія акрилонітрилу з вмістом 12—25% мономеру. Особливістю цього процесу є досить висока розчинність акрилонітрилу у воді (~7%), що у присутності водорозчинного ініціатора приводить до протікання реакції полімеризації не тільки на поверхні крапель мономера, а й у водному розчині. Це призводить до самоприскорення процесу аж до ступеня конверсії ~20% і утворення полімеру з широким молекулярно-масовим розподілом. Полімеризацію завершують при ступені конверсії акрилонітрилу в 60—80%, після чого полімер виділяється із суспензії, промивається і сушиться.

У порівнянні з гомогенним процесом при гетерогенній полімеризації виходить полімер з більш високою середньою молекулярною масою.

Радіаційна полімеризація акрилонітрилу проводилась при кімнатній температурі в рідкій фазі і при глибокому охолодженні в твердій фазі. Низькотемпературна полімеризація, очевидно, проходить за аніонним механізмом. Отриманий при цьому полімер не містив C=C-зв'язків та містив C=N-зв'язки, тобто при полімеризації розкриваються як подвійні, так і потрійні зв'язки.

У рідкому етилені при −78 °С акрилонітрил під впливом γ-випромінювання полімеризується як за подвійними C=C, так і за потрійними C≡N-зв'язками. Продукт реакції складається з полімеру звичайної будови і полімеру зі зв'язками -C-N-. Зі збільшенням концентрації етилену полімеризація за олофіновими C=C-зв'язками інгібується. Полімеризація за C=C-зв'язками, очевидно, протікає за радикальним, а полімеризація за C≡N-зв'язками — за іонним механізмом.

Застосування Редагувати

Лист синтетичного каучуку на виробництві B.F. Goodrich Co. в місті Акрон, штат Огайо, 1941 рік

Завдяки високій реакційній здатності акрилонітрил служить вихідним матеріалом для численних органічних синтезів. Першою великою областю застосування акрилонітрилу була промисловість синтетичного каучуку. У 1930 році були розроблені кополімери з бутадієном, які з'явилися на ринку в 1934 році під торговою назвою пербунан. Основні типи — пербунан (72% бутадієну, 28% акрилонітрилу) і пербунан екстра (60% бутадієну і 40% акрилонітрилу). Наявність нітрильної групи надає вулканізату стійкості до олій і аліфатичних вуглеводнів, проте із збільшенням кількості акрилонітрилу погіршується пружність.

Останнім часом основна кількість акрилонітрилу витрачається на виробництво поліакрилонітрилу, який є вихідним продуктом для поліакрилонітрильних волокон. Переробка в волокна завжди відбувається в розчині. Формування волокна з розплаву нездійсненне через високу температуру плавлення, що перевищує температуру розкладу. Поліакрилонітрильні волокна увійшли в побут під торговими назвами дралон, долан, редан, орлон, акрилан, крезлан, куртель, нітрон, кашмілон та інші.

Сам поліакрилонітрил не представляє великого інтересу. Необхідність поліпшення властивостей полістиролу, насамперед підвищення атмосферостійкості, стійкості до розчинників і ударної в'язкості, призвело до створення ударостійкого полістиролу — кополімеру на основі акрилонітрилу, бутадієну і стирену (АБС), стиролу і акрилонітрилу (САН), значення яких постійно зростає.

Різноманітним є застосування акрилонітрилу при ціаноетилюванні. Він може приєднуватися як до органічних, так і неорганічних сполук.

Акрилонітрил взаємодіє також зі спиртами (в тому числі і високомолекулярними: полівініловим спиртом, крохмалем, целюлозою та іншими), амінами, амідами та іншими. Особливої уваги заслуговує ціаноетилювання деяких натуральних речовин. Приєднання або заміщення галогенів (після гідрування в пропіонітрил) з подальшим омиленням має деяке значення при синтезі гербіцидів α, α, β-трихлорпропіонової кислоти і α, α-дихлорпропіонової кислоти.

Також акрилонітрил використовується у синтезах β-аланіну, ділаурилтіодипропіонової кислоти (антиоксиданти для поліпропілену), пімелінової кислоти.

Фізіологічний вплив Редагувати

Загальний характер дії Редагувати

Подібно до неорганічних ціанідів, дія акрилонітрилу пов'язана з відщепленням ціанідної кислоти, яка переходить у роданіди. Молекули акрилонітрилу і ціанідної кислоти майже однаково токсичні (у розрахунку на CN-), але пригнічення активності дихальних ферментів слабша, ніж у HCN. Припускають також, що переважні симптоми ураження нервової системи залежать від дії цілої молекули, яка блокує ферменти з SH-групами. Це підтверджується антидотною дією цистеїну або глутатіону в експериментальних умовах. Акрилонітрил добре всмоктується через шкіру.

Вплив на тварин Редагувати

При гострому отруєнні акрилонітрилом виникає збудження, яке, проте, швидко проходить, відбувається почастішання та різке порушення ритму дихання і рівноваги, блювота, судоми, розширення зіниць, іноді слинотеча (у кішок при концентрації 0,6 мг/л), паралічі, кома, смерть від зупинки дихання. Після повторних отруєнь у собак в крові (швидше) і в сечі (повільніше) зростав вміст роданідів. У щурів і морських свинок запалення і набряк легенів. При концентрації у вдихуваному повітрі 0,216 мг/л у крові собак виявляли ціаніди в кількості 10 мкмоль/100 мл, у щурів 1 мкмоль/100 мл. У мавп при впливі акрилонітрилу протягом 3 і 7 годин знаходили 3,7 і 8,7 мкмоль/100 мл крові. При прояві симптомів отруєння у щурів, морських свинок і кроликів знижувався вміст -груп у крові, головному мозку та печінці.

При хронічному отруєнні половина білих щурів, морських свинок, кроликів, кішок гинула після вдихання 0,33 мг/л (по 4 години 5 днів на тиждень протягом 4 тижнів) або 0,22 мг/л — протягом 10 тижнів.

Вплив на людину Редагувати

Запах акрилонітрилу відчувається при концентрації його в повітрі 0,008—0,04 мг/л, але до нього швидко настає звикання. Вдихання 0,3—0,5 мг/л акрилонітрилу протягом 5—10 хвилин викликає печіння слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і сльозотеча. При концентраціях 0,035—0,22 мг/л протягом 20—45 хвилин — тупий головний біль, ниття у грудях, збудження і відчуття страху, свербіння шкіри. Після вдихання 0,048 мг/л протягом 30 хвилин рівень роданидів в крові нормальний; при 0,1 мг/л він підвищувався і не повертався до норми через 12 годин.

Ціаноз — один із симптомів гострого отруєння акрилонітрилом

Симптоми гострого отруєння: головний біль, слабкість, нудота, блювання, запаморочення, задишка, пітливість, пронос. У важких і смертельних випадках — сильна задишка, судоми, ціаноз, тахікардія, зниження температури тіла, втрата свідомості. На розтині загиблих: сильне кровонаповнення внутрішніх органів, рідка кров, набряк легенів. У ряді випадків при своєчасній антидотовій терапії гострі отруєння закінчуються одужанням. У випадку тривалої втрати свідомості довго зберігаються болі і слабкість в ногах, м'язові посмикування, емоційна нестійкість, хитка хода, погіршення пам'яті, низький артеріальний тиск, порушення рефлексів, брак пульсу на обох ногах — картина ураження центральної нервової системи за типом енцефалополіневриту.

При застосуванні акрилонітрилу як інсектициду спостерігалися отруєння осіб, які перебували в оброблених приміщеннях. У легких випадках проявлялись такі симптоми як занепокоєння, слабкість, головний біль, нудота, блювотні рухи, болі в шлунку. Ці явища швидко проходили на свіжому повітрі. Відомі смертельні отруєння дітей, що спали в приміщеннях, недостатньо провітрених після обкурювання акрилонітрилом. У дорослих в цих випадках відзначалися ознаки отруєння, в тому числі подразнення слизових оболонок. Описано смертельний випадок від втирання акрилонітрилу (~50 мл) в шкіру голови 10-річної дівчинки.

Тривале вдихання концентрацій акрилонітрилу порядку тисячних часток міліграму на літр у виробничих умовах викликає зниження артеріального тиску, приглушення тонів серця, зниження глоткового рефлексу і підвищення сухожилкових рефлексів. У значної частини працівників виникали атрофічні риніти, іноді парез голосових зв'язок, помірна анемія, лейкопенія з нахилом до лімфоцитозу і моноцитозу. При обстеженні 60 чоловік зі стажем роботи від 1,5 до 3,5 років (концентрація в повітрі робочої зони становила понад 0,5 мг/л) лікарі фіксували скарги на нездужання, слабкість, головний біль, сонливість, дратівливість, брак апетиту, болі в області серця. Крім того фіксувалися зниження електричної активності міокарда (на ЕКГ), неврастенічний синдром з вегетативними порушеннями.

При вмісті акрилонітрилу 0,0008—0,0018 мг/л медичні обстеження працівників виробництва синтетичного волокна нітрон виявили порушення в стані здоров'я. У 260 осіб діагностували вегето-судинну дисфункцію і астено-вегетативний та церебро-астенічний синдроми. Клінічне обстеження 50 чоловік зі стажем 3—10 років встановило ті ж зміни нервової системи. У поодиноких випадках відзначені мікросимптоми органічних уражень, дистрофічні порушення в міокарді. Виявлено значну кількість порушень шлунково-кишкового тракту, антитоксичної і білковоутворюючої функції печінки.

Див. також Редагувати

Акрилонітрил
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Хімія»
Акрилонітрил у Вікісховищі?

Примітки Редагувати

  1. Wooley M. D., «Fire», 1973, v. 65, № 814, p. 582. (англ.)
  2. ↑ Grahl R. Zentralblatt für Arbeitsmedizin, 1970, Bd. 20, № 12, S. 369–378. (нім.)
  3. Химическая энциклопедия, под ред. И. Н. Кнунянц, том. І, Москва — «Советская энциклопедия», 1988, с. 71
  4. Charles Moureu, Annales de Chimie, 7, № 2, 187–191 (1894). (фр.)
  5. F. Erlenmeyer, Liebigs Annalen Chemie, 191, 273(1878). (нім.)
  6. Німецький патент 299682, 1915. (нім.)
  7. Німецький патент 679256, 1932. (нім.)
  8. Французький патент 729952, 1931. (фр.)
  9. Німецький патент 496372, 1925. (нім.)
  10. Патент США 2374051, 1941. (англ.)
  11. Otto Bayer, Angewandte Chemie, 61, 229–241 (1949). (нім.)
  12. P. Kurtz, Petroleum Refiner, 32, № И, 142–143 (1953). (англ.)
  13. P. Kurtz, Liebigs Annalen Chemie, 572, 23, 24, 38 (1951). (нім.)
  14. Німецький патент 728767, 1939. (нім.)
  15. Патент США 2481826, 1949. (англ.)
  16. F. Veatch et al., Chemical Engineering Progress, 56, № 10, 65—67 (1960). (англ.)
  17. Австралійський патент 243791, 1963. (англ.)
  18. Бельгійський патент 571200, 1958. (фр.)
  19. Англійський патент 867438, 1960. (англ.)
  20. Канадський патент 687664, 1964. (англ.)
  21. Французький патент 1222460, 1965. (фр.)
  22. Англійський патент 729013, 1955. (англ.)
  23. Патент США 2736739, 1956. (англ.)
  24. Патент США 3023226, 1962. (англ.)
  25. Патент США 3118927, 1964. (англ.)
  26. Патент США 2385552, 1941. (англ.)
  27. Німецький патент 51834, 1935. (нім.)
  28. Французький патент 805563. (фр.)
  29. Італійський патент 393682, 1941. (італ.)
  30. L. М. Peters et al., Industrial & Engineering Chemistry, 40, 2046–2053 (1948). (англ.)
  31. Патент США 2375016, 1940. (англ.)
  32. R. Burns et al., Journal of the Chemical Society (London), 1935, 400–406. (англ.)
  33. Патент США 2183357, 1939. (англ.)
  34. Патент США 2417748, 1943. (англ.)
  35. Патент США 2417749, 1943. (англ.)
  36. Англійський патент 424885, 1933. (англ.)
  37. E. H. Зильберман, Успехи химии, 31, 1309 (1962). (рос.)
  38. R. C. Thomas jr., C. H. Wang, В. E. Christensen, Journal of the American Chemical Society, 73, 5914 (1951). (англ.)
  39. G. J. Janz, S. S. Danyluk, Journal of the American Chemical Society, 81, 3850 (1959). (англ.)
  40. E. L. Carpenter, H. S. Davis, Journal of Applied Chemistry, 7, 671 (1957). (англ.)
  41. И. A. Якубович, П. И. Парадня, Н. П. Раскин, М. И. Вильямскии, Химическая промышленность, 1963, 570. (рос.)
  42. A. H. Несмеянов, Л. В. Рыбин, М. И. Рыбинская, Журнал органической химии, 2, 985 (1966). (рос.)
  43. E. Н. Зильберман, А. А. Мичурин, Э. Г. Померанцева, Известия вузов СССР, Химия и химическая технология, 10, 653 (1967). (рос.)
  44. J. Deinert, Journal für praktische Chemie, [2], 52, 431 (1895). (нім.)
  45. J. V. Dubsky, Journal für praktische Chemie, [2], 93, 137 (1916). (нім.)
  46. J. V. Dubsky, Journal of the Chemical Society, 110, 550 (1916). (англ.)
  47. L. McMaster, F. B. Langreck, Journal of the Chemical Society, 39, 103 (1917). (англ.)
  48. I. Z. Siemion, Wiadomosci Chemiczne, 19, 275 (1965). (пол.)
  49. B. Radziszewski, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 17, 1389 (1884); 18, 355 (1885). (нім.)
  50. ↑ E. McKeown, W. A. Waters, Nature, 203, 1063 (1964). (англ.)
  51. A. H. Khan, M. Kasha, Journal of Chemical Physics [ 2012-05-10 у Wayback Machine.], 39, 2105 (1963). (англ.)
  52. E. McKeown, W. A. Waters, Journal of the Chemical Society B, 1966, 1040. (англ.)
  53. W. Wislicenus, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 20, 592 (1887). (нім.)
  54. W. C. Wildman, Journal of the American Chemical Society, 80, 2567 (1958). (англ.)
  55. L. Spiegel, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 51, 296 (1918). (нім.)
  56. A. A. Ross, F. Е. Bibbins, Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 29, 1341 (1937). (англ.)
  57. H. T. Neher, Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 28, 267 (1936). (англ.)
  58. F. L. James, W. H. Bryan, The Journal of Organic Chemistry, 23, 1225 (1958). (англ.)
  59. V. Migrdichian, The organic cyanogen compunds, Reinhold Publishing Corporation, New York, 1947, p. 37. (англ.)
  60. A. П. Грищук, C. H. Баранов, Журнал общей химии, 31, 2396 (1961). (рос.)
  61. H. Leuchs, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 42, 1232 (1909). (нім.)
  62. J. Ford, Journal of the American Chemical Society, 67, 876 (1945). (англ.)
  63. В. A. Липецкий, Б. P. Серебряков, Химическая промы.шленность 1965, 498. (рос.)
  64. H. Feuer, C. Savides, Journal of the American Chemical Society, 81, 5830 (1959). (англ.)
  65. R. Roger, D. G. Neilson, Chemical Reviews, 61, 179 (1961). (англ.)
  66. A. Pinner, F. Klein, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 10, 1889 (1877). (нім.)
  67. A. Pinner, Die Imidoaether und ihre Derivate, Oppenheim, Berlin, 1892. (нім.)
  68. С. С. Price, J. Zomlefer, The Journal of Organic Chemistry, 14, 210 (1949). (англ.)
  69. E. H. Зильберман, A. E. Куликова, Журнал общей химии, 29, 3039 (1959). (рос.)
  70. R. H. Hartigan, J. B. Cloke, Journal of the American Chemical Society, 67, 709 (1945). (англ.)
  71. E. H. Зильберман, A. M. Сладкоп, Журнал общей химии, 31, 245 (1961). (рос.)
  72. А. Colson, Comptes Rendus Chimie, 121, 1155 (1895). (фр.)
  73. A. Colson, Annales de Chimie et de physique, [7], 12, 231 (1897). (фр.)
  74. R. Walther, P. G. Schickler, Journal für praktische Chemie, [2], 55, 305 (1897). (нім.)
  75. V. Deulofeu, F. Gimenez, The Journal of Organic Chemistry, 15, 460 (1950). (англ.)
  76. F. Tiemann, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 17, 126 (1884). (нім.)
  77. Е. Nordmann, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 17, 2746 (1884). (нім.)
  78. J. Tröger, F. Volkmer, Journal für praktische Chemie, [2], 71, 236 (1905). (нім.)
  79. F. Eloy, R. Lenders, Chemical Reviews, 62, 155 (1962). (англ.)
  80. H. C. Brown, С. К. Wetzel, The Journal of Organic Chemistry, ЗО, 3734 (1965). (англ.)
  81. V. Migrdichian, The chemistry of organic cyanogen compounds, Reinhold Publishing Corporation, New York, 1947, p. 50. (англ.)
  82. W. Walter, K.-D. Bode, Angewandte Chemie, 78, 517 (1966) (нім.).
  83. W. Dieckmann, H. Kammerer, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 38, 2977 (1905). (нім.)
  84. C. Grundmann, H. Ulrich, The Journal of Organic Chemistry, 24, 272 (1959). (англ.)
  85. R. N. Hurd, G. Delamater, Chemical Reviews, 61, 45 (1961). (англ.)
  86. G. J. Janz, N. E. Duncan, Journal of the American Chemical Society, 75, 5389 (1953). (англ.)
  87. А. Н. Вышнеградский, Журнал Русского химического общества, 12, II, 16 (1880). (рос.)
  88. A. Ladenburg, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 18, 2956 (1885). (нім.)
  89. A. Ladenburg, Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft, 19, 780 (1886).
  90. С. Л. Варшавский, А. П. Томилов. Л. В. Каабак, И. Я. Шандринов, авторское свидетельство СССР 181656. (рос.)
  91. Изобретения, промышленные образцы, товарные знаки, 1966, № 10, 31. (рос.)
  92. Т. Nonaka, К. Sugino, Journal of The Electrochemical Society, 114, 1255 (1967). (англ.)
  93. P. Sabatier, J. B. Senderens, Les Comptes Rendus de l'Académie des sciences, 140, 482 (1905). (фр.)
  94. H. Sobue, Y. Tabata, Journal of Polymer Science, 43, 459 (1960). (англ.)
  95. С. Л. Сосин, В. В. Коршак, В. Л. Васиев, Е. Л. Баранов, Известия АН СССР, отделение химических наук, 1962, 1644. (рос.)
  96. Y. Tsuda, Bulletin of the Chemical Society of Japan, 34, 1046 (1961). (англ.)
  97. Y. Tabata, B. Saito, H. Shibano, H. Sobue, К. Oshima, Kogyo Kagaku Zasshi, 65, 735 (1962). (яп.)
  98. D. W. McDonald et al., Hydrocarbon Processing Petroleum Refiner, 40, № 7, 149–154 (1961). (англ.)
  99. Патент США 2439209, 1946. (англ.)
  100. Н. A. Bruson, Organic Reactions, v. V, N. У., 1949, p, 79. (англ.)
  101. Hashimolo K., Kanai R. Biochemical Pharmacology, 1972, v. 27, № 5, p. 635–640. (англ.)
  102. Милков Л, Е., Вартанян К. 3. Гигиена труда, 1969, № 8, с. 51—53. (рос.)
  103. ↑ Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Том II. Органические вещества. Под ред. Н. В. Лазарева и Э. Н. Левиной. Л., «Химия», 1976, с. 106. (рос.)
  104. Шустов В. Я., Маврина Е. А. Гигиена труда, 1975, № 3, с. 27—29. (рос.)

Джерела Редагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Андреас Ф., Гребе К. Химия и технология пропилена. — Ленинград : Химия, 1973. — 368 с. (рос.)
  • Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей / Под. ред. Лазарев Н. В. и Левиной Э. Н. — Ленинград : Химия, 1976. — Т. 1. — С. 105—108. — 49000 прим. (рос.)
  • Химическая энциклопедия / Под. ред. Кнунянц И. Л. — Москва : Советская энциклопедия, 1988. — Т. 4. (рос.)
  • Зильберман Е. Н. Реакции нитрилов. — Москва : Химия, 1972. — 488 с. — 2500 прим. (рос.)
  • Dalin M. A., Kolchin I. K., Serebriakov B. R. Acrylonitrile. — Technomic Publication, 1971. — 212 с. (англ.)
  • American Cyanamid Company. Petrochemicals Dept. The Chemistry of Acrylonitrile. — s.n, 1959. — 272 с. (англ.)

Посилання Редагувати

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akri lonitri l vini lciani d organichna spoluka nitril akrilovoyi kisloti Bezbarvna otrujna ridina Maye slabkij zapah Vhodit do skladu polimeriv poliakrilonitriliv do 0 1 utvoryuyetsya pri termichnij destrukciyi ryadu plastichnih mas 1 2 AkrilonitrilSkeletna formula akrilonitriluNazva za IUPAC 2 PropennitrilInshi nazvi Cianistij vinil cianoeten nitril akrilovoyi kislotiIdentifikatoriNomer CAS 107 13 1PubChem 7855Nomer EINECS 203 466 5KEGG C01998ChEBI CHEBI 28217RTECS AT5250000SMILES N CC CInChI InChI 1S C3H3N c1 2 3 4 h2H 1H2Nomer Belshtejna 605310VlastivostiMolekulyarna formula S3N3NMolyarna masa 53 06 g molMolekulyarna masa 53 a o m Zovnishnij viglyad Prozora ridinaZapah durmannijGustina 0 8060 g sm Tpl 81 1 CTkip 77 6 77 7 CRozchinnist voda 8 Tisk nasichenoyi pari 86 9 mm rt st pri 20 S Dielektrichna proniknist e 38Pokaznik zalomlennya nD 1 3884Dipolnij moment 3 88 10 18TermohimiyaSt entalpiya zgoryannya DcHo298 7925 kkal gTeployemnist cop 0 50 0 03 kkal g S NebezpekiGDK Ukrayina 0 5 mg m3LD50 78 mg kgNFPA 704 3 4 2Temperatura spalahu 0 2 5 CVibuhovi granici 3 17 Pov yazani rechoviniPov yazani rechovini Propenova kislota AkroleyinYaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonuPrimitki kartkiZastosovuyetsya u virobnictvi sintetichnih volokon nitronu ta inshih sintetichnogo kauchuku i polimerizacijnih plastmas u sintezi barvnikiv likarskih preparativ propenovoyi kisloti yak insekticid i dlya obkuryuvannya zerna Akrilonitril ye podraznikom legko vsmoktuyetsya navit cherez neposhkodzhenu shkiru Toksichna diya podibna do diyi cianidiv GDK v povitri stanovit 0 5 mg m3 u vodi vodojm 2 mg l 3 Zmist 1 Vidkrittya 2 Otrimannya 2 1 Otrimannya cherez oksiran 2 2 Otrimannya z acetilenu i sinilnoyi kisloti 2 3 Otrimannya z propilenu amiaku abo oksidu azotu i kisnyu 2 4 Inshi procesi otrimannya 3 Himichni vlastivosti 3 1 Vzayemodiya z galogenovodnyami i vodoyu 3 2 Gidrataciya v prisutnosti sulfatnoyi kisloti 3 3 Reakciya Radzishevskogo 3 4 Gidrataciya z odnochasnoyu obrobkoyu spirtami 3 5 Gidroliz 3 5 1 Kislotnij gidroliz 3 5 2 Luzhnij gidroliz 3 6 Vzayemodiya zi spirtami v prisutnosti kislot 3 7 Vzayemodiya z organichnimi kislotami 3 8 Oderzhannya amidoksimiv 3 9 Oderzhannya tioamidiv 3 10 Reakciya diyenovogo sintezu 3 11 Vidnovlennya 3 12 Katalitichna gidrogenizaciya 3 13 Polimerizaciya 4 Zastosuvannya 5 Fiziologichnij vpliv 5 1 Zagalnij harakter diyi 5 2 Vpliv na tvarin 5 2 1 Vpliv na lyudinu 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaVidkrittya Redaguvati nbsp Sharl Mure vidkrivach akrilonitriluAkrilonitril buv vidkritij francuzkim himikom Sharlem Mure fr v 1893 roci 4 Vin otrimuvav jogo z etilenciangidrinu abo z amidu akrilovoyi kisloti shlyahom vidsheplennya vodi za dopomogoyu oksidu fosforu V Otrimannya RedaguvatiOtrimannya cherez oksiran Redaguvati Pershim promislovim metodom stalo otrimannya akrilonitrilu cherez etilenciangidrin Ostannij oderzhuyut diyeyu cianidnoyi kisloti na ridkij oksiran pri 50 60 C v prisutnosti gidroksidu natriyu i dietilaminu yak katalizatoriv 5 Degidrataciya etilenciangidrinu provoditsya katalitichno v ridkij fazi pri temperaturi 200 280 S abo v gazovij fazi z aktivnim oksidom alyuminiyu yak katalizatorom 6 7 8 9 10 Pri roboti v ridkij fazi stalevu yemnist dlya degidrataciyi zabezpechenu potuzhnoyu mishalkoyu zapovnyuyut napolovinu tehnichnim etileniangidrinom i 3 nim oksidom magniyu abo boksitom i postupovo nagrivayut do 280 S Vodu i utvorenij akrilonitril bezperervno vidganyayut U zalezhnosti vid stupenya vidgonki oboh komponentiv vvodyat dodatkovu kilkist etilenciangidrinu Cherez 40 godin reakciyu pererivayut dlya ochishennya reakcijnogo kotla Potim degidrataciya trivaye Dlya zdijsnennya bezperervnogo procesu potribno mati dekilka reaktoriv Sirij akrilonitril vidokremlyuyetsya vid vodi i pereganyayetsya z dobavkami metilenovogo sinogo i parafenilenovogo sinogo yak stabilizatoriv Pri periodichnij peregonci spochatku otrimuyut azeotropnu sumish akrilonitril voda Sumish rozdilyayut i shar akrilonitrilu povertayut v pereginnij kub dlya vidalennya slidiv vodi Vihid chistogo akrilonitrilu v pererahunku na vihidnij ciangidrin stanovit 75 78 Pid chas peregonki potribno strogo viklyuchati mid Otrimannya z acetilenu i sinilnoyi kisloti Redaguvati U 1942 roci na zminu sposobu otrimannya akrilonitrilu cherez etilenciangidrin prijshov tehnichno bilsh doskonalij metod virobnictva z acetilenu i cianidnoyi kisloti H C C H H C N C u 2 C l 2 N H 4 C l C H 2 C H C N displaystyle mathrm HC equiv CH HCN xrightarrow Cu 2 Cl 2 NH 4 Cl CH 2 CHCN nbsp Persha promislova ustanovka bula vvedena v diyu firmoyu Bayer Leverkusen 11 Novij metod znachno zdesheviv virobnictvo akrilonitrilu yakij vidtodi nabuv shirokogo zastosuvannya v promislovosti Ce dosyagnennya stalo mozhlivim zavdyaki uspishnim doslidam Petera Kurca pershi z yakih buli provedeni v 1939 roci na firmi Bayer Leverkusen 12 13 14 Kurc vvodiv obidva komponenti cianidnu kislotu i acetilen pri 75 S v koncentrovanij vodnij rozchin Cu2Cl2 i NH4Cl katalizator Nyulenda Vin otrimuvav vihid akrilonitrilu do 85 Na 1 mol acetilenu potribno 0 8 mol cianidnoyi kisloti Pobichnimi produktami ye etanal mono i divinilacetilen Pislya promivannya i peregonki otrimuyut chistij akrilonitril Otrimannya z propilenu amiaku abo oksidu azotu i kisnyu Redaguvati nbsp Shtab kvartira firmi Standard Oil of Ohio rozrobnika procesu SohioU 1949 roci firma Allied Chemical and Dye Corporation povidomila pro pryamu reakciyu peretvorennya propilenu amiaku i kisnyu v akrilonitril vidpovidno do rivnyannya 15 C H 2 C H C H 3 N H 3 0 5 O 2 M o O 3 C H 2 C H C N 3 H 2 O displaystyle mathrm CH 2 CHCH 3 NH 3 0 5O 2 xrightarrow MoO 3 CH 2 CHCN 3H 2 O nbsp Cherez kilka rokiv firma Distillers Company Ltd Edinburg opublikuvala vidomosti pro proces peretvorennya akroleyinu v akrilonitril vzayemodiyeyu z amiakom i kisnem Akroleyin otrimuvali okislennyam propilenu na povitri Ce dvostupenevij metod otrimannya akrilonitrilu na vidminu vid odnostupinchatogo procesu firmi Allied Chemical and Dye Corporation Odnak obidva procesi dayut duzhe neznachnij vihid tomu voni ne nabuli praktichnogo zastosuvannya Na pochatku 1959 roku z yavivsya vidomij teper u vsomu sviti proces Sohio en amerikanskoyi firmi Standard Oil Co en v yakomu vikoristovuyutsya ti zh vihidni materiali propilen amiak i kisen povitrya 16 17 18 19 20 21 V rezultati utvoryuyetsya akrilonitril zavdyaki 50 nij konversiyi propilenu ta amiaku Vzhe v 1960 roci firma zapustila velikotonnazhnu ustanovku Akrilonitril v procesi Sohio utvoryuyetsya v rezultati katalitichnogo okisnennya propilenu na fosforomolibdati bismutu u prisutnosti amiaku Zgodom yak katalizator pochali vikoristovuvati molibdat bismutu Dlya pidvishennya vihodu v procesi Sohio v reaktor vvodyat vodyanu paru Bagato firm perejshli na proces Sohio abo rozrobili analogichni procesi Z nih osoblivij interes yavlyaye metod firmi DuPont z vikoristannyam NO 22 23 24 25 4 C H 2 C H C H 3 6 N O 4 C H 2 C H C N N 2 6 H 2 O displaystyle mathrm 4CH 2 CHCH 3 6NO longrightarrow 4CH 2 CHCN N 2 6H 2 O nbsp Inshi procesi otrimannya Redaguvati Provodilisya doslidi shodo oderzhannya akrilonitrilu shlyahom katalitichnoyi degidrogenizaciyi propionitrilu 26 27 C H 3 C H 2 C N H 2 C H 2 C H C N displaystyle mathrm CH 3 CH 2 CN xrightarrow H 2 CH 2 CHCN nbsp Prote danij proces mav nastilki malij vihid a kincevij produkt mistiv stilki domishok sho metod ne otrimav podalshogo rozvitku Te zh stosuyetsya metodu oderzhannya akrilonitrilu z CH2ClCH2CN za dopomogoyu fenolyatu natriyu 28 29 Originalnistyu vidriznyayetsya sposib oderzhannya akrilonitrilu okisnennyam alilaminu v povitri pri 500 S 30 31 C H 2 C H C H 2 N H 2 2 O 2 C H 2 C H C N displaystyle mathrm CH 2 CHCH 2 NH 2 2O 2 longrightarrow CH 2 CHCN nbsp Prote v promislovosti cej metod takozh ne oderzhav zastosuvannya She odnim cikavim procesom ye rozroblenij v 1955 1960 roki sintez akrilonitrilu z etanalyu i cianidnoyi kisloti cherez nitril molochnoyi kisloti 32 33 34 35 36 C H 3 C H O H C N C H 3 C H O H C N H 2 O C H 2 C H C N displaystyle mathrm CH 3 CHO HCN longrightarrow CH 3 CH OH CN xrightarrow H 2 O CH 2 CHCN nbsp Himichni vlastivosti RedaguvatiVzayemodiya z galogenovodnyami i vodoyu Redaguvati U bagatoh vipadkah galogenovodni i v pershu chergu hlorovoden ye specifichnimi katalizatorami reakcij nitriliv Rol galogenovodniv pri vzayemodiyi nitriliv z vodoyu spirtami organichnimi kislotami aminami ta podibnimi reagentami v pershu chergu polyagaye v aktivuvanni nukleofilnogo priyednannya do nitrilnogo atomu Karbonu Vzayemodiya nitriliv z hloridnoyu kislotoyu mozhe privoditi do oderzhannya amidiv ale mozhlivosti cogo metodu velmi obmezheni Zruchnishim i bilsh universalnim ye metod sho bazuyetsya na reakciyi nitriliv z gazopodibnim hlorovodnem i maloyu blizkoyu do ekvivalentnoyi kilkistyu vodi 37 38 Promizhnimi spolukami v comu sintezi chasto ye gidrohloridi amidiv 39 v rezultati gidrolizu yakih otrimuyut vilni amidi Pri obrobci gazopodibnim hlorovodnem ta vodoyu a b nenasichenih nitriliv zokrema akrilonitrilu odnochasno z gidrataciyeyu takozh vidbuvayetsya gidrohloruvannya molekuli za podvijnim zv yazkom C H 2 C H C N 2 H C l H 2 O C l C H 2 C H 2 C O H N H 2 C l displaystyle mathrm CH 2 CH CN 2HCl H 2 O longrightarrow ClCH 2 CH 2 C OH NH 2 Cl nbsp Gidrataciya v prisutnosti sulfatnoyi kisloti Redaguvati Gidrataciya nitriliv u prisutnosti sulfatnoyi kisloti znahodit shiroke zastosuvannya pri otrimanni amidiv a b nenasichenih kislot Zokrema gidrataciya akrilonitrilu pid vplivom sulfatnoyi kisloti lezhit v osnovi promislovih sposobiv otrimannya amidu 40 41 i efiriv propenovoyi kisloti Yiyi provodyat diyeyu 50 100 yi sulfatnoyi kisloti z nastupnoyu nejtralizaciyeyu C H 2 C H C N H 2 S O 4 O H C H 2 C H C O N H 2 displaystyle mathrm CH 2 CH CN xrightarrow H 2 SO 4 OH CH 2 CH CONH 2 nbsp Gidrataciya nitriliv najlegshe protikaye u prisutnosti 75 95 noyi sulfatnoyi kisloti Pri znachnomu zmenshenni koncentraciyi sulfatnoyi kisloti mozhlivij gidroliz utvorenih amidiv do karbonovih kislot Gidrataciyu nitriliv mozhna provoditi takozh u prisutnosti inshih silnih neorganichnih kislot napriklad 70 noyi perhloratnoyi kisloti 42 Vihid amidiv pri vzayemodiyi nitriliv z koncentrovanoyu sulfatnoyu kislotoyu zalezhit vid kilkosti kisloti i zrostaye zi zbilshennyam yiyi nadlishku 43 Reakciya Radzishevskogo Redaguvati nbsp Bronislav Radzishevskij rozrobnik metodu sintezu amidivU luzhnih rozchinah perekisu vodnyu nitrili gidratuyutsya do amidiv 44 45 46 47 48 C H 2 C H C N 2 H 2 O 2 C H 2 C H C O N H 2 O 2 H 2 O displaystyle mathrm CH 2 CH CN 2H 2 O 2 longrightarrow CH 2 CH CONH 2 O 2 H 2 O nbsp Cya reakciya nazivayetsya reakciyeyu Radzishevskogo 49 Pri sintezi amidiv metodom Radzishevskogo vidilyayetsya znachna kilkist energiyi Reakciyi deyakih nitriliv akrilonitrilu fenilacetonitrilu ta menshoyu miroyu benzonitrilu i perekisu vodnyu v prisutnosti gidroksidu kaliyu suprovodzhuyutsya vidnosno stijkoyu sinoyu hemilyuminescenciyeyu 50 Hemilyuminescenciya ochevidno zumovlena tim sho pri geterolitichnomu rozkladi perekisu vodnyu i nadkislot kisen vidilyayetsya v singletnomu stani O O 51 Svitinnya z yavlyayetsya pri perehodi kisnyu z singletnogo v tripletnij O O stan 50 52 Gidrataciya z odnochasnoyu obrobkoyu spirtami Redaguvati Cej sposib dozvolyaye oderzhuvati esteri bezposeredno z nitriliv Reakciyu zdijsnyuyut propuskannyam hlorovodnyu cherez garyachu sumish akrilonitrilu spirtu i vodi 53 54 Nagrivannyam sumishej akrilonitrilu spirtu i vodi z sulfatnoyu kislotoyu takozh mozhna otrimati esteri 55 56 57 Sintez ryadu esteriv zdijsnyuyetsya shlyahom kip yatinnya ekvivalentnih sumishej akrilonitrilu vodi spirtu i n toluolsulfonovoyi kisloti 58 C H 2 C H C N H 2 O R O H C H 3 C 6 H 4 S O 2 O H C H 2 C H C O O R C H 3 C 6 H 4 S O 2 N H 4 displaystyle mathrm CH 2 CH CN H 2 O ROH CH 3 C 6 H 4 SO 2 OH longrightarrow CH 2 CH COOR CH 3 C 6 H 4 SO 2 NH 4 nbsp Ochevidno sho podibni reakciyi ye bagatostadijnimi Duzhe jmovirno sho voni pochinayutsya z gidrataciyi nitriliv i utvorennya amidiv yaki dali vzayemodiyut zi spirtami Odnak eksperimentalnih danih sho pidtverdzhuyut cyu chi yakus inshu shemu poki nemaye Gidroliz Redaguvati Pid gidrolizom nitriliv rozumiyut yih vzayemodiyu z vodoyu yaka privodit do otrimannya kislot minayuchi stadiyu vidilennya pervinnih produktiv reakciyi amidiv Gidroliz nitriliv ye odnim iz najzruchnishih sposobiv sintezu karbonovih kislot 59 Jogo zazvichaj zdijsnyuyetsya v kislomu abo luzhnomu seredovishi U pershomu vipadku vidilyayutsya karbonovi kisloti u drugomu yih soli Kislotnij gidroliz Redaguvati Gidroliz riznih nitriliv privodit do utvorennya vidpovidnih karbonovih kislot zokrema v rezultati gidrolizu akrilonitrilu utvoryuyetsya propenova kislota C H 2 C H C N 2 H 2 O C H 2 C H C O O H N H 3 displaystyle mathrm CH 2 CH CN 2H 2 O longrightarrow CH 2 CH COOH NH 3 nbsp b Galogenopohidni kisloti otrimuyut z visokimi vihodami takozh pri gidrolizi akrilonitrilu v koncentrovanih vodnih rozchinah galogenovodniv 60 Na napryamok vzayemodiyi akrilonitrilu z vodoyu vplivayut trivalist i temperatura reakciyi Chim bilsha trivalist i visha temperatura reakciyi tim bilsh imovirne peretvorennya nitrilu v kislotu a ne v amid Luzhnij gidroliz Redaguvati Gidroliz u prisutnosti gidroksidiv metaliv zastosovuyetsya na praktici tak samo shiroko yak i kislotnij gidroliz Yak osnovni reagenti pri gidrolizi akrilonitrilu zastosovuyutsya gidroksidi natriyu kaliyu i bariyu 61 62 Shvidkist gidrolizu zrostaye iz zbilshennyam koncentraciyi lugu 63 Yak i pri gidrolizi pid diyeyu kislot v okremih vipadkah zmina koncentraciyi lugu dozvolyaye napraviti reakciyu na perevazhne utvorennya amidu abo kisloti Gidroliz akrilonitrilu mozhe protikati i pid diyeyu inshih osnovnih reagentiv napriklad pri jogo nagrivanni z vodnim rozchinom amiaku pri visokij temperaturi Pri takomu gidrolizi akrilonitrilu amiak odnochasno priyednuyetsya za podvijnim zv yazkom Nagrivannya akrilonitrilu z vodnim amiakom pri 150 225 S ye odnim iz metodiv oderzhannya b alaninu b aminopropionovoyi kisloti 64 C H 2 C H C N 2 H 2 O N H 4 O H t N H 2 C H 2 C H 2 C O O H displaystyle mathrm CH 2 CH CN 2H 2 O xrightarrow NH 4 OH t NH 2 CH 2 CH 2 COOH nbsp Vzayemodiya zi spirtami v prisutnosti kislot Redaguvati U bezvodnomu seredovishi nitrili reaguyut zi spirtami ta hlorovodnem za reakciyeyu Pinnera dayuchi gidrohloridi iminoefiriv 65 66 67 U vipadku akrilonitrilu v umovah ciyeyi reakciyi vidbuvayetsya priyednannya hlorovodnyu za podvijnim zv yazkom V rezultati utvoryuyutsya soli iminoesteriv b hlorpropionovoyi kisloti 68 C H 2 C H C N R O H 2 H C l C H 3 C H C l C N H 2 O R C l displaystyle mathrm CH 2 CH CN ROH 2HCl longrightarrow CH 3 CHCl C NH 2 OR Cl nbsp Mehanizm reakciyi akrilonitrilu z galogenovodnyami i spirtami blizkij do mehanizmu reakciyi z vodoyu Gidrohloridi iminoefiriv utvoryuyutsya cherez vidpovidni galogenidi imonijgalogenidiv a takozh cherez inshi mensh stijki produkti vzayemodiyi nitriliv i galogenovodniv zi spirtami 69 Produkti reakciyi akrilonitrilu z hlorovodnem i tretinnimi spirtami dovgij chas ne buli identifikovani 70 Piznishe bulo pokazano sho pri vzayemodiyi akrilonitrilu z hlorovodnem i tretinnimi spirtami na holodi utvoryuyutsya hloridi imonijgidriniv gidrohloridi amidiv i tret alkilhloridi 71 Vzayemodiya z organichnimi kislotami Redaguvati Obrobka sumishej akrilonitrilu i karbonovih kislot nadlishkom hlorovodnyu abo bromovodnyu pri kimnatnij temperaturi otrimuyut gidrohloridi amidiv a takozh angidridi ta galogenangidridi kislot 72 73 74 75 C H 2 C H C N 2 R C O O H H C l C H 2 C H C N H 2 O H C l R C O 2 O displaystyle mathrm CH 2 CH CN 2RCOOH HCl longrightarrow CH 2 CH C NH 2 OH Cl RCO 2 O nbsp C H 2 C H C N R C O O H 2 H C l C H 2 C H C N H 2 O H C l R C O C l displaystyle mathrm CH 2 CH CN RCOOH 2HCl longrightarrow CH 2 CH C NH 2 OH Cl RCOCl nbsp Pri nagrivanni akrilonitrilu z kompleksom BF3 2CH3COOH do 115 120 C z nastupnoyu obrobkoyu reakcijnoyi sumishi lugom otrimuyut sumish amidiv i kislot Oderzhannya amidoksimiv Redaguvati Na priyednanni gidroksilaminu do cianogrupi zasnovanij najposhirenishij metod sintezu amidoksimiv 76 77 78 79 80 Nezvazhayuchi na te sho aromatichni amidoksimi oderzhuyutsya z bilshimi vihodami nizh nezamisheni alifatichni vzayemodiya mizh akrilonitrilom i gidroksilaminom vidbuvayetsya z cilkom zadovilnimi rezultatami C H 2 C H C N N H 2 O H C H 2 C H C N H 2 N O H displaystyle mathrm CH 2 CH CN NH 2 OH longrightarrow CH 2 CH C NH 2 NOH nbsp Oderzhannya tioamidiv Redaguvati U preparativnij praktici dlya oderzhannya tioamidiv chasto zastosovuyetsya reakciya nitriliv iz sirkovodnem 81 82 83 Zokrema dlya akrilonitrilu vona viglyadatime tak C H 2 C H C N H 2 S C H 2 C H C N H 2 S displaystyle mathrm CH 2 CH CN H 2 S longrightarrow CH 2 CH C NH 2 S nbsp Sintez tioamidu zdijsnyuyut pri kimnatnij temperaturi abo pri nagrivanni do 80 100 S zazvichaj u seredovishi organichnih rozchinnikiv spirti benzen piridin ta inshi Vidsutnist vologi spriyaye protikannyu reakciyi Yak katalizatori vikoristovuyut gidroksidi luzhnih metaliv alkogolyati tretinni amini trietilamin piridin ta inshi amiak 84 85 Dlya otrimannya tioamidu spirtovij rozchin akrilonitrilu sho mistit amiak nasichuyut sirkovodnem i vitrimuyut pri kimnatnij temperaturi abo nagrivayut Oskilki pidvishennya koncentraciyi sirkovodnyu spriyaye zbilshennyu vihodu tioamidu reakciyu inodi provodyat pid tiskom z vikoristannyam ridkogo sirkovodnyu Reakciya diyenovogo sintezu Redaguvati Akrilonitril reaguye z butadiyenom svoyim podvijnim karbon karbonovim zv yazkom z utvorennyam 4 cianociklogeksenu 1 Reakciya protikaye shlyahom sinhronnogo perenosu elektroniv nbsp U prisutnosti katalizatora krim cianociklogeksena utvoryuyetsya takozh 2 vinilpiridin 86 Nitrilna grupa volodiye slabkimi diyenofilnimi vlastivostyami vnaslidok chogo dana reakciya protikaye lishe v zhorstkih umovah Vidnovlennya Redaguvati Akrilonitril vidnovlyuyetsya do aminu pid diyeyu metalichnogo natriyu v spirti Cej proces otrimav nazvu metodu Vishnegradskogo 87 88 89 Proces protikaye za dvoma reakciyami C H 2 C H C N N a R O H C H 3 C H 2 C H 2 N H 2 displaystyle mathrm CH 2 CH CN xrightarrow Na ROH CH 3 CH 2 CH 2 NH 2 nbsp C H 2 C H C N N a R O H R O C H 2 C H 2 C H 2 N H 2 displaystyle mathrm CH 2 CH CN xrightarrow Na ROH ROCH 2 CH 2 CH 2 NH 2 nbsp Reakciya vidnovlennya protikaye stupinchasto cherez promizhne utvorennya natriyevoyi soli aminu Takozh akrilonitrilu pritamanne elektrolitichne vidnovlennya yake prohodit na svincevomu katodi v silno kislomu seredovishi Pri comu golovnim produktom reakciyi ye alilamin vihid yakogo dosyagaye 65 70 90 91 Yak pobichni produkti utvoryuyutsya propilamin propionitril i amiak 92 Katalitichna gidrogenizaciya Redaguvati Katalitichna gidrogenizaciya nitriliv vidkrita v 1905 roci vchenimi Polem Sabatye i Zhanom Baptistom Sanderanom fr 93 ye odnim iz najposhirenishih sposobiv oderzhannya aminiv Vnaslidok prostoti zdijsnennya visokih shvidkostej reakcij ta legkosti vidilennya kincevih produktiv gidrogenizaciyi metod ye nezaminnim v promislovosti Odnak u vipadku akrilonitrilu utvorennya aminu ne vidbuvayetsya oskilki atomam Gidrogenu znachno legshe priyednatisya za podvijnim zv yazkom C H 2 C H C N H 2 C H 3 C H 2 C N displaystyle mathrm CH 2 CH CN xrightarrow H 2 CH 3 CH 2 CN nbsp Polimerizaciya Redaguvati nbsp Poliakrilamidne volokno zbilshene u 40 razivV promislovosti dlya oderzhannya poliakrilonitrilu provodyat gomogennu u vodnih rozchinah elektrolitiv abo geterogennu u vodnih emulsiyah radikalnu polimerizaciyu akrilonitrilu Pri gomogennij polimerizaciyi yak rozchinnik vikoristovuyut vodni rozchini hloridu cinku abo rodanidu natriyu Proces vedut do stupenya konversiyi monomeru v 50 70 U vipadku geterogennoyi polimerizaciyi yak vihidna reakcijna sumish vikoristovuyetsya vodna emulsiya akrilonitrilu z vmistom 12 25 monomeru Osoblivistyu cogo procesu ye dosit visoka rozchinnist akrilonitrilu u vodi 7 sho u prisutnosti vodorozchinnogo iniciatora privodit do protikannya reakciyi polimerizaciyi ne tilki na poverhni krapel monomera a j u vodnomu rozchini Ce prizvodit do samopriskorennya procesu azh do stupenya konversiyi 20 i utvorennya polimeru z shirokim molekulyarno masovim rozpodilom Polimerizaciyu zavershuyut pri stupeni konversiyi akrilonitrilu v 60 80 pislya chogo polimer vidilyayetsya iz suspenziyi promivayetsya i sushitsya U porivnyanni z gomogennim procesom pri geterogennij polimerizaciyi vihodit polimer z bilsh visokoyu serednoyu molekulyarnoyu masoyu Radiacijna polimerizaciya akrilonitrilu provodilas pri kimnatnij temperaturi v ridkij fazi i pri glibokomu oholodzhenni v tverdij fazi 94 95 Nizkotemperaturna polimerizaciya ochevidno prohodit za anionnim mehanizmom Otrimanij pri comu polimer ne mistiv C C zv yazkiv ta mistiv C N zv yazki tobto pri polimerizaciyi rozkrivayutsya yak podvijni tak i potrijni zv yazki 96 U ridkomu etileni pri 78 S akrilonitril pid vplivom g viprominyuvannya polimerizuyetsya yak za podvijnimi C C tak i za potrijnimi C N zv yazkami Produkt reakciyi skladayetsya z polimeru zvichajnoyi budovi i polimeru zi zv yazkami C N Zi zbilshennyam koncentraciyi etilenu polimerizaciya za olofinovimi C C zv yazkami ingibuyetsya Polimerizaciya za C C zv yazkami ochevidno protikaye za radikalnim a polimerizaciya za C N zv yazkami za ionnim mehanizmom 97 Zastosuvannya Redaguvati nbsp List sintetichnogo kauchuku na virobnictvi B F Goodrich Co v misti Akron shtat Ogajo 1941 rikZavdyaki visokij reakcijnij zdatnosti akrilonitril sluzhit vihidnim materialom dlya chislennih organichnih sinteziv 98 Pershoyu velikoyu oblastyu zastosuvannya akrilonitrilu bula promislovist sintetichnogo kauchuku U 1930 roci buli rozrobleni kopolimeri z butadiyenom yaki z yavilisya na rinku v 1934 roci pid torgovoyu nazvoyu perbunan Osnovni tipi perbunan 72 butadiyenu 28 akrilonitrilu i perbunan ekstra 60 butadiyenu i 40 akrilonitrilu Nayavnist nitrilnoyi grupi nadaye vulkanizatu stijkosti do olij i alifatichnih vuglevodniv prote iz zbilshennyam kilkosti akrilonitrilu pogirshuyetsya pruzhnist Ostannim chasom osnovna kilkist akrilonitrilu vitrachayetsya na virobnictvo poliakrilonitrilu yakij ye vihidnim produktom dlya poliakrilonitrilnih volokon Pererobka v volokna zavzhdi vidbuvayetsya v rozchini Formuvannya volokna z rozplavu nezdijsnenne cherez visoku temperaturu plavlennya sho perevishuye temperaturu rozkladu Poliakrilonitrilni volokna uvijshli v pobut pid torgovimi nazvami dralon dolan redan orlon akrilan krezlan kurtel nitron kashmilon ta inshi Sam poliakrilonitril ne predstavlyaye velikogo interesu Neobhidnist polipshennya vlastivostej polistirolu nasampered pidvishennya atmosferostijkosti stijkosti do rozchinnikiv i udarnoyi v yazkosti prizvelo do stvorennya udarostijkogo polistirolu kopolimeru na osnovi akrilonitrilu butadiyenu i stirenu ABS 99 stirolu i akrilonitrilu SAN znachennya yakih postijno zrostaye Riznomanitnim ye zastosuvannya akrilonitrilu pri cianoetilyuvanni 100 Vin mozhe priyednuvatisya yak do organichnih tak i neorganichnih spoluk Akrilonitril vzayemodiye takozh zi spirtami v tomu chisli i visokomolekulyarnimi polivinilovim spirtom krohmalem celyulozoyu ta inshimi aminami amidami ta inshimi Osoblivoyi uvagi zaslugovuye cianoetilyuvannya deyakih naturalnih rechovin Priyednannya abo zamishennya galogeniv pislya gidruvannya v propionitril z podalshim omilennyam maye deyake znachennya pri sintezi gerbicidiv a a b trihlorpropionovoyi kisloti i a a dihlorpropionovoyi kisloti Takozh akrilonitril vikoristovuyetsya u sintezah b alaninu dilauriltiodipropionovoyi kisloti antioksidanti dlya polipropilenu pimelinovoyi kisloti Fiziologichnij vpliv RedaguvatiZagalnij harakter diyi Redaguvati Podibno do neorganichnih cianidiv diya akrilonitrilu pov yazana z vidsheplennyam cianidnoyi kisloti yaka perehodit u rodanidi Molekuli akrilonitrilu i cianidnoyi kisloti majzhe odnakovo toksichni u rozrahunku na CN ale prignichennya aktivnosti dihalnih fermentiv slabsha nizh u HCN Pripuskayut takozh sho perevazhni simptomi urazhennya nervovoyi sistemi zalezhat vid diyi ciloyi molekuli yaka blokuye fermenti z SH grupami Ce pidtverdzhuyetsya antidotnoyu diyeyu cisteyinu abo glutationu v eksperimentalnih umovah Akrilonitril dobre vsmoktuyetsya cherez shkiru 2 Vpliv na tvarin Redaguvati Pri gostromu otruyenni akrilonitrilom vinikaye zbudzhennya yake prote shvidko prohodit vidbuvayetsya pochastishannya ta rizke porushennya ritmu dihannya i rivnovagi blyuvota sudomi rozshirennya zinic inodi slinotecha u kishok pri koncentraciyi 0 6 mg l paralichi koma smert vid zupinki dihannya Pislya povtornih otruyen u sobak v krovi shvidshe i v sechi povilnishe zrostav vmist rodanidiv U shuriv i morskih svinok zapalennya i nabryak legeniv Pri koncentraciyi u vdihuvanomu povitri 0 216 mg l u krovi sobak viyavlyali cianidi v kilkosti 10 mkmol 100 ml u shuriv 1 mkmol 100 ml U mavp pri vplivi akrilonitrilu protyagom 3 i 7 godin znahodili 3 7 i 8 7 mkmol 100 ml krovi 2 Pri proyavi simptomiv otruyennya u shuriv morskih svinok i krolikiv znizhuvavsya vmist S H displaystyle mathrm SH nbsp grup u krovi golovnomu mozku ta pechinci 101 Pri hronichnomu otruyenni polovina bilih shuriv morskih svinok krolikiv kishok ginula pislya vdihannya 0 33 mg l po 4 godini 5 dniv na tizhden protyagom 4 tizhniv abo 0 22 mg l protyagom 10 tizhniv Vpliv na lyudinu Redaguvati Zapah akrilonitrilu vidchuvayetsya pri koncentraciyi jogo v povitri 0 008 0 04 mg l ale do nogo shvidko nastaye zvikannya Vdihannya 0 3 0 5 mg l akrilonitrilu protyagom 5 10 hvilin viklikaye pechinnya slizovih obolonok verhnih dihalnih shlyahiv i slozotecha Pri koncentraciyah 0 035 0 22 mg l protyagom 20 45 hvilin tupij golovnij bil nittya u grudyah zbudzhennya i vidchuttya strahu sverbinnya shkiri Pislya vdihannya 0 048 mg l protyagom 30 hvilin riven rodanidiv v krovi normalnij pri 0 1 mg l vin pidvishuvavsya i ne povertavsya do normi cherez 12 godin nbsp Cianoz odin iz simptomiv gostrogo otruyennya akrilonitrilomSimptomi gostrogo otruyennya golovnij bil slabkist nudota blyuvannya zapamorochennya zadishka pitlivist pronos U vazhkih i smertelnih vipadkah silna zadishka sudomi cianoz tahikardiya znizhennya temperaturi tila vtrata svidomosti Na roztini zagiblih silne krovonapovnennya vnutrishnih organiv ridka krov nabryak legeniv U ryadi vipadkiv pri svoyechasnij antidotovij terapiyi gostri otruyennya zakinchuyutsya oduzhannyam U vipadku trivaloyi vtrati svidomosti dovgo zberigayutsya boli i slabkist v nogah m yazovi posmikuvannya emocijna nestijkist hitka hoda pogirshennya pam yati nizkij arterialnij tisk porushennya refleksiv brak pulsu na oboh nogah kartina urazhennya centralnoyi nervovoyi sistemi za tipom encefalopolinevritu 102 Pri zastosuvanni akrilonitrilu yak insekticidu sposterigalisya otruyennya osib yaki perebuvali v obroblenih primishennyah U legkih vipadkah proyavlyalis taki simptomi yak zanepokoyennya slabkist golovnij bil nudota blyuvotni ruhi boli v shlunku Ci yavisha shvidko prohodili na svizhomu povitri Vidomi smertelni otruyennya ditej sho spali v primishennyah nedostatno provitrenih pislya obkuryuvannya akrilonitrilom U doroslih v cih vipadkah vidznachalisya oznaki otruyennya v tomu chisli podraznennya slizovih obolonok Opisano smertelnij vipadok vid vtirannya akrilonitrilu 50 ml v shkiru golovi 10 richnoyi divchinki 103 Trivale vdihannya koncentracij akrilonitrilu poryadku tisyachnih chastok miligramu na litr u virobnichih umovah viklikaye znizhennya arterialnogo tisku priglushennya toniv sercya znizhennya glotkovogo refleksu i pidvishennya suhozhilkovih refleksiv U znachnoyi chastini pracivnikiv vinikali atrofichni riniti inodi parez golosovih zv yazok pomirna anemiya lejkopeniya z nahilom do limfocitozu i monocitozu Pri obstezhenni 60 cholovik zi stazhem roboti vid 1 5 do 3 5 rokiv koncentraciya v povitri robochoyi zoni stanovila ponad 0 5 mg l likari fiksuvali skargi na nezduzhannya slabkist golovnij bil sonlivist drativlivist brak apetitu boli v oblasti sercya Krim togo fiksuvalisya znizhennya elektrichnoyi aktivnosti miokarda na EKG nevrastenichnij sindrom z vegetativnimi porushennyami 103 Pri vmisti akrilonitrilu 0 0008 0 0018 mg l medichni obstezhennya pracivnikiv virobnictva sintetichnogo volokna nitron viyavili porushennya v stani zdorov ya U 260 osib diagnostuvali vegeto sudinnu disfunkciyu i asteno vegetativnij ta cerebro astenichnij sindromi Klinichne obstezhennya 50 cholovik zi stazhem 3 10 rokiv vstanovilo ti zh zmini nervovoyi sistemi U poodinokih vipadkah vidznacheni mikrosimptomi organichnih urazhen distrofichni porushennya v miokardi Viyavleno znachnu kilkist porushen shlunkovo kishkovogo traktu antitoksichnoyi i bilkovoutvoryuyuchoyi funkciyi pechinki 104 Div takozh RedaguvatiAkrilonitrilu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Himiya nbsp Akrilonitril u Vikishovishi Poliakrilonitril Akrilove volokno Akrilova propenova kislota AkroleyinPrimitki Redaguvati Wooley M D Fire 1973 v 65 814 p 582 angl a b v Grahl R Zentralblatt fur Arbeitsmedizin 1970 Bd 20 12 S 369 378 nim Himicheskaya enciklopediya pod red I N Knunyanc tom I Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 s 71 Charles Moureu Annales de Chimie 7 2 187 191 1894 fr F Erlenmeyer Liebigs Annalen Chemie 191 273 1878 nim Nimeckij patent 299682 1915 nim Nimeckij patent 679256 1932 nim Francuzkij patent 729952 1931 fr Nimeckij patent 496372 1925 nim Patent SShA 2374051 1941 angl Otto Bayer Angewandte Chemie 61 229 241 1949 nim P Kurtz Petroleum Refiner 32 I 142 143 1953 angl P Kurtz Liebigs Annalen Chemie 572 23 24 38 1951 nim Nimeckij patent 728767 1939 nim Patent SShA 2481826 1949 angl F Veatch et al Chemical Engineering Progress 56 10 65 67 1960 angl Avstralijskij patent 243791 1963 angl Belgijskij patent 571200 1958 fr Anglijskij patent 867438 1960 angl Kanadskij patent 687664 1964 angl Francuzkij patent 1222460 1965 fr Anglijskij patent 729013 1955 angl Patent SShA 2736739 1956 angl Patent SShA 3023226 1962 angl Patent SShA 3118927 1964 angl Patent SShA 2385552 1941 angl Nimeckij patent 51834 1935 nim Francuzkij patent 805563 fr Italijskij patent 393682 1941 ital L M Peters et al Industrial amp Engineering Chemistry 40 2046 2053 1948 angl Patent SShA 2375016 1940 angl R Burns et al Journal of the Chemical Society London 1935 400 406 angl Patent SShA 2183357 1939 angl Patent SShA 2417748 1943 angl Patent SShA 2417749 1943 angl Anglijskij patent 424885 1933 angl E H Zilberman Uspehi himii 31 1309 1962 ros R C Thomas jr C H Wang V E Christensen Journal of the American Chemical Society 73 5914 1951 angl G J Janz S S Danyluk Journal of the American Chemical Society 81 3850 1959 angl E L Carpenter H S Davis Journal of Applied Chemistry 7 671 1957 angl I A Yakubovich P I Paradnya N P Raskin M I Vilyamskii Himicheskaya promyshlennost 1963 570 ros A H Nesmeyanov L V Rybin M I Rybinskaya Zhurnal organicheskoj himii 2 985 1966 ros E N Zilberman A A Michurin E G Pomeranceva Izvestiya vuzov SSSR Himiya i himicheskaya tehnologiya 10 653 1967 ros J Deinert Journal fur praktische Chemie 2 52 431 1895 nim J V Dubsky Journal fur praktische Chemie 2 93 137 1916 nim J V Dubsky Journal of the Chemical Society 110 550 1916 angl L McMaster F B Langreck Journal of the Chemical Society 39 103 1917 angl I Z Siemion Wiadomosci Chemiczne 19 275 1965 pol B Radziszewski Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 17 1389 1884 18 355 1885 nim a b E McKeown W A Waters Nature 203 1063 1964 angl A H Khan M Kasha Journal of Chemical Physics Arhivovano 2012 05 10 u Wayback Machine 39 2105 1963 angl E McKeown W A Waters Journal of the Chemical Society B 1966 1040 angl W Wislicenus Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 20 592 1887 nim W C Wildman Journal of the American Chemical Society 80 2567 1958 angl L Spiegel Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 51 296 1918 nim A A Ross F E Bibbins Journal of Industrial and Engineering Chemistry 29 1341 1937 angl H T Neher Journal of Industrial and Engineering Chemistry 28 267 1936 angl F L James W H Bryan The Journal of Organic Chemistry 23 1225 1958 angl V Migrdichian The organic cyanogen compunds Reinhold Publishing Corporation New York 1947 p 37 angl A P Grishuk C H Baranov Zhurnal obshej himii 31 2396 1961 ros H Leuchs Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 42 1232 1909 nim J Ford Journal of the American Chemical Society 67 876 1945 angl V A Lipeckij B P Serebryakov Himicheskaya promy shlennost 1965 498 ros H Feuer C Savides Journal of the American Chemical Society 81 5830 1959 angl R Roger D G Neilson Chemical Reviews 61 179 1961 angl A Pinner F Klein Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 10 1889 1877 nim A Pinner Die Imidoaether und ihre Derivate Oppenheim Berlin 1892 nim S S Price J Zomlefer The Journal of Organic Chemistry 14 210 1949 angl E H Zilberman A E Kulikova Zhurnal obshej himii 29 3039 1959 ros R H Hartigan J B Cloke Journal of the American Chemical Society 67 709 1945 angl E H Zilberman A M Sladkop Zhurnal obshej himii 31 245 1961 ros A Colson Comptes Rendus Chimie 121 1155 1895 fr A Colson Annales de Chimie et de physique 7 12 231 1897 fr R Walther P G Schickler Journal fur praktische Chemie 2 55 305 1897 nim V Deulofeu F Gimenez The Journal of Organic Chemistry 15 460 1950 angl F Tiemann Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 17 126 1884 nim E Nordmann Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 17 2746 1884 nim J Troger F Volkmer Journal fur praktische Chemie 2 71 236 1905 nim F Eloy R Lenders Chemical Reviews 62 155 1962 angl H C Brown S K Wetzel The Journal of Organic Chemistry ZO 3734 1965 angl V Migrdichian The chemistry of organic cyanogen compounds Reinhold Publishing Corporation New York 1947 p 50 angl W Walter K D Bode Angewandte Chemie 78 517 1966 nim W Dieckmann H Kammerer Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 38 2977 1905 nim C Grundmann H Ulrich The Journal of Organic Chemistry 24 272 1959 angl R N Hurd G Delamater Chemical Reviews 61 45 1961 angl G J Janz N E Duncan Journal of the American Chemical Society 75 5389 1953 angl A N Vyshnegradskij Zhurnal Russkogo himicheskogo obshestva 12 II 16 1880 ros A Ladenburg Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 18 2956 1885 nim A Ladenburg Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft 19 780 1886 S L Varshavskij A P Tomilov L V Kaabak I Ya Shandrinov avtorskoe svidetelstvo SSSR 181656 ros Izobreteniya promyshlennye obrazcy tovarnye znaki 1966 10 31 ros T Nonaka K Sugino Journal of The Electrochemical Society 114 1255 1967 angl P Sabatier J B Senderens Les Comptes Rendus de l Academie des sciences 140 482 1905 fr H Sobue Y Tabata Journal of Polymer Science 43 459 1960 angl S L Sosin V V Korshak V L Vasiev E L Baranov Izvestiya AN SSSR otdelenie himicheskih nauk 1962 1644 ros Y Tsuda Bulletin of the Chemical Society of Japan 34 1046 1961 angl Y Tabata B Saito H Shibano H Sobue K Oshima Kogyo Kagaku Zasshi 65 735 1962 yap D W McDonald et al Hydrocarbon Processing Petroleum Refiner 40 7 149 154 1961 angl Patent SShA 2439209 1946 angl N A Bruson Organic Reactions v V N U 1949 p 79 angl Hashimolo K Kanai R Biochemical Pharmacology 1972 v 27 5 p 635 640 angl Milkov L E Vartanyan K 3 Gigiena truda 1969 8 s 51 53 ros a b Vrednye veshestva v promyshlennosti Spravochnik dlya himikov inzhenerov i vrachej Tom II Organicheskie veshestva Pod red N V Lazareva i E N Levinoj L Himiya 1976 s 106 ros Shustov V Ya Mavrina E A Gigiena truda 1975 3 s 27 29 ros Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Andreas F Grebe K Himiya i tehnologiya propilena Leningrad Himiya 1973 368 s ros Vrednye veshestva v promyshlennosti Spravochnik dlya himikov inzhenerov i vrachej Pod red Lazarev N V i Levinoj E N Leningrad Himiya 1976 T 1 S 105 108 49000 prim ros Himicheskaya enciklopediya Pod red Knunyanc I L Moskva Sovetskaya enciklopediya 1988 T 4 ros Zilberman E N Reakcii nitrilov Moskva Himiya 1972 488 s 2500 prim ros Dalin M A Kolchin I K Serebriakov B R Acrylonitrile Technomic Publication 1971 212 s angl American Cyanamid Company Petrochemicals Dept The Chemistry of Acrylonitrile s n 1959 272 s angl Posilannya RedaguvatiAkrilonitril Arhivovano 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akrilonitril amp oldid 39612485