Нордичні країни

Норди́чні краї́ни — географічний та культурний регіон у Північній Європі та Північній Атлантиці, де їх найчастіше називають Norden (буквально «Північ»). Термін включає у себе Данію, Норвегію, Швецію та Фінляндію, Ісландію, а також Ґренландію і Фарерські острови які є частиною Королівства Данії. До терміну також включають Аландські острови, які входять до складу Фінляндської Республіки, а також Ян-Маєн та архіпелаг Шпіцберген, які належать до Королівства Норвегія. Острів Буве іноді не вважається частиною північних країн через своє географічне положення. Кілька регіонів Європи, такі як Північні острови Шотландії, розділяють культурні чи етнічні зв’язки з північними країнами, але не вважаються їхньою частиною. Скандинави, які складають понад три чверті населення регіону, є його найбільшою етнічною групою, за якою йдуть фіни, які складають більшість у Фінляндії; серед інших етнічних груп — гренландські інуїти, народ саами, недавні іммігранти та їхні нащадки. Корінні мови — шведська, данська, норвезька, ісландська та фарерська є північно-германськими мовами, які походять з давньоскандинавської мови. Місцевими негерманськими мовами є фінська, гренландська та кілька саамських мов. Основна релігія — лютеранство.

Нордичні країни
Площа	3 425 804 км²
Географія теми	географія Нордичних країн^d
Економіка теми	економіка Нордичних країн^d
Кількість підписників у соціальних мережах	33 383
Офіційний сайт​(англ.)
Нордичні країни у Вікісховищі

Координати: 64° пн. ш. 10° сх. д. / 64° пн. ш. 10° сх. д. / 64; 10

Північні країни мають багато спільного у своєму способі життя, історії, релігії та соціальній структурі. Ці країни мають довгу історію політичних уній та інших близьких відносин, але сьогодні є єдиним утворенням. У XIX столітті існував Скандинавістський рух, який прагнув об’єднати Данію, Норвегію та Швецію в одну країну. З незалежністю Фінляндії на початку XX століття та Ісландії в середині XX століття цей рух перетворився на сучасну організовану нордичну співпрацю, до якої входять Північна рада та Північна рада міністрів. Гельсінський договір — політична угода, яка встановлює основу для співпраці в Північній раді та Раді міністрів Північних країн. В англійській мові, Скандинавія іноді використовується як синонім для країн Північної Європи, однак даний термін більш правильно використовувати стосовно трьох монархій Данії, Норвегії та Швеції. Геологічно, Скандинавський півострів включає материкові частини Норвегії та Швецію, а також найпівнічнішу частину Фінляндії.

Загальна площа нордичних північних країн складає 425 804 км². Нежилі крижані покрови та льодовики займають близько половини цієї території, переважно в Гренландії. У січні 2013 року в регіоні проживало близько 26 населення мільйонів людей. Нордичні мають дуже високі показники в багатьох галузях, включаючи освіту, економічну конкурентоспроможність, громадянські свободи, якість життя та людський розвиток. Маючи лише чотири мовні групи, спільне мовне неоднорідне надбання є одним із факторів, що становлять нордичну ідентичність. Датська, норвезька, шведська, ісландська та фарерська мови вкорінені у давньоскандинавській, а датська, норвезька та шведська мови вважаються взаємозрозумілими. Ці три домінуючі мови викладаються в школах по всьому нордичному регіону. Наприклад, шведська мова є обов'язковим предметом у фінських школах, оскільки Фінляндія за законом є двомовною країною. Данська мова є обов'язковою для фарерських та гренландських шкіл, оскільки ці самоврядні регіони є частиною Данської королівства. Ісландія також викладає данську мову, оскільки була частиною Данського королівства до 1918 року і перебувала у союзі з Данією до 1944 року. Поряд з цими і островними скандинавськими мовами, фарерською та ісландською мовами, які також є північногерманськими мовами, є фінська та саамські гілки уральських мов, якими розмовляють відповідно у Фінляндії та на півночі Норвегії, Швеції та Фінляндії; а також гренландська, ескімосько-алеутська мова, якою розмовляють у Ґренландії.Робочими мовами двох її політичних органів є данська, норвезька та шведська.

Кожна з країн має свої економічні та соціальні моделі, іноді з великими відмінностями від своїх сусідів, але в тій чи іншій мірі поділяє нордичну модель економіки та соціальної структури, а саме ринкову економіку у купі із сильними профспілками та системою соціального захисту, яка фінансується за рахунок високих податків. Існує високий ступінь перерозподілу доходів і низький рівень соціальних заворушень. Сюди входить підтримка держави загального добробуту, яка спеціально спрямована на підвищення індивідуальної самостійності та сприяння соціальній мобільності; корпоратистська система, що передбачає тристоронні домовленості, де представники робітників та роботодавців ведуть переговори щодо політики оплати праці та ринку праці, опосередкованої урядом; та зобов’язання приватної власності (з деякими застереженнями) у змішаній економіці.

Етимологія та концепція нордичних країн

Нордичні прапори

Нордичні країни складаються з історичних територій скандинавських країн, областей, які розділяють спільну історію та культуру зі Скандинавією. Мається на увазі зазвичай посилання на цю більшу групу, оскільки термін Скандинавія вужчий, а іноді й неоднозначний. До нордичних країн, як правило, відносять Данію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію та Швецію, включно з пов'язаними з ними території (Гренландія, Фарерські острови та Аландські острови).

Термін "Нордичні країни" знайшов широке вживання після появи Foreningen Norden. Термін походить побічно від місцевого терміну Norden, який використовується в скандинавських мовах, що означає "Північ(-ні землі)". На відміну від "нордичних країн", термін Norden/Норден є в однині. Етнохоронім — Нордбю/nordbo, в буквальному розумінні означає «нордичний мешканець».

• Термін Скандинавія стосується або культурної та мовної групи, утвореної трьома монархіями: Данією, Норвегією та Швецією, або Скандинавського півострова, який утворюється материковою частиною Норвегії та Швецією, а також найбільшою північно-західною частиною Фінляндії. Особливо за межами Нордичного регіону термін Скандинавія часто використовується як синонім нордичних країн. Вперше зафіксував використання імені Пліній Старший розповідаючи про "великий, родючий острів на Півночі" (можливо, мається на увазі Сканія).
• Фенноскандія відноситься до області, що включає Скандинавський півострів, Фінляндію, Кольський півострів і Карелію. Цей термін здебільшого обмежений геологією, якщо говорити про Балтійський щит.
• Північний Калотт складається з провінцій та графств Лапландія у Фінляндії, Фіннмарк, Нордленд і Тромс у Норвегії та Лапландія та Норрботтен у Швеції. Цей арктичний район розташований навколо та на північ від Полярного кола у трьох північноєвропейських країнах Норвегії, Швеції та Фінляндії та Кольському півострові в Росії.
• Баренцевий регіон утворений Півночним Калоттом, а також регіонами Північної Пог'янмаа та Кайнуу Фінляндії, шведськими провінціями Лапландія, Вестерботтен і Норрботтен, Російськими Архангельською та Мурманською областями, Ненецьким автономним округом, а також Республіками Карелія та Комі. Дані регіони співпрацюють через Раду Баренцевого/Євроарктичного регіону.
• Північна Європа включає, крім північних країн, країни Балтії, а саме поняття іноді поширюється на Велику Британію, Республіку Ірландія, Каналські острови та острів Мен.

Список

Суверенні держави

Суверенні держави	Королівство Данія	Фінляндська Республіка	Ісландія	Королівство Норвегія	Королівство Швеція
Прапор
Герб	Denmark	Finland	Ісландія	Norway	Sweden
Офіційна місце назва	Kongeriget Danmark	Suomen tasavalta Republiken Finland	Ísland	Kongeriket Norge Kongeriket Noreg Norgga gonagasriika	Konungariket Sverige
Загальноприйнята місцева назва	Danmark	Suomi Finland	Ísland	Norge Noreg	Sverige
Загальноприйнята назва українською	Данія	Фінляндія	Ісландія	Норвегія	Швеція
Населення (2018 оцінка)	5,809,502	5,537,364	343,518	5,372,191	10,313,447
Площа	43,094 км^2	338,145 км^2	103,000 км^2	323,802 км^2	450,295 км^2
Щільність населення (2015 оцінка)	129.5/км^2	16.2/км^2	3.2/км^2	16.1/км^2	22.9/км^2
Столиця	Копенгаген	Гельсінкі	Рейк'явік	Осло	Стокгольм
Найбільш заселені міста ^[джерело?]	Копенгаген – 1,320,629 Орхус – 330,639 Оденсе – 213,558 Ольборг – 205,809 Есб'єрг – 116,032	Гельсінкі – 1,488,236 Тампере – 370,084 Турку – 315,751 Оулу – 200,400 Ювяскюля – 140,812	Рейк'явік – 201,049 Акурейрі – 18,103 Рейк'янесбаїр – 14,000 Акранес – 6,699 Сельфосс – 6,512	Осло – 1,588,457 Берген – 420,000 Ставангер – 319,822 Трогейм – 183,378 Драммен – 117,510	Стокгольм – 2,371,774 Гетеборг – 1,015,974 Мальме – 707,120 Гельсінгборг – 272,873 Уппсала – 253,704
Форма державного правління	Унітарна парламентська конституційна монархія	Унітарна парламентська республіка	Унітарна парламентська республіка	Унітарна парламентська конституційна монархія	Унітарна парламентська конституційна монархія
Нинішній глава держави та уряду	Маргрете II (Королева) Метте Фредріксен (Прем'єр-Міністр)	Саулі Нііністьо (Президент) Санна Марін (Прем'єр-Міністр)	Гвюдні Йоуганнессон (Президент) Катрин Якобсдоттір (Прем'єр-Міністр)	Гаральд V (Король) Ерна Солберг (Прем'єр-Міністр)	Карл XVI Густав (Король) Стефан Левен (Прем'єр-Міністр)
Європейська асоціація вільної торгівлі	Ні	Ні	Так	Так	Ні
Європейський Союз	Так	Так	Ні	Ні	Так
Європейська Економічна Зона	Так	Так	Так	Так	Так
Офіційна мова	Данська	Фінська та Шведська	Ісландська	Норвезька та Sami	Шведська
Офіційні мови національних менших	Німецька	Саамські, Циганська, Мова жестів, Карельська	Мова жестів	Квенська, Tavringer, Циганська	Фінська, Саамьські, Циганська, Їдиш та Мянкіелі
Основна релігія	74.8% Лютеранство 5.3% Іслам 19.9% інші, не вказали релігію, або нерелігійні	68.7% Лютеранство 1.1% Православ'я 1.7% інша релігія 28.5% unspecified or no religion	63.5% Лютеранство 11.7% інші Християни 3.3% інша релігія 21.5% unspecified or no religion	69.9% Лютеранство 6.9% інші Християни 3.3% Іслам 0.8% інша релігія 19.2% no religion	60.2% Лютеранство 8.5% інші 31.3% no religion
ВВП (номінал)	$306.7 мільярдів	$236.8 мільярдів	$20.0 мільярдів	$370.4 мільярдів	$511.3 мільярдів
ВВП (номінал) на душу населення	$53,744	$43,169	$59,629	$70,392	$51,165
ВВП (ПКС)	$273.8 мільярдів	$231.3 мільярдів	$16.5 мільярдів	$364.4 мільярдів	$498.1 мільярдів
ВВП (ПКС) на душу населення	$47,985	$42,165	$49,136	$69,249	$49,836
Грошова одиниця	Данська крона	Євро	Ісландська крона	Норвезька крона	Шведська крона
Військовий бюджет	1.41% ВВП	1.47% ВВП	0.13% ВВП	1.4% ВВП	1.18% ВВП
Чисельність збройних сил	72,135	365,000	130	69,700	221,163
Робоча сила	2,962,340	2,677,260	197,200	2,781,420	5,268,520
Місце в Індексі людського розвитку	11	15	6	1	7
Місце в Індексі сприйняття корупції	1	3	14	7	3
Місце в Індексі свободи преси	9	4	13	1	2
Місце в Індексі недієздатності держав	175	178	174	177	170
Місце в Індексі економічної свободи	12	26	11	23	15
Місце в Індексі конкурентоспроможності	10	11	24	16	9
Місце в Індексі екологічної ефективності	3	10	11	14	5
Місце в Індексі добрих країн	6	1	36	8	4
Місце в Звіті про гендерний розрив	13	4	1	2	3
Місце в Рейтингу країн за рівнем щастя населення	2	1	4	5	7
The figures in this table do not include Greenland, the Faroe Islands, the Åland Islands, Svalbard, Jan Mayen, Bouvet Island, Peter I Island, and Королева Maud Land.

Пов'язані території

Associated territory	Гренландія	Фарерські острови	Аландські острови	Шпіцберген
Прапор
Герб	Greenland	Faroe Islands	Åland Islands
Офіційна місце назва	Kalaallit Nunaat Grønland	Føroyar Færøerne	Landskapet Åland	Svalbard
Населення (2016 оцінка)	56,483	49,188	29,013	2,667
Площа	2,166,086 км^2	1,393 км^2	1,580 км^2	61,022 км^2
Щільність населення	0.028/км^2	35.5/км^2	18.36/км^2	0.044/км^2
Столиця	Нуук	Торсгавн	Марієгамн	Лонг'їр
Найбільш заселені міста	Нуук – 16,464 Сісіміут – 5,598 Ілуліссат – 4,541 Какорток – 3,229 Аасіаат – 3,142	Торсгавн – 12,648 Клаксвік – 4,681 Гойвік – 2,951 Argir – 1,907 Fuglafjørður – 1,542	Марієгамн – 11,521 Йомала – 4,646 Finström – 2,529 Лемланд – 1,991 Saltvik – 1,827	Лонг'їр – 2,144 Баренцбург – 471 Свеагрува – ~225 Ню-Олесунн – ~30-130 Isbjørnhamna – ~10-12
Суверенна держава
Статус	Автономна країна	Автономний регіон	Невключена територія
Форма правління	Передано Парламентаризм з конституційною монархією	Передано Парламентаризм з конституційною монархією	Унітарна парламентська республіка	Унітарна парламентська конституційна монархія
Нинішній глава держави та уряду	Маргрете II (Королева) Кім Кельсен (Прем'єр-Міністр)	Саулі Нііністьо (Президент) Аксель Йоганнесен (Прем'єр-Міністр)	Маргрете II (Королева) Katrin Sjögren (Прем'єр-Міністр)	Гаральд V (Король) Ерна Солберг (Прем'єр-Міністр)
Європейський Союз	Ні, спеціальна територія	Ні	Так	Ні
Європейська асоціація вільної торгівлі	Ні	Ні	Так	Ні
Північна рада	Асоційований член	Асоційований член	Асоційований член	Відсутнє індивідуальне представництво
Основна мова	Гренландська, Данська	Фарерська, Данська	Шведська	Норвезька
Основна релігія	96.08% Лютеранство 0.79% Духовні вірування інуїтів 2.48% атеїсти+агностики	89.3% Лютеранство 6% не вказали 3.8% Нерелігійні	72.0% Лютеранство 1.3% Інші релігії 26.7% Нерелігійні
ВВП (номінал)	$2.22 мільярдів	$2.77 мільярдів
ВВП (номінал) на душу населення	$43,365	$50,300
ВВП (номінал) на душу населення	$2.173 мільярдів	$1.471 мільярдів	$1.563 мільярдів
ВВП (ПКС)	$37,900	$36,600	$55,829
ВВП (ПКС) на душу населення	0.90 %	2.90 %
Грошова одиниця	Данська крона	Фарерська крона Данська крона	Євро	Норвезька крона

Історія

Хронологія

Століття	Північні політичні утворення
	Данці	Гренландці	Фарерці	Ісландці	Норвежці	Шведи	Фіни
VIII	Доісторичні данці	Доісторичні гренландці	Доісторичні фарерці	Доісторичні ісландці	Доісторичні норвежці	Доісторичні шведи	Доісторичні фіни
IX	Hereditary Kingdom of Norway
X	Данія	Ісландська Вільна держава
XI
XII	Швеція
XIII
XIV
XV	Кальмарська унія
XVI	Данія-Норвегія	Швеція
XVII
XVIII
XIX	Данія	Шведсько-норвезька унія	Велике князівство Фінляндське
XX	Данія	Гренландія	Фарерські острови	Ісландія	Норвегія	Швеція	Фінляндія
XXI

Географія

Супутникова карта європейської частини нордичних країн, за винятком Яна Маєна та Свалбарду

Міст Ересунд між Мальме у Швеції та Копенгагеном у Данії

Нордичні країни та самоврядні регіони в алфавітному порядку: кількість жителів (2018), площа (км²) та густота населення (людей/км²):

Країна	Населення	Площа	Щільність населення
Данія	5,806,014	42,933	135
Фарерські острови	50,322	1393	36
Фінляндія	5,520,535	338,424	16
Ісландія	355,620	102,775	3
Норвегія	5,323,933	385,203	16
Швеція	10,313,447	450,295	23
Всього	27,271,647	1321,023	21
Джерело:

Данія на сьогодні є найбільш густонаселеною країною, тоді як Швеція, Норвегія та Фінляндія є малонаселеними та схожими одна на одну з цієї точки зору. Ісландія має як найнижчу кількість населення, так і найнижчу її щільність. Однак, великі райони Фінляндії, Норвегії та Швеції, як і більшість Ісландії, є незаселеними. У Данії таких районів немає. У Данії щільність населення близька до середнього на континенті, однак, вища, ніж, наприклад, у Франції та Польщі, але нижча аніж у Великій Британії, Італії чи Німеччині. У Фінляндії, Норвегії та Швеції щільність населення трохи нижча, ніж у США, але вище, ніж у Канаді. У круглих цифрах щільність населення Ісландії нагадує чисельність Канади.

Суша та акваторія

Виключні економічні зони та територіальні води Королівства Данії

Цей перелік включає залежні території в межах їх суверенних держав (включаючи нежилі території), але не включає претензії на Антарктиду. EEZ + TIA — це виключна економічна зона (EEZ) плюс загальна внутрішня площа (TIA), яка включає сухопутні та внутрішні води.

Область	EEZ & TW Площа (км^2)	Площа землі	Всього
Данія	105 989	42 506	149 083
Фарерські острови	260 995	1 399	262 394
Гренландія	2 184 254	2 166 086	4 350 340
Всього	2 551 238	2 210 579	4 761 817

Нордичні країни мають загальну площу близько 3,5 мільйонів квадратних кілометрів і надзвичайно різноманітну географію. Площа настільки велика, що охоплює п’ять часових поясів. На сході регіон межує з Росією, а на заході в ясний день з Гренландії видно узбережжя Канади. Навіть за винятком Гренландії та норвезьких островів Свальбард та

Ян-Маєн, решта нордичних країн охоплює близько 1,3 мільйонів квадратних кілометрів. Це приблизно та сама область, що й Франція, Німеччина та Італія разом. На півдні країни межують з Прибалтикою, Польщею, Німеччиною та Великою Британією, а на півночі — з Північним Льодовитим океаном.

Помітними природними особливостями нордичних країн є Норвезькі фіорди, Архіпелагове море між Фінляндією та Швецією, велика вулканічна та геотермальна діяльність Ісландії та Гренландія, яка є найбільшим островом у світі. Найпівденніша точка північних країн — Гедсер, на острові Фальстер у Данії. Найпівнічнішою точкою є острів Каффеклуббен у Ґренландії, який також є найпівнічнішою точкою суші на Землі. Найбільші міста та столиці країн Північної Європи розташовані в південних районах регіону, за винятком Рейк'явіка, столиці Ісландії. Гельсінкі, Осло та Стокгольм всі близькі до тієї ж широти, що і найпівденніша точка Гренландії, острів Еггер (Ітіллек): близько 60°.

Топографія

Вся Данія та більша частина Фінляндії лежать нижче 200 метрів над рівнем моря, і топографія обох країн порівняно рівна. У Данії морени та тунельні долини додають певного рельєфу ландшафту, тоді як у Фінляндії околиці озер Пієлінен та Пяйянне мають помірний рельєф. Фінський регіон, що знаходиться на схід від Ботнічної затоки виділяється найбільшою рівниною серед нордичних країн. Скандинавські гори домінують ландшафт Норвегії. Південна частина Скандинавських гір ширша за північну і має більш високі вершини. Південна частина має також низку плато та м'яко хвилястих рівнин. Західні частини гір вирізані фіордами, що створює драматичний пейзаж. Ландшафт Швеції можна описати як суміш Норвегії, Фінляндії та Данії. За винятком Високого узбережжя, прибережні райони Швеції утворюють низовини. У Швеції присутні три високогірних райони, Південно-шведська височина, Скандинавські гори та Норрландський регіон, який є східним продовженням Скандинавських гір. Південно-шведська височина та норвезька місцевість розділені центрально-шведською низовиною. Топографія Ісландії виділяється серед країн Північної Європи тим, що є високогір'ям у формі чаші.

Клімат

Середні температури в столицях нордичних країн у 2012 році

Незважаючи на своє північне розташування, у нордичних країн, як правило, м'який клімат порівняно з іншими країнами, які знаходяться на однакових широтах. На клімат нордичних країн в основному впливає їх північне розташування, але виправляється неподалік від океану та Гольфстриму, який приносить теплі океанські течії з краю Флориди. Навіть далеко на півночі, зими можуть бути досить м'якими, хоча на північ від Полярного кола кліматична зона є арктичним із суворими зимами та коротким літом. Море сильно впливає на погоду в західних прибережних зонах Ісландії, Норвегії, Данії та Швеції. Опади великі, а сніговий покрив під час зими рідкісний. Літо, як правило, холодне.

Що далі від Атлантичного океану та Гольфстриму, то холоднішим стає під час зими. На Фінляндію, більшу частину Швеції та південно-східну частину Норвегії впливає величезний континент на сході, що призводить до теплих і довгих літ, ясних і холодних зим, часто зі снігом. Наприклад, у Бергені на західному узбережжі Норвегії в лютому зазвичай температура вища нуля, тоді як у Гельсінкі температура зазвичай буде 7–8 °C нижче нуля протягом того ж місяця.

Кліматичні умови та якість земель визначали, як земля використовується у нордичних країнах. У густонаселеній материковій частині Данії майже не залишилося дикої природи. Більшість дефіцитних лісів є плантаціями, і майже 60 відсотків загальної площі Данії обробляються або зонуються як сади чи парки. З іншого боку, в інших нордичних країнах залишилося багато дикої природи. У інших північних країнах обробляється лише від 0 до 9 відсотків земель. Близько 17 відсотків земельних ділянок в Ісландії використовується на постійні луки та пасовища, а у Фінляндії, Норвегії та Швеції присутні великі лісові площі.

Див. також

• Скандинавія
• Скандинавська модель
• Нордизм

Посилання

• Скандинавські країни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Norden [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.] — сайт північної ради
• Nordregio — Європейський центр дослідження та освіти заснований північною радою
•  — Колекція тематичних карт та фігур скандинавських та балтійських країн
• Go Scandinavia [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.] — туристичний сайт
• Scandinavia House [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] — Скандинавський центр у НЬю-Йорку
• vifanord [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Електронна бібліотека.
• Nordic organization to promote sustainable development and growth in the region

Джерела

1. Götz, Norbert (2003). Norden: Structures That Do Not Make a Region. European Review of History: Revue Européenne d'Histoire 10 (2): 323–341. doi:10.1080/1350748032000140822. 
2. (англійською). Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018. 
3. . Musée protestant (англійською). Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 30 грудня 2018. 
4. Markkola, Pirjo (2015). "The Long History of Lutheranism in Scandinavia. From State Religion to the People's Church" [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Perichoresis. 13 (2): 3-15. DOI:10.1515/perc-2015-0007.
5. "Scandinavia" [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]. In Merriam-Webster's Online Dictionary. Retrieved 10 January 2008: "Scandinavia: Denmark, Norway, Sweden – sometimes also considered to include Iceland, the Faeroe Islands, & Finland." (Merriam-Webster Online Dictionary defines "Nordic" as an adjective dated to 1898 with the meaning "of or relating to the Germanic peoples of northern Europe and especially of Scandinavia.").
6. "Scandinavia" (2005). The New Oxford American Dictionary, Second Edition. Ed. Erin McKean. Oxford University Press, ISBN 0-19-517077-6: "a cultural region consisting of the countries of Norway, Sweden, and Denmark and sometimes also of Iceland, Finland, and the Faroe Islands".
7. Scandinavia [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] (2001). The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. Retrieved 31 January 2007: "Scandinavia, region of N Europe. It consists of the kingdoms of Sweden, Norway, and Denmark; Finland and Iceland are usually, but incorrectly, considered part of Scandinavia".
8. Scandinavia [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.] (2007). Encyclopædia Britannica. Retrieved 31 January 2007, from Encyclopædia Britannica Online: "Scandinavia, historically, part of northern Europe, generally held to consist of the two countries of the Scandinavian Peninsula, Norway and Sweden, with the addition of Denmark".
9. Scandinavia [ 2009-10-28 у Wayback Machine.](2006). Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Retrieved 30 January 2007: "Scandinavia (ancient Scandia), name applied collectively to three countries of northern Europe – Norway and Sweden (which together form the Scandinavian Peninsula), and Denmark". 1 November 2009.
10. Munch Haagensen, Klaus (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council of Ministers. с. 8. ISBN 978-92-893-2350-5. doi:10.6027/Nord2013-001. 
11. Lane, Kenworthy (3 грудня 2013). (англійською). New York City: Oxford University Press. с. 138. ISBN 9780199322527. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 2 липня 2020. 
12. Hicks, Alexander (20 січня 2000). Social democracy and Welfare Capitalism: A Century of Income Security Politics. Cornell University Press. с. 130. ISBN 978-0801485565. «By the late 1950s, labor had been incorporated alongside Swedish business in fully elaborated corporatist institutions of collective bargaining and policy making, public as well as private, supply-side (as for labour training) as well as demand side (e.g., Keynesian). During the 1950s and 1960s, similar neocorpratist institutions developed in Denmark and Norway, in Austria and the Netherlands, and somewhat later, in Belgium and Finland.» 
13. Sandbu, Martin (28 серпня 2018). . Financial Times. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 3 грудня 2019. 
14. Saetre, Elvind (1 жовтня 2007). (англійською). Nordic Council of Ministers & Nordic Council. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 січня 2008. «The Nordic countries consist of Denmark, the Faroe Islands, Greenland, Finland, the Åland Islands, Iceland, Norway and Sweden.» 
15. Caplex. Leksikon, atlas, tabellverk. Oslo: Cappelen, 1997.
16. . Pohjola-Norden.fi (фінською). Pohjola-Norden. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014. 
17. . The World Factbook (англійською). CIA. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. 
18. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. 
19. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 18 травня 2020. 
20. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 6 травня 2020. 
21. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 29 листопада 2015. 
22. . Vísindavefurinn (Icelandic). Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 15 жовтня 2016. 
23. . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2020. 
24. . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 30 червня 2020. 
25. . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 30 червня 2020. 
26. . Valtioneuvosto (sv-SE). Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019. 
27. Population structure [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Statistics Finland
28. . Reykjavík, Iceland: Statistics Iceland. Архів оригіналу за 17 червня 2018. 
29. Church of Norway [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] 14.5.2019 Statistics Norway
30. Members of Christian communities outside the Church of Norway. [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] 3.12.2019 Statistics Norway
31. Members of religious and life stance communities outside the Church of Norway, by religion/life stance. [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.] 3.12.2019 Statistics Norway
32. . International Monetary Fund. April 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020. 
33. . World Development Indicators. Світовий банк. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 2 липня 2015. 
34. . United Nations Statistics Division. December 2015. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020. 
35. . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 4 червня 2015. 
36. Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2015, made in April 2016. World Economic Outlook Database April 2016 [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.], International Monetary Fund. Accessed on 12 April 2016.
37. Data refer mostly to the year 2014. [1] [ 27 липня 2017 у Wayback Machine.] (selecting all countries, GDP per capita (current US$), World Bank. Accessed on 9 July 2015.
38. National Accounts Main Aggregates Database, December 2014 [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.], (Select all countries, "GDP, Per Capita GDP - US Dollars", and 2014 to generate table), United Nations Statistics Division. Accessed on 4 January 2016.
39. . IMF. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016. 
40. . The World Bank: Data. World Bank. 2 липня 2015. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2015.  European Union calculated by sum of individual countries.
41. . Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 30 червня 2020. 
42. World Economic Outlook Database, April 2016 [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.], International Monetary Fund [Архівовано 14 лютого 2006 у wayback.archive-it.org]. Database updated on 12 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
43. "GDP per capita, PPP (current international $)", World Development Indicators database [ 30 липня 2015 у Wayback Machine.], World Bank. Database updated on 11 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
44. GDP – per capita (PPP) [ 24 квітня 2013 у Wayback Machine.], The World Factbook, Central Intelligence Agency. Accessed on 7 March 2014.
45. 2014. The Military Balance 114: 88–90. ISSN 0459-7222. 
46. 2014. The Military Balance 114: 91–93. ISSN 0459-7222. 
47. 2014. The Military Balance 114: 108. ISSN 0459-7222. 
48. 2014. The Military Balance 114: 123–26. ISSN 0459-7222. 
49. 2014. The Military Balance 114: 141–44. ISSN 0459-7222. 
50. . World Bank. World Bank. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. 
51. . CIA The World Factbook. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 30 червня 2020. 
52. . CIA The World Factbook. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 30 червня 2020. 
53. Key figures on population by region, 1990-2019 [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.] Statistics Finland
54. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою World Fact Book data не вказано текст
55. . International Monetary Fund. 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016. 
56. Inhabitants and area taken from our articles Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden, where these numbers have sources. Population density is calculated based on those figures. Faroe Islands and Greenland are not included in Denmark. Svalbard also excluded. Population density rounded to closest integer, with exception of Iceland where the number is rounded to closes "half people per square kilometre" (as that is very low)
57. . Архів оригіналу за 23 листопада 2008. 
58. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook. Nordic Council. с. 24. ISBN 978-92-893-2481-6. 
59. Rudberg, Sten (1960). Geology and Morphology. У Somme, Axel. Geography of Norden (англійською). с. 27–40. 
60. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council. с. 23–26. ISBN 978-92-893-2481-6. 
61. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською). Nordic Council. с. 25. ISBN 978-92-893-2481-6.