www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балтійський щит Балті йський щит Фенноскандина вський щит виступ докембрійського фундаменту на південному заході Східноє

Балтійський щит

Балті́йський щит, Фенноскандина́вський щит  — виступ докембрійського фундаменту на південному заході Східноєвропейської платформи, займає значну частину Фенноскандії, північного заходу Росії та півночі підмурівка Балтійського моря. Складається в основному з архейських і протерозойських гнейсів та зеленокам'яних порід, які зазнали численних деформацій завдяки тектонічній діяльності Містить найдавніші породи європейського континенту товщиною 250-300 км. На північному заході межує зі складчастими спорудами каледонід Скандинавії, які насунені на кристалічні породи щита; у південному та південно-східному напрямках метаморфічні гірські породи занурюються під чохол осадових порід Російської плити.

Балтійський щит
Континент Європа
У межах природно-географічного об'єкта Скандинавський півострів (південний схід), Кольський півострів (північний схід), Карелія, Фенноскандія
 Балтійський щит у Вікісховищі
Балтійський щит

Балтійський щит розділений на п’ять провінцій: Свекофенська та Свеконорвезька провінції у Фенноскандії, а також Карельська, Біломорська[en] та Кольська[en] провінції у Росії. Останні три розділені на кілька блоків і комплексів і містять найдавнішу з гірських порід, віком 2500-3100 млн. років. Наймолодші породи у Свеконорвезькій провінції, віком 900-1700 років.

Раніше вважався частиною стародавнього континенту, Балтійський щит збільшувався внаслідок акреції із іншими террейнами. Гори, створені цими тектонічними процесами, з тих пір еродовані до їхніх баз, і сьогодні регіон в основному рівнинний. За п’ять послідовних плейстоценових зледенінь та інтергляціалів, Балтійський щит очищений від новітніх відкладень. Дії льодовиків створили в районі безліч озер і струмків, на яких утримувався лише тонкий шар піщаного осаду, зібраного в западинах та ескерах. Більшість ґрунтів складається з морени, сірувато-жовтої суміші піску і гірських порід, з тонким шаром гумусу зверху. Величезні ліси, із майже виключно трьох видів сосни, ялини та берези домінують у ландшафті, чітко розмежовуючи його межі. Грунт кислий і майже не містить таких карбонатів, як вапняк. Переробка древніми льодовиками та кислотність ґрунту знищили всі палеонтологічно цікаві матеріали, такі як скам'янілості. Балтійський щит має важливі промислові мінерали та руди, такі як залізо, нікель, мідь та метали платинової групи. Зеленокам'яний пояс Центральної Лапландії вважається невивченою територією, яка має потенціал для існування родовищ золота.

Хронологія денудації Редагувати

Гори, що існували в докембрійський час, були еродовані вже під час пізнього мезопротерозою, коли відбулись інтрузії рапаківі. Подальша ерозія зробила місцевість досить рівною на момент осадження йотнійських[en] відкладень. Оскільки протерозойська ерозія становить десятки кілометрів, багато докембрійських порід, які сьогодні спостерігаються у Фінляндії, є "підмурівком" давніх гірських масивів. Остання велика денудація призвела до утворення субкембрійського пінеплену[en] у пізньому неопротерозої

Лаврентія і Балтія зазнали колізії в силурі та девоні, утворюючи гірський масив розміром з Гімалаї, названий Каледонськими горами, приблизно на тій же площі, що і сучасні Скандинавські гори Під час каледонського орогенезу Фінляндія, ймовірно, була крайовим прогином, покритою осадом; подальше підняття та ерозія знищили усі ці відкладення. Хоча Фінляндія залишалася зануреною або дуже близькою до рівня моря з моменту утворення субкембрійського пінеплену, у подальшому рельєф сформувався невеликим підняттям, що призвело до різьблення долин річками.

Луосто, інзельберг у фінській Лапландії

Денудація в мезозої має щонайбільше сотню метрів . За оцінками, рівнина інзельбергів у фінській Лапландії утворилася у пізню крейдову або палеогенову добу або шляхом педипленації, або етпленації[en]. Будь-яка стара мезозойська поверхня у фінській Лапландії навряд чи пережила ерозію. Далі на захід, рівнини Маддус[en] та інзельбергів утворені або шляхом педіпланації, або етпланації, через підняття Північних Скандинавських гір у палеогені.

Північні Скандинавські гори мали головне підняття в палеогені, тоді як південні Скандинавські гори та Південношведський купол були значною мірою зазнали підняття у неогені. Події підйому були одночасними з підняттям Східної Гренландії[en]. Вважається, що всі ці підняття пов’язані із напруженнями далекого поля у літосфері Землі. Відповідно до цієї точки зору, Скандинавські гори та Південношведський купол можна порівняти з гігантськими антиклінальними літосферними складками. Складання могло бути спричинене горизонтальним стисненням, що діє на тонку до товсту зону переходну кори (як і всі пасивні окраїни). Підняття Скандинавських гір призвело до поступового нахилу півночі Швеції, сприяючи створенню паралельної схеми водовідведення цього регіону. Підйом Південношведського куполу, призвів до утворення п’ємонттреппену[en] та перекриття річища Ерідану, відводячи його на південь.

Денудація у четвертинний період (останні 2,5 мільйона років) в середньому становить десятки метрів. Південне узбережжя Фінляндії, Аландські острови та Стокгольмський архіпелаг зазнали значної льодовикової ерозії у вигляді вишкрібання під час четвертинного періоду. Після танення льодовикових щитів, еродовані западини перетворилися на численні озера, що спостерігаються зараз у Фінляндії та Швеції. На окремість гірських порід підмурівка особливо впливали вивітрювання та ерозія, залишаючи після себе затоки моря та озера.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Lindberg, Johan (April 4, 2016). "berggrund och ytformer". Uppslagsverket Finland (in Swedish). Retrieved November 30, 2017.
  2. Lundmark, Anders Mattias; Lamminen, Jarkko (2016). "The provenance and setting of the Mesoproterozoic Dala Sandstone, western Sweden, and paleogeographic implications for southwestern Fennoscandia". Precambrian Research. 275: 197–208.
  3. Lindström, Erling (1988). Are roches moutonnées mainly preglacial forms?. Geografiska Annaler 70 A (4): 323–331. doi:10.2307/521265. 
  4. ↑ Lindberg, Johan (April 4, 2016). "berggrund och ytformer". Uppslagsverket Finland (in Swedish). Retrieved November 30, 2017.
  5. Japsen, Peter; Green, Paul F.; Bonow, Johan M.; Erlström, Mikael (2016). Episodic burial and exhumation of the southern Baltic Shield: Epeirogenic uplifts during and after break-up of Pangaea. Gondwana Research 35: 357–377. 
  6. Gabrielsen, Roy H.; Faleide, Jan Inge; Pascal, Christophe; Braathen, Alvar; Nystuen, Johan Petter; Etzelmuller, Bernd; O'Donnel, Sejal (2010). "Latest Caledonian to Present tectonomorphological development of southern Norway". Marine and Petroleum Geology. 27: 709–723. doi:10.1016/j.marpetgeo.2009.06.004.
  7. Green, Paul F.; Lidmar-Bergström, Karna; Japsen, Peter; Bonow, Johan M.; Chalmers, James A. (2013). . Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 30: 18. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 квітня 2015. 
  8. ↑ Murrell, G.R.; Andriessen, P.A.M. (2004). "Unravelling a long-term multi-event thermal record in the cratonic interior of southern Finland through apatite fission track thermochronology". Physics and Chemistry of the Earth, Parts A/B/C. 29 (10): 695–706. Retrieved December 10, 2017.
  9. ↑ Lidmar-Bergström, Karna (1997). "A long-term perspective on glacial erosion". Earth Surface Processes and Landforms. 22: 297–306.
  10. Kaitanen, Veijo (1985). "Problems concerning the origin of inselbergs in Finnish Lapland". Fennia. 163 (2): 359–364.
  11. ↑ Lidmar-Bergström, K.; Näslund, J.O. (2002). "Landforms and uplift in Scandinavia". In Doré, A.G.; Cartwright, J.A.; Stoker, M.S.; Turner, J.P.; White, N. Exhumation of the North Atlantic Margin: Timing, Mechanisms and Implications for Petroleum Exploration. Geological Society, London, Special Publications. The Geological Society of London. pp. 103–116.
  12. ↑ Lidmar-Bergström, Karna; Olvmo, Mats; Bonow, Johan M. (2017). "The South Swedish Dome: a key structure for identification of peneplains and conclusions on Phanerozoic tectonics of an ancient shield". GFF.
  13. Green, Paul F.; Lidmar-Bergström, Karna; Japsen, Peter; Bonow, Johan M.; Chalmers, James A. (2013). "Stratigraphic landscape analysis, thermochronology and the episodic development of elevated, passive continental margins". Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin. 30: 18. Retrieved 30 April 2015.
  14. Japsen, Peter; Chalmers, James A.; Green, Paul F.; Bonow, Johan M. (2012). "Elevated, passive continental margins: Not rift shoulders, but expressions of episodic, post-rift burial and exhumation". Global and Planetary Change. 90-91: 73–86.
  15. Løseth and Hendriksen 2005
  16. Redfied, T.F.; Osmundsen, P.T. (2013). "The long-term topographic response of a continent adjacent to a hyperextended margin: A case study from Scandinavia". GSA Bulletin. 125 (1): 184–200. doi:10.1130/B30691.1.
  17. Kleman, J.; Stroeven, A.P.; Lundqvist, Jan (2008). "Patterns of Quaternary ice sheet erosion and deposition in Fennoscandia and a theoretical framework for explanation". Geomorphology. 97 (1–2): 73–90.
  18. Lidmar-Bergström, K.; Olsson, S.; Roaldset, E. (1999). "Relief features and palaeoweathering remnants in formerly glaciated Scandinavian basement areas". In Thiry, Médard; Simon-Coinçon, Régine. Palaeoweathering, Palaeosurfaces and Related Continental Deposits. Special publication of the International Association of Sedimentologists. 27. Blackwell Science Ltd. pp. 275–301. ISBN 0-632 -05311-9.

Література Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Peter Faupl: Historische Geologie. Eine Einführung. 2., verbesserte Auflage. facultas wuv, Wien 2003, ISBN 3-8252-2149-0.
  • Reinhard Schönenberg, Joachim Neugebauer: Einführung in die Geologie Europas. 7., neubearbeitete Auflage. Rombach GmbH Druck- und Verlagshaus, Freiburg im Breisgau 1997, ISBN 3-7930-9147-3.
  • Die Geschichte der skandinavischen Berge [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balti jskij shit Fennoskandina vskij shit vistup dokembrijskogo fundamentu na pivdennomu zahodi Shidnoyevropejskoyi platformi zajmaye znachnu chastinu Fennoskandiyi pivnichnogo zahodu Rosiyi ta pivnochi pidmurivka Baltijskogo morya Skladayetsya v osnovnomu z arhejskih i proterozojskih gnejsiv ta zelenokam yanih porid yaki zaznali chislennih deformacij zavdyaki tektonichnij diyalnosti Mistit najdavnishi porodi yevropejskogo kontinentu tovshinoyu 250 300 km Na pivnichnomu zahodi mezhuye zi skladchastimi sporudami kaledonid Skandinaviyi yaki nasuneni na kristalichni porodi shita u pivdennomu ta pivdenno shidnomu napryamkah metamorfichni girski porodi zanuryuyutsya pid chohol osadovih porid Rosijskoyi pliti Baltijskij shitKontinentYevropaU mezhah prirodno geografichnogo ob yektaSkandinavskij pivostriv pivdennij shid Kolskij pivostriv pivnichnij shid Kareliya Fennoskandiya Baltijskij shit u VikishovishiBaltijskij shitBaltijskij shit rozdilenij na p yat provincij Svekofenska ta Svekonorvezka provinciyi u Fennoskandiyi a takozh Karelska Bilomorska en ta Kolska en provinciyi u Rosiyi Ostanni tri rozdileni na kilka blokiv i kompleksiv i mistyat najdavnishu z girskih porid vikom 2500 3100 mln rokiv Najmolodshi porodi u Svekonorvezkij provinciyi vikom 900 1700 rokiv Ranishe vvazhavsya chastinoyu starodavnogo kontinentu Baltijskij shit zbilshuvavsya vnaslidok akreciyi iz inshimi terrejnami Gori stvoreni cimi tektonichnimi procesami z tih pir erodovani do yihnih baz i sogodni region v osnovnomu rivninnij Za p yat poslidovnih plejstocenovih zledenin ta interglyacialiv Baltijskij shit ochishenij vid novitnih vidkladen Diyi lodovikiv stvorili v rajoni bezlich ozer i strumkiv na yakih utrimuvavsya lishe tonkij shar pishanogo osadu zibranogo v zapadinah ta eskerah Bilshist gruntiv skladayetsya z moreni siruvato zhovtoyi sumishi pisku i girskih porid z tonkim sharom gumusu zverhu Velichezni lisi iz majzhe viklyuchno troh vidiv sosni yalini ta berezi dominuyut u landshafti chitko rozmezhovuyuchi jogo mezhi Grunt kislij i majzhe ne mistit takih karbonativ yak vapnyak Pererobka drevnimi lodovikami ta kislotnist gruntu znishili vsi paleontologichno cikavi materiali taki yak skam yanilosti Baltijskij shit maye vazhlivi promislovi minerali ta rudi taki yak zalizo nikel mid ta metali platinovoyi grupi Zelenokam yanij poyas Centralnoyi Laplandiyi vvazhayetsya nevivchenoyu teritoriyeyu yaka maye potencial dlya isnuvannya rodovish zolota Zmist 1 Hronologiya denudaciyi 2 Div takozh 3 Primitki 4 LiteraturaHronologiya denudaciyi RedaguvatiGori sho isnuvali v dokembrijskij chas buli erodovani vzhe pid chas piznogo mezoproterozoyu koli vidbulis intruziyi rapakivi 1 Podalsha eroziya zrobila miscevist dosit rivnoyu na moment osadzhennya jotnijskih en vidkladen 1 2 Oskilki proterozojska eroziya stanovit desyatki kilometriv 3 bagato dokembrijskih porid yaki sogodni sposterigayutsya u Finlyandiyi ye pidmurivkom davnih girskih masiviv 1 Ostannya velika denudaciya prizvela do utvorennya subkembrijskogo pineplenu en u piznomu neoproterozoyi 4 5 Lavrentiya i Baltiya zaznali koliziyi v siluri ta devoni utvoryuyuchi girskij masiv rozmirom z Gimalayi nazvanij Kaledonskimi gorami priblizno na tij zhe ploshi sho i suchasni Skandinavski gori 6 7 Pid chas kaledonskogo orogenezu Finlyandiya jmovirno bula krajovim proginom pokritoyu osadom podalshe pidnyattya ta eroziya znishili usi ci vidkladennya 8 Hocha Finlyandiya zalishalasya zanurenoyu 8 abo duzhe blizkoyu do rivnya morya z momentu utvorennya subkembrijskogo pineplenu u podalshomu relyef sformuvavsya nevelikim pidnyattyam sho prizvelo do rizblennya dolin richkami 4 nbsp Luosto inzelberg u finskij LaplandiyiDenudaciya v mezozoyi maye shonajbilshe sotnyu metriv 9 Za ocinkami rivnina inzelbergiv u finskij Laplandiyi utvorilasya u piznyu krejdovu abo paleogenovu dobu abo shlyahom pediplenaciyi abo etplenaciyi en Bud yaka stara mezozojska poverhnya u finskij Laplandiyi navryad chi perezhila eroziyu 10 Dali na zahid rivnini Maddus en ta inzelbergiv utvoreni abo shlyahom pediplanaciyi abo etplanaciyi cherez pidnyattya Pivnichnih Skandinavskih gir u paleogeni 11 Pivnichni Skandinavski gori mali golovne pidnyattya v paleogeni todi yak pivdenni Skandinavski gori ta Pivdennoshvedskij kupol buli znachnoyu miroyu zaznali pidnyattya u neogeni 11 12 Podiyi pidjomu buli odnochasnimi z pidnyattyam Shidnoyi Grenlandiyi en 13 Vvazhayetsya sho vsi ci pidnyattya pov yazani iz napruzhennyami dalekogo polya u litosferi Zemli Vidpovidno do ciyeyi tochki zoru Skandinavski gori ta Pivdennoshvedskij kupol mozhna porivnyati z gigantskimi antiklinalnimi litosfernimi skladkami Skladannya moglo buti sprichinene gorizontalnim stisnennyam sho diye na tonku do tovstu zonu perehodnu kori yak i vsi pasivni okrayini 14 15 Pidnyattya Skandinavskih gir prizvelo do postupovogo nahilu pivnochi Shveciyi spriyayuchi stvorennyu paralelnoyi shemi vodovidvedennya cogo regionu 16 Pidjom Pivdennoshvedskogo kupolu prizviv do utvorennya p yemonttreppenu en ta perekrittya richisha Eridanu vidvodyachi jogo na pivden 12 Denudaciya u chetvertinnij period ostanni 2 5 miljona rokiv v serednomu stanovit desyatki metriv 9 Pivdenne uzberezhzhya Finlyandiyi Alandski ostrovi ta Stokgolmskij arhipelag zaznali znachnoyi lodovikovoyi eroziyi u viglyadi vishkribannya pid chas chetvertinnogo periodu 17 Pislya tanennya lodovikovih shitiv erodovani zapadini peretvorilisya na chislenni ozera sho sposterigayutsya zaraz u Finlyandiyi ta Shveciyi 4 18 Na okremist girskih porid pidmurivka osoblivo vplivali vivitryuvannya ta eroziya zalishayuchi pislya sebe zatoki morya ta ozera 1 Div takozh RedaguvatiGeologiya Yevropi Karelij Ukrayinskij shitPrimitki Redaguvati a b v g Lindberg Johan April 4 2016 berggrund och ytformer Uppslagsverket Finland in Swedish Retrieved November 30 2017 Lundmark Anders Mattias Lamminen Jarkko 2016 The provenance and setting of the Mesoproterozoic Dala Sandstone western Sweden and paleogeographic implications for southwestern Fennoscandia Precambrian Research 275 197 208 Lindstrom Erling 1988 Are roches moutonnees mainly preglacial forms Geografiska Annaler 70 A 4 323 331 doi 10 2307 521265 a b v Lindberg Johan April 4 2016 berggrund och ytformer Uppslagsverket Finland in Swedish Retrieved November 30 2017 Japsen Peter Green Paul F Bonow Johan M Erlstrom Mikael 2016 Episodic burial and exhumation of the southern Baltic Shield Epeirogenic uplifts during and after break up of Pangaea Gondwana Research 35 357 377 Gabrielsen Roy H Faleide Jan Inge Pascal Christophe Braathen Alvar Nystuen Johan Petter Etzelmuller Bernd O Donnel Sejal 2010 Latest Caledonian to Present tectonomorphological development of southern Norway Marine and Petroleum Geology 27 709 723 doi 10 1016 j marpetgeo 2009 06 004 Green Paul F Lidmar Bergstrom Karna Japsen Peter Bonow Johan M Chalmers James A 2013 Stratigraphic landscape analysis thermochronology and the episodic development of elevated passive continental margins Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 30 18 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 30 kvitnya 2015 a b Murrell G R Andriessen P A M 2004 Unravelling a long term multi event thermal record in the cratonic interior of southern Finland through apatite fission track thermochronology Physics and Chemistry of the Earth Parts A B C 29 10 695 706 Retrieved December 10 2017 a b Lidmar Bergstrom Karna 1997 A long term perspective on glacial erosion Earth Surface Processes and Landforms 22 297 306 Kaitanen Veijo 1985 Problems concerning the origin of inselbergs in Finnish Lapland Fennia 163 2 359 364 a b Lidmar Bergstrom K Naslund J O 2002 Landforms and uplift in Scandinavia In Dore A G Cartwright J A Stoker M S Turner J P White N Exhumation of the North Atlantic Margin Timing Mechanisms and Implications for Petroleum Exploration Geological Society London Special Publications The Geological Society of London pp 103 116 a b Lidmar Bergstrom Karna Olvmo Mats Bonow Johan M 2017 The South Swedish Dome a key structure for identification of peneplains and conclusions on Phanerozoic tectonics of an ancient shield GFF Green Paul F Lidmar Bergstrom Karna Japsen Peter Bonow Johan M Chalmers James A 2013 Stratigraphic landscape analysis thermochronology and the episodic development of elevated passive continental margins Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 30 18 Retrieved 30 April 2015 Japsen Peter Chalmers James A Green Paul F Bonow Johan M 2012 Elevated passive continental margins Not rift shoulders but expressions of episodic post rift burial and exhumation Global and Planetary Change 90 91 73 86 Loseth and Hendriksen 2005 Redfied T F Osmundsen P T 2013 The long term topographic response of a continent adjacent to a hyperextended margin A case study from Scandinavia GSA Bulletin 125 1 184 200 doi 10 1130 B30691 1 Kleman J Stroeven A P Lundqvist Jan 2008 Patterns of Quaternary ice sheet erosion and deposition in Fennoscandia and a theoretical framework for explanation Geomorphology 97 1 2 73 90 Lidmar Bergstrom K Olsson S Roaldset E 1999 Relief features and palaeoweathering remnants in formerly glaciated Scandinavian basement areas In Thiry Medard Simon Coincon Regine Palaeoweathering Palaeosurfaces and Related Continental Deposits Special publication of the International Association of Sedimentologists 27 Blackwell Science Ltd pp 275 301 ISBN 0 632 05311 9 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Peter Faupl Historische Geologie Eine Einfuhrung 2 verbesserte Auflage facultas wuv Wien 2003 ISBN 3 8252 2149 0 Reinhard Schonenberg Joachim Neugebauer Einfuhrung in die Geologie Europas 7 neubearbeitete Auflage Rombach GmbH Druck und Verlagshaus Freiburg im Breisgau 1997 ISBN 3 7930 9147 3 Die Geschichte der skandinavischen Berge Arhivovano 28 chervnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Baltijskij shit amp oldid 39983148