Протерозойський еон, протерозой (дав.-гр. — πρότερος ,- «перший, старший» ζωή ,-«життя») — геологічний еон, що почався після архея і передував фанерозою; верхній підрозділ докембрію. Тривав від 2500 млн років тому до 541,0±1,0 млн років тому — майже 2 млрд років (найдовший еон в історії Землі). У протерозої сталася киснева катастрофа, внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.
Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, однак виявлено рештки залізобактерій, синьо-зелених водоростей та інших організмів.
Періодизація
Міжнародна стратиграфічна комісія розділила протерозой на три геологічні ери:
- ранній (палеопротерозой, 2500—1600 млн років тому),
- середній (мезопротерозой, 1600—1000 млн років тому),
- пізній (неопротерозой, 1000—541,0±1,0 млн років тому).
У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).
Раніше протерозой розглядався як ера.
Події
- Приблизно 2 млрд років тому вміст кисню в атмосфері досяг рівня 1% від нинішнього (так звана точка Пастера)[джерело?]. За припущеннями вчених, такої кількості кисню цілком достатньо для забезпечення життєдіяльності одноклітинних аеробних організмів. За деякими гіпотезами рівень вільного кисню в атмосфері вже тоді міг складати 50%-200% від нинішнього рівня.[джерело?] Внаслідок такого високого вмісту кисню відбулася киснева катастрофа, під час якої загинуло безліч анаеробних видів, для яких кисень є отрутою.
- Внаслідок кисневої катастрофи настало Гуронське зледеніння.
- Під час протерозою об'єм води у світовому океані майже досяг нинішнього рівня.
- Ще одне зледеніння в кріогенії вкрило всю планету кригою, зробивши Землю сніжком.
- Поява та розвиток багатоклітинних організмів: губки, гриби, ймовірні мікроскопічні грибоподібні організми. В кінці протерозою (едіакарій) існувала фауна відносно великих організмів невідомого систематичного положення.
- Формування ґрунту внаслідок життєдіяльності прокаріотів.
Корисні копалини
Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.
Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.
Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уральських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.
Синоніми
Назва «археозой» (від грец. αρχαιος — стародавній, ζωος — жива істота), введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві «протерозой».
Див. також
Примітки
- (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу за 15 травня 2017.
- М.А. Фєдонкін (рос. М.А. Федонкин) (2006). . У під заг.ред. А. М. Пистін (рос. А.М.Пыстин). Збірка «Проблемы геологии и минералогии» ((рос.)). Сиктивкар: Геопринт. с. 331—350. ISBN 5-98491-018-7. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- (рос.) Русько Ю. А., Гриценко В. П. Изотопно-геохронологическая коллекция пород докембрия Украины // Вісник Національного науково-природничого музею. — К., 2008. — Вип. 6—7. — С. 241—244.
- (рос.) Щербак Н. П., Бартницкий Е. Н., Логвин Э. И. Геохронология докембрия Украины / Отв. ред. Н.П. Семененко. — К. : Наукова думка, 1965. — 262 с.
- (рос.) Щербак Н. П., Артеменко Г. В., Лесная И. М., Пономаренко А. Н., Шумлянский Л. В. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. — К. : Наукова думка, 2008. — 240 с. — (Проект «Наукова книга») — ISBN 978-966-00-0885-6.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протерозойський еон |