www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ціанобактерії Час існування 2100 0 Ma Фан Протерозой Архей ГадейAnabaena flosaquaeБіологічна класифікаціяДомен Бактерії

Ціанобактерії

?
Ціанобактерії
Час існування: 2100–0 Ma

Anabaena flosaquae
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Ціанобактерії (Cyanobacteria)
Stanier, 1973
Порядки

†Ozarkcollenia

Синоніми
* Myxophyceae Wallroth, 1833
  • Phycochromaceae Rabenhorst, 1865
  • Cyanophyceae Sachs, 1874
  • Schizophyceae Cohn, 1879
  • Cyanophyta Steinecke, 1931
  • Oxyphotobacteria Gibbons & Murray, 1978
Посилання
Вікісховище: Cyanobacteria
Віківиди: Cyanobacteria
EOL: 3223
ITIS: 956108
NCBI: 1117
Fossilworks: 67023

Ціанобактерії (лат. Cyanobacteria) (від грец. κυανοs — «блакитний» і βακτήριον — «паличка») — тип бактерій, що отримують необхідну енергію через фотосинтез. Застаріла назва синьо-зелені водорості основана на зовнішньому вигляді та екологічній ніші ціанобактерій, проте зараз термін «водорості» зазвичай обмежують еукаріотичними представниками групи. Знайдені скам'янілі сліди ціанобактерій (строматоліти) мають, як вважають, вік до 2.8 мільярдів років, хоча нещодавно отримані дані ставлять під сумнів це твердження. Одразу після виникнення, вони стали домінантною групою фотосинтезуючих організмів, продукуючи кисень, вуглеводи й інші органічні сполуки. Саме завдяки цим організмам змінився якісний склад атмосфери Землі, в якій поступово накопичився кисень і стало менше вуглекислого газу. Також саме представники цієї групи були захоплені в результаті ендосимбіозу, ставши хлоропластами рослин та інших автотрофних еукаріотів, дозволяючи їм фотосинтезувати.

Ціанобактерії — це найбільша та найважливіша за впливом на біосферу група живих організмів на Землі — 90 % живої маси всієї біосфери.

Біохімічні особливості Редагувати

Синьо-зелені водорості забарвлені переважно у блакитно-зелений колір, в екстремальних умовах частіше мають забарвлення з різними відтінками червоного кольору. Зеленого відтінку клітинам надає хлорофіл «а». Червоний або блакитний колір обумовлений наявністю значної кількості фікобілінових пігментів — фікоціаніну, алофікоціаніну (сині пігменти) та фікоеритрину (червоний пігмент). Каротиноїди представлені лише β-каротином, ксантофілами лютеїнового циклу (лютеїн та зеаксантин) та специфічними ксантофілами синьо-зеленх водоростей — переважно осцилоксантином, міксоксантином, афаніцином та афанізофілом. До Cyanophyta належать також невелика, проте цікава група зелених прокаріотичних водоростей, відкрита у 1976 р. — т. зв. прохлорофітові водорості. Ці водорості, крім хлорофілу «а», мають також хлорофіл «b» або хлорофіл-подібний пігмент (дивініл-хлорофіл а-подібний Mg-порфірин), інколи також α-каротин. Майже у всіх ціанобактерій основним продуктом асиміляції є глікогеноподібний полісахарид — крохмаль синьо-зелених водоростей. Крім вуглеводів, більшість синьо-зелених водоростей запасає також ціанофіцин та волютин.

Життєві форми Редагувати

Ціанобактерії включають одноклітинні, колоніальні та нитчасті форми. Деякі нитчасті цианофіти (лат. Cyanophytes) формують диференційовані клітини, відомі як гетероцисти (англ. heterocysts), які спеціалізуються на фіксації азоту, та сплячі клітини або спори, так звані акінети. Кожна клітина звичайно має товсті, желатиноподібні клітинні стінки, які фарбуються за Грамом негативно. Середній розмір клітин — 2 мкм.

Мають здатність адаптувати склад фотосинтетичних піґментів до спектрального складу світла так, що їхній колір варіює від яскраво-зеленого до темно-синього.

Рух Редагувати

Ціанобактерії не мають джгутиків, але деякі з них здатні пересуватись уздовж поверхонь за допомогою бактерійного ковзання. Багато інших також здатні рухатися, але механізм цього явища досі не пояснено.

Середовище й екологія Редагувати

Синьо-зелені водорості, що висохли на березі Київського водосховища.

Більшість видів знайдено в прісній воді, тоді як інші живуть у морях, у вологому ґрунті, або навіть на тимчасово зволожених скелях в арідних зонах. Деякі вступають в симбіотичні зв'язки з лишайниками, рослинами, протистами або губками, і забезпечують свого симбіонта продуктами фотосинтезу. Деякі живуть в хутрі лінивців, забезпечуючи камуфляжний колір.

Зовнішні відеофайли
1. Бактерія, яка зробила можливим життя на Землі // Канал «Цікава наука» на YouTube, 5 квітня 2021.

Ціанобактерії становлять значну частку океанічного фітопланктону. Здатні до формування товстих бактеріальних матів.

Деякі види токсичні (найбільш вивчений токсин — мікроцистин, що продукує, наприклад, вид Microcystis aeruginosa) або умовно-патогенні (вид Anabaena). Головні учасники цвітіння води, що викликають масові замори риби й отруєння тварин і людей, наприклад, при цвітінні води у водосховищах України. Ціанобактерії є унікальною екологічною групою, яка поєднує здатність до фотосинтетичної продукції кисню та фіксації атмосферного азоту (у 2/3 вивчених видів).

Цінобактерії — єдина група організмів, які можуть зв'язувати азот і вуглець в умовах аеробів — факт, який, можливо, відповідає за їх еволюційний та екологічний успіх.

Дослідження на Міжнародній космічній станції показали, що ціанобактерія роду Gloeocapsa вижила після 553 денного перебування у відкритому космосі.

Відношення до хлоропластів Редагувати

Хлоропласти, знайдені в еукаріотах (морські водорості і вищі рослини), найімовірніше являють собою зменшені ендосимбіотичні ціанобактерії. Ця ендосимбіотична теорія підтримана структурною і генетичною схожістю. Первинні хлоропласти знайдені серед зелених рослин, де вони містять хлорофіл b, і серед червоних морських водоростей і глаукофітів, де йони містять фікобіліни (phycobilins). Зараз вважають, що ці хлоропласти ймовірно мали єдине походження. Інші морські водорості ймовірно узяли свої хлоропласти з цих форм за допомогою вторинного ендосимбіозу.

Значення Редагувати

Ціанобактерії, за загальноусталеною версією, є «творцями» сучасної кисневмісної атмосфери на Землі (згідно з іншою теорією, кисень атмосфери має геологічне походження), що призвело до першої глобальної екологічної катастрофи в природній історії і драматичної зміни біосфери. Зараз, будучи значною складовою частиною океанічного планктону, ціанобактерії стоять на початку більшої частини харчових ланцюгів і виробляють більшу частину кисню (більше 90 %, але це число визнано не всіма дослідниками).

Збільшення кисню завдяки фотосинтезуючим ціанобактеріям призвело до масового вимирання анаеробних організмів, що домінували на Землі до сидерію, оскільки для анаеробів кисень був токсичний.

Ціанобактерії стали причиною Гуронського зледеніння 2,4 мільярдів років тому. Вивільнений ними кисень зменшив кількість метану в атмосфері, що створював парниковий ефект. Охолодження Землі призвело до вимирання самих ціанобактерій.

Ціанобактерія Synechocystis стала першим фотосинтезуючим організмом, чий геном був повністю розшифрований (у 1996, Дослідницьким інститутом Казуси, Японія). В наш час[коли?] ціанобактерії служать найважливішими модельними об'єктами досліджень в біології. У Південній Америці і Китаї бактерії родів Spirulina і Nostoc через нестачу інших видів продовольства використовують в їжу, висушуючи і готуючи з них борошно. Їм приписують цілющі і оздоровчі властивості, які, проте, в наш час[коли?] не знайшли підтвердження. Розглядають можливе застосування ціанобактерій в створенні замкнутих циклів життєзабезпечення або як масової кормової / харчової добавки.

Певні ціанобактерії виробляють ціанотоксини, наприклад, анатоксин-a, анатоксин-as, аплізіатоксин, домоїву кислоту, мікроцистін LR, нодуралін R (від Nodularia), або сакситоксин. Як мінімум один вторинний метаболіт, циановірин, має активність проти ВІЛ.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Визначник прісноводних водоростей Української РСР. Вип. І. Синьозелені водорості — Cyanophyta. Ч. 2. Клас Гормогонієві — Hormogoniophyceae / Кондратьєва Н. В. Відп. ред. А. М. Окснер. — К.: Наук. думка, 1968. — 524 с.
  • Визначник прісноводних водоростей Української РСР. Вип. I. Синьозелені водорості — Cyanophyta. Ч. 1. Загальна характеристика синьозелених водоростей. Клас хроококові — Chroococcophyceae. Клас хамесифонові водорості — Chamaesiphonophyceae / Кондратьєва Н. В., Приходькова Л. П., Коваленко О. В. — К.: Наук. думка, 1984. — 388 с.
  • Екологічна біотехнологія переробки синьо-зелених водоростей: [колект.] монографія / [М. В. Загірняк та ін.] ; Кременчуц. нац. ун-т ім. Михайла Остроградського. — Кременчук: Щербатих О. В. [вид.], 2017. — 103 с. : рис., табл. — Бібліогр. в кінці розд. — 300 прим. — ISBN 978-617-639-134-0
  • Забезпечення екологічної безпеки водосховищ шляхом використання мікроводоростей для виробництва енергоносіїв]: дис. … канд. техн. наук : 21.06.01 / Синельніков О. Д. — НУ «Львівська політехніка», Львів, 2016. — 144 с.(PDF-файл [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.])
  • Н. В. Кондратьєва. Синьозелені водорості [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.] / УРЕ
  • Різноманітність прокаріотів // Біологія. Довідник + тести / В. І. Соболь. — Кам'янець-Подільський: Сисин О. В., 2010. — 796 с. — ISBN 978-611-539-023-6 (читати он-лайн [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.])
  • Флора водоростей України / НАН України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного. — К. : [б.в.], 2009 . — ISBN 978-966-02-5084-0.
  • Ціанобактерії і ціанотоксини: міф чи реальність? / Андрій Вікторович Мокієнко // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 4. — С. 65-75 : рис. — Бібліогр. в кінці ст. (коротко про статтю [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.])

Примітки Редагувати

  1. . Preslia 86: 295–335. 2014. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 25 травня 2018.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  2. . BBC News (en-GB). Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 23 січня 2016. 
  3. ↑ Plait, Phil (28 липня 2014). . Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cianobakteriyi Chas isnuvannya 2100 0 Ma Fan Proterozoj Arhej GadejAnabaena flosaquaeBiologichna klasifikaciyaDomen Bakteriyi Bacteria Tip Cianobakteriyi Cyanobacteria Stanier 1973Poryadki 1 Chroococcales Chroococcidiopsidales Gloeobacterales Nostocales Oscillatoriales Pleurocapsales Spirulinales Synechococcales Incertae sedis Gunflintia OzarkcolleniaSinonimi Myxophyceae Wallroth 1833 Phycochromaceae Rabenhorst 1865 Cyanophyceae Sachs 1874 Schizophyceae Cohn 1879 Cyanophyta Steinecke 1931 Oxyphotobacteria Gibbons amp Murray 1978PosilannyaVikishovishe CyanobacteriaVikividi CyanobacteriaEOL 3223ITIS 956108NCBI 1117Fossilworks 67023Cianobakteriyi lat Cyanobacteria vid grec kyanos blakitnij i bakthrion palichka tip bakterij sho otrimuyut neobhidnu energiyu cherez fotosintez Zastarila nazva sino zeleni vodorosti osnovana na zovnishnomu viglyadi ta ekologichnij nishi cianobakterij prote zaraz termin vodorosti zazvichaj obmezhuyut eukariotichnimi predstavnikami grupi Znajdeni skam yanili slidi cianobakterij stromatoliti mayut yak vvazhayut vik do 2 8 milyardiv rokiv hocha neshodavno otrimani dani stavlyat pid sumniv ce tverdzhennya Odrazu pislya viniknennya voni stali dominantnoyu grupoyu fotosintezuyuchih organizmiv produkuyuchi kisen vuglevodi j inshi organichni spoluki Same zavdyaki cim organizmam zminivsya yakisnij sklad atmosferi Zemli v yakij postupovo nakopichivsya kisen i stalo menshe vuglekislogo gazu Takozh same predstavniki ciyeyi grupi buli zahopleni v rezultati endosimbiozu stavshi hloroplastami roslin ta inshih avtotrofnih eukariotiv dozvolyayuchi yim fotosintezuvati Cianobakteriyi ce najbilsha ta najvazhlivisha za vplivom na biosferu grupa zhivih organizmiv na Zemli 90 zhivoyi masi vsiyeyi biosferi Zmist 1 Biohimichni osoblivosti 2 Zhittyevi formi 3 Ruh 4 Seredovishe j ekologiya 5 Vidnoshennya do hloroplastiv 6 Znachennya 7 Div takozh 8 Literatura 9 Primitki 10 PosilannyaBiohimichni osoblivosti RedaguvatiSino zeleni vodorosti zabarvleni perevazhno u blakitno zelenij kolir v ekstremalnih umovah chastishe mayut zabarvlennya z riznimi vidtinkami chervonogo koloru Zelenogo vidtinku klitinam nadaye hlorofil a Chervonij abo blakitnij kolir obumovlenij nayavnistyu znachnoyi kilkosti fikobilinovih pigmentiv fikocianinu alofikocianinu sini pigmenti ta fikoeritrinu chervonij pigment Karotinoyidi predstavleni lishe b karotinom ksantofilami lyuteyinovogo ciklu lyuteyin ta zeaksantin ta specifichnimi ksantofilami sino zelenh vodorostej perevazhno osciloksantinom miksoksantinom afanicinom ta afanizofilom Do Cyanophyta nalezhat takozh nevelika prote cikava grupa zelenih prokariotichnih vodorostej vidkrita u 1976 r t zv prohlorofitovi vodorosti Ci vodorosti krim hlorofilu a mayut takozh hlorofil b abo hlorofil podibnij pigment divinil hlorofil a podibnij Mg porfirin inkoli takozh a karotin Majzhe u vsih cianobakterij osnovnim produktom asimilyaciyi ye glikogenopodibnij polisaharid krohmal sino zelenih vodorostej Krim vuglevodiv bilshist sino zelenih vodorostej zapasaye takozh cianoficin ta volyutin Zhittyevi formi RedaguvatiCianobakteriyi vklyuchayut odnoklitinni kolonialni ta nitchasti formi Deyaki nitchasti cianofiti lat Cyanophytes formuyut diferencijovani klitini vidomi yak geterocisti angl heterocysts yaki specializuyutsya na fiksaciyi azotu ta splyachi klitini abo spori tak zvani akineti Kozhna klitina zvichajno maye tovsti zhelatinopodibni klitinni stinki yaki farbuyutsya za Gramom negativno Serednij rozmir klitin 2 mkm Mayut zdatnist adaptuvati sklad fotosintetichnih pigmentiv do spektralnogo skladu svitla tak sho yihnij kolir variyuye vid yaskravo zelenogo do temno sinogo Ruh RedaguvatiCianobakteriyi ne mayut dzhgutikiv ale deyaki z nih zdatni peresuvatis uzdovzh poverhon za dopomogoyu bakterijnogo kovzannya Bagato inshih takozh zdatni ruhatisya ale mehanizm cogo yavisha dosi ne poyasneno Seredovishe j ekologiya Redaguvati nbsp Sino zeleni vodorosti sho visohli na berezi Kiyivskogo vodoshovisha Bilshist vidiv znajdeno v prisnij vodi todi yak inshi zhivut u moryah u vologomu grunti abo navit na timchasovo zvolozhenih skelyah v aridnih zonah Deyaki vstupayut v simbiotichni zv yazki z lishajnikami roslinami protistami abo gubkami i zabezpechuyut svogo simbionta produktami fotosintezu Deyaki zhivut v hutri linivciv zabezpechuyuchi kamuflyazhnij kolir nbsp Zovnishni videofajli nbsp 1 Bakteriya yaka zrobila mozhlivim zhittya na Zemli Kanal Cikava nauka na YouTube 5 kvitnya 2021 Cianobakteriyi stanovlyat znachnu chastku okeanichnogo fitoplanktonu Zdatni do formuvannya tovstih bakterialnih mativ Deyaki vidi toksichni najbilsh vivchenij toksin mikrocistin sho produkuye napriklad vid Microcystis aeruginosa abo umovno patogenni vid Anabaena Golovni uchasniki cvitinnya vodi sho viklikayut masovi zamori ribi j otruyennya tvarin i lyudej napriklad pri cvitinni vodi u vodoshovishah Ukrayini Cianobakteriyi ye unikalnoyu ekologichnoyu grupoyu yaka poyednuye zdatnist do fotosintetichnoyi produkciyi kisnyu ta fiksaciyi atmosfernogo azotu u 2 3 vivchenih vidiv Cinobakteriyi yedina grupa organizmiv yaki mozhut zv yazuvati azot i vuglec v umovah aerobiv fakt yakij mozhlivo vidpovidaye za yih evolyucijnij ta ekologichnij uspih Doslidzhennya na Mizhnarodnij kosmichnij stanciyi pokazali sho cianobakteriya rodu Gloeocapsa vizhila pislya 553 dennogo perebuvannya u vidkritomu kosmosi 2 Vidnoshennya do hloroplastiv RedaguvatiHloroplasti znajdeni v eukariotah morski vodorosti i vishi roslini najimovirnishe yavlyayut soboyu zmensheni endosimbiotichni cianobakteriyi Cya endosimbiotichna teoriya pidtrimana strukturnoyu i genetichnoyu shozhistyu Pervinni hloroplasti znajdeni sered zelenih roslin de voni mistyat hlorofil b i sered chervonih morskih vodorostej i glaukofitiv de joni mistyat fikobilini phycobilins Zaraz vvazhayut sho ci hloroplasti jmovirno mali yedine pohodzhennya Inshi morski vodorosti jmovirno uzyali svoyi hloroplasti z cih form za dopomogoyu vtorinnogo endosimbiozu Znachennya RedaguvatiCianobakteriyi za zagalnoustalenoyu versiyeyu ye tvorcyami suchasnoyi kisnevmisnoyi atmosferi na Zemli zgidno z inshoyu teoriyeyu kisen atmosferi maye geologichne pohodzhennya sho prizvelo do pershoyi globalnoyi ekologichnoyi katastrofi v prirodnij istoriyi i dramatichnoyi zmini biosferi Zaraz buduchi znachnoyu skladovoyu chastinoyu okeanichnogo planktonu cianobakteriyi stoyat na pochatku bilshoyi chastini harchovih lancyugiv i viroblyayut bilshu chastinu kisnyu bilshe 90 ale ce chislo viznano ne vsima doslidnikami Zbilshennya kisnyu zavdyaki fotosintezuyuchim cianobakteriyam prizvelo do masovogo vimirannya anaerobnih organizmiv sho dominuvali na Zemli do sideriyu oskilki dlya anaerobiv kisen buv toksichnij 3 Cianobakteriyi stali prichinoyu Guronskogo zledeninnya 2 4 milyardiv rokiv tomu Vivilnenij nimi kisen zmenshiv kilkist metanu v atmosferi sho stvoryuvav parnikovij efekt Oholodzhennya Zemli prizvelo do vimirannya samih cianobakterij 3 Cianobakteriya Synechocystis stala pershim fotosintezuyuchim organizmom chij genom buv povnistyu rozshifrovanij u 1996 Doslidnickim institutom Kazusi Yaponiya V nash chas koli cianobakteriyi sluzhat najvazhlivishimi modelnimi ob yektami doslidzhen v biologiyi U Pivdennij Americi i Kitayi bakteriyi rodiv Spirulina i Nostoc cherez nestachu inshih vidiv prodovolstva vikoristovuyut v yizhu visushuyuchi i gotuyuchi z nih boroshno Yim pripisuyut cilyushi i ozdorovchi vlastivosti yaki prote v nash chas koli ne znajshli pidtverdzhennya Rozglyadayut mozhlive zastosuvannya cianobakterij v stvorenni zamknutih cikliv zhittyezabezpechennya abo yak masovoyi kormovoyi harchovoyi dobavki Pevni cianobakteriyi viroblyayut cianotoksini napriklad anatoksin a anatoksin as apliziatoksin domoyivu kislotu mikrocistin LR noduralin R vid Nodularia abo saksitoksin Yak minimum odin vtorinnij metabolit cianovirin maye aktivnist proti VIL Div takozh RedaguvatiGipoliti dlya prikladu cianobakterij yaki zhivut v ekstremalnih umovah CianotoksinLiteratura RedaguvatiViznachnik prisnovodnih vodorostej Ukrayinskoyi RSR Vip I Sinozeleni vodorosti Cyanophyta Ch 2 Klas Gormogoniyevi Hormogoniophyceae Kondratyeva N V Vidp red A M Oksner K Nauk dumka 1968 524 s Viznachnik prisnovodnih vodorostej Ukrayinskoyi RSR Vip I Sinozeleni vodorosti Cyanophyta Ch 1 Zagalna harakteristika sinozelenih vodorostej Klas hrookokovi Chroococcophyceae Klas hamesifonovi vodorosti Chamaesiphonophyceae Kondratyeva N V Prihodkova L P Kovalenko O V K Nauk dumka 1984 388 s Ekologichna biotehnologiya pererobki sino zelenih vodorostej kolekt monografiya M V Zagirnyak ta in Kremenchuc nac un t im Mihajla Ostrogradskogo Kremenchuk Sherbatih O V vid 2017 103 s ris tabl Bibliogr v kinci rozd 300 prim ISBN 978 617 639 134 0 Zabezpechennya ekologichnoyi bezpeki vodoshovish shlyahom vikoristannya mikrovodorostej dlya virobnictva energonosiyiv dis kand tehn nauk 21 06 01 Sinelnikov O D NU Lvivska politehnika Lviv 2016 144 s PDF fajl Arhivovano 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine N V Kondratyeva Sinozeleni vodorosti Arhivovano 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine URE Riznomanitnist prokariotiv Biologiya Dovidnik testi V I Sobol Kam yanec Podilskij Sisin O V 2010 796 s ISBN 978 611 539 023 6 chitati on lajn Arhivovano 20 bereznya 2017 u Wayback Machine Flora vodorostej Ukrayini NAN Ukrayini In t botaniki im M G Holodnogo K b v 2009 ISBN 978 966 02 5084 0 T 1 Sinozeleni vodorosti Spec ch Vip 1 Por Hrookokalni O V Kovalenko 2009 387 s ris Paral tit ark latin Bibliogr s 337 365 300 prim ISBN 978 966 02 5085 7 ISBN 978 966 02 5086 4 T 1 Sinozeleni vodorosti Vip 1 Poryadok hrookokalni O V Kovalenko 2009 396 s ris Paral tit ark latin Bibliogr s 346 374 100 prim ISBN 978 966 02 5084 0 ISBN 978 966 02 5085 7 ISBN 978 966 02 5086 4 ISBN 978 966 02 5310 0Cianobakteriyi i cianotoksini mif chi realnist Andrij Viktorovich Mokiyenko Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2016 4 S 65 75 ris Bibliogr v kinci st korotko pro stattyu Arhivovano 4 listopada 2019 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Taxonomic classification of cyanoprokaryotes cyanobacterial genera 2014 using a polyphasic approach Preslia 86 295 335 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2019 Procitovano 25 travnya 2018 Proignorovano nevidomij parametr vauthors dovidka Beer microbes live 553 days outside ISS BBC News BBC News en GB Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 a b Plait Phil 28 lipnya 2014 Poisoned Planet Slate amer ISSN 1091 2339 Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2018 Posilannya RedaguvatiSino zeleni vodorosti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gillian Cribbs 1997 Nature s Superfood the Blue Green Algae Revolution Newleaf ISBN 0 7522 0569 2 Marshall Savage 1992 1994 The Millennial Project Colonizing the Galaxy in Eight Easy Steps Little Brown ISBN 0 316 77163 5 Dyer Betsey D A Field Guide to Bacteria Ithaca Comstock Publishing Associates 2003 Architects of the earth s atmosphere Arhivovano 12 travnya 2020 u Wayback Machine Vvedennya do biologiyi cianobakterij Berkli 03 Feb 2006 Oglyad cianobakterij She odin doslidnickij sajt po cianobakteriyam Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cianobakteriyi amp oldid 40381056