Масове вимирання

Масові вимирання — відносно короткі періоди в історії життя на Землі, впродовж яких кількість біологічних видів на планеті різко зменшувалася.

Інтенсивність вимирань морських організмів протягом минулих геологічних періодів: Botomanian — ранній кембрій, Dresbachian — пізній кембрій, End O — кінець ордовіка, End S — кінець силуру, Late D — верхній девон, Middle C — середній карбон, End Middle P — кінець середнього перму, End P — кінець перму, End Tr — кінець тріасу, End J — кінець юри, End K — кінець крейди, End Eocene — кінець еоцену

За останні 500 млн років було принаймні п'ять масових вимирань^{[джерело?]}. Точна їх кількість залежить від того, яке вимирання вважати масовим.

Ранні вимирання

Під час сидерію, що охоплює проміжок часу від 2,5 до 2,3 мільярдів років тому, відбулося подвійне вимирання живих організмів. З появою фотосинтезу в ціанобактерій у повітря виділяється хімічно-активний кисень. Спочатку вивільнений O₂ зв'язувався із залізом, і атмосфера не змінювалася. З часом більшість вільного заліза окислилася і кисень став накопичуватися у повітрі. Збільшення кількості кисню в атмосфері призвело до першого масового вимирання анаеробних організмів, для яких кисень був токсичний. Анаеробні бактерії вціліли лише глибоко під водою та в землі, де доступ кисню обмежений.

Коли в атмосферу потрапило багато кисню, почала зменшуватися кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився у вуглекислий газ і воду. Метан в атмосфері створював парниковий ефект і з його зникненням, Земля почала охолоджуватися і настало Гуронське заледеніння, що тривало 300 мільйонів років і спричинило вимирання і самих ціанобактерій.

Найбільші вимирання в історії Землі

• 2,4-2,0 мільярдів років тому — Киснева катастрофа — вимирання анаеробних форм життя;
• 440 млн років тому — ордовицько-силурійське вимирання — зникло понад 60 % видів морських безхребетних;
• 364 млн років тому — девонське вимирання — чисельність видів морських організмів скоротилася на 50 %;
• 251,4 млн років тому — «велике» пермське вимирання, наймасовіше вимирання із усіх, що призвело до зникнення понад 95 % видів живих істот;
• 199,6 млн років тому — тріасове вимирання — в результаті якого вимерла, щонайменше, половина відомих видів, що жили на Землі в той час;
• 66 млн років тому — крейдове вимирання — останнє масове вимирання, знищило 70 % всіх видів, зокрема, динозаврів, пояснене в 1980 році та прийняте в 2013 році як гіпотеза Альвареса.

Деякі вчені дотримуються думки про те, що ми живемо під час одного з масових вимирань. Його пов'язують із діяльністю людини, зокрема з перебудовою і фрагментацією місць існування рослин і тварин, експлуатацією тваринного і рослинного світу, інтродукцією чужорідних видів. Воно отримало назву голоценового вимирання.
Серед екологів тривають дебати щодо значення сучасного вимирання видів для біологічної різноманітності. Це явище іноді називають «шостою катастрофою».

Причини вимирання

Види вимирають, коли їх народжуваність протягом певного періоду не здатна компенсувати їх смертність. Чинники, що сприяють вимиранням^{[джерело?]}:

• Зміни навколишнього середовища.
• Конкуренція з іншими видами тварин на одному і тому ж життєвому просторі.
• Катастрофи.
• Вплив хижаків.
• Напади паразитів (нові хвороби).
• Зниження тривалості життя (смерть до досягнення статевої зрілості).
• Зниження генетичної різноманітності.
• Спад чисельності популяції (у тварин, що розмножуються тільки в групах, наприклад мандрівний голуб).

Див. також

• Киснева катастрофа
• Окислення вод Світового океану
• Фітопланктон
• Наслідки глобального потепління
• Голоценове вимирання
• Синдром Кесслера
• Дефаунація
• фільм Racing Extinction^[en]
• книга Шосте вимирання

Джерела

1. Plait, Phil (28 липня 2014). . Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
2. . Astrobiology Magazine (амер.). 30 липня 2003. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 6 січня 2020. 
3. J.H.Lawton and R.M.May, Extinction rates, Oxford University Press, Oxford, UK
4. Leakey Richard, Lewin Roger: Szósta katastrofa. Warszawa: Prószyński i S-ka, 1999. ISBN 8371808127. 

Література

• Массовые вымирания [ 18 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Массовые вымирания тормозят эволюцию [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Массовые вымирания: пульс Земли нитевидный^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}