www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ордовицько силурійське вимирання Ордови цько силурі йське вимира ння англ Ordovician extinction ордовицьке вимирання мас

Ордовицько-силурійське вимирання

Ордови́цько-силурі́йське вимира́ння (англ. Ordovician extinction — «ордовицьке вимирання») — масове вимирання на межі ордовицького та силурійського періодів, близько 450—440 мільйонів років тому. Третє за відсотковою часткою вимерлих родів з п'яти найсильніших вимирань в історії Землі і другий — за втратами у кількості живих організмів.

Скам'янілості вимерлих в результаті ордовицького вимирання ортоконів[en]

В період між 450 і 440 млн років тому, з проміжком в 1 млн років, відбулися два сплески вимирання. Для морських організмів це вимирання друге за величиною, воно поступається тільки пермському вимиранню. У той час усе відоме життя існувало в морях та океанах. Загинуло близько 60 % морських безхребетних, включаючи дві третини всіх сімейств брахіопод та мохуваток. Особливо постраждали брахіоподи, двостулкові молюски, голкошкірі, мохуватки та корали. Безпосередньою причиною вимирання, мабуть, був рух Гондвани до області південного полюсу. Це призвело до глобального похолодання, зледеніння та наступного падіння рівня світового океану. Відступання межі океану зруйнувало або пошкодило місця проживання вздовж континентального узбережжя. Дані про зледеніння були знайдені у відкладах в пустелі Сахара. Чергування низького рівня світового океану, похолодання та утворення льодовиків, ймовірно, і було причиною ордовицького вимирання.

Історія Редагувати

Вимирання відбулося близько 443,7 млн років тому, протягом однієї з найбільш значних подій біорізноманітності[en] в історії Землі. Це відмічає зв'язок між ордовицьким та наступним силурійським періодом. Під час ордовицького вимирання спостерігається декілька значних змін співвідношення ізотопів вуглецю та кисню у біологічних зразках. Це може вказувати на декілька різних близько розташованих подій або окремих фаз у межах однієї події.

У цей час більшість складних багатоклітинних організмів мешкало в морі. Вимирає близько 100 морських сімейств, що складає приблизно 49 % від усіх родів тваринного світу (надійніша оцінка у порівнянні з кількістю видів). Численні групи брахіопод і мохуваток були знищені, поряд з багатьма з трилобітів, сімействами конодонтових та граптолітів.

Статистичні аналізи втрат морських організмів для цього часу показують, що зменшення різноманітності в основному зумовлене різким стрибком вимирання, а не зменшенням видоутворення.

Причини катастрофи Редагувати

У наш час ордовицько-силурійське вимирання інтенсивно вивчається. Хронологія відповідає, мабуть, початку і кінцю найважчих льодовикових періодів фанерозою, які закінчились тривалим похолоданням в хірнантському[en] віці (верхній ордовик). Вищевказані причини згубно вплинули на фауну кінця ордовика, для якого був характерний типово парниковий клімат. Цьому передує падіння вмісту в атмосфері вуглекислого газу, яке вибірково торкнулося організмів, що жили в мілководних морях. Так, на суперконтиненті Гондвана, що дрейфував у районі південного полюса, формується льодовикова шапка. Шари були виявлені у гірських породах, що відповідали кінцю ордовику в Південній Африці, а потім і в північно-східній частині Південної Америки, яка знаходилася в той час також в області південного полюса. Льодовики утримували воду, у міжльодовиковий період — вивільняли, з цієї причини рівень світового океану суттєво коливався декілька разів. Великі мілководні внутрішньоконтинентальні моря ордовику піднімалися, руйнуючи біологічні ніші, потім знову поверталися до попереднього стану, при цьому відбувалося зменшення популяцій, часто зі зникненням цілих сімейств організмів. З кожним наступним періодом зледеніння втрачалася біологічна різноманітність. За результатами дослідження Північно-Африканських відкладів Жульєн Моро повідомляє про 5 періодів зледеніння від сейсмічних явищ.

Зміщення в глибоководних формаціях при переході з низьких широт, що характеризуються парниковими умовами, у високі широти, для яких характерне льодоутворення, супроводжувалося збільшенням глибоководних океанічних течій та насиченням придонної води киснем. Нова фауна нетривалий час процвітає, до повернення в безкисневі умови. Без океанських течій фауна починає вилучати поживні речовини з глибинних вод. Виживають лише види, які справляються з умовами, що постійно змінюються. Вони заповняють вивільнені екологічні ніші.

Гіпотеза сплеску гамма-випромінювання Редагувати

Цієї теорії притримується в наш час невелика кількість вчених. Вважається, що причиною початку вимирання є сплеск гамма-випромінювання від наднової, яка знаходилася в шести тисячах світлових років від Землі (в ближньому по відношенню до Землі рукаві галактики Чумацького Шляху). Десятисекундний сплеск зменшив озоновий шар атмосфери Землі приблизно наполовину, піддаючи організми, які жили на поверхні, включаючи й ті, які відповідали за планетарний фотосинтез, сильному ультрафіолетовому опроміненню. Однак не знайдено однозначних доказів того, що поряд відбувалися подібні гамма-сплески.

Вулканізм та ерозія Редагувати

Головною причиною, згідно з недавніми дослідженнями, вважається зміна рівня вуглекислого газу. У пізньому ордовику газовиділення з основних вулканів було збалансоване сильною ерозією Аппалач, які ізолювали CO2. У хірнантському ярусі прояви вулканізму припиняються, і продовження ерозії могло бути причиною швидкого та значного скорочення кількості CO2. Ці події збігаються зі швидким та коротким періодом зледеніння.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. History Channel's Mega Disasters program, «Gamma Ray Burst», 2007, rebroadcast: 2008-11-13. Note: The program attributes the «Ordovician extinction» (sic) explicitly as the second most grievously large extinction event after the Permian extinction.
  2. ↑ Sole, R. V., and Newman, M., 2002. «Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record — Volume Two, The earth system: biological and ecological dimensions of global environment change» pp. 297—391, Encyclopedia of Global Environmental Change John Wilely & Sons.
  3. ↑ extinction. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  4. NASA - Explosions in Space May Have Initiated Ancient Extinction on Earth. Nasa.gov. 30 листопада 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 2 червня 2010. 
  5. THE LATE ORDOVICIAN MASS EXTINCTION - Annual Review of Earth and Planetary Sciences, 29(1):331 - Abstract. Arjournals.annualreviews.org. 28 листопада 2003. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 2 червня 2010. 
  6. ↑ Causes of the Ordovician Extinction. Архів оригіналу за 11 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  7. Munnecke, A.; Calner, M.; Harper, D. A. T.; Servais, T. (2010). Ordovician and Silurian sea-water chemistry, sea level, and climate: A synopsis. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology 296 (3–4): 389. doi:10.1016/j.palaeo.2010.08.001. 
  8. Rohde & Muller; Muller, RA (2005). Cycles in Fossil Diversity. Nature 434 (7030): 208–210. PMID 15758998. doi:10.1038/nature03339. 
  9. Bambach, R.K.; Knoll, A.H.; Wang, S.C. (December 2004). Origination, extinction, and mass depletions of marine diversity. Paleobiology 30 (4): 522–542. doi:10.1666/0094-8373(2004)030<0522:OEAMDO>2.0.CO;2. 
  10. Emiliani, Cesare. (1992). Planet Earth: Cosmology, Geology, & the Evolution of Life & the Environment. Cambridge University Press. (Paperback Edition ISBN 0-521-40949-7)
  11. [1] [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.] IGCP meeting September 2004 reports pp 26f
  12. Wanjek, Christopher (6 квітня 2005). Explosions in Space May Have Initiated Ancient Extinction on Earth. NASA. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 30 квітня 2008. 
  13. Ray burst is extinction suspect. BBC. 6 квітня 2005. Процитовано 30 квітня 2008. 
  14. Melott, A. et al (2004). Did a gamma-ray burst initiate the late Ordovician mass extinction?. International Journal of Astrobiology 3 (2): 55–61. arXiv:astro-ph/0309415. doi:10.1017/S1473550404001910. 
  15. Young. S.A. et al (2009). . Geology 37 (10): 951–954. doi:10.1130/G30152A.1. Архів оригіналу за 31 березня 2010. Процитовано 5 січня 2010. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ordovi cko siluri jske vimira nnya angl Ordovician extinction ordovicke vimirannya masove vimirannya na mezhi ordovickogo ta silurijskogo periodiv blizko 450 440 miljoniv rokiv tomu Tretye za vidsotkovoyu chastkoyu vimerlih rodiv z p yati najsilnishih vimiran v istoriyi Zemli i drugij za vtratami u kilkosti zhivih organizmiv 1 Skam yanilosti vimerlih v rezultati ordovickogo vimirannya ortokoniv en V period mizh 450 i 440 mln rokiv tomu z promizhkom v 1 mln rokiv vidbulisya dva spleski vimirannya 2 Dlya morskih organizmiv ce vimirannya druge za velichinoyu vono postupayetsya tilki permskomu vimirannyu U toj chas use vidome zhittya isnuvalo v moryah ta okeanah 3 Zaginulo blizko 60 morskih bezhrebetnih 4 5 vklyuchayuchi dvi tretini vsih simejstv brahiopod ta mohuvatok 3 Osoblivo postrazhdali brahiopodi dvostulkovi molyuski golkoshkiri mohuvatki ta korali 2 Bezposerednoyu prichinoyu vimirannya mabut buv ruh Gondvani do oblasti pivdennogo polyusu Ce prizvelo do globalnogo poholodannya zledeninnya ta nastupnogo padinnya rivnya svitovogo okeanu Vidstupannya mezhi okeanu zrujnuvalo abo poshkodilo miscya prozhivannya vzdovzh kontinentalnogo uzberezhzhya 2 6 Dani pro zledeninnya buli znajdeni u vidkladah v pusteli Sahara Cherguvannya nizkogo rivnya svitovogo okeanu poholodannya ta utvorennya lodovikiv jmovirno i bulo prichinoyu ordovickogo vimirannya 6 Zmist 1 Istoriya 2 Prichini katastrofi 2 1 Gipoteza splesku gamma viprominyuvannya 2 2 Vulkanizm ta eroziya 3 Div takozh 4 PrimitkiIstoriya RedaguvatiVimirannya vidbulosya blizko 443 7 mln rokiv tomu protyagom odniyeyi z najbilsh znachnih podij bioriznomanitnosti en v istoriyi Zemli 7 Ce vidmichaye zv yazok mizh ordovickim ta nastupnim silurijskim periodom Pid chas ordovickogo vimirannya sposterigayetsya dekilka znachnih zmin spivvidnoshennya izotopiv vuglecyu ta kisnyu u biologichnih zrazkah Ce mozhe vkazuvati na dekilka riznih blizko roztashovanih podij abo okremih faz u mezhah odniyeyi podiyi U cej chas bilshist skladnih bagatoklitinnih organizmiv meshkalo v mori Vimiraye blizko 100 morskih simejstv sho skladaye priblizno 49 8 vid usih rodiv tvarinnogo svitu nadijnisha ocinka u porivnyanni z kilkistyu vidiv Chislenni grupi brahiopod i mohuvatok buli znisheni poryad z bagatma z trilobitiv simejstvami konodontovih ta graptolitiv Statistichni analizi vtrat morskih organizmiv dlya cogo chasu pokazuyut sho zmenshennya riznomanitnosti v osnovnomu zumovlene rizkim stribkom vimirannya a ne zmenshennyam vidoutvorennya 9 Prichini katastrofi Redaguvatimln rokiv Period Era Eon2 588 Chet nijKajnozoj Fanerozoj23 03 Neogen65 5 Paleogen145 5 Krejda M e z o z o j199 6 Yura251 Trias299 Perm P a l e o z o j359 2 Karbon416 Devon443 7 Silur488 3 Ordovik542 Kembrij4570 Dokembrij U nash chas ordovicko silurijske vimirannya intensivno vivchayetsya Hronologiya vidpovidaye mabut pochatku i kincyu najvazhchih lodovikovih periodiv fanerozoyu yaki zakinchilis trivalim poholodannyam v hirnantskomu en vici verhnij ordovik Vishevkazani prichini zgubno vplinuli na faunu kincya ordovika dlya yakogo buv harakternij tipovo parnikovij klimat Comu pereduye padinnya vmistu v atmosferi vuglekislogo gazu yake vibirkovo torknulosya organizmiv sho zhili v milkovodnih moryah Tak na superkontinenti Gondvana sho drejfuvav u rajoni pivdennogo polyusa formuyetsya lodovikova shapka Shari buli viyavleni u girskih porodah sho vidpovidali kincyu ordoviku v Pivdennij Africi a potim i v pivnichno shidnij chastini Pivdennoyi Ameriki yaka znahodilasya v toj chas takozh v oblasti pivdennogo polyusa Lodoviki utrimuvali vodu u mizhlodovikovij period vivilnyali z ciyeyi prichini riven svitovogo okeanu suttyevo kolivavsya dekilka raziv Veliki milkovodni vnutrishnokontinentalni morya ordoviku pidnimalisya rujnuyuchi biologichni nishi potim znovu povertalisya do poperednogo stanu pri comu vidbuvalosya zmenshennya populyacij chasto zi zniknennyam cilih simejstv organizmiv Z kozhnim nastupnim periodom zledeninnya vtrachalasya biologichna riznomanitnist 10 Za rezultatami doslidzhennya Pivnichno Afrikanskih vidkladiv Zhulyen Moro povidomlyaye pro 5 periodiv zledeninnya vid sejsmichnih yavish 11 Zmishennya v glibokovodnih formaciyah pri perehodi z nizkih shirot sho harakterizuyutsya parnikovimi umovami u visoki shiroti dlya yakih harakterne lodoutvorennya suprovodzhuvalosya zbilshennyam glibokovodnih okeanichnih techij ta nasichennyam pridonnoyi vodi kisnem Nova fauna netrivalij chas procvitaye do povernennya v bezkisnevi umovi Bez okeanskih techij fauna pochinaye viluchati pozhivni rechovini z glibinnih vod Vizhivayut lishe vidi yaki spravlyayutsya z umovami sho postijno zminyuyutsya Voni zapovnyayut vivilneni ekologichni nishi Gipoteza splesku gamma viprominyuvannya Redaguvati Ciyeyi teoriyi pritrimuyetsya v nash chas nevelika kilkist vchenih Vvazhayetsya sho prichinoyu pochatku vimirannya ye splesk gamma viprominyuvannya vid nadnovoyi yaka znahodilasya v shesti tisyachah svitlovih rokiv vid Zemli v blizhnomu po vidnoshennyu do Zemli rukavi galaktiki Chumackogo Shlyahu Desyatisekundnij splesk zmenshiv ozonovij shar atmosferi Zemli priblizno napolovinu piddayuchi organizmi yaki zhili na poverhni vklyuchayuchi j ti yaki vidpovidali za planetarnij fotosintez silnomu ultrafioletovomu oprominennyu 12 13 14 Odnak ne znajdeno odnoznachnih dokaziv togo sho poryad vidbuvalisya podibni gamma spleski Vulkanizm ta eroziya Redaguvati Golovnoyu prichinoyu zgidno z nedavnimi doslidzhennyami vvazhayetsya zmina rivnya vuglekislogo gazu 15 U piznomu ordoviku gazovidilennya z osnovnih vulkaniv bulo zbalansovane silnoyu eroziyeyu Appalach yaki izolyuvali CO2 U hirnantskomu yarusi proyavi vulkanizmu pripinyayutsya i prodovzhennya eroziyi moglo buti prichinoyu shvidkogo ta znachnogo skorochennya kilkosti CO2 Ci podiyi zbigayutsya zi shvidkim ta korotkim periodom zledeninnya Div takozh RedaguvatiMasovi vimirannya Kembrijskij vibuh Hronologiya evolyuciyiPrimitki Redaguvati History Channel s Mega Disasters program Gamma Ray Burst 2007 rebroadcast 2008 11 13 Note The program attributes the Ordovician extinction sic explicitly as the second most grievously large extinction event after the Permian extinction a b v Sole R V and Newman M 2002 Extinctions and Biodiversity in the Fossil Record Volume Two The earth system biological and ecological dimensions of global environment change pp 297 391 Encyclopedia of Global Environmental Change John Wilely amp Sons a b extinction Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2015 NASA Explosions in Space May Have Initiated Ancient Extinction on Earth Nasa gov 30 listopada 2007 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2010 THE LATE ORDOVICIAN MASS EXTINCTION Annual Review of Earth and Planetary Sciences 29 1 331 Abstract Arjournals annualreviews org 28 listopada 2003 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2010 a b Causes of the Ordovician Extinction Arhiv originalu za 11 serpnya 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Munnecke A Calner M Harper D A T Servais T 2010 Ordovician and Silurian sea water chemistry sea level and climate A synopsis Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 296 3 4 389 doi 10 1016 j palaeo 2010 08 001 Rohde amp Muller Muller RA 2005 Cycles in Fossil Diversity Nature 434 7030 208 210 PMID 15758998 doi 10 1038 nature03339 Bambach R K Knoll A H Wang S C December 2004 Origination extinction and mass depletions of marine diversity Paleobiology 30 4 522 542 doi 10 1666 0094 8373 2004 030 lt 0522 OEAMDO gt 2 0 CO 2 Emiliani Cesare 1992 Planet Earth Cosmology Geology amp the Evolution of Life amp the Environment Cambridge University Press Paperback Edition ISBN 0 521 40949 7 1 Arhivovano 27 lipnya 2011 u Wayback Machine IGCP meeting September 2004 reports pp 26f Wanjek Christopher 6 kvitnya 2005 Explosions in Space May Have Initiated Ancient Extinction on Earth NASA Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2008 Ray burst is extinction suspect BBC 6 kvitnya 2005 Procitovano 30 kvitnya 2008 Melott A et al 2004 Did a gamma ray burst initiate the late Ordovician mass extinction International Journal of Astrobiology 3 2 55 61 arXiv astro ph 0309415 doi 10 1017 S1473550404001910 Young S A et al 2009 A major drop in seawater 87Sr 86Sr during the Middle Ordovician Darriwilian Links to volcanism and climate Geology 37 10 951 954 doi 10 1130 G30152A 1 Arhiv originalu za 31 bereznya 2010 Procitovano 5 sichnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ordovicko silurijske vimirannya amp oldid 34635628