? М'ята польова | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
Mentha arvensis (L.) 1753 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Mentha austriaca Jacq. Mentha gentilis L. Calamintha arvensis L. Mentha parietariifolia Becker ex Steud | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
М'ята польова (Mentha arvensis) — багаторічна трав'яниста рослина роду м'ята родини глухокропивових.
Народні назви Редагувати
Драголюб, полусент-марія, м'ята кінська, котячка.
Морфологія і біологія Редагувати
Китицекореневий багаторічник з довгим повзучим кореневищем. Пагони заввишки 20—50 см, прямостоячі, лежачі або висхідні. Листя на коротких черешках, верхні — сидячі, яйцеподібні або яйцеподібно-довгасті, з серцеподібною або клиноподібною основою, на верхівці гострі, по краю пильчато-зубчасті. Квітки в розсунутих густих помилкових колотівками, майже правильні. Чашечка дзвоникова з трикутними короткими зубцями, віночок ліловий або рожево-ліловий. Всі 4 тичинки однакової довжини. Горішки округлі, завдовжки близько 1 мм, гладкі, без кіля. Рослина з сильним запахом. Цвіте в травні — жовтні.
Поширення Редагувати
Бореальний євразійський вид, широко поширений в лісовій зоні. Росте в Сибіру, аж до Камчатки, на Кавказі і в Середній Азії, в Європі, Тибеті, Гімалаях, Японії та Китаї.
Природний ареал Редагувати
- Помірна Азія
- Кавказ: Азербайджан; Російська Федерація — Передкавказзя
- Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан
- Сибір: Бурятія, Республіка Алтай, Тува, Республіка Саха, Алтайський край, Красноярський край, Іркутська область, Кемеровська область, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тюменська область
- Західна Азія: Афганістан; Туреччина
- Тропічна Азія
- Європа
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — європейська частина; Україна
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехословаччина; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
- Південно-Східна Європа: Болгарія; Колишньої Югославії; Греція; Італія; Румунія
- Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія
Ареал натуралізації Редагувати
Культивування Редагувати
Екологія Редагувати
Росте переважно в лісовій зоні. Любить сирі місця, болотисті ліси, луки, поля, береги річок, озер, канав, біля річок і вздовж доріг заходить в лісотундру і тундру, в горах зростає до середнього гірського поясу, надає перевагу пухким, незадернованним вологим ґрунтам.
Використання Редагувати
У харчуванні Редагувати
Свіжі листки м'яти застосовуються як приправа до салатів, овочів, рибних та м'ясних страв, для ароматизації цукерок, печива, квасу, чаю, вин, настоянок.
Медонос. Широко культивують. Особливо цінується різновид м'яти польової Mentha arvensis var. piperascens Hort., з високим вмістом (до 92 %) ментолу в ефірній олії.
У медицині Редагувати
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Це лікарська рослина, містить ефірні олії, ментол.
Ефірну олію широко вживають у медицині як шлункове і болевгамовуюче; ментол при нежиті, мігрені, як знезаражуюче і болезаспокійливе при обмороженнях, для виробництва серцевого преперату «Валідол».
Входить до складу апетитного, шлункового, вітрогінного, потогінного, жовчогінного і заспокійливого зборів і збору для ванн.
В тибетській медицині рослину вживають внутрішньо при туберкульозі легенів і шлункових захворюваннях; зовнішньо — для обмивань і примочок при судомах, ревматичному і артричному болях, зуді і запальних процесах шкіри.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.147
Джерела Редагувати
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Germplasm Resources Information Network (англ.)
- http://www.cnshb.ru/AKDiL/0046/base/k0260014.shtm [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- М'ята польова // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 290. — ISBN 5-88500-055-7.