www.wikidata.uk-ua.nina.az

Камчатський півострів Камчатка півострів на Далекому Сході Євразії між Охотським та Беринговим морями належить Росії На

Камчатський півострів

Камчатка — півострів на Далекому Сході Євразії, між Охотським та Беринговим морями, належить Росії. На території півострова розташована частина суб'єкта російської федерації Камчатський край.

Камчатка
Рельєф півострова Камчатка
57°00′00″ пн. ш. 160°00′00″ сх. д. / 57.00000° пн. ш. 160.00000° сх. д. / 57.00000; 160.00000Координати: 57°00′00″ пн. ш. 160°00′00″ сх. д. / 57.00000° пн. ш. 160.00000° сх. д. / 57.00000; 160.00000
Довколишні води Охотське море,
Берингове море,
Тихий океан
Площа 270 000 км²
Найвища точка 4750 м, вулкан Ключевська Сопка
Країна  Росія
Регіон Камчатський край
Населення

(2010)

322,079
Камчатка
 Камчатський півострів у Вікісховищі

Географія

Площа 370 тис. км², довжина 1200 км. За новими джерелами площа півострова становить 270 тис. км². З'єднується із материком вузьким (до 93 км) перешийком — Парапольським долом. Найбільша ширина (до 440 км) — на широті Кроноцького мису.

Рельєф

Авачинський вулкан на Камчатці
Півострів Камчатка на карті Росії

Рельєф гористий, на заході багниста низовина. Півострів вкритий лісами, на півночі поширена тундра. Кроноцький біосферний заповідник був заснований у 1985 році.

Східний берег півострова сильно порізаний, утворює великі затоки (Авачинська, Кроноцька, Камчатська, Озерна, Карагінська, Корфа) та бухти (Авачинская, Карага, Осора та ін.). У море виступають скелясті півострови (Шипунський, Кроноцький, Камчатський, Озерний).

Уздовж центральної частини півострова пролягають два паралельних хребти — Серединний та Східний, між ними лежить Центральнокамчатська низовина, якою протікає річка Камчатка. Найпівденніша точка півострова — мис Лопатка знаходиться на 50°51′53″ пн. ш. 156°39′54″ сх. д. / 50.86472° пн. ш. 156.66500° сх. д. / 50.86472; 156.66500

Природоохоронні території

На Камчатці є 3 державних заповідники, 5 природних парків, 8 заказників федерального значення і 23 — місцевого, 105 пам'яток природи, 2 санаторно-курортних зони і деякі інші об'єкти, які віднесено до категорії охоронюваних.

  • Південно-Камчатський природний парк
  • Наличевський природний парк
  • Ключевський природний парк
  • Бистринський природний парк
  • Природний парк «Блакитні озера»
  • Південно-Камчатський заказник
  • Оленячий Діл

Вулкани

Див. Вулкани Камчатки

Загалом на Камчатці нараховується понад 160 вулканів, із яких близько 30 вважаються діючими. Найвищим вважається Ключевська Сопка (4750 м). Інші найбільші діючі вулкани: Шивелуч (3283 м), Ічинська (3607 м), Коряцька Сопка (3456 м), Авачинська (2741 м), Каримська (1468 м) і Кроноцька сопки. Досить поширені гарячі мінеральні джерела і гейзери. Вулкани Камчатки включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Землетруси

Півострів Камчатка відноситься до сейсмічно активних зон Росії.

Більшість камчатських землетрусів відбувається на відстані 30-150 кілометрів від східного узбережжя півострова, у зоні субдукції, що примикає до Курило-Камчатському жолобу.

У квітні 2006 року відбулася серія потужних руйнівних землетрусів, яка привела до евакуації близько 1000 осіб і частковим руйнуванням у ряді населених пунктів. Однак жертв зі смертельними наслідками вдалося уникнути, повідомлялося тільки про 40 поранених. Перший землетрус магнітудою 7,6 бала стався 21 квітня в 00:25 за місцевим часом у точці (61°00′ пн. ш. 167°00′ сх. д. / 61.000° пн. ш. 167.000° сх. д. / 61.000; 167.000), за ним пішли афтершоки магнітудою від 4,3 до 5,1 бала, наступний потужний поштовх вдарив 30 квітня о 5:58 і досягав магнітуди 6,6 бала і також викликав ряд афтершоків.

Річки

Найбільша річка Камчатка (758 км) судноплавна в нижній частині свого річища. Ще до великих річок півострова відносяться:

Тваринний світ

Бурий камчатський ведмідь весною

Лососеві на нересті

Морська фауна

Води, що омивають Камчатку, багаті різноманітними молюсками (мідії, панцирні, Littorinidae, Buccinidae), ракоподібними (креветки, камчатські краби), морськими ссавцями (тюлені, сивучи, калани, моржі, північні морські котики, косатки), а також великою кількістю видів риб: у Беринговому морі — 394 види, в Охотському морі — 270 видів. Однією з найбільш поширених і численних глибоководних промислових риб у цьому районі є Albatrossia pectoralis.

У Тихому океані видовий склад ще різноманітніше і включає в себе родини риб: тріскові, камбалові, оселедцеві, корюшкові, терпугові, бичкові, лососеві, палії, а також морські безхребетні.

Прісноводна фауна

Видовий склад річок і озер Камчатки порівняно бідний, типових прісноводних видів дуже небагато — це харіус, пструг райдужний (прісноводна форма камчатської сьомги), колючки, річкові та озерні форми мальми, корюшки, нерки і кижуча. У басейні річки Камчатки також зустрічаються інтродуковані сріблястий карась, амурський сазан, слиж європейський. І лише на самій півночі, переважно в басейні річок Пенжина, Талівка, Рекіннікі та деяких інших зустрічаються такі види, як пенжинський омуль, Coregonus pidschian та інші сигі, а також щука, бабець, минь річковий і деякі інші.

Птахи

На Камчатці близько 220 видів птахів. Larus schistisagus, Phalacrocorax pelagicus, чистун тихоокеанський, топорики, кайри, кочівні буревісники утворюють колонії птахів (базари). Всюди представлені і такі види — ворони, сороки, горіхівки, плиски, кулики. Менш доступні для спостереження такі дрібні птахи, як Carduelis sinica, Anthus hodgsoni, Helopsaltes ochotensis, Emberiza variabilis, Parus minor, Pinicola enucleator, Tarsiger cyanurus, Gallinago solitaria, Rhodostethia rosea, мухоловка мала, в'юрок, вівсянка лучна. На Камчатці безліч представників хижої фауни, у тому числі орлан білоплечий, орлан-білохвіст, беркут, сапсан, скопа, сова яструбина та інші.

Сухопутна фауна

Ссавці півострова: камчатський соболь, горностай, видра річкова, заєць білий, ондатра, лисиця, лось, олень північний, баран сніговий, рись євразійська, полярний вовк, росомаха, ласиця мала, Spermophilus parryii (ховрах арктичний), камчатський бабак і інші. Фауні притаманні деякі риси острівного характеру: на Камчатці немає багатьох типових для Східного Сибіру і Далекого Сходу тайгових тварин, наприклад кабарги сибірської, Falcipennis falcipennis, тільки на самій півночі краю (в Пенжинському районі) зустрічається політуха сибірська, порівняно недавно через Парапольський діл і далі на південь проник якутський бурундук, так само як і рись у 1930-ті роки. З великих хижих звірів лісової зони найпомітнішим і найвідомішим видом був і залишається камчатський бурий ведмідь.

Найбільш численні комахи, які становлять 80 % всіх видів тварин, разом узятих. З членистоногих багато павуків. Земноводних на Камчатці всього 2 види: сибірський кутозуб, який поширений по всьому півострову, і випадково інтродукована жаба озерна, що мешкає на півдні півострова: у Халактирському і Култучному озерах, у Пирятинській долині, околицях села Малки, районі Мутновської ГеоЕС, а також в деяких термальних водоймах у Мільковському і Бистрінському районах. Сухопутні рептилії відсутні, двічі біля берегів півострова виловлювали морську шкірясту черепаху, яка мігрувала з тропічних морів.

Населення

Більшість мешканців півострова — росіяни. До приходу росіян Камчатку населяло кілька народностей: ітельмени, коряки, айни.

Головне місто Петропавловськ-Камчатський, яке має 200 тис. населення із 322 079, що населяють півострів. Друге за населенням місто — Єлізово.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Камчатка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. Быкасов В. Е. Ошибка в географии [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] // Известия Всесоюзного Географического Общества. — 1991. — № 6. (рос.)
  3. Рекреаційний потенціал, проблеми та перспективи розвитку туризму в Камчатській області [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018. 
  5. . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018. 
  6. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 21 травня 2018. 

Посилання


Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kamchatka pivostriv na Dalekomu Shodi Yevraziyi mizh Ohotskim ta Beringovim moryami nalezhit Rosiyi Na teritoriyi pivostrova roztashovana chastina sub yekta rosijskoyi federaciyi Kamchatskij kraj KamchatkaRelyef pivostrova Kamchatka57 00 00 pn sh 160 00 00 sh d 57 00000 pn sh 160 00000 sh d 57 00000 160 00000 Koordinati 57 00 00 pn sh 160 00 00 sh d 57 00000 pn sh 160 00000 sh d 57 00000 160 00000Dovkolishni vodi Ohotske more Beringove more Tihij okeanPlosha 270 000 km Najvisha tochka 4750 m vulkan Klyuchevska SopkaKrayina RosiyaRegion Kamchatskij krajNaselennya 2010 322 079Kamchatka Kamchatskij pivostriv u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 1 1 Relyef 1 2 Prirodoohoronni teritoriyi 1 3 Vulkani 1 4 Zemletrusi 1 5 Richki 1 6 Tvarinnij svit 1 6 1 Morska fauna 1 6 2 Prisnovodna fauna 1 6 3 Ptahi 1 7 Suhoputna fauna 2 Naselennya 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaGeografiya RedaguvatiPlosha 370 tis km 1 dovzhina 1200 km Za novimi dzherelami plosha pivostrova stanovit 270 tis km 2 Z yednuyetsya iz materikom vuzkim do 93 km pereshijkom Parapolskim dolom Najbilsha shirina do 440 km na shiroti Kronockogo misu Relyef Redaguvati Avachinskij vulkan na Kamchatci Pivostriv Kamchatka na karti RosiyiRelyef goristij na zahodi bagnista nizovina Pivostriv vkritij lisami na pivnochi poshirena tundra Kronockij biosfernij zapovidnik buv zasnovanij u 1985 roci Shidnij bereg pivostrova silno porizanij utvoryuye veliki zatoki Avachinska Kronocka Kamchatska Ozerna Karaginska Korfa ta buhti Avachinskaya Karaga Osora ta in U more vistupayut skelyasti pivostrovi Shipunskij Kronockij Kamchatskij Ozernij 1 Uzdovzh centralnoyi chastini pivostrova prolyagayut dva paralelnih hrebti Seredinnij ta Shidnij mizh nimi lezhit Centralnokamchatska nizovina yakoyu protikaye richka Kamchatka Najpivdennisha tochka pivostrova mis Lopatka znahoditsya na 50 51 53 pn sh 156 39 54 sh d 50 86472 pn sh 156 66500 sh d 50 86472 156 66500 Prirodoohoronni teritoriyi Redaguvati Na Kamchatci ye 3 derzhavnih zapovidniki 5 prirodnih parkiv 8 zakaznikiv federalnogo znachennya i 23 miscevogo 105 pam yatok prirodi 2 sanatorno kurortnih zoni i deyaki inshi ob yekti yaki vidneseno do kategoriyi ohoronyuvanih 3 ZapovidnikiKomandorskij zapovidnik Kronockij zapovidnik Koryackij zapovidnikPrirodni parkiPivdenno Kamchatskij prirodnij park Nalichevskij prirodnij park Klyuchevskij prirodnij park Bistrinskij prirodnij park Prirodnij park Blakitni ozera ZakaznikiPivdenno Kamchatskij zakaznik Olenyachij DilVulkani Redaguvati Div Vulkani KamchatkiZagalom na Kamchatci narahovuyetsya ponad 160 vulkaniv iz yakih blizko 30 vvazhayutsya diyuchimi Najvishim vvazhayetsya Klyuchevska Sopka 4750 m Inshi najbilshi diyuchi vulkani Shiveluch 3283 m Ichinska 3607 m Koryacka Sopka 3456 m Avachinska 2741 m Karimska 1468 m i Kronocka sopki 4 Dosit poshireni garyachi mineralni dzherela i gejzeri Vulkani Kamchatki vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO Zemletrusi Redaguvati Pivostriv Kamchatka vidnositsya do sejsmichno aktivnih zon Rosiyi 5 Bilshist kamchatskih zemletrusiv vidbuvayetsya na vidstani 30 150 kilometriv vid shidnogo uzberezhzhya pivostrova 6 u zoni subdukciyi sho primikaye do Kurilo Kamchatskomu zholobu U kvitni 2006 roku vidbulasya seriya potuzhnih rujnivnih zemletrusiv yaka privela do evakuaciyi blizko 1000 osib i chastkovim rujnuvannyam u ryadi naselenih punktiv Odnak zhertv zi smertelnimi naslidkami vdalosya uniknuti povidomlyalosya tilki pro 40 poranenih Pershij zemletrus magnitudoyu 7 6 bala stavsya 21 kvitnya v 00 25 za miscevim chasom u tochci 61 00 pn sh 167 00 sh d 61 000 pn sh 167 000 sh d 61 000 167 000 za nim pishli aftershoki magnitudoyu vid 4 3 do 5 1 bala nastupnij potuzhnij poshtovh vdariv 30 kvitnya o 5 58 i dosyagav magnitudi 6 6 bala i takozh viklikav ryad aftershokiv Richki Redaguvati Najbilsha richka Kamchatka 758 km sudnoplavna v nizhnij chastini svogo richisha She do velikih richok pivostrova vidnosyatsya Penzhina 713 km Talivka 458 km Vivyenka 395 km Bila 304 km Tigil 300 km Bolshaya Bistraya 275 km Oklan 272 km Pahacha 270 km Apuka 264 km Chorna 253 km Yelovka Matera 244 km Bilogolova 226 km Kozirevka Karakova 222 km Uka 149 km Avacha 122 km richki yaki teritorialno lezhat v mezhah Kamchatskogo krayu a ne p va Kamchatki Tvarinnij svit Redaguvati Burij kamchatskij vedmid vesnoyu Lososevi na nerestiMorska fauna Redaguvati Vodi sho omivayut Kamchatku bagati riznomanitnimi molyuskami midiyi pancirni Littorinidae Buccinidae rakopodibnimi krevetki kamchatski krabi morskimi ssavcyami tyuleni sivuchi kalani morzhi pivnichni morski kotiki kosatki a takozh velikoyu kilkistyu vidiv rib u Beringovomu mori 394 vidi v Ohotskomu mori 270 vidiv Odniyeyu z najbilsh poshirenih i chislennih glibokovodnih promislovih rib u comu rajoni ye Albatrossia pectoralis U Tihomu okeani vidovij sklad she riznomanitnishe i vklyuchaye v sebe rodini rib triskovi kambalovi oseledcevi koryushkovi terpugovi bichkovi lososevi paliyi a takozh morski bezhrebetni Prisnovodna fauna Redaguvati Vidovij sklad richok i ozer Kamchatki porivnyano bidnij tipovih prisnovodnih vidiv duzhe nebagato ce harius pstrug rajduzhnij prisnovodna forma kamchatskoyi somgi kolyuchki richkovi ta ozerni formi malmi koryushki nerki i kizhucha U basejni richki Kamchatki takozh zustrichayutsya introdukovani sriblyastij karas amurskij sazan slizh yevropejskij I lishe na samij pivnochi perevazhno v basejni richok Penzhina Talivka Rekinniki ta deyakih inshih zustrichayutsya taki vidi yak penzhinskij omul Coregonus pidschian ta inshi sigi a takozh shuka babec min richkovij i deyaki inshi Ptahi Redaguvati Na Kamchatci blizko 220 vidiv ptahiv Larus schistisagus Phalacrocorax pelagicus chistun tihookeanskij toporiki kajri kochivni burevisniki utvoryuyut koloniyi ptahiv bazari Vsyudi predstavleni i taki vidi voroni soroki gorihivki pliski kuliki Mensh dostupni dlya sposterezhennya taki dribni ptahi yak Carduelis sinica Anthus hodgsoni Helopsaltes ochotensis Emberiza variabilis Parus minor Pinicola enucleator Tarsiger cyanurus Gallinago solitaria Rhodostethia rosea muholovka mala v yurok vivsyanka luchna Na Kamchatci bezlich predstavnikiv hizhoyi fauni u tomu chisli orlan biloplechij orlan bilohvist berkut sapsan skopa sova yastrubina ta inshi Suhoputna fauna Redaguvati Ssavci pivostrova kamchatskij sobol gornostaj vidra richkova zayec bilij ondatra lisicya los olen pivnichnij baran snigovij ris yevrazijska polyarnij vovk rosomaha lasicya mala Spermophilus parryii hovrah arktichnij kamchatskij babak i inshi Fauni pritamanni deyaki risi ostrivnogo harakteru na Kamchatci nemaye bagatoh tipovih dlya Shidnogo Sibiru i Dalekogo Shodu tajgovih tvarin napriklad kabargi sibirskoyi Falcipennis falcipennis tilki na samij pivnochi krayu v Penzhinskomu rajoni zustrichayetsya polituha sibirska porivnyano nedavno cherez Parapolskij dil i dali na pivden pronik yakutskij burunduk tak samo yak i ris u 1930 ti roki Z velikih hizhih zviriv lisovoyi zoni najpomitnishim i najvidomishim vidom buv i zalishayetsya kamchatskij burij vedmid Najbilsh chislenni komahi yaki stanovlyat 80 vsih vidiv tvarin razom uzyatih Z chlenistonogih bagato pavukiv Zemnovodnih na Kamchatci vsogo 2 vidi sibirskij kutozub yakij poshirenij po vsomu pivostrovu i vipadkovo introdukovana zhaba ozerna sho meshkaye na pivdni pivostrova u Halaktirskomu i Kultuchnomu ozerah u Piryatinskij dolini okolicyah sela Malki rajoni Mutnovskoyi GeoES a takozh v deyakih termalnih vodojmah u Milkovskomu i Bistrinskomu rajonah Suhoputni reptiliyi vidsutni dvichi bilya beregiv pivostrova vilovlyuvali morsku shkiryastu cherepahu yaka migruvala z tropichnih moriv Naselennya RedaguvatiBilshist meshkanciv pivostrova rosiyani Do prihodu rosiyan Kamchatku naselyalo kilka narodnostej itelmeni koryaki ajni Golovne misto Petropavlovsk Kamchatskij yake maye 200 tis naselennya iz 322 079 sho naselyayut pivostriv Druge za naselennyam misto Yelizovo Div takozh Redaguvati14909 Kamchatka asteroyid nazvanij na chest miscevosti Primitki Redaguvati a b Kamchatka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bykasov V E Oshibka v geografii Arhivovano 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Izvestiya Vsesoyuznogo Geograficheskogo Obshestva 1991 6 ros Rekreacijnij potencial problemi ta perspektivi rozvitku turizmu v Kamchatskij oblasti Arhivovano 8 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Vulkany Kamchatki Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 21 travnya 2018 Sejsmicheski opasnye zony Rossii RIA Novosti Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 21 travnya 2018 S A Fedotov KAMChATKA GOTOVITSYa K ZEMLETRYaSENIYaM Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 21 travnya 2018 Posilannya RedaguvatiKamchatka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Kamchatskij kraj Arhivovano 19 grudnya 2017 u Wayback Machine krayeznavchij sajt Kamchatka Peninsula PENINSULA RUSSIA Arhivovano 18 listopada 2017 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kamchatskij pivostriv amp oldid 37740753