www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулкани Камчатки вулкани на сході Росії на півострові Камчатка на території Камчатського краю становлять важливу частину

Вулкани Камчатки

Вулкани Камчатки — вулкани на сході Росії, на півострові Камчатка, на території Камчатського краю, становлять важливу частину Тихоокеанського вогняного кільця.

Вулкани Камчатки
Volcanoes of Kamchatka 
Світова спадщина
Країна  Росія
Камчатський край
Тип природний
Критерії vi, viii, ix, x
Об'єкт № 765
Регіон Європа та Північна Америка
Зареєстровано: 1996 (20 сесія)

Вулкани Камчатки на карті Росії
 Вулкани Камчатки у Вікісховищі

Загальна характеристика ред.

Строго визначити точну кількість вулканів, розташованих на Камчатці, важко. У різних джерелах згадується від декількох сотень, до більш ніж тисячі вулканів. Для вулканів Камчатки характерна велика різноманітність форм і розмірів, вони формувалися в різні геологічні епохи і наразі виявляють активність різного ступеня. Більшість із них відноситься до древніх вулканів, які не виявляють активності нині, проте деякі вулкани є діючими. Для деяких вулканів півострова часто застосовують слово «сопка» замість слова «вулкан». Також деякі вулкани, особливо згаслі і невисокі, нерідко називають просто горами.

Наразі серед вулканів Камчатки налічується близько 29 діючих. Поняття діючого вулкана досить відносне. Діючим прийнято вважати вулкан, який вивергався в історичний період часу. Частина вулканів останній раз вивергалися близько 1000 або навіть 4000 років тому, і ці вулкани за різними класифікаціями мають різний статус. Таким чином, активний вулкан не обов'язково повинен безперервно перебувати у стадії виверження. Більшість активних вулканів у «вільний від роботи час» випускають в атмосферу водяну пара та інші гази, тобто йде так звана фумарольна активність. Висота найбільшого вулкана Камчатки — Ключевської Сопки, становить 4750 метрів над рівнем моря. Цей вулкан є найвищим в Азії і одним із найбільш активних на півострові.

Розташування вулканів ред.

Область активного вулканізму на Камчатці історично пересувалася з заходу на схід, утворивши два основних накладених вулканічних поясу — Серединний вулканічний пояс і більш молодий Східно-Камчатський вулканічний пояс. Утворення серединного вулканічного поясу відноситься до епохи плейстоцену. Він простягається вододілом Серединного хребта, розташованого в центральній частині Камчатки, розширюючись на південь. Активні вулкани в даному поясі є поодинокими. Східно-Камчатський вулканічний пояс простягнувся з півночі на південь вздовж усієї Камчатки, від півострова Озерного на півночі до мису Лопатка на півдні. Пояс формувався у плейстоцені і в голоцені, нині до нього відносяться більшість активних вулканів Камчатки.

Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Вулкани Камчатки» ред.

У 1996 році завдяки Грінпіс Росії23[джерело?] на Камчатці з'явився об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (у 2001 році розширено) з однойменною назвою «Вулкани Камчатки». До складу об'єкту Світової природної спадщини «Вулкани Камчатки» входить шість окремих особливо охоронюваних природних територій, які розташовуються на сході, у центрі та на півдні півострова, сумарною площею близько 3,8 млн га. Усього на шести ділянках розташовуються близько 30 діючих і 300 згаслих вулканів, які розташовані на території Кроноцького природного біосферного заповідника, Бистринського природного парку, природного парку Наличево, Південно-Камчатського природного парку, федерального заказника «Південно-Камчатський» та Ключевського природного парку. Усі ці шість ООПТ, розташовані в різних районах Камчатського півострова, взяті разом, відображають усі основні вулканогенні ландшафти й особливості рослинного та тваринного світу Камчатки.

Вулкани в нумізматиці ред.

Банк Росії першого серпня 2008 роки випустив набір пам'ятних монет, присвячених вулканам Камчатки.

Список вулканів Камчатки ред.

У наведеному списку вулкани розділені на групи відповідно до їхнього тектонічного розташування. У кожній групі вулкани перераховані відповідно до їхнього розташування з півночі на південь.

Вулкани Серединного вулканічного пояса ред.

Найвищий вулкан цієї групи — Ічинська Сопка (заввишки 3621 м) — є єдиним активним вулканом серединного вулканічного поясу. Решта вулканів є або згаслими, або сплячими. Усі вони розташовані в осьовій частині півострова на північ від р. Плотникової і належать до Серединної хребта або розташовані в безпосередній близькості від нього. Тільки в північній частині вулканічного поясу (північніше від 57° п. ш.) розташовується понад 500 вулканів. На південь вулканічний пояс помітно розширюється разом із самим Серединний хребтом.

  • Тільмиґ, 1265 м, 58°25′ пн. ш. 160°48′ сх. д. / 58.41° пн. ш. 160.80° сх. д. / 58.41; 160.80 (Тильмыг)
  • Іеттунуп, 1340 м, 58°24′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 58.4° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.4; 161.08 (Иэттунуп)
  • Кахтана, 1217 м, 58°23′ пн. ш. 160°30′ сх. д. / 58.38° пн. ш. 160.50° сх. д. / 58.38; 160.50 (Кахтана)
  • Воямпольський, 1225 м, 58°22′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 58.37° пн. ш. 160.62° сх. д. / 58.37; 160.62 (Воямпольский)
  • Ламутський, 1198 м, 58°21′ пн. ш. 161°09′ сх. д. / 58.35° пн. ш. 161.15° сх. д. / 58.35; 161.15 (Ламутский)
  • Сєвєрний, 1936 м, 58°17′ пн. ш. 160°52′ сх. д. / 58.28° пн. ш. 160.87° сх. д. / 58.28; 160.87 (Северный)
  • Лангтуткін, 1534 м, 58°14′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 58.23° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.23; 161.08 (Лангтуткин)
  • Сніговий, 2172 м, 58°12′ пн. ш. 160°58′ сх. д. / 58.20° пн. ш. 160.96° сх. д. / 58.20; 160.96 (Снеговой)
  • Гостра Сопка, 2539 м, 58°11′ пн. ш. 160°50′ сх. д. / 58.18° пн. ш. 160.83° сх. д. / 58.18; 160.83 (Острая Сопка)
  • Спокійний (Кутіна), 2171 м, 58°08′ пн. ш. 160°49′ сх. д. / 58.13° пн. ш. 160.82° сх. д. / 58.13; 160.82 (Спокойный)
  • Тунупілянум, 1200 м, 58°05′ пн. ш. 160°39′ сх. д. / 58.08° пн. ш. 160.65° сх. д. / 58.08; 160.65 (Тунупилянум)
  • Іктунуп, 2300 м, 58°05′ пн. ш. 160°46′ сх. д. / 58.08° пн. ш. 160.77° сх. д. / 58.08; 160.77 (Иктунуп)
  • Гречишкіна, 1651 м, 58°03′ пн. ш. 160°47′ сх. д. / 58.05° пн. ш. 160.78° сх. д. / 58.05; 160.78 (Гречишкина)
  • Лелякіна, 1770 м, 58°01′ пн. ш. 160°45′ сх. д. / 58.02° пн. ш. 160.75° сх. д. / 58.02; 160.75 (Лелякина)
  • Сніжний, 2211 м, 58°01′ пн. ш. 160°47′ сх. д. / 58.02° пн. ш. 160.79° сх. д. / 58.02; 160.79 (Снежный)
  • Слюніна, 1775 м, 57°59′ пн. ш. 160°45′ сх. д. / 57.98° пн. ш. 160.75° сх. д. / 57.98; 160.75 (Слюнина)
  • Атласова, 1764 м, 57°58′ пн. ш. 160°40′ сх. д. / 57.97° пн. ш. 160.66° сх. д. / 57.97; 160.66 (Атласова)
  • Новограбленова, 2000 м, 57°55′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 57.92° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.92; 160.62 (Новограбленова)
  • Хувхойтун (Хувхой), 2618 м, 57°55′ пн. ш. 160°41′ сх. д. / 57.92° пн. ш. 160.68° сх. д. / 57.92; 160.68 (Хувхойтун)
  • Кєвєнейтунуп, 2133 м, 57°54′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 57.90° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.90; 160.62 (Кевенэйтунуп)
  • Мутний, 1315 м, 57°53′ пн. ш. 160°23′ сх. д. / 57.88° пн. ш. 160.38° сх. д. / 57.88; 160.38 (Мутный)
  • Білий, 2080 м, 57°53′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 57.88° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.88; 160.53 (Белый)
  • Плоский, 1255 м, 57°50′ пн. ш. 160°15′ сх. д. / 57.83° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.83; 160.25 (Плоский)
  • Кайлєней, 1680 м, 57°48′ пн. ш. 160°40′ сх. д. / 57.80° пн. ш. 160.67° сх. д. / 57.80; 160.67 (Кайленэй)
  • Сергеєва, 1759 м, 57°46′ пн. ш. 160°33′ сх. д. / 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Сергеева)
  • Ульваней, 1954 м, 57°46′ пн. ш. 160°33′ сх. д. / 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Ульванэй)
  • Теклетунуп, 1290 м, 57°42′ пн. ш. 160°20′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.33° сх. д. / 57.70; 160.33 (Теклетунуп)
  • Ука, 1643 м, 57°42′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.58° сх. д. / 57.70; 160.58 (Ука)
  • Алнгей, 1856 м, 57°42′ пн. ш. 160°25′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.42° сх. д. / 57.70; 160.42 (Алнгей)
  • Кам'янистий, 1758 м, 57°39′ пн. ш. 160°27′ сх. д. / 57.65° пн. ш. 160.45° сх. д. / 57.65; 160.45 (Каменистый)
  • Єловський, 1381 м, 57°32′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 57.53° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.53; 160.53 (Еловский)
  • Шлєн, 1001 м, 57°28′ пн. ш. 159°35′ сх. д. / 57.47° пн. ш. 159.59° сх. д. / 57.47; 159.59 (Шлен)
  • Айнєлькан, 1725 м
  • Озерний, 1021 м, 57°31′ пн. ш. 160°34′ сх. д. / 57.52° пн. ш. 160.57° сх. д. / 57.52; 160.57 (Озерной)
  • Шишель, 2525 м, 57°27′ пн. ш. 160°22′ сх. д. / 57.45° пн. ш. 160.37° сх. д. / 57.45; 160.37 (Шишель)
  • Лагєрний, 1961 м, 57°21′ пн. ш. 160°39′ сх. д. / 57.35° пн. ш. 160.65° сх. д. / 57.35; 160.65 (Лагерный)
  • Кінєнін, 583 м, 57°21′ пн. ш. 160°58′ сх. д. / 57.35° пн. ш. 160.96° сх. д. / 57.35; 160.96 (Киненин)
  • Вулкан Гірничого інституту, 2024 м, 57°20′ пн. ш. 160°11′ сх. д. / 57.33° пн. ш. 160.18° сх. д. / 57.33; 160.18 (Горного института)
  • Вулканічний масив Міжсопочний — Тітіла — Лєутонгєй — Тєрпук. Чотири щитоподібних вулкани, що злилися, складені голоценовими базальтами. Масив розташований на південно-західному боці Серединного хребта.
    • Міжсопочний, 1641 м, 57°28′ пн. ш. 160°15′ сх. д. / 57.47° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.47; 160.25 (Междусопочный)
    • Тітіла, 1559 м, 57°24′ пн. ш. 160°06′ сх. д. / 57.4° пн. ш. 160.1° сх. д. / 57.4; 160.1 (Титила)
    • Лєутонгей, 1333 м, 57°18′ пн. ш. 159°50′ сх. д. / 57.3° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.3; 159.83 (Леутонгей)
    • Терпук, 765 м, 57°12′ пн. ш. 159°50′ сх. д. / 57.20° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.20; 159.83 (Терпук)
  • Кебєней (Кевєней), 1529 м, 57°07′ пн. ш. 159°56′ сх. д. / 57.11° пн. ш. 159.93° сх. д. / 57.11; 159.93 (Кэбеней)
  • Шишейка, 379 м, 57°10′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 57.16° пн. ш. 161.08° сх. д. / 57.16; 161.08 (Шишейка)
  • Федотич, 965 м, 57°08′ пн. ш. 160°24′ сх. д. / 57.13° пн. ш. 160.4° сх. д. / 57.13; 160.4 (Федотыч)
  • Велика Китепана (Велика Кєтєпана), 1502 м, 56°57′ пн. ш. 158°14′ сх. д. / 56.95° пн. ш. 158.24° сх. д. / 56.95; 158.24 (Большая Кытэпана)
  • Великий Чекчебонай, 1338 м, 56°55′ пн. ш. 159°26′ сх. д. / 56.92° пн. ш. 159.43° сх. д. / 56.92; 159.43 (Большой Чекчебонай)
  • Малий Чекчебонай, 1261 м, 56°47′ пн. ш. 159°04′ сх. д. / 56.79° пн. ш. 159.07° сх. д. / 56.79; 159.07 (Малый Чекчебонай)
  • Вулканічний масив Алней-Чашаконджа
    • Алней, 2581 м, 56°42′ пн. ш. 159°38′ сх. д. / 56.70° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.70; 159.63 (Алней)
    • Чашаконджа, 2526 м, 56°37′ пн. ш. 159°38′ сх. д. / 56.62° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.62; 159.63 (Чашаконджа)
  • Мала Китепана (Мала Кєтєпана), 1230 м, 56°41′ пн. ш. 158°26′ сх. д. / 56.68° пн. ш. 158.43° сх. д. / 56.68; 158.43 (Малая Кытэпана)
  • Большой, 1301 м, 56°28′ пн. ш. 157°47′ сх. д. / 56.46° пн. ш. 157.79° сх. д. / 56.46; 157.79 (Большой)
  • Анаун, 1828 м, 56°19′ пн. ш. 158°50′ сх. д. / 56.31° пн. ш. 158.84° сх. д. / 56.31; 158.84 (Анаун)
  • Чінейнейн, 1922 м, 56°10′ пн. ш. 158°19′ сх. д. / 56.16° пн. ш. 158.31° сх. д. / 56.16; 158.31 (Чинейнейн)
  • Уксічан, 1550 м, 56°04′ пн. ш. 158°22′ сх. д. / 56.06° пн. ш. 158.37° сх. д. / 56.06; 158.37 (Уксичан)
  • Бонгапчі, 1550 м, 55°50′ пн. ш. 158°20′ сх. д. / 55.84° пн. ш. 158.34° сх. д. / 55.84; 158.34 (Бонгапчи)
  • Великий Паялпан, 1906 м, 55°49′48″ пн. ш. 157°59′06″ сх. д. / 55.83° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.83; 157.985 (Большой Паялпан)
  • Паялпан, 1811 м, 55°49′41″ пн. ш. 157°59′06″ сх. д. / 55.828° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.828; 157.985 (Паялпан)
  • Малий Паялпан, 1980 м, 55°48′00″ пн. ш. 157°54′54″ сх. д. / 55.80° пн. ш. 157.915° сх. д. / 55.80; 157.915 (Малый Паялпан)
  • Ічинська Сопка, 3621 м, 55°41′ пн. ш. 157°43′ сх. д. / 55.68° пн. ш. 157.72° сх. д. / 55.68; 157.72 (Ичинский) — активний
  • Черпук (?)
    • Північний Черпук, 1679 м, 55°36′ пн. ш. 157°37′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 157.617° сх. д. / 55.600; 157.617 (Северный Черпук)
    • Південний Черпук, 1962 м
  • Хангар, 2000 м, 54°45′ пн. ш. 157°23′ сх. д. / 54.75° пн. ш. 157.38° сх. д. / 54.75; 157.38 (Хангар)

Вулкани Східно-Камчатського вулканічного поясу ред.

Центрально-Камчатська депресія-рифт ред.

Центрально-Камчатська депресія-рифт — це складна грабен-синкліналь, що простягнулася на 750 км від північної Карагінської затоки до верхів'їв річки Камчатки. У ній можна виділити дві великі частини: протоку Літке на півночі і долини річок Камчатки та Єловка — на півдні. Новітній вулканізм виявився тут у південній частині — від південного берега Карагінської затоки до річки Щапіна.

  • Хайлюля, 1145 м, 58°03′ пн. ш. 161°39′ сх. д. / 58.05° пн. ш. 161.65° сх. д. / 58.05; 161.65
  • Начікінський вулкан 1211 м, 57°52′ пн. ш. 162°41′ сх. д. / 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69 (Начикинский)

лкан, 1211 м, 57°52′ пн. ш. 162°41′ сх. д. / 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69

  • Шивелуч, 3283 м, 56°38′ пн. ш. 161°19′ сх. д. / 56.63° пн. ш. 161.32° сх. д. / 56.63; 161.32 — активний
Вулкани Харчинської групи ред.
  • Харчинський, 1410 м, 56°26′ пн. ш. 160°49′ сх. д. / 56.44° пн. ш. 160.81° сх. д. / 56.44; 160.81 (Харчинский)
  • Зарічний, 720 м, 56°21′54″ пн. ш. 160°50′24″ сх. д. / 56.365° пн. ш. 160.84° сх. д. / 56.365; 160.84 (Заречный)
Вулкани Ключевської групи ред.
Найвищий із вулканів Камчатки — Ключевська Сопка (4750 м)

Багато вулкани цієї групи відносяться до числа найбільш активних і високих на півострові. Для них характерні максимальні в межах Камчатки обсяги четвертинних вулканічних порід — близько 5000 куб. км, що можна порівняти з об'ємом всіх вулканічних порід Японських островів. Група складається із 13 великих і численних дрібних вулканів, вони розташовані на щитоподібному плато, яке називають Ключевським долом. Його форма подібна до еліпсу, витягнутому в північно-східному напрямку, з діаметрами 90 і 75 км.

  • Середня сопка, 2978 м, 56°07′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 56.11° пн. ш. 160.58° сх. д. / 56.11; 160.58
  • Ушковський (Дальня Плоска сопка), 3943 м, 56°04′ пн. ш. 160°28′ сх. д. / 56.07° пн. ш. 160.47° сх. д. / 56.07; 160.47
    • Хрестовський (Ближня Плоска сопка), 4057 м, 56°07′ пн. ш. 160°30′ сх. д. / 56.11° пн. ш. 160.50° сх. д. / 56.11; 160.50
    • Дрімаючий кратер 3943 м.
    • Ніколка, 1 591 м, 55°21′ пн. ш. 159°51′ сх. д. / 55.35° пн. ш. 159.85° сх. д. / 55.35; 159.85
  • Ключевська Сопка, 4750 м, 56°03′25″ пн. ш. 160°38′24″ сх. д. / 56.057° пн. ш. 160.64° сх. д. / 56.057; 160.64 — активний (найвищий вулкан Камчатки)
  • Камінь, 4575 м, 56°01′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 56.02° пн. ш. 160.59° сх. д. / 56.02; 160.59
  • Безіменний, 2866 м, 55°58′ пн. ш. 160°36′ сх. д. / 55.97° пн. ш. 160.60° сх. д. / 55.97; 160.60 — активний
  • Зіміна (комплекс вулканів)
    • Велика Зіміна
      • Овальна Зіміна, 3081 м, 55°52′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 55.87° пн. ш. 160.59° сх. д. / 55.87; 160.59
      • Гостра Зіміна, 2744 м, 55°52′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 55.86° пн. ш. 160.61° сх. д. / 55.86; 160.61
    • Мала Зіміна (Гірський Зуб), 2242 м, 55°52′ пн. ш. 160°38′ сх. д. / 55.86° пн. ш. 160.64° сх. д. / 55.86; 160.64
  • Толбачик, 3682 м
    • Гострий Толбачик, 3682 м, 55°50′ пн. ш. 160°20′ сх. д. / 55.83° пн. ш. 160.33° сх. д. / 55.83; 160.33
    • Плоский Толбачик, 3140 м, 55°49′ пн. ш. 160°23′ сх. д. / 55.82° пн. ш. 160.39° сх. д. / 55.82; 160.39 — активний
  • Велика Удіна, 2943 м, 55°46′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 55.76° пн. ш. 160.53° сх. д. / 55.76; 160.53
  • Мала Удіна, 1945, 55°44′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 55.74° пн. ш. 160.62° сх. д. / 55.74; 160.62
  • Кизимен, 2485 м, 55°08′ пн. ш. 160°19′ сх. д. / 55.13° пн. ш. 160.32° сх. д. / 55.13; 160.32 — активний

Східно-Камчатська грабен-синкліналь ред.

Грабен-синкліналь має ширину 50-60 км і довжину 350 км. На заході вона обмежена Східно-Камчатським хребтом, а на сході — горстами Кроноцького і Шипунського півостровів.

  • хребет Гамчен
    • Богачевський
    • Колгоспний (Високий), 2150 м
    • Комарова (вулкан), 2070м
    • Гамчен (комплекс вулканів), 2576 м
      • Північний Гамчен
      • Південний Гамчен
    • Шмідта 2020 м
  • Кроноцька сопка, 3528 м
  • Крашеніннікова, 1856 м
  • Кіхпінич, 1552 м
Узонсько-Гейзерна депресія ред.
Кальдера Узон
Долина гейзерів

Депресія утворена двома кальдерами, що злилися, — Узон і Гейзерна. Її діаметри становлять 10 і 18 км. По краю депресії розташований кільцевий розлом, виражений у вигляді уступу.

Каримсько-Малосем'ячицька вулкана-тектонічна депресія ред.

Депресія утворена двома кальдерами: Малосем'ячицькою та Великою Каримською.

Жупановсько-Дзендзурська група ред.

Група вулканів утворює гірський хребет, що тягнеться в північно-західному напрямку, що продовжує підняття Шипунського півострова. Складові його вулкани насаджені на розломи, що січуться міоценовими та пліоценовими вулканогенними породи.

  • Жупановський, 2958 м
  • Дзензур, 2159 м
Авачинсько-Коряцька група ред.

Вулкани цієї групи розташовані ланцюгом у північно-західному напрямку. Вони розташовані уздовж північного борту Авачинського грабена і насаджені на глибинний розлом, січний грабен уздовж його північного борту.

Східний хребет ред.

Вулкан Бакенінг, вид із південного боку

У ранньому плейстоцені на території сучасного Східного хребта виникли великі покриви базальтових лав. У середньому плейстоцені почалося зростання горстових структур, розмив лавових покривів і почали утворюватися стратовулкани. Активність останніх швидко припинилася, наразі вулкани є сильно зруйнованими.

  • Шиш, 2346 м
  • Тумрок, 2092 м
  • Іульт, 1224 м
  • Конраді, 1893 м
  • Заварицького, 1647 м
  • Бакенінг, 2277 м
  • Вачкажець, 1556 м

Південно-Камчатська грабен-синкліналь ред.

Вілючинський вулкан

Грабен-синкліналь простягається на 170 км від Авачинського грабена на півночі до мису Лопатка на півдні. Тут розташовані понад 600 дрібних вулканів (включаючи лавові купола і шлакові конуси) і понад 80 великих вулканів.

  • Вілюченський вулкан, 2175 м
Депресія Толмачов діл ред.
Вулкан Опала — найвищий вулкан Толмачова долу
Вулкан Горілий, кислотне озеро в одному з кратерів

Депресія розташована між верхів'ями річок Каримчіна та Опала. У її центрі розташована кальдера озеро Толмачова, з якого бере початок річка Толмачова. Навколо розташовані великі кальдери вулканів.

  • Велика Іпелька, 1139 м
  • Толмачова, 1415 м
  • Каримшіна, 1 363 м
  • Опала, 2475 м
    • Тундровий, 736 м
  • Мутнівська сопка, 2323 м
  • Асача, 1910 м
    • Жовтий, 885 м
Вулкан-тектонічна Голигінська депресія ред.

Депресія розташована на півдні Камчатки, у басейні річки Голигіної.

  • Ходутка, 2087 м
  • Піратковський, 1322 м
  • Ксудач, 1079 м
  • Кальдера Привид і вулкан Келлі, 985 м
Паужетська-Курильська вулкано-тектонічна депресія ред.

Депресія розташована на півдні Камчатського півострова, її діаметри дорівнюють 26 і 20 км, а площа становить 450 кв. км. Гірська структура має складну будову і представлена горстоподібними припіднятими блоками, грабенами і кальдерами.

  • Кальдера Курильське озеро
  • Дикий Хребет (Дикий Гребінь), 1 079 м
  • Іллінська Сопка 1578 м
  • Желтовська Сопка, 1953 м
  • Камбальний, 2156 м
  • Вулкан Кошелева, 1812 м

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. ↑ Апродов В.А. Вулканы. — Москва : "Мысль", 1982. — С. 35—54.
  3. . Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 12 вересня 2021. 
  4. Volcanoes of Kamchatka (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 12 серпня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Література ред.

  • Влодавец В. И., Пийп Б. И. Каталог действующих вулканов Камчатки // Бюлл. вулканол. станции. 1957. № 25.
  • Мархинин Е. К. Цепь Плутона / Послесл. и науч. ред. Г. С. Дзоценидзе. — М. : Мысль, 1973. — 336, [32] с. — (XX век: Путешествия. Открытия. Исследования) — 150500 прим.
  • Рудич К. Н. Каменные факелы Камчатки. — Новосибирск : Наука, 1974. — 176 с.
  • Рудич К. Н. Каменные факелы Камчатки. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Новосибирск : Наука, 1978. — 192 с. — (Научно-популярная серия)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vulkani Kamchatki vulkani na shodi Rosiyi na pivostrovi Kamchatka na teritoriyi Kamchatskogo krayu stanovlyat vazhlivu chastinu Tihookeanskogo vognyanogo kilcya Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 765 angl Vulkani KamchatkiVolcanoes of Kamchatka 1 Svitova spadshinaKoryacka sopka Vid iz boku Avachinskoyi buhti Odna z vizitivok Petropavlovska KamchatskogoKrayina Rosiya Kamchatskij krajTip prirodnijKriteriyi vi viii ix xOb yekt 765Region Yevropa ta Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1996 20 sesiya Vulkani Kamchatki na karti Rosiyi Vulkani Kamchatki u Vikishovishi Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Roztashuvannya vulkaniv 3 Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Vulkani Kamchatki 4 Vulkani v numizmatici 5 Spisok vulkaniv Kamchatki 5 1 Vulkani Seredinnogo vulkanichnogo poyasa 5 2 Vulkani Shidno Kamchatskogo vulkanichnogo poyasu 5 2 1 Centralno Kamchatska depresiya rift 5 2 1 1 Vulkani Harchinskoyi grupi 5 2 1 2 Vulkani Klyuchevskoyi grupi 5 2 2 Shidno Kamchatska graben sinklinal 5 2 2 1 Uzonsko Gejzerna depresiya 5 2 2 2 Karimsko Malosem yachicka vulkana tektonichna depresiya 5 2 2 3 Zhupanovsko Dzendzurska grupa 5 2 2 4 Avachinsko Koryacka grupa 5 2 3 Shidnij hrebet 5 2 4 Pivdenno Kamchatska graben sinklinal 5 2 4 1 Depresiya Tolmachov dil 5 2 4 2 Vulkan tektonichna Goliginska depresiya 5 2 4 3 Pauzhetska Kurilska vulkano tektonichna depresiya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaZagalna harakteristika red Strogo viznachiti tochnu kilkist vulkaniv roztashovanih na Kamchatci vazhko U riznih dzherelah zgaduyetsya vid dekilkoh soten do bilsh nizh tisyachi vulkaniv Dlya vulkaniv Kamchatki harakterna velika riznomanitnist form i rozmiriv voni formuvalisya v rizni geologichni epohi i narazi viyavlyayut aktivnist riznogo stupenya Bilshist iz nih vidnositsya do drevnih vulkaniv yaki ne viyavlyayut aktivnosti nini prote deyaki vulkani ye diyuchimi Dlya deyakih vulkaniv pivostrova chasto zastosovuyut slovo sopka zamist slova vulkan Takozh deyaki vulkani osoblivo zgasli i nevisoki neridko nazivayut prosto gorami Narazi sered vulkaniv Kamchatki nalichuyetsya blizko 29 diyuchih Ponyattya diyuchogo vulkana dosit vidnosne Diyuchim prijnyato vvazhati vulkan yakij vivergavsya v istorichnij period chasu Chastina vulkaniv ostannij raz vivergalisya blizko 1000 abo navit 4000 rokiv tomu i ci vulkani za riznimi klasifikaciyami mayut riznij status Takim chinom aktivnij vulkan ne obov yazkovo povinen bezperervno perebuvati u stadiyi viverzhennya Bilshist aktivnih vulkaniv u vilnij vid roboti chas vipuskayut v atmosferu vodyanu para ta inshi gazi tobto jde tak zvana fumarolna aktivnist Visota najbilshogo vulkana Kamchatki Klyuchevskoyi Sopki stanovit 4750 metriv nad rivnem morya Cej vulkan ye najvishim v Aziyi i odnim iz najbilsh aktivnih na pivostrovi Roztashuvannya vulkaniv red Oblast aktivnogo vulkanizmu na Kamchatci istorichno peresuvalasya z zahodu na shid utvorivshi dva osnovnih nakladenih vulkanichnih poyasu Seredinnij vulkanichnij poyas i bilsh molodij Shidno Kamchatskij vulkanichnij poyas Utvorennya seredinnogo vulkanichnogo poyasu vidnositsya do epohi plejstocenu Vin prostyagayetsya vododilom Seredinnogo hrebta roztashovanogo v centralnij chastini Kamchatki rozshiryuyuchis na pivden Aktivni vulkani v danomu poyasi ye poodinokimi Shidno Kamchatskij vulkanichnij poyas prostyagnuvsya z pivnochi na pivden vzdovzh usiyeyi Kamchatki vid pivostrova Ozernogo na pivnochi do misu Lopatka na pivdni Poyas formuvavsya u plejstoceni i v goloceni nini do nogo vidnosyatsya bilshist aktivnih vulkaniv Kamchatki 2 Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Vulkani Kamchatki red U 1996 roci zavdyaki Grinpis Rosiyi23 dzherelo na Kamchatci z yavivsya ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO u 2001 roci rozshireno z odnojmennoyu nazvoyu Vulkani Kamchatki Do skladu ob yektu Svitovoyi prirodnoyi spadshini Vulkani Kamchatki vhodit shist okremih osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij yaki roztashovuyutsya na shodi u centri ta na pivdni pivostrova sumarnoyu plosheyu blizko 3 8 mln ga 3 Usogo na shesti dilyankah roztashovuyutsya blizko 30 diyuchih i 300 zgaslih vulkaniv yaki roztashovani na teritoriyi Kronockogo prirodnogo biosfernogo zapovidnika Bistrinskogo prirodnogo parku prirodnogo parku Nalichevo Pivdenno Kamchatskogo prirodnogo parku federalnogo zakaznika Pivdenno Kamchatskij ta Klyuchevskogo prirodnogo parku Usi ci shist OOPT roztashovani v riznih rajonah Kamchatskogo pivostrova vzyati razom vidobrazhayut usi osnovni vulkanogenni landshafti j osoblivosti roslinnogo ta tvarinnogo svitu Kamchatki 4 Vulkani v numizmatici red Bank Rosiyi pershogo serpnya 2008 roki vipustiv nabir pam yatnih monet prisvyachenih vulkanam Kamchatki Spisok vulkaniv Kamchatki red U navedenomu spisku vulkani rozdileni na grupi vidpovidno do yihnogo tektonichnogo roztashuvannya U kozhnij grupi vulkani pererahovani vidpovidno do yihnogo roztashuvannya z pivnochi na pivden Vulkani Seredinnogo vulkanichnogo poyasa red Najvishij vulkan ciyeyi grupi Ichinska Sopka zavvishki 3621 m ye yedinim aktivnim vulkanom seredinnogo vulkanichnogo poyasu Reshta vulkaniv ye abo zgaslimi abo splyachimi Usi voni roztashovani v osovij chastini pivostrova na pivnich vid r Plotnikovoyi i nalezhat do Seredinnoyi hrebta abo roztashovani v bezposerednij blizkosti vid nogo Tilki v pivnichnij chastini vulkanichnogo poyasu pivnichnishe vid 57 p sh roztashovuyetsya ponad 500 vulkaniv 2 Na pivden vulkanichnij poyas pomitno rozshiryuyetsya razom iz samim Seredinnij hrebtom Tilmig 1265 m 58 25 pn sh 160 48 sh d 58 41 pn sh 160 80 sh d 58 41 160 80 Tilmyg Iettunup 1340 m 58 24 pn sh 161 05 sh d 58 4 pn sh 161 08 sh d 58 4 161 08 Iettunup Kahtana 1217 m 58 23 pn sh 160 30 sh d 58 38 pn sh 160 50 sh d 58 38 160 50 Kahtana Voyampolskij 1225 m 58 22 pn sh 160 37 sh d 58 37 pn sh 160 62 sh d 58 37 160 62 Voyampolskij Lamutskij 1198 m 58 21 pn sh 161 09 sh d 58 35 pn sh 161 15 sh d 58 35 161 15 Lamutskij Syevyernij 1936 m 58 17 pn sh 160 52 sh d 58 28 pn sh 160 87 sh d 58 28 160 87 Severnyj Langtutkin 1534 m 58 14 pn sh 161 05 sh d 58 23 pn sh 161 08 sh d 58 23 161 08 Langtutkin Snigovij 2172 m 58 12 pn sh 160 58 sh d 58 20 pn sh 160 96 sh d 58 20 160 96 Snegovoj Gostra Sopka 2539 m 58 11 pn sh 160 50 sh d 58 18 pn sh 160 83 sh d 58 18 160 83 Ostraya Sopka Spokijnij Kutina 2171 m 58 08 pn sh 160 49 sh d 58 13 pn sh 160 82 sh d 58 13 160 82 Spokojnyj Tunupilyanum 1200 m 58 05 pn sh 160 39 sh d 58 08 pn sh 160 65 sh d 58 08 160 65 Tunupilyanum Iktunup 2300 m 58 05 pn sh 160 46 sh d 58 08 pn sh 160 77 sh d 58 08 160 77 Iktunup Grechishkina 1651 m 58 03 pn sh 160 47 sh d 58 05 pn sh 160 78 sh d 58 05 160 78 Grechishkina Lelyakina 1770 m 58 01 pn sh 160 45 sh d 58 02 pn sh 160 75 sh d 58 02 160 75 Lelyakina Snizhnij 2211 m 58 01 pn sh 160 47 sh d 58 02 pn sh 160 79 sh d 58 02 160 79 Snezhnyj Slyunina 1775 m 57 59 pn sh 160 45 sh d 57 98 pn sh 160 75 sh d 57 98 160 75 Slyunina Atlasova 1764 m 57 58 pn sh 160 40 sh d 57 97 pn sh 160 66 sh d 57 97 160 66 Atlasova Novograblenova 2000 m 57 55 pn sh 160 37 sh d 57 92 pn sh 160 62 sh d 57 92 160 62 Novograblenova Huvhojtun Huvhoj 2618 m 57 55 pn sh 160 41 sh d 57 92 pn sh 160 68 sh d 57 92 160 68 Huvhojtun Kyevyenejtunup 2133 m 57 54 pn sh 160 37 sh d 57 90 pn sh 160 62 sh d 57 90 160 62 Kevenejtunup Mutnij 1315 m 57 53 pn sh 160 23 sh d 57 88 pn sh 160 38 sh d 57 88 160 38 Mutnyj Bilij 2080 m 57 53 pn sh 160 32 sh d 57 88 pn sh 160 53 sh d 57 88 160 53 Belyj Ploskij 1255 m 57 50 pn sh 160 15 sh d 57 83 pn sh 160 25 sh d 57 83 160 25 Ploskij Kajlyenej 1680 m 57 48 pn sh 160 40 sh d 57 80 pn sh 160 67 sh d 57 80 160 67 Kajlenej Sergeyeva 1759 m 57 46 pn sh 160 33 sh d 57 77 pn sh 160 55 sh d 57 77 160 55 Sergeeva Ulvanej 1954 m 57 46 pn sh 160 33 sh d 57 77 pn sh 160 55 sh d 57 77 160 55 Ulvanej Tekletunup 1290 m 57 42 pn sh 160 20 sh d 57 70 pn sh 160 33 sh d 57 70 160 33 Tekletunup Uka 1643 m 57 42 pn sh 160 35 sh d 57 70 pn sh 160 58 sh d 57 70 160 58 Uka Alngej 1856 m 57 42 pn sh 160 25 sh d 57 70 pn sh 160 42 sh d 57 70 160 42 Alngej Kam yanistij 1758 m 57 39 pn sh 160 27 sh d 57 65 pn sh 160 45 sh d 57 65 160 45 Kamenistyj Yelovskij 1381 m 57 32 pn sh 160 32 sh d 57 53 pn sh 160 53 sh d 57 53 160 53 Elovskij Shlyen 1001 m 57 28 pn sh 159 35 sh d 57 47 pn sh 159 59 sh d 57 47 159 59 Shlen Ajnyelkan 1725 m Ozernij 1021 m 57 31 pn sh 160 34 sh d 57 52 pn sh 160 57 sh d 57 52 160 57 Ozernoj Shishel 2525 m 57 27 pn sh 160 22 sh d 57 45 pn sh 160 37 sh d 57 45 160 37 Shishel Lagyernij 1961 m 57 21 pn sh 160 39 sh d 57 35 pn sh 160 65 sh d 57 35 160 65 Lagernyj Kinyenin 583 m 57 21 pn sh 160 58 sh d 57 35 pn sh 160 96 sh d 57 35 160 96 Kinenin Vulkan Girnichogo institutu 2024 m 57 20 pn sh 160 11 sh d 57 33 pn sh 160 18 sh d 57 33 160 18 Gornogo instituta Vulkanichnij masiv Mizhsopochnij Titila Lyeutongyej Tyerpuk Chotiri shitopodibnih vulkani sho zlilisya skladeni golocenovimi bazaltami Masiv roztashovanij na pivdenno zahidnomu boci Seredinnogo hrebta Mizhsopochnij 1641 m 57 28 pn sh 160 15 sh d 57 47 pn sh 160 25 sh d 57 47 160 25 Mezhdusopochnyj Titila 1559 m 57 24 pn sh 160 06 sh d 57 4 pn sh 160 1 sh d 57 4 160 1 Titila Lyeutongej 1333 m 57 18 pn sh 159 50 sh d 57 3 pn sh 159 83 sh d 57 3 159 83 Leutongej Terpuk 765 m 57 12 pn sh 159 50 sh d 57 20 pn sh 159 83 sh d 57 20 159 83 Terpuk Kebyenej Kevyenej 1529 m 57 07 pn sh 159 56 sh d 57 11 pn sh 159 93 sh d 57 11 159 93 Kebenej Shishejka 379 m 57 10 pn sh 161 05 sh d 57 16 pn sh 161 08 sh d 57 16 161 08 Shishejka Fedotich 965 m 57 08 pn sh 160 24 sh d 57 13 pn sh 160 4 sh d 57 13 160 4 Fedotych Velika Kitepana Velika Kyetyepana 1502 m 56 57 pn sh 158 14 sh d 56 95 pn sh 158 24 sh d 56 95 158 24 Bolshaya Kytepana Velikij Chekchebonaj 1338 m 56 55 pn sh 159 26 sh d 56 92 pn sh 159 43 sh d 56 92 159 43 Bolshoj Chekchebonaj Malij Chekchebonaj 1261 m 56 47 pn sh 159 04 sh d 56 79 pn sh 159 07 sh d 56 79 159 07 Malyj Chekchebonaj Vulkanichnij masiv Alnej Chashakondzha Alnej 2581 m 56 42 pn sh 159 38 sh d 56 70 pn sh 159 63 sh d 56 70 159 63 Alnej Chashakondzha 2526 m 56 37 pn sh 159 38 sh d 56 62 pn sh 159 63 sh d 56 62 159 63 Chashakondzha Mala Kitepana Mala Kyetyepana 1230 m 56 41 pn sh 158 26 sh d 56 68 pn sh 158 43 sh d 56 68 158 43 Malaya Kytepana Bolshoj 1301 m 56 28 pn sh 157 47 sh d 56 46 pn sh 157 79 sh d 56 46 157 79 Bolshoj Anaun 1828 m 56 19 pn sh 158 50 sh d 56 31 pn sh 158 84 sh d 56 31 158 84 Anaun Chinejnejn 1922 m 56 10 pn sh 158 19 sh d 56 16 pn sh 158 31 sh d 56 16 158 31 Chinejnejn Uksichan 1550 m 56 04 pn sh 158 22 sh d 56 06 pn sh 158 37 sh d 56 06 158 37 Uksichan Bongapchi 1550 m 55 50 pn sh 158 20 sh d 55 84 pn sh 158 34 sh d 55 84 158 34 Bongapchi Velikij Payalpan 1906 m 55 49 48 pn sh 157 59 06 sh d 55 83 pn sh 157 985 sh d 55 83 157 985 Bolshoj Payalpan Payalpan 1811 m 55 49 41 pn sh 157 59 06 sh d 55 828 pn sh 157 985 sh d 55 828 157 985 Payalpan Malij Payalpan 1980 m 55 48 00 pn sh 157 54 54 sh d 55 80 pn sh 157 915 sh d 55 80 157 915 Malyj Payalpan Ichinska Sopka 3621 m 55 41 pn sh 157 43 sh d 55 68 pn sh 157 72 sh d 55 68 157 72 Ichinskij aktivnij Cherpuk Pivnichnij Cherpuk 1679 m 55 36 pn sh 157 37 sh d 55 600 pn sh 157 617 sh d 55 600 157 617 Severnyj Cherpuk Pivdennij Cherpuk 1962 m Hangar 2000 m 54 45 pn sh 157 23 sh d 54 75 pn sh 157 38 sh d 54 75 157 38 Hangar Vulkani Shidno Kamchatskogo vulkanichnogo poyasu red Centralno Kamchatska depresiya rift red Centralno Kamchatska depresiya rift ce skladna graben sinklinal sho prostyagnulasya na 750 km vid pivnichnoyi Karaginskoyi zatoki do verhiv yiv richki Kamchatki U nij mozhna vidiliti dvi veliki chastini protoku Litke na pivnochi i dolini richok Kamchatki ta Yelovka na pivdni Novitnij vulkanizm viyavivsya tut u pivdennij chastini vid pivdennogo berega Karaginskoyi zatoki do richki Shapina 2 Hajlyulya 1145 m 58 03 pn sh 161 39 sh d 58 05 pn sh 161 65 sh d 58 05 161 65 Nachikinskij vulkan 1211 m 57 52 pn sh 162 41 sh d 57 86 pn sh 162 69 sh d 57 86 162 69 Nachikinskij lkan 1211 m 57 52 pn sh 162 41 sh d 57 86 pn sh 162 69 sh d 57 86 162 69 Shiveluch 3283 m 56 38 pn sh 161 19 sh d 56 63 pn sh 161 32 sh d 56 63 161 32 aktivnijVulkani Harchinskoyi grupi red Harchinskij 1410 m 56 26 pn sh 160 49 sh d 56 44 pn sh 160 81 sh d 56 44 160 81 Harchinskij Zarichnij 720 m 56 21 54 pn sh 160 50 24 sh d 56 365 pn sh 160 84 sh d 56 365 160 84 Zarechnyj Vulkani Klyuchevskoyi grupi red nbsp Najvishij iz vulkaniv Kamchatki Klyuchevska Sopka 4750 m Bagato vulkani ciyeyi grupi vidnosyatsya do chisla najbilsh aktivnih i visokih na pivostrovi Dlya nih harakterni maksimalni v mezhah Kamchatki obsyagi chetvertinnih vulkanichnih porid blizko 5000 kub km sho mozhna porivnyati z ob yemom vsih vulkanichnih porid Yaponskih ostroviv Grupa skladayetsya iz 13 velikih i chislennih dribnih vulkaniv voni roztashovani na shitopodibnomu plato yake nazivayut Klyuchevskim dolom Jogo forma podibna do elipsu vityagnutomu v pivnichno shidnomu napryamku z diametrami 90 i 75 km 2 Serednya sopka 2978 m 56 07 pn sh 160 35 sh d 56 11 pn sh 160 58 sh d 56 11 160 58 Ushkovskij Dalnya Ploska sopka 3943 m 56 04 pn sh 160 28 sh d 56 07 pn sh 160 47 sh d 56 07 160 47 Hrestovskij Blizhnya Ploska sopka 4057 m 56 07 pn sh 160 30 sh d 56 11 pn sh 160 50 sh d 56 11 160 50 Drimayuchij krater 3943 m Nikolka 1 591 m 55 21 pn sh 159 51 sh d 55 35 pn sh 159 85 sh d 55 35 159 85 Klyuchevska Sopka 4750 m 56 03 25 pn sh 160 38 24 sh d 56 057 pn sh 160 64 sh d 56 057 160 64 aktivnij najvishij vulkan Kamchatki Kamin 4575 m 56 01 pn sh 160 35 sh d 56 02 pn sh 160 59 sh d 56 02 160 59 Bezimennij 2866 m 55 58 pn sh 160 36 sh d 55 97 pn sh 160 60 sh d 55 97 160 60 aktivnij Zimina kompleks vulkaniv Velika Zimina Ovalna Zimina 3081 m 55 52 pn sh 160 35 sh d 55 87 pn sh 160 59 sh d 55 87 160 59 Gostra Zimina 2744 m 55 52 pn sh 160 37 sh d 55 86 pn sh 160 61 sh d 55 86 160 61 Mala Zimina Girskij Zub 2242 m 55 52 pn sh 160 38 sh d 55 86 pn sh 160 64 sh d 55 86 160 64 Tolbachik 3682 m Gostrij Tolbachik 3682 m 55 50 pn sh 160 20 sh d 55 83 pn sh 160 33 sh d 55 83 160 33 Ploskij Tolbachik 3140 m 55 49 pn sh 160 23 sh d 55 82 pn sh 160 39 sh d 55 82 160 39 aktivnij Velika Udina 2943 m 55 46 pn sh 160 32 sh d 55 76 pn sh 160 53 sh d 55 76 160 53 Mala Udina 1945 55 44 pn sh 160 37 sh d 55 74 pn sh 160 62 sh d 55 74 160 62 Kizimen 2485 m 55 08 pn sh 160 19 sh d 55 13 pn sh 160 32 sh d 55 13 160 32 aktivnijShidno Kamchatska graben sinklinal red Graben sinklinal maye shirinu 50 60 km i dovzhinu 350 km Na zahodi vona obmezhena Shidno Kamchatskim hrebtom a na shodi gorstami Kronockogo i Shipunskogo pivostroviv 2 hrebet Gamchen Bogachevskij Kolgospnij Visokij 2150 m Komarova vulkan 2070m Gamchen kompleks vulkaniv 2576 m Pivnichnij Gamchen Pivdennij Gamchen Shmidta 2020 m Kronocka sopka 3528 m Krasheninnikova 1856 m Kihpinich 1552 mUzonsko Gejzerna depresiya red nbsp Kaldera Uzon nbsp Dolina gejzeriv Depresiya utvorena dvoma kalderami sho zlilisya Uzon i Gejzerna Yiyi diametri stanovlyat 10 i 18 km Po krayu depresiyi roztashovanij kilcevij rozlom virazhenij u viglyadi ustupu 2 Taunshic 2353 m Kaldera Uzon 1617 m Kaldera Gejzerna Dolina gejzeriv Unana 2194 m Velikij Sem yachik Velikij Semlyachik 1720 m Viruyuchij 1100 m Centralnij Semlyachik 1200 mKarimsko Malosem yachicka vulkana tektonichna depresiya red Depresiya utvorena dvoma kalderami Malosem yachickoyu ta Velikoyu Karimskoyu Malij Semyachik 1560 metriv Karimska sopka 1486 metriv Dvir 1485 m Vulkan Akademiyi Nauk 1100 mZhupanovsko Dzendzurska grupa red Grupa vulkaniv utvoryuye girskij hrebet sho tyagnetsya v pivnichno zahidnomu napryamku sho prodovzhuye pidnyattya Shipunskogo pivostrova Skladovi jogo vulkani nasadzheni na rozlomi sho sichutsya miocenovimi ta pliocenovimi vulkanogennimi porodi Zhupanovskij 2958 m Dzenzur 2159 mAvachinsko Koryacka grupa red Vulkani ciyeyi grupi roztashovani lancyugom u pivnichno zahidnomu napryamku Voni roztashovani uzdovzh pivnichnogo bortu Avachinskogo grabena i nasadzheni na glibinnij rozlom sichnij graben uzdovzh jogo pivnichnogo bortu 2 Aag 2310 m Arik 2156 m Koryacka sopka 3456 m aktivnij Avachinska sopka 2741 m aktivnij Kozelskij vulkan 2190 mShidnij hrebet red nbsp Vulkan Bakening vid iz pivdennogo bokuU rannomu plejstoceni na teritoriyi suchasnogo Shidnogo hrebta vinikli veliki pokrivi bazaltovih lav U serednomu plejstoceni pochalosya zrostannya gorstovih struktur rozmiv lavovih pokriviv i pochali utvoryuvatisya stratovulkani Aktivnist ostannih shvidko pripinilasya narazi vulkani ye silno zrujnovanimi 2 Shish 2346 m Tumrok 2092 m Iult 1224 m Konradi 1893 m Zavarickogo 1647 m Bakening 2277 m Vachkazhec 1556 mPivdenno Kamchatska graben sinklinal red nbsp Vilyuchinskij vulkanGraben sinklinal prostyagayetsya na 170 km vid Avachinskogo grabena na pivnochi do misu Lopatka na pivdni Tut roztashovani ponad 600 dribnih vulkaniv vklyuchayuchi lavovi kupola i shlakovi konusi i ponad 80 velikih vulkaniv 2 Vilyuchenskij vulkan 2175 mDepresiya Tolmachov dil red nbsp Vulkan Opala najvishij vulkan Tolmachova dolu nbsp Vulkan Gorilij kislotne ozero v odnomu z krateriv Depresiya roztashovana mizh verhiv yami richok Karimchina ta Opala U yiyi centri roztashovana kaldera ozero Tolmachova z yakogo bere pochatok richka Tolmachova Navkolo roztashovani veliki kalderi vulkaniv 2 Velika Ipelka 1139 m Tolmachova 1415 m Karimshina 1 363 m Gorilij 1829 m Opala 2475 m Tundrovij 736 m Mutnivska sopka 2323 m Asacha 1910 m Zhovtij 885 mVulkan tektonichna Goliginska depresiya red Depresiya roztashovana na pivdni Kamchatki u basejni richki Goliginoyi Hodutka 2087 m Piratkovskij 1322 m Ksudach 1079 m Kaldera Privid i vulkan Kelli 985 mPauzhetska Kurilska vulkano tektonichna depresiya red Depresiya roztashovana na pivdni Kamchatskogo pivostrova yiyi diametri dorivnyuyut 26 i 20 km a plosha stanovit 450 kv km Girska struktura maye skladnu budovu i predstavlena gorstopodibnimi pripidnyatimi blokami grabenami i kalderami 2 Kaldera Kurilske ozero Dikij Hrebet Dikij Grebin 1 079 m Illinska Sopka 1578 m Zheltovska Sopka 1953 m Kambalnij 2156 m Vulkan Kosheleva 1812 mPrimitki red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku a b v g d e zh i k l m Aprodov V A Vulkany Moskva Mysl 1982 S 35 54 Obekt Vsemirnogo naslediya Vulkany Kamchatki Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 12 veresnya 2021 Volcanoes of Kamchatka angl Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 12 serpnya 2010 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Literatura red Vlodavec V I Pijp B I Katalog dejstvuyushih vulkanov Kamchatki Byull vulkanol stancii 1957 25 Marhinin E K Cep Plutona Poslesl i nauch red G S Dzocenidze M Mysl 1973 336 32 s XX vek Puteshestviya Otkrytiya Issledovaniya 150500 prim Rudich K N Kamennye fakely Kamchatki Novosibirsk Nauka 1974 176 s Rudich K N Kamennye fakely Kamchatki Izd 2 e pererab i dop Novosibirsk Nauka 1978 192 s Nauchno populyarnaya seriya Posilannya red Fotografichna baza danih Aktivnist vulkaniv Kamchatki Arhivovano 6 grudnya 2019 u Wayback Machine Vebkameri Arhivovano 6 grudnya 2019 u Wayback Machine Kamchatskogo filiyi Fic EGS RAN Odin z najbilsh povnih spiskiv vulkaniv Kamchatki Arhivovano 12 travnya 2017 u Wayback Machine Vulkanicheskij rajon Kamchatki fizicheskaya karta masshtab 1 1 000 000 Nacionalnyj atlas Rossii M Roskartografiya 2004 T 1 S 272 3000 prim ISBN 5 85120 217 3 Holocene Volcanoes in Kamchatka Arhivovano 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Global Volcanism Program Volcanoes of Kamchatka and Mainland Asia Arhivovano 12 veresnya 2021 u Wayback Machine angl Vulkani Kamchatki Arhivovano 12 veresnya 2021 u Wayback Machine na sajti Fondu Ohorona prirodnoyi spadshini Arhivovano 11 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulkani Kamchatki amp oldid 38228132