? Орлан білоплечий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| Haliaeetus pelagicus (Pallas, 1811) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Орлан білоплечий (Haliaeetus pelagicus) — вид хижих птахів родини яструбових (Accipitridae) ряду Соколоподібних (Falconiformes). Це хижий гігантський птах, що гніздиться винятково на тихоокеанському узбережжі Росії, у тому числі Камчатці і в районі Охотського моря. З настанням зими частина птахів відкочовує до японського острова Хоккайдо. Розмах крил досягає 2,5 м, маса 9 кг. Основу живлення становить лосось. Ловить також великих морських птахів. Іноді нападає на малят тюленів. Свої масивні гнізда із хмизу обладнує на деревах або прибережних скелях. У кладці 2—3 яйця.
Поширення Редагувати
Ендемік Далекого Сходу — Камчатка, Сахалін, Курильські острови і Шантарські острови, узбережжя Охотського моря, Корейський півострів. Зимує на Курильських о-вах, частково в Хабаровському краї, Сахаліні, Примор'ї, а також в Японії (о. Хоккайдо, Хонсю, Рюкю і сусідні острови), Китаї і Кореї. На півострові Камчатка зустрічається весь рік і повсюдно, за винятком найбільш високогірних районів. Випадкові зальоти бувають на Алеутські острови, на узбережжі східної Аляски, атол Курі і північ від Анадиру.
Опис Редагувати
Вага молодих самців 5-6 кг, дорослого (1)— 7,5 кг; вага дорослих самок — 6.8-8,97 кг. Довжина крила 570—680 м, хвіст 320—345 мм у дорослих птахів, у молодих в першому вбранні (як і у інших орланів) махові і рульові довші. Самці помітно менші від самок. Дзьоб масивний, ніби роздутий, спереду покритий сітчастими дрібними щитками; хвіст нараховує 14 рульових пір'їн, клинчастий.
Забарвлення Редагувати
Основні ознаки дорослого вбрання з'являються в 4-5 років, але остаточне вбрання одягається лише в 8-10 років. Перше пухове вбрання шовковисто-біле, друге — на відміну від орлана-білохвоста — димчасте буро-сіре. Перший річний (гніздовий) наряд однорідно темно-бурий з білими підставами пір'я і світлими плямами на рульових. Радужина темно-коричнева, ноги білуваті, кігті чорні, дзьоб червонувато-бурий. Другий річний наряд: білі підстави пір'я тулуба менше, на хвості і великих пір'ї крила білих плям більше, на бічних рульових бурий колір займає вершину пера і невелике поле біля основи і по краю зовнішнього опахала; радужина і дзьоб, як у гніздовому вбранні. У третьому річному вбранні молоді птахи сірувато-бурі в пестринах, але їх дзьоб, з таким же масивним і жовтим дзьобом, дозволяє надійно відрізняти птахів цього виду навіть у молодому віці. Четвертий річний (остаточний наряд) — плечі, черево і хвіст білі, білий лоб і своєрідні білі «штани» (пір'я гомілки), решта оперення темно-буре. Дзьоб масивний, опуклий, яскраво-жовтий. Лапи жовті; радужина світла горіхово-бура. Тривалість життя в природі невідома, в неволі одна самка дожила до 43 років.
Спосіб життя Редагувати
Міграції Редагувати
Білоплечий орлан — осілий і кочівний птах. На Камчатці це вид, що гніздиться, зимує, частково мігруючий. Гніздовий ареал розташований у межах області поширення нерестовищ тихоокеанських лососів і включає весь півострів Камчатка. Сезонні кочівлі проходять поодинці і розрізненими групами навесні з кінця березня по середину травня, а восени в кінці жовтня і листопаді. Кожної зими, дрейфуючий лід в Охотському морі жене тисячі орланів на південь. Лід досягає о. Хоккайдо в кінці січня. Чисельність досягає максимуму в протоці Немуро наприкінці лютого (птахів приваблює велика кількість тріски). На Хоккайдо птахи концентруються в прибережних районах і на озерах біля узбережжя, поряд із орланам-білохвостами.
Біотоп Редагувати
Населяє долини низин річок з високостовбурними лісами і скелясті морські узбережжя, береги великих озер. Віддає перевагу лісу в низинах річок, по берегах лиманів і великих озер і вздовж морського узбережжя. Гніздиться на скелястих морських обривах, на островах, іноді на скелях в річкових долинах. У негніздовий пенріод мешкає, головним чином, на морському узбережжі і на водоймах, де є риба. Наявність водойм з доступною рибою, насамперед, з лососевими — вирішальний фактор поширення білоплечих орланів.
Розмноження Редагувати
Моногамний птах. Шлюбні пари формуються у віці понад 4 років, в цей час орлани можуть будувати восени ритуальне гніздо, в якому не гніздяться. Розмножуватися починають у віці не раніше 7 років. Шлюбні ігри починаються в березні. Спарювання відбувається на гнізді. Яйцекладка відбувається у квітні — травні в сніговій обстановці. Гніздо — величезна споруда з масивних і важких сучків на вершині дерева (тополя Populus suaveolens, береза Betula ermanni, модрина Larix daurica) на висоті 6-11 м або на верхній поверхні скель, часто зарослих травою, на висоті від 5 до 120 м (зазвичай не вище 50 м). Зазвичай гнізда будуються в вершинах великих, зрілих дерев, зазвичай з мертвою верхівкою, рідше гнізда будуються на здорових деревах. Одне гніздо використовується 5-8 років. Часто у пари є два гнізда (розташовані один від одного на відстані не більше 900 м), які вони займають час від часу. Гнізда щорічно ремонтуються та розростаються в розмірах і досягають 3 м у діаметрі, 2 м у висоту. У кладці 1-3 білих з зеленуватим відтінком яйця, насиджування триває 34-36 днів. Інкубація починається з першого яйця. Розміри: 65-58х85-78 мм, вага 149 г. Загиблі кладки іноді поновлюються, якщо яйце зникає на початку відкладання або інкубації. Пташенята з'являються в травні-червні і знаходяться в гнізді 2-2,5 місяця, вилітають в кінці липня і серпні, рідко у вересні. Батьки годують пташенят рибою 20-30 см завдовжки. У день птахи приносять до гнізда їжу 2-3 рази. До середини жовтня виводки тримаються в 2-3 км від гніздової ділянки. Іноді громіздкі, важкі гнізда, вага яких збільшується в дощ і сильні снігопади, руйнуються або падають в результаті невдалого кріплення. Кладки гинуть від хижаків (соболь, горностай і ворона чорна), переохолодження, якщо потривожені дорослі птахи надовго залишають гніздо. Пташенята іноді випадають з гнізда, гинуть від хвороб, крім того, — внаслідок каїнізму, коли старші пташенята вбивають молодших. Успішність розмноження конкретної пари залежить також від якості гніздової ділянки та мисливського досвіду птахів.
Живлення Редагувати
Основу живлення становить лосось. Крім того, живляться падаллю; нападають на молодих тюленів, птахів (глухарі, білі куріпки, качки, мартини), ссавців (зайці, песець, горностай, соболь), морських безхребетних (двостулкові молюски, головоногі, краби), падло, викиди моря. З початком ходу лососевих на нерест більшість білоплечих орланів поїдають саме їх, причому не тільки живу рибу, але й мертву. Взимку в Примор'ї живиться рештками із звіроферм, м'ясокомбінатів, звалищ скотомогильників. Найчастіше білоплечі орлани полюють з високих дерев або скелястих виступів на висоті 5 -30 м. Можуть полювати, ширяючи в повітрі, кружляючи на висоті 6-7 м над водою. Орлани іноді полюють, стоячи в мілкій воді на піщаній мілині, хапаючи кігтями рибу.
Охорона Редагувати
Нині існує не менше двох тисяч гніздових пар. Загальна чисельність 7,5 тис. птахів. Завдяки охороні в Росії та Японії чисельність цих птахів залишається стабільною.
Примітки Редагувати
- BirdLife International (2013). Haliaeetus pelagicus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання Редагувати
- Brown, Leslie Hilton (1976): Eagles of the world. David & Charles, Newton Abbot. ISBN 0-7153-7269-6
- Ferguson-Lees, James; Christie, David A. & Franklin, Kim (2005): Raptors of the world: a field guide. Christopher Helm, London & Princeton. ISBN 0-7136-6957-8
- True, Dan (1980): A family of eagles. Everest, New York. ISBN 0-89696-078-1