? Кобилочка охотська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Helopsaltes ochotensis Middendorff, 1853 | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Locustella ochotensis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коби́лочка охо́тська (Helopsaltes ochotensis) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae). Мешкає в Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 13—15,5 см, розмах крил 24—25 см, вага 16—24 г. Самиці дещо менші за самців. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я й обличчя сірувато-коричневі, боки світло-коричневі, нижня частина тіла біла. Над очима світло-кремові «брови», через очі проходить темна смуга. Надхвістя жовтувато-коричневе або рудувато-коричневе.
Поширення і екологія ред.
Охотські кобилочки гніздяться в Росії (на узбережжі Охотського Моря, на Камчатці, Сахаліні та на Курильських островах) та на японському острові Хоккайдо. Зимують на Філіппінах, на Калімантані та Сулавесі. Бродячих особин спостерігали на Алеутських островах та на Алясці. Охотські кобилочки живуть на болотах і заплавних луках, у чагарникових прибережних заростях.
Поведінка ред.
Охотські кобилочки живляться комахами та іншими безхребетними. В Японії сезон гніздування триває в червні-липні, в кладці 4—6 яєць. Насиджує лише самиця, інкубаційний період триває 13 днів.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 13 Листопада 2021. Процитовано 13 Листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 Жовтня 2018. Процитовано 07 листопада 2021.
- A Field Guide to the Birds of Korea. 2005. ISBN 89-951415-3-0.
- Brian J. Small. Identification of Middendorff's Grasshopper Warbler. surfbirds.com (англ.). Процитовано 25 лютого 2021.
- Нечаев В. А. Птицы острова Сахалин. — Владивосток : ДВО АН СССР, 1991. — 748 с.
- Нечаев В. А. Птицы Южных Курильских островов. — Л. : Наука, 1969. — 246 с.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |