www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запалення У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Запа лення лат inflammatio типовий патологічний

Запалення

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Запалення (значення).

Запа́лення (лат. inflammatio) — типовий патологічний процес, складна захисна реакція організму на дію шкідливих агентів, що виробилась протягом тривалої еволюції та є комплексом тканинно-судинних змін. Це один з процесів, що лежить в основі багатьох захворювань, різних за своєю природою. Біологічне значення запалення полягає в перешкоджанні розповсюдженню в організмі хвороботворних агентів, інколи запальний процес сприяє їхньому знищенню.

Запалення на шкірі
Запалення від укусу оси.

Запалення — місцева пристосувальна реакція організму у відповідь на ушкодження. Ця циклічна реакція завершується усуненням хвороботворної причини, регенерацією тканин та відновленням функції органа (І. В. Давидовський).

Запалення — комплексна місцева судинно-мезенхімальна реакція на пошкодження тканин, спричинена діям різного роду агентів. Ця реакція спрямована на знищення агента, що спричинив пошкодження, та на відновлення пошкодженої тканини. Запалення — реакція, вироблена в ході філогенезу, має захисно-пристосувальний характер і містить у собі елементи не тільки патології, але й фізіології.

Історія вивчення Редагувати

Перші письмові відомості про запалення сягають часів Давнього Єгипту. Їх знайдено на папірусах, датованих приблизно 3000 роками до н. е.

Давньоримський філософ Авл Корнелій Цельс описав чотири ознаки запалення: лат. rubor (почервоніння), tumor (набряк), calor (жар), dolor (біль); пізніше Клавдій Гален дав п'яту ознаку — functio laesa (порушення функції) — пентада Цельса-Галена.

У розвиток вчення про запалення великий внесок здійснили І. І. Мечников, І. В. Давидовський[ru], А. І. Струков[ru]. Інтенсивне вивчення механізмів запалення почалось після створення Вірховим вчення про целюлярну («нутритивну») патологію, згідно з яким воно являє собою місцеву реакцію тканин, що полягає у білковій дистрофії клітин. Учень Вірхова, Ю. Конгейм, докладно описав розлади місцевого кровообігу в осередку запалення та запропонував судинну теорію запалення. Мечников у 1892 створив загальнобіологічну теорію запалення, в якій показав значення в розвитку запалення особливостей еволюції організму та фагоцитарну реакцію як невід'ємну частину запального процесу.

Патофізіологічні та патоморфологічні аспекти запалення Редагувати

Причини виникнення запалення можуть бути як зовнішніми (бактерії, їхні токсини, механічні травми, дія хімічних речовин тощо), так і внутрішніми (гематоми, відкладення солей, омертвіння тканин тощо). Також розрізняють гостре, підгостре та хронічне запалення. Гостре запалення зовнішніх покривів тіла проявляється в почервонінні, набряку, підвищенням температури в місці запалення та порушення функцій уражених тканин. При хронічному запаленні, а також запаленні внутрішніх органів спостерігаються не всі ці ознаки.

За морфогенезом виділяють:

  1. Ексудативне запалення — характеризується переважанням судинної реакції й утворенням у вогнищі запального ексудату;
  2. Продуктивне (проліферативне) запалення — розвивається при тривалому ушкодженні тканин, характеризується переважанням у вогнищі запалення тривалого розмноження клітин з утворенням клітинного інфільтрату.

Запалення складається з судинної реакції, альтерації, ексудації та проліферації.

Судинна реакція полягає в короткочасному звуженні артеріол та капілярів, а потім їхнім посиленим розширенням та наповненням (судинна гіперемія). Такі судинні зміни обумовлюються накопиченням в місці запалення речовин, що впливають на тонус судинної стінки (ацетилхолін, гістамін, аденіннуклеотиди). Внаслідок підвищенню проникності стінки судин, в тканини, що їх оточують виходить плазма та лейкоцити (ексудація).

Альтерація – пошкодження тканин при запаленні обумовлюється зміною їхньої функції та структури, внаслідок чого розвиваються різноманітні процеси від дистрофії до некроза, є ініціальною (початковою) фазою запалення. В цій фазі відбувається викидання біологічно активних речовин — медіаторів запалення, які можуть бути плазмового (гуморального) і клітинного (тканинного) походження. Медіатори плазмового походження — представники калікреїн-кінінової системи, згортаючої та протизгортаючої (XII фактор, або фактор Хагемана, плазмін) і комплементарної (компоненти С3-С5) систем. Медіатори цих систем підвищують проникність мікросудин, активізують хемотаксис поліморфно-ядерних лейкоцитів, фагоцитоз і внутрішньосудинну коагуляцію. Медіатори клітинного походження пов'язані з ефекторними клітинами — базофілами, які викидають гістамін, серотонін, повільно реагуючу субстанцію анафілаксії та ін.; тромбоцитами, які виділяють також лізосомні ферменти; поліморфно-ядерними лейкоцитами, багатими на лейкокіни, лізосомні ферменти, катіонні білки та нейтральні протеази. В такій тканині відбувається прискорений обмін речовин, зокрема надлишкове споживання глюкози при недостачі кисню, що призводить до ацидозу. Порушення обміну речовин викликають підвищення осмотичного та онкотичного тиску.

Ексудація — це судинна реакція з утворенням ексудату та запального клітинного інфільтрату, яка завершується очищенням вогнища запалення від збудників і зруйнованих клітин. На характер ексудативного процесу впливає характер збудника. Ексудат за характером може бути серозним (альбумін плазми крові), фібринозним (багатий на фібриноген), гнійним (з переважанням лейкоцитів), гнильним (гнильне перетворення ексудату), геморагічним (підвищена кількість еритроцитів), катаральним (багатий на слиз). В залежності від характеру випоту розрізняють різні види ексудативного запалення (серозне, гнійне тощо). Накопичення ексудату обумовлює набряк, внаслідок якого виникає здавлення нервових закінчень та біль. В процесі судинних змін лейкоцити виходять з судинного русла та здійснюють фагоцитоз. Порушення кровообігу в місці запалення призводить до утворення тромбів судин, та стисканню маленьких судин набряком, внаслідок чого затримується розповсюдження шкідливих агентів в організмі. Запалення локалізує інфекцію в зоні проникнення й обмежує її проникнення в організмі.

На фоні ексудації та альтерації починається проліферація – розмноження клітин, найбільш виражена в кінцевих стадія процесу запалення. Потім починається регенерація тканин. У фазу клітинної проліферації та репарації ушкодженої тканини мікроскопічно спостерігають розмноження клітин та утворення клітинних проліфератів, у кінці відбувається відновлення початкової структури тканини або формування рубця та репаративне ремоделювання ушкодженої тканини.

Класифікація Редагувати

  • Ексудативне запалення (inflammatio exsudativa) — характеризується переважанням судинної реакції й утворенням у вогнищі запального ексудату
    • Катаральне запалення (inflammatio catarrhalis) — запалення слизових оболонок, воно супроводжується рясним виділенням слизистого ексудату внаслідок гіперсекреції слизових залоз
    • Гнійне запалення (inflammatio purulenta)
    • Геморагічне запалення (inflammatio haemorrhagica)
    • Серозне запалення (inflammatio serosa)
    • Фібринозне запалення (inflammatio fibrinosa)
    • Гнильне запалення, або гангренозне, іхорозне (inflammatio putrida) — розвивається як продовження гнійного, фібринозного або серозного запалення.
    • Мішане запалення
  • Проліферативне запалення, або продуктивне (inflammatio productiva, inflammatio proliferativa) — розвивається при тривалому ушкодженні тканин, характеризується переважанням у вогнищі запалення тривалого розмноження клітин з утворенням клітинного інфільтрату.

До недавнього часу виділяли ще третю форму запалення — альтеративне. При ньому, як вважалося, переважає альтерація, а ексудація і проліферація проявляються дуже слабо або взагалі не виражені. Зараз існування альтеративного запалення більшість патологів заперечує: на тій підставі, що в таких випадках нема судинно-мезенхімальної реакції (ексудації і проліферації), яка і складає сутність запальної реакції, тому доречніше казати про некроз.

Примітки Редагувати

  1. ↑ В.Д. Марковський, В.О Туманський, І.В. Сорокіна та ін. (2015). Патоморфологія (українська). Київ: ВСВ "Медицина". с. 175. ISBN 978-617-505-450-5. 
  2. А.І. Струков, В.В. Сєров (2004). Патологічна анатомія (українська). Харків: "Факт". с. 164. ISBN 966-637-161-8. 
  3. ↑ Атаман, Олександр Васильович (2012). Патофізіологія 1 том (українська). Київ: Нова Книга. с. 302. ISBN 978-966-382-421-5. 
  4. В.Д. Марковський, В.О. Туманський, І.В. Сорокіна (2015). Патоморфологія (українська). Київ: "Медицина". с. 179, 185. ISBN 978-617-505-450-5. 
  5. ↑ А.І. Струков, В.В. Сєров (2004). Патологічна анатомія (українська). Харків: "Факт". с. 166. ISBN 966-637-161-8. 
  6. В.Д. Марковський, В.О. Туманський. І.В. Сорокіна та ін (2015). Патоморфологія (українська). Київ: ВСВ "Медицина". с. 177. ISBN 978-617-505-450-5. 
  7. В.Д. Марковський, В.О. Туманський, І.В. Сорокіна та ін. (2015). Патоморфологія (українська). Київ: "Медицина". с. 178. ISBN 978-617-505-450-5. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zapalennya znachennya Zapa lennya lat inflammatio tipovij patologichnij proces skladna zahisna reakciya organizmu na diyu shkidlivih agentiv sho virobilas protyagom trivaloyi evolyuciyi ta ye kompleksom tkaninno sudinnih zmin Ce odin z procesiv sho lezhit v osnovi bagatoh zahvoryuvan riznih za svoyeyu prirodoyu Biologichne znachennya zapalennya polyagaye v pereshkodzhanni rozpovsyudzhennyu v organizmi hvorobotvornih agentiv inkoli zapalnij proces spriyaye yihnomu znishennyu Zapalennya na shkiriZapalennya vid ukusu osi Zapalennya misceva pristosuvalna reakciya organizmu u vidpovid na ushkodzhennya Cya ciklichna reakciya zavershuyetsya usunennyam hvorobotvornoyi prichini regeneraciyeyu tkanin ta vidnovlennyam funkciyi organa I V Davidovskij 1 Zapalennya kompleksna misceva sudinno mezenhimalna reakciya na poshkodzhennya tkanin sprichinena diyam riznogo rodu agentiv Cya reakciya spryamovana na znishennya agenta sho sprichiniv poshkodzhennya ta na vidnovlennya poshkodzhenoyi tkanini Zapalennya reakciya viroblena v hodi filogenezu maye zahisno pristosuvalnij harakter i mistit u sobi elementi ne tilki patologiyi ale j fiziologiyi 2 Zmist 1 Istoriya vivchennya 2 Patofiziologichni ta patomorfologichni aspekti zapalennya 3 Klasifikaciya 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaIstoriya vivchennya RedaguvatiPershi pismovi vidomosti pro zapalennya syagayut chasiv Davnogo Yegiptu Yih znajdeno na papirusah datovanih priblizno 3000 rokami do n e Davnorimskij filosof Avl Kornelij Cels opisav chotiri oznaki zapalennya lat rubor pochervoninnya tumor nabryak calor zhar dolor bil piznishe Klavdij Galen dav p yatu oznaku functio laesa porushennya funkciyi pentada Celsa Galena 3 U rozvitok vchennya pro zapalennya velikij vnesok zdijsnili I I Mechnikov I V Davidovskij ru A I Strukov ru 1 Intensivne vivchennya mehanizmiv zapalennya pochalos pislya stvorennya Virhovim vchennya pro celyulyarnu nutritivnu patologiyu zgidno z yakim vono yavlyaye soboyu miscevu reakciyu tkanin sho polyagaye u bilkovij distrofiyi klitin Uchen Virhova Yu Kongejm dokladno opisav rozladi miscevogo krovoobigu v oseredku zapalennya ta zaproponuvav sudinnu teoriyu zapalennya 3 Mechnikov u 1892 stvoriv zagalnobiologichnu teoriyu zapalennya v yakij pokazav znachennya v rozvitku zapalennya osoblivostej evolyuciyi organizmu ta fagocitarnu reakciyu yak nevid yemnu chastinu zapalnogo procesu Patofiziologichni ta patomorfologichni aspekti zapalennya RedaguvatiPrichini viniknennya zapalennya mozhut buti yak zovnishnimi bakteriyi yihni toksini mehanichni travmi diya himichnih rechovin tosho tak i vnutrishnimi gematomi vidkladennya solej omertvinnya tkanin tosho Takozh rozriznyayut gostre pidgostre ta hronichne zapalennya Gostre zapalennya zovnishnih pokriviv tila proyavlyayetsya v pochervoninni nabryaku pidvishennyam temperaturi v misci zapalennya ta porushennya funkcij urazhenih tkanin Pri hronichnomu zapalenni a takozh zapalenni vnutrishnih organiv sposterigayutsya ne vsi ci oznaki Za morfogenezom vidilyayut Eksudativne zapalennya harakterizuyetsya perevazhannyam sudinnoyi reakciyi j utvorennyam u vognishi zapalnogo eksudatu Produktivne proliferativne zapalennya rozvivayetsya pri trivalomu ushkodzhenni tkanin harakterizuyetsya perevazhannyam u vognishi zapalennya trivalogo rozmnozhennya klitin z utvorennyam klitinnogo infiltratu 4 Zapalennya skladayetsya z sudinnoyi reakciyi alteraciyi eksudaciyi ta proliferaciyi Sudinna reakciya polyagaye v korotkochasnomu zvuzhenni arteriol ta kapilyariv a potim yihnim posilenim rozshirennyam ta napovnennyam sudinna giperemiya Taki sudinni zmini obumovlyuyutsya nakopichennyam v misci zapalennya rechovin sho vplivayut na tonus sudinnoyi stinki acetilholin gistamin adeninnukleotidi Vnaslidok pidvishennyu proniknosti stinki sudin v tkanini sho yih otochuyut vihodit plazma ta lejkociti eksudaciya Alteraciya poshkodzhennya tkanin pri zapalenni obumovlyuyetsya zminoyu yihnoyi funkciyi ta strukturi vnaslidok chogo rozvivayutsya riznomanitni procesi vid distrofiyi do nekroza ye inicialnoyu pochatkovoyu fazoyu zapalennya V cij fazi vidbuvayetsya vikidannya biologichno aktivnih rechovin mediatoriv zapalennya yaki mozhut buti plazmovogo gumoralnogo i klitinnogo tkaninnogo pohodzhennya Mediatori plazmovogo pohodzhennya predstavniki kalikreyin kininovoyi sistemi zgortayuchoyi ta protizgortayuchoyi XII faktor abo faktor Hagemana plazmin i komplementarnoyi komponenti S3 S5 sistem Mediatori cih sistem pidvishuyut proniknist mikrosudin aktivizuyut hemotaksis polimorfno yadernih lejkocitiv fagocitoz i vnutrishnosudinnu koagulyaciyu 5 Mediatori klitinnogo pohodzhennya pov yazani z efektornimi klitinami bazofilami yaki vikidayut gistamin serotonin povilno reaguyuchu substanciyu anafilaksiyi ta in trombocitami yaki vidilyayut takozh lizosomni fermenti polimorfno yadernimi lejkocitami bagatimi na lejkokini lizosomni fermenti kationni bilki ta nejtralni proteazi 5 V takij tkanini vidbuvayetsya priskorenij obmin rechovin zokrema nadlishkove spozhivannya glyukozi pri nedostachi kisnyu sho prizvodit do acidozu Porushennya obminu rechovin viklikayut pidvishennya osmotichnogo ta onkotichnogo tisku Eksudaciya ce sudinna reakciya z utvorennyam eksudatu ta zapalnogo klitinnogo infiltratu yaka zavershuyetsya ochishennyam vognisha zapalennya vid zbudnikiv i zrujnovanih klitin 6 Na harakter eksudativnogo procesu vplivaye harakter zbudnika Eksudat za harakterom mozhe buti seroznim albumin plazmi krovi fibrinoznim bagatij na fibrinogen gnijnim z perevazhannyam lejkocitiv gnilnim gnilne peretvorennya eksudatu gemoragichnim pidvishena kilkist eritrocitiv kataralnim bagatij na sliz V zalezhnosti vid harakteru vipotu rozriznyayut rizni vidi eksudativnogo zapalennya serozne gnijne tosho Nakopichennya eksudatu obumovlyuye nabryak vnaslidok yakogo vinikaye zdavlennya nervovih zakinchen ta bil V procesi sudinnih zmin lejkociti vihodyat z sudinnogo rusla ta zdijsnyuyut fagocitoz Porushennya krovoobigu v misci zapalennya prizvodit do utvorennya trombiv sudin ta stiskannyu malenkih sudin nabryakom vnaslidok chogo zatrimuyetsya rozpovsyudzhennya shkidlivih agentiv v organizmi Zapalennya lokalizuye infekciyu v zoni proniknennya j obmezhuye yiyi proniknennya v organizmi Na foni eksudaciyi ta alteraciyi pochinayetsya proliferaciya rozmnozhennya klitin najbilsh virazhena v kincevih stadiya procesu zapalennya Potim pochinayetsya regeneraciya tkanin U fazu klitinnoyi proliferaciyi ta reparaciyi ushkodzhenoyi tkanini mikroskopichno sposterigayut rozmnozhennya klitin ta utvorennya klitinnih proliferativ u kinci vidbuvayetsya vidnovlennya pochatkovoyi strukturi tkanini abo formuvannya rubcya ta reparativne remodelyuvannya ushkodzhenoyi tkanini 7 Klasifikaciya RedaguvatiEksudativne zapalennya inflammatio exsudativa harakterizuyetsya perevazhannyam sudinnoyi reakciyi j utvorennyam u vognishi zapalnogo eksudatu Kataralne zapalennya inflammatio catarrhalis zapalennya slizovih obolonok vono suprovodzhuyetsya ryasnim vidilennyam slizistogo eksudatu vnaslidok gipersekreciyi slizovih zaloz Gnijne zapalennya inflammatio purulenta Gemoragichne zapalennya inflammatio haemorrhagica Serozne zapalennya inflammatio serosa Fibrinozne zapalennya inflammatio fibrinosa Gnilne zapalennya abo gangrenozne ihorozne inflammatio putrida rozvivayetsya yak prodovzhennya gnijnogo fibrinoznogo abo seroznogo zapalennya Mishane zapalennya Proliferativne zapalennya abo produktivne inflammatio productiva inflammatio proliferativa rozvivayetsya pri trivalomu ushkodzhenni tkanin harakterizuyetsya perevazhannyam u vognishi zapalennya trivalogo rozmnozhennya klitin z utvorennyam klitinnogo infiltratu Do nedavnogo chasu vidilyali she tretyu formu zapalennya alterativne Pri nomu yak vvazhalosya perevazhaye alteraciya a eksudaciya i proliferaciya proyavlyayutsya duzhe slabo abo vzagali ne virazheni Zaraz isnuvannya alterativnogo zapalennya bilshist patologiv zaperechuye na tij pidstavi sho v takih vipadkah nema sudinno mezenhimalnoyi reakciyi eksudaciyi i proliferaciyi yaka i skladaye sutnist zapalnoyi reakciyi tomu dorechnishe kazati pro nekroz Primitki Redaguvati a b V D Markovskij V O Tumanskij I V Sorokina ta in 2015 Patomorfologiya ukrayinska Kiyiv VSV Medicina s 175 ISBN 978 617 505 450 5 A I Strukov V V Syerov 2004 Patologichna anatomiya ukrayinska Harkiv Fakt s 164 ISBN 966 637 161 8 a b Ataman Oleksandr Vasilovich 2012 Patofiziologiya 1 tom ukrayinska Kiyiv Nova Kniga s 302 ISBN 978 966 382 421 5 V D Markovskij V O Tumanskij I V Sorokina 2015 Patomorfologiya ukrayinska Kiyiv Medicina s 179 185 ISBN 978 617 505 450 5 a b A I Strukov V V Syerov 2004 Patologichna anatomiya ukrayinska Harkiv Fakt s 166 ISBN 966 637 161 8 V D Markovskij V O Tumanskij I V Sorokina ta in 2015 Patomorfologiya ukrayinska Kiyiv VSV Medicina s 177 ISBN 978 617 505 450 5 V D Markovskij V O Tumanskij I V Sorokina ta in 2015 Patomorfologiya ukrayinska Kiyiv Medicina s 178 ISBN 978 617 505 450 5 Posilannya RedaguvatiZapalennya Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Zapalennya ros Literatura RedaguvatiZapalennya tipovij patologichnij proces Vid druge dop ta perer Regeda M S Bojchuk T S Bondarenko Yu I Regeda M M Lviv 2013 148 s Arhivovano 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zapalennya amp oldid 38415078