Гіперемія (від грец. Ὑπερ — «понад» і грец. αἷμα — «кров») — переповнення кров'ю судин кровоносної системи будь-якого органу або ділянки тіла. Розрізняють:
- активну гіперемію або артеріальну, залежну від збільшеного припливу артеріальної крові
- венозну (пасивну) гіперемію, зумовлену ускладненням відтоку венозної крові. Це збільшення кровонаповнення органа чи ділянки тканини в результаті утрудненого відтоку крові по венах.
| Гіпертермія | |
|---|---|
| Препарати | нафазолінd і tetrahydrozolined |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-9 | 780.99 |
| DiseasesDB | 4466 |
| MeSH | D006940 |
Причини активної гіперемії Редагувати
- механічні — посилена діяльність серця, зменшення атмосферного тиску (гіперемія шкіри при застосуванні кровоносних банок внаслідок розрідження в середині їх повітря)
- нервового походження — подразнення нервів, які розширюють кровоносні судини, (тонічна гіперемія) або параліч нервів, які звужують судини (паралітична гіперемія).
При активній гіперемії тканина набрякає і температура її підвищується. Це може відбутися також при посиленні лімфообігу.
Чинники венозної гіперемії Редагувати
- внутрішньосудинні (закупорка вен тромбом або емболом)
- позасудинні (здавлювання вен пухлиною, рубцем, збільшеною маткою, рідиною набряків)
- фактори самої судинної стінки (конституціональна слабкість еластичного апарату вен, недостатній розвиток і знижений тонус гладеньких м'язів їхніх стінок)
Джерела Редагувати
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2020) |
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона/акционерное издательское общество Ф. А. Брокгауз — И. А. Ефрон/Санкт-Петеррбург/(1890–1907)
- ↑ NDF-RT