Натуралізація — повне пристосування інтродукованих рослин чи тварин до нових умов життя.
Умови натуралізації
Натуралізація — природне явище, не пов'язане з цілеспрямованою діяльністю людини, утворення спонтанних місцевих популяцій. Воно означає повне закріплення акліматизованого виду (інтродуцента, чужорідного або адвентивного виду, іммігранта, антропофіта) в новому для нього регіоні, остаточне входження в нову, раніше чужу йому екосистему, формування властивої йому екологічної ніші. Обумовлена натуралізація набуванням місцевими популяціями чужорідного виду спеціальних адаптацій. В період натуралізації організм пристосовується не тільки до нових екологічних умов, але і до нового живого оточення — рослин і тварин, в тому числі мікроорганізмів і т. ін.
При натуралізації можливі зміни обміну речовин організмів, що визначаються їхньою нормою реакції, організми самостійно розмножуються в нових умовах без зміни генотипу, витримуючи конкуренцію аборигенних видів.
Непередбачувані і небажані наслідки такої інтродукції — інвазії. Наприклад, багато рослин-бур'янів і тварини-шкідників мають широку норму реакції генотипу і поширюються по різних районах земної кулі.
Приклади натуралізації
Прикладом натуралізації є значне поширення в Австралії завезених туди кролів. У тій же Австралії швидко натуралізувалася та стала справжнім лихом для вівчарства американська рослина з родини кактусових — опунція, що поширилася також в середземноморських країнах, на Канарських островах, Кавказі, в Південній Африці, Індії. Можна зустріти здичавілу опунцію і в Україні — на Південному березі Криму. Ще одна американська рослина — амброзія —поширилася в багатьох країнах, майже на всіх континентах. Це один із найнебезпечніших в Україні карантинних бур'янів-алергенів, який за останнє сторіччя пройшов усі етапи експансії: первинне проникнення, «розселення» та наступну натуралізацію.
Натуралізація інтродукованих видів
Герберт Сукопп та Ульріх Сукопп наводять дані про число інтродукованих і натуралізованих видів папоротей і квіткових рослин на Британських островах, в Німеччині та Нідерландах.
| × | Інтродуковані види | Натуралізовані види | % | в тому числі в природні рослинні угруповання |
|---|---|---|---|---|
| Британські острови | 32 000 | 332 | 1 % | немає даних |
| Німеччина | більше 12 000 | 385 | 3 % | 200 |
| Нідерланди | 7000 | 220 | 3 % | 75 |
Інші значення
Також натуралізація може означати:
- переселення рослин чи тварин з одних районів в інші, які не відрізняються умовами існування;
- повне виживання нового для певного виду різновиду, тобто зайняття ним екологічної ніші в угрупованні;
- процес повернення культурних рослин чи свійських тварин до проживання в природних угрупованнях.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 жовтня 2014.
- Sukopp, H., Sukopp, U., Ecological Long-term Effects of Cultigens Becoming Feral and Naturalization of Non-native Species, Experientia, 1993, vol. 49, pp. 210—218, (Birkhäuser Verlag, CH-4010 Basel / Switzerland). (англ.)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Словник української біологічної термінології / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, Л. О. Симоненко. — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — ISBN 978-966-1673-12-9., стор. 315
- Натурализация (биология) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Р. І. Бурда. Інтродукція рослин: окультурення та натуралізація // Промислова ботаніка. Збірник наукових праць. — Донецьк: Донецький ботанічний сад НАН України. — 2013. — Вип. 13. — 328 с.
- Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
Література
- Протопопова В. В. Натуралізація адвентивних рослин України // Український ботанічний журнал — 1988. — Т. 45, № 4. — С. 10-15.
- Протопопова В. В. Особенности натурализации адвентивных растений на Украине. // Пробл. изуч. адвент. фл. СССР: Мат-лы. совещ. (Москва, 1-3 февраля 1989 г.). — М.: Наука, 1989. — С. 59-60.