www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карантин Каранти н від італ quaranta сорок адміністративні та медико санітарні заходи на обмеження контактів інфікованої

Карантин

Каранти́н (від італ. quaranta — сорок) — адміністративні та медико-санітарні заходи на обмеження контактів інфікованої або підозрілої на інфікування особи (осіб), тварини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, на рівні країни або між державами, що застосовуються для запобігання поширенню деяких небезпечних інфекційних хвороб.

Сигнальний прапор, який називають «Жовтий Джек». Якщо судно входить у гавань під ним, це означає, що воно має стати у карантин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карантин (значення).

Історія Редагувати

Первинне слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» (італ. quarantena, від італ. quaranta giorni;— сорок днів). 1368 року 60-й венеціанський дож Андреа Контаріні видав указ про необхідність примусового поселення тих людей, що прибували до Венеції, на окраїні міста в спеціально відведених будинках протягом 40 днів з постійним спостереженням за ними. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у 1374 р., в італійському місті Реджія (італ. Rhegium — місто, яке було того часу резиденцією герцогів Модени) (провінція Модена).

Але лише наприкінці XVIII століття вкоренилось і друге значення цього слова — «власне будинок, в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування своє». Карантин при багатьох інфекційних хворобах, передусім натуральної віспі і чумі, до XX ст., як тепер зрозуміло зовсім невиправдано, тривав сорок днів, адже при найбільш заразних хворобах інкубаційний період триває значно менше. Карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема частину порту для прибулих суден.

XIX століття Редагувати

Епідемії жовтої гарячки спустошили міські громади Північної Америки протягом кінця XVIII — початку XIX століття. Епідемії холери та натуральної віспи тривали протягом ХІХ століття, а епідемії чуми досягли Гонолулу та Сан-Франциско з 1899 до 1901 року. Державні уряди, як правило, покладаються на кордон як географічний карантинний захід для контролю за переміщенням людей до охоплених епідемією територій та з них. Під час пандемії «іспанки», деякі громади запровадили захисну секвестрацію (іноді її називають «зворотним карантином»), щоб запобігти інфікуванню грипом здорового населення.

Ізоляція поселення в Румунії, жителі якого вважали, що лікарі отруюють людей, хоча насправді вони хворіли на холеру (1911)

До середини XIX століття Османська імперія створила карантинні станції, в тому числі в Анатолії та на Балканах. Наприклад, у порту Ізмір всі кораблі та їх вантаж оглядали, і в разі підозри на чуму, буксирували до окремих доків, а їхній персонал розміщувався в окремих будинках протягом певного періоду часу. У Фессалії, уздовж грецько-турецького кордону, всі мандрівники, що в'їжджають та виходять із Османської імперії, піддавалися карантину протягом 9–15 днів. Після появи чуми карантинні станції будуть мілітаризовані, а Османська армія залучила до прикордонного контролю перевірку на захворювання.

Міжнародні конвенції 1852—1927 Редагувати

Починаючи з 1852 р. було проведено декілька конференцій з участю європейських держав з метою уніфікувати заходи щодо запобігання поширення епідемій зі Сходу в межах Європи. Усі, окрім 1897 року, стосувалося поширення холери. Конференції у Парижі (1852), Константинополі (1866), Відні (1874) та Римі (1885), не дали бажаних результатів, проте на кожній з них розглядались питання зараження судна що прибувають з портів, і наближала до принципів, яким Велика Британія слідувала впродовж багато років. Ці конвенції дотримували такі країни як Іспанія, Португалія, Туреччина, Греція та Росія (а також англійські володіння того часу — Гібралтар, Мальта та Кіпр). Метою кожної міжнародної санітарної конвенції було зобов'язати уряди дотримуватись загальноприйнятого мінімуму профілактичних заходів, з можливістю подальших обмежень для окремих країн. Мінімум, визначений міжнародними конвенціями, був майже таким самим, як британська практика, яка в свою чергу була узгоджена з континентальними конвенціями у питаннях імпорту.

Венеціанська конвенція від 30 січня 1892 р. стосувалася холери, що поширювалась маршрутом через Суецький канал; Дрезденська конвенція від 15 квітня 1893 р. — холери в європейських країнах; Паризька від 3 квітня 1894 р. — з холерою в паломницькому русі; а Венеціанська від 19 березня 1897 р. була пов'язана із спалахом чуми на Сході, і ставила за мету на міжнародному рівні врегулювати заходи, покликані запобігти її поширенню в Європу. Додаткова конвенція була підписана в Парижі 3 грудня 1903 р.

17 січня 1912 року в Парижі було укладено багатосторонню міжнародну санітарну конвенцію. Ця конвенція була найбільш вичерпною і була призначена замінити всі попередні конвенції з цього питання. Її підписали 40 країн, конвенція налічувала 160 статей. 21 червня 1926 р. В Парижі була підписана ще одна багатостороння конвенція, яка замінила 1912 р. Її підписали 58 країн світу, конвенція налічувала 172 статті.

У Латинській Америці було укладено низку регіональних санітарних конвенцій. Така конвенція була укладена в Ріо-де-Жанейро 12 червня 1904 р. 21 квітня 1914 р. У Монтевідео було укладено санітарну конвенцію між урядами Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю. Конвенція стосувалась випадків холери, чуми та жовтої гарячки. Конвенція була ратифікована урядом Уругваю 13 жовтня 1914 року, парагвайським урядом 27 вересня 1917 року та бразильським урядом 18 січня 1921 року.

Також між європейськими державами були укладені санітарні конвенції. 24 червня 1922 р. була підписана радянсько-латвійська санітарна конвенція, на яку 18 жовтня 1923 р. були обмінені грамоти.. Двостороння санітарна конвенція була укладена між урядами Латвії та Польщі 7 липня 1922 р., щодо якої 7 квітня 1925 р. були обмінені грамоти.. Ще одна була укладена між урядами Німеччини та Польщі в Дрездені 18 грудня 1922 р. і набула чинності 15 лютого 1923 р.. Another one was signed between the governments of Poland and Romania on 20 December 1922. Ratifications were exchanged on 11 July 1923. Польський уряд також уклав таку конвенцію з радянським урядом 7 лютого 1923 р., набула чинності 8 січня 1924 р.5 вересня 1925 р. між урядами Польщі та Чехословаччини було укладено санітарну конвенцію, яку було ратифіковано 22 жовтня 1926 р. 9 липня 1926 р. між урядами Німеччини та Латвії була підписана конвенція, ратифікована 6 липня 1927 р..

Одним із перших питань, що розглядались у конвенціях з 1897 року, було встановлення інкубаційного періоду, що враховувався при плануванні адміністративних заходів. Як правило інкубаційний період визнавався коротким — 3-4 дні. Кожен уряд повинен був повідомити інші уряди про наявність чуми в межах декількох їх юрисдикцій і одночасно заявити про заходи профілактики, які проводяться для запобігання її розповсюдження. Зараженими вважалися ті райони, де хвороба переважала, натомість населені пункти в яких мали місце окремі випадки чуми не вважався зараженим, допоки захворювання не набувало поширення. Що стосується запобіжних заходів, які слід вжити на сухопутних кордонах, було вирішено, що під час поширення чуми кожна країна має повне право закривати свої сухопутні кордони. У Червоному морі було вирішено, що судно без хворих може пройти через Суецький канал і продовжити плавання в Середземномор'ї протягом інкубаційного періоду. Було також домовлено, що судна, що проходять через канал в карантині, повинні застосовувати світло як вдень так і вночі, а що пасажири можуть взяти карантин у цьому порту. Заражені судна, якщо на їх борту є лікар і та дезінфекційні засобами, мають право проходити через канал, за умови висадки лише хворих на чуму.

Міжнародні медико-санітарні правила про карантин Редагувати

У XXI столітті карантинні заходи чітко прописані в Міжнародних медико-санітарних правилах (ММСП) 2005 року. Відмінною особливістю нової редакції ММСП є новий список «інфекційних захворювань, які увійшли до переліку подій, що можуть являти собою надзвичайну ситуацію в системі охорони здоров'я в міжнародному масштабі».

Групи інфекційних хвороб, які регулюються ММСП 2005 р. Редагувати

Згідно з додатком № 2 ММСП-2005 він розділений на дві групи.

Термін «особливо небезпечні хвороби» в міжнародній медичній практиці не існує.

Терміни, що характеризують карантин в ММСП 2005 року Редагувати

Згідно з ММСП-2005

«Карантин — це обмеження діяльності і/або відокремлення від інших підозрілих на зараження осіб, які не є хворими, або підозрілих на зараження багажу, контейнерів, засобів перевезення чи товарів таким чином, щоб запобігти можливому поширенню інфекції чи контамінації».

У рамках цивільного захисту населення повний карантин — це сувора ізоляція осередка зараження (аж до застосування збройної охорони), організація постійного медичного спостереження і спеціального постачання населення. Карантинний режим вводять при виникненні будь-яких інфекційних хвороб на рівні установи, закладу, району тощо, а от на рівні цілої держави або міждержавний повний карантин може бути введений нині тільки у випадку виникнення легеневої форми чуми або появи натуральної віспи, що була ерадикована з природного середовища нашої планети, але можливо залишилась у вигляді лабораторних вірусних культур у арсеналі біологічної зброї деяких країн.

Є ще терміни, які використовують у міжнародній медичній практиці та їх визначено у ММСП 2005 р.

  • «Контамінація — це наявність інфекційного або токсичного агента на поверхні тіла людини чи тварини, в / або на продукті, виготовлених для вживання, чи на інших неживих предметах, включаючи засоби перевезення, що може становити ризик для здоров'я населення»;
  • «Ізоляція — це відокремлення хворих або заражених осіб чи контейнерів, засобів перевезення, багажу, товарів або поштових відправлень від інших таким чином, щоб запобігти поширенню інфекційної хвороби або контамінації»;
  • «Підозрілий на зараження — це термін, що застосовують стосовно особи, багажу, вантажів, контейнерів, засобів перевезення, товарів або поштових відправлень, які, за думкою країни-учасника, піддавалися або могли піддаватися ризику для здоров'я населення і можуть бути можливим джерелом поширення хвороби»;

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Da Mosto, Andrea. I Dogi di Venezia — Флоренция, 1983. ISBN 88-09-02881-3
  2. ЭСБЕ/Карантин Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.  (рос.)
  3. The Disastrous Cordon Sanitaire Used on Honolulu's Chinatown in 1900 [ 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.] www.slate.com, accessed 3 February 2020
  4. Mark Skubik, «Public Health Politics and the San Francisco Plague Epidemic of 1900—1904,» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Doctoral Thesis, San Jose State University, 2002 www.skubik.com, accessed 5 February 2020
  5. Peter Oliver Okin, "The Yellow Flag of Quarantine: An Analysis of the Historical and Prospective Impacts of Socio-Legal Controls Over Contagion, " [ 28 квітня 2020 у Wayback Machine.] Doctoral dissertation, University of South Florida, January 2012; p. 232, scholarcommons.usf.edu, accessed 5 February 2020
  6. Andrew Robarts. У Nukhet Varlik. Plague and Contagion in the Islamic Mediterranean. Arc Humanities Press. с. 236-7. 
  7. Текст конвенції 1903 р. [ 26 вересня 2012 у Wayback Machine.], accessed 5 February 2020
  8. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 4, pp. 282—413.
  9. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 78, pp. 230—349.
  10. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 5, pp. 394—441.
  11. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 38, pp. 10–55.
  12. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 37, pp. 318—339.
  13. Text in League of Nations Treaty Series, vo. 34, pp. 302—313.
  14. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 18, pp. 104—119.
  15. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 49, pp. 286—314.
  16. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 58, pp. 144—177.
  17. Text in League of Nations Treaty Series, vol. 63, pp. 322—361.

Джерела Редагувати

  • (рос.) Международные медико-санитарные правила 2005 года. 2-е издание.[1] [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karanti n vid ital quaranta sorok administrativni ta mediko sanitarni zahodi na obmezhennya kontaktiv infikovanoyi abo pidozriloyi na infikuvannya osobi osib tvarini vantazhu tovaru transportnogo zasobu naselenogo punktu na rivni krayini abo mizh derzhavami sho zastosovuyutsya dlya zapobigannya poshirennyu deyakih nebezpechnih infekcijnih hvorob Signalnij prapor yakij nazivayut Zhovtij Dzhek Yaksho sudno vhodit u gavan pid nim ce oznachaye sho vono maye stati u karantinU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karantin znachennya Zmist 1 Istoriya 1 1 XIX stolittya 1 1 1 Mizhnarodni konvenciyi 1852 1927 2 Mizhnarodni mediko sanitarni pravila pro karantin 2 1 Grupi infekcijnih hvorob yaki regulyuyutsya MMSP 2005 r 2 2 Termini sho harakterizuyut karantin v MMSP 2005 roku 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPervinne slovo karantin oznachalo chas sho trivaye sorok dniv ital quarantena vid ital quaranta giorni sorok dniv 1368 roku 60 j venecianskij dozh Andrea Kontarini vidav ukaz pro neobhidnist primusovogo poselennya tih lyudej sho pribuvali do Veneciyi na okrayini mista v specialno vidvedenih budinkah protyagom 40 dniv z postijnim sposterezhennyam za nimi 1 Isnuye takozh dumka sho vpershe karantinni zakoni buli vidani tilki u 1374 r v italijskomu misti Redzhiya ital Rhegium misto yake bulo togo chasu rezidenciyeyu gercogiv Modeni provinciya Modena 2 Ale lishe naprikinci XVIII stolittya vkorenilos i druge znachennya cogo slova vlasne budinok v yakomu priyizhdzhi iz zarazlivih misc musyat provoditi perebuvannya svoye Karantin pri bagatoh infekcijnih hvorobah peredusim naturalnoyi vispi i chumi do XX st yak teper zrozumilo zovsim nevipravdano trivav sorok dniv adzhe pri najbilsh zaraznih hvorobah inkubacijnij period trivaye znachno menshe Karantin takozh oznachaye u shirokomu vzhitku she j sporudu dlya izolyaciyi hvorih chi potencijno hvorih zokrema chastinu portu dlya pribulih suden XIX stolittya Redaguvati nbsp Epidemiyi zhovtoyi garyachki spustoshili miski gromadi Pivnichnoyi Ameriki protyagom kincya XVIII pochatku XIX stolittya Epidemiyi holeri ta naturalnoyi vispi trivali protyagom HIH stolittya a epidemiyi chumi dosyagli Gonolulu 3 ta San Francisko z 1899 do 1901 roku 4 Derzhavni uryadi yak pravilo pokladayutsya na kordon yak geografichnij karantinnij zahid dlya kontrolyu za peremishennyam lyudej do ohoplenih epidemiyeyu teritorij ta z nih Pid chas pandemiyi ispanki deyaki gromadi zaprovadili zahisnu sekvestraciyu inodi yiyi nazivayut zvorotnim karantinom shob zapobigti infikuvannyu gripom zdorovogo naselennya 5 nbsp Izolyaciya poselennya v Rumuniyi zhiteli yakogo vvazhali sho likari otruyuyut lyudej hocha naspravdi voni hvorili na holeru 1911 Do seredini XIX stolittya Osmanska imperiya stvorila karantinni stanciyi v tomu chisli v Anatoliyi ta na Balkanah Napriklad u portu Izmir vsi korabli ta yih vantazh oglyadali i v razi pidozri na chumu buksiruvali do okremih dokiv a yihnij personal rozmishuvavsya v okremih budinkah protyagom pevnogo periodu chasu U Fessaliyi uzdovzh grecko tureckogo kordonu vsi mandrivniki sho v yizhdzhayut ta vihodyat iz Osmanskoyi imperiyi piddavalisya karantinu protyagom 9 15 dniv Pislya poyavi chumi karantinni stanciyi budut militarizovani a Osmanska armiya zaluchila do prikordonnogo kontrolyu perevirku na zahvoryuvannya 6 Mizhnarodni konvenciyi 1852 1927 Redaguvati Pochinayuchi z 1852 r bulo provedeno dekilka konferencij z uchastyu yevropejskih derzhav z metoyu unifikuvati zahodi shodo zapobigannya poshirennya epidemij zi Shodu v mezhah Yevropi Usi okrim 1897 roku stosuvalosya poshirennya holeri Konferenciyi u Parizhi 1852 Konstantinopoli 1866 Vidni 1874 ta Rimi 1885 ne dali bazhanih rezultativ prote na kozhnij z nih rozglyadalis pitannya zarazhennya sudna sho pribuvayut z portiv i nablizhala do principiv yakim Velika Britaniya sliduvala vprodovzh bagato rokiv Ci konvenciyi dotrimuvali taki krayini yak Ispaniya Portugaliya Turechchina Greciya ta Rosiya a takozh anglijski volodinnya togo chasu Gibraltar Malta ta Kipr Metoyu kozhnoyi mizhnarodnoyi sanitarnoyi konvenciyi bulo zobov yazati uryadi dotrimuvatis zagalnoprijnyatogo minimumu profilaktichnih zahodiv z mozhlivistyu podalshih obmezhen dlya okremih krayin Minimum viznachenij mizhnarodnimi konvenciyami buv majzhe takim samim yak britanska praktika yaka v svoyu chergu bula uzgodzhena z kontinentalnimi konvenciyami u pitannyah importu Venecianska konvenciya vid 30 sichnya 1892 r stosuvalasya holeri sho poshiryuvalas marshrutom cherez Sueckij kanal Drezdenska konvenciya vid 15 kvitnya 1893 r holeri v yevropejskih krayinah Parizka vid 3 kvitnya 1894 r z holeroyu v palomnickomu rusi a Venecianska vid 19 bereznya 1897 r bula pov yazana iz spalahom chumi na Shodi i stavila za metu na mizhnarodnomu rivni vregulyuvati zahodi poklikani zapobigti yiyi poshirennyu v Yevropu Dodatkova konvenciya bula pidpisana v Parizhi 3 grudnya 1903 r 7 17 sichnya 1912 roku v Parizhi bulo ukladeno bagatostoronnyu mizhnarodnu sanitarnu konvenciyu 8 Cya konvenciya bula najbilsh vicherpnoyu i bula priznachena zaminiti vsi poperedni konvenciyi z cogo pitannya Yiyi pidpisali 40 krayin konvenciya nalichuvala 160 statej 21 chervnya 1926 r V Parizhi bula pidpisana she odna bagatostoronnya konvenciya yaka zaminila 1912 r Yiyi pidpisali 58 krayin svitu konvenciya nalichuvala 172 statti 9 U Latinskij Americi bulo ukladeno nizku regionalnih sanitarnih konvencij Taka konvenciya bula ukladena v Rio de Zhanejro 12 chervnya 1904 r 21 kvitnya 1914 r U Montevideo bulo ukladeno sanitarnu konvenciyu mizh uryadami Argentini Braziliyi Paragvayu ta Urugvayu 10 Konvenciya stosuvalas vipadkiv holeri chumi ta zhovtoyi garyachki Konvenciya bula ratifikovana uryadom Urugvayu 13 zhovtnya 1914 roku paragvajskim uryadom 27 veresnya 1917 roku ta brazilskim uryadom 18 sichnya 1921 roku Takozh mizh yevropejskimi derzhavami buli ukladeni sanitarni konvenciyi 24 chervnya 1922 r bula pidpisana radyansko latvijska sanitarna konvenciya na yaku 18 zhovtnya 1923 r buli obmineni gramoti 11 Dvostoronnya sanitarna konvenciya bula ukladena mizh uryadami Latviyi ta Polshi 7 lipnya 1922 r shodo yakoyi 7 kvitnya 1925 r buli obmineni gramoti 12 She odna bula ukladena mizh uryadami Nimechchini ta Polshi v Drezdeni 18 grudnya 1922 r i nabula chinnosti 15 lyutogo 1923 r 13 Another one was signed between the governments of Poland and Romania on 20 December 1922 Ratifications were exchanged on 11 July 1923 14 Polskij uryad takozh uklav taku konvenciyu z radyanskim uryadom 7 lyutogo 1923 r nabula chinnosti 8 sichnya 1924 r 15 5 veresnya 1925 r mizh uryadami Polshi ta Chehoslovachchini bulo ukladeno sanitarnu konvenciyu yaku bulo ratifikovano 22 zhovtnya 1926 r 16 9 lipnya 1926 r mizh uryadami Nimechchini ta Latviyi bula pidpisana konvenciya ratifikovana 6 lipnya 1927 r 17 Odnim iz pershih pitan sho rozglyadalis u konvenciyah z 1897 roku bulo vstanovlennya inkubacijnogo periodu sho vrahovuvavsya pri planuvanni administrativnih zahodiv Yak pravilo inkubacijnij period viznavavsya korotkim 3 4 dni Kozhen uryad povinen buv povidomiti inshi uryadi pro nayavnist chumi v mezhah dekilkoh yih yurisdikcij i odnochasno zayaviti pro zahodi profilaktiki yaki provodyatsya dlya zapobigannya yiyi rozpovsyudzhennya Zarazhenimi vvazhalisya ti rajoni de hvoroba perevazhala natomist naseleni punkti v yakih mali misce okremi vipadki chumi ne vvazhavsya zarazhenim dopoki zahvoryuvannya ne nabuvalo poshirennya Sho stosuyetsya zapobizhnih zahodiv yaki slid vzhiti na suhoputnih kordonah bulo virisheno sho pid chas poshirennya chumi kozhna krayina maye povne pravo zakrivati svoyi suhoputni kordoni U Chervonomu mori bulo virisheno sho sudno bez hvorih mozhe projti cherez Sueckij kanal i prodovzhiti plavannya v Seredzemnomor yi protyagom inkubacijnogo periodu Bulo takozh domovleno sho sudna sho prohodyat cherez kanal v karantini povinni zastosovuvati svitlo yak vden tak i vnochi a sho pasazhiri mozhut vzyati karantin u comu portu Zarazheni sudna yaksho na yih bortu ye likar i ta dezinfekcijni zasobami mayut pravo prohoditi cherez kanal za umovi visadki lishe hvorih na chumu Mizhnarodni mediko sanitarni pravila pro karantin RedaguvatiU XXI stolitti karantinni zahodi chitko propisani v Mizhnarodnih mediko sanitarnih pravilah MMSP 2005 roku Vidminnoyu osoblivistyu novoyi redakciyi MMSP ye novij spisok infekcijnih zahvoryuvan yaki uvijshli do pereliku podij sho mozhut yavlyati soboyu nadzvichajnu situaciyu v sistemi ohoroni zdorov ya v mizhnarodnomu masshtabi Grupi infekcijnih hvorob yaki regulyuyutsya MMSP 2005 r Redaguvati Zgidno z dodatkom 2 MMSP 2005 vin rozdilenij na dvi grupi Persha grupa hvorobi yaki ye nezvichajnimi i mozhut mati serjoznij vpliv na zdorov ya naselennya naturalna vispa poliomiyelit zumovlenij dikim poliovirusom lyudskij grip yakij sprichinyuye novij pidtip pandemichnij tyazhkij gostrij respiratornij sindrom TGRS abo angl SARS koronavirusna hvoroba 2019 tosho Druga grupa ce hvorobi bud yaku podiyu z yakimi zavzhdi ocinyuyut yak nebezpechnu oskilki ci infekciyi viyavili zdatnist chiniti serjoznij vpliv na zdorov ya naselennya i shvidko poshiryuvatisya v mizhnarodnih masshtabah holera legeneva forma chumi zhovta garyachka garyachka Lassa hvoroba yaku sprichinyuye virus Marburg hvoroba yaku sprichinyuye virus Ebola garyachka Zahidnogo Nilu hvoroba yaku sprichinyuye virus Zika Syudi zh MMSP 2005 vidnosyat infekcijni hvorobi yaki stanovlyat osoblivu nacionalnu ta regionalnu problemu garyachka denge dlya Aziyi ta Pivdennoyi Ameriki garyachka Rift Valli dlya Afriki meningokokova infekciya dlya krayin Centralnoyi Afriki meningitnij poyas Saudivskoyi Araviyi v period hadzhu Termin osoblivo nebezpechni hvorobi v mizhnarodnij medichnij praktici ne isnuye Termini sho harakterizuyut karantin v MMSP 2005 roku RedaguvatiZgidno z MMSP 2005 Karantin ce obmezhennya diyalnosti i abo vidokremlennya vid inshih pidozrilih na zarazhennya osib yaki ne ye hvorimi abo pidozrilih na zarazhennya bagazhu kontejneriv zasobiv perevezennya chi tovariv takim chinom shob zapobigti mozhlivomu poshirennyu infekciyi chi kontaminaciyi U ramkah civilnogo zahistu naselennya povnij karantin ce suvora izolyaciya oseredka zarazhennya azh do zastosuvannya zbrojnoyi ohoroni organizaciya postijnogo medichnogo sposterezhennya i specialnogo postachannya naselennya Karantinnij rezhim vvodyat pri viniknenni bud yakih infekcijnih hvorob na rivni ustanovi zakladu rajonu tosho a ot na rivni ciloyi derzhavi abo mizhderzhavnij povnij karantin mozhe buti vvedenij nini tilki u vipadku viniknennya legenevoyi formi chumi abo poyavi naturalnoyi vispi sho bula eradikovana z prirodnogo seredovisha nashoyi planeti ale mozhlivo zalishilas u viglyadi laboratornih virusnih kultur u arsenali biologichnoyi zbroyi deyakih krayin Ye she termini yaki vikoristovuyut u mizhnarodnij medichnij praktici ta yih viznacheno u MMSP 2005 r Kontaminaciya ce nayavnist infekcijnogo abo toksichnogo agenta na poverhni tila lyudini chi tvarini v abo na produkti vigotovlenih dlya vzhivannya chi na inshih nezhivih predmetah vklyuchayuchi zasobi perevezennya sho mozhe stanoviti rizik dlya zdorov ya naselennya Izolyaciya ce vidokremlennya hvorih abo zarazhenih osib chi kontejneriv zasobiv perevezennya bagazhu tovariv abo poshtovih vidpravlen vid inshih takim chinom shob zapobigti poshirennyu infekcijnoyi hvorobi abo kontaminaciyi Pidozrilij na zarazhennya ce termin sho zastosovuyut stosovno osobi bagazhu vantazhiv kontejneriv zasobiv perevezennya tovariv abo poshtovih vidpravlen yaki za dumkoyu krayini uchasnika piddavalisya abo mogli piddavatisya riziku dlya zdorov ya naselennya i mozhut buti mozhlivim dzherelom poshirennya hvorobi Div takozh RedaguvatiSamoizolyaciya Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Koronavirusna hvoroba 2019 v UkrayiniPrimitki Redaguvati Da Mosto Andrea I Dogi di Venezia Florenciya 1983 ISBN 88 09 02881 3 ESBE Karantin Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2013 ros The Disastrous Cordon Sanitaire Used on Honolulu s Chinatown in 1900 Arhivovano 9 zhovtnya 2018 u Wayback Machine www slate com accessed 3 February 2020 Mark Skubik Public Health Politics and the San Francisco Plague Epidemic of 1900 1904 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Doctoral Thesis San Jose State University 2002 www skubik com accessed 5 February 2020 Peter Oliver Okin The Yellow Flag of Quarantine An Analysis of the Historical and Prospective Impacts of Socio Legal Controls Over Contagion Arhivovano 28 kvitnya 2020 u Wayback Machine Doctoral dissertation University of South Florida January 2012 p 232 scholarcommons usf edu accessed 5 February 2020 Andrew Robarts U Nukhet Varlik Plague and Contagion in the Islamic Mediterranean Arc Humanities Press s 236 7 Tekst konvenciyi 1903 r Arhivovano 26 veresnya 2012 u Wayback Machine accessed 5 February 2020 Text in League of Nations Treaty Series vol 4 pp 282 413 Text in League of Nations Treaty Series vol 78 pp 230 349 Text in League of Nations Treaty Series vol 5 pp 394 441 Text in League of Nations Treaty Series vol 38 pp 10 55 Text in League of Nations Treaty Series vol 37 pp 318 339 Text in League of Nations Treaty Series vo 34 pp 302 313 Text in League of Nations Treaty Series vol 18 pp 104 119 Text in League of Nations Treaty Series vol 49 pp 286 314 Text in League of Nations Treaty Series vol 58 pp 144 177 Text in League of Nations Treaty Series vol 63 pp 322 361 Dzherela Redaguvati ros Mezhdunarodnye mediko sanitarnye pravila 2005 goda 2 e izdanie 1 Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiKarantin Arhivovano 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Karantin Arhivovano 20 listopada 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karantin amp oldid 38472155