Передкавказзя — територія на північ від Великого Кавказу, обмежена з півночі Кумо-Маницькою западиною, Сальсько-Маницьким пасмом[ru] та височиною Єргені, із заходу Азовським морем і Керченською протокою, зі сходу Каспійським морем.
- Довжина понад 900 км,
- Ширина до 300 км
Передкавказзя | |
45°00′ пн. ш. 43°30′ сх. д. / 45.000° пн. ш. 43.500° сх. д.Координати: 45°00′ пн. ш. 43°30′ сх. д. / 45.000° пн. ш. 43.500° сх. д. | |
Країна | Росія |
---|---|
Тип | географічний регіон |
Передкавказзя Передкавказзя (Росія) | |
Передкавказзя у Вікісховищі |
Геологічна будова
Значна територія Передкавказзя на півночі і у серединній частині має платформову структуру з герцинським складчастим фундаментом. Ця територія відноситься до епігерцинської Скіфської платформі. Вік складчастого фундаменту Західного і Середнього Передкавказзя ранньогерцинський, а вік геосінклінарного фундаменту північної частини Східного Передкавказзя — піздньогерцинський
У пониззі Кубані і Терека розташовані відповідно Індоло-Кубанська і Терсько-Кумська западини, що відносяться до крайового прогину Альпійської геосинклінальної області — альпійського передгірського прогину, ускладненого в середній частині платформною структурою з герцинським складчастим фундаментом.
Поверхня Передкавказзя складена антропогенними, неогеновими та палеогеновими осадовими відкладеннями. На Ставропольській височині товщі палеогену і неогену утворюють складчасті структури платформного типу. Складки Терського та Сунженського хребтів складаються з порід неогену і ускладнюють південне крило крайового прогину. У районі Кавмінвод[ru] знаходяться вулканічні масиви типу лаколітів.
Фізико-географічне районування
Орографічно Передкавказзя має поділ на:
- Західне Передкавказзя
- Кубансько-Приазовська низовина (на північ від Кубані)
- Прикубанська похила рівнина[ru] (на південь від нижньої Кубані)
- дельта Кубані та Таманський півострів (Приазовська дельтова низовина), що примикає до неї
- Середнє Передкавказзя
- Ставропольська височина (до 831 м)
- Терсько-Сунженська височина (Терсько-Сунженське межиріччя) з антиклінальними Сунженським (до 926 м) та Терським (593 м) хребтами (і розділеними між ними (хребтами) синклінальною Алханчуртською долиною)
- між ними (між височинами), на півдні — здіймаються серед рівнини куполовиді гори-лаколіти Мінераловодської групи:
- Машук[ru] — 992 м
- Бештау — 1402 м
- Залізна[ru] — 852 м
- Развалка[ru] — 926 м
- Змійка[ru] — 994 м
- Східне Передкавказзя
- Терсько-Кумська низовина
- Ногайський степ
- Прикаспійська низовина (Чорні землі)
Примітки
- Хаин В. Е. Новые данные по геологии Предкавказья и их значение для геологии Кавказа // Доклады АН СССР. — 1953. — Т. 90, вып. 2. — С. 132—133.
- ↑ Гвоздецкий Н. А. Кавказ. — М.: Гос. изд-во географической лит-ры, 1963. — 260 с.
Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Європи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |