Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.
Великий Кавказ | |
Країна | Росія, Грузія, Азербайджан |
---|---|
Гороутворення | Зіштовхнення плити Анатолійської і Євразійської плити |
Довжина | 1 100 км |
Ширина | до 180 км |
Найвища точка | Ельбрус |
- висота | 5 642 м |
Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя. | |
Великий Кавказ у Вікісховищі |
Географія
Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасом), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).
Великий Кавказ — регіон з великим сучасним зледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина зледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа 70 % від площі зледеніння). Значними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).
Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим значною мірою ендемічним рослинним і тваринним світом.
Великим Кавказом проходить державний кордон Російської Федерації з Грузією і Азербайджаном.
Вершини
Вершина | Висота, в м | Координати | Примітки |
---|---|---|---|
Ельбрус | 5642 | 43°21′11″ пн. ш. 42°26′13″ сх. д. / 43.35306° пн. ш. 42.43694° сх. д. | найвища точка Кавказу |
Дих-тау | 5204 | 43°03′09″ пн. ш. 43°07′53″ сх. д. / 43.05250° пн. ш. 43.13139° сх. д. | Безенгійська стіна |
Шхара | 5193 | 42°59′58″ пн. ш. 43°06′42″ сх. д. / 42.99944° пн. ш. 43.11167° сх. д. | найвища точка Грузії |
Коштан-тау | 5152 | 43°03′00″ пн. ш. 43°12′43″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.21194° сх. д. | Безенгійська стіна |
Пік Пушкина | 5100 | 43°00′51″ пн. ш. 43°04′12″ сх. д. / 43.01417° пн. ш. 43.07000° сх. д. | Безенгійська стіна |
Джанги (Джангитау) | 5085 | 43°01′18″ пн. ш. 43°03′17″ сх. д. / 43.02167° пн. ш. 43.05472° сх. д. | Безенгійська стіна |
Казбек | 5034 | 42°42′26″ пн. ш. 44°29′56″ сх. д. / 42.70722° пн. ш. 44.49889° сх. д. | |
Тетнулді | 4974 | 43°01′52″ пн. ш. 42°59′34″ сх. д. / 43.03111° пн. ш. 42.99278° сх. д. | Сванетія |
Катин-тау(Кагні-Тау) або Адишь | 4970 | 43°01′50″ пн. ш. 43°02′08″ сх. д. / 43.03056° пн. ш. 43.03556° сх. д. | Безенгійська стіна |
Пік Шота Руставелі | 4960 | 43°01′33″ пн. ш. 43°02′36″ сх. д. / 43.02583° пн. ш. 43.04333° сх. д. | Безенгійська стіна |
Мижиргі | 4928 | 43°03′00″ пн. ш. 43°10′00″ сх. д. / 43.05000° пн. ш. 43.16667° сх. д. | Безенгійська стіна |
Гистола | 4860 | 43°02′54″ пн. ш. 43°01′28″ сх. д. / 43.04833° пн. ш. 43.02444° сх. д. | Безенгійська стіна |
Ушба | 4690 | 43°07′37″ пн. ш. 42°38′56″ сх. д. / 43.12694° пн. ш. 42.64889° сх. д. | |
Тебулосмта | 4493 | 42°34′24″ пн. ш. 45°18′43″ сх. д. / 42.57333° пн. ш. 45.31194° сх. д. | найвища точка Чечні |
Базардюзю | 4485 | 41°12′40″ пн. ш. 47°51′47″ сх. д. / 41.21111° пн. ш. 47.86306° сх. д. | найвища точка Азербайджану |
Адай-Хох | 4408 | 42°44′50″ пн. ш. 43°52′01″ сх. д. / 42.74722° пн. ш. 43.86694° сх. д. | |
Диклосмта | 4285 | 42°29′32″ пн. ш. 45°46′51″ сх. д. / 42.49222° пн. ш. 45.78083° сх. д. | |
Шахдаг | 4243 | 41°16′21″ пн. ш. 48°00′16″ сх. д. / 41.27250° пн. ш. 48.00444° сх. д. | |
Туфандаг | 4191 | 41°09′40″ пн. ш. 47°59′30″ сх. д. / 41.16111° пн. ш. 47.99167° сх. д. | |
Шалбуздаг | 4142 | 41°20′01″ пн. ш. 47°47′50″ сх. д. / 41.33361° пн. ш. 47.79722° сх. д. | священна гора Дагестану |
Пшиш | 3790 | 43°24′ пн. ш. 41°07′ сх. д. / 43.400° пн. ш. 41.117° сх. д. | найвища точка Архизу |
Птиш | 3687 | 43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д. / 43.21694° пн. ш. 41.68333° сх. д. | Домбай |
Бабадаг | 3629 | 41°05′ пн. ш. 48°29′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 48.483° сх. д. | |
Псиш | 3535 | 43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д. / 43.21694° пн. ш. 41.68333° сх. д. | Архиз |
Клер | 3083 | 41°19′10″ пн. ш. 47°44′08″ сх. д. / 41.31944° пн. ш. 47.73556° сх. д. | |
Дамабаши | 2891 | 41°43′04″ пн. ш. 47°39′15″ сх. д. / 41.71778° пн. ш. 47.65417° сх. д. | |
Гумцидаг | 2655 | 41°56′48″ пн. ш. 47°42′03″ сх. д. / 41.94667° пн. ш. 47.70083° сх. д. | |
Гурциг | 2497 | 41°44′21″ пн. ш. 47°36′39″ сх. д. / 41.73917° пн. ш. 47.61083° сх. д. | |
Джабудаг | 2480 | 41°58′04″ пн. ш. 47°37′49″ сх. д. / 41.96778° пн. ш. 47.63028° сх. д. | |
Гульгулькіль | 1996 | 41°41′09″ пн. ш. 47°52′54″ сх. д. / 41.68583° пн. ш. 47.88167° сх. д. | |
Аутль | 1851 | 43°56′07″ пн. ш. 39°40′46″ сх. д. / 43.93528° пн. ш. 39.67944° сх. д. | |
Гульпенкала | 1797 | 41°59′00″ пн. ш. 47°44′30″ сх. д. / 41.98333° пн. ш. 47.74167° сх. д. | |
Еміркіль | 1032 | 41°41′12″ пн. ш. 48°00′37″ сх. д. / 41.68667° пн. ш. 48.01028° сх. д. |
- гірська система Шхельда, шість вершин висотою від 4100 м до 4320 м.
Льодовики
Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик Колка, Девдоракський льодовик представляють значну небезпеку.
Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.
Назва льодовика | Гірський вузол | Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м. | Найбільша довжина льодовика, в км | Площа льодовика, в км² |
---|---|---|---|---|
Безенгійський льодовик (сточище Череку) | Шхара, Дых-тау | 2080 | 19,6 | 36,2 |
Дих-су (сточище Черека) | Шхара, Дих-тау | 2070 | 13,3 | 34,0 |
Караугом (сточище Уруха) | Адай-хох | 1830 | 13,3 | 26,6 |
Цаннер (сточище Інгурі) | Тетнульд | 2390 | 10,1 | 28,8 |
Великий Азау (сточище Терека) | Ельбрус | 2500 | 10,1 | 19,6 |
- Цейський льодовик
Хребти
- Абхазький хребет
- Андійський хребет
- Ахцу
- Ачишхо
- Бзибський хребет
- Гагрський хребет
- Кодорський хребет
- Маркотхський хребет
- Сванетський хребет
- Скалістий хребет
- Тріалетський хребет
Перевали
Назва | Висота, в м | Координати | Дорога | Вододіл | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
Хрестовий | 2431 м | 42°30′00″ пн. ш. 44°27′11″ сх. д. / 42.50000° пн. ш. 44.45306° сх. д. | Воєнно-Грузинська дорога | з долини річки Терек в долину річки Арагві | |
Мамісонський | 2911 м | 42°42′05″ пн. ш. 43°47′28″ сх. д. / 42.70139° пн. ш. 43.79111° сх. д. | Воєнно-Осетинська дорога | р. Мамісондон - р. Чанчахі | |
Гойтхський | 409 м | 44°15′28″ пн. ш. 39°16′32″ сх. д. / 44.25778° пн. ш. 39.27556° сх. д. | Туапсе - Майкоп | ||
Псеашха (Псеашхо) | 2014 м | 43°43′50″ пн. ш. 40°23′17″ сх. д. / 43.73056° пн. ш. 40.38806° сх. д. | з басейна Мзимти в верхів'я Лаби | ||
Марухський | 2748 м | 43°38′ пн. ш. 41°37′ сх. д. / 43.633° пн. ш. 41.617° сх. д. | |||
Клухорський | 2782 м | 43°14′39″ пн. ш. 41°51′55″ сх. д. / 43.24417° пн. ш. 41.86528° сх. д. | Воєнно-Сухумська дорога | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | |
Нахарский | 2931 м | 43°13′33″ пн. ш. 41°55′19″ сх. д. / 43.22583° пн. ш. 41.92194° сх. д. | Сухуми - Черкеськ | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | |
Рокський | 2992 м | 42°36′42″ пн. ш. 44°08′08″ сх. д. / 42.61167° пн. ш. 44.13556° сх. д. | Воєнно-Осетинська дорога Транскавказька автомагістраль | з басейну Ардона в басейн річки Велика Ліахві | |
Кодорський | 2834 м | ||||
Сацхениський | з бассейна Алазані в басейн Аварського Койсу | з Кахетії в Дагестан | |||
Гудурський | 3084 м | з міста Закаталі в верхів'я р. Самур | |||
Салаватський | 2830 м | Воєнно-Ахтинська дорога | з басейну р. Карвансарачай в верхів'я р. Шинчай | ||
Алти-Агач | 1327 м | дорога з Шемахи в Кубу | |||
Маркотхський | 435 м | дорога з Новоросійська до Неберджаєвського водосховища |
Панорама
Література
- Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. ISBN 5-286-00959-X(рос.)
- Великий Кавказ [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] у Британській енциклопедії (англ.)
Це незавершена стаття з географії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |