Туапсе адиг Тӏуапсэ трансліт Thuapsə місто крайового підпорядкування і районний центр Туапсинського району Краснодарсько

44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д. / 44.100000000027776536626334° пн. ш. 39.08333333336077686226417427° сх. д.Координати: 44°06′00″ пн. ш. 39°05′00″ сх. д. / 44.100000000027776536626334° пн. ш. 39.08333333336077686226417427° сх. д.

Влада

Вебсторінка

tuapse.ru

Міський голова

Зверєв Володимир Костянтинович

Мапа

Туапсе

Туапсе у Вікісховищі

Археологія Редагувати

Сліди перших поселень людини на території міста мають вік близько 300 тис. років. Близько 3 тис. років до н. е. в районі жили племена, що побудували дольмени.

Історія Редагувати

Найраніша згадка адигейського слова Туапсе (від «туапсе» — «дворіччя», «місцевість, що лежить нижче злиття двох річок» — річка Туапсе, утворена злиттям двох гірських річок — Чиліпсі і Пшенахо зустрічається у VI–II століттях до н. е. (у грецькій транскрипції — Топсида). Вже тоді в цьому місці існувало поселення шапсугів, яке було великим центром работоргівлі.

З XV століття — поселення у складі Османської імперії.

У складі Російської імперії Редагувати

1829 — узбережжя відходить до Російської імперії по Адріанопольському мирному договору.
1838 — будівництво укріплення Вельямінівське (в честь генерала О. А. Вельяминова (1785–1838), в рамках Чорноморської укріпленої берегової лінії (через рік зруйновано шапсугами, відновлено).
1853 — в умовах Кримської війни росіяни змушені залишити укріплення, попередньо зруйнувавши його.
1857 — облаштування османської бази, яка постачала адигам зброю.
1859 — морський десант під командуванням майора Левашова руйнує османську базу.
1864 — загін генерала Геймана дійшов до Туапсе і опанував руїнами форту Вельяміновського.
1864 — депортація адигів (шапсугів, убихів тощо) до Османської імперії (див. Кавказьке мухаджирство). Район Туапсе — головний пункт морської евакуації.
1864 — початок заселення узбережжя російськими громадянами. У поселенні поселяються росіяни, вірмени, греки тощо.
1867 — будівництво маяка на мисі Кадош (в межах міста).
1875 — заснування цивільного поселення — Вельяміновський посад.
1895 — до поселення прокладено шосейні дороги «Новоросійськ–Сухум» і «Майкоп–Туапсе».
1896 — початок будівництва морського порту.
1897 — перейменування в посад Туапсе, окружний центр Чорноморської губернії.
1916 — посад отримав статус міста, проведена залізниця «Армавир–Туапсе».

1917–1920 під час Російської громадянської війни місто кілька разів переходить з рук в руки, було дуже зруйновано. Він належав Кубанській народній республіці, Грузинській демократичній республіці, Півдню Росії.

Радянська доба Редагувати

1928 — закінчення будівництва нафтопроводу Грозний — Туапсе за проектом академіка В. Г. Шухова, нафтопереробний завод і нафтовий пірс в морському порту.
1933 — порт Туапсе набуває Всесоюзне значення.
1937 В складі Краснодарського краю.
Жовтень 1941 — почалося будівництво Агойського аеродрому (за 8 км від центру міста); створено Туапсинська військово-морська база під командуванням контр-адмірала Жукова Г. В.
Під час Німецько-радянської війни місто дуже зруйновано. Згодом місто нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня (травень 1981), орденом Вітчизняної війни I ступеня (травень 1985). В 1943 місто почало відновлюватися. Збитки, завдані Туапсе в цінах 1943 становили понад 22 мільйонів. Повністю зруйновано 309 будинків, 719 вимагали капітального ремонту.
Наприкінці 1943 введено 2840 м²; житла, відновлені депо, електростанція, хлібозавод, м'ясокомбінат, фруктоварний і рибний завод.
1947 — почав працювати відновлений машинобудівний завод. Під керівництвом відомого архітектора А. В.Щусева розроблено генеральний план реконструкції Туапсе.
1949 — повернувся з евакуації нафтопереробний завод і дав першу продукцію.
1956 — введена в дію I черга Палацу культури моряків, відновлено стадіон «Водник», з Туапсе в Сочі прийшов перший пробний електровоз.
До 1970 введено в дію хлібозавод, броварня, винарня, м'ясокомбінат, взуттєва фабрика. Реконструюється судноремонтний завод та морської порт. На південному молу будується нафтоналивні причали, станція очищення баластових вод, побудований новий пасажирський причал, реконструюється нафтопірс і широкий мол.

Географія Редагувати

Місто на узбережжі Чорного моря у передгір'ях Головного Кавказького хребта. Гирло річок Туапсе і Паук. Великий морський порт. Залізнична станція Північно-Кавказької залізниці. Центр курортного району.

Клімат Редагувати

Клімат Туапсе
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	8,1	8,5	11,1	15,2	20,3	24,2	27,2	28,0	24,2	19,9	14,5	10,4	17,6
Середня температура, °C	4	5	7	11	16	20	23	23	19	14	10	6	13
Середній мінімум, °C	1,5	1,5	3,8	7,6	12,3	16,0	18,6	18,8	15,2	10,9	6,5	3,2	9,7
Температура води, °C	8,7	8,1	8,4	10,4	15,4	20	23,1	23,8	20,2	17,8	14,5	11,5	15,2
Норма опадів, мм	149	152	108	77	76	85	78	121	106	92	136	144	1324

Економіка Редагувати

В аграрній сфері в районі вирощують тютюн, краснодарський чай, фрукти і овочі.

У сфері промисловості в місті є об'єкти:

: вивезення нафти й нафтопродуктів.

За підсумками 2002, вантажообіг порту становив 17.9 мільйонів тонн, туапсинська гавань обслужила 13 тисяч суден. ВАТ «ТМТП» — оператор морського порту належить ВАТ «НЛМК» на 69,4 %;

Залізнична станція Туапсе Північно-Кавказької залізниці;
Туапсинський нафтопереробний завод, належить ВАТ «Роснефть»;
Нафтобаза, належить ВАТ «Роснефть»;
Велика сортувальна станція Північно-Кавказької залізниці;
Судноремонтний завод;
Машинобудівний завод (більше не існує, на його території здійснюється будівництво терміналу з перевалки та збереження скрапленого газу);
Підприємства харчової промисловості;
Підприємства з видобутку мергелю, вапняку, пісковику.

Освітні і культурні заклади Редагувати

Морський гідрометеорологічний технікум, педагогічне училище; краєзнавчий музей.

Відомі особистості Редагувати

У місті народились:

Абов Юрій Георгійович (* 1922) — російський фізик, член-кореспондент РАН, член-кореспондент АН СРСР
Вікторов Річард Миколайович (1929—1983) — радянський кінорежисер, сценарист
Драч Геннадій Володимирович (* 1942) — радянський і російський культуролог та історик.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.