www.wikidata.uk-ua.nina.az

Веніамін Тудельський Веніамін Беньямін Тудельський бен Йона з Тудели івр ב נ י מ ין מ ט ו ד ל ה вимовляється binjaˈmin m

Веніамін Тудельський

Веніамін (Беньямін) Тудельський, бен Йона з Тудели (івр. בִּנְיָמִין מִטּוּדֶלָה‎, вимовляється [binjaˈmin mituˈdela], араб. بنيامين التطيلي‎, ісп. Benjamín de Tudela; ймовірно 1130, Тудела, Наварра — 1173, Кастилія) — середньовічний єврейський письменник, історик та мандрівник. Завдяки своїй широкій ерудиції та знанням великої кількості мов залишив яскраві описи країн Західної Азії, що на сотні років випередили розповіді Марко Поло. Є головною єврейською постаттю середньовічної географічної та історичної науки.

Веніамін Тудельський
Ім'я при народженні בִּנְיָמִין מִטּוּדֶלָה
Народився 1130
Тудела, Наварра, Іспанія
Помер 1173
Кастильське королівство
Країна  Наваррське королівство
Національність єврей
Діяльність мандрівник, письменник
Галузь мандри[d]
Знання мов іврит, арабська і Navarrese Romanced
Magnum opus Masaʻot shel Rabi Binyamind
Конфесія юдей
Батько Йонах

Життєпис Редагувати

Реконструкуція маршруту подорожі

Народився в арагонському місті Тудела на півночі сучасної Іспанії в заможній юдейській родини торгівців. Дата народження достеменно невідома. Здобув гарну освіту, знав гебрейську, грецьку, латинську, арабську, арамейську мови.

У проміжку 1159—1165 років Веніамін вирушив в подорож до Палестини з північного сходу Піренейського півострова. За деякими відомостями причинами мандрівки були торговельні та релігійні справи, неодноразово виринає інтерес до торгівлі коралами та торгових шляхів їхнього розповсюдження. З іншого боку він склав докладний путівник для євреїв, які подорожують до Святої Землі, або для тих, хто рятується від гонінь і переїздить з одної громади до іншої. Щодо точного маршруту його подорожей існують певні наукові дискусії, ймовірно вони не відрізнялись від торговельних шляхів того часу. Спочатку він прибув до Таррагони, потім до Барселони. З Іспанії вирушив до Франції (через міста Каркассонн, Нарбонн, Безьє, Монпельє, Арль). Відпливши з порту Марселя, відвідав італійські міста: Геную, Лукку, Пізу, Рим. У Римі, як непрофесійний історик, докладно описав його старовину з позицій юдейської історії. Залишив опис напружених стосунків між єврейською громадою міста та тогочасним римським папою Олександром III. 1166 року продовжив рух на Схід через міста Апеннінського півострова Салерно, Амальфі, Мельфі, Беневенто, Отранто, Бриндізі. Слідом за цим переправився через острів Корфу на Балканській півострів до земель Візантійської імперії.

Промандрував узбережжям Коринфської затоки до Коринфа, далі на схід до затоки Воло, звідти морем до Салонік. Подорожуючи через Грецію залишив докладний опис діяльності єврейських шовкових цехів Фів, аграрної громади Кріса на схилах Парнасу у Фокіді. Деякий час мешкав у Костянтинополі, залишивши по тому найкращий опис життя міста XII століття. Відпливши з Костянтинополя, відвідав острови Егейського моря й потрапив на Кіпр. З Кіпру перебрався до Тарсуса в Малій Азії. Відвідав міста Антиохію, Сидон, Тир та Акко, що перебували під владою хрестоносців. Тогочасні топоніми Палестини від часто передає поширеною там французькою мовою (Хеврон, як Сен-Абрам де Брон). Веніамін залишив першу неарабську згадку про друзів Лівану. Впродовж 1168—1169 років, у пошуках ринків і збору інформації про копальні коштовного каміння, вирушив через Дамаск і Халеб до Мосула в Північній Месопотамії (Шинарі), звідки річкою Тигр доплив до Багдада. Проживши деякий час у столиці Халіфату, Веніамін залишив ряд замальовок життя великої гебрейскої громади та інших містян.

З Багдаду Веніамін Тудельський Євфратом вирушив до Басри на узбережжі Перської затоки. Після відвідин Суз (Шушану) вирушив у морську подорож навколо Аравійського півострова до Забіду в Ємені. Переправившись через Червоне море до Африки далі мандрував через терени сучасних Ефіопії та Еритреї вирушив до Нілу. Під час подорожі залишив опис численних юдейських громад, проте лінгвістичні труднощі не дозволяють більш-менш точно зіставити їх із сучасними топонімами в Африці. Нілом дістався Єгипту, побував в Олександрії (описав Олександрійський маяк, зруйнований землетрусом), деякий час мешкав у Каїрі (Фустат), бував на Синайському півострові. Слідом за цим через Північну Африку з порту Дамієтта дістався до Палермо на Сицилії й повернувся на Піренейський півострів 1173 року.

Помер, за різними відомостями, у Кастилії або рідному місті в той самий рік.

Праця Редагувати

Титульна сторінка «Мандрів Беньяміна Тудельського», виданих у Лейдені 1633 року

Веніамін Тудельський написав «Книгу подорожей» (ספר המסעות; «Sefer Masa'ot»), в якій містилися відомості з економіки, політики та демографії, а також навігації, відстаней між населеними пунктами, історичної хронології відвіданих земель, що стало цінним джерелом знань про XII століття. У цих розповідях виявляється одночасно як взаємозв'язок, так і вже достатня різноманітність тогочасних єврейських громад. У праці докладно показане інтелектуальне життя Провансу, Багдаду, функціонування синагог у Єгипті. За час свої мандрівок Веніамін побував загалом побував приблизно в 300 містах, про що залишив записи у свої шляхових щоденниках. Ці нотатки є важливим джерелом для історичної географії, вони містять багато інформації про життя єврейських громад у тогочасних європейських та азійських містах. На своєму шляху Веніамін зупинявся в єврейських громадах, з'ясовував їх чисельність, записував імена рабинів. Часто описує взаємну повагу між юдейськими і мусульманськими громадами на Близькому Сході. Особливу увагу привернуто до діяльності релігійних сект: самаритян в Палестині, караїмів у Костянтинополі, саббатеїв на Кіпрі. Веніамін надав один з найточніших ранніх описів руїн стародавньої Ніневії.

Під час подорожей зібрав численні етнографічні відомості про народи й країни, через які мандрував. Крім того, збирав розповіді інших мандрівників про Індію, Цейлон (Шрі-Ланку), Китай і Тибет, інформацію стосовно діяльності секти асасинів (аль-гашишин) в Лівані та кочових огузів. Веніамін Тудельський увів до європейських мов сучасний топонім на означення Китаю. Книга закінчується заідеалізованим описом життя євреїв у Північній Франції та Німеччині, ймовірно отриманим з чуток, а не з власної подорожі.

Хоча загалом відомості викладені Веніаміном у своїй праці сприймаються сучасними дослідниками як надійні й такі що отримані безпосередньо під час подорожі, в багатьох місцях вони наслідують помилки відомих йому древніших праць. Наприклад, він, слідом за Філосторгієм, Теодоретом і Самуелем бен Самсоном, невірно ототожнює біблійне місто Лаїш (Тель-Дан) з Панеадою (Цезарея Філіппа). У той час як античний історик Євсевій Кесарійський локалізує її більш точно, за 7 км від Панеади шляхом до Тиру.

Книга була дуже популярна, багаторазово переписувалася майже всіма європейськими мовами й використовувалась тогочасними істориками в якості історичного джерела. Латинський переклад його тексту був популярний в ренесансній Європі XVI століття. Вперше надрукована івритом 1543 року в Константинополі. У Російській імперії російською була видана 1881 року.

Пам'ять Редагувати

Відомий румунський мандрівник єврейського походження Ізраїль Йозеф Беньямін (1818—1864) взяв собі за псевдо «Веніамін Другий», на честь відомого попередника.

1878 року класик єврейської літератури Менделе Мойхер-Сфорім за мотивами твору Веніаміна написав їдишом лірико-сатиричний фантасмагоричний роман «Подорож Веніаміна Третього» (מסעות בנימין השלישי), що нагадує «Дон Кіхота» Сервантеса. Переклад і видання в Харкові українською здійснив Єфраїм Райцин 1934 року.

На честь Веніаміна Тудельського названо вулицю в колишньому єврейському кварталі (альхамі) міста Тудела, Іспанія. Його ім'я носить також середня школа в цьому місті. Також його іменем названа вулиця в єрусалимському районі Рехавія — «Рехов Біньямін Мітудела» (רחוב בנימין מטודלה).

Відомий ізраїльський поет Натан Альтерман свого часу написав вірш про Беньяміна з Тудели. Наомі Шемер поклала його слова на музику і її пісня часто звучала на ізраїльському радіо.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. BNE authority file
    d:Track:Q73504744
  2. ↑ La Vanguardia, La Vanguardia — Barcelona: La Vanguardia Ediciones, 1881. — ISSN 1133-4835
    d:Track:Q51993928d:Track:Q35710d:Track:Q1492d:Track:Q511533
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118838059 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  5. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  6. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. ↑ Jewish Virtual Library.
  8. ↑ Вениамин Тудельский, 2004.
  9. Shatzmiller, 1998, с. 338.
  10. Shatzmiller, 1998, с. 347.
  11. ↑ Fauvelle-Aymar, 2013.
  12. Roth, 1972.
  13. ↑ Hess, 1965.
  14. Kramer, 1963, с. 8..
  15. Provan, 2003, с. 181–183.
  16. Wilson, 2004, с. 150.
  17. Saulcy, 1854, с. 417–418.
  18. Saulcy, 1854, с. 418.
  19. Сфорім-Мойхер М., 1934.

Джерела Редагувати

  • Dulska, Anna K. Abrahamic Coexistence in the Twelfth-Century Middle East? Jews among Christians and Muslims in a Travel Account by a Navarrese Jew, Benjamin of Tudela // Journal of Beliefs & Values. — 2017. — 29 May. — DOI:10.1080/13617672.2017.1317520. з джерела 7 травня 2021. Процитовано 24 вересня 2020.
  • Fauvelle-Aymar, François-Xavier. Desperately Seeking the Jewish Kingdom of Ethiopia: Benjamin of Tudela and the Horn of Africa (Twelfth Century) // Speculum. — University of Chicago Press, 2013. — Vol. 88, no. 2 (April). — P. 383–404. — DOI:10.1017/S0038713413000857.
  • (англ.) Hess, Robert L. Hess // The Journal of African History. — 1965. — Т. 6, № 1. — С. 15–24. — DOI:10.1017/S0021853700005302.
  • (нім.) Kayserling, Meyer. Geschichte der Juden in Spanien und Portugal. — Hildesheim : Gerstenberg Verlag, 1978. — С. 81.
  • (англ.) Kramer, Samuel Noah. The Sumerians: Their History, Culture and Character. — University of Chicago Press, 1963. — С. 8.
  • (англ.) Provan, Iain William, V. Philips, Long, Longman, Tremper. A Biblical History of Israel. — London, 2003. — С. 181–183. — ISBN 978-0-664-22090-7.
  • (англ.) Roth, Cecil. Benjamin (Ben Jonah) of Tudela // Encyclopaedia Judaica. — N. Y. : Macmillan, 1972. — С. 535–538.
  • (англ.) Saulcy, Louis Félicien Joseph Caignart de; Warren, Edouard de (1854). (вид. second). London: Parry and M'Millan. с. 417–418. OCLC 797925862. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 24 вересня 2020. 
  • (англ.) Shatzmiller, Joseph. Jews, Pilgrimage, and the Christian Cult of Saints: Benjamin of Tudela and His Contemporaries // After Rome's Fall: Narrators and Sources of Early Medieval History. — Toronto : University of Toronto Press, 1998. — С. 337–347. — ISBN 978-0-8020-0779-7.
  • (англ.) Wilson, John Francis. Caesarea Philippi: Banias, the Lost City of Pan. — I. B. Tauris, 2004. — ISBN 1-85043-440-9.

Література Редагувати

  • (рос.) Вениамин Тудельский. Книга странствий // Три еврейских путешественника. — М. : Мосты культуры; Гешарим, 2004. — С. 57-256. — ISBN 5-93273-152-4.
  • Сфорім-Мойхер М. Мандри Веньямина Третього. — Х. : Радянська література, 1934. — 1934 с.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веніамін Тудельський
Вікіджерела містять текст із Encyclopædia Britannica (1911) стаття Benjamin of Tudela.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veniamin Benyamin Tudelskij ben Jona z Tudeli ivr ב נ י מ ין מ ט ו ד ל ה vimovlyayetsya binjaˈmin mituˈdela arab بنيامين التطيلي isp Benjamin de Tudela jmovirno 1130 Tudela Navarra 1173 Kastiliya serednovichnij yevrejskij pismennik istorik ta mandrivnik Zavdyaki svoyij shirokij erudiciyi ta znannyam velikoyi kilkosti mov zalishiv yaskravi opisi krayin Zahidnoyi Aziyi sho na sotni rokiv viperedili rozpovidi Marko Polo Ye golovnoyu yevrejskoyu postattyu serednovichnoyi geografichnoyi ta istorichnoyi nauki Veniamin TudelskijIm ya pri narodzhenni ב נ י מ ין מ ט ו ד ל הNarodivsya 1130 1 Tudela Navarra Ispaniya 2 Pomer 1173 3 4 5 Kastilske korolivstvoKrayina Navarrske korolivstvo 2 Nacionalnist yevrejDiyalnist mandrivnik pismennikGaluz mandri d 6 Znannya mov ivrit 2 6 arabska 2 i Navarrese Romanced 2 Magnum opus Masaʻot shel Rabi BinyamindKonfesiya yudejBatko Jonah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Pracya 3 Pam yat 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Literatura 8 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Rekonstrukuciya marshrutu podorozhiNarodivsya v aragonskomu misti Tudela na pivnochi suchasnoyi Ispaniyi v zamozhnij yudejskij rodini torgivciv 7 Data narodzhennya dostemenno nevidoma Zdobuv garnu osvitu znav gebrejsku grecku latinsku arabsku aramejsku movi U promizhku 1159 1165 rokiv Veniamin virushiv v podorozh do Palestini z pivnichnogo shodu Pirenejskogo pivostrova 7 Za deyakimi vidomostyami prichinami mandrivki buli torgovelni ta religijni spravi neodnorazovo virinaye interes do torgivli koralami ta torgovih shlyahiv yihnogo rozpovsyudzhennya 8 9 Z inshogo boku vin sklav dokladnij putivnik dlya yevreyiv yaki podorozhuyut do Svyatoyi Zemli abo dlya tih hto ryatuyetsya vid gonin i pereyizdit z odnoyi gromadi do inshoyi 10 Shodo tochnogo marshrutu jogo podorozhej isnuyut pevni naukovi diskusiyi jmovirno voni ne vidriznyalis vid torgovelnih shlyahiv togo chasu 11 Spochatku vin pribuv do Tarragoni potim do Barseloni Z Ispaniyi virushiv do Franciyi cherez mista Karkassonn Narbonn Bezye Monpelye Arl 8 Vidplivshi z portu Marselya vidvidav italijski mista Genuyu Lukku Pizu Rim 8 U Rimi yak neprofesijnij istorik dokladno opisav jogo starovinu z pozicij yudejskoyi istoriyi Zalishiv opis napruzhenih stosunkiv mizh yevrejskoyu gromadoyu mista ta togochasnim rimskim papoyu Oleksandrom III 7 1166 roku prodovzhiv ruh na Shid cherez mista Apenninskogo pivostrova Salerno Amalfi Melfi Benevento Otranto Brindizi Slidom za cim perepravivsya cherez ostriv Korfu na Balkanskij pivostriv do zemel Vizantijskoyi imperiyi 8 Promandruvav uzberezhzhyam Korinfskoyi zatoki do Korinfa dali na shid do zatoki Volo zvidti morem do Salonik Podorozhuyuchi cherez Greciyu zalishiv dokladnij opis diyalnosti yevrejskih shovkovih cehiv Fiv agrarnoyi gromadi Krisa na shilah Parnasu u Fokidi 8 Deyakij chas meshkav u Kostyantinopoli zalishivshi po tomu najkrashij opis zhittya mista XII stolittya 7 Vidplivshi z Kostyantinopolya vidvidav ostrovi Egejskogo morya j potrapiv na Kipr 8 Z Kipru perebravsya do Tarsusa v Malij Aziyi Vidvidav mista Antiohiyu Sidon Tir ta Akko sho perebuvali pid vladoyu hrestonosciv 7 Togochasni toponimi Palestini vid chasto peredaye poshirenoyu tam francuzkoyu movoyu Hevron yak Sen Abram de Bron Veniamin zalishiv pershu nearabsku zgadku pro druziv Livanu 7 Vprodovzh 1168 1169 rokiv u poshukah rinkiv i zboru informaciyi pro kopalni koshtovnogo kaminnya 12 virushiv cherez Damask i Haleb do Mosula v Pivnichnij Mesopotamiyi Shinari zvidki richkoyu Tigr dopliv do Bagdada 13 Prozhivshi deyakij chas u stolici Halifatu Veniamin zalishiv ryad zamalovok zhittya velikoyi gebrejskoyi gromadi ta inshih mistyan 8 Z Bagdadu Veniamin Tudelskij Yevfratom virushiv do Basri na uzberezhzhi Perskoyi zatoki Pislya vidvidin Suz Shushanu virushiv u morsku podorozh navkolo Aravijskogo pivostrova do Zabidu v Yemeni Perepravivshis cherez Chervone more do Afriki dali mandruvav cherez tereni suchasnih Efiopiyi ta Eritreyi virushiv do Nilu Pid chas podorozhi zalishiv opis chislennih yudejskih gromad prote lingvistichni trudnoshi ne dozvolyayut bilsh mensh tochno zistaviti yih iz suchasnimi toponimami v Africi 11 Nilom distavsya Yegiptu pobuvav v Oleksandriyi opisav Oleksandrijskij mayak zrujnovanij zemletrusom deyakij chas meshkav u Kayiri Fustat buvav na Sinajskomu pivostrovi 8 Slidom za cim cherez Pivnichnu Afriku z portu Damiyetta distavsya do Palermo na Siciliyi j povernuvsya na Pirenejskij pivostriv 1173 roku 8 Pomer za riznimi vidomostyami u Kastiliyi abo ridnomu misti v toj samij rik 7 Pracya Redaguvati nbsp Titulna storinka Mandriv Benyamina Tudelskogo vidanih u Lejdeni 1633 rokuVeniamin Tudelskij napisav Knigu podorozhej ספר המסעות Sefer Masa ot v yakij mistilisya vidomosti z ekonomiki politiki ta demografiyi a takozh navigaciyi vidstanej mizh naselenimi punktami istorichnoyi hronologiyi vidvidanih zemel sho stalo cinnim dzherelom znan pro XII stolittya U cih rozpovidyah viyavlyayetsya odnochasno yak vzayemozv yazok tak i vzhe dostatnya riznomanitnist togochasnih yevrejskih gromad 11 13 U praci dokladno pokazane intelektualne zhittya Provansu Bagdadu funkcionuvannya sinagog u Yegipti 7 Za chas svoyi mandrivok Veniamin pobuvav zagalom pobuvav priblizno v 300 mistah pro sho zalishiv zapisi u svoyi shlyahovih shodennikah Ci notatki ye vazhlivim dzherelom dlya istorichnoyi geografiyi voni mistyat bagato informaciyi pro zhittya yevrejskih gromad u togochasnih yevropejskih ta azijskih mistah 13 Na svoyemu shlyahu Veniamin zupinyavsya v yevrejskih gromadah z yasovuvav yih chiselnist zapisuvav imena rabiniv 13 7 Chasto opisuye vzayemnu povagu mizh yudejskimi i musulmanskimi gromadami na Blizkomu Shodi 8 Osoblivu uvagu privernuto do diyalnosti religijnih sekt samarityan v Palestini karayimiv u Kostyantinopoli sabbateyiv na Kipri 7 Veniamin nadav odin z najtochnishih rannih opisiv ruyin starodavnoyi Nineviyi 14 Pid chas podorozhej zibrav chislenni etnografichni vidomosti pro narodi j krayini cherez yaki mandruvav Krim togo zbirav rozpovidi inshih mandrivnikiv pro Indiyu Cejlon Shri Lanku Kitaj i Tibet informaciyu stosovno diyalnosti sekti asasiniv al gashishin v Livani ta kochovih oguziv 7 Veniamin Tudelskij uviv do yevropejskih mov suchasnij toponim na oznachennya Kitayu 7 Kniga zakinchuyetsya zaidealizovanim opisom zhittya yevreyiv u Pivnichnij Franciyi ta Nimechchini jmovirno otrimanim z chutok a ne z vlasnoyi podorozhi Hocha zagalom vidomosti vikladeni Veniaminom u svoyij praci sprijmayutsya suchasnimi doslidnikami yak nadijni j taki sho otrimani bezposeredno pid chas podorozhi v bagatoh miscyah voni nasliduyut pomilki vidomih jomu drevnishih prac Napriklad vin slidom za Filostorgiyem Teodoretom i Samuelem ben Samsonom nevirno ototozhnyuye biblijne misto Layish Tel Dan z Paneadoyu Cezareya Filippa 15 16 17 U toj chas yak antichnij istorik Yevsevij Kesarijskij lokalizuye yiyi bilsh tochno za 7 km vid Paneadi shlyahom do Tiru 18 Kniga bula duzhe populyarna bagatorazovo perepisuvalasya majzhe vsima yevropejskimi movami j vikoristovuvalas togochasnimi istorikami v yakosti istorichnogo dzherela Latinskij pereklad jogo tekstu buv populyarnij v renesansnij Yevropi XVI stolittya Vpershe nadrukovana ivritom 1543 roku v Konstantinopoli U Rosijskij imperiyi rosijskoyu bula vidana 1881 roku Pam yat RedaguvatiVidomij rumunskij mandrivnik yevrejskogo pohodzhennya Izrayil Jozef Benyamin 1818 1864 vzyav sobi za psevdo Veniamin Drugij na chest vidomogo poperednika 1878 roku klasik yevrejskoyi literaturi Mendele Mojher Sforim za motivami tvoru Veniamina napisav yidishom liriko satirichnij fantasmagorichnij roman Podorozh Veniamina Tretogo מסעות בנימין השלישי sho nagaduye Don Kihota Servantesa Pereklad i vidannya v Harkovi ukrayinskoyu zdijsniv Yefrayim Rajcin 1934 roku 19 Na chest Veniamina Tudelskogo nazvano vulicyu v kolishnomu yevrejskomu kvartali alhami mista Tudela Ispaniya 7 Jogo im ya nosit takozh serednya shkola v comu misti Takozh jogo imenem nazvana vulicya v yerusalimskomu rajoni Rehaviya Rehov Binyamin Mitudela רחוב בנימין מטודלה Vidomij izrayilskij poet Natan Alterman svogo chasu napisav virsh pro Benyamina z Tudeli Naomi Shemer poklala jogo slova na muziku i yiyi pisnya chasto zvuchala na izrayilskomu radio Div takozh RedaguvatiIbn BattutaPrimitki Redaguvati BNE authority file d Track Q73504744 a b v g d La Vanguardia La Vanguardia Barcelona La Vanguardia Ediciones 1881 ISSN 1133 4835 d Track Q51993928d Track Q35710d Track Q1492d Track Q511533 Deutsche Nationalbibliothek Record 118838059 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 NUKAT 2002 d Track Q11789729 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 a b Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g d e zh i k l m n p Jewish Virtual Library a b v g d e zh i k l Veniamin Tudelskij 2004 Shatzmiller 1998 s 338 Shatzmiller 1998 s 347 a b v Fauvelle Aymar 2013 Roth 1972 a b v g Hess 1965 Kramer 1963 s 8 Provan 2003 s 181 183 Wilson 2004 s 150 Saulcy 1854 s 417 418 Saulcy 1854 s 418 Sforim Mojher M 1934 Dzherela RedaguvatiDulska Anna K Abrahamic Coexistence in the Twelfth Century Middle East Jews among Christians and Muslims in a Travel Account by a Navarrese Jew Benjamin of Tudela Journal of Beliefs amp Values 2017 29 May DOI 10 1080 13617672 2017 1317520 Arhivovano z dzherela 7 travnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2020 Fauvelle Aymar Francois Xavier Desperately Seeking the Jewish Kingdom of Ethiopia Benjamin of Tudela and the Horn of Africa Twelfth Century Speculum University of Chicago Press 2013 Vol 88 no 2 April P 383 404 DOI 10 1017 S0038713413000857 angl Hess Robert L Hess The Journal of African History 1965 T 6 1 S 15 24 DOI 10 1017 S0021853700005302 nim Kayserling Meyer Geschichte der Juden in Spanien und Portugal Hildesheim Gerstenberg Verlag 1978 S 81 angl Kramer Samuel Noah The Sumerians Their History Culture and Character University of Chicago Press 1963 S 8 angl Provan Iain William V Philips Long Longman Tremper A Biblical History of Israel London 2003 S 181 183 ISBN 978 0 664 22090 7 angl Roth Cecil Benjamin Ben Jonah of Tudela Encyclopaedia Judaica N Y Macmillan 1972 S 535 538 angl Saulcy Louis Felicien Joseph Caignart de Warren Edouard de 1854 Narrative of a Journey Round the Dead Sea and in the Bible Lands in 1850 and 1851 Including an Account of the Discovery of the Sites of Sodom and Gomorrah vid second London Parry and M Millan s 417 418 OCLC 797925862 Arhiv originalu za 17 lipnya 2020 Procitovano 24 veresnya 2020 angl Shatzmiller Joseph Jews Pilgrimage and the Christian Cult of Saints Benjamin of Tudela and His Contemporaries After Rome s Fall Narrators and Sources of Early Medieval History Toronto University of Toronto Press 1998 S 337 347 ISBN 978 0 8020 0779 7 angl Wilson John Francis Caesarea Philippi Banias the Lost City of Pan I B Tauris 2004 ISBN 1 85043 440 9 Literatura Redaguvati ros Veniamin Tudelskij Kniga stranstvij Tri evrejskih puteshestvennika M Mosty kultury Gesharim 2004 S 57 256 ISBN 5 93273 152 4 Sforim Mojher M Mandri Venyamina Tretogo H Radyanska literatura 1934 1934 s Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veniamin TudelskijVikidzherela mistyat tekst iz Encyclopaedia Britannica 1911 stattya Benjamin of Tudela Benjamin of Tudela angl arh 24 veresnya 2020 roku jewishvirtuallibrary org Jewish Virtual Library Data zvernennya 24 veresnya 2020 roku Lazar Medovar Puteshestvennik iz Tudely Lehaim 1999 T 89 9 sentyabr Arhivovano z dzherela 3 serpnya 2020 Procitovano 25 09 2020 Tvori Benyamina z Tudeli u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Veniamin Tudelskij u Internet arhivi Videolekciya pro Benyamina z Tudeli Arhivovano 21 sichnya 2018 u Wayback Machine vid Genri Abramsona Koledzh Touro Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veniamin Tudelskij amp oldid 40698990