www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ніневія Ніне вія аккад Ninwe новоарам ܢ ܢܘ ܐ івр נינוה Nīnewē грец Νινευη лат Nineve араб نينوى Naīnuwa давньоассирійськ

Ніневія

Ніне́вія (аккад. Ninwe; новоарам. ܢܸܢܘܵܐ; івр. נינוה‎, Nīnewē; грец. Νινευη; лат. Nineve; араб. نينوى‎, Naīnuwa) — давньоассирійське місто у Верхній Месопотамії, розташоване на околиці Мосулу в сучасному північному Іраку. Розташоване на східному березі річки Тигр, було столицею та найбільшим містом Новоассирійської імперії, а також найбільшим містом у світі протягом кількох десятиліть. Сьогодні це загальна назва половини Мосулу, що лежить на східному березі Тигру, і від цього назва його провінції Ніневія. Руїни міста збереглися на протилежному березі річки від міста Мосул у сучасному Іраку.

Ніневія
Країна  Ірак
Є столицею або адмінцентром для Ассирія
Адміністративна одиниця Мосул
Геодані Data:Nineveh.map
Час/дата припинення існування 612 до н. е.
Статус спадщини Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Критерій Світової спадщини (2005) (i)d, (ii)d, (iii)d, (iv)d, (v)d і (vi)d
 Ніневія у Вікісховищі

Координати: 36°22′00″ пн. ш. 43°09′00″ сх. д. / 36.366667000027774747650° пн. ш. 43.15000000002777369445539080° сх. д. / 36.366667000027774747650; 43.15000000002777369445539080

Ніневія у 1990 році

Було найбільшим містом у світі протягом приблизно п'ятдесяти років до 612 року до Р.Х., коли після жорстокого періоду громадянської війни в Ассирії воно було розграбоване[en] коаліцією його колишніх підданих народів, включаючи вавилонян, мідійців, персів, скіфів та кіммерійців. Місто більше ніколи не було політичним чи адміністративним центром, але до пізньої античності воно було резиденцією християнського єпископа. У середні віки занепало відносно Мосула і було переважно покинуто у XIII столітті по Р.Х.

Його руїни лежать через річку від сучасного великого міста Мосул, в іракській мухафазі Ніневія. Два великих теля, у межах муру — Тель-Куюнджик та Тель-Набі-Юнус, місце святині Йони, пророка, який проповідував у Ніневії. Розкопано велику кількість ассирійської скульптури[en] та інших артефактів, що зараз знаходяться в музеях по всьому світу.

Назва Редагувати

Українська назва «Ніневія» походить від латинського Ninive та грецької Септуагінти (Νινευή) (Νινευή) під впливом біблійного івриту Nīnəweh (נִינְוֶה), від аккадського Ninua (вар. Ninâ) або давньовавилонського нінуви. Початкове значення імені не з'ясоване, але, можливо, воно стосувалося богині -покровительки. Клинописне для Ніни (𒀏) — риба всередині будинку (пор. арамейське нуна, «риба»). Можливо, це просто означало «Місце риби» або вказувало на богиню, пов'язану з рибою або Тигром, можливо, спочатку хуритського походження. Пізніше місто було присвячене богині Іштар Ніневійській, а Ніна — одне з шумерських та ассирійських імен цієї богині

Крім того, слово נון/נונא у старовинному Вавилоні відноситься до родини риб Anthiinae, що далі вказує на можливість асоціації між назвою Ніневія та рибою.

Місто також було відоме як Ninuwa на мові міста Марі; Нінава на арамейській мові; ܢܸܢܘܵܐ на сирійській мові; та Nainavā (نینوا) на перській мові.

Набі Юнус по-арабськи означає 'пророк Йона'. За словами Лайярда, Kuyunjiq було турецькою назвою, а араби його називали Armousheeah, і вважають, що він має певний зв’язок із династією Кара-Коюнлу. Ці топоніми відносяться до областей на північ та південь від потоку Хоср відповідно: Куюнджік — назва всього північного сектору, оточеного міськими стінами, і переважає великий (35 га) курган Тель-Куюнджик, тоді як Набі (або частіше Небі) Юнус — південний сектор навколо мечеті пророка Юнуса/Йони, який розташований на Тель-Небі Юнус.

Історія Редагувати

Ніневія вперше згадується приблизно в 1800 до н. е. як центр поклоніння богині Іштар, чим зумовлювалася важливість міста в ті древні часи. До середини XIV століття до н. е. Ніневія була васалом Мітанні, аж доки ассирійський Ашшур не повалив державу Мітанні. У другому тисячолітті до н. е. Ніневія залишалася провінційним ассирійським містечком. Розквіт міста почався тільки в новій ассирійській імперії при Ашшур-назір-апалі II. Ассирійські правителі продовжували розбудовувати й прикрашати місто, але справжньої величі воно набуло при Сеннаххерібі. Він перебудував місто й спорудив у ньому «палац, рівного якому немає у світі». Загальний план палацу майже до кінця встановлено. Він мав розміри 503 на 242 метри і висоту 20 метрів, в ньому було принаймні 80 кімнат, багато з них були прикрашені статуями. В палаці знайдено велике число клинописних табличок, що належали до бібліотеки Ашшурбаніпала. Головні входи прикрашали великі фігури крилатих левів та биків з людськими головами вагою до 30 т. Загальна довжина барельєфів у палаці була 3000 метрів. Серед зображень інформація про те, як будували палац, як вирізали монументи й транспортували їх баржею. На барельєфах є також численні зображення сцен битви та полювання. Правитель похвалявся своїми військовими успіхами й завоюваннями.

У ті часи Ніневія займала площу в сім квадратних кілометрів, в її мурах було 15 великих воріт. Воду до міста постачала складна система із 18 каналів. Кілька секцій акведука знайдені на віддалі 65 км від міста. На навколишніх землях проживало від 100 до 150 тис. людей, що вдвічі перевищувало населення тогочасного Вавилона.

Велич Ніневії тривала недовго. Приблизно з 630 до н. е. Новоассирійська держава почала слабнути. На Ніневію стали зазіхати мідяни. Разом із вавилонянами, скіфами і еламітами, вони завдали важкого удару в 625 до н. е., а в 612 до н. е. Ніневія впала й була зрівняна із землею. Ті мешканці міста, хто не встиг утекти до західних ассирійських володінь, були або вбиті або виведені в полон. Археологи знайшли на місці розкопок чимало непохованих скелетів. Незабаром Ассирія зникла з карти, а її землі розділили між собою Мідія та Вавилон.

Рання історія Редагувати

Бронзова голова аккадського правителя, виявлена ​​в Ніневії в 1931 р., ймовірно зображує Саргона батька Маніштусу, бл. 2270 р. до Р.Х., музей Іраку. Лейденський музей.

Ніневія була одним з найстаріших і найбільших міст античності. Пізніші тексти елліністичного періоду пропонували однойменного Ніна як засновника Νίνου πόλις (Нінополіс), хоча для цього немає історичних підстав. Буття 10:11 говорить 'Німрод', можливо, означає Саргон I, побудував Ніневією. Ніневія була одним із багатьох центрів регіонального розвитку Верхньої Месопотамії. Ця територія визначається як рівнини, де можливо багарне рільництво. Прямує вузькою смугою від сирійського узбережжя до гір Загрос. Обмежена пустелями на півдні та горами на півночі. Культурні практики, технології та економіка в цьому регіоні були спільними, і вони йшли за подібною траєкторією з часів неоліту.

Неоліт Редагувати

Печери в горах Загрос на північ від Ніневії використовувалися як поселення PPNA, найвідоміша — печера Шанідар. Власне Ніневія була заснована ще в 6000 році до Р. Х. у пізньому неоліті. Вертикальне електричне зондування у Ніневії виявило шари ґрунту, датовані ранньою епохою археологічної культури Гасуни[en]. Розвиток культураи Ніневії відбувалось паралельно Тепе-Гавра[en] та Тель-Арпачія[en] за декілька кілометрів на північний схід. Ніневія була типовим фермерським селом Халафського періоду.

Халколіт Редагувати

В 5000 р. до Р.Х. Ніневія перейшла від Халафської культури до Убейдської. У період пізнього халколіту Ніневія була одним з небагатьох убейдських сіл у Верхній Месопотамії, що стали протомістом: Угарит, Брак, Гамукар, Ербіль, Алеппо та регіонально в Сузах, Еріді, Ніппурі. В 4500–4000 роках до Р.Х. площа міста зросла до 40 га. За даними генетичних досліджень, гасуліанці[en], що мігрували до Ханаану близько 4800 р. до Р. Х., прибули з гір Загрос на північний схід від Ніневії.

Велика площа Ніневії помітна у розповсюдженні технології виробництва металу на Близькому Сході як перше місце за межами Анатолії для виплавки міді. В Тель-Арпачія знайдено найстаріші залишки виплавки міді, а в Тепе-Гава — залишки найстарішої металообробки. Мідь надходила з шахт в Ергані[en].

Рання бронзова доба Редагувати

Ніневія стала торговою колонією Урука під час експансії Уруку через її розташування як найвищої судноплавної точки на Тигрі. Він був сучасним і мав подібну функцію до Габуби-Кабіри[en] на Євфраті. До 3000 року до Р. Х. кішська цивілізація[en] поширилася на Ніневію. У цей час головний храм Ніневії стає відомим як храм Іштар, присвячений семітській богині Іштар з Ніневії. Іштар з Ніневії був споріднена з Шаушкою[en] з пантеону Хурро-Урарту. Храм називався 'Будинок жертв' (клинопис: 𒂍𒈦𒈦 E2.MAŠ.MAŠ).

Період Ніневія 5 Редагувати

Регіональний вплив Ніневії став особливо вираженим під час археологічного періоду Нінівія 5 (2900–2600 рр. до Р. Х.). Цей період визначається насамперед характерною керамікою, яка поширена по всій Північній Месопотамії. Також для північної Месопотамії археологи розробили хронологію ранньої Джезіри. Згідно з цією регіональною хронологією, 'Ніневія 5' еквівалентна періоду раннього Джезіра I – II.

Ніневія 5 передував пізній уруцький період. Глиняний посуд Ніневії 5 приблизно відповідає сучасним виробам ранньої закавказької культури та посуду періоду Джемдет-Наср[en]. До цього періоду належить і іракська культура яскраво-червоного посуду. Ця барвиста кераміка вельми схожа на посуд Джемдет-Наср. Яскраво-червоний посуд вперше був задокументований у сточищі річки Діяла, Ірак. Пізніше він також був знайдений у сусідньому басейні Хамрін[en]' та у Луристані. Це також сучасно з протоеламським періодом[en] у Сузах.

Пізня бронзова доба Редагувати

Місто Ашшур було засноване приблизно 2500 р. до Р. Х. Це був початком Ассирії. У цей час Ніневія була ще незалежним містом-державою. Вона була включена до складу Акадської імперії. Раннє місто (і наступні будівлі) було побудовано на лінії розлому і, отже, зазнало руйнувань від низки землетрусів. Одна з таких подій зруйнувала перший храм Іштар, який був відновлений у 2260 р. до Р.Х. аккадським царем Маніштусу. Після падіння Урука в 2000 р. до Р. Х. Ніневія була поглинута зростаючою Ассирією.

Давньоассирійський період Редагувати

Історична Ніневія згадується за часів Давньоассирійської імперії[en] під час правління Шамші-Адада I (1809–1775) приблизно в 1800 р. до Р. Х. як центр поклоніння Іштар, культ якої відповідав за раннє значення міста.

Мітаннійський період Редагувати

Статуя богині була надіслана фараону Аменхотепу III до Єгипту в XIV столітті до Р. Х., за наказом царя Мітанні. Ассирійське місто Ніневія протягом півстоліття до початку XIV століття до нашої ери було одним з васалів Мітанні.

Середньоасирійський період Редагувати

Ассирійський цар Ашшур-убалліт I повернув Ніневію в 1365 р. до Р. Х., поваливши імперію Мітанні та створивши Середньоасирійську імперію[en] (1365–1050 рр. до Р. Х.).

Існує велика кількість доказів, які свідчать про те, що ассирійські монархи широко будували в Ніневії наприкінці ІІІ-го та ІІ-го тисячоліть до Р.Х.; Ймовірно, що спочатку Ніневія була провінційним містом Ассирії. Пізніші монархи, написи яких з'явилися у верхньому місті, включають царів Середньоасирійської імперії Шалманасера ​​I (1274–1245 рр. до Р. Х.) та Тукульті-апал-Ешарра I (1114–1076 рр. до Р. Х.), обидва були активними будівельниками в Ашшурі.

Залізна доба Редагувати

Новоасирія Редагувати

Під час Новоасирійської імперії, особливо за часів Ашурнасірпала II (правив 883–859 рр. до Р. Х.), Відбулося значна розбудова архітектури. Далі керували монархи, такі як Тіглатпаласар III, Саргон II, Сін-аххе-еріба, Асархаддон та Ашшурбаніпал, підтримували та засновували нові палаци, а також храми Сіну, Ашшуру, Нергалу, Уту, Нінурти, Іштар, Таммузу, Нісроху[en] та Набу.

Сучасні загрози Редагувати

У червні 2014 року бойовики «Ісламської Держави» захопили великі території в Іраку, в тому числі Мосул і Ніневію. На початку 2015 року ісламісти оголосили про свій намір знищити безліч артефактів, оскільки вони ображають їхні релігійні погляди, і знищили деякі артефакти з Ніневії.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Geoffrey Turner, Tell Nebi Yūnus: The ekal māšarti of Nineveh, Iraq, vol. 32, no. 1, pp. 68-85, 1970
  2. Rosenberg, Matt T. . geography.about.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 6 травня 2013. 
  3. ↑ Oxford English Dictionary, 3rd ed. "Ninevite, n. and adj." Oxford University Press (Oxford), 2013.
  4. ↑ Nineveh. Encyclopaedia Judaica. Gale Group. 2008. .
  5. Jastrow, Marcus (1996). A Dictionary of the Targumim, Talmud Babli, Talmud Yerushalmi and Midrashic Literature. NYC: The Judaica Press, Inc. с. 888. 
  6. Layard, 1849, p.xxi, "...called Kuyunjiq by the Turks, and Armousheeah by the Arabs"
  7. Koyundjik. E. J. Brill's First Encyclopaedia of Islam. с. 1083. .
  8. M. E. L. Mallowan, "The Bronze Head of the Akkadian Period from Nineveh", Iraq Vol. 3, No. 1 (1936), 104–110.
  9. Kuyunjiq / Tell Nebi Yunis (ancient: Nineveh) [ 2020-11-05 у Wayback Machine.] colostate.edu
  10. ↑ Ian Shaw, A Dictionary of Archaeology. John Wiley & Sons, 2002 ISBN 0631235833 p427
  11. Polish-Syrian Expedition to Tell Arbid 2015
  12. Посилання Буття 10:11 відносить заснування Ніневії до Ашшура: 'З тієї землі вийшов Ашшур і збудував Ніневію'. /реф
  13. Боевики ИГИЛ захватили иракский Мосул, провинцию Ниневия и часть провинции Салах ад-Дин. Шииты бегут, власти вооружают добровольцев / Военный Обозреватель, 11 June 2014 08:06
  14. http://www.independent.co.uk/news/world/middle-east/iraq-isis-militants-pledge-to-destroy-remaining-archaeological-treasures-in-nimrud-10076133.html
  15. http://america.aljazeera.com/articles/2015/2/26/isil-seen-in-new-video-destroying-7th-century-artifacts.html

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніневія
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ніневія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nine viya akkad Ninwe novoaram ܢ ܢܘ ܐ ivr נינוה Ninewe grec Nineyh lat Nineve arab نينوى Nainuwa davnoassirijske misto u Verhnij Mesopotamiyi roztashovane na okolici Mosulu v suchasnomu pivnichnomu Iraku Roztashovane na shidnomu berezi richki Tigr bulo stoliceyu ta najbilshim mistom Novoassirijskoyi imperiyi a takozh najbilshim mistom u sviti protyagom kilkoh desyatilit Sogodni ce zagalna nazva polovini Mosulu sho lezhit na shidnomu berezi Tigru i vid cogo nazva jogo provinciyi Nineviya Ruyini mista zbereglisya na protilezhnomu berezi richki vid mista Mosul u suchasnomu Iraku 1 NineviyaKrayina IrakYe stoliceyu abo admincentrom dlyaAssiriyaAdministrativna odinicyaMosulGeodaniData Nineveh mapChas data pripinennya isnuvannya612 do n e Status spadshiniOb yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 i d ii d iii d iv d v d i vi d Nineviya u VikishovishiKoordinati 36 22 00 pn sh 43 09 00 sh d 36 366667000027774747650 pn sh 43 15000000002777369445539080 sh d 36 366667000027774747650 43 15000000002777369445539080Nineviya u 1990 rociBulo najbilshim mistom u sviti protyagom priblizno p yatdesyati rokiv 2 do 612 roku do R H koli pislya zhorstokogo periodu gromadyanskoyi vijni v Assiriyi vono bulo rozgrabovane en koaliciyeyu jogo kolishnih piddanih narodiv vklyuchayuchi vavilonyan midijciv persiv skifiv ta kimmerijciv Misto bilshe nikoli ne bulo politichnim chi administrativnim centrom ale do piznoyi antichnosti vono bulo rezidenciyeyu hristiyanskogo yepiskopa U seredni viki zanepalo vidnosno Mosula i bulo perevazhno pokinuto u XIII stolitti po R H Jogo ruyini lezhat cherez richku vid suchasnogo velikogo mista Mosul v irakskij muhafazi Nineviya Dva velikih telya u mezhah muru Tel Kuyundzhik ta Tel Nabi Yunus misce svyatini Joni proroka yakij propoviduvav u Nineviyi Rozkopano veliku kilkist assirijskoyi skulpturi en ta inshih artefaktiv sho zaraz znahodyatsya v muzeyah po vsomu svitu Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Rannya istoriya 2 1 1 Neolit 2 1 2 Halkolit 2 2 Rannya bronzova doba 2 2 1 Period Nineviya 5 2 3 Piznya bronzova doba 2 3 1 Davnoassirijskij period 2 3 2 Mitannijskij period 2 3 3 Serednoasirijskij period 2 4 Zalizna doba 2 4 1 Novoasiriya 3 Suchasni zagrozi 4 Galereya 5 Primitki 6 PosilannyaNazva RedaguvatiUkrayinska nazva Nineviya pohodit vid latinskogo Ninive ta greckoyi Septuaginti Nineyh Nineyh pid vplivom biblijnogo ivritu Nineweh נ ינ ו ה 3 vid akkadskogo Ninua var Nina 4 abo davnovavilonskogo ninuvi 3 Pochatkove znachennya imeni ne z yasovane ale mozhlivo vono stosuvalosya bogini pokrovitelki Klinopisne dlya Nini 𒀏 riba vseredini budinku por aramejske nuna riba Mozhlivo ce prosto oznachalo Misce ribi abo vkazuvalo na boginyu pov yazanu z riboyu abo Tigrom mozhlivo spochatku huritskogo pohodzhennya 4 Piznishe misto bulo prisvyachene bogini Ishtar Ninevijskij a Nina odne z shumerskih ta assirijskih imen ciyeyi bogini 4 Krim togo slovo נון נונא u starovinnomu Vaviloni vidnositsya do rodini rib Anthiinae 5 sho dali vkazuye na mozhlivist asociaciyi mizh nazvoyu Nineviya ta riboyu Misto takozh bulo vidome yak Ninuwa na movi mista Mari 4 Ninava na aramejskij movi 4 ܢ ܢܘ ܐ na sirijskij movi ta Nainava نینوا na perskij movi Nabi Yunus po arabski oznachaye prorok Jona Za slovami Lajyarda Kuyunjiq bulo tureckoyu nazvoyu a arabi jogo nazivali Armousheeah 6 i vvazhayut sho vin maye pevnij zv yazok iz dinastiyeyu Kara Koyunlu 7 Ci toponimi vidnosyatsya do oblastej na pivnich ta pivden vid potoku Hosr vidpovidno Kuyundzhik nazva vsogo pivnichnogo sektoru otochenogo miskimi stinami i perevazhaye velikij 35 ga kurgan Tel Kuyundzhik todi yak Nabi abo chastishe Nebi Yunus pivdennij sektor navkolo mecheti proroka Yunusa Joni yakij roztashovanij na Tel Nebi Yunus Istoriya RedaguvatiNineviya vpershe zgaduyetsya priblizno v 1800 do n e yak centr pokloninnya bogini Ishtar chim zumovlyuvalasya vazhlivist mista v ti drevni chasi Do seredini XIV stolittya do n e Nineviya bula vasalom Mitanni azh doki assirijskij Ashshur ne povaliv derzhavu Mitanni U drugomu tisyacholitti do n e Nineviya zalishalasya provincijnim assirijskim mistechkom Rozkvit mista pochavsya tilki v novij assirijskij imperiyi pri Ashshur nazir apali II Assirijski praviteli prodovzhuvali rozbudovuvati j prikrashati misto ale spravzhnoyi velichi vono nabulo pri Sennahheribi Vin perebuduvav misto j sporudiv u nomu palac rivnogo yakomu nemaye u sviti Zagalnij plan palacu majzhe do kincya vstanovleno Vin mav rozmiri 503 na 242 metri i visotu 20 metriv v nomu bulo prinajmni 80 kimnat bagato z nih buli prikrasheni statuyami V palaci znajdeno velike chislo klinopisnih tablichok sho nalezhali do biblioteki Ashshurbanipala Golovni vhodi prikrashali veliki figuri krilatih leviv ta bikiv z lyudskimi golovami vagoyu do 30 t Zagalna dovzhina barelyefiv u palaci bula 3000 metriv Sered zobrazhen informaciya pro te yak buduvali palac yak virizali monumenti j transportuvali yih barzheyu Na barelyefah ye takozh chislenni zobrazhennya scen bitvi ta polyuvannya Pravitel pohvalyavsya svoyimi vijskovimi uspihami j zavoyuvannyami U ti chasi Nineviya zajmala ploshu v sim kvadratnih kilometriv v yiyi murah bulo 15 velikih vorit Vodu do mista postachala skladna sistema iz 18 kanaliv Kilka sekcij akveduka znajdeni na viddali 65 km vid mista Na navkolishnih zemlyah prozhivalo vid 100 do 150 tis lyudej sho vdvichi perevishuvalo naselennya togochasnogo Vavilona Velich Nineviyi trivala nedovgo Priblizno z 630 do n e Novoassirijska derzhava pochala slabnuti Na Nineviyu stali zazihati midyani Razom iz vavilonyanami skifami i elamitami voni zavdali vazhkogo udaru v 625 do n e a v 612 do n e Nineviya vpala j bula zrivnyana iz zemleyu Ti meshkanci mista hto ne vstig utekti do zahidnih assirijskih volodin buli abo vbiti abo vivedeni v polon Arheologi znajshli na misci rozkopok chimalo nepohovanih skeletiv Nezabarom Assiriya znikla z karti a yiyi zemli rozdilili mizh soboyu Midiya ta Vavilon Rannya istoriya Redaguvati nbsp Bronzova golova akkadskogo pravitelya viyavlena v Nineviyi v 1931 r jmovirno zobrazhuye Sargona batka Manishtusu bl 2270 r do R H muzej Iraku Lejdenskij muzej 8 Nineviya bula odnim z najstarishih i najbilshih mist antichnosti Piznishi teksti ellinistichnogo periodu proponuvali odnojmennogo Nina yak zasnovnika Ninoy polis Ninopolis hocha dlya cogo nemaye istorichnih pidstav Buttya 10 11 govorit Nimrod mozhlivo oznachaye Sargon I pobuduvav Nineviyeyu Nineviya bula odnim iz bagatoh centriv regionalnogo rozvitku Verhnoyi Mesopotamiyi Cya teritoriya viznachayetsya yak rivnini de mozhlivo bagarne rilnictvo Pryamuye vuzkoyu smugoyu vid sirijskogo uzberezhzhya do gir Zagros Obmezhena pustelyami na pivdni ta gorami na pivnochi Kulturni praktiki tehnologiyi ta ekonomika v comu regioni buli spilnimi i voni jshli za podibnoyu trayektoriyeyu z chasiv neolitu Neolit Redaguvati Pecheri v gorah Zagros na pivnich vid Nineviyi vikoristovuvalisya yak poselennya PPNA najvidomisha pechera Shanidar Vlasne Nineviya bula zasnovana she v 6000 roci do R H u piznomu neoliti Vertikalne elektrichne zonduvannya u Nineviyi viyavilo shari gruntu datovani rannoyu epohoyu arheologichnoyi kulturi Gasuni en 9 Rozvitok kulturai Nineviyi vidbuvalos paralelno Tepe Gavra en ta Tel Arpachiya en za dekilka kilometriv na pivnichnij shid Nineviya bula tipovim fermerskim selom Halafskogo periodu Halkolit Redaguvati V 5000 r do R H Nineviya perejshla vid Halafskoyi kulturi do Ubejdskoyi U period piznogo halkolitu Nineviya bula odnim z nebagatoh ubejdskih sil u Verhnij Mesopotamiyi sho stali protomistom Ugarit Brak Gamukar Erbil Aleppo ta regionalno v Suzah Eridi Nippuri V 4500 4000 rokah do R H plosha mista zrosla do 40 ga Za danimi genetichnih doslidzhen gasulianci en sho migruvali do Hanaanu blizko 4800 r do R H pribuli z gir Zagros na pivnichnij shid vid Nineviyi Velika plosha Nineviyi pomitna u rozpovsyudzhenni tehnologiyi virobnictva metalu na Blizkomu Shodi yak pershe misce za mezhami Anatoliyi dlya viplavki midi V Tel Arpachiya znajdeno najstarishi zalishki viplavki midi a v Tepe Gava zalishki najstarishoyi metaloobrobki Mid nadhodila z shaht v Ergani en Rannya bronzova doba Redaguvati Nineviya stala torgovoyu koloniyeyu Uruka pid chas ekspansiyi Uruku cherez yiyi roztashuvannya yak najvishoyi sudnoplavnoyi tochki na Tigri Vin buv suchasnim i mav podibnu funkciyu do Gabubi Kabiri en na Yevfrati Do 3000 roku do R H kishska civilizaciya en poshirilasya na Nineviyu U cej chas golovnij hram Nineviyi staye vidomim yak hram Ishtar prisvyachenij semitskij bogini Ishtar z Nineviyi Ishtar z Nineviyi buv sporidnena z Shaushkoyu en z panteonu Hurro Urartu Hram nazivavsya Budinok zhertv klinopis 𒂍𒈦𒈦 E2 MAS MAS Period Nineviya 5 Redaguvati Regionalnij vpliv Nineviyi stav osoblivo virazhenim pid chas arheologichnogo periodu Niniviya 5 2900 2600 rr do R H Cej period viznachayetsya nasampered harakternoyu keramikoyu yaka poshirena po vsij Pivnichnij Mesopotamiyi 10 Takozh dlya pivnichnoyi Mesopotamiyi arheologi rozrobili hronologiyu rannoyi Dzheziri Zgidno z ciyeyu regionalnoyu hronologiyeyu Nineviya 5 ekvivalentna periodu rannogo Dzhezira I II 11 Nineviya 5 pereduvav piznij uruckij period Glinyanij posud Nineviyi 5 priblizno vidpovidaye suchasnim virobam rannoyi zakavkazkoyi kulturi ta posudu periodu Dzhemdet Nasr en 10 Do cogo periodu nalezhit i irakska kultura yaskravo chervonogo posudu Cya barvista keramika velmi shozha na posud Dzhemdet Nasr Yaskravo chervonij posud vpershe buv zadokumentovanij u stochishi richki Diyala Irak Piznishe vin takozh buv znajdenij u susidnomu basejni Hamrin en ta u Luristani Ce takozh suchasno z protoelamskim periodom en u Suzah Piznya bronzova doba Redaguvati Misto Ashshur bulo zasnovane priblizno 2500 r do R H Ce buv pochatkom Assiriyi U cej chas Nineviya bula she nezalezhnim mistom derzhavoyu Vona bula vklyuchena do skladu Akadskoyi imperiyi Rannye misto i nastupni budivli bulo pobudovano na liniyi rozlomu i otzhe zaznalo rujnuvan vid nizki zemletrusiv Odna z takih podij zrujnuvala pershij hram Ishtar yakij buv vidnovlenij u 2260 r do R H akkadskim carem Manishtusu Pislya padinnya Uruka v 2000 r do R H Nineviya bula poglinuta zrostayuchoyu Assiriyeyu Davnoassirijskij period Redaguvati Istorichna Nineviya zgaduyetsya za chasiv Davnoassirijskoyi imperiyi en pid chas pravlinnya Shamshi Adada I 1809 1775 priblizno v 1800 r do R H yak centr pokloninnya Ishtar kult yakoyi vidpovidav za rannye znachennya mista Mitannijskij period Redaguvati Statuya bogini bula nadislana faraonu Amenhotepu III do Yegiptu v XIV stolitti do R H za nakazom carya Mitanni Assirijske misto Nineviya protyagom pivstolittya do pochatku XIV stolittya do nashoyi eri bulo odnim z vasaliv Mitanni Serednoasirijskij period Redaguvati Assirijskij car Ashshur uballit I povernuv Nineviyu v 1365 r do R H povalivshi imperiyu Mitanni ta stvorivshi Serednoasirijsku imperiyu en 1365 1050 rr do R H 12 Isnuye velika kilkist dokaziv yaki svidchat pro te sho assirijski monarhi shiroko buduvali v Nineviyi naprikinci III go ta II go tisyacholit do R H Jmovirno sho spochatku Nineviya bula provincijnim mistom Assiriyi Piznishi monarhi napisi yakih z yavilisya u verhnomu misti vklyuchayut cariv Serednoasirijskoyi imperiyi Shalmanasera I 1274 1245 rr do R H ta Tukulti apal Esharra I 1114 1076 rr do R H obidva buli aktivnimi budivelnikami v Ashshuri Zalizna doba Redaguvati Novoasiriya Redaguvati Pid chas Novoasirijskoyi imperiyi osoblivo za chasiv Ashurnasirpala II praviv 883 859 rr do R H Vidbulosya znachna rozbudova arhitekturi Dali keruvali monarhi taki yak Tiglatpalasar III Sargon II Sin ahhe eriba Asarhaddon ta Ashshurbanipal pidtrimuvali ta zasnovuvali novi palaci a takozh hrami Sinu Ashshuru Nergalu Utu Ninurti Ishtar Tammuzu Nisrohu en ta Nabu Suchasni zagrozi RedaguvatiU chervni 2014 roku bojoviki Islamskoyi Derzhavi zahopili veliki teritoriyi v Iraku v tomu chisli Mosul i Nineviyu 13 Na pochatku 2015 roku islamisti ogolosili pro svij namir znishiti bezlich artefaktiv oskilki voni obrazhayut yihni religijni poglyadi i znishili deyaki artefakti z Nineviyi 14 15 Galereya Redaguvati nbsp Poranena levicya relyef z palacu Ashshurbanipala v Nineviyi seredina VII stolittya do n e Britanskij muzej London nbsp Carske polyuvannya na leva relyef z palacu Ashshurbanipala v Nineviyi 645 635 roki do n e Britanskij muzej London nbsp Scena carskogo polyuvannya relyef z palacu Ashshurbanipala v Nineviyi 645 635 roki do n e Britanskij muzej London nbsp Relyef z palacu Ashshurbanipala v Nineviyi Luvr Parizh Primitki Redaguvati Geoffrey Turner Tell Nebi Yunus The ekal masarti of Nineveh Iraq vol 32 no 1 pp 68 85 1970 Rosenberg Matt T Largest Cities Through History geography about com Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 6 travnya 2013 a b Oxford English Dictionary 3rd ed Ninevite n and adj Oxford University Press Oxford 2013 a b v g d Nineveh Encyclopaedia Judaica Gale Group 2008 Jastrow Marcus 1996 A Dictionary of the Targumim Talmud Babli Talmud Yerushalmi and Midrashic Literature NYC The Judaica Press Inc s 888 Layard 1849 p xxi called Kuyunjiq by the Turks and Armousheeah by the Arabs Koyundjik E J Brill s First Encyclopaedia of Islam s 1083 M E L Mallowan The Bronze Head of the Akkadian Period from Nineveh Iraq Vol 3 No 1 1936 104 110 Kuyunjiq Tell Nebi Yunis ancient Nineveh Arhivovano 2020 11 05 u Wayback Machine colostate edu a b Ian Shaw A Dictionary of Archaeology John Wiley amp Sons 2002 ISBN 0631235833 p427 Polish Syrian Expedition to Tell Arbid 2015 Posilannya Buttya 10 11 vidnosit zasnuvannya Nineviyi do Ashshura Z tiyeyi zemli vijshov Ashshur i zbuduvav Nineviyu ref Boeviki IGIL zahvatili irakskij Mosul provinciyu Nineviya i chast provincii Salah ad Din Shiity begut vlasti vooruzhayut dobrovolcev Voennyj Obozrevatel 11 June 2014 08 06 http www independent co uk news world middle east iraq isis militants pledge to destroy remaining archaeological treasures in nimrud 10076133 html http america aljazeera com articles 2015 2 26 isil seen in new video destroying 7th century artifacts htmlPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NineviyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu NineviyaStorinka pro Nineviyu na sajti Britanskogo muzeyu Joanne Farchakh Bajjaly photos of Nineveh taken in May 2003 showing damage from looters John Malcolm Russell Stolen stones the modern sack of Nineveh in Archaeology looting of sculptures in the 1990s University of California Digital Nineveh Archives Istoriya Nineviyi CyArk Digital Nineveh Archives Naukovij proekt pro Nineviyu SShA ABC 3 Hroniki pro padinnya Nineviyi Layard s Nineveh and its Remains full text Istoriya Nineviyi Austen Henry Layard Nineveh and Its Remains kniga pro istoriyu mista Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nineviya amp oldid 39814434