www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жіноче здоров я Здоров я жінок англ Women s health стан фізичного психічного та соціального добробуту а не просто відсут

Жіноче здоров'я

Здоров'я жінок (англ. Women's health) — стан фізичного, психічного та соціального добробуту, а не просто відсутність захворювань чи вад здоров'я жінок та дівчат, численні аспекти котрого, а також досвід здоров'я та хвороб відрізняється від чоловічого через соціальні та біологічні причини. Здоров'я жінок ширше за репродуктивне, адже, крім проблем менструальності й менопаузи, раків репродуктивної системи, ризиків вагітності, побічних дій контрацепції, небезпечних абортів та пологів, жінки мають більше хронічних проблем нерепродуктивного здоров'я (як-от раки, серцево-судинні та психічні розлади, діабет, анемія, остеопороз, хвороба Альцгеймера, автоімунні порушення). Сучасні вчені (з 2020-х) замість «жіночого здоров'я» надають перевагу терміну «здоров'я жінок», що описує загальний стан здоров'я жінок та дівчат. За даними ВООЗ, надмірний акцент на репродуктивному здоров'ї став основним бар'єром на шляху забезпечення доступу до якісної медичної допомоги для всіх жінок.

Ціль 5 сталого розвитку: Гендерна рівність
Рівень фізичної безпеки жінок, 2011

За висновками ВООЗ, хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на нього значніше впливають соціальні фактори, такі як глобальна гендерна нерівність, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана хатня робота, насильство проти жінок, гендерні стереотипи (як-от менструальні табу, традиції цноти) та мізогінні культурні практики (калічення вульви, сухий секс, примусове годування наречених), особливо в країнах, що розвиваються.

Попри те, що нині в розвинених країнах жінки живуть довше за чоловіків, у багатьох галузях медицини розвинених країн жінки та дівчата досі стикаються з більш ранніми та важчими захворюваннями з гіршими наслідками, ніж чоловіки. Жіноче здоров'я описане в медицині як «клаптикова ковдра із прогалинами». Проблеми здоров'я жінок також стосуються медичних ситуацій, пов'язаних не з біологією жінок, а з гендерною нерівністю, такими як дискримінація в доступі до медичного лікування. Здоров'я жінок викликає особливе занепокоєння через широку їх дискримінацію у світі, що позбавляє жінок та дівчат добробуту.

Насильство проти жінок, зокрема репродуктивне, сексуальне та домашнє, варіює від феміциду (селективні аборти, убивства честі) до репродуктивного тиску (див. Небезпечні аборти). Деякі практики є чи були традиційними (каро-карі, смерть за посаг, інфібуляція, бинтування ніг) або й інституціоналізованими (примусова стерилізація). Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, кримінальні аборти створюють для жінок та дівчат значні ризики.

Загалом жінки більше потребують охорони здоров'я і водночас мають до неї гірший доступ, ніж чоловіки. Історично недопредставлені у соціальній та економічній владі, що обмежує їхній доступ до життєвих потреб, зокрема до розробки програм профілактики, контрацепції, захисту та стандартів, жінки також недостатньо репрезентовані у наукових дослідженнях, що стримує прогрес у цьому питанні.

Питання здоров'я жінок піднімаються феміністичним рухом, особливо там, де йдеться про захист від насильства та репродуктивне здоров'я та права. Міжнародний фемрух відповідає за більшу частину прийняття порядку денного для поліпшення жіночого здоров'я. У 2015 році ВООЗ визначила 10 основних питань жіночого здоров'я: рак, репродуктивне здоров'я, здоров'я матері, вірус імунодефіциту людини, інфекції, що передаються статевим шляхом, насильство проти жінок, психічне здоров'я, неінфекційні хвороби, юність та старіння.

Стислий огляд Редагувати

Навіть у розвинених країнах вагітність та пологи є значним ризиком для жінок: материнська смертність становить понад 250 000 смертей на рік (з великим розривом між країнами, що розвиваються, та розвинутими). При цьому супутня патологія нерепродуктивних захворювань, таких як серцево-судинні, сприяє смертності та захворюваності, зокрема, на гестоз. Хвороби, що передаються статевим шляхом, мають серйозні наслідки для жінок та немовлят: передавання мати-дитина призводить до мертвонародження та смертності новонароджених, а запальні захворювання жіночих геніталій — до безпліддя. Побічні ефекти та ускладнення контрацепції, небажана вагітність, зґвалтування, боротьба за доступ до абортів, небезпечні аборти та інші форми насильства проти жінок створюють для жінок та дівчат значні ризики.

Хоча показники провідних причин смерті: серцево-судинних захворювань, раку та хвороб легенів однакові за статтю, жінки мають відмінний від чоловічого досвід. Рак легенів як причина смертності обігнав інші типи раку у жінок, другим є рак молочної залози, рак прямої кишки, яєчників, матки та шийки матки. Хоча куріння є основною причиною раку легенів, серед жінок, що не палять, ризик його розвитку втричі більший, ніж серед чоловіків, що не палять. Рак молочної залози залишається найпоширенішим видом раку серед жінок у розвинених країнах і є одним із найважливіших хронічних захворювань жінок. Рак шийки матки залишається одним із найрозповсюджених раків у країнах, що розвиваються, хоча вакцина проти ВПЛ разом із диспансеризацією можуть обмежувати рак шийки.

Важливою перешкодою на шляху до покращення здоров'я жінок є недостатня репрезентація питань здоров'я жінок у наукових дослідженнях, зокрема, виключення жінок з клінічних досліджень. Багато препаратів, які призначають жінкам, ніколи не тестувались для жінок репродуктивного віку, а також існує відносна нестача основних досліджень жіночого здоров'я. Самок також часто виключають із клінічних досліджень. Найжорсткіша дискримінація в доступі до участі в дослідженнях для вагітних жінок. Це становить загрозу для застосування доказової медицини серед жінок і компрометує надання допомоги як жінкам, так і чоловікам.

Низка медичних спільнот, серед яких Товариство досліджень жіночого здоров'я в США, підтримують ширше визначення замість специфічних для жіночої анатомії тем, включаючи сфери, де існують біологічні відмінності між жінками та чоловіками.

Гендерні відмінності та реакції на лікування у багатьох сферах здоров'я особливо важливі. Значна частина доступної інформації надходить із розвинутих країн, від яких країни, що розвиваються, значно різняться роллю жінок та станом їх здоров'я.

Рівні смертності та тривалість життя Редагувати

Тривалість життя жінок більша за чоловічу, а рівень смертності нижчий протягом усього життя, незалежно від раси та регіону, через рідшу ризиковану поведінку (куріння, алкоголь та наркотики, акуратне водіння, менше виробничих травм, регулярні медичні скринінги).

Однак історично жінки помирали частіше, головним чином при пологах. У розвинутих країнах розрив зменшився після промислової революції. Основна різниця середньої тривалості життя жінок між розвиненими країнами та тими, що розвиваються, досі пролягає у репродуктивному віці. Якщо жінка переживає цей період, відмінності стають менш помітними, оскільки в подальшому житті неінфекційні хвороби стають основними причинами смерті жінок у всьому світі, при цьому смертність від серцево-судинних захворювань становить 45 % жінок старшого віку, потім рак (15 %) та захворювання легенів (10 %). Це створює додаткове навантаження на ресурси країн, що розвиваються.

Провідні причини смерті в США для чоловіків та жінок схожі — на хвороби серця припадає чверть усіх смертей, потім рак, захворювання легенів та інсульт. Жінки рідше гинуть від ненавмисних травм та самогубств, проте частіше від деменції. Зміна способу життя та культурні чинники, які сприяють зростанню розміру тіла, сприяють зростанню проблем із ожирінням та діабетом серед жінок, збільшують ризики серцево-судинних захворювань та інших неінфекційних хвороб.

Соціально маргіналізовані жінки частіше за немаргіналізованих помирають у молодшому віці. Жінки з наркозалежністю, бездомні, проституйовані та/або ув'язнені живуть значно менше за інших жінок. У будь-якому віці жінки в цих стигматизованих групах помирають приблизно в 10-13 разів частіше, ніж інші жінки того ж віку.

Фактори Редагувати

Здоров'я жінок залежить від глобальних соціальних факторів. ВООЗ соціальною детермінантою здоров'я визначає гендер. Хоча біологія позначається на здоров'ї жінок, на них значніше впливають соціальні умови, такі як глобальна гендерна нерівність, насильство проти жінок, фемінізація бідності, зайнятість та неоплачувана репродуктивна робота, а також гендерні стереотипи та мізогінні культурні практики.

Гендерна нерівність та стереотипи Редагувати

Зазвичай жінки мають недостатні економічні, соціальні статус та владу, що зменшує їх доступ до життєвих потреб, зокрема охорони здоров'я, попри нещодавні покращення в західних країнах. Гендерний розрив у здоров'ї ще гостріший у країнах, що розвиваються.

Жінки протягом всього життя стикаються з питаннями, пов'язаних не тільки зі сферою гінекології, при цьому жінки та дівчатка недопредставлені в клінічних дослідженнях, зокрема, у дослідженнях ефективності медичних препаратів.

Попри успіхи у доступі до медичної допомоги, жінок дискримінують в її отриманні: цей процес Айріс Янг назвала «внутрішньою ізоляцією», на відміну від «зовнішньої ізоляції».

Відмінностями в поведінці жінки знижують ряд ризиків для себе, зокрема: менше за чоловіків ризикують, менше споживають тютюну, алкоголю та наркотиків, зменшуючи ризик смертності від супутніх захворювань, включаючи рак легенів, туберкульоз та цироз. Інші фактори ризику, які є нижчими для жінок, включають аварії на транспортних засобах. Жінки мають менше виробничих травм, хоча це, ймовірно, може змінитися, як і ризик травм чи смерті на війні. Рівень самогубств серед жінок нижчий.

Соціальний погляд на здоров'я у поєднанні з визнанням того, що стать є соціальною детермінантою здоров'я, привів до створення першого Центру охорони здоров'я жінок імені Лейхгардта (1974, Австралія), що став прикладом підходу до охорони здоров'я жінок та до надання послуг у цій галузі.

Біологічні фактори Редагувати

На додаток до гендерної нерівності, особливі хвороботворчі процеси, однозначно пов'язані з жіночою статтю, створюють специфічні проблеми як у профілактиці, так і в охороні здоров'я, центрованих на чоловіках. Жінки та чоловіки відрізняються хромосомним складом, білковими генетичними продуктами, геномним імпринтингом, експресією генів, сигнальними шляхами та гормональним середовищем. Все це вимагає обережності при екстраполяції інформації, отриманої від біомаркерів від чоловіків, до жінок. Дослідження демонструють значні біологічні відмінності між статями у рівнях сприйнятливості, симптомах та реакції на лікування у багатьох основних галузях здоров'я.

Жінки особливо вразливі в молодому та літньому віці: молоді жінки та підлітки змушені переживати ризики сексуального насильства, вагітності та підпільних абортів, а жінкам літнього віку часто бракує ресурсів, порівняно з чоловіками-однолітками, на додаток вони ризикують мати деменцію, зіткнутись із жорстоким поводженням та, як правило, погано почуваються.

Сексуальна освіта Редагувати

Проблеми репродуктивного та сексуального здоров'я жінок потребують системної сексуальної освіти, щоб безпечно інформувати усіх людей про статеве дозрівання, жіночу анатомію та фізіологію, жіночу сексуальність, меструальність та менопаузу, безпечний секс, інфекції, що передаються статевим шляхом, культуру згоди, контрацепцію, вагітність, пологи та їх ускладнення, гінекологічні захворювання, зокрема, репродуктивні раки.

Дослідження жінок у медицині Редагувати

Ініціатива жіночого здоров'я[en]

Феміністки США 1980-х років привернули увагу до відносної нестачі основних досліджень жіночого здоров'я.

У відповідь на це Національний інститут охорони здоров'я створив Управління досліджень здоров'я жінок (ORWH) у 1990 р. для усунення несправедливості. Наступним етапом було конкретне фінансування широкомасштабних епідеміологічних досліджень та клінічних випробувань, зосереджених на здоров'ї жінок, таких як Ініціатива жіночого здоров'я (1991), найбільше дослідження профілактики захворювань, проведене в США. Її роль полягала у вивченні основних причин смерті, інвалідності та слабкості у літніх жінок. Дослідження є пріоритетними з точки зору покращення здоров'я жінок. Потреби досліджень охоплюють захворювання, притаманні лише жінкам, більш серйозні у жінок та такі, що відрізняються за факторами ризику у жінок. Баланс статі в дослідженнях повинен бути дотриманий належним чином, щоби дозволити аналіз, який виявить взаємодію між статтю та іншими факторами. Однак був досягнутий поступ у розлогих дослідженнях, таких як WHI, і в 2006 році Товариство досліджень жіночого здоров'я заснувало Організацію з вивчення статевих відмінностей та журнал Biology of Sex Differences для подальшого вивчення статевих відмінностей.

Жінки в клінічних дослідженнях Редагувати

Зміни в способі досліджень після Нюрнберзького процесу (1946) призвели до захисту груп, які вважали вразливими. Жінок розглядали такими через цінність їх репродуктивної функції. Це призвело до виключення жінок з клінічних випробувань. В 1977 році у відповідь на трагедії, спричинені талідомідом та діетилстильбестролом, Управління з контролю за продуктами та ліками США заборонило вагітним жінкам брати участь у клінічній терапії на ранніх стадіях випробувань. На практиці заборону часто застосовувалася дуже широко, щоб виключити всіх жінок. Жінок, принаймні репродуктивного віку, також визнали непридатними для досліджень через гормональні зміни під час менструального циклу.

Однак дослідження продемонстрували значні біологічні відмінності між статями у рівнях сприйнятливості, симптомах та реакції на лікування у багатьох основних галузях здоров'я, зокрема в захворюваннях серця та деяких видах раку. Це становить загрозу для застосування доказової медицини серед жінок і компрометує надання допомоги як жінкам, так і чоловікам.

Зростаюча увага до прав жінок у США 1980-х зосереджувалась на тому, що багато препаратів, що призначають жінкам, насправді ніколи не тестувались для жінок репродуктивного віку. У 1993 р. Закон про активізацію національного інституту охорони здоров'я офіційно змінив політику США, вимагаючи включення жінок до клінічних випробувань ІІІ фази, що фінансуються NIH, кількість жінках у дослідженнях зросла.

Попри цей прогрес, жінки досі представлені недостатньо. У 2006 р. жінки становили менше 25 % учасниць клінічних випробувань, опублікованих у 2004 р. Подальше дослідження тих самих авторів через 5 років виявило мало доказів поліпшень. Інше дослідження виявило, що в клінічних випробуваннях із захворюваннями серця брало участь 10–47 % жінок, незважаючи на поширеність серцевих захворювань серед жінок. Рак легенів є основною причиною смерті від раку серед жінок, але хоча кількість жінок, які беруть участь у дослідженнях раку легенів, зростає, вони все ще мають набагато меншу ймовірність бути зарахованими, ніж чоловіки.

Однією з проблем оцінки прогресу в цій галузі є кількість клінічних досліджень, які або не повідомляють про стать суб'єктів, або не мають статистичної сили для виявлення гендерних відмінностей. Ці проблеми все ще були у 2014 році, і ще більше ускладнилися тим фактом, що більшість досліджень на тваринах також виключають самок або не враховують відмінності у статі. Наприклад, попри більшу частоту депресії серед жінок, менше половини досліджень на тваринах використовують самиць. Отже, низка фінансових установ та наукових журналів просять вчених чітко розглянути питання статі у своїх дослідженнях. Пропонується, щоб наукові журнали вимагали документування вимог до статі під час звітування про підсумки досліджень на тваринах. Вони також припускають, що роль медичних організацій полягає в тому, щоби заохочувати жінок брати участь у клінічних дослідженнях.

Пов'язаною проблемою є включення вагітних жінок у клінічні дослідження. Оскільки інші хвороби можуть існувати одночасно з вагітністю, необхідна інформація про реакцію та ефективність втручань під час вагітності, але етичні питання щодо плоду роблять це більш складним. Ця дискримінація частково компенсується ініціацією широкомасштабних епідеміологічних досліджень жінок, таких як Дослідження здоров'я медсестер (1976), Ініціатива жіночого здоров'я та Дослідження здоров'я чорних жінок.

При цьому щодо жінок виявлено факти жорстокого поводження в дослідженнях охорони здоров'я. Наприклад, в Досліді Картрайта в Новій Зеландії (1988) дослідження феміністичних журналісток показали, що жінки з аномаліями шийки матки не отримували лікування в рамках експерименту: жінкам не повідомили про відхилення від норми, через що вони померли.

Статеве та сексуальне здоров'я Редагувати

Жінки стикаються з багатьма унікальними проблемами здоров'я, пов'язаними з їх репродукцією та сексуальністю: це третина всіх проблем зі здоров'ям у жінок репродуктивного віку (15-44 роки), серед яких небезпечний секс є основним фактором ризику, особливо в країнах, що розвиваються (див. Дитячі шлюби, Сексуальне насильство у ПАР, Сухий секс). Вагітність, пологи та догляд за дітьми разом з допологовим та перинатальним доглядом, грудне вигодовування завдають значної шкоди жіночому організму. Багато проблем, з якими стикаються жінки та дівчата в регіонах з бідними ресурсами та нерозвинутими інституціями, відносно невідомі в розвинених країнах, наприклад, калічення жіночих геніталій, лесбофобні згвалтування, менструальні табу.

Менструальне здоров'я Редагувати

Симптоми менопаузи

Менструальні цикли можуть створювати значні проблеми в репродуктивному віці (з пубертату до 50+ років). Фізіологічні зміни (зокрема, передменструальний синдром, менопауза, менструальні розлади), а також їх соціальна стигматизація та проблеми з доступом до засобів менструальної гігієни позначаюься на фізичному та психічному здоров'ї жінок.

Менархе буває травматичним через брак сексуальної освіти, зокрема, в культурах, де менструація вважається нечистою чи гріховною через вірування й стереотипи (менструальні табу) і призводить до соціальної ізоляції жінок та дівчат соціумом.

Брак доступу до засобів менструальної гігієни (прокладки, тампони, менструальні чаші), вартість яких є окремою статтею регулярних витрат, особливо гострий серед бідних жінок, обмежує їх соціальне життя та є перешкодою для кар'єри. В країнах, що розвиваються, менструація перешкоджає освіті дівчат. З проблемою активно борються, зокрема, її висвітлює День менструальної гігієни.

Синдром токсичного шоку, повязаний з тампонами, є небезпечним станом з летальним ризиком.

Ендометріоз та кісти яєчників вражають жінок різного віку незалежно від сексуального життя та кількості вагітностей та пологів.

Не менш складними є фізіологічні та психічні зміни, пов'язані з менопаузою. Зміни гормональної активності яєчників та гіпофіза викликають системні симптоми, такі як припливи, брак вагінального секрету, ламкість кісток та схильність до остеопорозу, старіння шкіри. Передчасна менопауза (через захворювання або внаслідок медичного чи хірургічного втручання) має серйозніші несприятливі наслідки. Менопаузу також оточує соціальний тиск через символіку втрати родючості, стигматизацію жіночого старіння та втрату сексуальної привабливості для чоловіків, що позначається на психічному благополуччі жінок.

Інфекції, що передаються статевим шляхом Редагувати

Важливими проблемами сексуального здоров'я жінок є інфекції, що передаються статевим шляхом. У всьому світі жінки та дівчата мають більший ризик ВІЛ/СНІДу через сексуальне насильство проти жінок та бідність (ускладнює доступ до контрацепції). ІПСШ, у свою чергу, пов'язані з небезпечною сексуальною активністю, яка часто є згвалтуванням.

Хламідіоз та гонорея є важливими причинами запальних захворювань жіночих геніталій та подальшого безпліддя. Інший важливий наслідок деяких ІПСШ, таких як генітальний герпес та сифіліс, втричі збільшує ризик зараження ВІЛ, а також може впливати на його прогресування.

ІПСШ є глобальним пріоритетом охорони здоров'я, оскільки вони мають серйозні наслідки для жінок та немовлят. Передача ІПСШ від матері дитині може призводити до мертвонародження, смерті новонароджених, низької ваги та недоношеності, сепсису, пневмонії, кон'юнктивіту новонароджених та вроджених деформацій. Сифіліс під час вагітності призводить до понад 300 000 смертей плоду та новонароджених на рік та 215 000 немовлят з підвищеним ризиком смерті від недоношеності, низької ваги або вроджених захворювань.

Раки жіночої репродуктивної системи Редагувати

На початку ХХ століття смерть від раку матки (тіла матки та шийки матки) була основною причиною смерті від раку жінок, які тоді помирали від раку частіше за чоловіків. Надалі смертність від раку матки зменшувалась, в першу чергу через зниження рівня смертності від РШМ після винайдення скринінгового тесту Папаніколау. Це призвело до загального зменшення кількості випадків смертності від раку у жінок між 1940-ми і у 1970-х. До 1950-х зменшення раку матки залишило рак молочної залози головною причиною смерті від раку, доки його не наздогнав рак легенів у 1980-х.

Рак молочної залози Редагувати

Рак молочної залози — другий за поширеністю рак у світі (25 % усіх видів раку) та найрозповсюдженіший рак серед жінок. Входить до десятки найпоширеніших хронічних захворювань жінок і суттєво сприяє втраті якості життя. 2016 року рак молочної залози був найпоширенішим діагностованим раком серед жінок як у розвинутих, так і в країнах, що розвиваються (майже 30 % усіх випадків захворювання).

Рак шийки матки Редагувати

Четвертий найпоширеніший вид раку серед жінок, особливо з нижчим соціально-економічним статусом. У країнах, що розвиваються, на рак шийки матки припадає 12 % випадків раку серед жінок і він є другою провідною причиною смерті. Найбільша захворюваність спостерігається у Східній Африці та середній Африці. Рівень летальності у 52 % також вищий у країнах, що розвиваються, ніж у розвинених країнах (43 %), а рівень смертності варіюється в 18 разів між регіонами світу.

Рак шийки матки спричиняє вірус папіломи людини (ВПЛ), який також є причиною раку вульви, вагіни, ануса та ротоглотки. Цей вірує с однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом, ним інфіковані майже 300 мільйонів жінок у всьому світі. 5 % з 13 мільйонів нових випадків раку у світі приписуються ВПЛ. Програма вакцини проти ВПЛ доступна у 45 країнах. Якщо застосувати глобально вакцинацію проти ВПЛ (70 % охоплення), це може врятувати життя 4 мільйонів жінок від раку шийки матки, оскільки більшість випадків трапляється в країнах, що розвиваються.

Рак яєчників Редагувати

Рак яєчників, основна причина смертності від раку репродуктивних органів та 5-та найпоширеніша причина смертності від раку у жінок у США, не має ефективної скринінгової програми і є переважно захворюванням жінок у промислово розвинених країнах. Оскільки на ранніх стадіях він у більшості випадків протікає безсимптомно, понад 50 % жінок до встановлення діагнозу мають рак III стадії або вище (поширюється за межі яєчників), і поганий прогноз.

Репродуктивне здоров'я Редагувати

Навчання акушерок у Папуа-Новій Гвінеї

Включає розлади та захворювання жінок, пов'язані з рішенням або вимушеною необхідністю вагітніти та народжувати.

ВООЗ описує післяпологовий період як найбільш критичний і водночас найбільш занедбаний етап у житті матерів і немовлят. Більшість смертей матерів і новонароджених припадає на післяпологовий період. Через 2 до 6 тижнів після пологів 87—94 % жінок повідомляють про принаймні одну проблему зі здоров'ям. Про тривалі проблеми зі здоров'ям (зберігаються після півроку по пологах) повідомляють 31 % жінок.

Вагітність становить значний ризик для здоров'я навіть у розвинених країнах, незважаючи на досягнення в акушерській науці та практиці. Материнська смертність залишається головною проблемою у світовому здоров'ї та вважається одним з основних чинників для оцінки якості систем охорони здоров'я.

Підліткова вагітність є особливою проблемою, незалежно від того, бажана вона чи ні. Вагітність серйозно змінює життя дівчини фізично, емоційно, соціально та економічно і ставить під загрозу її дорослішання та розвиток. До підліткових вагітностей найчастіше призводять сексуальне насильство і зловживання, відсутність у дівчини вибору (як-от при дитячих шлюбах та інших формах педофілії, зокрема, інцестної).

Контрацепція та планування сім'ї Редагувати

Здатність регулювати власні репродуктивні плани життєво необхідна для безпеки та здоров'я жінок. Сучасна контрацепція захищає жінок та дівчат різного віку від ранньої, небажаної чи небезпечної для організму вагітності. Належний доступ до контрацепції обмежує багатоплідну вагітність, зменшує потребу в абортах, зокрема, небезпечних, і материнську й дитячу смертність та захворюваність. Деякі бар'єрні контрацептиви, такі як презервативи, також знижують ризик ІПСШ та ВІЛ. Доступ до контрацепції дозволяє жінкам свідомо регулювати своє репродуктивне та сексуальне здоров'я, збільшує інтеграцію в освіті, кар'єрі та громадському житті. На суспільному рівні доступ до контрацепції є ключовим фактором контролю приросту населення, що має наслідки для економіки, навколишнього середовища та регіонального розвитку. ООН розглядає доступ до контрацепції як право людини, ключове для гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, що рятує життя та зменшує бідність.

У залишаються значні перешкоди для доступу до контрацепції. Сюди входять законодавчі, адміністративні, культурні, релігійні та економічні бар'єри, крім тих, що стосуються доступу та якості медичних послуг, тиск з боку сім'ї та когнітивні бар'єри (відсутність знань). Навіть у розвинутих регіонах багато жінок, особливо ті, що перебувають у важкому становищі, стикаються зі значними труднощами у доступі (фінансовими, географічними, релігійною та політичною дискримінацією). Активістки проводили кампанії проти небезпечних форм контрацепції, таких як дефектні внутрішньоматкові пристрої, особливо Щит Далкона.

У багатьох частинах світу доступ до контрацепції та планування сім'ї дуже складний або взагалі відсутній, і навіть у розвинених країнах культурні та релігійні традиції створюють бар'єри для жіночих репродуктивних прав. Хоча глобальне використання контрацептивів становить близько 55 %, в Африці воно може складати до 25 %. У всьому світі 222 мільйони жінок не мають доступу до контрацепції або він обмежений (і ці дані включають тільки жінок від 15 до 49 років, які перебувають у шлюбі або союзі, виключаючи потреби в контрацепції всіх інших жінок та дівчат, які є або можуть бути сексуально активними і мають загрозу вагітності).

Небезпечні аборти Редагувати

Аборти, тобто медичне переривання вагітності, тісно пов'язані з контрацепцією як форма контролю жінок та регулювання відтворення, і часто на них поширюються подібні культурні, релігійні, законодавчі та економічні обмеження. Проте там, де доступ до контрацепції обмежений, жінки зазвичай і звертаються до аборту. Тому рівень абортів використовується для оцінки незадоволених потреб у контрацепції. Однак наявні процедури несли великий ризик для жінок протягом більшої частини історії, як і досі у країнах, що розвиваються, або там, де законодавчі обмеження змушують жінок шукати підпільних закладів. Ці проблеми є частим предметом політичних та феміністичних кампаній, де відстоюють здоров'я жінок проти моральних цінностей (див. Полеміка щодо аборту).

2005 року у світі сталося 87 мільйонів небажаних вагітностей, з них 46 мільйонів перервали абортами, з яких 18 мільйонів вважалися небезпечними, що призвело до 68 000 смертей. Більшість із цих смертей сталася в країнах, що розвиваються. За даними ООН, їх можна уникнути завдяки доступу до безпечного аборту. У 2010—2014 роки на 1000 жінок 15–44 років викрнувалося 35 абортів (56 мільйонів абортів на рік). ООН підготувала рекомендації для медперсоналу щодо надання доступніших та безпечніших медичних послуг щодо абортів та після абортів. Невід'ємна частина допомоги після аборту передбачає забезпечення належної контрацепції.

Материнська смертність Редагувати

У 2013 році через причини, пов'язані з вагітністю, у світі померли біля 289 000 жінок (800 на день) з великими відмінностями між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. Західні країни щорічно звітують та оглядають материнську смертність. Тим не менш, з 1987 по 2011 роками смертність у США зросла з 7,2 до 17,8 смертей на 100 000 живонароджень. Натомість у решті світу показники до 1000: найвищі в Субсахарській Африці та Південній Азії (86 % смертей). Ці смерті рідко розслідують, однак за оцінками ВООЗ 99 % цих смертей, більшість з яких настає протягом 24 годин після пологів, можна було б попередити, якби існувала відповідна інфраструктура, навчання та обладнання.

Прямими причинами смерті жінок є акушерські кровотечі, еклампсія, перешкоджання пологам, сепсис та некваліфікований аборт. Малярія та СНІД ускладнюють вагітність. У період 2003—2009 рр. кровотеча була основною причиною смерті: 27 % смертей у країнах, що розвиваються, і 16 % у розвинених країнах. Нерепродуктивне здоров'я лишається важливим предиктором. У США основними причинами смерті є серцево-судинні захворювання (15 % смертей), ендокринні, дихальні та шлунково-кишкові розлади, інфекції, крововиливи та гіпертонічні розлади вагітності.

У бідних країнах ситуація додатково погіршується бідністю та несприятливими економічними факторами, які впливають на дороги, заклади охорони здоров'я, обладнання та матеріали, нестачу кваліфікованого персоналу. Також впливають культурне ставлення до сексуальності, контрацепції, сексуального насильства, дитячих шлюбів, домашніх пологів та здатності розпізнавати надзвичайні ситуації.

Пацієнтки в ефіопській лікарні

У 2000 році ООН створила Ціль розвитку тисячоліття 5 для поліпшення материнського здоров'я. Планувалося зменшити материнську смертність на 3\4 з 1990 по 2015. Було досягнуто найменшого прогресу серед усіх ЦРТ, зменшивши смерті лише на 45 %. Найвищі показники все ще були в Африці та Азії, найбільше падіння в Південній Азії — на 64 %. Найменший спад (на 37 %) у розвинених країнах. Ризики смерті під час вагітності в країнах, що розвиваються, залишились в 14 разів вищими, ніж у розвинених країнах, а в Африці на південь від Сахари ризик у 175 разів вищий.

Поліпшення стану здоров'я вагітних та породіль, на додаток до професійної допомоги при пологах, потребує рутинної допологової допомоги, базової екстреної акушерської допомоги, зокрема наявність антибіотиків, окситоцину, протисудомних засобів, можливість ручного видалення затриманої плаценти, проведення інструментальних пологів та післяпологового догляду. Досліджено, що найдієвішими є програми з освіти пацієнток та громад, пренатальної допомоги, екстреного акушерства (зокрема доступ до кесаревих розтинів) та транспорту. Як і в цілому щодо жіночого здоров'я, рішення вимагає масштабу, що охоплює багато інших цілей ЦРТ, таких як бідність та статус. З огляду на те, що більшість смертей відбувається в безпосередній внутрішньо-пологовий період, рекомендується проводити внутрішньо-пологовий догляд. Нові вказівки щодо допологової допомоги були видані ВООЗ у листопаді 2016 року. В рамках кампанії «Цілі сталого розвитку» встановлено нові показники на 2030 рік. Материнське здоров'я відображено в цілі 3 «Здоров'я», метою є зменшення загального коефіцієнта материнської смертності до менш ніж 70. Серед засобів Контрольний список ВООЗ щодо безпечних пологів.

Ускладнення вагітності та пологів Редагувати

На додаток до смерті під час вагітності та пологів, вагітність та пологи можуть призвести до багатьох нелетальних проблем зі здоров'ям. У всьому світі ускладнення вагітності значно перевищують материнську смертність, за оцінками, 9,5 млн випадків захворювань, пов'язаних з вагітністю, і 1,4 млн майже пропущених (виживання від важких ускладнень, що загрожують життю). Ускладнення вагітності можуть бути фізичними, психічними, економічними та соціальними. За підрахунками, у 10–20 мільйонів жінок щороку виникатимуть фізичні або психічні вади, спричинені ускладненнями вагяду на це міжнародні агентства розробили стандарти акушерської допомоги.

Серед порушень перебігу вагітності, а також захворювань, викликаних вагітністю або тих, які вона погіршує:


Післяпологова депресія та ПТСР Редагувати

Безпліддя та репродуктивні технології Редагувати

У США безпліддям страждає 1,5 мільйона пар. Багато з них шукають допоміжних репродуктивних технологій. Однак приблизно половина вагітностей ЕКО призводить до пологів з багатопліддям, що загрожують збільшенням захворюваності та смертності матері та немовляти. Серед причин — підвищення артеріального тиску у вагітної, передчасні пологи та низька вага.

Нерепродуктивне здоров'я Редагувати

Жінки мають відмінний від чоловічого досвід тих самих захворювань, особливо серцево-судинних, раку, депресії та деменції. Жінки більше схильні до інфекцій сечових шляхів.

Анемія Редагувати

Анемія є глобальною проблемою здоров'я жінок. До 30 % жінок виявляються анемічними та 42 % вагітних. Анемія пов'язана з низкою несприятливих наслідків для здоров'я, включаючи поганий результат вагітності та порушення когнітивних функцій (зниження зосередження уваги). Основною причиною анемії є нестача заліза. У Сполучених Штатах залізодефіцитною анемією страждає 37 % вагітних, але у всьому світі поширеність досягає 80 %. Це починається в підлітковому віці, від надмірної менструальної крововтрати та неоптимальним споживанням їжі. У дорослої жінки вагітність призводить до подальшого виснаження заліза.

Серцево-судинні захворювання Редагувати

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті (30 %) серед жінок у США та основною причиною хронічних захворювань. Частота інсульту у жінок до 80 років менша, ніж у чоловіків, але вища у жінок після 80. Загалом ризик розвитку інсульту у жінок перевищує ризик інсульту у чоловіків. Ризик серцево-судинних захворювань серед хворих на діабет та серед курців вищий у жінок. Багато аспектів серцево-судинних захворювань різняться у жінок та чоловіків, включаючи фактори ризику, поширеність, фізіологію, симптоми, реакцію на втручання та результат.

Рак легенів Редагувати

Жінки мають приблизно однаковий ризик смерті від раку з чоловіками: приблизно 25% усіх смертей (рак є другою з причин смерті). Однак відносна частота різних видів раку у жінок відмінна. У США найпоширенішими видами раку жінок у 2012 році були рак легенів, молочної залози та колоректальний. Крім того, важкими за порядком важливості є рак яєчників, матки (зокрема рак ендометрію та шийки матки). Подібні цифри були зареєстровані в 2016 р. Нещодавно рівень смертності від раку легенів почав знижуватися, оскільки вживання тютюну скорочується, у жінок зменшився на 19 % (менше, ніж у чоловіків). Зараз усі три типи раку (легені, молочної залози, матки) знижуються за рівнем смертності, але щороку більше жінок помирає від раку легенів, ніж від раку молочної залози, яєчників та матки разом. В цілому близько 20 % людей, у яких виявлено рак легенів, ніколи не палять, проте серед жінок, котрі не палять, ризик розвитку раку легенів утричі більший, ніж серед чоловіків, які ніколи не палили.

Психічне здоров'я Редагувати

Майже 25 % жінок стикаються з проблемами психічного здоров'я протягом життя. Жінки більш схильні до тривоги, депресії та психосоматичних скарг.

У США жінки страждають на депресію вдвічі частіше за чоловіківм (економічні витрати на депресію у американок оцінюються в 20 мільярдів доларів щороку). Ризики депресії у жінок пов'язані з гормональними змінами, включаючи пубертат, менструацію, вагітність, пологи та менопаузу, а також з глобальною нерівністю та насильством проти жінок. Особливо небезпечною є післяпологова депресія. Крім цього, жінки метаболізують препарати, які застосовуються для лікування депресії, інакше, ніж чоловіки. Попри все це, лише менше половини досліджень на тваринах (клінічних випробувань антидепресантів зокрема) використовують самиць. Частота самогубств у жінок менша, ніж у чоловіків (<1 % проти 2,4 %), але є основною причиною смерті жінок у віці до 60 років. У Великій Британії створено робочу групу з питань психічного здоров'я жінок, спрямовану на усунення відмінностей у досвіді психічного здоров'я та потребах жінок та чоловіків.

Аутоімунні порушення Редагувати

Аутоімунний тиреоїдит у 4 рази частіше вражає жінок, ніж чоловіків.

Остеопороз Редагувати

Остеопороз посідає 6 місце серед хронічних захворювань жінок у США, із загальною поширеністю 18 % та значно вищим показником стегнової, шийної та поперекової частин хребта серед жінок (16 %), ніж серед чоловіків (4 %). Остеопороз є фактором ризику перелому кісток, і близько 20 % людей похилого віку, які перенесли перелом стегна, помирають протягом року. Гендерний розрив в остеопорозі в основному є результатом зниження рівня естрогену у жінок після менопаузи, що значно підвищує крихкість кісток.

Хвороба Альцгеймера Редагувати

Поширеність хвороби Альцгеймера в США оцінюється у 5,1 мільйона випадків, з яких дві третини — жінки. Крім того, жінки набагато частіше за чоловіків доглядають за дорослими членами сім'ї з деменцією, тому вони несуть як ризики, так і тягар цієї хвороби. Ризик розвитку хвороби Альцгеймера у жінок протягом усього життя вдвічі перевищує ризик чоловіків. Частина цієї різниці може бути пов'язана із тривалістю життя, але зміна гормонального статусу протягом життя також може відігравати важливу роль, як і різниця в експресії генів. Смертність від деменції у жінок вища (4,5 % смертей проти 2,0 % чоловіків).

Насильство проти жінок Редагувати

Домашнє насильство Редагувати

Сексуальне насильство Редагувати

Дитячі шлюби Редагувати

Шлюби чи спільне проживання дітьми (людьми до 18 років) несуть значні ризики для дівчаток та дівчат.

Дитячі шлюби є прямим порушенням прав людини, оскільки вони передбачають згвалтування (згоду на секс неспроможна дати дитина) та примусові шлюби. Дитячі вагітності несуть вищі медичні ризики як для вагітної, так і для плоду, багатоплідні вагітності та менший доступ до медичної допомоги. Вагітність є однією з основних причин смерті дівчат віком 15–19 років. Проти дівчат, які опинилися в шлюбі у ранньому віці, також частіше вчиняють домашнє насильство. Дитячі шлюби переривають освіту, означають втрату перспектив працевлаштування й економічного статусу, психічну травму, втрату нормального дитинства, емоційного дозрівання, соціальну ізоляцію.

2010 року підраховано, що 67 мільйонів дівчаток у віці 12 років були у шлюбі. У країнах, що розвиваються, третина дівчат перебувають у шлюбі до 15 років. Найпоширеніша ця практика в Південній Азії (48 % жінок) та Африці (42 %) та Латинській Америці та Карибському басейні (29 %). Найбільша поширеність у Західній Африці та на південь від Сахари. Відсоток дівчат, одружених до 18 років, сягає 75 % у таких країнах, як Нігер. Шлюб можуть укладати вже з народження, а дівчинку відправляють до чоловіка (що передбачає сексуальне життя) вже у 7 років.

Цю жорстоку практику підкріплюють ряд культурних факторів: гендерна нерівність, фінансова залежність жінок, брак доступу до освіти та професій для жінок та дівчат, що практично виключають їх можливість забезпечувати себе, традиції приданого, слабкі соціальні зв'язки та соціальний статус (і навпаки для чоловіків), уявлення про запобігання дошлюбному сексу, позашлюбним вагітностям та ІПСШ.

Міжнародні зусилля феміністичного руху, ООН та її установ, таких як Управління Верховного комісара з прав людини, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ВООЗ, спрямовані на боротьбу з цією практикою, внаслідок чого у багатьох країнах віковий ценз шлюбу обмежений 18 роками. Шлюби засуджують Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (стаття 16) та Загальна декларація прав людини. Припинення дитячих шлюбів до 2030 року є метою Цілі сталого розвитку 5 Рівність. Ознакою для цього буде відсоток жінок у віці 20–24 років, які одружились або перебувають у союзі до 18 років.

Калічення жіночих геніталій Редагувати

Типи жіночого обрізання

«Усі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих геніталій або інше пошкодження жіночих геніталій з немедичних причин» (ВООЗ) іноді називають жіночим обрізанням, хоча термін вводить в оману, оскільки не є аналогом обрізання крайньої плоті пеніса. Термін калічення прийнято, щоб підкреслити небезпечність процедури та її статус як порушення прав людини.

Кількість видаленої тканини значно варіюється, що змушує ВООЗ класифікувати операції: від часткового чи повного видалення голівки і капюшона клітора (кліторідектомія), видалення малих та великих статевих губ, звуження вагінального отвору з зашиванням решток статевих губ над уретрою з залишенням невеликого отвору для сечовипускання та менструацій (інфібуляція). Для статевого акту та пологів вульву в деяких випадках багаторазово розрізають та повторно зашивають. Короткотермінові наслідки обрізання включають крововиливи, інфекції, сепсис, смерть, довгострокові: ПТСР, диспареунію, дисменорею, вагініт та цистит, ускладнення вагітності та пологів.

Практика поширена в біля 30 країнах Африки, Близького Сходу та Азії. Її збереженню сприяють глибоко вкорінені гендерні стереотипи (уявлення про нечистоту здорових геніталій жінки та гріховність отримання нею сексуального задоволення) та нестача сексуальної освіти. Помилково вважається, що калічення вульви спряють гігієні, фертильності, збереженню цноти, шлюбності та посилюють сексуальне задоволення чоловіків (див. Сухий секс).

Законодавчі зусилля щодо заборони обрізання рідко були успішними, і найкращим підходом є освіта та розширення прав і можливостей та надання інформації про негативні наслідки для здоров'я, а також аспекти прав людини.

Заходи з захисту Редагувати

Цілі сталого розвитку ООН

Окрім вирішення гендерного розриву у наукових дослідженнях, низка країн зробили питання жіночого здоров'я предметом національних ініціатив. Наприклад, у 1991 р. Міністерство охорони здоров'я та соціальних служб США створило Управління з питань охорони здоров'я жінок (OWH) з метою поліпшення здоров'я жінок в Америці шляхом координації порядку денного в галузі охорони здоров'я в усьому Департаменті та інших відомствах. У 21 столітті Бюро зосередило свою увагу на жінках, які не працюють. Крім того, у 1994 році Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) створили власне Управління охорони здоров'я жінок (OWH), яке офіційно було затверджено Законом про доступну медичну допомогу 2010 року (ACA). На міжнародному рівні багато установ ООН, такі як Всесвітня організація охорони здоров'я, Фонд народонаселення ООН та ЮНІСЕФ, підтримують конкретні програми з охорони здоров'я жінок, здоров'я матері та дитини, сексуального та репродуктивного здоров'я. Крім того, глобальні цілі ООН вирішують багато питань, пов'язаних зі здоров'ям жінок, як прямо, так і опосередковано. Сюди входять Цілі розвитку тисячоліття 2000 року та їх наступниці — Цілі сталого розвитку, прийняті у вересні 2015 року після звіту про прогрес у досягненні ЦРТ (Звіт про цілі розвитку тисячоліття 2015). Наприклад, вісім цілей ЦРТ: викорінення крайньої бідності та голоду, досягнення загальної початкової освіти, сприяння гендерній рівності та розширення прав і можливостей жінок, зменшення рівня дитячої смертності, поліпшення здоров'я матерів, боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями.

Література Редагувати

Симпозіумии та цикли

  • . Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74 (sup244): 1–94. August 2014. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • . Academic Medicine 69 (9). September 1994. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • . The Lancet 368. September–October 2006. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 26 січня 2021. 

Статті

Репродуктивне та сексуальне здоров'я

Материнська здоров'я

  • Filippi, Véronique; Ronsmans, Carine; Campbell, Oona MR; Graham, Wendy J; Mills, Anne; Borghi, Jo; Koblinsky, Marjorie; Osrin, David (October 2006). . The Lancet 368 (9546): 1535–1541. PMID 17071287. doi:10.1016/S0140-6736(06)69384-7. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Hansen, Christian Holm; Schellenberg, Joanna R M Armstrong (January 2016). . The Lancet 387 (10017): 410–411. PMID 26869551. doi:10.1016/S0140-6736(16)00099-4. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Joint Commission (26 січня 2010). . Sentinel Event Alert (44). Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Rosenfield, Allan; Maine, Deborah; Freedman, Lynn (September 2006). Meeting MDG-5: an impossible dream?. The Lancet 368 (9542): 1133–1135. PMID 17011925. doi:10.1016/S0140-6736(06)69386-0. 
  • Say, Lale; Chou, Doris; Gemmill, Alison; Tunçalp, Özge; Moller, Ann-Beth; Daniels, Jane; Gülmezoglu, A Metin; Temmerman, Marleen та ін. (June 2014). Global causes of maternal death: a WHO systematic analysis. The Lancet Global Health 2 (6): e323–e333. PMID 25103301. doi:10.1016/S2214-109X(14)70227-X. 

Книги

  • Barmak, Sarah (2016). . Toronto: Coach. ISBN 9781552453230. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. 
  • Boyd-Judson, Lyn; James, Patrick, ред. (2014). . Lanham: Lexington Books. ISBN 9780739188897. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Crowell, Nancy A.; Burgess, Ann W., ред. (1996). . DC: National Academies Press. ISBN 9780309588812. doi:10.17226/5127. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Dan, Alice J., ред. (1994). . Thousand Oaks, CA: Sage Publications. ISBN 9781452255200. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Grant, Nicole J. (1992). The Selling of contraception : the Dalkon Shield case, sexuality, and women's autonomy. Columbus: Ohio State University Press. ISBN 978-0814205723. 
  • Hart, Tanya (2015). . NYU Press. ISBN 9781479873067. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Koblinsky, Marje; Timyan, Judith; Gay, Jill, ред. (1993). The health of women: a global perspective. Boulder, San Francisco: Westview Press. ISBN 9780813316086. 
  • Lewis, Judith A.; Bernstein, Judith (1996). Women's Health: A Relational Perspective Across the Life Cycle. Sudbury, Mass.: Jones & Bartlett Learning. ISBN 9780867204858. 
  • Loue, Sana; Sajatovic, Martha, ред. (2004). . New York: Kluwer Academic/Plenum Publishers. ISBN 9780306480737. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Nelson, Jennifer (2015). . New York University Press. ISBN 978-0-8147-6290-5. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Pringle, Rosemary (1998). . Cambridge: Cambridge Univ. Press. ISBN 9780521578127. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Regitz-Zagrosek, Vera, ред. (2012). . Berlin: Springer. ISBN 9783642307256. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Senie, Ruby T., ред. (2014). . Burlington, MA: Jones & Bartlett Learning. ISBN 9780763769857. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Spiers, Mary V.; Geller, Pamela A.; Kloss, Jacqueline D., ред. (2013). . Hoboken, NJ: Wiley. ISBN 9781118415511. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Seaman, Barbara; Eldridge, Laura (2008). The No-Nonsense Guide to Menopause. New York: Simon and Schuster. ISBN 9781416564836. 
  • Stevens, Joyce (1995). . Leichhardt, N.S.W.: First Ten Years History Project. ISBN 978-0646259772. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 14 липня 2016. 
  • Wolf, Naomi (2012). Vagina: a new biography. New York, New York: Ecco. ISBN 9780061989162. 
  • Young, Iris (2000). Inclusion and democracy. Oxford New York: Oxford University Press. ISBN 9780198297550. 

Розділи

Звіти та доповіді

  • . US Public Health Service Office on Women's Health. 2004. ISBN 9780788117893. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Cartwright, Silvia (5 серпня 1988). . Auckland: Government Printing Office. ISBN 978-0-473-00664-8. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Committee on Women's Health Research, Institute of Medicine (2010). . Washington DC: National Academies Press. ISBN 9780309153898. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 24 липня 2016. 
  • Johnson, Paula A.; Therese Fitzgerald, Therese; Salganicoff, Alina; Wood, Susan F.; Goldstein, Jill M. (3 березня 2014). . Boston MA: Mary Horrigan Connors Center for Women's Health & Gender Biology. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Office of the Surgeon General (2004). . Rockville, MD: U.S. Department of Health and Human Services. PMID 20945569. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 18 липня 2016. 
  • Presler-Marshall, Elizabeth; Jones, Nicola (June 2012). . London: Overseas Development Institute Save the Children. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Singh, Susheela; Darroch, Jacqueline E. (June 2012). . NY: Guttmacher Institute UNFPA. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 7 вересня 2016. 
  • Wood, Susan F.; Dor, Avi; Gee, Rebekah E.; Harms, Alison; Mauery, D. Richard; Rosenbaum, Sara J.; Tan, Ellen (15 червня 2009). . D. Richard. Washington DC: George Washington University, School of Public Health and Health Services, Jacobs Institute of Women's Health. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 17 липня 2016. 
  • . New York: Human Rights Watch. 2016. ISBN 978-1-60980-702-3. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 

Документи ООН

  • Biddlecom, Ann; Kantorová, Vladimíra; Kisambira, Stephen; Nahmias, Petra; Rafalimanana, Hantamalala (2015). . New York: Department of Economic and Social Affairs, United Nations. ISBN 978-92-1-057775-5. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Blum, Robert W; Gates, William H (2015). . UNFPA. ISBN 978-0-89714-986-0. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2016. 
  • Garcia-Moreno, Claudia; Guedes, Alessandra; Knerr, Wendy (2012). . WHO PAHO. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
  • García-Moreno, Claudia; Pallitto, Christina; Devries, Karen; Stöckl, Heidi; Watts, Charlotte; Abrahams, Naeemah (2013). . Geneva: WHO LSHTM SAMRC. ISBN 978-92-4-156462-5. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Ibañez, Ximena Andión; Phillips, Suzannah; Fine, Johanna; Shoranick, Tammy (2010). . Center for Reproductive Rights UNFPA. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Jones, Debra A (2007). . UNFPA. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Krug, Etienne G.; Dahlberg, Linda L.; Mercy, James A.; Zwi, Anthony B.; Lozano, Rafael, ред. (2002). The World report on violence and health. Geneva: WHO. ISBN 978-92-4-154561-7. 
  • Ricardo, Christine; Verani, Fabio (2010). . UNFPA. ISBN 978-0-89714-909-9. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Stewart, BW; Wild, CP, ред. (2014). . Lyon: IARC WHO. ISBN 978-92-832-0443-5. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • CSW (2013). . ECOSOC UN Women. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 24 серпня 2016. 
  • UN (20 грудня 1993). . United Nations General Assembly. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UN (8 вересня 2000). . United Nations General Assembly. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UN (2015). . New York: United Nations. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UN (2015). . New York: United Nations. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UN (2015). . New York: United Nations. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UNFPA (February 2016). . Архів оригіналу за 21 травня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
  • UN Women. . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016. 
  • UN Women (January 2016). . Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 26 січня 2021. 
  • WHA (May 1996). . Geneva: WHO. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 26 січня 2021. 
  • WHO (July 1997). . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
  • WHO (2005). . Geneva: WHO: Department of Gender, Women and Health. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
  • WHO (2005). . Geneva: WHO. ISBN 92-4-156290-0. Архів оригіналу за 13 квітня 2005. Процитовано 26 січня 2021. 
  • WHO (2014). . WHO. ISBN 978-92-4-150722-6. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 2 серпня 2016. 
  • WHO (August 2016). . WHO IPU. ISBN 978-92-4-156504-2. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2016. 

Вебсайти

  • McGregor, Alyson (September 2014). . TED: Ideas worth spreading. Sapling Foundation. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2021. 
  • Saslow, Debbie (30 січня 2013). . American Cancer Society. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 12 серпня 2016. 
  • Arulkumaran, Sabaratnam (ред.). . International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 18 липня 2016. 
  • NLM (2015). . Medical Subject Headings (MeSH). Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 6 липня 2016. 
  • . GHD. Global Health and Diplomacy. 2014. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021. 

Новини

  • Barlow, Rich (28 березня 2014). . BU Today (Boston University). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 21 липня 2016. 
  • Belluz, Julia (7 листопада 2016). . Vox. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 10 листопада 2016. 
  • MacEachron, Allison (July 2014). . BCUN News (Business Council for the United Nations). Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016. 
  • Paquette, Danielle (22 жовтня 2016). . Washington Post. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 26 жовтня 2016. 
  • Rogers, Katie (18 жовтня 2016). . New York Times. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 26 жовтня 2016. 
  • Roussy, Kas (6 червня 2016). . Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 4 липня 2016. 
  • Roy, Eleanor Ainge (30 липня 2016). . The Guardian. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 2 серпня 2016. 
  • Rubli, Sabrina (12 грудня 2014). . The Huffington Post. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2016. 

Women's health research

  • . Boston University Sloane Epidemiology Centre. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 21 липня 2016. 
  • . Milken Institute School of Public Health. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 20 липня 2016. 
  • . Harvard School of Public Health. 2016. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 21 липня 2016. 
  • . National Institutes of Health. 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 20 липня 2016. 
  • . National Heart, Lung and Blood Institute. 2010. Архів оригіналу за 18 грудня 2017. Процитовано 21 липня 2016. 
  • . 2016. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 20 липня 2016. 
  • . Northwestern University. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 20 липня 2016. 

Організації

  • . 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2016.  see American Congress of Obstetricians and Gynecologists
  • . Amnesty International. 2010. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 4 серпня 2016. 
  • . International Center for Research on Women. 2015. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 4 серпня 2016. 
  • . UK Department of International Development. 2014. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
  • . US Department of Health and Human Services. 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 25 липня 2016. 
    • . 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
  • . 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 6 серпня 2016. 
  • . International Center for Research on Women. 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 7 серпня 2016. 
  • . 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 7 серпня 2016.  see Human Rights Watch
  • . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2016. 
  • . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 13 вересня 2016.  see Overseas Development Institute
  • . 2016. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 14 вересня 2016.  see Save the Children
  • . New Zealand. 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 серпня 2016. 

Women's health providers

  • . University of California Santa Cruz. 2016. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 19 липня 2016. 
  • . 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 14 липня 2016. 
  • . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 18 липня 2016. 

ООН

ВООЗ

  • WHO (2016). . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 26 січня 2021. 
    • WHO (1948). (Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference, New York, 19–22 June 1946; signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States (Official Records of the World Health Organization, no. 2, p. 100) and entered into force on 7 April 1948.). Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 6 липня 2016. , in WHO, (2016)
    • WHO (2016). . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 8 січня 2017. 
    • WHO (2016). . Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 8 січня 2017. 
    • WHO (2016). . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 8 січня 2017. 
    • PMNCH (5 вересня 2014). . The Partnership for Maternal, Newborn & Child Health (PMNCH). WHO UN. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016. 
    • Bustreo, Flavia (8 березня 2015). . Promoting health through the life-course. WHO. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016. 
    • IARC (2016). . WHO. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 6 вересня 2016. 

CDC

Примітки Редагувати

  1. ↑ WHO, 1948.
  2. NLM, 2015.
  3. ↑ Gronowski та Schindler, 2014.
  4. ↑ Lewis та Bernstein, 1996.
  5. MacEachron, 2014.
  6. ↑ Galea, 2014.
  7. ↑ Marshall, 2013.
  8. ↑ {"@context": "https://schema.org","@type": "NewsArticle","inLanguage": "uk-UA","articleSection": "Вікіпедія","mainEntityOfPage": { "@type": "WebPage", "@id": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Жіноче_здоров'я.html"},"headline": "Жіноче здоров я","alternativeHeadline": "Жіноче здоров я","wordCount":"720","keywords":[],"image": {"@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/fphotos/30.jpg","width": "1200","height": "675"},"dateCreated":"2023-09-30T11:02:10+00:00","datePublished":"2023-09-30T11:02:10+00:00","dateModified":"2023-09-30T11:02:10+00:00","description": "Жіноче здоров я Здоров я жінок англ Women s health стан фізичного психічного та соціального добробуту а не просто відсут","articleBody": "Zdorov ya zhinok angl Women s health stan fizichnogo psihichnogo ta socialnogo dobrobutu a ne prosto vidsutnist zahvoryuvan chi vad zdorov ya 1 zhinok ta divchat chislenni aspekti kotrogo a takozh dosvid zdorov ya ta hvorob vidriznyayetsya vid cholovichogo cherez socialni ta biologichni prichini 1 2 3 Zdorov ya zhinok shirshe za reproduktivne adzhe krim problem menstrualnosti j menopauzi rakiv reproduktivnoyi sistemi rizikiv vagitnosti pobichnih dij kontracepciyi nebezpechnih abortiv ta pologiv 4 zhinki mayut bilshe hronichnih problem nereproduktivnogo zdorov ya yak ot raki sercevo sudinni ta psihichni rozladi diabet anemiya osteoporoz hvoroba Alcgejmera avtoimunni porushennya Suchasni vcheni z 2020 h zamist zh","author":[{"@type": "Organization","name": "www.wikidata.uk-ua.nina.az","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/Жіноче_здоров'я.html"}],"publisher": { "@type": "Organization", "name":"www.wikidata.uk-ua.nina.az", "logo": { "@type": "ImageObject","url": "https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/template/images/logo.svg","width": 200,"height": 45 }}}
Дата публікації:
Zdorov ya zhinok angl Women s health stan fizichnogo psihichnogo ta socialnogo dobrobutu a ne prosto vidsutnist zahvoryuvan chi vad zdorov ya 1 zhinok ta divchat chislenni aspekti kotrogo a takozh dosvid zdorov ya ta hvorob vidriznyayetsya vid cholovichogo cherez socialni ta biologichni prichini 1 2 3 Zdorov ya zhinok shirshe za reproduktivne adzhe krim problem menstrualnosti j menopauzi rakiv reproduktivnoyi sistemi rizikiv vagitnosti pobichnih dij kontracepciyi nebezpechnih abortiv ta pologiv 4 zhinki mayut bilshe hronichnih problem nereproduktivnogo zdorov ya yak ot raki sercevo sudinni ta psihichni rozladi diabet anemiya osteoporoz hvoroba Alcgejmera avtoimunni porushennya Suchasni vcheni z 2020 h zamist zhinochogo zdorov ya nadayut perevagu terminu zdorov ya zhinok 5 sho opisuye zagalnij stan zdorov ya zhinok ta divchat Za danimi VOOZ nadmirnij akcent na reproduktivnomu zdorov yi stav osnovnim bar yerom na shlyahu zabezpechennya dostupu do yakisnoyi medichnoyi dopomogi dlya vsih zhinok 6 Cil 5 stalogo rozvitku Genderna rivnistRiven fizichnoyi bezpeki zhinok 2011Za visnovkami VOOZ hocha biologiya poznachayetsya na zdorov yi zhinok na nogo znachnishe vplivayut socialni faktori taki yak globalna genderna nerivnist feminizaciya bidnosti zajnyatist ta neoplachuvana hatnya robota 7 8 nasilstvo proti zhinok genderni stereotipi yak ot menstrualni tabu tradiciyi cnoti ta mizoginni kulturni praktiki kalichennya vulvi suhij seks primusove goduvannya narechenih osoblivo v krayinah sho rozvivayutsya Popri te sho nini v rozvinenih krayinah zhinki zhivut dovshe za cholovikiv u bagatoh galuzyah medicini rozvinenih krayin zhinki ta divchata dosi stikayutsya z bilsh rannimi ta vazhchimi zahvoryuvannyami z girshimi naslidkami nizh choloviki 9 Zhinoche zdorov ya opisane v medicini yak klaptikova kovdra iz progalinami 10 Problemi zdorov ya zhinok takozh stosuyutsya medichnih situacij pov yazanih ne z biologiyeyu zhinok a z gendernoyu nerivnistyu takimi yak diskriminaciya v dostupi do medichnogo likuvannya Zdorov ya zhinok viklikaye osoblive zanepokoyennya cherez shiroku yih diskriminaciyu u sviti sho pozbavlyaye zhinok ta divchat dobrobutu Nasilstvo proti zhinok zokrema reproduktivne seksualne ta domashnye variyuye vid femicidu selektivni aborti ubivstva chesti do reproduktivnogo tisku div Nebezpechni aborti Deyaki praktiki ye chi buli tradicijnimi karo kari smert za posag infibulyaciya bintuvannya nig abo j institucionalizovanimi primusova sterilizaciya Pobichni efekti ta uskladnennya kontracepciyi nebazhana vagitnist zgvaltuvannya borotba za dostup do abortiv kriminalni aborti stvoryuyut dlya zhinok ta divchat znachni riziki Zagalom zhinki bilshe potrebuyut ohoroni zdorov ya i vodnochas mayut do neyi girshij dostup nizh choloviki 4 6 Istorichno nedopredstavleni u socialnij ta ekonomichnij vladi sho obmezhuye yihnij dostup do zhittyevih potreb zokrema do rozrobki program profilaktiki kontracepciyi zahistu ta standartiv zhinki takozh nedostatno reprezentovani u naukovih doslidzhennyah sho strimuye progres u comu pitanni 10 Pitannya zdorov ya zhinok pidnimayutsya feministichnim ruhom osoblivo tam de jdetsya pro zahist vid nasilstva ta reproduktivne zdorov ya ta prava Mizhnarodnij femruh vidpovidaye za bilshu chastinu prijnyattya poryadku dennogo dlya polipshennya zhinochogo zdorov ya 11 U 2015 roci VOOZ viznachila 10 osnovnih pitan zhinochogo zdorov ya rak reproduktivne zdorov ya zdorov ya materi virus imunodeficitu lyudini infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahom nasilstvo proti zhinok psihichne zdorov ya neinfekcijni hvorobi yunist ta starinnya 12 Zmist 1 Stislij oglyad 1 1 Rivni smertnosti ta trivalist zhittya 2 Faktori 2 1 Genderna nerivnist ta stereotipi 2 2 Biologichni faktori 2 3 Seksualna osvita 2 4 Doslidzhennya zhinok u medicini 2 4 1 Zhinki v klinichnih doslidzhennyah 3 Stateve ta seksualne zdorov ya 3 1 Menstrualne zdorov ya 3 2 Infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahom 3 3 Raki zhinochoyi reproduktivnoyi sistemi 3 3 1 Rak molochnoyi zalozi 3 3 2 Rak shijki matki 3 3 3 Rak yayechnikiv 4 Reproduktivne zdorov ya 4 1 Kontracepciya ta planuvannya sim yi 4 2 Nebezpechni aborti 4 3 Materinska smertnist 4 4 Uskladnennya vagitnosti ta pologiv 4 4 1 Pislyapologova depresiya ta PTSR 4 5 Bezpliddya ta reproduktivni tehnologiyi 5 Nereproduktivne zdorov ya 5 1 Anemiya 5 2 Sercevo sudinni zahvoryuvannya 5 3 Rak legeniv 5 4 Psihichne zdorov ya 5 5 Autoimunni porushennya 5 6 Osteoporoz 5 7 Hvoroba Alcgejmera 6 Nasilstvo proti zhinok 6 1 Femicid 6 2 Domashnye nasilstvo 6 3 Seksualne nasilstvo 6 4 Dityachi shlyubi 6 5 Kalichennya zhinochih genitalij 7 Zahodi z zahistu 8 Literatura 9 PrimitkiStislij oglyad RedaguvatiNavit u rozvinenih krayinah vagitnist ta pologi ye znachnim rizikom dlya zhinok materinska smertnist stanovit ponad 250 000 smertej na rik z velikim rozrivom mizh krayinami sho rozvivayutsya ta rozvinutimi Pri comu suputnya patologiya nereproduktivnih zahvoryuvan takih yak sercevo sudinni spriyaye smertnosti ta zahvoryuvanosti zokrema na gestoz Hvorobi sho peredayutsya statevim shlyahom mayut serjozni naslidki dlya zhinok ta nemovlyat peredavannya mati ditina prizvodit do mertvonarodzhennya ta smertnosti novonarodzhenih a zapalni zahvoryuvannya zhinochih genitalij do bezpliddya Pobichni efekti ta uskladnennya kontracepciyi nebazhana vagitnist zgvaltuvannya borotba za dostup do abortiv nebezpechni aborti ta inshi formi nasilstva proti zhinok stvoryuyut dlya zhinok ta divchat znachni riziki Hocha pokazniki providnih prichin smerti sercevo sudinnih zahvoryuvan raku ta hvorob legeniv odnakovi za stattyu zhinki mayut vidminnij vid cholovichogo dosvid Rak legeniv yak prichina smertnosti obignav inshi tipi raku u zhinok drugim ye rak molochnoyi zalozi rak pryamoyi kishki yayechnikiv matki ta shijki matki Hocha kurinnya ye osnovnoyu prichinoyu raku legeniv sered zhinok sho ne palyat rizik jogo rozvitku vtrichi bilshij nizh sered cholovikiv sho ne palyat Rak molochnoyi zalozi zalishayetsya najposhirenishim vidom raku sered zhinok u rozvinenih krayinah i ye odnim iz najvazhlivishih hronichnih zahvoryuvan zhinok Rak shijki matki zalishayetsya odnim iz najrozpovsyudzhenih rakiv u krayinah sho rozvivayutsya hocha vakcina proti VPL razom iz dispanserizaciyeyu mozhut obmezhuvati rak shijki Vazhlivoyu pereshkodoyu na shlyahu do pokrashennya zdorov ya zhinok ye nedostatnya reprezentaciya pitan zdorov ya zhinok u naukovih doslidzhennyah zokrema viklyuchennya zhinok z klinichnih doslidzhen Bagato preparativ yaki priznachayut zhinkam nikoli ne testuvalis dlya zhinok reproduktivnogo viku a takozh isnuye vidnosna nestacha osnovnih doslidzhen zhinochogo zdorov ya Samok takozh chasto viklyuchayut iz klinichnih doslidzhen Najzhorstkisha diskriminaciya v dostupi do uchasti v doslidzhennyah dlya vagitnih zhinok Ce stanovit zagrozu dlya zastosuvannya dokazovoyi medicini sered zhinok i komprometuye nadannya dopomogi yak zhinkam tak i cholovikam 3 13 Nizka medichnih spilnot sered yakih Tovaristvo doslidzhen zhinochogo zdorov ya v SShA pidtrimuyut shirshe viznachennya zamist specifichnih dlya zhinochoyi anatomiyi tem vklyuchayuchi sferi de isnuyut biologichni vidminnosti mizh zhinkami ta cholovikami 4 6 Genderni vidminnosti ta reakciyi na likuvannya u bagatoh sferah zdorov ya osoblivo vazhlivi 14 15 Znachna chastina dostupnoyi informaciyi nadhodit iz rozvinutih krayin vid yakih krayini sho rozvivayutsya znachno riznyatsya rollyu zhinok ta stanom yih zdorov ya 16 17 18 Rivni smertnosti ta trivalist zhittya Redaguvati Trivalist zhittya zhinok bilsha za cholovichu a riven smertnosti nizhchij protyagom usogo zhittya nezalezhno vid rasi ta regionu cherez ridshu rizikovanu povedinku kurinnya alkogol ta narkotiki akuratne vodinnya menshe virobnichih travm regulyarni medichni skriningi Odnak istorichno zhinki pomirali chastishe golovnim chinom pri pologah 3 U rozvinutih krayinah rozriv zmenshivsya pislya promislovoyi revolyuciyi Osnovna riznicya serednoyi trivalosti zhittya zhinok mizh rozvinenimi krayinami ta timi sho rozvivayutsya dosi prolyagaye u reproduktivnomu vici Yaksho zhinka perezhivaye cej period vidminnosti stayut mensh pomitnimi oskilki v podalshomu zhitti neinfekcijni hvorobi stayut osnovnimi prichinami smerti zhinok u vsomu sviti pri comu smertnist vid sercevo sudinnih zahvoryuvan stanovit 45 zhinok starshogo viku potim rak 15 ta zahvoryuvannya legeniv 10 Ce stvoryuye dodatkove navantazhennya na resursi krayin sho rozvivayutsya Providni prichini smerti v SShA dlya cholovikiv ta zhinok shozhi na hvorobi sercya pripadaye chvert usih smertej potim rak zahvoryuvannya legeniv ta insult Zhinki ridshe ginut vid nenavmisnih travm ta samogubstv prote chastishe vid demenciyi 3 Zmina sposobu zhittya ta kulturni chinniki yaki spriyayut zrostannyu rozmiru tila spriyayut zrostannyu problem iz ozhirinnyam ta diabetom sered zhinok zbilshuyut riziki sercevo sudinnih zahvoryuvan ta inshih neinfekcijnih hvorob 14 19 Socialno marginalizovani zhinki chastishe za nemarginalizovanih pomirayut u molodshomu vici 20 Zhinki z narkozalezhnistyu bezdomni prostitujovani ta abo uv yazneni zhivut znachno menshe za inshih zhinok U bud yakomu vici zhinki v cih stigmatizovanih grupah pomirayut priblizno v 10 13 raziv chastishe nizh inshi zhinki togo zh viku 21 Faktori RedaguvatiZdorov ya zhinok zalezhit vid globalnih socialnih faktoriv VOOZ socialnoyu determinantoyu zdorov ya viznachaye gender Hocha biologiya poznachayetsya na zdorov yi zhinok na nih znachnishe vplivayut socialni umovi taki yak globalna genderna nerivnist nasilstvo proti zhinok feminizaciya bidnosti zajnyatist ta neoplachuvana reproduktivna robota 7 8 a takozh genderni stereotipi ta mizoginni kulturni praktiki Genderna nerivnist ta stereotipi Redaguvati Dokladnishe Genderna nerivnist ta Genderni stereotipiZazvichaj zhinki mayut nedostatni ekonomichni socialni status ta vladu sho zmenshuye yih dostup do zhittyevih potreb zokrema ohoroni zdorov ya popri neshodavni pokrashennya v zahidnih krayinah 3 Gendernij rozriv u zdorov yi she gostrishij u krayinah sho rozvivayutsya Zhinki protyagom vsogo zhittya stikayutsya z pitannyami pov yazanih ne tilki zi sferoyu ginekologiyi pri comu zhinki ta divchatka nedopredstavleni v klinichnih doslidzhennyah zokrema u doslidzhennyah efektivnosti medichnih preparativ 22 Popri uspihi u dostupi do medichnoyi dopomogi zhinok diskriminuyut v yiyi otrimanni cej proces Ajris Yang nazvala vnutrishnoyu izolyaciyeyu na vidminu vid zovnishnoyi izolyaciyi 23 Vidminnostyami v povedinci zhinki znizhuyut ryad rizikiv dlya sebe zokrema menshe za cholovikiv rizikuyut menshe spozhivayut tyutyunu alkogolyu ta narkotikiv zmenshuyuchi rizik smertnosti vid suputnih zahvoryuvan vklyuchayuchi rak legeniv tuberkuloz ta ciroz Inshi faktori riziku yaki ye nizhchimi dlya zhinok vklyuchayut avariyi na transportnih zasobah Zhinki mayut menshe virobnichih travm hocha ce jmovirno mozhe zminitisya yak i rizik travm chi smerti na vijni Riven samogubstv sered zhinok nizhchij Socialnij poglyad na zdorov ya u poyednanni z viznannyam togo sho stat ye socialnoyu determinantoyu zdorov ya priviv do stvorennya pershogo Centru ohoroni zdorov ya zhinok imeni Lejhgardta 1974 Avstraliya 24 sho stav prikladom pidhodu do ohoroni zdorov ya zhinok ta do nadannya poslug u cij galuzi 25 Biologichni faktori Redaguvati Na dodatok do gendernoyi nerivnosti osoblivi hvorobotvorchi procesi odnoznachno pov yazani z zhinochoyu stattyu stvoryuyut specifichni problemi yak u profilaktici tak i v ohoroni zdorov ya centrovanih na cholovikah 9 Zhinki ta choloviki vidriznyayutsya hromosomnim skladom bilkovimi genetichnimi produktami genomnim imprintingom ekspresiyeyu geniv signalnimi shlyahami ta gormonalnim seredovishem Vse ce vimagaye oberezhnosti pri ekstrapolyaciyi informaciyi otrimanoyi vid biomarkeriv vid cholovikiv do zhinok Doslidzhennya demonstruyut znachni biologichni vidminnosti mizh statyami u rivnyah sprijnyatlivosti simptomah ta reakciyi na likuvannya u bagatoh osnovnih galuzyah zdorov ya Napriklad cherez gomeostaz zhinki chutlivishi do kolivan temperaturi v serednomu temperatura yih tila nizhcha 26 Hvorobi sercya osteoporoz rak depresiya ta demenciya proyavlyayutsya u zhinok inakshe nizh u cholovikiv 3 27 Zhinki metabolizuyut bagato preparativ napriklad liki vid depresiyi inakshe nizh choloviki Zhinki bilshe shilni do infekcij sechovih shlyahiv Zhinki osoblivo vrazlivi v molodomu ta litnomu vici molodi zhinki ta pidlitki zmusheni perezhivati riziki seksualnogo nasilstva vagitnosti ta pidpilnih abortiv a zhinkam litnogo viku chasto brakuye resursiv porivnyano z cholovikami odnolitkami na dodatok voni rizikuyut mati demenciyu zitknutis iz zhorstokim povodzhennyam ta yak pravilo pogano pochuvayutsya 12 Seksualna osvita Redaguvati Problemi reproduktivnogo ta seksualnogo zdorov ya zhinok potrebuyut sistemnoyi seksualnoyi osviti shob bezpechno informuvati usih lyudej pro stateve dozrivannya zhinochu anatomiyu ta fiziologiyu zhinochu seksualnist mestrualnist ta menopauzu bezpechnij seks infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahom kulturu zgodi kontracepciyu vagitnist pologi ta yih uskladnennya ginekologichni zahvoryuvannya zokrema reproduktivni raki 28 29 Doslidzhennya zhinok u medicini Redaguvati nbsp Iniciativa zhinochogo zdorov ya en Feministki SShA 1980 h rokiv privernuli uvagu do vidnosnoyi nestachi osnovnih doslidzhen zhinochogo zdorov ya U vidpovid na ce Nacionalnij institut ohoroni zdorov ya stvoriv Upravlinnya doslidzhen zdorov ya zhinok ORWH u 1990 r dlya usunennya nespravedlivosti Nastupnim etapom bulo konkretne finansuvannya shirokomasshtabnih epidemiologichnih doslidzhen ta klinichnih viprobuvan zoseredzhenih na zdorov yi zhinok takih yak Iniciativa zhinochogo zdorov ya 1991 najbilshe doslidzhennya profilaktiki zahvoryuvan provedene v SShA Yiyi rol polyagala u vivchenni osnovnih prichin smerti invalidnosti ta slabkosti u litnih zhinok Doslidzhennya ye prioritetnimi z tochki zoru pokrashennya zdorov ya zhinok Potrebi doslidzhen ohoplyuyut zahvoryuvannya pritamanni lishe zhinkam bilsh serjozni u zhinok ta taki sho vidriznyayutsya za faktorami riziku u zhinok Balans stati v doslidzhennyah povinen buti dotrimanij nalezhnim chinom shobi dozvoliti analiz yakij viyavit vzayemodiyu mizh stattyu ta inshimi faktorami Odnak buv dosyagnutij postup u rozlogih doslidzhennyah takih yak WHI i v 2006 roci Tovaristvo doslidzhen zhinochogo zdorov ya zasnuvalo Organizaciyu z vivchennya statevih vidminnostej ta zhurnal Biology of Sex Differences dlya podalshogo vivchennya statevih vidminnostej 3 30 Zhinki v klinichnih doslidzhennyah Redaguvati Zmini v sposobi doslidzhen pislya Nyurnberzkogo procesu 1946 prizveli do zahistu grup yaki vvazhali vrazlivimi Zhinok rozglyadali takimi cherez cinnist yih reproduktivnoyi funkciyi Ce prizvelo do viklyuchennya zhinok z klinichnih viprobuvan V 1977 roci u vidpovid na tragediyi sprichineni talidomidom ta dietilstilbestrolom Upravlinnya z kontrolyu za produktami ta likami SShA zaboronilo vagitnim zhinkam brati uchast u klinichnij terapiyi na rannih stadiyah viprobuvan Na praktici zaboronu chasto zastosovuvalasya duzhe shiroko shob viklyuchiti vsih zhinok 31 32 Zhinok prinajmni reproduktivnogo viku takozh viznali nepridatnimi dlya doslidzhen cherez gormonalni zmini pid chas menstrualnogo ciklu Odnak doslidzhennya prodemonstruvali znachni biologichni vidminnosti mizh statyami u rivnyah sprijnyatlivosti simptomah ta reakciyi na likuvannya u bagatoh osnovnih galuzyah zdorov ya zokrema v zahvoryuvannyah sercya ta deyakih vidah raku Ce stanovit zagrozu dlya zastosuvannya dokazovoyi medicini sered zhinok i komprometuye nadannya dopomogi yak zhinkam tak i cholovikam 3 13 Zrostayucha uvaga do prav zhinok u SShA 1980 h zoseredzhuvalas na tomu sho bagato preparativ sho priznachayut zhinkam naspravdi nikoli ne testuvalis dlya zhinok reproduktivnogo viku U 1993 r Zakon pro aktivizaciyu nacionalnogo institutu ohoroni zdorov ya oficijno zminiv politiku SShA vimagayuchi vklyuchennya zhinok do klinichnih viprobuvan III fazi sho finansuyutsya NIH kilkist zhinkah u doslidzhennyah zrosla Popri cej progres zhinki dosi predstavleni nedostatno U 2006 r zhinki stanovili menshe 25 uchasnic klinichnih viprobuvan opublikovanih u 2004 r Podalshe doslidzhennya tih samih avtoriv cherez 5 rokiv viyavilo malo dokaziv polipshen 33 Inshe doslidzhennya viyavilo sho v klinichnih viprobuvannyah iz zahvoryuvannyami sercya bralo uchast 10 47 zhinok nezvazhayuchi na poshirenist sercevih zahvoryuvan sered zhinok Rak legeniv ye osnovnoyu prichinoyu smerti vid raku sered zhinok ale hocha kilkist zhinok yaki berut uchast u doslidzhennyah raku legeniv zrostaye voni vse she mayut nabagato menshu jmovirnist buti zarahovanimi nizh choloviki 27 Odniyeyu z problem ocinki progresu v cij galuzi ye kilkist klinichnih doslidzhen yaki abo ne povidomlyayut pro stat sub yektiv abo ne mayut statistichnoyi sili dlya viyavlennya gendernih vidminnostej Ci problemi vse she buli u 2014 roci i she bilshe uskladnilisya tim faktom sho bilshist doslidzhen na tvarinah takozh viklyuchayut samok abo ne vrahovuyut vidminnosti u stati Napriklad popri bilshu chastotu depresiyi sered zhinok menshe polovini doslidzhen na tvarinah vikoristovuyut samic Otzhe nizka finansovih ustanov ta naukovih zhurnaliv prosyat vchenih chitko rozglyanuti pitannya stati u svoyih doslidzhennyah 34 35 Proponuyetsya shob naukovi zhurnali vimagali dokumentuvannya vimog do stati pid chas zvituvannya pro pidsumki doslidzhen na tvarinah Voni takozh pripuskayut sho rol medichnih organizacij polyagaye v tomu shobi zaohochuvati zhinok brati uchast u klinichnih doslidzhennyah Pov yazanoyu problemoyu ye vklyuchennya vagitnih zhinok u klinichni doslidzhennya Oskilki inshi hvorobi mozhut isnuvati odnochasno z vagitnistyu neobhidna informaciya pro reakciyu ta efektivnist vtruchan pid chas vagitnosti ale etichni pitannya shodo plodu roblyat ce bilsh skladnim Cya diskriminaciya chastkovo kompensuyetsya iniciaciyeyu shirokomasshtabnih epidemiologichnih doslidzhen zhinok takih yak Doslidzhennya zdorov ya medsester 1976 Iniciativa zhinochogo zdorov ya ta Doslidzhennya zdorov ya chornih zhinok 3 36 Pri comu shodo zhinok viyavleno fakti zhorstokogo povodzhennya v doslidzhennyah ohoroni zdorov ya Napriklad v Doslidi Kartrajta v Novij Zelandiyi 1988 doslidzhennya feministichnih zhurnalistok 37 pokazali sho zhinki z anomaliyami shijki matki ne otrimuvali likuvannya v ramkah eksperimentu zhinkam ne povidomili pro vidhilennya vid normi cherez sho voni pomerli 38 Stateve ta seksualne zdorov ya RedaguvatiDokladnishe Reproduktivne zdorov ya Reproduktivni prava Ginekologichni zahvoryuvannya ta Zhinocha seksualnistZhinki stikayutsya z bagatma unikalnimi problemami zdorov ya pov yazanimi z yih reprodukciyeyu ta seksualnistyu ce tretina vsih problem zi zdorov yam u zhinok reproduktivnogo viku 15 44 roki sered yakih nebezpechnij seks ye osnovnim faktorom riziku osoblivo v krayinah sho rozvivayutsya div Dityachi shlyubi Seksualne nasilstvo u PAR Suhij seks 12 Vagitnist pologi ta doglyad za ditmi razom z dopologovim ta perinatalnim doglyadom grudne vigodovuvannya zavdayut znachnoyi shkodi zhinochomu organizmu Bagato problem z yakimi stikayutsya zhinki ta divchata v regionah z bidnimi resursami ta nerozvinutimi instituciyami vidnosno nevidomi v rozvinenih krayinah napriklad kalichennya zhinochih genitalij lesbofobni zgvaltuvannya menstrualni tabu 14 Menstrualne zdorov ya Redaguvati Dokladnishe Menstrualnij cikl Menstrualni rozladi Menopauza ta Menstrualna gigiyena nbsp Simptomi menopauziMenstrualni cikli mozhut stvoryuvati znachni problemi v reproduktivnomu vici z pubertatu do 50 rokiv Fiziologichni zmini zokrema peredmenstrualnij sindrom menopauza menstrualni rozladi a takozh yih socialna stigmatizaciya ta problemi z dostupom do zasobiv menstrualnoyi gigiyeni poznachayusya na fizichnomu ta psihichnomu zdorov yi zhinok Menarhe buvaye travmatichnim cherez brak seksualnoyi osviti zokrema v kulturah de menstruaciya vvazhayetsya nechistoyu chi grihovnoyu cherez viruvannya j stereotipi menstrualni tabu i prizvodit do socialnoyi izolyaciyi zhinok ta divchat sociumom Brak dostupu do zasobiv menstrualnoyi gigiyeni prokladki tamponi menstrualni chashi vartist yakih ye okremoyu statteyu regulyarnih vitrat osoblivo gostrij sered bidnih zhinok obmezhuye yih socialne zhittya ta ye pereshkodoyu dlya kar yeri V krayinah sho rozvivayutsya menstruaciya pereshkodzhaye osviti divchat Z problemoyu aktivno boryutsya zokrema yiyi visvitlyuye Den menstrualnoyi gigiyeni Sindrom toksichnogo shoku povyazanij z tamponami ye nebezpechnim stanom z letalnim rizikom Endometrioz ta kisti yayechnikiv vrazhayut zhinok riznogo viku nezalezhno vid seksualnogo zhittya ta kilkosti vagitnostej ta pologiv Ne mensh skladnimi ye fiziologichni ta psihichni zmini pov yazani z menopauzoyu Zmini gormonalnoyi aktivnosti yayechnikiv ta gipofiza viklikayut sistemni simptomi taki yak priplivi brak vaginalnogo sekretu lamkist kistok ta shilnist do osteoporozu starinnya shkiri Peredchasna menopauza cherez zahvoryuvannya abo vnaslidok medichnogo chi hirurgichnogo vtruchannya maye serjoznishi nespriyatlivi naslidki Menopauzu takozh otochuye socialnij tisk cherez simvoliku vtrati rodyuchosti stigmatizaciyu zhinochogo starinnya ta vtratu seksualnoyi privablivosti dlya cholovikiv sho poznachayetsya na psihichnomu blagopoluchchi zhinok 39 Infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahom Redaguvati Dokladnishe Infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahomVazhlivimi problemami seksualnogo zdorov ya zhinok ye infekciyi sho peredayutsya statevim shlyahom U vsomu sviti zhinki ta divchata mayut bilshij rizik VIL SNIDu cherez seksualne nasilstvo proti zhinok ta bidnist uskladnyuye dostup do kontracepciyi IPSSh u svoyu chergu pov yazani z nebezpechnoyu seksualnoyu aktivnistyu yaka chasto ye zgvaltuvannyam Hlamidioz ta gonoreya ye vazhlivimi prichinami zapalnih zahvoryuvan zhinochih genitalij ta podalshogo bezpliddya Inshij vazhlivij naslidok deyakih IPSSh takih yak genitalnij gerpes ta sifilis vtrichi zbilshuye rizik zarazhennya VIL a takozh mozhe vplivati na jogo progresuvannya IPSSh ye globalnim prioritetom ohoroni zdorov ya oskilki voni mayut serjozni naslidki dlya zhinok ta nemovlyat Peredacha IPSSh vid materi ditini mozhe prizvoditi do mertvonarodzhennya smerti novonarodzhenih nizkoyi vagi ta nedonoshenosti sepsisu pnevmoniyi kon yunktivitu novonarodzhenih ta vrodzhenih deformacij Sifilis pid chas vagitnosti prizvodit do ponad 300 000 smertej plodu ta novonarodzhenih na rik ta 215 000 nemovlyat z pidvishenim rizikom smerti vid nedonoshenosti nizkoyi vagi abo vrodzhenih zahvoryuvan Raki zhinochoyi reproduktivnoyi sistemi Redaguvati Na pochatku HH stolittya smert vid raku matki tila matki ta shijki matki bula osnovnoyu prichinoyu smerti vid raku zhinok yaki todi pomirali vid raku chastishe za cholovikiv Nadali smertnist vid raku matki zmenshuvalas v pershu chergu cherez znizhennya rivnya smertnosti vid RShM pislya vinajdennya skriningovogo testu Papanikolau Ce prizvelo do zagalnogo zmenshennya kilkosti vipadkiv smertnosti vid raku u zhinok mizh 1940 mi i u 1970 h Do 1950 h zmenshennya raku matki zalishilo rak molochnoyi zalozi golovnoyu prichinoyu smerti vid raku doki jogo ne nazdognav rak legeniv u 1980 h Rak molochnoyi zalozi Redaguvati Dokladnishe Rak molochnoyi zaloziRak molochnoyi zalozi drugij za poshirenistyu rak u sviti 25 usih vidiv raku ta najrozpovsyudzhenishij rak sered zhinok Vhodit do desyatki najposhirenishih hronichnih zahvoryuvan zhinok i suttyevo spriyaye vtrati yakosti zhittya 2016 roku rak molochnoyi zalozi buv najposhirenishim diagnostovanim rakom sered zhinok yak u rozvinutih tak i v krayinah sho rozvivayutsya majzhe 30 usih vipadkiv zahvoryuvannya 12 Rak shijki matki Redaguvati Dokladnishe Rak shijki matkiChetvertij najposhirenishij vid raku sered zhinok osoblivo z nizhchim socialno ekonomichnim statusom U krayinah sho rozvivayutsya na rak shijki matki pripadaye 12 vipadkiv raku sered zhinok i vin ye drugoyu providnoyu prichinoyu smerti Najbilsha zahvoryuvanist sposterigayetsya u Shidnij Africi ta serednij Africi Riven letalnosti u 52 takozh vishij u krayinah sho rozvivayutsya nizh u rozvinenih krayinah 43 a riven smertnosti variyuyetsya v 18 raziv mizh regionami svitu Rak shijki matki sprichinyaye virus papilomi lyudini VPL yakij takozh ye prichinoyu raku vulvi vagini anusa ta rotoglotki Cej viruye s odniyeyu z najposhirenishih infekcij sho peredayutsya statevim shlyahom nim infikovani majzhe 300 miljoniv zhinok u vsomu sviti 5 z 13 miljoniv novih vipadkiv raku u sviti pripisuyutsya VPL Programa vakcini proti VPL dostupna u 45 krayinah Yaksho zastosuvati globalno vakcinaciyu proti VPL 70 ohoplennya ce mozhe vryatuvati zhittya 4 miljoniv zhinok vid raku shijki matki oskilki bilshist vipadkiv traplyayetsya v krayinah sho rozvivayutsya 40 Rak yayechnikiv Redaguvati Dokladnishe Rak yayechnikivRak yayechnikiv osnovna prichina smertnosti vid raku reproduktivnih organiv ta 5 ta najposhirenisha prichina smertnosti vid raku u zhinok u SShA ne maye efektivnoyi skriningovoyi programi i ye perevazhno zahvoryuvannyam zhinok u promislovo rozvinenih krayinah Oskilki na rannih stadiyah vin u bilshosti vipadkiv protikaye bezsimptomno ponad 50 zhinok do vstanovlennya diagnozu mayut rak III stadiyi abo vishe poshiryuyetsya za mezhi yayechnikiv i poganij prognoz 41 Reproduktivne zdorov ya Redaguvati nbsp Navchannya akusherok u Papua Novij GvineyiVklyuchaye rozladi ta zahvoryuvannya zhinok pov yazani z rishennyam abo vimushenoyu neobhidnistyu vagitniti ta narodzhuvati VOOZ opisuye pislyapologovij period yak najbilsh kritichnij i vodnochas najbilsh zanedbanij etap u zhitti materiv i nemovlyat Bilshist smertej materiv i novonarodzhenih pripadaye na pislyapologovij period 42 Cherez 2 do 6 tizhniv pislya pologiv 87 94 zhinok povidomlyayut pro prinajmni odnu problemu zi zdorov yam 43 44 Pro trivali problemi zi zdorov yam zberigayutsya pislya pivroku po pologah povidomlyayut 31 zhinok 45 Vagitnist stanovit znachnij rizik dlya zdorov ya navit u rozvinenih krayinah nezvazhayuchi na dosyagnennya v akusherskij nauci ta praktici 46 Materinska smertnist zalishayetsya golovnoyu problemoyu u svitovomu zdorov yi ta vvazhayetsya odnim z osnovnih chinnikiv dlya ocinki yakosti sistem ohoroni zdorov ya Pidlitkova vagitnist ye osoblivoyu problemoyu nezalezhno vid togo bazhana vona chi ni Vagitnist serjozno zminyuye zhittya divchini fizichno emocijno socialno ta ekonomichno i stavit pid zagrozu yiyi doroslishannya ta rozvitok Do pidlitkovih vagitnostej najchastishe prizvodyat seksualne nasilstvo i zlovzhivannya vidsutnist u divchini viboru yak ot pri dityachih shlyubah ta inshih formah pedofiliyi zokrema incestnoyi 47 Kontracepciya ta planuvannya sim yi Redaguvati Dokladnishe Kontracepciya ta Planuvannya sim yiZdatnist regulyuvati vlasni reproduktivni plani zhittyevo neobhidna dlya bezpeki ta zdorov ya zhinok Suchasna kontracepciya zahishaye zhinok ta divchat riznogo viku vid rannoyi nebazhanoyi chi nebezpechnoyi dlya organizmu vagitnosti Nalezhnij dostup do kontracepciyi obmezhuye bagatoplidnu vagitnist zmenshuye potrebu v abortah zokrema nebezpechnih i materinsku j dityachu smertnist ta zahvoryuvanist Deyaki bar yerni kontraceptivi taki yak prezervativi takozh znizhuyut rizik IPSSh ta VIL Dostup do kontracepciyi dozvolyaye zhinkam svidomo regulyuvati svoye reproduktivne ta seksualne zdorov ya zbilshuye integraciyu v osviti kar yeri ta gromadskomu zhitti Na suspilnomu rivni dostup do kontracepciyi ye klyuchovim faktorom kontrolyu prirostu naselennya sho maye naslidki dlya ekonomiki navkolishnogo seredovisha ta regionalnogo rozvitku OON rozglyadaye dostup do kontracepciyi yak pravo lyudini klyuchove dlya gendernoyi rivnosti ta rozshirennya prav i mozhlivostej zhinok sho ryatuye zhittya ta zmenshuye bidnist 48 U zalishayutsya znachni pereshkodi dlya dostupu do kontracepciyi Syudi vhodyat zakonodavchi administrativni kulturni religijni ta ekonomichni bar yeri krim tih sho stosuyutsya dostupu ta yakosti medichnih poslug tisk z boku sim yi ta kognitivni bar yeri vidsutnist znan Navit u rozvinutih regionah bagato zhinok osoblivo ti sho perebuvayut u vazhkomu stanovishi stikayutsya zi znachnimi trudnoshami u dostupi finansovimi geografichnimi religijnoyu ta politichnoyu diskriminaciyeyu Aktivistki provodili kampaniyi proti nebezpechnih form kontracepciyi takih yak defektni vnutrishnomatkovi pristroyi osoblivo Shit Dalkona 49 50 U bagatoh chastinah svitu dostup do kontracepciyi ta planuvannya sim yi duzhe skladnij abo vzagali vidsutnij i navit u rozvinenih krayinah kulturni ta religijni tradiciyi stvoryuyut bar yeri dlya zhinochih reproduktivnih prav 51 Hocha globalne vikoristannya kontraceptiviv stanovit blizko 55 v Africi vono mozhe skladati do 25 U vsomu sviti 222 miljoni zhinok ne mayut dostupu do kontracepciyi abo vin obmezhenij i ci dani vklyuchayut tilki zhinok vid 15 do 49 rokiv yaki perebuvayut u shlyubi abo soyuzi viklyuchayuchi potrebi v kontracepciyi vsih inshih zhinok ta divchat yaki ye abo mozhut buti seksualno aktivnimi i mayut zagrozu vagitnosti 52 48 Nebezpechni aborti Redaguvati Dokladnishe Nebezpechni aborti nbsp Demonstrantki vimagayut prava na aborti Dublin 2012Aborti tobto medichne pererivannya vagitnosti tisno pov yazani z kontracepciyeyu yak forma kontrolyu zhinok ta regulyuvannya vidtvorennya i chasto na nih poshiryuyutsya podibni kulturni religijni zakonodavchi ta ekonomichni obmezhennya 53 Prote tam de dostup do kontracepciyi obmezhenij zhinki zazvichaj i zvertayutsya do abortu 54 53 Tomu riven abortiv vikoristovuyetsya dlya ocinki nezadovolenih potreb u kontracepciyi Odnak nayavni proceduri nesli velikij rizik dlya zhinok protyagom bilshoyi chastini istoriyi yak i dosi u krayinah sho rozvivayutsya abo tam de zakonodavchi obmezhennya zmushuyut zhinok shukati pidpilnih zakladiv Ci problemi ye chastim predmetom politichnih ta feministichnih kampanij de vidstoyuyut zdorov ya zhinok proti moralnih cinnostej div Polemika shodo abortu 2005 roku u sviti stalosya 87 miljoniv nebazhanih vagitnostej z nih 46 miljoniv perervali abortami z yakih 18 miljoniv vvazhalisya nebezpechnimi sho prizvelo do 68 000 smertej Bilshist iz cih smertej stalasya v krayinah sho rozvivayutsya Za danimi OON yih mozhna uniknuti zavdyaki dostupu do bezpechnogo abortu U 2010 2014 roki na 1000 zhinok 15 44 rokiv vikrnuvalosya 35 abortiv 56 miljoniv abortiv na rik 55 OON pidgotuvala rekomendaciyi dlya medpersonalu shodo nadannya dostupnishih ta bezpechnishih medichnih poslug shodo abortiv ta pislya abortiv Nevid yemna chastina dopomogi pislya abortu peredbachaye zabezpechennya nalezhnoyi kontracepciyi 56 Materinska smertnist Redaguvati Dokladnishe Materinska smertnist nbsp Klinika materinskogo zdorov ya v AfganistaniU 2013 roci cherez prichini pov yazani z vagitnistyu u sviti pomerli bilya 289 000 zhinok 800 na den z velikimi vidminnostyami mizh rozvinenimi krayinami ta krayinami sho rozvivayutsya 14 49 Zahidni krayini shorichno zvituyut ta oglyadayut materinsku smertnist Tim ne mensh z 1987 po 2011 rokami smertnist u SShA zrosla z 7 2 do 17 8 smertej na 100 000 zhivonarodzhen Natomist u reshti svitu pokazniki do 1000 najvishi v Subsaharskij Africi ta Pivdennij Aziyi 86 smertej Ci smerti ridko rozsliduyut odnak za ocinkami VOOZ 99 cih smertej bilshist z yakih nastaye protyagom 24 godin pislya pologiv mozhna bulo b poperediti yakbi isnuvala vidpovidna infrastruktura navchannya ta obladnannya 49 Pryamimi prichinami smerti zhinok ye akusherski krovotechi eklampsiya pereshkodzhannya pologam sepsis ta nekvalifikovanij abort Malyariya ta SNID uskladnyuyut vagitnist U period 2003 2009 rr krovotecha bula osnovnoyu prichinoyu smerti 27 smertej u krayinah sho rozvivayutsya i 16 u rozvinenih krayinah 55 57 Nereproduktivne zdorov ya lishayetsya vazhlivim prediktorom U SShA osnovnimi prichinami smerti ye sercevo sudinni zahvoryuvannya 15 smertej endokrinni dihalni ta shlunkovo kishkovi rozladi infekciyi krovovilivi ta gipertonichni rozladi vagitnosti 3 U bidnih krayinah situaciya dodatkovo pogirshuyetsya bidnistyu ta nespriyatlivimi ekonomichnimi faktorami yaki vplivayut na dorogi zakladi ohoroni zdorov ya obladnannya ta materiali nestachu kvalifikovanogo personalu Takozh vplivayut kulturne stavlennya do seksualnosti kontracepciyi seksualnogo nasilstva dityachih shlyubiv domashnih pologiv ta zdatnosti rozpiznavati nadzvichajni situaciyi nbsp Paciyentki v efiopskij likarniU 2000 roci OON stvorila Cil rozvitku tisyacholittya 5 58 dlya polipshennya materinskogo zdorov ya Planuvalosya zmenshiti materinsku smertnist na 3 4 z 1990 po 2015 Bulo dosyagnuto najmenshogo progresu sered usih CRT zmenshivshi smerti lishe na 45 Najvishi pokazniki vse she buli v Africi ta Aziyi najbilshe padinnya v Pivdennij Aziyi na 64 59 Najmenshij spad na 37 u rozvinenih krayinah Riziki smerti pid chas vagitnosti v krayinah sho rozvivayutsya zalishilis v 14 raziv vishimi nizh u rozvinenih krayinah a v Africi na pivden vid Sahari rizik u 175 raziv vishij Polipshennya stanu zdorov ya vagitnih ta porodil na dodatok do profesijnoyi dopomogi pri pologah potrebuye rutinnoyi dopologovoyi dopomogi bazovoyi ekstrenoyi akusherskoyi dopomogi zokrema nayavnist antibiotikiv oksitocinu protisudomnih zasobiv mozhlivist ruchnogo vidalennya zatrimanoyi placenti provedennya instrumentalnih pologiv ta pislyapologovogo doglyadu Doslidzheno sho najdiyevishimi ye programi z osviti paciyentok ta gromad prenatalnoyi dopomogi ekstrenogo akusherstva zokrema dostup do kesarevih roztiniv ta transportu Yak i v cilomu shodo zhinochogo zdorov ya rishennya vimagaye masshtabu sho ohoplyuye bagato inshih cilej CRT takih yak bidnist ta status Z oglyadu na te sho bilshist smertej vidbuvayetsya v bezposerednij vnutrishno pologovij period rekomenduyetsya provoditi vnutrishno pologovij doglyad 60 Novi vkazivki shodo dopologovoyi dopomogi buli vidani VOOZ u listopadi 2016 roku V ramkah kampaniyi Cili stalogo rozvitku vstanovleno novi pokazniki na 2030 rik Materinske zdorov ya vidobrazheno v cili 3 Zdorov ya metoyu ye zmenshennya zagalnogo koeficiyenta materinskoyi smertnosti do mensh nizh 70 Sered zasobiv Kontrolnij spisok VOOZ shodo bezpechnih pologiv Uskladnennya vagitnosti ta pologiv Redaguvati Na dodatok do smerti pid chas vagitnosti ta pologiv vagitnist ta pologi mozhut prizvesti do bagatoh neletalnih problem zi zdorov yam 60 U vsomu sviti uskladnennya vagitnosti znachno perevishuyut materinsku smertnist za ocinkami 9 5 mln vipadkiv zahvoryuvan pov yazanih z vagitnistyu i 1 4 mln majzhe propushenih vizhivannya vid vazhkih uskladnen sho zagrozhuyut zhittyu Uskladnennya vagitnosti mozhut buti fizichnimi psihichnimi ekonomichnimi ta socialnimi Za pidrahunkami u 10 20 miljoniv zhinok shoroku vinikatimut fizichni abo psihichni vadi sprichineni uskladnennyami vagyadu na ce mizhnarodni agentstva rozrobili standarti akusherskoyi dopomogi 14 Sered porushen perebigu vagitnosti a takozh zahvoryuvan viklikanih vagitnistyu abo tih yaki vona pogirshuye Dokladnishe Uskladnennya vagitnosti en Abdominalna vagitnist en Akusherska krovotecha Akusherska fistula Anemiya Bagatovoddya en Blyuvota vagitnosti en Vikiden Vidsharuvannya placenti en Gestacijnij pemfigoyid en Gestacijnij cukrovij diabet Gestoz Gipertoniya vagitnosti en Giperkoagulyaciya vagitnosti en Gipotireoz Gostrij zhirovij gepatoz vagitnosti en Distociya plecha en Dugopodibna matka en Emboliya navkoloplidnimi vodami en Epileptichnij pristup Zavmerla vagitnist Zapiznili pologi en Zatrimka rozvitku plodu en Istmiko cervikalna nedostatnist Malovoddya en Molyarna vagitnist en Tromboz glibokih ven ta legeneva tromboemboliya Peredlezhannya placenti Peredchasnij rozriv plodovih obolonok en Peredchasni pologi Perinatalna kardiomiopatiya en Perinatalni infekciyi Periferijnij nevrit vagitnosti Pislyapologova infekciya pologova lihomanka Pislyapologova depresiya ta psihoz en Pislyapologova krovotecha en Plodovo materinska krovotecha en Pozamatkova vagitnist Polimorfnij visip vagitnosti en Preeklampsiya en ta eklampsiya Prurigo vagitnosti en Prirostannya placenti en Rezus konflikt Rozriv matki en Rozriv promezhini en Smert plodu Tazove peredlezhannya en ploda Tazovij bil vagitnosti en Trofoblastichna hvoroba vagitnosti en Holestaz vagitnosti en Cefalotazova disproporciya en HELLP sindrom en Dokladnishe Pislyapologovi uskladnennyaVOOZ opisuye pislyapologovij period yak najbilsh kritichnij i vodnochas najbilsh zanedbanij etap u zhitti materiv i nemovlyat Bilshist smertej materiv i novonarodzhenih pripadaye na pislyapologovij period 61 Cherez 2 do 6 tizhniv pislya pologiv 87 94 zhinok povidomlyayut pro prinajmni odnu problemu zi zdorov yam 62 63 Pro trivali problemi zi zdorov yam zberigayutsya pislya pivroku po pologah povidomlyayut 31 zhinok 64 Posttravmatichnij stresovij rozlad pov yazanij z pologami en simtomi PTSR ye zvichajnimi pislya 24 30 1 pologiv 65 cherez 6 tizhniv i 13 6 cherez 6 misyaciv 66 Pri uskladnennyah pologiv mertvonarodzhennya bagatoplidnist akusherske nasilstvo pislya zhinochogo obrizannya pokazniki PTSR zrostayut 65 Pislyapologovi infekciyi pologova lihomanka bud yaki bakterijni infekciyi zhinochih reproduktivnih shlyahiv pislya pologiv abo vikidnya Zazvichaj stayetsya pislya pershih 24 godin i vprodovzh pershih 10 dniv pislya pologiv Garyachka mozhe trivati ponad 8 dniv tyazhki formi endometritiv zapalennya tazovoyi ocherevini ta klitkovini ven zagalni septichni zahvoryuvannya Perinatalna kardiomiopatiya porushennya funkcij sercya yake vinikaye v ostannij misyac vagitnosti abo do 6 misyaciv pislya pologiv pidvishuye rizik zastijnoyi sercevoyi nedostatnosti sercevih aritmij tromboemboliyi ta zupinki sercya 67 Rozriv promezhini vinikaye u 85 vipadkiv vaginalnih pologiv 68 Cherez 6 misyaciv pislya pologiv 21 zhinok vse she povidomlyayut pro bil u promezhini 69 a 11 49 pro seksualni problemi abo dispareuniyu 69 Akusherska fistula utvorennya otvoru v rodovih shlyahah vnaslidok pologiv zazvichaj pislya trivalih uskladnenih 70 71 mizh vaginoyu i pryamoyu kishkoyu sechovodom abo sechovim mihurom 71 72 Mozhe prizvesti do netrimannya sechi i abo kalu Mozhna zapobigti svoyechasnim kesarevim roztinom 71 Pislyapologovij tireoyidit tireoyidit pislya vagitnosti 73 mozhe vklyuchati gipertireoz gipotireoz abo obidva ci stani ale z poslidovnim perebigom Vrazhaye priblizno 5 usih zhinok vprodovzh 1 roku pislya pologiv Prolaps organiv malogo tazu matka sechovij mihur abo pryama kishka opuskayutsya nizhche tazu stvoryuyuchi opuklist u vagini Priblizno u 50 vsih zhinok yaki narodili sposterigayetsya pevnij stupin prolapsu tazovih organiv najchastishe u litnomu vici i abo v menopauzi 74 Netrimannya sechi en ta kalu pov yazuyut iz usima metodami pologiv netrimannya sechi cherez 6 misyaciv pislya pologiv vrazhaye 3 7 zhinok netrimannya kalu 1 3 69 Diastaz pryamih m yaziv zhivota 75 rozhodzhennya chi rozriv storin pryamogo m yaza zhivota yakij mozhe viniknuti v antenatalnomu i pislyapologovomu periodah 76 Stan neletalnij 77 Pislyapologovij mastit zapalennya molochnoyi zalozi pov yazane z grudnim vigodovuvannyam vrazhaye vprodovzh kilkoh pershih misyaciv pislya pologiv 78 mozhe uskladnyuvatis abscesom 79 Pislyapologova depresiya ta PTSR Redaguvati Dokladnishe Pislyapologova depresiyaVrazhaye do 20 zhinok bud koli pid chas vagitnosti abo vprodovzh 4 tizhniv pislya pologiv 80 Bez likuvannya mozhe trivati misyacyami abo rokami prizvoditi do suyicidu ta vbivstva nemovlyat U 38 vipadkiv pislyapologovoyi depresiyi zhinki vse she perebuvayut u takomu stani cherez 3 roki pislya pologiv 81 U 0 2 zhinok pislyapologova depresiya prizvodit do pislyapologovogo psihozu 82 Bezpliddya ta reproduktivni tehnologiyi Redaguvati U SShA bezpliddyam strazhdaye 1 5 miljona par Bagato z nih shukayut dopomizhnih reproduktivnih tehnologij Odnak priblizno polovina vagitnostej EKO prizvodit do pologiv z bagatopliddyam sho zagrozhuyut zbilshennyam zahvoryuvanosti ta smertnosti materi ta nemovlyati Sered prichin pidvishennya arterialnogo tisku u vagitnoyi peredchasni pologi ta nizka vaga Nereproduktivne zdorov ya RedaguvatiZhinki mayut vidminnij vid cholovichogo dosvid tih samih zahvoryuvan osoblivo sercevo sudinnih raku depresiyi ta demenciyi 27 Zhinki bilshe shilni do infekcij sechovih shlyahiv Anemiya Redaguvati Anemiya ye globalnoyu problemoyu zdorov ya zhinok Do 30 zhinok viyavlyayutsya anemichnimi ta 42 vagitnih Anemiya pov yazana z nizkoyu nespriyatlivih naslidkiv dlya zdorov ya vklyuchayuchi poganij rezultat vagitnosti ta porushennya kognitivnih funkcij znizhennya zoseredzhennya uvagi Osnovnoyu prichinoyu anemiyi ye nestacha zaliza U Spoluchenih Shtatah zalizodeficitnoyu anemiyeyu strazhdaye 37 vagitnih ale u vsomu sviti poshirenist dosyagaye 80 Ce pochinayetsya v pidlitkovomu vici vid nadmirnoyi menstrualnoyi krovovtrati ta neoptimalnim spozhivannyam yizhi U dorosloyi zhinki vagitnist prizvodit do podalshogo visnazhennya zaliza 3 Sercevo sudinni zahvoryuvannya Redaguvati Sercevo sudinni zahvoryuvannya ye osnovnoyu prichinoyu smerti 30 sered zhinok u SShA ta osnovnoyu prichinoyu hronichnih zahvoryuvan Chastota insultu u zhinok do 80 rokiv mensha nizh u cholovikiv ale visha u zhinok pislya 80 Zagalom rizik rozvitku insultu u zhinok perevishuye rizik insultu u cholovikiv Rizik sercevo sudinnih zahvoryuvan sered hvorih na diabet ta sered kurciv vishij u zhinok Bagato aspektiv sercevo sudinnih zahvoryuvan riznyatsya u zhinok ta cholovikiv vklyuchayuchi faktori riziku poshirenist fiziologiyu simptomi reakciyu na vtruchannya ta rezultat 3 27 Rak legeniv Redaguvati Zhinki mayut priblizno odnakovij rizik smerti vid raku z cholovikami priblizno 25 usih smertej rak ye drugoyu z prichin smerti Odnak vidnosna chastota riznih vidiv raku u zhinok vidminna U SShA najposhirenishimi vidami raku zhinok u 2012 roci buli rak legeniv molochnoyi zalozi ta kolorektalnij Krim togo vazhkimi za poryadkom vazhlivosti ye rak yayechnikiv matki zokrema rak endometriyu ta shijki matki Podibni cifri buli zareyestrovani v 2016 r Neshodavno riven smertnosti vid raku legeniv pochav znizhuvatisya oskilki vzhivannya tyutyunu skorochuyetsya u zhinok zmenshivsya na 19 menshe nizh u cholovikiv Zaraz usi tri tipi raku legeni molochnoyi zalozi matki znizhuyutsya za rivnem smertnosti ale shoroku bilshe zhinok pomiraye vid raku legeniv nizh vid raku molochnoyi zalozi yayechnikiv ta matki razom V cilomu blizko 20 lyudej u yakih viyavleno rak legeniv nikoli ne palyat prote sered zhinok kotri ne palyat rizik rozvitku raku legeniv utrichi bilshij nizh sered cholovikiv yaki nikoli ne palili 27 41 Psihichne zdorov ya Redaguvati Majzhe 25 zhinok stikayutsya z problemami psihichnogo zdorov ya protyagom zhittya 83 Zhinki bilsh shilni do trivogi depresiyi ta psihosomatichnih skarg 12 U SShA zhinki strazhdayut na depresiyu vdvichi chastishe za cholovikivm ekonomichni vitrati na depresiyu u amerikanok ocinyuyutsya v 20 milyardiv dolariv shoroku Riziki depresiyi u zhinok pov yazani z gormonalnimi zminami vklyuchayuchi pubertat menstruaciyu vagitnist pologi ta menopauzu a takozh z globalnoyu nerivnistyu ta nasilstvom proti zhinok Osoblivo nebezpechnoyu ye pislyapologova depresiya Krim cogo zhinki metabolizuyut preparati yaki zastosovuyutsya dlya likuvannya depresiyi inakshe nizh choloviki Popri vse ce lishe menshe polovini doslidzhen na tvarinah klinichnih viprobuvan antidepresantiv zokrema vikoristovuyut samic Chastota samogubstv u zhinok mensha nizh u cholovikiv lt 1 proti 2 4 ale ye osnovnoyu prichinoyu smerti zhinok u vici do 60 rokiv U Velikij Britaniyi stvoreno robochu grupu z pitan psihichnogo zdorov ya zhinok spryamovanu na usunennya vidminnostej u dosvidi psihichnogo zdorov ya ta potrebah zhinok ta cholovikiv 84 Autoimunni porushennya Redaguvati Autoimunnij tireoyidit u 4 razi chastishe vrazhaye zhinok nizh cholovikiv Osteoporoz Redaguvati Osteoporoz posidaye 6 misce sered hronichnih zahvoryuvan zhinok u SShA iz zagalnoyu poshirenistyu 18 ta znachno vishim pokaznikom stegnovoyi shijnoyi ta poperekovoyi chastin hrebta sered zhinok 16 nizh sered cholovikiv 4 Osteoporoz ye faktorom riziku perelomu kistok i blizko 20 lyudej pohilogo viku yaki perenesli perelom stegna pomirayut protyagom roku Gendernij rozriv v osteoporozi v osnovnomu ye rezultatom znizhennya rivnya estrogenu u zhinok pislya menopauzi sho znachno pidvishuye krihkist kistok 85 Hvoroba Alcgejmera Redaguvati Poshirenist hvorobi Alcgejmera v SShA ocinyuyetsya u 5 1 miljona vipadkiv z yakih dvi tretini zhinki Krim togo zhinki nabagato chastishe za cholovikiv doglyadayut za doroslimi chlenami sim yi z demenciyeyu tomu voni nesut yak riziki tak i tyagar ciyeyi hvorobi Rizik rozvitku hvorobi Alcgejmera u zhinok protyagom usogo zhittya vdvichi perevishuye rizik cholovikiv Chastina ciyeyi riznici mozhe buti pov yazana iz trivalistyu zhittya ale zmina gormonalnogo statusu protyagom zhittya takozh mozhe vidigravati vazhlivu rol yak i riznicya v ekspresiyi geniv Smertnist vid demenciyi u zhinok visha 4 5 smertej proti 2 0 cholovikiv 3 Nasilstvo proti zhinok RedaguvatiDokladnishe Nasilstvo proti zhinokZhinki strazhdayut vid strukturnogo nasilstva perenosyachi jogo do togo zh inakshe nizh choloviki Za OON nasilstvom proti zhinok ye 86 bud yakij akt gendernogo nasilstva sho sprichinyaye abo mozhe sprichiniti fizichnu seksualnu chi psihichnu shkodu abo strazhdannya zhinkam vklyuchayuchi zagrozi takih aktiv primus abo svavilne pozbavlennya voli Deklaraciya pro likvidaciyu nasilstva shodo zhinok 1993 r 86 Nasilstvo proti zhinok zdijsnyuyetsya shodo zhinok vsih vikovih kategorij v fizichnij femicid selektivni aborti ubivstva chesti karo kari domashnye nasilstvo spalennya narechenih oblivannya kislotoyu seksualne seks torgivlya divchatami ta zhinkami zgvaltuvannya domagannya dityachi shlyubi zhinoche obrizannya genocidni zgvaltuvannya ekonomichne emocijne ta psihologichne ab yuzivni stosunki Strukturne nasilstvo mozhe buti vbudovane v zakonodavstvo chi politiku abo buti sistematichnoyu mizoginiyeyu organizacij shodo grup zhinok Osobiste nasilstv zdijsnyuyut derzhavni sub yekti neznajomi choloviki znajomi rodichi ta intimni partneri Nasilstvo variyuye vid diskriminaciyi do peresliduvannya statevih zlochiniv nanesennya fizichnoyi shkodi abo vbivstva 87 Navit neletalne nasilstvo proti zhinok maye serjozni naslidki dlya yih fizichnogo psihichnogo ta reproduktivnogo zdorov ya i rozglyadayetsya ne yak poodinoki podiyi a yak sistematichna model povedinki yaka odnochasno porushuye prava zhinok i obmezhuye yihnyu rol u suspilstvi tomu vimagaye sistemnogo pidhodu Za pirahunkami VOOZ 35 zhinok u sviti zaznali fizichnogo abo seksualnogo nasilstva protyagom zhittya i najposhirenishoyu situaciyeyu ye nasilstvo z boku intimnih partneriv 30 zhinok u stosunkah povidomlyayut pro takij dosvid a 38 vbivstv zhinok vchinili intimni partneri Ci pokazniki mozhut dosyagati 70 u deyakih regionah Faktori riziku ohoplyuyut gendernu nerivnist dosvid nasilstva z boku batkiv zhorstoke povodzhennya v ditinstvi nizki osvitni dosyagnennya ta kulturni ustanovki sho dozvolyayut vvazhati nasilstvo prijnyatnim Na zasidanni 1996 roku VOOZ ogolosila nasilstvo proti zhinok globalnim prioritetom u galuzi ohoroni zdorov ya spirayuchis yak na Deklaraciyu OON pro likvidaciyu nasilstva proti zhinok 1993 i na rekomendaciyi Mizhnarodnoyi konferenciyi z narodonaselennya ta rozvitku Kayir 1994 ta chetvertoyi Vsesvitnoyi konferenciyi z pitan zhinok Pekin 1995 OON vklyuchila Deklaraciyu u plan dij koli Genasambleya u veresni 2000 r uhvalila Deklaraciyu tisyacholittya v yakij bulo virisheno zokrema borotbu z usima formami nasilstva proti zhinok ta implementaciyu Konvenciyi pro zaperechennya vsih form diskriminaciyi zhinok Odniyeyu z cilej Tisyacholittya CRT 3 bulo spriyannya gendernij rivnosti ta rozshirennya prav i mozhlivostej zhinok yaki pragnuli usunuti vsi formi nasilstva proti zhinok a takozh zaprovaditi KLDZh Ce oznachaye sho usunennya nasilstva zokrema diskriminaciyi ye neobhidnoyu umovoyu dlya dosyagnennya vsih inshih cilej shodo polipshennya zdorov ya zhinok Za danimi OON Zhinki nasilstvo proti zhinok korinitsya na osnovi gendernoyi diskriminaciyi ta socialnih norm ta gendernih stereotipiv sho prodovzhuyut take nasilstvo i vistupayut za perehid vid pidtrimki postrazhdalih do profilaktiki shlyahom usunennya korinnih ta strukturnih prichin Voni rekomenduyut programi yaki pochinayutsya z rannogo ditinstva i spryamovani na cholovikiv ta zhinok dlya spriyannya povazi ta rivnosti sho chasto ne vrahovuyetsya v derzhavnij politici Cya strategiya peredbachaye shiroki osvitni ta kulturni zmini a takozh realizaciyu rekomendacij 57 yi sesiyi Komisiyi OON zi statusu zhinok 2013 U 2016 roci Vsesvitnya asambleya ohoroni zdorov ya prijnyala plan dij shodo borotbi z nasilstvom proti zhinok u vsomu sviti 88 Femicid RedaguvatiDokladnishe FemicidSelektivni aborti Vbivstva chesti karo kari spalennya narechenih smert za posag Znikli ta vbiti zhinki korinnogo naselennyaDomashnye nasilstvo Redaguvati Dokladnishe Domashnye nasilstvoAb yuzivni stosunki stelsing ekonomichne nasilstvo Oblivannya kislotoyu bintuvannya nig Zhinochij prihistok Stambulska konvenciyaSeksualne nasilstvo Redaguvati Dokladnishe Seksualne nasilstvoSeksualne rabstvo torgivlya zhinkami ta divchatami prostituciya ta pornoindustriya Seksualne nasilstvo nad ditmi dityacha prostituciya ta pornoindustriya rozbeshennya nepovnolitnih Genocidni zgvaltuvannya ta voyenne seksualne nasilstvo Zgvaltuvannya ta seksualne nasilstvo zokrema u shlyubah na pobachennyah v kampusah z zastosuvannyam narkotichnih rechovin Seksualne nasilstvo v Pivdenno Afrikanskij Respublici seksualne nasilstvo proti korinnih amerikanok Lesbofobni zgvaltuvannya ta inshe nasilstvo proti lesbijok i biseksualnih zhinok ta divchat Primusova sterilizaciya napriklad sterilizaciya korinnih amerikanokDityachi shlyubi Redaguvati Dokladnishe Dityachi shlyubiShlyubi chi spilne prozhivannya ditmi lyudmi do 18 rokiv nesut znachni riziki dlya divchatok ta divchat Dityachi shlyubi ye pryamim porushennyam prav lyudini oskilki voni peredbachayut zgvaltuvannya zgodu na seks nespromozhna dati ditina ta primusovi shlyubi Dityachi vagitnosti nesut vishi medichni riziki yak dlya vagitnoyi tak i dlya plodu bagatoplidni vagitnosti ta menshij dostup do medichnoyi dopomogi Vagitnist ye odniyeyu z osnovnih prichin smerti divchat vikom 15 19 rokiv Proti divchat yaki opinilisya v shlyubi u rannomu vici takozh chastishe vchinyayut domashnye nasilstvo 89 89 Dityachi shlyubi pererivayut osvitu oznachayut vtratu perspektiv pracevlashtuvannya j ekonomichnogo statusu psihichnu travmu vtratu normalnogo ditinstva emocijnogo dozrivannya socialnu izolyaciyu 2010 roku pidrahovano sho 67 miljoniv divchatok u vici 12 rokiv buli u shlyubi U krayinah sho rozvivayutsya tretina divchat perebuvayut u shlyubi do 15 rokiv Najposhirenisha cya praktika v Pivdennij Aziyi 48 zhinok ta Africi 42 ta Latinskij Americi ta Karibskomu basejni 29 Najbilsha poshirenist u Zahidnij Africi ta na pivden vid Sahari Vidsotok divchat odruzhenih do 18 rokiv syagaye 75 u takih krayinah yak Niger Shlyub mozhut ukladati vzhe z narodzhennya a divchinku vidpravlyayut do cholovika sho peredbachaye seksualne zhittya vzhe u 7 rokiv 14 Cyu zhorstoku praktiku pidkriplyuyut ryad kulturnih faktoriv genderna nerivnist finansova zalezhnist zhinok brak dostupu do osviti ta profesij dlya zhinok ta divchat sho praktichno viklyuchayut yih mozhlivist zabezpechuvati sebe tradiciyi pridanogo slabki socialni zv yazki ta socialnij status i navpaki dlya cholovikiv uyavlennya pro zapobigannya doshlyubnomu seksu pozashlyubnim vagitnostyam ta IPSSh Mizhnarodni zusillya feministichnogo ruhu OON ta yiyi ustanov takih yak Upravlinnya Verhovnogo komisara z prav lyudini YuNFPA YuNISEF ta VOOZ spryamovani na borotbu z ciyeyu praktikoyu vnaslidok chogo u bagatoh krayinah vikovij cenz shlyubu obmezhenij 18 rokami Shlyubi zasudzhuyut Konvenciya pro likvidaciyu vsih form diskriminaciyi shodo zhinok stattya 16 ta Zagalna deklaraciya prav lyudini 90 Pripinennya dityachih shlyubiv do 2030 roku ye metoyu Cili stalogo rozvitku 5 Rivnist Oznakoyu dlya cogo bude vidsotok zhinok u vici 20 24 rokiv yaki odruzhilis abo perebuvayut u soyuzi do 18 rokiv 89 91 92 Kalichennya zhinochih genitalij Redaguvati Dokladnishe Zhinoche obrizannya nbsp Tipi zhinochogo obrizannya Usi proceduri yaki peredbachayut chastkove abo povne vidalennya zovnishnih zhinochih genitalij abo inshe poshkodzhennya zhinochih genitalij z nemedichnih prichin VOOZ inodi nazivayut zhinochim obrizannyam hocha termin vvodit v omanu oskilki ne ye analogom obrizannya krajnoyi ploti penisa Termin kalichennya prijnyato shob pidkresliti nebezpechnist proceduri ta yiyi status yak porushennya prav lyudini Kilkist vidalenoyi tkanini znachno variyuyetsya sho zmushuye VOOZ klasifikuvati operaciyi vid chastkovogo chi povnogo vidalennya golivki i kapyushona klitora klitoridektomiya vidalennya malih ta velikih statevih gub zvuzhennya vaginalnogo otvoru z zashivannyam reshtok statevih gub nad uretroyu z zalishennyam nevelikogo otvoru dlya sechovipuskannya ta menstruacij infibulyaciya 14 Dlya statevogo aktu ta pologiv vulvu v deyakih vipadkah bagatorazovo rozrizayut ta povtorno zashivayut Korotkoterminovi naslidki obrizannya vklyuchayut krovovilivi infekciyi sepsis smert dovgostrokovi PTSR dispareuniyu dismenoreyu vaginit ta cistit uskladnennya vagitnosti ta pologiv Praktika poshirena v bilya 30 krayinah Afriki Blizkogo Shodu ta Aziyi Yiyi zberezhennyu spriyayut gliboko vkorineni genderni stereotipi uyavlennya pro nechistotu zdorovih genitalij zhinki ta grihovnist otrimannya neyu seksualnogo zadovolennya ta nestacha seksualnoyi osviti Pomilkovo vvazhayetsya sho kalichennya vulvi spryayut gigiyeni fertilnosti zberezhennyu cnoti shlyubnosti ta posilyuyut seksualne zadovolennya cholovikiv div Suhij seks Zakonodavchi zusillya shodo zaboroni obrizannya ridko buli uspishnimi i najkrashim pidhodom ye osvita ta rozshirennya prav i mozhlivostej ta nadannya informaciyi pro negativni naslidki dlya zdorov ya a takozh aspekti prav lyudini 93 Zahodi z zahistu Redaguvati nbsp Cili stalogo rozvitku OONOkrim virishennya gendernogo rozrivu u naukovih doslidzhennyah nizka krayin zrobili pitannya zhinochogo zdorov ya predmetom nacionalnih iniciativ Napriklad u 1991 r Ministerstvo ohoroni zdorov ya ta socialnih sluzhb SShA stvorilo Upravlinnya z pitan ohoroni zdorov ya zhinok OWH z metoyu polipshennya zdorov ya zhinok v Americi shlyahom koordinaciyi poryadku dennogo v galuzi ohoroni zdorov ya v usomu Departamenti ta inshih vidomstvah U 21 stolitti Byuro zoseredilo svoyu uvagu na zhinkah yaki ne pracyuyut Krim togo u 1994 roci Centri z kontrolyu ta profilaktiki zahvoryuvan CDC stvorili vlasne Upravlinnya ohoroni zdorov ya zhinok OWH yake oficijno bulo zatverdzheno Zakonom pro dostupnu medichnu dopomogu 2010 roku ACA Na mizhnarodnomu rivni bagato ustanov OON taki yak Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya Fond narodonaselennya OON ta YuNISEF pidtrimuyut konkretni programi z ohoroni zdorov ya zhinok zdorov ya materi ta ditini seksualnogo ta reproduktivnogo zdorov ya Krim togo globalni cili OON virishuyut bagato pitan pov yazanih zi zdorov yam zhinok yak pryamo tak i oposeredkovano 94 Syudi vhodyat Cili rozvitku tisyacholittya 2000 roku ta yih nastupnici Cili stalogo rozvitku prijnyati u veresni 2015 roku pislya zvitu pro progres u dosyagnenni CRT Zvit pro cili rozvitku tisyacholittya 2015 Napriklad visim cilej CRT vikorinennya krajnoyi bidnosti ta golodu dosyagnennya zagalnoyi pochatkovoyi osviti spriyannya gendernij rivnosti ta rozshirennya prav i mozhlivostej zhinok zmenshennya rivnya dityachoyi smertnosti polipshennya zdorov ya materiv borotba z VIL SNID malyariyeyu ta inshimi zahvoryuvannyami 95 Literatura Redaguvati Simpoziumii ta cikli 14th Bergmeyer Conference on Women s Health Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74 sup244 1 94 August 2014 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Inclusion of women and minorities in clinical research Academic Medicine 69 9 September 1994 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Maternal survival 5 articles The Lancet 368 September October 2006 Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 26 sichnya 2021 Statti Arbyn M Castellsague X de Sanjose S Bruni L Saraiya M Bray F Ferlay J 6 kvitnya 2011 Worldwide burden of cervical cancer in 2008 Annals of Oncology 22 12 2675 2686 PMID 21471563 doi 10 1093 annonc mdr015 Carnes Molly Morrissey Claudia Geller Stacie E November 2008 Women s Health and Women s Leadership in Academic Medicine Hitting the Same Glass Ceiling Journal of Women s Health 17 9 1453 1462 PMC 2586600 PMID 18954235 doi 10 1089 jwh 2007 0688 Charney Pamela August 2000 Women s health An Evolving Mosaic Journal of General Internal Medicine 15 8 600 602 PMC 1495581 PMID 10940153 doi 10 1046 j 1525 1497 2000 00623 x Charney Pamela 4 grudnya 2001 Coronary Artery Disease in Young Women The Menstrual Cycle and Other Risk Factors Annals of Internal Medicine 135 11 1002 1004 PMID 11730402 doi 10 7326 0003 4819 135 11 200112040 00013 Clancy Carolyn M Massion Charlea T 14 zhovtnya 1992 American Women s Health Care A Patchwork Quilt With Gaps JAMA 268 14 1918 1920 PMID 1404719 doi 10 1001 jama 1992 03490140126048 Coney Sandra Bunkle Phillida June 1987 An Unfortunate Experiment at National Women s Metro Auckland s 47 65 Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2016 Ellsberg M September 2006 Violence against women and the Millennium Development Goals Facilitating women s access to support International Journal of Gynecology amp Obstetrics 94 3 325 332 PMID 16842792 doi 10 1016 j ijgo 2006 04 021 Proignorovano nevidomij parametr citeseerx dovidka Friedman Arnold J Chen Zhao Ford Patricia Johnson Cynda Ann Lopez Ana Maria Shander Aryeh Waters Jonathan H van Wyck David December 2012 Iron Deficiency Anemia in Women Across the Life Span Journal of Women s Health 21 12 1282 1289 PMID 23210492 doi 10 1089 jwh 2012 3713 Gahagan Jacqueline Gray Kimberly Whynacht Ardath 2015 Sex and gender matter in health research addressing health inequities in health research reporting International Journal for Equity in Health 14 1 12 PMC 4320818 PMID 25637131 doi 10 1186 s12939 015 0144 4 Gahagan Jacqueline 15 serpnya 2016 Commentary on the new sex and gender editorial policy of the Canadian Journal of Public Health Canadian Journal of Public Health 107 2 e140 1 PMC 6972341 PMID 27526209 doi 10 17269 cjph 107 5584 Proignorovano nevidomij parametr lay source dovidka Proignorovano nevidomij parametr lay date dovidka Proignorovano nevidomij parametr lay url dovidka Garcia Moreno Claudia Amin Avni 1 travnya 2016 The sustainable development goals violence and women s and children s health Bulletin of the World Health Organization 94 5 396 397 PMC 4850543 PMID 27147771 doi 10 2471 blt 16 172205 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Geller Stacie E Adams Marci Goldstein Carnes Molly December 2006 Adherence to Federal Guidelines for Reporting of Sex and Race Ethnicity in Clinical Trials Journal of Women s Health 15 10 1123 1131 PMID 17199453 doi 10 1089 jwh 2006 15 1123 Geller Stacie E Koch Abby Pellettieri Beth Carnes Molly March 2011 Inclusion Analysis and Reporting of Sex and Race Ethnicity in Clinical Trials Have We Made Progress Journal of Women s Health 20 3 315 320 PMC 3058895 PMID 21351877 doi 10 1089 jwh 2010 2469 Gronowski Ann M Schindler Emily I 2014 Women s Health Scand J Clin Lab Invest Suppl 244 2 7 PMID 25083885 doi 10 3109 00365513 2014 936672 in Bergmeyer 2014 Inhorn Marcia C September 2006 Defining Women s Health A Dozen Messages from More than 150 Ethnographies Medical Anthropology Quarterly 20 3 345 378 PMID 16937621 doi 10 1525 maq 2006 20 3 345 Arhiv originalu za 28 travnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2021 Kim Esther S H Carrigan Thomas P Menon Venu August 2008 Enrollment of Women in National Heart Lung and Blood Institute Funded Cardiovascular Randomized Controlled Trials Fails to Meet Current Federal Mandates for Inclusion Journal of the American College of Cardiology 52 8 672 673 PMID 18702973 doi 10 1016 j jacc 2008 05 025 Koplan Jeffrey P Bond T Christopher Merson Michael H Reddy K Srinath Rodriguez Mario Henry Sewankambo Nelson K Wasserheit Judith N June 2009 Towards a common definition of global health The Lancet 373 9679 1993 1995 PMID 19493564 doi 10 1016 S0140 6736 09 60332 9 Proignorovano nevidomij parametr citeseerx dovidka Kozhimannil Katy Backes Abraham Jean M Virnig Beth A March 2012 National Trends in Health Insurance Coverage of Pregnant and Reproductive Age Women 2000 to 2009 Women s Health Issues 22 2 e135 e141 PMID 22385900 doi 10 1016 j whi 2011 12 002 Liu Katherine A DiPietro Mager Natalie A 31 bereznya 2016 Women s involvement in clinical trials historical perspective and future implications Pharmacy Practice 14 1 708 PMC 4800017 PMID 27011778 doi 10 18549 PharmPract 2016 01 708 McCarthy CR 1994 Historical background of clinical trials involving women and minorities Acad Med 69 9 695 698 PMID 8074757 doi 10 1097 00001888 199409000 00002 in Academic Medicine 1994 Macfarlane Sarah B Jacobs Marian Kaaya Ephata E 10 grudnya 2008 In the Name of Global Health Trends in Academic Institutions Journal of Public Health Policy 29 4 383 401 PMID 19079297 doi 10 1057 jphp 2008 25 Manson JoAnn E Chlebowski Rowan T Stefanick Marcia L Aragaki Aaron K Rossouw Jacques E Prentice Ross L Anderson Garnet Howard Barbara V Thomson Cynthia A LaCroix Andrea Z Wactawski Wende Jean Jackson Rebecca D Limacher Marian Margolis Karen L Wassertheil Smoller Sylvia Beresford Shirley A Cauley Jane A Eaton Charles B Gass Margery Hsia Judith Johnson Karen C Kooperberg Charles Kuller Lewis H Lewis Cora E Liu Simin Martin Lisa W Ockene Judith K O sullivan Mary Jo Powell Lynda H Simon Michael S Van Horn Linda Vitolins Mara Z Wallace Robert B 2 zhovtnya 2013 Menopausal Hormone Therapy and Health Outcomes During the Intervention and Extended Poststopping Phases of the Women s Health Initiative Randomized Trials JAMA 310 13 1353 1368 PMC 3963523 PMID 24084921 doi 10 1001 jama 2013 278040 Marshall N L Tracy A J 2009 After the Baby Work Family Conflict and Working Mothers Psychological Health Family Relations 58 4 380 391 doi 10 1111 j 1741 3729 2009 00560 x Marshall Nancy L Employment and women s health s 46 63 Procitovano 13 lipnya 2016 in Spiers et al 2013 Murray Kolb LE Beard JL March 2007 Iron treatment normalizes cognitive functioning in young women American Journal of Clinical Nutrition 85 3 778 87 PMID 17344500 doi 10 1093 ajcn 85 3 778 Norsigian Judy 1994 Women and National Health Care Reform A Progressive Feminist Agenda Reframing Women s Health Multidisciplinary Research and Practice SAGE Publications Inc s 111 117 ISBN 9780803958609 doi 10 4135 9781483327099 n11 in Dan 1994 Nour Nawal M 2014 Global women s health A global perspective Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74 8 12 PMID 25083886 doi 10 3109 00365513 2014 936673 in Bergmeyer 2014 Pimenta Jeanne M Galindo Claudia Jenkins David Taylor Sylvia M 21 listopada 2013 Estimate of the global burden of cervical adenocarcinoma and potential impact of prophylactic human papillomavirus vaccination BMC Cancer 13 1 553 PMC 3871005 PMID 24261839 doi 10 1186 1471 2407 13 553 Pinn VW 1994 The role of the NIH s Office of Research on Women s Health Acad Med 69 9 698 702 PMID 8074758 doi 10 1097 00001888 199409000 00003 in Academic Medicine 1994 Public Health Service Task Force on Women s Health Issues January February 1985 Women s health Report of the Public Health Service Task Force on Women s Health Issues Public Health Reports 100 1 73 106 PMC 1424718 PMID 3918328 Royal Thai College of Obstetricians and Gynaecologists JHPIEGO Corporation Cervical Cancer Prevention Group March 2003 Safety acceptability and feasibility of a single visit approach to cervical cancer prevention in rural Thailand a demonstration project The Lancet 361 9360 814 820 PMID 12642047 doi 10 1016 S0140 6736 03 12707 9 Schiebinger Londa 1 zhovtnya 2003 Women s health and clinical trials Journal of Clinical Investigation 112 7 973 977 PMC 198535 PMID 14523031 doi 10 1172 JCI19993 Shen Helen 6 bereznya 2013 Inequality quantified Mind the gender gap Nature 495 7439 22 24 PMID 23467149 doi 10 1038 495022a Siegel Rebecca Naishadham Deepa Jemal Ahmedin January 2012 Cancer statistics 2012 CA A Cancer Journal for Clinicians 62 1 10 29 PMID 22237781 doi 10 3322 caac 20138 Siegel Rebecca L Miller Kimberly D Jemal Ahmedin January 2016 Cancer statistics 2016 CA A Cancer Journal for Clinicians 66 1 7 30 PMID 26742998 doi 10 3322 caac 21332 Stevens Gretchen A Mathers Colin D Beard John R 1 veresnya 2013 Global mortality trends and patterns in older women Bulletin of the World Health Organization 91 9 630 639 PMC 3790210 PMID 24101779 doi 10 2471 BLT 12 109710 Turshen Meredeth Koblinsky Marge Timyan Judith Gay Jill December 1994 The Health of Women A Global Perspective Journal of Public Health Policy 14 3 366 JSTOR 3343047 doi 10 2307 3343047 Vickers M R MacLennan A H Lawton B Ford D Martin J Meredith S K DeStavola B L Rose S Dowell A Wilkes H C Darbyshire J H Meade T W 4 serpnya 2007 Main morbidities recorded in the women s international study of long duration oestrogen after menopause WISDOM a randomised controlled trial of hormone replacement therapy in postmenopausal women BMJ 335 7613 239 PMC 1939792 PMID 17626056 doi 10 1136 bmj 39266 425069 AD Watts Charlotte Zimmerman Cathy April 2002 Violence against women global scope and magnitude The Lancet 359 9313 1232 1237 PMID 11955557 doi 10 1016 S0140 6736 02 08221 1 Young Ian S 2014 Foreword Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation 74 1 PMID 25083884 doi 10 3109 00365513 2014 936671 in Bergmeyer 2014 Reproduktivne ta seksualne zdorov ya Aedy Thomas 12 kvitnya 2016 Ending child marriage can we achieve this SDG Development Progress Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 7 serpnya 2016 in Development Progress 2016 Bruinvels G Burden R J McGregor A J Ackerman K E Dooley M Richards T Pedlar C 6 chervnya 2016 Sport exercise and the menstrual cycle where is the research British Journal of Sports Medicine 51 6 bjsports 2016 096279 PMID 27267895 doi 10 1136 bjsports 2016 096279 Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Chandra A Copen CE Stephen EH 14 serpnya 2013 Infertility and impaired fecundity in the United States 1982 2010 data from the National Survey of Family Growth National Health Statistics Reports 67 1 18 1 p following 19 PMID 24988820 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Darroch Jacqueline E Singh Susheela May 2013 Trends in contraceptive need and use in developing countries in 2003 2008 and 2012 an analysis of national surveys The Lancet 381 9879 1756 1762 PMID 23683642 doi 10 1016 S0140 6736 13 60597 8 Forman David de Martel Catherine Lacey Charles J Soerjomataram Isabelle Lortet Tieulent Joannie Bruni Laia Vignat Jerome Ferlay Jacques Bray Freddie Plummer Martyn Franceschi Silvia November 2012 Global Burden of Human Papillomavirus and Related Diseases Vaccine 30 F12 F23 PMID 23199955 doi 10 1016 j vaccine 2012 07 055 Ganatra Bela Tuncalp Ozge Johnston Heidi Bart Johnson Jr Brooke R Gulmezoglu Ahmet Metin Temmerman Marleen 1 bereznya 2014 From concept to measurement operationalizing WHO s definition of unsafe abortion Bulletin of the World Health Organization 92 3 155 PMC 3949603 PMID 24700971 doi 10 2471 BLT 14 136333 Nour NM April 2004 Female genital cutting clinical and cultural guidelines Obstetrical amp Gynecological Survey 59 4 272 279 PMID 15024227 doi 10 1097 01 ogx 0000118939 19371 af Nour Nawal 2006 Health Consequences of Child Marriage in Africa Emerging Infectious Diseases 12 11 1644 1649 PMC 3372345 PMID 17283612 doi 10 3201 eid1211 060510 Nour Nawal M Michels Karin B Bryant Ann E July 2006 Defibulation to Treat Female Genital Cutting Obstetrics amp Gynecology 108 1 55 60 PMID 16816056 doi 10 1097 01 AOG 0000224613 72892 77 Peterson Herbert B Darmstadt Gary L Bongaarts John May 2013 Meeting the unmet need for family planning now is the time The Lancet 381 9879 1696 1699 PMID 23683620 doi 10 1016 S0140 6736 13 60999 X Sedgh Gilda Bearak Jonathan Singh Susheela Bankole Akinrinola Popinchalk Anna Ganatra Bela Rossier Clementine Gerdts Caitlin Tuncalp Ozge Johnson Brooke Ronald Johnston Heidi Bart Alkema Leontine July 2016 Abortion incidence between 1990 and 2014 global regional and subregional levels and trends The Lancet 388 10041 258 267 PMC 5498988 PMID 27179755 doi 10 1016 S0140 6736 16 30380 4 Sunderam Saswati Kissin Dmitry M Crawford Sara B Folger Suzanne G Jamieson Denise J Warner Lee Barfield Wanda D 4 grudnya 2015 Assisted Reproductive Technology Surveillance United States 2013 MMWR Surveillance Summaries 64 11 1 25 PMID 26633040 doi 10 15585 mmwr ss6411a1 Sunderam Saswati Kissin Dmitry M Crawford Sara B Folger Suzanne G Jamieson Denise J Warner Lee Barfield Wanda D 6 grudnya 2013 Assisted Reproductive Technology Surveillance United States 2010 MMWR Surveillance Summaries 62 9 1 24 PMID 24304902 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2016 Materinska zdorov ya Filippi Veronique Ronsmans Carine Campbell Oona MR Graham Wendy J Mills Anne Borghi Jo Koblinsky Marjorie Osrin David October 2006 Maternal health in poor countries the broader context and a call for action The Lancet 368 9546 1535 1541 PMID 17071287 doi 10 1016 S0140 6736 06 69384 7 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2021 Hansen Christian Holm Schellenberg Joanna R M Armstrong January 2016 Modest global achievements in maternal survival more focus on sub Saharan Africa is needed The Lancet 387 10017 410 411 PMID 26869551 doi 10 1016 S0140 6736 16 00099 4 Arhiv originalu za 21 lipnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Joint Commission 26 sichnya 2010 Preventing maternal death Sentinel Event Alert 44 Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 26 sichnya 2021 Rosenfield Allan Maine Deborah Freedman Lynn September 2006 Meeting MDG 5 an impossible dream The Lancet 368 9542 1133 1135 PMID 17011925 doi 10 1016 S0140 6736 06 69386 0 Say Lale Chou Doris Gemmill Alison Tuncalp Ozge Moller Ann Beth Daniels Jane Gulmezoglu A Metin Temmerman Marleen ta in June 2014 Global causes of maternal death a WHO systematic analysis The Lancet Global Health 2 6 e323 e333 PMID 25103301 doi 10 1016 S2214 109X 14 70227 X rekomenduyetsya displayauthors dovidka Knigi Barmak Sarah 2016 Closer Notes from the Orgasmic Frontier of Female Sexuality Toronto Coach ISBN 9781552453230 Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Boyd Judson Lyn James Patrick red 2014 Women s global health norms and state policies Lanham Lexington Books ISBN 9780739188897 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Crowell Nancy A Burgess Ann W red 1996 Understanding Violence Against Women DC National Academies Press ISBN 9780309588812 doi 10 17226 5127 Arhiv originalu za 6 lipnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Dan Alice J red 1994 Reframing women s health multidisciplinary research and practice Thousand Oaks CA Sage Publications ISBN 9781452255200 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Grant Nicole J 1992 The Selling of contraception the Dalkon Shield case sexuality and women s autonomy Columbus Ohio State University Press ISBN 978 0814205723 Hart Tanya 2015 Health in the City Race Poverty and the Negotiation of Women s Health in New York City 1915 1930 NYU Press ISBN 9781479873067 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Koblinsky Marje Timyan Judith Gay Jill red 1993 The health of women a global perspective Boulder San Francisco Westview Press ISBN 9780813316086 Lewis Judith A Bernstein Judith 1996 Women s Health A Relational Perspective Across the Life Cycle Sudbury Mass Jones amp Bartlett Learning ISBN 9780867204858 Loue Sana Sajatovic Martha red 2004 Encyclopedia of woment s health New York Kluwer Academic Plenum Publishers ISBN 9780306480737 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Nelson Jennifer 2015 More Than Medicine A History of the Feminist Women s Health Movement New York University Press ISBN 978 0 8147 6290 5 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Pringle Rosemary 1998 Sex and medicine gender power and authority in the medical profession Cambridge Cambridge Univ Press ISBN 9780521578127 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Regitz Zagrosek Vera red 2012 Sex and gender differences in pharmacology Berlin Springer ISBN 9783642307256 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Senie Ruby T red 2014 Epidemiology of women s health Burlington MA Jones amp Bartlett Learning ISBN 9780763769857 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Spiers Mary V Geller Pamela A Kloss Jacqueline D red 2013 Women s Health Psychology Hoboken NJ Wiley ISBN 9781118415511 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Seaman Barbara Eldridge Laura 2008 The No Nonsense Guide to Menopause New York Simon and Schuster ISBN 9781416564836 Stevens Joyce 1995 Healing women a history of Leichhardt Women s Community Health Centre Leichhardt N S W First Ten Years History Project ISBN 978 0646259772 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 14 lipnya 2016 Wolf Naomi 2012 Vagina a new biography New York New York Ecco ISBN 9780061989162 Young Iris 2000 Inclusion and democracy Oxford New York Oxford University Press ISBN 9780198297550 Rozdili Galea Sandro 15 sichnya 2013 Foreword s ix x ISBN 9780763769857 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 in Senie 2014 Rosenthal Miriam B 2004 Depression Encyclopedia of Women s Health s 358 360 ISBN 978 0 306 48073 7 doi 10 1007 978 0 306 48113 0 120 in Loue ta Sajatovic 2004 Stebbins Tira B 2004 Mental Illness Encyclopedia of Women s Health s 820 822 ISBN 978 0 306 48073 7 doi 10 1007 978 0 306 48113 0 274 in Loue ta Sajatovic 2004 Varia Nisha 5 sichnya 2016 Ending Child Mariage Meeting the Global Development Goals Promise to Girls s 33 40 Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 in World Report 2016 Zviti ta dopovidi Action Plan for Women s Health US Public Health Service Office on Women s Health 2004 ISBN 9780788117893 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Cartwright Silvia 5 serpnya 1988 The Report of the Committee of Inquiry into Allegations Concerning the Treatment of Cervical Cancer at National Women s Hospital and into Other Related Matters Auckland Government Printing Office ISBN 978 0 473 00664 8 Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Committee on Women s Health Research Institute of Medicine 2010 Women s Health Research Progress Pitfalls and Promise Washington DC National Academies Press ISBN 9780309153898 Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2016 Johnson Paula A Therese Fitzgerald Therese Salganicoff Alina Wood Susan F Goldstein Jill M 3 bereznya 2014 Sex Specific Medical Research Why Women s Health Can t Wait A Report of the Mary Horrigan Connors Center for Women s Health amp Gender Biology at Brigham and Women s Hospital Boston MA Mary Horrigan Connors Center for Women s Health amp Gender Biology Arhiv originalu za 14 travnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Office of the Surgeon General 2004 Bone Health and Osteoporosis A Report of the Surgeon General Rockville MD U S Department of Health and Human Services PMID 20945569 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 18 lipnya 2016 Presler Marshall Elizabeth Jones Nicola June 2012 Charting the future empowering girls to prevent early pregnancy London Overseas Development Institute Save the Children Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2021 Singh Susheela Darroch Jacqueline E June 2012 Adding It Up Costs and Benefits of Contraceptive Services Estimates for 2012 NY Guttmacher Institute UNFPA Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 7 veresnya 2016 Wood Susan F Dor Avi Gee Rebekah E Harms Alison Mauery D Richard Rosenbaum Sara J Tan Ellen 15 chervnya 2009 Women s health and health care reform the economic burden of disease in women D Richard Washington DC George Washington University School of Public Health and Health Services Jacobs Institute of Women s Health Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 World Report 2016 New York Human Rights Watch 2016 ISBN 978 1 60980 702 3 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 Dokumenti OON Biddlecom Ann Kantorova Vladimira Kisambira Stephen Nahmias Petra Rafalimanana Hantamalala 2015 Trends in Contraceptive Use Worldwide 2015 New York Department of Economic and Social Affairs United Nations ISBN 978 92 1 057775 5 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Blum Robert W Gates William H 2015 Girlhood Not Motherhood Preventing Adolescent Pregnancy UNFPA ISBN 978 0 89714 986 0 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 5 serpnya 2016 Garcia Moreno Claudia Guedes Alessandra Knerr Wendy 2012 Understanding and addressing violence against women WHO PAHO Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 26 sichnya 2021 Garcia Moreno Claudia Pallitto Christina Devries Karen Stockl Heidi Watts Charlotte Abrahams Naeemah 2013 Global and regional estimates of violence against women prevalence and health effects of intimate partner violence and non partner sexual violence Geneva WHO LSHTM SAMRC ISBN 978 92 4 156462 5 Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 26 sichnya 2021 Ibanez Ximena Andion Phillips Suzannah Fine Johanna Shoranick Tammy 2010 The right to contraceptive information and services for women and adolescents Center for Reproductive Rights UNFPA Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Jones Debra A 2007 Living Testimony Obstetric Fistula and Inequities in Maternal Health UNFPA Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 Krug Etienne G Dahlberg Linda L Mercy James A Zwi Anthony B Lozano Rafael red 2002 The World report on violence and health Geneva WHO ISBN 978 92 4 154561 7 Ricardo Christine Verani Fabio 2010 Engaging Men and Boys in Gender Equality and Health A global toolkit for action UNFPA ISBN 978 0 89714 909 9 Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2021 Stewart BW Wild CP red 2014 World Cancer Report 2014 Lyon IARC WHO ISBN 978 92 832 0443 5 Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 CSW 2013 Agreed conclusions The elimination and prevention of all forms of violence against women and girls ECOSOC UN Women Arhiv originalu za 14 bereznya 2020 Procitovano 24 serpnya 2016 UN 20 grudnya 1993 Declaration on the Elimination of Violence against Women 48 104 United Nations General Assembly Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 UN 8 veresnya 2000 United Nations Millennium Declaration 55 2 United Nations General Assembly Arhiv originalu za 7 serpnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 UN 2015 The Millennium Development Goals Report 2015 New York United Nations Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 UN 2015 Millennium Development Goal 3 Promote gender equality and empower women New York United Nations Arhiv originalu za 20 serpnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 UN 2015 Millennium Development Goal 5 Improve maternal health New York United Nations Arhiv originalu za 6 lyutogo 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 UNFPA February 2016 Facing the Facts Adolescent girls and contraception Arhiv originalu za 21 travnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 UN Women The Facts Violence against Women amp Millennium Development Goals Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2016 UN Women January 2016 Flagship Programme Prevention and access to essential services to end violence against women Arhiv originalu za 14 bereznya 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 WHA May 1996 Prevention of violence a public health priority WHA49 25 Geneva WHO Arhiv originalu za 22 sichnya 2013 Procitovano 26 sichnya 2021 WHO July 1997 Violence against women Definition and scope of the problem Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 WHO 2005 Addressing violence against women and achieving the Millennium Development Goals Geneva WHO Department of Gender Women and Health Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 WHO 2005 The World Health Report 2005 Make every mother and child count Geneva WHO ISBN 92 4 156290 0 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2005 Procitovano 26 sichnya 2021 WHO 2014 Trends in maternal mortality 1990 to 2013 WHO ISBN 978 92 4 150722 6 Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2016 WHO August 2016 Child early and forced marriage legislation in 37 Asia Pacific countries WHO IPU ISBN 978 92 4 156504 2 Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2016 Vebsajti McGregor Alyson September 2014 Why medicine often has dangerous side effects for women TED Ideas worth spreading Sapling Foundation Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2021 Saslow Debbie 30 sichnya 2013 Cervical Cancer is an International Issue American Cancer Society Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2016 Arulkumaran Sabaratnam red GLOWM The Global Library of Women s Medicine International Federation of Gynecology and Obstetrics FIGO Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 18 lipnya 2016 NLM 2015 Women s Health Medical Subject Headings MeSH Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 The global NCD epidemic shifting the definition of women s health and development GHD Global Health and Diplomacy 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 26 sichnya 2021 Novini Barlow Rich 28 bereznya 2014 Why Medical Research Often Ignores Women BU Today Boston University Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2016 Belluz Julia 7 listopada 2016 Want to improve the health of women Electing a female leader helps Vox Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 10 listopada 2016 MacEachron Allison July 2014 Women s Health in the Post 2015 World Ensuring No One is Left Behind BCUN News Business Council for the United Nations Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 13 lipnya 2016 Paquette Danielle 22 zhovtnya 2016 Why your daughter may never need to buy a tampon Washington Post Arhiv originalu za 18 chervnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Rogers Katie 18 zhovtnya 2016 How to stop your period New York Times Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Roussy Kas 6 chervnya 2016 Women s period seen as barrier to medical research Women are not just men with boobs and tubes researcher says Canadian Broadcasting Corporation Arhiv originalu za 6 serpnya 2019 Procitovano 4 lipnya 2016 Roy Eleanor Ainge 30 lipnya 2016 New Zealand schoolgirls skip class because they can t afford sanitary items The Guardian Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2016 Rubli Sabrina 12 grudnya 2014 How Menstrual Cups Are Changing Lives in East Africa The Huffington Post Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2016 Women s health research Black Women s Health Study Boston University Sloane Epidemiology Centre Arhiv originalu za 19 serpnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2016 Jacobs Institute of Women s Health Milken Institute School of Public Health Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2016 Nurses Health Study Harvard School of Public Health 2016 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 21 lipnya 2016 Office of Research on Women s Health ORWH National Institutes of Health 2016 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 20 lipnya 2016 Women s Health Initiative National Heart Lung and Blood Institute 2010 Arhiv originalu za 18 grudnya 2017 Procitovano 21 lipnya 2016 Society for Women s Health Research 2016 Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 20 lipnya 2016 Women s Health Research Institute Northwestern University Arhiv originalu za 17 lipnya 2019 Procitovano 20 lipnya 2016 Organizaciyi The American Congress of Obstetricians and Gynecologists 2016 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2016 see American Congress of Obstetricians and Gynecologists Ending female genital mutilation to promote the achievement of the millennium development goals Amnesty International 2010 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 4 serpnya 2016 Child marriage facts and figures International Center for Research on Women 2015 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 4 serpnya 2016 Girl Summit 2014 UK Department of International Development 2014 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 6 serpnya 2016 Office on Women s Health US Department of Health and Human Services 2012 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2016 Girl Summit 2014 2014 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 6 serpnya 2016 Girls not Brides 2016 Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 6 serpnya 2016 ICRW International Center for Research on Women 2015 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 7 serpnya 2016 Human Rights Watch 2016 Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 7 serpnya 2016 see Human Rights Watch Development Progress Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 7 serpnya 2016 Overseas Development Institute Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 13 veresnya 2016 see Overseas Development Institute Save the Children 2016 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 14 veresnya 2016 see Save the Children Women s Health Action New Zealand 2014 Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2016 Women s health providers Ciel Benedetto A History of the Santa Cruz Women s Health Center 1985 2000 University of California Santa Cruz 2016 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 19 lipnya 2016 Leichhardt Women s Community Health Centre 2016 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 14 lipnya 2016 Shenandoah Women s Healthcare Harrisonburg VA Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 18 lipnya 2016 OON United Nations Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2016 Procitovano 1 serpnya 2016 Millennium Development Goals and Beyond 2015 United Nations Arhiv originalu za 4 travnya 2007 Procitovano 31 lipnya 2016 Sustainable Development Goals United Nations Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 1 serpnya 2016 ECOSOC United Nations Economic and Social Council United Nations Arhiv originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 OHCHR Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights United Nations Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 5 serpnya 2016 UNDESA UN Department of Economic and Social Affairs United Nations Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 10 veresnya 2016 UNFPA United Nations Population Fund United Nations Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2008 Procitovano 31 lipnya 2016 UNICEF United Nations Children s Emergency Fund United Nations Arhiv originalu za 23 lyutogo 2011 Procitovano 1 serpnya 2016 UN Women 2016 United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women United Nations Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 16 serpnya 2016 CSW 2016 Commission on the Status of Women ECOSOC UN Women Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 24 serpnya 2016 VOOZ WHO 2016 World Health Organization Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 26 sichnya 2021 WHO 1948 WHO definition of Health Preamble to the Constitution of the World Health Organization as adopted by the International Health Conference New York 19 22 June 1946 signed on 22 July 1946 by the representatives of 61 States Official Records of the World Health Organization no 2 p 100 and entered into force on 7 April 1948 Arhiv originalu za 7 lipnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 in WHO 2016 WHO 2016 Women s health Arhiv originalu za 17 kvitnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2017 WHO 2016 Sexual and reproductive health Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2018 Procitovano 8 sichnya 2017 WHO 2016 Health worker roles in providing safe abortion care and post abortion contraception Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 8 sichnya 2017 PMNCH 5 veresnya 2014 UN passes historic resolution on ending child marriage The Partnership for Maternal Newborn amp Child Health PMNCH WHO UN Arhiv originalu za 9 serpnya 2016 Procitovano 6 serpnya 2016 Bustreo Flavia 8 bereznya 2015 Ten top issues for women s health Promoting health through the life course WHO Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 15 serpnya 2016 IARC 2016 International Agency for Research on Cancer WHO Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 6 veresnya 2016 CDC CDC Centers for Disease Control U S Department of Health amp Human Services Arhiv originalu za 30 bereznya 2006 Procitovano 16 lipnya 2016 CDC 2016 Morbidity and Mortality Weekly Report MMWR Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 17 lipnya 2016 in CDC 2016 CDC 2012 Osteoporosis or Low Bone Mass at the Femur Neck or Lumbar Spine in Older Adults United States 2005 2008 Arhiv originalu za 7 travnya 2019 Procitovano 18 lipnya 2016 in CDC 2016 in CDC 2016 Primitki Redaguvati a b WHO 1948 NLM 2015 a b v g d e zh i k l m n p Gronowski ta Schindler 2014 a b v Lewis ta Bernstein 1996 MacEachron 2014 a b v Galea 2014 a b Marshall 2013 a b s