Внутрішньоматкова або протизаплідна спіраль — засіб оборотної жіночої контрацепції тривалої дії, що ефективно попереджає вагітність шляхом механічного блокування просування яйцеклітини та сперміцидною дією міді чи гормонів у їх складі, що чинять вплив на ендометрій і цервікальний слиз.
| Засіб контрацепції | |
|---|---|
| Спіраль Mirena на муляжі матки | |
| Користувач | жінка |
| Участь лікаря | встановлення та зняття спіралі |
| Індекс Перля | 0,8 % (мідь), 0,2 % (гормон) |
| Захист від ЗПСШ | не захищає |
Переваги | висока ефективність, тривала дія, мало побічних ефектів, не потребує догляду, самоконтролю, участі партнера |
Недоліки | необхідність встановлення; вартість |
| Протизаплідні спіралі у Вікісховищі |
Являє собою невелику гнучку рамку із пластику з мідними гільзами чи обмоткою з мідного дроту, або ж із визначеною кількістю прогестагену (левоноргестрелу), що вивільняється щоденно у порожнину матки. Виготовляється з поліетилену з додаванням сульфату барію, що забезпечує можливість отримати зображення під час рентгенівського обстеження.
З вірогідністю збоїв 0,8 % (мідь) і 0,2 % (гормон) є одним з найефективніших контрацептивів, маючи найкращі відгуки, разом із контрацептивними імплантатами. Станом на 2007 рік була найпоширенішою формою оборотної контрацепції, котрий застосовували 180 мільйонів жінок у світі.
Принцип дії Редагувати
Активні іони міді (срібла) негативно впливають на активність сперматозоїдів. Спіраль з синтетичними гормонами (мірена, прогестасерт) стимулює в'язкість слизу і змінює адгезивні властивості слизової оболонки матки. Густина слизу стає непереборною перешкодою для сперматозоїдів, а яйцеклітина, навіть запліднена, нездатна прикріпитися.
Історія Редагувати
Внутрішньоматкові спіралі були винайдені понад 70 років тому, і являли собою невеликі стрижні, пластинки або кільця з дорогоцінних металів — срібла і золота. У 1970-х з'явилися перші спіралі з гнучкого пластику, правда, вони мали завеликі розміри, і тому провокували болі, сильні кровотечі, відчуття стороннього тіла.
Через цей негативний досвід спіралі не знаходили широкого застосування. Згодом розмір спіралей зменшився, а їх основу почали обмотувати дротом з міді — це значно підвищило не тільки зручність у використанні, але й контрацептивний ефект.
Ефективність Редагувати
Рівень збоїв протягом першого року для міді близько 0,8 %, для левонгестрелю — 0,2 %. Серед різних контрацептивів спіралі, разом із контрацептивними імплантатами, мають найкращі відгуки.
Безпека Редагувати
Існують свідчення ефективності та безпечності для підлітків та жінок, що не народжували. Внутрішньоматкова спіраль не впливає на годування груддю і може вводитися одразу після пологів чи аборту. Після видалення, навіть після тривалого застосування, фертильність одразу повертається до норми. Мідні спіралі можуть підвищувати менструальну кровотечу та больові спазми, а гормональні зменшують менструальну кровотечу чи припиняють менструацію. Інші потенційні ускладнення включають виштовхування (2—5 %) та перфорацію матки (менше 0,7 %). Спазми можуть лікуватися НПЗП.
Попередню модель внутрішньоматкових спіралей (Далкон шілд) пов'язували з підвищенням ризику запалення тазових органів. Такий ризик не характерний для сучасних моделей у людей, що не хворіють на ХПСШ на час введення.
Будова Редагувати
Зовнішній вигляд протизаплідних спіралей універсальний. Основа виготовляється у вигляді спіралі або букви Т (для більш сучасних спіралей Т-подібна форма є домінуючою). Металовмісні спіралі складаються з основи, з намотаним на неї тонким мідним або срібним дротом, в той час як гормональні — є контейнером для левоноргестрелу або іншого гестагена.
Види Редагувати
Внутрішньоматкові спіралі:
- містять метали (переважно мідь),
- містять гормони (левоноргестрел),
- нейтральні.
Примітки Редагувати
- Г.М.Адамова, О.А.Бондаренко, Н.Г.Гойда, О.В.Грищенко, Н.Я.Жилка,В.П.Квашенко, Р.О.Моісеєнко, В.І.Пирогова, С.П.Посохова, Н.Й.Сало, О.В.Шманько (2012). . Сучасні аспекти планування сім`ї. Навчальний посібник (вид. 1). Київ: Міністерство охорони здоров'я України. с. 158–183. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
- ↑ Hurt, K. Joseph, et al.(eds.); Department of Gynecology and Obstetrics, The Johns Hopkins University School of Medicine, Baltimore, Maryland (28 березня 2012). (вид. 4th). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 232. ISBN 978-1-60547-433-5. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 7 лютого 2014.
- ↑ Committee on Adolescent Health Care Long-Acting Reversible Contraception Working Group, The American College of Obstetricians and, Gynecologists (2012 Oct). Committee opinion no. 539: adolescents and long-acting reversible contraception: implants and intrauterine devices.. Obstetrics and gynecology 120 (4): 983–8. PMID 22996129.
- Darney, Leon Speroff, Philip D. (2010). (вид. 5th ed.). Philadelphia, Pa.: Lippincott Williams & Wilkins. с. 242-243. ISBN 9781608316106. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 лютого 2014.
- Darroch, JE (2013 Mar). Trends in contraceptive use.. Contraception 87 (3): 259–63. PMID 23040137.
- Black, K; Lotke, P; Buhling, KJ; Zite, NB; Intrauterine contraception for Nulliparous women: Translating Research into Action (INTRA), group (2012 Oct). A review of barriers and myths preventing the more widespread use of intrauterine contraception in nulliparous women.. The European journal of contraception & reproductive health care : the official journal of the European Society of Contraception 17 (5): 340–50. PMID 22834648.
- ↑ Gabbe, Steven (2012). . Elsevier Health Sciences. с. 527. ISBN 9781455733958. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 7 лютого 2014.
- Steenland, MW; Tepper, NK; Curtis, KM; Kapp, N (2011 Nov). Intrauterine contraceptive insertion postabortion: a systematic review.. Contraception 84 (5): 447–64. PMID 22018119.
- Hurd, [edited by] Tommaso Falcone, William W. (2007). . Philadelphia: Mosby. с. 409. ISBN 9780323033091. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 лютого 2014.
- Grimes, D.A., MD (2007). "Intrauterine Devices (IUDs)" In:Hatcher, RA; Nelson, TJ; Guest, F; Kowal, D. Contraceptive Technology 19th ed. (New York: Ardent Media).
- ↑ Marnach, ML; Long, ME; Casey, PM (2013 Mar). Current issues in contraception.. Mayo Clinic proceedings. Mayo Clinic 88 (3): 295–9. PMID 23489454.
- . Published by Guttmacher Policy Review Published Fall 2007. Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 27 квітня 2010.
Посилання Редагувати
- Жіночій журнал [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.].