Пологова гарячка (пологова лихоманка, Puerperalfieber, МКБ 10. Клас XV O85 Післяпологовий сепсис) — збірна назва для захворювань, що обумовлюються інфекційним зараженням при пологах. Частіше хворіють жінки, які народжують вперше.
| Пологова гарячка | |
|---|---|
| | |
| Спеціальність | акушерство |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | JB40 |
| МКХ-10 | O85 |
| MeSH | D011645 |
| Postpartum infections у Вікісховищі |
Опис таких захворювань зустрічається вже в Гіппократа. Захворювання набуло епідемічного характеру з часу заснування у XVII столітті першого пологового будинку. Епідемії ще посилилися у XVIII та XIX століттях, коли до пологових будинків стали допускатися учні для вивчення акушерства.
Причину захворювання було відкрито 1847 року Ігнацем Земмельвейсом, який вказав на необхідність застосування антисептиків, — його відкриття не визнали сучасники, його піддали гонінням, і антисептики стали застосовуватися в хірургії та акушерстві лише з 1880-х років.
Збудниками пологової гарячки є ланцюжкові і гроноподібні коки (стрептококи та стафілококи) і зрідка кишкова паличка, пневмокок, дифтерійна паличка Леффлера. Частішою причиною післяпологової лихоманки (особливо пізньої) є гонокок. Зараження відбувається здебільшого через дотик до пологових ран брудними руками чи нестерильними інструментами (контактна інфекція). Зараження через забруднене повітря (повітряна інфекція) зустрічається лише як рідкісний виняток. Можливість самозараження поки що залишається спірною.
Місцем зараження служать найчастіше надриви шийки матки, звичайні під час пологів, особливо у жінок, що мають перші пологи. У разі введення руки або інструменту в порожнину матки інфекція часто проникає у місці прикріплення посліду з його судинами. Мікроби поширюються або лімфатичними шляхами, або кровоносними судинами.
Окремими формами захворювання є:
- пуерперальна виразка — поява виразок з піднесеними краями і сіруватим дном на садінних[що це?] місцях вагіни,
- пуерперальний кольпіт — запалення слизової оболонки вагіни,
- ендометрит — запалення слизової оболонки матки,
- параметрит — запалення навколоматкової клітковини,
- периметрит — запалення навколоматкової очеревини.
Перелічені форми захворювання відносяться до доброякісних, якщо зберігають свій місцевий характер і не переходять у загальне зараження організму. В останньому випадку розвивається сепсис або піємія.
До загальних симптомів пологової гарячки належать підвищення температури та почастішання пульсу. Найчастіше спочатку буває озноб. Післяпологові виділення — лохії — часто стають забрудненими та мають неприємний запах. У важких випадках вони часто зовсім зникають. Лактація також зменшується або припиняється. Болі в животі дуже часті, особливо при параметриті, де вони локалізуються з боків матки, і сильніше при периметриті. Найбільшої інтенсивності вони досягають при поширенні запалення на всю очеревину (післяпологовий перитоніт).
Джерела Редагувати
- Родильная горячка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття з гінекології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |