www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ізоглоса кентум сатем ізоглоса в родині індоєвропейських мов що відноситься до еволюції трьох рядів задньоязикових приго

Ізоглоса кентум — сатем

Ізоглоса кентум — сатем — ізоглоса в родині індоєвропейських мов, що відноситься до еволюції трьох рядів задньоязикових приголосних (звуки ряду *k і *g), реконструйованих для праіндоєвропейської мови. Унаслідок satəm-палаталізації сталися такі зміни в системі консонантизму:

  1. ;
  2. .
Кордон між індоєвропейськими мовами кентум-сатем останнім часом.
Карта ареалів кентум (синій) та сатем (червоний). Передбачувана вихідна область сатемізації показана яскраво-червоним кольором
Гіпотетична ситуація близько 2000 р. до н. е. Область поширення культури шнурової кераміки виділена жовтим кольором

Термінологія Редагувати

Терміни походять від слів, що позначають числівник «сто» у репрезентативних мовах кожної групи (латинська centum і авестійська satəm).

Класифікація Редагувати

Індоєвропейські мови: ліворуч кентумні, праворуч сатемні

До мов групи «сатем» входять індоіранські, балтослов'янські (балтійські та слов'янські), албанська, вірменська і, можливо, певна кількість незадокументованих мертвих мов, таких як фракійська та дакська. У цій групі велярні та лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови розвинулися у велярні, а палатовелярні стали шиплячими та свистячими. Хоча албанська мова визнана мовою сатем, можна припустити, що в праалбанській мові прості велярні та лабіовелярні звуки не були повністю об'єднані.

Група «Кентум» збігається з «несатем», тобто включає всі інші мови. Конкретніше, за визначенням «мов з лабіалізацією» К. Бругмана, до групи кентум входять італійські, кельтські, германські, грецька і, можливо, невеликі та невідомі групи мертвих мов (таких як венетська мова та давньомакедонська мова, а також, імовірно, іллірійські мови). У цій групі велярні та палатовелярні звуки праіндоєвропейської мови були об'єднані у велярні. У тохарських мовах всі ряди звуків були теж об'єднані в один велярний ряд: відносна хронологія цієї зміни невідома, що характерно для мов групи кентум.

Анатолійські мови явно не зазнали змін, характерних для сатем або кентум. Велярні ряди залишилися незмінними в лувійській мові, натомість хеттська мова, можливо, зазнала вторинного кентумізування, проте точні дані відсутні.

Праіндоєвропейські дорсальні звуки Редагувати

Ізоглоса кентум — сатем пояснює еволюцію трьох рядів дорсальних приголосних, реконструйованих для Праіндоєвропейської мови,*kʷ, *gʷ, *gʷ ʰ (лабіовелярні),*k, *g, *gʰ (велярні), і*ḱ, *ǵ, *ǵ ʰ; (палатовелярні) в дочірніх мовами. Поділ на групи кентум та сатем дає лише загальне уявлення про материнську мову, що мала повний набір дорсальних звуків. Пізніші зміни в окремих групах індоєвропейських мов: схожі з описаною вище палаталізацією латинської k на s у деяких романських мовах або злиття *kʷ з *k у кельтських — не мали ефекту відокремлення.

Август Шлайхер у виданому 1871 року «Компендіумі» вважав, що існував єдиний велярний ряд,k, g, gh. Карл Бругман 1886 року у праці «Grundriss» («Короткий курс») визнавав лише два ряди, позначаючи їх q, g, gh «велярні проривні» проти k̑, g̑ та g̑h «палаталізовані проривні». Терміни Бругмана: «мови з лабіалізацією» або «u̯-мови» для мов кентум та «мови без лабіалізація» для сатем. На його думку:

Для слів і груп слів, яких немає в жодній мові з лабіалізованим велярним звуком (чисті велярні), наразі не можна встановити наявність колись у минулому u̯-змішування.

Проте у виданні цієї праці 1897 року Бругман змінив свою думку та прийняв термінологію кентум/сатем, запроваджену Бадке 1890 року. Відповідно, він позначив лабіовелярні як qu̯, qu̯h, gu̯, gu̯h (доповнивши також безголосними аспіратами).

Останнім часом наявність трьох дорсальних рядів у прамові не приймається усіма вченими. Реконструйований «середній» ряд може бути артефактом запозичення між ранніми дочірніми мовами в процесі сатемізації. Наприклад, Освальд Семереньї (у своєму «Вступі»), визнаючи використання поділу *kʷ,*k, *ḱ як символізації звукових відповідностей, стверджував, що підтримка трьох фонологічно розділених рядів у праіндоєвропейській мові незадовільна. Він віддав перевагу подвійній нотації *kʷ, *k. Серед інших вчених, які вважають, що праіндоєвропейська мова мала два дорсальних ряди, — Єжи Курилович (1935), Антуан Мейє (1937), Вінфред Леманн (1952) і Вудгаус (1998).

Сатем Редагувати

Мови групи «сатем» виявляють характерну зміну співзвучних праіндоєвропейській палатовелярних звуків (*ḱ, * ǵ, * ǵ ʰ) в африкат та фрикативні приголосні, вимовлені в передній частині рота. Наприклад, *ḱ став в санскриті ś [ʃ], в авестійській, українській та вірменській мовах — s, в литовській š [ʃ] і в албанській th [θ]. Водночас характерні для прамови велярні (*k, *g, *gʰ) і лабіовелярні (*kʷ, *g ʷ, *gʷ ʰ) злилися в цих мовах та пізніше втратили при їхній вимові округлення губ.

«Зсув» сатем легко проілюструвати числівником «100», що звучав праіндоєвропейській мовою як *ḱm̥tóm, яке стало, наприклад, satəm в авестійській (що і дало назву всій групі), (śatam) у санскриті, sad у перській, šimtas в литовській, сто в українській тощо. На противагу латинській centum (вимовляється [кентум]), англійській hund(red) - (з /h/ з раннього *k), грецькій (he) katon, валлійській cant тощо. Албанське слово qind— це запозичення з латинської centum.

Сатемізація *k Редагувати

Приклади:

  1. У позиції перед *ī, *ĭ, *ē:
  2. У позиції перед *ĭ, що виник після втрати сонантами складотворчості:
  3. У позиції перед сонантами *u̯, *l:

Сатемізація ряду *g Редагувати

Приклади:

  1. *g:
  2. *gʰ:

Кентум Редагувати

У мовах групи «кентум» палатовелярні приголосні злилися зі звичайними велярними (*k, *g, *gʰ). Більшість мов кентум зберегли праіндоєвропейські лабіовелярні (*kʷ, *gʷ, *gʷ ʰ) або їхні історичні похідні, відмінні від простих велярних; наприклад, праіндоєвропейський *k: *kʷ → латинський c /k/: qu /kʷ/, грецький κ /k/: π /p/ (або τ /t/ перед першим голосним), готський /h/: /hʷ/, тощо.

Назва «кентум» походить від латинського слова centum «сто» (від праіндоєвропейської *ḱm̥tóm), ілюструючи об'єднання *k та *ḱ. Можна порівняти з санскритським śata або українським сто, в яких *ḱ змінилося на фрикативний звук.

Підтвердження існування лабіовелярних звуків /kʷ/, на відміну від простих подвійних /kW/, знайдено в грецькій (q- серії лінійного письма B), італійських (латинське qu), германських (готська hwair ƕ і qairþra q) та кельтських (огамічне письмо ceirt Q). Таким чином, за прийнятою реконструкцією праіндоєвропейської мови, лабіовелярність цього ряду може бути також новою для групи кентум, причинно пов'язаною з перенесенням палатовелярних звуків уперед. Головний аргумент на користь такого підходу надають анатолійські мови, хоча їхня фонетика й невідома в деталях. Хетти (і лувійці) використовували не символи серії q- тогочасного клинопису (які передавали безголосний увулярний звук у акадській мові), а передавали відповідні лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови як ku. Думки про те, передавало це один звук анатолійських мов чи групу /k+w/, розходяться. Подібність трьох дорсальних рядів оскаржується також за типологічними причинами, але цей аргумент не має великого значення, оскільки існують мови з такою трьохрядовою системою, наприклад язгулямська мова (одна з іранських мов, але її систему дорсальних не можна порівнювати з фонологією праіндоєвропейської мови). Загалом такі мови рідкісні, і один з трьох рядів зазвичай не вживається. Можна вважати, що жодна з існуючих індоєвропейських мов не зберегла повністю трьохрядову систему, навіть якщо вона була в прамові.

Останнім часом з'являлися повідомлення про те, що мова бангані в Індії має ознаки мови типу кентум, але згодом вони були визнані помилковими.

Причина зміни фонетики Редагувати

У XIX столітті часом вважали, що ізоглоса кентум — сатем розділяла в минулому різні діалекти індоєвропейської мови. Проте вже Карл Бругман і частково Йоганнес Шмідт довели, що поділ кентум/сатем був територіальною особливістю.

Неповна сатемізація в балтійських і, меншою мірою, слов'янських мов, була прийнята як доказ проникнення сатемічної зміни або як наслідок запозичень при ранніх контактах протобалтів та протогерманців. Приклади слідів лабіальних елементів лабіовелярних звуків у балто-слов'янських мовах включають литовське ungurys «вугор» <*angʷi-, литовське dygus «гострий» <*dʰ eig ʷ-. Відомі також приклади неповної сатемізації в індоіранських мовах, такі як санскритське гуру «важкий» ←*gʷer-; Кулам «стадо» ←*kʷel-; також куру «робити» ←*kʷer-, але це слово з'являється лише в текстах після написання Рігведи.

Примітки Редагувати

  1. В.А. Маслова. Истоки праславянской фонологии (Російською). с. 299. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Solta, G. R., Palatalisierung und Labialisierung, Indogermanische Forschungen. 70 (1965), 276—315.
  • Karl Brugmann, Grundriss der Vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen, Strassburg, Karl J. Trübner, 1886, Erster Band.
  • Karl Brugmann, Grundriss der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen, 2nd, Strassburg, K.J. Trübner, 1897—1916, Volume I Part 1.
  • Benjamin W. Fortson, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd, Chichester, U.K.; Malden, MA, Wiley-Blackwell, 2010.
  • Frederik Kortlandt. General Linguistics & Indo-European Reconstruction (PDF). Frederik Kortlandt, 1993.
  • Winfred Philipp Lehmann, Theoretical Bases of Indo-European Linguistics, Taylor & Francis Group, 1993.
  • Anatole Lyovin, An introduction to the languages of the world, New York, Oxford University Press, 1997.
  • Proto-Indo-European in Encyclopedia of Indo-European Culture, London, Chicago, Fitzroy Dearborn Publishers, 1997.
  • Melchert, Craig (1987). PIE velars in Luvian: 182—204. URL consultato in data 28 novembre 2009.
  • Remys, Edmund (2007). General distinguishing features of various Indo-European languages and their relationship to Lithuanian. Indogermanische Forschungen (IF) 112: 244—276.
  • August Schleicher, Compendium der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen (in German), Weimar, Hermann Böhlau, 1871.
  • Oswald J. L. Szemerényi, Introduction to Indo-European Linguistics, Oxford [u.a.], Oxford University Press, 1990.
  • Francisco Villar, Gli indoeuropei e le origini dell'Europa, Bologna, Società editrice il Mulino, 2012.
  • Peter von Bradke, Über Methode und Ergebnisse der arischen (indogermanischen) Alterthumswissenshaft, Giessen, J. Ricker'che Buchhandlung, 1890.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Izoglosa kentum satem izoglosa v rodini indoyevropejskih mov sho vidnositsya do evolyuciyi troh ryadiv zadnoyazikovih prigolosnih zvuki ryadu k i g rekonstrujovanih dlya praindoyevropejskoyi movi Unaslidok satem palatalizaciyi 1 stalisya taki zmini v sistemi konsonantizmu k s displaystyle begin matrix acute k rightarrow s end matrix g g h z displaystyle begin matrix acute g searrow acute g h nearrow end matrix z begin matrix end matrix Kordon mizh indoyevropejskimi movami kentum satem ostannim chasom Karta arealiv kentum sinij ta satem chervonij Peredbachuvana vihidna oblast satemizaciyi pokazana yaskravo chervonim koloromGipotetichna situaciya blizko 2000 r do n e Oblast poshirennya kulturi shnurovoyi keramiki vidilena zhovtim kolorom Zmist 1 Terminologiya 2 Klasifikaciya 3 Praindoyevropejski dorsalni zvuki 4 Satem 4 1 Satemizaciya k 4 2 Satemizaciya ryadu g 5 Kentum 6 Prichina zmini fonetiki 7 Primitki 8 Posilannya 9 LiteraturaTerminologiya RedaguvatiTermini pohodyat vid sliv sho poznachayut chislivnik sto u reprezentativnih movah kozhnoyi grupi latinska centum i avestijska satem Klasifikaciya Redaguvati nbsp Indoyevropejski movi livoruch kentumni pravoruch satemniDo mov grupi satem vhodyat indoiranski baltoslov yanski baltijski ta slov yanski albanska virmenska i mozhlivo pevna kilkist nezadokumentovanih mertvih mov takih yak frakijska ta dakska U cij grupi velyarni ta labiovelyarni zvuki praindoyevropejskoyi movi rozvinulisya u velyarni a palatovelyarni stali shiplyachimi ta svistyachimi Hocha albanska mova viznana movoyu satem mozhna pripustiti sho v praalbanskij movi prosti velyarni ta labiovelyarni zvuki ne buli povnistyu ob yednani Grupa Kentum zbigayetsya z nesatem tobto vklyuchaye vsi inshi movi Konkretnishe za viznachennyam mov z labializaciyeyu K Brugmana do grupi kentum vhodyat italijski keltski germanski grecka i mozhlivo neveliki ta nevidomi grupi mertvih mov takih yak venetska mova ta davnomakedonska mova a takozh imovirno illirijski movi U cij grupi velyarni ta palatovelyarni zvuki praindoyevropejskoyi movi buli ob yednani u velyarni U toharskih movah vsi ryadi zvukiv buli tezh ob yednani v odin velyarnij ryad vidnosna hronologiya ciyeyi zmini nevidoma sho harakterno dlya mov grupi kentum Anatolijski movi yavno ne zaznali zmin harakternih dlya satem abo kentum Velyarni ryadi zalishilisya nezminnimi v luvijskij movi natomist hettska mova mozhlivo zaznala vtorinnogo kentumizuvannya prote tochni dani vidsutni Praindoyevropejski dorsalni zvuki RedaguvatiIzoglosa kentum satem poyasnyuye evolyuciyu troh ryadiv dorsalnih prigolosnih rekonstrujovanih dlya Praindoyevropejskoyi movi kʷ gʷ gʷ ʰ labiovelyarni k g gʰ velyarni i ḱ ǵ ǵ ʰ palatovelyarni v dochirnih movami Podil na grupi kentum ta satem daye lishe zagalne uyavlennya pro materinsku movu sho mala povnij nabir dorsalnih zvukiv Piznishi zmini v okremih grupah indoyevropejskih mov shozhi z opisanoyu vishe palatalizaciyeyu latinskoyi k na s u deyakih romanskih movah abo zlittya kʷ z k u keltskih ne mali efektu vidokremlennya Avgust Shlajher u vidanomu 1871 roku Kompendiumi vvazhav sho isnuvav yedinij velyarnij ryad k g gh Karl Brugman 1886 roku u praci Grundriss Korotkij kurs viznavav lishe dva ryadi poznachayuchi yih q g gh velyarni prorivni proti k g ta g h palatalizovani prorivni Termini Brugmana movi z labializaciyeyu abo u movi dlya mov kentum ta movi bez labializaciya dlya satem Na jogo dumku Dlya sliv i grup sliv yakih nemaye v zhodnij movi z labializovanim velyarnim zvukom chisti velyarni narazi ne mozhna vstanoviti nayavnist kolis u minulomu u zmishuvannya Prote u vidanni ciyeyi praci 1897 roku Brugman zminiv svoyu dumku ta prijnyav terminologiyu kentum satem zaprovadzhenu Badke 1890 roku Vidpovidno vin poznachiv labiovelyarni yak q u q u h g u g u h dopovnivshi takozh bezgolosnimi aspiratami Ostannim chasom nayavnist troh dorsalnih ryadiv u pramovi ne prijmayetsya usima vchenimi Rekonstrujovanij serednij ryad mozhe buti artefaktom zapozichennya mizh rannimi dochirnimi movami v procesi satemizaciyi Napriklad Osvald Semerenyi u svoyemu Vstupi viznayuchi vikoristannya podilu kʷ k ḱ yak simvolizaciyi zvukovih vidpovidnostej stverdzhuvav sho pidtrimka troh fonologichno rozdilenih ryadiv u praindoyevropejskij movi nezadovilna Vin viddav perevagu podvijnij notaciyi kʷ k Sered inshih vchenih yaki vvazhayut sho praindoyevropejska mova mala dva dorsalnih ryadi Yezhi Kurilovich 1935 Antuan Mejye 1937 Vinfred Lemann 1952 i Vudgaus 1998 Satem RedaguvatiMovi grupi satem viyavlyayut harakternu zminu spivzvuchnih praindoyevropejskij palatovelyarnih zvukiv ḱ ǵ ǵ ʰ v afrikat ta frikativni prigolosni vimovleni v perednij chastini rota Napriklad ḱ stav v sanskriti s ʃ v avestijskij ukrayinskij ta virmenskij movah s v litovskij s ʃ i v albanskij th 8 Vodnochas harakterni dlya pramovi velyarni k g gʰ i labiovelyarni kʷ g ʷ gʷ ʰ zlilisya v cih movah ta piznishe vtratili pri yihnij vimovi okruglennya gub Zsuv satem legko proilyustruvati chislivnikom 100 sho zvuchav praindoyevropejskij movoyu yak ḱm tom yake stalo napriklad satem v avestijskij sho i dalo nazvu vsij grupi satam u sanskriti sad u perskij simtas v litovskij sto v ukrayinskij tosho Na protivagu latinskij centum vimovlyayetsya kentum anglijskij hund red z h z rannogo k greckij he katon vallijskij cant tosho Albanske slovo qind ce zapozichennya z latinskoyi centum Satemizaciya k Redaguvati Prikladi U poziciyi pered i ĭ e pra i ye kiu ŏ s gt ḱiu ŏs gt starocerk slov siv ukr si vij ros si vyj bil sivy bolg siv sloven siv pol siwy chesk sivy lit syvas avest syava os sau sansk c yavasIAST pra i ye prŏkitei gt prŏḱitei gt starocerk slov prositi ukr prosi ti ros prosi t bil prasic bolg pro sya sloven prositi pol prosic chesk prositi lit prasyti latis prasit avest frasa virm harc anem sansk prac nasIAST pra i ye u ĭkĭ s gt u ĭḱĭs gt starocerk slov vs ukr ves selo ros ves sloven vas pol wies chesk ves lit viẽspat i s latis viesis avest vis alb vis sansk vic IAST pra i ye keu ĕrŏ s gt ḱeu ĕrŏs gt starocerk slov sѣver ukr siver ros se ver bolg se ver sloven sẹ ver chesk sever lit siaurỹs U poziciyi pered ĭ sho vinik pislya vtrati sonantami skladotvorchosti pra i ye dĕkṃ1t ĭs gt dĕkĭmtĭs gt dĕḱĭmtĭs gt starocerk slov desѩt ukr de syat ros de syat bolg de set sloven desȇt pol dziesiec chesk desat lit dẽsimt avest dasa virm tasn sansk dac aIAST pra i ye kṝ 1d gt kĭ rd gt ḱĭ rd gt starocerk slov srdce ukr se rce ros se rdce bolg srdce sloven srcẹ pol sierce chesk srdce lit sirdis latis sir ds avest zǝrǝd virm sirt sansk hŕ d hŕ dayamIAST U poziciyi pered sonantami u l pra i ye ku ĕntŏ s gt ḱu ĕntŏs gt starocerk slov svѩt ukr svyati j ros svyato j bil svyaty bolg svet sloven svẹ t pol swiety chesk svaty lit sventas latis svinet avest spǝnta sansk c vantasIAST pra i ye klĕu ŏ s gt kĺĕu ŏs gt ḱĺĕu ŏs gt starocerk slov slovo ukr slo vo ros slo vo bil slo va bolg slo vo sloven slovọ pol sɫowo chesk slovo lit slave latis slava avest sravah sansk c ravasIAST Satemizaciya ryadu g Redaguvati Prikladi g pra i ye gṝ 1nŏm gt gĭ rnŏm gt ǵĭ rnŏm gt starocerk slov zrno ukr zerno ros zerno bolg z rno sloven zŕno pol ziarno chesk zrno lit zirnis latis zir ns avest zarta sansk jirṇas IAST pra i ye gṇ tĭ s gḗntĭ s gt ǵĭ ntĭs ǵḗntĭs gt starocerk slov zѩt ukr zyat ros zyat bil zyac bolg zet sloven zet pol ziec chesk zet lit zentas latis znuots sansk jnatiṣ IAST gʰ pra i ye gʰĕmi a gt ǵʰĕmi a gt starocerk slov zemlѩ ukr zemlya ros zemlya bil zyamlya bolg zemya sloven zemlja pol ziemia chesk zeme lit zẽme latis zeme avest zam za sansk kṣam IAST pra i ye gʰĕi m a gt ǵʰĕi ma gt starocerk slov zima ukr zima ros zima bil zima bolg zi ma sloven zima pol zima lit zẽme latis ziema avest zya sansk himasIAST Kentum RedaguvatiU movah grupi kentum palatovelyarni prigolosni zlilisya zi zvichajnimi velyarnimi k g gʰ Bilshist mov kentum zberegli praindoyevropejski labiovelyarni kʷ gʷ gʷ ʰ abo yihni istorichni pohidni vidminni vid prostih velyarnih napriklad praindoyevropejskij k kʷ latinskij c k qu kʷ greckij k k p p abo t t pered pershim golosnim gotskij h hʷ tosho Nazva kentum pohodit vid latinskogo slova centum sto vid praindoyevropejskoyi ḱm tom ilyustruyuchi ob yednannya k ta ḱ Mozhna porivnyati z sanskritskim sata abo ukrayinskim sto v yakih ḱ zminilosya na frikativnij zvuk Pidtverdzhennya isnuvannya labiovelyarnih zvukiv kʷ na vidminu vid prostih podvijnih kW znajdeno v greckij q seriyi linijnogo pisma B italijskih latinske qu germanskih gotskahwairƕ i qairthra q ta keltskih ogamichne pismo ceirt Q Takim chinom za prijnyatoyu rekonstrukciyeyu praindoyevropejskoyi movi labiovelyarnist cogo ryadu mozhe buti takozh novoyu dlya grupi kentum prichinno pov yazanoyu z perenesennyam palatovelyarnih zvukiv upered Golovnij argument na korist takogo pidhodu nadayut anatolijski movi hocha yihnya fonetika j nevidoma v detalyah Hetti i luvijci vikoristovuvali ne simvoli seriyi q togochasnogo klinopisu yaki peredavali bezgolosnij uvulyarnij zvuk u akadskij movi a peredavali vidpovidni labiovelyarni zvuki praindoyevropejskoyi movi yak ku Dumki pro te peredavalo ce odin zvuk anatolijskih mov chi grupu k w rozhodyatsya Podibnist troh dorsalnih ryadiv oskarzhuyetsya takozh za tipologichnimi prichinami ale cej argument ne maye velikogo znachennya oskilki isnuyut movi z takoyu trohryadovoyu sistemoyu napriklad yazgulyamska mova odna z iranskih mov ale yiyi sistemu dorsalnih ne mozhna porivnyuvati z fonologiyeyu praindoyevropejskoyi movi Zagalom taki movi ridkisni i odin z troh ryadiv zazvichaj ne vzhivayetsya Mozhna vvazhati sho zhodna z isnuyuchih indoyevropejskih mov ne zberegla povnistyu trohryadovu sistemu navit yaksho vona bula v pramovi Ostannim chasom z yavlyalisya povidomlennya pro te sho mova bangani v Indiyi maye oznaki movi tipu kentum ale zgodom voni buli viznani pomilkovimi Prichina zmini fonetiki RedaguvatiU XIX stolitti chasom vvazhali sho izoglosa kentum satem rozdilyala v minulomu rizni dialekti indoyevropejskoyi movi Prote vzhe Karl Brugman i chastkovo Jogannes Shmidt doveli sho podil kentum satem buv teritorialnoyu osoblivistyu Nepovna satemizaciya v baltijskih i menshoyu miroyu slov yanskih mov bula prijnyata yak dokaz proniknennya satemichnoyi zmini abo yak naslidok zapozichen pri rannih kontaktah protobaltiv ta protogermanciv Prikladi slidiv labialnih elementiv labiovelyarnih zvukiv u balto slov yanskih movah vklyuchayut litovske ungurys vugor lt angʷi litovske dygus gostrij lt dʰ eig ʷ Vidomi takozh prikladi nepovnoyi satemizaciyi v indoiranskih movah taki yak sanskritske guru vazhkij gʷer Kulam stado kʷel takozh kuru robiti kʷer ale ce slovo z yavlyayetsya lishe v tekstah pislya napisannya Rigvedi Primitki Redaguvati V A Maslova Istoki praslavyanskoj fonologii Rosijskoyu s 299 Posilannya RedaguvatiMovi kentom Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 328 ISBN 978 966 439 921 7 Literatura RedaguvatiSolta G R Palatalisierung und Labialisierung Indogermanische Forschungen 70 1965 276 315 Karl Brugmann Grundriss der Vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen Strassburg Karl J Trubner 1886 Erster Band Karl Brugmann Grundriss der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen 2nd Strassburg K J Trubner 1897 1916 Volume I Part 1 Benjamin W Fortson Indo European Language and Culture An Introduction 2nd Chichester U K Malden MA Wiley Blackwell 2010 Frederik Kortlandt General Linguistics amp Indo European Reconstruction PDF Frederik Kortlandt 1993 Winfred Philipp Lehmann Theoretical Bases of Indo European Linguistics Taylor amp Francis Group 1993 Anatole Lyovin An introduction to the languages of the world New York Oxford University Press 1997 Proto Indo European in Encyclopedia of Indo European Culture London Chicago Fitzroy Dearborn Publishers 1997 Melchert Craig 1987 PIE velars in Luvian 182 204 URL consultato in data 28 novembre 2009 Remys Edmund 2007 General distinguishing features of various Indo European languages and their relationship to Lithuanian Indogermanische Forschungen IF 112 244 276 August Schleicher Compendium der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen in German Weimar Hermann Bohlau 1871 Oswald J L Szemerenyi Introduction to Indo European Linguistics Oxford u a Oxford University Press 1990 Francisco Villar Gli indoeuropei e le origini dell Europa Bologna Societa editrice il Mulino 2012 Peter von Bradke Uber Methode und Ergebnisse der arischen indogermanischen Alterthumswissenshaft Giessen J Ricker che Buchhandlung 1890 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Izoglosa kentum satem amp oldid 38144945