www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тохарські мови Тоха рські мо ви група індоєвропейських мов що складається з мертвих тохарської А східно тохарська також

Тохарські мови

Тоха́рські мо́ви — група індоєвропейських мов, що складається з мертвих «тохарської А» («східно-тохарська», також карашарська або агнеанська) і «тохарської Б» («західно-тохарська», також кучанська). Тохарськими мовами в I тис. до н. е. та в I тис. н. е. говорили на території Таримської западини (оази Турфан, Куча, Лоулань та ін.)

Тохарський манускрипт, VII століття, Державна бібліотека в Берліні, Німеччина
Дерев'яна табличка з тохарським текстом, Куча, Китай, V—VIII століття, Токійський національний музей

Носії та самоназва Редагувати

Носіями тохарських мов прийнято вважати європеоїдний народ, з V століття до н. е. відомий за китайськими джерелами під назвою юечжі . ПІзніше цей народ створив на території Бактрії потужну Кушанську державу. З ними ж прийнято пов'язувати знайдені в Сіньцзяні Таримські мумії, найдавніші з яких мають вік понад 4000 років . Крім того, в печерах оази Куча зберігся фресковий живопис із зображеннями людей того часу. Це європеоїдне населення з'являється на заході Китаю за 1000 років до монголоїдного . Існує гіпотеза, що джерелом міграцій носіїв тохарських мов до Сіньцзяну був Мінусинский степ — зона поширення афанасієвської культури .

Самоназва носіїв мови залишається невідомою. У VI—VIII століттях за Дж. П. Меллорі можливо одна мова називалася kuśiññe «кучанська» (тохарська Б), а інша — ārśi (тохарська A). В одному з текстів тохарської А є вираз ārśi-käntwā , тобто «Мовою ārśi» (ārśi можливо споріднене з argenteus (лат.), тобто «сяючий, блискучий»). «Енциклопедія Британіка» подає альтернативну версію про зв'язок цієї назви з індо-іранським етнонімом "arya ". На думку Дугласа Адамса, тохари, можливо, називали себе ākñi, що означало «ті, що живуть на кордоні».

Тохарські тексти Редагувати

Тексти тохарськими мовами були знайдені в останньому десятилітті XIX століття. Перший текст знайшов російський консул у Кашгарі М. С. Петровський, а опублікував С. Ф. Ольденбург. На початку XX століття тексти тохарськими мовами виявив англо-угорський мандрівник Аурель Стейн.

З 1890 року знайдено близько 7000 рукописних документів як правило за період з VI-VIII століття. Переважна більшість цих текстів є перекладами та переробками буддистських творів, написаних санскритом. Так само, як і санскритські оригінали, тохарські тексти написані північноіндійським складовим письмом брахмі. За допомогою радіовуглецевого методу датування було виявлено, що тексти тохарськими мовами писалися до XII століття.

Тохарською мовою А збереглися лише переклади санскритських текстів. Загалом тексти релігійного характеру становлять основний масив збережених рукописів.

Тохарською мовою Б окрім релігійних текстів збереглися також монастирські записи, торговельні документи та медичні трактати. Написи тохарською Б було знайдено також на стінах та малюнках, на дерев'янних табличках, що правили за караванні перепустки, ділова та любовна кореспонденція. Тохарською Б також зберігся маніхейський гімн, що має паралельний текст давньотюркською мовою (бл. X ст.).

Мови Редагувати

1908 року німецьким мовознавцям Зігу та Зіглінгу вперше вдалося дешифрувати тохарські рукописи та визначити їхню мову, як одну з індоєвропейських. Вони запропонували умовну назву тохарські мови, розрізняючи при цьому тохарську А («східно-тохарську») та тохарську Б («західно-тохарська»). Незважаючи на більшу кількість архаїчних рис у тохарській Б, сфера використання її значно ширша (див. вище). Тож було висунуто гіпотезу, що тохарська А на час створення згаданих текстів була мертвою мовою й використовувалася лише в літургії, тоді як тохарська Б — була живою щоденною мовою. За припущеннями мовознавців пратохарська мова віддалена в часі від відомих нам текстів проміжком приблизно в 1000 років .

Між окремими рукописами тохарською Б виявлено деякі мовні відмінності діалектного характеру, що свідчить про активне вживання цієї мови принаймні у часі до створення цих рукописів.

Існує припущення, що існувала ще одна тохарська мова, якою послуговувалися в оазі Лоулань; про це свідчить велика кількість тохарських запозичень у виявлених там текстах на пракриті .

Писемність Редагувати

Напис на Тохарській B з печер Кизилу, в тохарській версії Брахмі), читається як
𑀲𑁂𑀧𑀜𑀓𑁆𑀢𑁂 𑀲𑀡𑁆𑀓𑁂𑀢𑀯𑀝𑁆𑀲𑁂 𑀱𑀭𑁆𑀲 𑀧𑀧𑁃𑀬𑁆𑀓𑁅
(традиційний Брахмі Ашокі)
Se pañäkte saṅketavattse ṣarsa papaiykau
«Цей Будда був написаний рукою Санкетави»

Тохарські тексти записані особливою формою індійського «косого» письма брахмі, яке спеціально пристосували для відтворення тохарської фонологічної системи. Писемність брахмі не є ні алфавітною, ні силабічною системою (т.н. akṣaras), а є абугідою, де кожен символ у консонантній системі є приголосним звуком, за яким, за замовчуванням, слідує голосний -a. Щоб змінити голосний, необхідно встановити діакритичний (модифікуючий) знак. Тохарське брахмі включає ряд додаткових знаків — знак для приголосного w, а також знаки, що використовуються для передачі поєднань приголосних з особливим голосним невизначеного тембру, що транслітерується як ä.

Фонетика Редагувати

Голосні: / I /, / e /, / a / (передається як ā) / u /, / o /, / ɨ / (передається ä), / ə / (передається a)

Дифтонги: (Дифтонги має лише Тохарська Б): / əi / (передається ai), / oi / (передається oy), / əu / (передається au), / au / (передається āu)

Приголосні:

Приголосні Лабіальні Зубні Палатальні Велярні
Проривні p py t c k ky
Носові m my n ñ ṅ
Спіранти s ś ṣ
Африкати ts tsy
Плавні r l ly
Напівголосні w y

Граматика Редагувати

Тохарські мови мають цілковито змінену систему відмінювання імен у порівнянні з праіндоєвропейською. Успадковані лише форми номінатива, генетива та аккузатива, який переосмилений як так званий «загальноопосередкований» відмінок. Окрім того обидві тохарські мови мали шість додаткових відмінкових форм, які утворювалися шляхом приєднання незмінних післяскладів до основи «загальноопосередкованного» відмінка. Приклад відмінювання Тохарською A іменника käṣṣi «учитель»:

Відмінок Суфікс Однина Множина
Номінатив käṣṣi IAST käṣṣiñ IAST
Родовий käṣṣiyāp IAST käṣṣiśśi IAST
Загальноопосередкований käṣṣiṃ IAST käṣṣis IAST
Орудний
käṣṣinyo IAST käṣṣisyo IAST
Перлатив
käṣṣinā IAST käṣṣisā IAST
Комітатив
käṣṣinaśśäl IAST käṣṣisaśśäl IAST
Аллатив
käṣṣinac IAST käṣṣisac IAST
Аблатив -äṣ IAST käṣṣinäṣ IAST käṣṣisäṣ IAST
Місцевий (Локатив) -aṃ IAST käṣṣinaṃ IAST käṣṣisaṃ IAST

Таблиця прикладів відмінювання в тохарській А Редагувати

Відмінок Тох. A одн. Tox. A мн. Tox. Б одн. Tox. Б мн.
Не-особи
Називний Yuk «кінь» Yukañ Yakwe Yakwi
Родовий Yukes Yukaśśi * Yäkwentse * Yäkweṃts
Загальноопосередкований Yuk Yukas Yakwe Yakweṃ
Особи
Називний Onk «людина» Onkañ Enkwe * Enkwi
Родовий Onkis Onkaśśi Enkwentse * Enkweṃts
Загальноопосередкований Onkaṃ Onkas Enkweṃ Enkweṃ

Примітки: Форми, позначені зірочкою, не засвідчені прямо, а реконструйовані за допомогою порівняльно-історичного методу.

Лексика Редагувати

Походження багатьох слів не з'ясоване, як то часто трапляється зі словами мертвих мов, від яких залишилося не надто багато текстів у порівнянні з класичними мовами або ж санскритом.

Ось декілька прикладів:

  • Тохарська A kukäl, Тохарська Б kokale (колеса): дав.-гр. κύκλος, санскр. cakráh
  • Б mit (mêl): укр. мед, санскр. mádhu (пор. також «Medd» валлійською мовою, міцний напій з меду)
  • A і Б tu (ти): лат. Tū, санскр. Tvám, давньорус. «т'i» йому. du, вірм. du
  • Цифри (A і Б): 1 sas, se, 2 wu, wi; 3 tre,trai; 4 śtwar, śtwer; 5 päñ, piś; 6 säk, skas; 7 spät, sukt; 8 okät, okt; 9 ñu, 10 śäk, śak, 100 känt, kante.
Українська Тохарська A Тохарська Б грецька хеттська
Полум'я Pur Powar Pyr Pahhur
Батько Pacar Pacer Patēr
Мати Macar Macer Mētēr
Брат Pracar Procer Phrātēr
Дочка Ckacar Tkacer Thygatēr
Собака Ku Ku Kýōn
Земля Tkam Kem Chthōn Tekan

Відносини до інших індоєвропейських мов Редагувати

Тохарська лексика у порівнянні (приклади)
Тохарська А Тохарська Б Давньогрецька мова Ведійський санскрит Латинська мова Готська мова Давньоірландська мова Праіндоєвропейська мова Українська мова
sas ṣe heĩs, hen sakṛ́t semel simle samail PToch *sems ← *sḗm одного разу, один
wu wi dyo dvā́ duo twái dá *duoh₁ два
tre trai treis tráyas trēs þreis trí *tréi̯es три
śtwar śtwer téssares catvā́ras, catúras quattuor fidwōr cethair *kʷetu̯óres чотири
päñ piś pénte páñca quīnque fimf cóic *pénkʷe п'ять
ṣäk ṣkas héx ṣáṣ sex saihs sé *su̯éḱs шість
ṣpät ṣukt heptá saptá septem sibun secht *septḿ̥ сім
okät okt oktṓ aṣṭáu, aṣṭá octō ahtau ocht *h₃eḱtéh₃(u) вісім
ñu ñu ennéa náva novem niun noí *h₁néun̥ дев'ять
śäk śak déka dáśa decem taihun deich *déḱm̥t десять
känt kante hekatón śatām centum hund cét *ḱm̥tóm сто
pācar pācer patḗr pitā́ pater fadar athair *ph₂tḗr батько
mācar mācer mḗtēr mātā́ mater mōdar máthair *méh₂tēr мати
pracar procer phrā́tēr bhrātar- frāter brōþar bráthair *bʰréh₂tēr брат
ṣar ṣer héor svásar- soror swistar siur *swésōr сестра
yuk yakwe híppos áśva- equus aiƕs ech *h₁éḱʷos кінь
ko keu boũs gaúṣ bōs cū bó *gʷeh₃us ~ *gʷh₃eum̥ корова
vak vek épos vāk vōx (Голландська мова ge wag) foccul *u̯ṓkʷs голос
ñom ñem ónoma nāman- nōmen namō ainmm *h₃néh₃-mn ім'я
mālkā mālkant amélgein — mulgēre miluks bligid (середньоірландська мова) *h₂melǵ-ei̯e годувати молоком

Писемність Редагувати

Тохарські тексти, що збереглися, були написані на пальмових листках, дерев'яних табличках або на китайському папері.

Тохарська писемність походить від північноіндійської писемності брахмі. Дешифрована німецьким мовознавцям Зігом та Зіглінгом завдяки великій кількості паралельних текстів на санскриті.

Проте невелика кількість текстів була написана так званим маніхейським письмом, якими записувалися священні тексти прихильників маніхейства.

Походження Редагувати

Припускають, що тохарські мови доволі рано відкололися від інших індоєвропейських мов, оскільки вони мають мало спільних рис зі східними індоєвропейськими мовами індоіранської гілки (протилежну точку зору обґрунтовував Володимир Георгієв), зате мають схожість із західними індоєвропейськими мовами (особливо з кельтськими та германськими).

На думку Т. В. Гамкрелідзе та В. Вс. Іванова, до тохарських мов була близькою мова гутіїв. Проте самі Гутії не залишили після себе текстів, окрім власних назв, тому ця гіпотеза не може вважатися апробованою. Цікаві деякі ізоглоси тохарських мов з хетто-лувійськими, наприклад — збіг дзвінких і глухих в одній серії проривних.

Вивчення тохарських мов Редагувати

Уже згадані німецькі мовознавці Зіг та Зіглінг у 1921 році видали зібрання тохарських А текстів, а 1931 року разом з В. Шульце опублікували опис граматики тохарської А. У 1949 та 1953 ці дослідники видали також зібрання текстів тохарською Б. У 80-ті роки минулого століття тексти тохарською Б з коментарями були видані В. Томасом. Німецький мовознавець В. Краузе підготував у 1952 році першу частину граматики тохарської Б. У 1959 році вийшов збірник «Тохарські мови» за редакцією В. В. Іванова. У 1960 році вийшла коротка граматика обох мов В. Краузе і Томаса. У 1970-ті роки з'явилося тритомне видання порівняльної морфології та лексики А. Й. ван Віндекенса. У 1976 році вийшов етимологічний словник Віндекенса. А в 1988 році — порівняльна граматика Дугласа Адамса. У 1995 році з'явилася історична фонетика С. А. Бурлака.

Свій внесок в дослідження цих мов зробили також Антуан Мейє, С. Леві, Ж. Філліоз, В. Кувреру, Гольґер Педерсен, Дж. Лейн, Вернер Вінтер, Джуліано Бонфанте та інші.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Mallory, J. P.(Editor). Adams, Douglas Q. (Editor). (1997). Encyclopedia of Indo-European Culture. Taylor & Francis. ISBN 1-884964-98-2. Page 593.
  2. Mallory, J.P. and Victor H. Mair.The Tarim Mummies. London: Thames & Hudson, 2000. (ISBN 0-500-05101-1)
  3. Лингвистический энциклопедический словарь, М., 1990, с. 516—517.
  4. Лингвистический энциклопедический словарь, там само.
  5. Härtel, Herbert; Yaldiz, Marianne (1982). Древнім Шовковим шляхом: мистецтво Центральної Азії від державних музеїв Західного Берліна : Виставка Музею індійського мистецтва, Державні музеї прусського спадщини, Берлін, Федеративна Республіка Німеччина. Metropolitan Museum of Art.  Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
  6. Le Coq, Albert von. [http: //dsr.nii.ac.jp/toyobunko/LFB-2/V- 5/page-hr/0014.html.en Пізня античність буддизму в Центральній Азії: т. 5.]. с. 10. 
  7. Daniels, Peter (1996), The Worlds Writing Systems, Oxford University Press, ISBN 0-19-507993-0, p. 531
  8. Campbell, George (2000), Compendium of the Worlds Languages Second Edition: Volume II Ladkhi to Zuni, Routledge, ISBN 041520473, p. 1666
  9. Телеканал «Культура» . ACADEMIA. В'ячеслав Іванов. «Індоєвропейські мови та міграції індоєвропейців» (ефір 27 вересня 2010)[недоступне посилання з липня 2019]
  10. Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вяч. Вс. Первые индоевропейцы на арене истории: прототохары в Передней Азии // Вестник древней истории. 1989. № 1.

Література Редагувати

  • Wolfgang Krause and Werner Thomas. Tocharisches Elemantarbuch. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, 1960. (нім.)
  • Бурлак, С. А., Историческая фонетика тохарских языков. М., 1995.
  • Тохарские языки. М., 1959.
  • Adams, Douglas Q. "Ablaut and Umlaut in the Tocharian Vowel System, " Journal of the American Oriental Society 98 (1978), 446—450. (англ.)
  • Adams, Douglas Q. "On the Development of the Tocharian Verbal System, " Journal of the American Oriental Society 98 (1978), 277—288. (англ.)
  • Adams, Douglas Q. "Towards a History of PIE n-Stems in Tocharian, " Journal of the American Oriental Society 100 (1980), 439—443. (англ.)
  • Bonfante, Guiliano. "The Tocharian Accent (A and B), " Journal of Indo-European Studies. 14 (1986), 301—333. (англ.)
  • Lane, George S. "On the Significance of Tocharian for Indo-European Linguistics, " in Studies in Historical Linguistics in Honor of George Sherman Lane, ed. by Walter W. Arndt et al. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1967 (article orig. publ. in 1964). (англ.)
  • Penney, J.H.W. "The Treatment of Indo-European Vowels in Tocharian, " Transactions of the Philological Society 1976-77: 66-91. (англ.)
  • Petersen, Walter. "Hittite and Tocharian, " Language 11 (1933), 12-34. (англ.)
  • Winter, Werner. "A Linguistic Classification of 'Tocharian' B Texts, " Journal of the American Oriental Society 75 (1955), 216—225. (англ.)
  • Winter, Werner. «Lexical Interchange Between 'Tocharian' A and B,» Journal of the American Oriental Society 81 (1961), 271—280. (англ.)
  • Winter, Werner. "Tocharian and Proto-Indo-European, " Lingua Posnaniensis 25 (1982), 1-11. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тохарські мови
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Toha rski mo vi grupa indoyevropejskih mov sho skladayetsya z mertvih toharskoyi A shidno toharska takozh karasharska abo agneanska i toharskoyi B zahidno toharska takozh kuchanska Toharskimi movami v I tis do n e ta v I tis n e govorili na teritoriyi Tarimskoyi zapadini oazi Turfan Kucha Loulan ta in Toharskij manuskript VII stolittya Derzhavna biblioteka v Berlini NimechchinaDerev yana tablichka z toharskim tekstom Kucha Kitaj V VIII stolittya Tokijskij nacionalnij muzej Zmist 1 Nosiyi ta samonazva 2 Toharski teksti 3 Movi 4 Pisemnist 5 Fonetika 6 Gramatika 6 1 Tablicya prikladiv vidminyuvannya v toharskij A 7 Leksika 8 Vidnosini do inshih indoyevropejskih mov 9 Pisemnist 10 Pohodzhennya 11 Vivchennya toharskih mov 12 Div takozh 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaNosiyi ta samonazva RedaguvatiNosiyami toharskih mov prijnyato vvazhati yevropeoyidnij narod z V stolittya do n e vidomij za kitajskimi dzherelami pid nazvoyu yuechzhi 1 PIznishe cej narod stvoriv na teritoriyi Baktriyi potuzhnu Kushansku derzhavu Z nimi zh prijnyato pov yazuvati znajdeni v Sinczyani Tarimski mumiyi najdavnishi z yakih mayut vik ponad 4000 rokiv 1 Krim togo v pecherah oazi Kucha zberigsya freskovij zhivopis iz zobrazhennyami lyudej togo chasu Ce yevropeoyidne naselennya z yavlyayetsya na zahodi Kitayu za 1000 rokiv do mongoloyidnogo 1 Isnuye gipoteza sho dzherelom migracij nosiyiv toharskih mov do Sinczyanu buv Minusinskij step zona poshirennya afanasiyevskoyi kulturi 1 Samonazva nosiyiv movi zalishayetsya nevidomoyu U VI VIII stolittyah za Dzh P Mellori 2 mozhlivo odna mova nazivalasya kusinne kuchanska toharska B a insha arsi toharska A V odnomu z tekstiv toharskoyi A ye viraz arsi kantwa tobto Movoyu arsi arsi mozhlivo sporidnene z argenteus lat tobto syayuchij bliskuchij Enciklopediya Britanika podaye alternativnu versiyu pro zv yazok ciyeyi nazvi z indo iranskim etnonimom arya Na dumku Duglasa Adamsa tohari mozhlivo nazivali sebe akni sho oznachalo ti sho zhivut na kordoni Toharski teksti RedaguvatiTeksti toharskimi movami buli znajdeni v ostannomu desyatilitti XIX stolittya Pershij tekst znajshov rosijskij konsul u Kashgari M S Petrovskij a opublikuvav S F Oldenburg 3 Na pochatku XX stolittya teksti toharskimi movami viyaviv anglo ugorskij mandrivnik Aurel Stejn Z 1890 roku znajdeno blizko 7000 rukopisnih dokumentiv yak pravilo za period z VI VIII stolittya Perevazhna bilshist cih tekstiv ye perekladami ta pererobkami buddistskih tvoriv napisanih sanskritom Tak samo yak i sanskritski originali toharski teksti napisani pivnichnoindijskim skladovim pismom brahmi Za dopomogoyu radiovuglecevogo metodu datuvannya bulo viyavleno sho teksti toharskimi movami pisalisya do XII stolittya Toharskoyu movoyu A zbereglisya lishe perekladi sanskritskih tekstiv Zagalom teksti religijnogo harakteru stanovlyat osnovnij masiv zberezhenih rukopisiv Toharskoyu movoyu B okrim religijnih tekstiv zbereglisya takozh monastirski zapisi torgovelni dokumenti ta medichni traktati Napisi toharskoyu B bulo znajdeno takozh na stinah ta malyunkah na derev yannih tablichkah sho pravili za karavanni perepustki dilova ta lyubovna korespondenciya Toharskoyu B takozh zberigsya manihejskij gimn sho maye paralelnij tekst davnotyurkskoyu movoyu bl X st Movi Redaguvati1908 roku nimeckim movoznavcyam Zigu ta Ziglingu vpershe vdalosya deshifruvati toharski rukopisi ta viznachiti yihnyu movu yak odnu z indoyevropejskih 4 Voni zaproponuvali umovnu nazvu toharski movi rozriznyayuchi pri comu toharsku A shidno toharsku ta toharsku B zahidno toharska Nezvazhayuchi na bilshu kilkist arhayichnih ris u toharskij B sfera vikoristannya yiyi znachno shirsha div vishe Tozh bulo visunuto gipotezu sho toharska A na chas stvorennya zgadanih tekstiv bula mertvoyu movoyu j vikoristovuvalasya lishe v liturgiyi todi yak toharska B bula zhivoyu shodennoyu movoyu Za pripushennyami movoznavciv pratoharska mova viddalena v chasi vid vidomih nam tekstiv promizhkom priblizno v 1000 rokiv 1 Mizh okremimi rukopisami toharskoyu B viyavleno deyaki movni vidminnosti dialektnogo harakteru sho svidchit pro aktivne vzhivannya ciyeyi movi prinajmni u chasi do stvorennya cih rukopisiv Isnuye pripushennya sho isnuvala she odna toharska mova yakoyu poslugovuvalisya v oazi Loulan pro ce svidchit velika kilkist toharskih zapozichen u viyavlenih tam tekstah na prakriti 1 Pisemnist RedaguvatiDokladnishe Toharska pisemnist nbsp Napis na Toharskij B z pecher Kizilu v toharskij versiyi Brahmi chitayetsya yak 𑀲 𑀧𑀜𑀓 𑀢 𑀲𑀡 𑀓 𑀢𑀯𑀝 𑀲 𑀱𑀭 𑀲 𑀧𑀧 𑀬 𑀓 tradicijnij Brahmi Ashoki Se panakte saṅketavattse ṣarsa papaiykau Cej Budda buv napisanij rukoyu Sanketavi 5 6 Toharski teksti zapisani osoblivoyu formoyu indijskogo kosogo pisma brahmi yake specialno pristosuvali dlya vidtvorennya toharskoyi fonologichnoyi sistemi Pisemnist brahmi ne ye ni alfavitnoyu ni silabichnoyu sistemoyu t n akṣaras a ye abugidoyu de kozhen simvol u konsonantnij sistemi ye prigolosnim zvukom za yakim za zamovchuvannyam sliduye golosnij a Shob zminiti golosnij neobhidno vstanoviti diakritichnij modifikuyuchij znak Toharske brahmi vklyuchaye ryad dodatkovih znakiv znak dlya prigolosnogo w a takozh znaki sho vikoristovuyutsya dlya peredachi poyednan prigolosnih z osoblivim golosnim neviznachenogo tembru sho transliteruyetsya yak a Fonetika RedaguvatiGolosni I e a peredayetsya yak a u o ɨ peredayetsya a e peredayetsya a Diftongi Diftongi maye lishe Toharska B ei peredayetsya ai oi peredayetsya oy eu peredayetsya au au peredayetsya au Prigolosni Prigolosni Labialni Zubni Palatalni VelyarniProrivni p py t c k kyNosovi m my n n ṅSpiranti s s ṣAfrikati ts tsyPlavni r l lyNapivgolosni w yGramatika RedaguvatiToharski movi mayut cilkovito zminenu sistemu vidminyuvannya imen u porivnyanni z praindoyevropejskoyu Uspadkovani lishe formi nominativa genetiva ta akkuzativa yakij pereosmilenij yak tak zvanij zagalnooposeredkovanij vidminok Okrim togo obidvi toharski movi mali shist dodatkovih vidminkovih form yaki utvoryuvalisya shlyahom priyednannya nezminnih pislyaskladiv do osnovi zagalnooposeredkovannogo vidminka Priklad vidminyuvannya Toharskoyu A imennika kaṣṣi uchitel Vidminok Sufiks Odnina MnozhinaNominativ kaṣṣiIAST kaṣṣinIASTRodovij kaṣṣiyapIAST kaṣṣissiIASTZagalnooposeredkovanij kaṣṣiṃIAST kaṣṣisIASTOrudnijkaṣṣinyoIAST kaṣṣisyoIASTPerlativkaṣṣinaIAST kaṣṣisaIASTKomitativkaṣṣinassalIAST kaṣṣisassalIASTAllativkaṣṣinacIAST kaṣṣisacIASTAblativ aṣIAST kaṣṣinaṣIAST kaṣṣisaṣIASTMiscevij Lokativ aṃIAST kaṣṣinaṃIAST kaṣṣisaṃIASTTablicya prikladiv vidminyuvannya v toharskij A Redaguvati Vidminok Toh A odn Tox A mn Tox B odn Tox B mn Ne osobiNazivnij Yuk kin Yukan Yakwe YakwiRodovij Yukes Yukassi Yakwentse YakweṃtsZagalnooposeredkovanij Yuk Yukas Yakwe YakweṃOsobiNazivnij Onk lyudina Onkan Enkwe EnkwiRodovij Onkis Onkassi Enkwentse EnkweṃtsZagalnooposeredkovanij Onkaṃ Onkas Enkweṃ EnkweṃPrimitki Formi poznacheni zirochkoyu ne zasvidcheni pryamo a rekonstrujovani za dopomogoyu porivnyalno istorichnogo metodu Leksika RedaguvatiPohodzhennya bagatoh sliv ne z yasovane yak to chasto traplyayetsya zi slovami mertvih mov vid yakih zalishilosya ne nadto bagato tekstiv u porivnyanni z klasichnimi movami abo zh sanskritom Os dekilka prikladiv Toharska A kukal Toharska B kokale kolesa dav gr kyklos sanskr cakrah B mit mel ukr med sanskr madhu por takozh Medd vallijskoyu movoyu micnij napij z medu A i B tu ti lat Tu sanskr Tvam davnorus t i jomu du virm du Cifri A i B 1 sas se 2 wu wi 3 tre trai 4 stwar stwer 5 pan pis 6 sak skas 7spat sukt 8okat okt 9nu 10sak sak 100kant kante Ukrayinska Toharska A Toharska B grecka hettskaPolum ya Pur Powar Pyr PahhurBatko Pacar Pacer PaterMati Macar Macer MeterBrat Pracar Procer PhraterDochka Ckacar Tkacer ThygaterSobaka Ku Ku KyōnZemlya Tkam Kem Chthōn TekanVidnosini do inshih indoyevropejskih mov RedaguvatiToharska leksika u porivnyanni prikladi Toharska A Toharska B Davnogrecka mova Vedijskij sanskrit Latinska mova Gotska mova Davnoirlandska mova Praindoyevropejska mova Ukrayinska movasas ṣe heĩs hen sakṛ t semel simle samail PToch sems sḗm odnogo razu odinwu wi dyo dva duo twai da duoh dvatre trai treis trayas tres threis tri trei es tristwar stwer tessares catva ras caturas quattuor fidwōr cethair kʷetu ores chotiripan pis pente panca quinque fimf coic penkʷe p yatṣak ṣkas hex ṣaṣ sex saihs se su eḱs shistṣpat ṣukt hepta sapta septem sibun secht septḿ simokat okt oktṓ aṣṭau aṣṭa octō ahtau ocht h eḱteh u visimnu nu ennea nava novem niun noi h neun dev yatsak sak deka dasa decem taihun deich deḱm t desyatkant kante hekaton satam centum hund cet ḱm tom stopacar pacer patḗr pita pater fadar athair ph tḗr batkomacar macer mḗter mata mater mōdar mathair meh ter matipracar procer phra ter bhratar frater brōthar brathair bʰreh ter bratṣar ṣer heor svasar soror swistar siur swesōr sestrayuk yakwe hippos asva equus aiƕs ech h eḱʷos kinko keu boũs gauṣ bōs cu bo gʷeh us gʷh eum korovavak vek epos vak vōx Gollandska mova ge wag foccul u ṓkʷs golosnom nem onoma naman nōmen namō ainmm h neh mn im yamalka malkant amelgein mulgere miluks bligid serednoirlandska mova h melǵ ei e goduvati molokomPisemnist RedaguvatiToharski teksti sho zbereglisya buli napisani na palmovih listkah derev yanih tablichkah abo na kitajskomu paperi Toharska pisemnist pohodit vid pivnichnoindijskoyi pisemnosti brahmi Deshifrovana nimeckim movoznavcyam Zigom ta Ziglingom zavdyaki velikij kilkosti paralelnih tekstiv na sanskriti Prote nevelika kilkist tekstiv bula napisana tak zvanim manihejskim pismom yakimi zapisuvalisya svyashenni teksti prihilnikiv manihejstva 7 8 Pohodzhennya RedaguvatiPripuskayut sho toharski movi dovoli rano vidkololisya vid inshih indoyevropejskih mov oskilki voni mayut malo spilnih ris zi shidnimi indoyevropejskimi movami indoiranskoyi gilki protilezhnu tochku zoru obgruntovuvav Volodimir Georgiyev zate mayut shozhist iz zahidnimi indoyevropejskimi movami osoblivo z keltskimi ta germanskimi 9 Na dumku T V Gamkrelidze ta V Vs Ivanova do toharskih mov bula blizkoyu mova gutiyiv 10 Prote sami Gutiyi ne zalishili pislya sebe tekstiv okrim vlasnih nazv tomu cya gipoteza ne mozhe vvazhatisya aprobovanoyu Cikavi deyaki izoglosi toharskih mov z hetto luvijskimi napriklad zbig dzvinkih i gluhih v odnij seriyi prorivnih Vivchennya toharskih mov RedaguvatiUzhe zgadani nimecki movoznavci Zig ta Zigling u 1921 roci vidali zibrannya toharskih A tekstiv a 1931 roku razom z V Shulce opublikuvali opis gramatiki toharskoyi A U 1949 ta 1953 ci doslidniki vidali takozh zibrannya tekstiv toharskoyu B U 80 ti roki minulogo stolittya teksti toharskoyu B z komentaryami buli vidani V Tomasom Nimeckij movoznavec V Krauze pidgotuvav u 1952 roci pershu chastinu gramatiki toharskoyi B U 1959 roci vijshov zbirnik Toharski movi za redakciyeyu V V Ivanova U 1960 roci vijshla korotka gramatika oboh mov V Krauze i Tomasa U 1970 ti roki z yavilosya tritomne vidannya porivnyalnoyi morfologiyi ta leksiki A J van Vindekensa U 1976 roci vijshov etimologichnij slovnik Vindekensa A v 1988 roci porivnyalna gramatika Duglasa Adamsa U 1995 roci z yavilasya istorichna fonetika S A Burlaka Svij vnesok v doslidzhennya cih mov zrobili takozh Antuan Mejye S Levi Zh Fillioz V Kuvreru Golger Pedersen Dzh Lejn Verner Vinter Dzhuliano Bonfante ta inshi Div takozh RedaguvatiTohariPrimitki Redaguvati a b v g d e Mallory J P Editor Adams Douglas Q Editor 1997 Encyclopedia of Indo European Culture Taylor amp Francis ISBN 1 884964 98 2 Page 593 Mallory J P and Victor H Mair The Tarim Mummies London Thames amp Hudson 2000 ISBN 0 500 05101 1 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M 1990 s 516 517 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar tam samo Hartel Herbert Yaldiz Marianne 1982 Drevnim Shovkovim shlyahom mistectvo Centralnoyi Aziyi vid derzhavnih muzeyiv Zahidnogo Berlina Vistavka Muzeyu indijskogo mistectva Derzhavni muzeyi prusskogo spadshini Berlin Federativna Respublika Nimechchina Metropolitan Museum of Art Proignorovano nevidomij parametr dovidka Le Coq Albert von http dsr nii ac jp toyobunko LFB 2 V 5 page hr 0014 html en Piznya antichnist buddizmu v Centralnij Aziyi t 5 s 10 Daniels Peter 1996 The Worlds Writing Systems Oxford University Press ISBN 0 19 507993 0 p 531 Campbell George 2000 Compendium of the Worlds Languages Second Edition Volume II Ladkhi to Zuni Routledge ISBN 041520473 p 1666 Telekanal Kultura ACADEMIA V yacheslav Ivanov Indoyevropejski movi ta migraciyi indoyevropejciv efir 27 veresnya 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gamkrelidze T V Ivanov Vyach Vs Pervye indoevropejcy na arene istorii prototohary v Perednej Azii Vestnik drevnej istorii 1989 1 Literatura RedaguvatiWolfgang Krause and Werner Thomas Tocharisches Elemantarbuch Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1960 nim Burlak S A Istoricheskaya fonetika toharskih yazykov M 1995 Toharskie yazyki M 1959 Adams Douglas Q Ablaut and Umlaut in the Tocharian Vowel System Journal of the American Oriental Society 98 1978 446 450 angl Adams Douglas Q On the Development of the Tocharian Verbal System Journal of the American Oriental Society 98 1978 277 288 angl Adams Douglas Q Towards a History of PIE n Stems in Tocharian Journal of the American Oriental Society 100 1980 439 443 angl Bonfante Guiliano The Tocharian Accent A and B Journal of Indo European Studies 14 1986 301 333 angl Lane George S On the Significance of Tocharian for Indo European Linguistics in Studies in Historical Linguistics in Honor of George Sherman Lane ed by Walter W Arndt et al Chapel Hill University of North Carolina Press 1967 article orig publ in 1964 angl Penney J H W The Treatment of Indo European Vowels in Tocharian Transactions of the Philological Society 1976 77 66 91 angl Petersen Walter Hittite and Tocharian Language 11 1933 12 34 angl Winter Werner A Linguistic Classification of Tocharian B Texts Journal of the American Oriental Society 75 1955 216 225 angl Winter Werner Lexical Interchange Between Tocharian A and B Journal of the American Oriental Society 81 1961 271 280 angl Winter Werner Tocharian and Proto Indo European Lingua Posnaniensis 25 1982 1 11 angl Posilannya RedaguvatiAgneo kuchanski psevdo toharski movi Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 16 ISBN 978 966 439 921 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toharski moviTablici vidminyuvannya diyesliv toharskoyu A ta B nim Uber 1000 Jahre verschollene Schrift entschlusselt pro rozshifruvannya toharskih mov Saarlandskij universitet 22 serpnya 2002 nim Auf der Spur verschollener Sprachen pro toharski movi nim Vidminyuvannya Osnovi vidminyuvannya Klasi diyesliv Saddanta toharskoyu A z komentaryami i gramatichnimi poyasnennyami Pritcha pro Shid Soncya toharskoyu B z komentaryami i gramatichnimi poyasnennyami Baza tekstiv Kurs urokiv z poyasnennyami i prikladami Slovnik onlajn Toharske pismo Toharsko anglijskij slovnichok na 200 sliv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Toharski movi amp oldid 38814867