www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ткаченко Орест Борисович Оре ст Бори сович Ткаче нко 1 10 грудня 1925 Харків 8 листопада 2021 Київ 2 український мовозна

Ткаченко Орест Борисович

Оре́ст Бори́сович Ткаче́нко (*10 грудня 1925, Харків — 8 листопада 2021, Київ) — український мовознавець, фахівець із українського, слов'янського, фінно-угорського і загального мовознавства та соціолінгвістики. Творець зіставно-історичного методу, завданням якого є з'ясування історичного підґрунтя подібностей між спорідненими та неспорідненими мовами.

Ткаченко Орест Борисович
Народився 10 грудня 1925(1925-12-10)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер 8 листопада 2021(2021-11-08)
м. Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  Україна
Діяльність мовознавець
Alma mater КНУ
Галузь фіно-угорські мови
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Членство НАН України
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ткаченко.

Життєпис Редагувати

Народився в сім'ї харківських інтелігентів. Батько — мовознавець-україніст, перекладач художньої літератури української мовою Борис Ткаченко. Мати — Ольга Яківна Косолапова (1899 — 1992), мала незакінчену вищу освіту, працювала стенографісткою в наукових установах Харкова. Ольга та Борис Ткаченки розлучились у 1927 р.

У 1935 р. мати вдруге вийшла заміж — за Володимира Миколайовича Ленського, інженера-монтажника. У 1937 р. в Ореста Ткаченка народився зведений брат Олександр Володимирович Ленський (в майбутньому — фізик за фахом). Того ж року Борис Ткаченко був розстріляний НКВС (посмертно реабілітований лише 1957 р.), а Орест був виключений із числа піонерів як «син ворога народу».

Через часті переїзди родини з одного місця на інше, Орест Ткаченко був змушений вісім разів змінювати школу. У 1935-1936 рр. вчився у Харкові в школі з російською мовою викладання. У 1941-1943 рр. перебував із родиною в евакуації у Свердловській області. Призовною комісією був визнаний непридатним до військової служби через поганий зір. Після повернення з евакуації був змушений йти працювати на виробництво, адже тривала перерва в навчанні спричинила серйозне відставання від шкільної програми. Працював такелажником, слюсарем-трубопровідником. Лише у 1945 р. закінчив Каменську середню школу, де зацікавився польською мовою, яку вивчив самостійно. Восени того самого року вступив на український відділ філологічного факультету Харківського університету ім. О.М. Горького, де провчився до осені 1947 р. Восени 1947 р., через переїзд батьків до Києва, був змушений перевестися на аналогічний факультет Київського університету, який з відзнакою закінчив у 1950 р.

За непересічні здібності та проявлений інтерес до польської мови був рекомендований до аспірантури за спеціальністю "слов'янські мови" при Інституті мовознавства АН УРСР. В аспірантурі вивчив чеську мову. По завершенню навчання в аспірантурі (1953), був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника відділу загального і слов'янського мовознавства. Вже у 1955 р. захистив дисертацію на тему "Нарис історії з’ясувальних сполучників у польській літературній мові (на матеріалі творів другої половини XVI ст. “Zwierciadlo” М. Рея, “Kronika polska Marcina Bielskiego” Й. Бельського, “ Kazania sejmowe” П. Скарги)". Того ж року одружився з Ларисою Іванівною Прокоповою (1925 — 2013). Подружжя виховало двох синів — Олексія (1956 р. н.), філолога, спеціаліста із французької мови, кандидата філологічних наук, та Андрія (1964 р. н.), медика. Дружина Ореста Ткаченка — доктор філологічних наук, професор, філолог-германіст (німецька мова), спеціаліст із загального мовознавства (загальна й експериментальна фонетика), а також з української мови (праці з фонетики української літературної мови й українських говірок), працювала у Київському національному університеті та інших вищих навчальних закладах Києва.

З 1953 р. і до 2014 р. Орест Ткаченко працює в Інституті мовознавства ім. О. Потебні НАН України. Як славіст, знайомився з усіма слов’янськими мовами; особливу увагу приділив українській, польській, чеській, білоруській, словацькій, верхньолужицькій, нижньолужицькій, болгарській мовам.

Вивчав інші індоєвропейські мови (німецьку, французьку, англійську, данську, італійську, румунську), класичні (латинську, грецьку), давньоіндійську (санскрит), литовську, латиську і частково східні (турецьку, арабську, гебрайську (іврит).

Науковий доробок Редагувати

Починаючи з 1960-х років Орест Ткаченко дедалі більше цікавився фіно-угорськими і ширше — уральськими й самодійськими мовами (зокрема, ненецька), насамперед ерзянською, естонською, фінською, угорською. У 1982 р. захистив у Ленінградському університеті докторську дисертацію на тему “Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков” (науковий керівник Пауль Арісте). У 1984 р. одержав диплом доктора філологічних наук. У 1992 р. — звання професора зі спеціальності “теорія мовознавства”. 1995 року обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України зі спеціальності “українська мова". У 1992—1996 pp. виконував обов’язки завідувача відділу мов України Інституту мовознавства НАН України. З 1997 р. по 2014 р. — завідувач відділу загального мовознавства Інституту.

Брав участь у роботі семи (V, VI, IX, X, XI, XII, XIII) з'їздів славістів і VI Міжнародного конгресу фіно-угрознавців.

Читав лекції і проводив заняття в Київському, Ніжинському педагогічному, Ужгородському, Прикарпатському (м. Івано-Франківськ), Таврійському (м. Сімферополь), Московському, Костромському університетах, у Мелітопольському, Миколаївському педагогічних інститутах.

Помер 8 листопада 2021 року.

Монографії Редагувати

  • «Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков» (Київ, 1979; 2-е вид. під назвою «По следам исчезнувшых языков. Сопоставительно-историческая (историко-типологическая) фразеология славянских и финно-угорских языков», Ньиредьхаза, 2002).
  • «Мерянский язык» (Київ, 1985).
  • «Очерки теории языкового субстрата» (Київ, 1989).
  • «Українська мова і мовне життя світу», Київ, 2004.
  • «Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу)» 2006).
  • «Исследования по мерянскому языку» (Кострома, 2007).

У співавторстві Редагувати

  • «Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов» (Київ, 1966).
  • «Историческая типология славянских языков» (Київ, 1986).
  • «Історична типологія слов'янських мов. Ч. 2» (Київ, 2007).
  • «Мова і мовознавство в духовному житті суспільства» (Київ, 2008).
  • Співукладач словника "Slovník slovanské lingvistické terminologie", 1-2 (Praha, 1977 (українська лінгвістична термінологія).

Автор статей з української етимології, лексикології та словотвору, історії польської мови, лужицької мови, загального мовознавства. Голова Термінологічної комісії Українського комітету славістів (1965—1968). Співавтор і член редакційної колегії «Етимологічного словника укр. мови» Автор поетичних творів та художніх перекладів.

Лекції Редагувати

Відзнаки Редагувати

За вагомий внесок у розвиток українознавчих досліджень відзначений Почесною грамотою імені Президента НТШ Михайла Грушевського від Наукового товариства ім. Шевченка у США (2000).

Примітки Редагувати

  1. В «Енциклопедії українознавства» помилково був описаний як Ткаченко Олег
  2. НЕ СТАЛО ОРЕСТА БОРИСОВИЧА ТКАЧЕНКА..., 08.11.2021/
  3. Ткаченко, Орест (2007). Исследования по мерянскому языку (рос.). Кострома. 
  4. Ткаченко ОлегЕнциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Профіль О. Б. Ткаченка на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України
  • Ткаченко Орест Борисович / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. 1930-2005. Матеріали до історії: - Київ, 2005. - С. 529-530.
  • Лукінова Т.Б. Ткаченко Орест Борисович / Лукінова Т.Б. Нариси з історії славістики в Україні. - Київ, 2018. — С. 722-746.
  • Ткаченко Орест Борисович / Енциклопедія "Українська мова". — Київ, 2000. — С. 635.
  • Бібліометричний профіль О. Б. Ткаченка в Google Академія
  • Орест Ткаченко. Шкіци // Березіль, № 9-10, 2010 р.
  • Орест Борисович Ткаченко. Біобібліографія до 80-річчя. — К., 2005.
  • Ткаченко О. Б. О языках (попытка некоторых личных и общих обьяснений) / Исследования по мерянскому языку. — Кострома, 2007. - С. 324-340.
  • Ткаченко О. Письма далекого друга. Васольялгань сермат. — Саранск; Киев, 2008. — С. 105—109.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ore st Bori sovich Tkache nko 1 10 grudnya 1925 Harkiv 8 listopada 2021 Kiyiv 2 ukrayinskij movoznavec fahivec iz ukrayinskogo slov yanskogo finno ugorskogo i zagalnogo movoznavstva ta sociolingvistiki Tvorec zistavno istorichnogo metodu zavdannyam yakogo ye z yasuvannya istorichnogo pidgruntya podibnostej mizh sporidnenimi ta nesporidnenimi movami Tkachenko Orest BorisovichNarodivsya 10 grudnya 1925 1925 12 10 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPomer 8 listopada 2021 2021 11 08 m KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina UkrayinaDiyalnist movoznavecAlma mater KNUGaluz fino ugorski moviNaukovij stupin doktor filologichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tkachenko Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovij dorobok 2 1 Monografiyi 2 2 U spivavtorstvi 2 3 Lekciyi 3 Vidznaki 4 Primitki 5 Dzherela 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v sim yi harkivskih inteligentiv Batko movoznavec ukrayinist perekladach hudozhnoyi literaturi ukrayinskoyi movoyu Boris Tkachenko Mati Olga Yakivna Kosolapova 1899 1992 mala nezakinchenu vishu osvitu pracyuvala stenografistkoyu v naukovih ustanovah Harkova Olga ta Boris Tkachenki rozluchilis u 1927 r U 1935 r mati vdruge vijshla zamizh za Volodimira Mikolajovicha Lenskogo inzhenera montazhnika U 1937 r v Oresta Tkachenka narodivsya zvedenij brat Oleksandr Volodimirovich Lenskij v majbutnomu fizik za fahom Togo zh roku Boris Tkachenko buv rozstrilyanij NKVS posmertno reabilitovanij lishe 1957 r a Orest buv viklyuchenij iz chisla pioneriv yak sin voroga narodu Cherez chasti pereyizdi rodini z odnogo miscya na inshe Orest Tkachenko buv zmushenij visim raziv zminyuvati shkolu U 1935 1936 rr vchivsya u Harkovi v shkoli z rosijskoyu movoyu vikladannya U 1941 1943 rr perebuvav iz rodinoyu v evakuaciyi u Sverdlovskij oblasti Prizovnoyu komisiyeyu buv viznanij nepridatnim do vijskovoyi sluzhbi cherez poganij zir Pislya povernennya z evakuaciyi buv zmushenij jti pracyuvati na virobnictvo adzhe trivala pererva v navchanni sprichinila serjozne vidstavannya vid shkilnoyi programi Pracyuvav takelazhnikom slyusarem truboprovidnikom Lishe u 1945 r zakinchiv Kamensku serednyu shkolu de zacikavivsya polskoyu movoyu yaku vivchiv samostijno Voseni togo samogo roku vstupiv na ukrayinskij viddil filologichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu im O M Gorkogo de provchivsya do oseni 1947 r Voseni 1947 r cherez pereyizd batkiv do Kiyeva buv zmushenij perevestisya na analogichnij fakultet Kiyivskogo universitetu yakij z vidznakoyu zakinchiv u 1950 r Za neperesichni zdibnosti ta proyavlenij interes do polskoyi movi buv rekomendovanij do aspiranturi za specialnistyu slov yanski movi pri Instituti movoznavstva AN URSR V aspiranturi vivchiv chesku movu Po zavershennyu navchannya v aspiranturi 1953 buv prijnyatij na posadu molodshogo naukovogo spivrobitnika viddilu zagalnogo i slov yanskogo movoznavstva Vzhe u 1955 r zahistiv disertaciyu na temu Naris istoriyi z yasuvalnih spoluchnikiv u polskij literaturnij movi na materiali tvoriv drugoyi polovini XVI st Zwierciadlo M Reya Kronika polska Marcina Bielskiego J Belskogo Kazania sejmowe P Skargi Togo zh roku odruzhivsya z Larisoyu Ivanivnoyu Prokopovoyu 1925 2013 Podruzhzhya vihovalo dvoh siniv Oleksiya 1956 r n filologa specialista iz francuzkoyi movi kandidata filologichnih nauk ta Andriya 1964 r n medika Druzhina Oresta Tkachenka doktor filologichnih nauk profesor filolog germanist nimecka mova specialist iz zagalnogo movoznavstva zagalna j eksperimentalna fonetika a takozh z ukrayinskoyi movi praci z fonetiki ukrayinskoyi literaturnoyi movi j ukrayinskih govirok pracyuvala u Kiyivskomu nacionalnomu universiteti ta inshih vishih navchalnih zakladah Kiyeva Z 1953 r i do 2014 r Orest Tkachenko pracyuye v Instituti movoznavstva im O Potebni NAN Ukrayini Yak slavist znajomivsya z usima slov yanskimi movami osoblivu uvagu pridiliv ukrayinskij polskij cheskij biloruskij slovackij verhnoluzhickij nizhnoluzhickij bolgarskij movam Vivchav inshi indoyevropejski movi nimecku francuzku anglijsku dansku italijsku rumunsku klasichni latinsku grecku davnoindijsku sanskrit litovsku latisku i chastkovo shidni turecku arabsku gebrajsku ivrit Naukovij dorobok RedaguvatiPochinayuchi z 1960 h rokiv Orest Tkachenko dedali bilshe cikavivsya fino ugorskimi i shirshe uralskimi j samodijskimi movami zokrema nenecka nasampered erzyanskoyu estonskoyu finskoyu ugorskoyu U 1982 r zahistiv u Leningradskomu universiteti doktorsku disertaciyu na temu Sopostavitelno istoricheskaya frazeologiya slavyanskih i finno ugorskih yazykov naukovij kerivnik Paul Ariste U 1984 r oderzhav diplom doktora filologichnih nauk U 1992 r zvannya profesora zi specialnosti teoriya movoznavstva 1995 roku obranij chlenom korespondentom Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini zi specialnosti ukrayinska mova U 1992 1996 pp vikonuvav obov yazki zaviduvacha viddilu mov Ukrayini Institutu movoznavstva NAN Ukrayini Z 1997 r po 2014 r zaviduvach viddilu zagalnogo movoznavstva Institutu Brav uchast u roboti semi V VI IX X XI XII XIII z yizdiv slavistiv i VI Mizhnarodnogo kongresu fino ugroznavciv Chitav lekciyi i provodiv zanyattya v Kiyivskomu Nizhinskomu pedagogichnomu Uzhgorodskomu Prikarpatskomu m Ivano Frankivsk Tavrijskomu m Simferopol Moskovskomu Kostromskomu universitetah u Melitopolskomu Mikolayivskomu pedagogichnih institutah Pomer 8 listopada 2021 roku Monografiyi Redaguvati Sopostavitelno istoricheskaya frazeologiya slavyanskih i finno ugorskih yazykov Kiyiv 1979 2 e vid pid nazvoyu Po sledam ischeznuvshyh yazykov Sopostavitelno istoricheskaya istoriko tipologicheskaya frazeologiya slavyanskih i finno ugorskih yazykov Niredhaza 2002 Meryanskij yazyk Kiyiv 1985 Ocherki teorii yazykovogo substrata Kiyiv 1989 Ukrayinska mova i movne zhittya svitu Kiyiv 2004 Mova i nacionalna mentalnist Sproba suchasnogo sintezu 2006 Issledovaniya po meryanskomu yazyku Kostroma 2007 3 U spivavtorstvi Redaguvati Vstup do porivnyalno istorichnogo vivchennya slov yanskih mov Kiyiv 1966 Istoricheskaya tipologiya slavyanskih yazykov Kiyiv 1986 Istorichna tipologiya slov yanskih mov Ch 2 Kiyiv 2007 Mova i movoznavstvo v duhovnomu zhitti suspilstva Kiyiv 2008 Spivukladach slovnika Slovnik slovanske lingvisticke terminologie 1 2 Praha 1977 ukrayinska lingvistichna terminologiya Avtor statej z ukrayinskoyi etimologiyi leksikologiyi ta slovotvoru istoriyi polskoyi movi luzhickoyi movi zagalnogo movoznavstva Golova Terminologichnoyi komisiyi Ukrayinskogo komitetu slavistiv 1965 1968 Spivavtor i chlen redakcijnoyi kolegiyi Etimologichnogo slovnika ukr movi 4 Avtor poetichnih tvoriv ta hudozhnih perekladiv Lekciyi Redaguvati Meryanskij yazyk Poshehonnya 1997 ros video Yazyk merya Poshehonnya 1997 ros video Vidznaki RedaguvatiZa vagomij vnesok u rozvitok ukrayinoznavchih doslidzhen vidznachenij Pochesnoyu gramotoyu imeni Prezidenta NTSh Mihajla Grushevskogo vid Naukovogo tovaristva im Shevchenka u SShA 2000 Primitki Redaguvati V Enciklopediyi ukrayinoznavstva pomilkovo buv opisanij yak Tkachenko Oleg NE STALO ORESTA BORISOVIChA TKAChENKA 08 11 2021 Tkachenko Orest 2007 Issledovaniya po meryanskomu yazyku ros Kostroma Tkachenko OlegEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Dzherela RedaguvatiNekrolog Sajt NAN Ukrayini 10 11 2021Literatura RedaguvatiProfil O B Tkachenka na sajti Institutu movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini Tkachenko Orest Borisovich Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 1930 2005 Materiali do istoriyi Kiyiv 2005 S 529 530 Lukinova T B Tkachenko Orest Borisovich Lukinova T B Narisi z istoriyi slavistiki v Ukrayini Kiyiv 2018 S 722 746 Tkachenko Orest Borisovich Enciklopediya Ukrayinska mova Kiyiv 2000 S 635 Bibliometrichnij profil O B Tkachenka v Google Akademiya Orest Tkachenko Shkici Berezil 9 10 2010 r Orest Borisovich Tkachenko Biobibliografiya do 80 richchya K 2005 Tkachenko O B O yazykah popytka nekotoryh lichnyh i obshih obyasnenij Issledovaniya po meryanskomu yazyku Kostroma 2007 S 324 340 Tkachenko O Pisma dalekogo druga Vasolyalgan sermat Saransk Kiev 2008 S 105 109 Posilannya RedaguvatiPomer vidatnij ukrayinskij movoznavec Glavkom 10 11 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tkachenko Orest Borisovich amp oldid 35651729