www.wikidata.uk-ua.nina.az

Список об єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії Станом на 2023 рік на території Чехії розміщено 17 об єктів Світової сп

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії

Станом на 2023 рік на території Чехії розміщено 17 об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, що складає 1,41% від усієї кількості (1199) таких об'єктів у світі.

Головною передумовою для внесення об'єкту до списку є ратифікація країною Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини. Будучи частиною Чехословаччини, Чехія підписала її ще в 1972 році, однак ратифікація відбулася лише 15 лютого 1991 року. Вже наступного року історичні центри Праги, Чеського Крумлова та Тельча стали складовою Світової спадщини. З 1 січня 1993 року Чехословаччина припинила своє існування, розділившись на Чехію та Словаччину, і вже 26 березня наступного року нова незалежна країна повторно ратифікувала конвенцію. У подальшому чеський список розширювався у 1994 (костел Святого Яна Непомуцького у Ждярі-над-Сазавою), 1995 (історичний центр Кутної Гори), 1996 (ледницько-вальтицький культурний ареал), 1998 (палац зі садами в Кромержижі та історичне село Голашовиці), 1999 (літомишльський замок), 2000 (колона Святої Трійці в Оломоуці), 2001 (вілла Тугендгат в Брно), 2003 (єврейський квартал та церква Святого Прокопа в Тршебичі), 2019 (гірничий регіон Рудні Гори та кінна ферма в Кладрубах-над-Лабем), 2021 (трикутник міст-курортів в Карловарському краї та Їзерскогорський буковий ліс неподалік Ліберця) та 2023 (Жатець та хмелярських регіон довкола нього) роках.

Розміри чи наповненість деяких об'єктів з часом мінялися: до історичного центру Праги у 2012 році долучили парк в Пругоницях, а у 2018 році модифікували межі охоронної зони в Тршебичі. Низка об'єктів є транснаціональними: Рудні Гори знаходяться на території Німеччини та Чехії, а Карлові Вари, Франтішкові Лазні та Маріанські Лазні є складовою об'єкту «Знамениті бальнеологічні курорти Європи», куди також входять інші міста з Німеччини, Австрії, Франції, Бельгії, Італії та Великої Британії. Їзерскогорський буковий ліс увійшов до списку ЮНЕСКО під час розширення об'єкту «Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи», який вперше був внесений до цього списку ще 2007 року. Це єдиний природній об'єкт ЮНЕСКО на території Чехії.

Не всі культурні чи природні об'єкти можуть стати частиною Світової спадщини, а тільки ті, які відповідають хоча би одному критерію ЮНЕСКО. За критеріями чеські об'єкти розподіляють наступним чином (один і той же об'єкт може відповідати одразу декільком критеріям):

i ii iii iv v vi vii viii ix x
3 10 4 14 2 1 — — 1 —

Список об'єктів Редагувати

Легенда Редагувати

У таблиці нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кольорами у списку позначено:

   Об'єкт культурного типу
   Об'єкт природного типу

Список Редагувати

№ Об'єкт № WHC Розташування Час внесення Інформація Критерії
1

Історичний центр Праги[cs]
(чеськ. Historické centrum Prahy)

616 Прага 1992,
2012
(розширення) 		Історичний центр Праги займає приблизно 866 га і сформований територією Градчан, Старого Міста, Нового Міста, Малої Страни, Вишеграду те деяких інших історичних місцевостей. Серед великої кількості пам'яток особливої уваги заслуговують Празький замок, Карлів міст, собор Святого Віта, Староміська площа, Тинський храм. У 2012 році до об'єкту долучили парк в Пругоницях. Архітектура Праги ілюструю усі тенденції у містобудуванні від Середньовіччя і до сьогодні, вона послужила зразком для розвитку інших міст центральної та східної Європи. З культурної точки зору, Прага історично важливий політичний, освітній та релігійний центр з впливом на весь континент. ii, iv, vi
2

Історичний центр Чеського Крумлова
(чеськ. Historické centrum Českého Krumlova)

617 Чеський Крумлов 1992 Чеський Крумлов, перші згадки про якого датуються 1253 роком, є прикладом розвитку маленького середньовічного містечка протягом всієї історії, його вигляд практично без змін дійшов до сьогодення. Архітектура міста гармонійно поєднує притаманні Середньовіччю риси з елементами типовими для Ренесансу чи доби бароко. Особливої естетичної краси Чеському Крумлову надає меандр Влтави. Домінантою міста є замок, який є другим найбільшим в Чехії опісля празького. iv
3

Історичний центр Тельча
(чеськ. Historické centrum Telče)

621 Тельч 1992 Місто побудоване посеред лісистої та болотистої місцевості з метою взяття під контроль навколишніх територій. Такі поселення типові для середньовічної центральної Європи, однак Тельч є одним з найкраще збережених. Архітектура міста набула сучасної подоби завдяки перебудові у XVI ст під віянням Відродження, будівлі ринкової площі дійшли незміненими до нашого часу та славляться багатством та розмаїттям фасадів. Домінантою, що формує історичний центр, є палац, який поєднує у собі елементи готики та Ренесансу. i, iv
4

Паломницький костел Св. Яна Непомуцького на Зеленій Горі
(чеськ. Poutní kostel svatého Jana Nepomuckého na Zelené hoře)

690 Ждяр-над-Сазавою 1994 Збудований в 1719—1726 роках, костел є одним з найвизначніших робіт Яна Блажея Сантіні-Айхела. Храм побудований у стилі «готичного бароко», і таким чином наочно демонструє перехід від готики до бароко в архітектурі, поєднуючи елементи ріних епох та віянь. Костел має форму п'ятикутної зірки — символа Яна Непомуцького, на честь якого храм побудований. iv
5

Історичний центр Кутної Гори з церквою Святої Варвари та костелом Внебовзяття Діви Марії в Седлицях
(чеськ. Historické centrum Kutné Hory s kostelem svaté Barbory a chrámem Nanebevzetí Panny Marie v Sedlci)

732 Кутна Гора 1995 Заснована поблизу покладів срібла, Кутна Гора швидко стала королівським містом. Аби підкреслити її статус та багатство, була побудована велика кількість об'єктів (Італійський двір, костел Святого Якуба, Кам'яний дім тощо), які формують єдине ядро. Дійшовши незмінними до нашого часу, вони служать наочним прикладом розвитку середньовічного міста крізь час. Готичний храм Святої Варвари та церква в Седлицях повпливали на розвиток архітектури у всій центральній Європі. ii, iv
6

Культурний ландшафт Ледниці-Вальтиці
(чеськ. Lednicko-valtický areál)

763 Ледниці і Вальтиці,
неподалік Бржецлава 		1996 Територія об'єкту сформована довкола двох палаців: одного в Ледницях, іншого у Вальтицях. Рід Ліхтенштайнів, якому належили ці землі, протягом XVII—XX ст. сформував унікальний ареал, де гармонійно поєднуються різні стилі: бароко, маньєризм, класицизм, неоготика. Англійський парк, висаджений навкруги, містить низку інших архітектурних об'єктів високої цінності (храм Аполлона, Бельдевер, менші палаци). Як величний приклад рукотворного ландшафту, що мав вплив на подібні об'єкти у всьому дунайському регіоні, та за вдале поєднання різних стилів, яке підкреслює людську креативність, ледницько-вальтицький ареал був внесений до списку ЮНЕСКО. i, ii, iv
7

Сади і палац у Кромержижі
(чеськ. Zámek s přilehlými zahradami v Kroměříži)

860 Кромержиж 1998 Комплекс складається із палацу архієпископа, виконаного у стилі бароко та двох садів: саду при палаці (чеськ. Podzámecká zahrada) та квіткового саду (чеськ. Květná zahrada). Перший сад був висаджений відповідно до тих же канонів бароко, але в XIX ст змінений у відповідності до віянь романтизму. Квітковий сад є рідкісним прикладом практично незміненого барокового парку. Обидва об'єкти в подальшому повпливали на планування парків у всій центральній Європі. ii, iv
8

Історичне село Голашовиці
(чеськ. Vesnická památková rezervace v Holašovicích)

861 Голашовиці, поблизу Чеських Будейовіц 1998 Голашовиці є рідкісним прикладом ідеально збереженого центральноєвропейського селища. Збережені будівлі побудовані в XVIII—XIX ст. та виконані у своєрідному стилі «південнобогемського народного бароко», стилю який поєднує класичні для бароко елементи з місцевими сільськими традиціями. ii, iv
9

Літомишльський замок
(чеськ. Zámek v Litomyšli)

901 Літомишль 1999 Побудований у 1568—1558 роках, Літомишльський замок є чудово збереженим прикладом ренесансного палацк з аркадами, типу будівель, який виник в Італії, але найбільшого розвитку зазнав саме на території Чехії. Практично незміненим залишився і екстер'єр, виконаний технікою сграфіто. Окрім самого замку культурну цінність мають і будівлі навколо нього, які наочно демонструють, як розвивалась резиденція знаті в центральній Європі крізь час під віянням різних епох та стилів. ii, iv
10

Колона Пресвятої Трійці в Оломоуці
(чеськ. Sloup Nejsvětější Trojice v Olomouci)

859 Оломоуць 2000 Подібні колони типові для центральної Європи, однак оломоуцька колона є одним з найбільш досконалих прикладів як так званого «оломоуцького бароко», регіональної гілки течії в Чехії, так і бароко у всій центральній Європі загалом. Будова тривала з 1716 по 1754 роки, а зразком служила колона на площі Санта-Марія-Маджоре в Римі. i, iv
11

Вілла Тугендгат в Брні
(чеськ. Vila Tugendhat v Brně)

1052 Брно 2001 Творіння Людвіга Міса ван дер Рое, вілла була побудована для родини Тугендгатів в 1929—1930 роках. Під час її створення архітектор використав інноваційні просторові та естетичні прийоми у відповідності з ідеями модернізму. Вілла продемонструвала, як нова течія та нові матеріали можуть відповісти на нові потреби у створені житла, а також допомогла утвердитись модернізму у всьому світі. ii, iv
12

Єврейський квартал[cs] і базиліка Святого Прокопа[cs] у Тршебичі
(чеськ. Židovská čtvrť a bazilika svatého Prokopa v Třebíči)

1078 Тршебич 2003,
2018
(розширення) 		Єврейський квартал та єврейське кладовище Тршебича наочно демонструють типовий для цієї общини устрій у центральній Європі. Загалом збереглися біля 120 житлових будинків, а також синагоги, равінат, школа тощо. Разом з базилікою Святого Прокопа, побудованою в XIII ст., вони наочно демонструють співіснування юдейської та християнської культури у Європі протягом століть. ii, iii
13

Гірний регіон Рудні Гори[cs]
(чеськ. Hornický region Erzgebirge/Krušnohoří)

1478 Устецький та Карловарський краї 2019 Транскордонний об'єкт (Чехія та Німеччина). Гірнича справа у цьому регіоні розпочалася з видобування срібла, а в XX ст. була на піку завдяки видобуванню урану. Загалом вона має понад 800 років, протягом яких задля ефективнішого видобування руд застосовувалися інноваційні технічні рішення, які в подальшому впливали на галузь у цілому світі. Перший дослідницький інститут, який вивчав питання гірництва, також виник на цих землях. Окрім історії самої галузі, на прикладі Рудних Гір можна простежити її вплив на побудову міст. Загалом у регіоні розташовані 22 об'єкти ЮНЕСКО, 5 з них в Чехії: Крупка, Яхимов, Червона вежа смерті[cs] у Викманові, гірничий регіон Гай—Коваржска—Мєднік[cs] та гірничий регіон Абертами—Горні Блатна—Божі Дар[cs]. ii. iii. iv
14

Національна кінний завод в Кладрубах-над-Лабем[cs]
(чеськ. Národní hřebčín Kladruby nad Labem)

1589 Кладруби-над-Лабем поблизу Пршелоуча 2019 Кінна ферма була заснована ще в 1579 році і до сьогодні виконує свою функцію по розведенню білих кладруберів[cs]— унікальної барокової запряжної породи. Виведення та тренування таких тварин потребувало створення спеціальних умов, а тому весь комплекс ферми являє собою видатний приклад впливу людини на навколишню природу: тут створені пасовища, парки, побудовані згідно з французькими та англійськими традиціями, штучні водойми та канали, створені стежки для їзди. Тривало ферма забезпечувала роботою місцевих жителів. iv, v
15

Знамениті бальнеологічні курорти Європи
(чеськ. Slavná lázeňská města Evropy)

1613 Карловарський край 2021 До цього міжнародного об'єкту входять 11 міст: Баден (Австрія), Спа (Бельгія), Віші (Франція), Бад Емс, Баден-Баден, Бад Кіссінген (Німеччина), Монтекатіні-Терме (Італія) та Бат (Велика Британія). У Чехії знаходяться три міста: Карлові Вари, Маріанські Лазні та Франтішкові Лазні. Перелічені міста є прикладами розвитку курортної культури з XVIII ст аж по 30-ті роки XX ст. на континенті та її впливу на урбаністику, а саме проектування бюветів, колонад, а також великої кількості об'єктів для проведення вільного часу (театри, казино, парки). Курорти Європи посприяли міжнародному обміну в сфері науки та охорони здоров'я. ii, iii
16

Первісні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи
(чеськ. Původní bukové lesy Karpat a dalších oblastí Evropy)

1133 поблизу Ліберця 2007
(вперше),
2017
(розширення),
2021
(розширення, Чехія) 		Сюди входять 94 об'єкти у 18 країнах, у тому числі і в Україні, які представлені відносно недоторканими буковими лісами. Ті демонструють широкий спектр комплексних екологічних моделей і процесів за різних екологічних умов. Чеський об'єкт, Їзерскогорський буковий ліс[cs], доповнив список у 2021 році. ix
17

Жатець і край жатецького хмелю
(чеськ. Žatec a krajina žateckého chmele)

1558 Жатець 2023 До об'єкту входить як саме місто, так і деякі навколишні території (хмільні поля поблизу, селище Трновани та замок Стекнік), які формують жатецький хмелярський регіон, чий клімат є надзвичайно сприятливим для вирощування хмелю. Через це регіон надзвичайно багатий на технічні об'єкти, які забезпечують збирання, зберегіння та обробку хмелю, а з культурної точки зору дозволяють простежити розвиток цієї галузі протягом історії. iii, iv, v

Розташування об'єктів Редагувати

Об'єкти Світової спадщини на мапі Чехії


Попередній список Редагувати

Кандидати Редагувати

№ Об'єкт № WHC Розташування Час внесення Інформація Критерії
1

Будинки епохи Відродження в Славоницях
(чеськ. Renesanční domy ve Slavonicích)

1507 Славониці 2001 Під час Відродження і до середини XVIII ст. Славониці були важливою торговою точкою на шляху між Прагою та Віднем. Опісля цей статус був втрачений і в місті не відбувалися жодні грандіозні перебудови, що і дозволило зберегти до сьогодення у майже незміненому стані пізньоготичні та ренесансні будинки, до того ж мова не йде про поодинокі об'єкти, а про повністю збережені площі та вулиці. i, ii, iv
2

Паперова фабрика у Великих Лосінах[cs]
(чеськ. Ruční papírna ve Velkých Losinách)

1508 Велке Лосіни 2001 Паперова фабрика ручного виготовлення паперу була побудована десь у проміжку між 1591—1596 роками. Вона складається з восьми поєднаних між собою будівель, у тому числі водного млину та виконує роль єдиного на території Чехії музею, пов'язаного з ручним виробленням паперу. Фабрика досі функціонує як виробництво, що робить її найстарішою діючою такою папірнею у цілій Європі та дозволяє вивчати історію цієї галузі. ii, iv
3

Тршебоньська рибницька спадщина[cs]
(чеськ. Třeboňské rybníkářské dědictví)

1509 біля Тршебоня 2001 Об'єкт складається зі системи ставків для вирощування риби, каналів, що сполучають їх та історичного центра Тршебоня. Історія рибництва на цих землях триває з середини XIV ст., на початку XVI ст. викопані ставки Розмберк та Свєт, канали Золотий та Нова Рєка, які свого часу були вершиною інженерної думки. Завдяки довгій історії та функціонуванню до сьогодні, ставки біля Тршебоня дозволяють простежити історію та розвиток рибництва від Середньовіччя і тому вони номіновані на потрапляння до списку ЮНЕСКО. i, ii, iii, iv, v
4

Скельні міста Чеського раю
(чеськ. Skalní města v Českém ráji)

1511 Ліберецький, Середньочеський, Краловоградецький краї 2001 Скельні міста є групою розкиданих по всій території парку «Чеський рай» скель, які виникли унаслідок ерозії крейдяних пісковиків протягом мільйонів років. Уся площа парку складає біля 200 км2, скельних міст — 17.6 км2. До цієї групи входять Грубоскалське скельне місто[cs], Аполена[cs], Пршигразські скелі[cs], Сухі скелі[cs] та низку інших. не вказано
5

Пам'ятки Великої Моравії: Слов'янське городище в Микулчицях[cs] та церква Святої Маргарити в Копчанах
(чеськ. Památky Velké Moravy: Slovanské hradiště v Mikulčicích a kostel sv. Margity Antiochijské v Kopčanech)

1559 Микулчиці, поблизу Годоніну, Південноморавський край 2001 Ці пам'ятки збереглися з часів Великої Моравії, першої західнослов'янської держави, що мала великий вплив на політичне життя усієї Європи та вкорінення християнства на території центральної Європи, а отже є прямими доказами її існування. У Чехії розташоване слов'янське городище, яке виникло у IX ст. на місці старіших поселень. На піку розвитку воно займало до 50 га, було оточено захисними стінами, містило декілька церков та князівський палац. Церква Святої Маргарити розташована в Словачиині. iii, v
6

Індустріальний комплекс в Остраві
(чеськ. Industriální soubory v Ostravě)

1560 Острава 2001 У заяві йде мова про унікальність індустріального гірничого комплексу в Остраві, адже він не тільки демонструє технологічних розвиток цієї галузі від XIX ст, чи унікальну індустріальну архітектуру а також являє собою сукупність розташованих в одній місцевості об'єктів (шахти, коксові заводи, доменні печі), що забезпечують повний цикл вироблення заліза на основі горіння антрациту. Запропоновано включити до ЮНЕСКО 4 об'єкти: Шахта «Анселм»[cs], Шахта «Міхал»[cs], Шахта «Глубина»[cs] та Вентиляційна шахта у Врбицях[cs]. i, iv, v
7

Фортеця Терезин
(чеськ. Pevnost Terezín)

1561 Терезин, біля Літомержиць 2001 Прохачі вважають, що Терезин є кульмінацією у побудові бастіонних споруд у Європі, по суті мова йде про один з останніх об'єктів такого типу. Однойменне місто поруч спроектовано однотипно, з перевагою одно- чи двоповерхових будівель. Протягом Другої світової війни у місті було сформовано єврейське гетто, а у малій фортеці ув'язнювали учасників опору нацистам. i, ii, iv
8

Курортне місто Лугачовиці[cs]
(чеськ. Lázně Luhačovice)

1562 Лугачовиці 2001 На думку аплікантів, Лугацовиці є унікальним сплавом курортної урбаністики першої третини XX ст. та локальних мотивів. Низка тогочасних будівель спроектовані Душанем Юрковичем, який поєднував популярний тоді модерн з карпатськими традиціями, інші архітектори у 20-ті роки творили під впливом функціоналізму. Ще однією причиною для включення називають давні традиції лікування мінеральними водами (приблизно від середини XVIII ст.), які уможливлюють розуміння розвитку бальнеології загалом. i, ii, iii, iv
9

Кам'яні скульптури «Вифлеєм» у Новому лісі поблизу Кукса[cs]
(чеськ. Betlém v Novém lese u Kuksu)

1563 Кукс, неподалік Двура-Краловего-над-Лабем 2001 На думку номінантів, скульптури створені Матіашем Бернардом Брауном на початку XVIII ст. є унікальним пленерним творінням, апофеозом високого бароко в цілій центральній Європі. Розташована неподалік ще однієї визначної пам'ятки — замку Кукс, до чиїх садів перенесено частину скульптур. i, ii, iv
10

Карлштейн
(чеськ. Karlštejn)

1564 Карлштейн, неподалік Бероуна 2001 Замок являє собою унікальний трьохрівневий архітектурний ансамбль, низка об'єктів якого становлять велику художню цінність, як-от церква Діви Марії та каплиця Святої Катерини. Їхнє оздоблення інтер'єру є одним з найкращих збережених творінь придворних празьких митців. З культуної точки зору, замок служив резиденцією Карла IV, місцем зберігання королівських клейнод та задумувався для укріплення Богемії як центру Священної Римскої імперії. i, ii, iv
11

Розширення об'єкту «Історичний центр Праги» визначними пам'ятниками в його околицях (Мюллерова вілла, Бржевновський монастир, літній палац Гвєзда)
(чеськ. Rozšíření světové památky Historické jádro Prahy o další významné stavby v okolí (Müllerova vila, Břevnov klášter, letohrádek Hvězda)

1565 Прага 2001 Запропоновано долучити до об'єкту «Історичний центр Праги» наступні будівлі:
  • Вілла Мюллера (побудована 1928—1930) — модерністське творіння Адольфа Лооса, у якому він використав новий підхід в плануванні житлового простору, так званий «Raumplan». У відповідності до нього, дім не мав поверхів, а єдиний простір, у якому різна висота кімнат створювала декілька рівнів;
  • Бржевновський монастир, який веде свою історію з 992—993 років та протягом історії увібрав у себе елементи усіх історичних стилів (від романського стилю аж по бароко)
  • Літній палац Гвєзда — маньєристський палац у формі шестикутної зірки (чеськ. hvězda — зірка), який спроектований аматором, Фердинандом II.
 i, ii, iv
12

Єштедська телевежа з готелем на горі Єштед
(чеськ. Horský hotel a vysílač na Ještědu)

5152 біля Ліберця 2007 Апліканти вважають, що побудова Єштедської телевежі з готелем вимагала унікальних для свого часу технологічних рішень, наприклад, створення та уміщення 800 кг маятника, який нівелював хитання під дією вітрів, чи вироблення спеціальних склотекстолітних панелей, що приховували антени, але не погіршували їхньої передачі. У глобальному масштабі унікальним є поєднання гірського готелю та телевежі (такої комбінації більше ніде не існує). Стиль побудови дуже нагадує гай-тек і, на думку аплікантів, був однією з його передтечій. i, ii, iv
13

Станція очистки стічних вод в Празі-Бубенеч[cs]
(чеськ. Čistírna odpadních vod v Praze – Bubenči)

6485 Прага (Бубенеч) 2020 Станція побудована в 1901—1906 роках, а запущена в роботу 1907 року, до 1967 року виконувала свою функцію. Її запропоновано внести до списку ЮНЕСКО тому, що вона демонструє розвиток інженерної думки у проектуванні каналізацій та очистці води від нечистот та є єдиною збереженою будівлею такого типу в Європі. ii, iv

Розташування кандидатів Редагувати

Об'єкти Світової спадщини на мапі Чехії:
— Об'єкти «Чеського раю» (загалом запропоновано ввести 11 об'єктів)
— Індустріальні об'єкти в Остраві: 1 — шахта «Анселм»; 2 — шахта «Міхал»; 3 — шахта «Глубина», 4 — шахта у Врбицях
— Розширення історичного центру Праги: 1 — вілла Мюллера, 2 — Бржевновський монастир, 3 — літній палац Гвєзда

Колишні кандидати Редагувати

Два об'єкти у минулому були у списку кандидатів на внесення до світової спадщини, однак з різних причин у подальшому їх зняли. Історичний центр Оломоуця не ввійшов до спадщини ЮНЕСКО — замість нього схвалили колону Пресвятої Трійці.

Об'єкт № WHC Розташування Час розгляду Інформація
Монастирська церква Вознесення Діви Марії, святого Вольфанга та святого Бенедикта в Кладрубах[cs] 691 Кладруби 1993—1994 Об'єкт не внесли до світової спадщини рішенням виконавчого комітету 1994 року. Надалі тривали дискусії щодо повторної спроби номінації костелу, однак 2020 року тодішній міністр культури Чехії Лубомир Заоралка виключив будь-які активність на цьому поприщі у майбутньому.
Роботи Йоже Плечника — людиноорієнтований урбанізм[en] — Прага 2015—2018 Первинно міжнародний об'єкт: переважна кількість складових була розташована в Любляні, але Церква Святого Серця Діви Марії[cs] — в Празі на Виноградах. Після рекомендацій експертів у 2018 році, Словенія вирішила подати виключно національну заявку (та була схвалена 2021 року)

Розташування колишніх кандидатів Редагувати

Об'єкти Світової спадщини на мапі Чехії

Примітки Редагувати

  1. Miloš Duraj, Marian Marschalko, Dominik Niemiec, Isik Yilmaz (1 січня 2016). . Procedia Engineering (англ.) 161. с. 2265–2270. ISSN 1877-7058. doi:10.1016/j.proeng.2016.08.826. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  2. . Zákony pro lidi (чеська). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  3. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021. 
  4. . www.unesco-czech.cz (чеська). České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 6 серпня 2021. 
  5. (англ.). UNESCO World Heritage. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  6. (чеська). Encyklopedie Českého Krumlova. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 8 серпня 2021. 
  7. . www.unesco-czech.cz (чеська). České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 8 серпня 2021. 
  8. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  9. . www.unesco-czech.cz (чеська). České Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 8 серпня 2021. 
  10. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  11. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 7 серпня 2021. 
  12. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  13. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česco Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 7 серпня 2021. 
  14. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  15. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 7 серпня 2021. 
  16. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  17. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 7 серпня 2021. 
  18. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  19. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česco Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2021. 
  20. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  21. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021. 
  22. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 13 серпня 2021. 
  23. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021. 
  24. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  25. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021. 
  26. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  27. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021. 
  28. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  29. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  30. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  31. . www.unesco-czech.cz (чеська). Česko Dědictví UNESCO. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021. 
  32. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  33. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  34. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 4 вересня 2021. 
  35. . www.npu.cz (чеська). Národní památkový ústav. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 серпня 2021. 
  36. . www.zatec-and-the-landscape-of-saaz-hops.com (чеська). Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. 
  37. Centre, UNESCO World Heritage. Žatec and the Landscape of Saaz Hops. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 8 жовтня 2023. 
  38. Strnadová, Miroslava (8 жовтня 2023). Žatec je v UNESCO, zápis je však výzva. Lze udržet turisty déle než den?. iDNES.cz (чес.). Процитовано 8 жовтня 2023. 
  39. . www.slavonice-mesto.cz (чеська). Сайт міста Славониці. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021. 
  40. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  41. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  42. . pamatkovykatalog.cz (чеська). Národní památkový ústav. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 вересня 2021. 
  43. (чеська). Офіційний сайт паперової фабрики в Великих Лосінах. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  44. . třeboňsko.cz (чеська). Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2021. 
  45. (чеська). Země světa. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 12 серпня 2021. 
  46. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  47. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  48. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  49. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  50. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 28 серпня 2021. 
  51. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 версня 2021. 
  52. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. 
  53. . www.hospital-kuks.cz (чеська). Národní památkový ústav. Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. 
  54. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021. 
  55. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  56. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  57. (чеська). Archiweb. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 вересня 2021. 
  58. (чеська). Praha: České vysoké učení technické v Praze. 2010. с. 32—35. ISBN 978-80-01-04475-9. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 12 вересня 2021. 
  59. . iDNES.cz (чеська). 16 березня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 11 серпня 2021. 
  60. . UNESCO World Heritage (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
  61. World Heritage in Czechia | For UNESCO World Heritage Travellers. www.worldheritagesite.org. Процитовано 11 жовтня 2023. 
  62. Centre, UNESCO World Heritage. 18 COM XI - Decision. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023. 
  63. Kohout, Jiří (11 березня 2014). Stane se klášter v Kladrubech světovým dědictvím?. Deník.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023. 
  64. Kohout, Jiří (20 жовтня 2018). Chtějí pro klášter světové dědictví. Tachovský deník (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023. 
  65. portadesign.cz. Kladrubský klášter na seznamu UNESCO nebude. Mohl by ale usilovat o "Označení Evropské dědictví". www.klaster-kladruby.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023. 
  66. Řezníčková, ČTK, Alena (6 січня 2018). Unikátní pražský kostel na seznamu UNESCO nebude, nový oltář dostane. iDNES.cz (чес.). Процитовано 11 жовтня 2023. 
  67. The works of Jože Plečnik in Ljubljana – Human Centred Urban Design. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 11 жовтня 2023. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії


Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stanom na 2023 rik na teritoriyi Chehiyi rozmisheno 17 ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO sho skladaye 1 41 vid usiyeyi kilkosti 1199 takih ob yektiv u sviti Golovnoyu peredumovoyu dlya vnesennya ob yektu do spisku ye ratifikaciya krayinoyu Konvenciyi YuNESKO pro ohoronu vsesvitnoyi kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini Buduchi chastinoyu Chehoslovachchini Chehiya pidpisala yiyi she v 1972 roci 1 odnak ratifikaciya vidbulasya lishe 15 lyutogo 1991 roku 2 Vzhe nastupnogo roku istorichni centri Pragi Cheskogo Krumlova ta Telcha stali skladovoyu Svitovoyi spadshini Z 1 sichnya 1993 roku Chehoslovachchina pripinila svoye isnuvannya rozdilivshis na Chehiyu ta Slovachchinu i vzhe 26 bereznya nastupnogo roku nova nezalezhna krayina povtorno ratifikuvala konvenciyu 3 U podalshomu cheskij spisok rozshiryuvavsya u 1994 kostel Svyatogo Yana Nepomuckogo u Zhdyari nad Sazavoyu 1995 istorichnij centr Kutnoyi Gori 1996 lednicko valtickij kulturnij areal 1998 palac zi sadami v Kromerzhizhi ta istorichne selo Golashovici 1999 litomishlskij zamok 2000 kolona Svyatoyi Trijci v Olomouci 2001 villa Tugendgat v Brno 2003 yevrejskij kvartal ta cerkva Svyatogo Prokopa v Trshebichi 2019 girnichij region Rudni Gori ta kinna ferma v Kladrubah nad Labem 2021 trikutnik mist kurortiv v Karlovarskomu krayi ta Yizerskogorskij bukovij lis nepodalik Libercya ta 2023 Zhatec ta hmelyarskih region dovkola nogo rokah Rozmiri chi napovnenist deyakih ob yektiv z chasom minyalisya do istorichnogo centru Pragi u 2012 roci doluchili park v Prugonicyah a u 2018 roci modifikuvali mezhi ohoronnoyi zoni v Trshebichi Nizka ob yektiv ye transnacionalnimi Rudni Gori znahodyatsya na teritoriyi Nimechchini ta Chehiyi a Karlovi Vari Frantishkovi Lazni ta Marianski Lazni ye skladovoyu ob yektu Znameniti balneologichni kurorti Yevropi kudi takozh vhodyat inshi mista z Nimechchini Avstriyi Franciyi Belgiyi Italiyi ta Velikoyi Britaniyi Yizerskogorskij bukovij lis uvijshov do spisku YuNESKO pid chas rozshirennya ob yektu Pervisni bukovi lisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi yakij vpershe buv vnesenij do cogo spisku she 2007 roku Ce yedinij prirodnij ob yekt YuNESKO na teritoriyi Chehiyi Ne vsi kulturni chi prirodni ob yekti mozhut stati chastinoyu Svitovoyi spadshini a tilki ti yaki vidpovidayut hocha bi odnomu kriteriyu YuNESKO Za kriteriyami cheski ob yekti rozpodilyayut nastupnim chinom odin i toj zhe ob yekt mozhe vidpovidati odrazu dekilkom kriteriyam i ii iii iv v vi vii viii ix x3 10 4 14 2 1 1 Zmist 1 Spisok ob yektiv 1 1 Legenda 1 2 Spisok 1 3 Roztashuvannya ob yektiv 2 Poperednij spisok 2 1 Kandidati 2 2 Roztashuvannya kandidativ 3 Kolishni kandidati 3 1 Roztashuvannya kolishnih kandidativ 4 Primitki 5 PosilannyaSpisok ob yektiv RedaguvatiLegenda Redaguvati U tablici nizhche ob yekti roztashovani u hronologichnomu poryadku yih dodavannya do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Kolorami u spisku poznacheno Ob yekt kulturnogo tipu Ob yekt prirodnogo tipu Spisok Redaguvati Ob yekt WHC Roztashuvannya Chas vnesennya Informaciya Kriteriyi1 nbsp Istorichnij centr Pragi cs chesk Historicke centrum Prahy 616 Praga 1992 2012 rozshirennya Istorichnij centr Pragi zajmaye priblizno 866 ga i sformovanij teritoriyeyu Gradchan Starogo Mista Novogo Mista Maloyi Strani Vishegradu te deyakih inshih istorichnih miscevostej Sered velikoyi kilkosti pam yatok osoblivoyi uvagi zaslugovuyut Prazkij zamok Karliv mist sobor Svyatogo Vita Staromiska plosha Tinskij hram U 2012 roci do ob yektu doluchili park v Prugonicyah Arhitektura Pragi ilyustruyu usi tendenciyi u mistobuduvanni vid Serednovichchya i do sogodni vona posluzhila zrazkom dlya rozvitku inshih mist centralnoyi ta shidnoyi Yevropi Z kulturnoyi tochki zoru Praga istorichno vazhlivij politichnij osvitnij ta religijnij centr z vplivom na ves kontinent 4 5 ii iv vi2 nbsp Istorichnij centr Cheskogo Krumlova chesk Historicke centrum Ceskeho Krumlova 617 Cheskij Krumlov 1992 Cheskij Krumlov pershi zgadki pro yakogo datuyutsya 1253 rokom ye prikladom rozvitku malenkogo serednovichnogo mistechka protyagom vsiyeyi istoriyi jogo viglyad praktichno bez zmin dijshov do sogodennya Arhitektura mista garmonijno poyednuye pritamanni Serednovichchyu risi z elementami tipovimi dlya Renesansu chi dobi baroko Osoblivoyi estetichnoyi krasi Cheskomu Krumlovu nadaye meandr Vltavi Dominantoyu mista ye zamok yakij ye drugim najbilshim v Chehiyi opislya prazkogo 6 7 8 iv3 nbsp Istorichnij centr Telcha chesk Historicke centrum Telce 621 Telch 1992 Misto pobudovane posered lisistoyi ta bolotistoyi miscevosti z metoyu vzyattya pid kontrol navkolishnih teritorij Taki poselennya tipovi dlya serednovichnoyi centralnoyi Yevropi odnak Telch ye odnim z najkrashe zberezhenih Arhitektura mista nabula suchasnoyi podobi zavdyaki perebudovi u XVI st pid viyannyam Vidrodzhennya budivli rinkovoyi ploshi dijshli nezminenimi do nashogo chasu ta slavlyatsya bagatstvom ta rozmayittyam fasadiv Dominantoyu sho formuye istorichnij centr ye palac yakij poyednuye u sobi elementi gotiki ta Renesansu 9 10 i iv4 nbsp Palomnickij kostel Sv Yana Nepomuckogo na Zelenij Gori chesk Poutni kostel svateho Jana Nepomuckeho na Zelene hore 690 Zhdyar nad Sazavoyu 1994 Zbudovanij v 1719 1726 rokah kostel ye odnim z najviznachnishih robit Yana Blazheya Santini Ajhela Hram pobudovanij u stili gotichnogo baroko i takim chinom naochno demonstruye perehid vid gotiki do baroko v arhitekturi poyednuyuchi elementi rinih epoh ta viyan Kostel maye formu p yatikutnoyi zirki simvola Yana Nepomuckogo na chest yakogo hram pobudovanij 11 12 iv5 nbsp Istorichnij centr Kutnoyi Gori z cerkvoyu Svyatoyi Varvari ta kostelom Vnebovzyattya Divi Mariyi v Sedlicyah chesk Historicke centrum Kutne Hory s kostelem svate Barbory a chramem Nanebevzeti Panny Marie v Sedlci 732 Kutna Gora 1995 Zasnovana poblizu pokladiv sribla Kutna Gora shvidko stala korolivskim mistom Abi pidkresliti yiyi status ta bagatstvo bula pobudovana velika kilkist ob yektiv Italijskij dvir kostel Svyatogo Yakuba Kam yanij dim tosho yaki formuyut yedine yadro Dijshovshi nezminnimi do nashogo chasu voni sluzhat naochnim prikladom rozvitku serednovichnogo mista kriz chas Gotichnij hram Svyatoyi Varvari ta cerkva v Sedlicyah povplivali na rozvitok arhitekturi u vsij centralnij Yevropi 13 14 ii iv6 nbsp Kulturnij landshaft Lednici Valtici chesk Lednicko valticky areal 763 Lednici i Valtici nepodalik Brzheclava 1996 Teritoriya ob yektu sformovana dovkola dvoh palaciv odnogo v Lednicyah inshogo u Valticyah Rid Lihtenshtajniv yakomu nalezhili ci zemli protyagom XVII XX st sformuvav unikalnij areal de garmonijno poyednuyutsya rizni stili baroko manyerizm klasicizm neogotika Anglijskij park visadzhenij navkrugi mistit nizku inshih arhitekturnih ob yektiv visokoyi cinnosti hram Apollona Beldever menshi palaci Yak velichnij priklad rukotvornogo landshaftu sho mav vpliv na podibni ob yekti u vsomu dunajskomu regioni ta za vdale poyednannya riznih stiliv yake pidkreslyuye lyudsku kreativnist lednicko valtickij areal buv vnesenij do spisku YuNESKO 15 16 i ii iv7 nbsp Sadi i palac u Kromerzhizhi chesk Zamek s prilehlymi zahradami v Kromerizi 860 Kromerzhizh 1998 Kompleks skladayetsya iz palacu arhiyepiskopa vikonanogo u stili baroko ta dvoh sadiv sadu pri palaci chesk Podzamecka zahrada ta kvitkovogo sadu chesk Kvetna zahrada Pershij sad buv visadzhenij vidpovidno do tih zhe kanoniv baroko ale v XIX st zminenij u vidpovidnosti do viyan romantizmu Kvitkovij sad ye ridkisnim prikladom praktichno nezminenogo barokovogo parku Obidva ob yekti v podalshomu povplivali na planuvannya parkiv u vsij centralnij Yevropi 17 18 ii iv8 nbsp Istorichne selo Golashovici chesk Vesnicka pamatkova rezervace v Holasovicich 861 Golashovici poblizu Cheskih Budejovic 1998 Golashovici ye ridkisnim prikladom idealno zberezhenogo centralnoyevropejskogo selisha Zberezheni budivli pobudovani v XVIII XIX st ta vikonani u svoyeridnomu stili pivdennobogemskogo narodnogo baroko stilyu yakij poyednuye klasichni dlya baroko elementi z miscevimi silskimi tradiciyami 19 20 ii iv9 nbsp Litomishlskij zamok chesk Zamek v Litomysli 901 Litomishl 1999 Pobudovanij u 1568 1558 rokah Litomishlskij zamok ye chudovo zberezhenim prikladom renesansnogo palack z arkadami tipu budivel yakij vinik v Italiyi ale najbilshogo rozvitku zaznav same na teritoriyi Chehiyi Praktichno nezminenim zalishivsya i ekster yer vikonanij tehnikoyu sgrafito Okrim samogo zamku kulturnu cinnist mayut i budivli navkolo nogo yaki naochno demonstruyut yak rozvivalas rezidenciya znati v centralnij Yevropi kriz chas pid viyannyam riznih epoh ta stiliv 21 22 ii iv10 nbsp Kolona Presvyatoyi Trijci v Olomouci chesk Sloup Nejsvetejsi Trojice v Olomouci 859 Olomouc 2000 Podibni koloni tipovi dlya centralnoyi Yevropi odnak olomoucka kolona ye odnim z najbilsh doskonalih prikladiv yak tak zvanogo olomouckogo baroko regionalnoyi gilki techiyi v Chehiyi tak i baroko u vsij centralnij Yevropi zagalom Budova trivala z 1716 po 1754 roki a zrazkom sluzhila kolona na ploshi Santa Mariya Madzhore v Rimi 23 24 i iv11 nbsp Villa Tugendgat v Brni chesk Vila Tugendhat v Brne 1052 Brno 2001 Tvorinnya Lyudviga Misa van der Roe villa bula pobudovana dlya rodini Tugendgativ v 1929 1930 rokah Pid chas yiyi stvorennya arhitektor vikoristav innovacijni prostorovi ta estetichni prijomi u vidpovidnosti z ideyami modernizmu Villa prodemonstruvala yak nova techiya ta novi materiali mozhut vidpovisti na novi potrebi u stvoreni zhitla a takozh dopomogla utverditis modernizmu u vsomu sviti 25 26 ii iv12 nbsp Yevrejskij kvartal cs i bazilika Svyatogo Prokopa cs u Trshebichi chesk Zidovska ctvrt a bazilika svateho Prokopa v Trebici 1078 Trshebich 2003 2018 rozshirennya Yevrejskij kvartal ta yevrejske kladovishe Trshebicha naochno demonstruyut tipovij dlya ciyeyi obshini ustrij u centralnij Yevropi Zagalom zbereglisya bilya 120 zhitlovih budinkiv a takozh sinagogi ravinat shkola tosho Razom z bazilikoyu Svyatogo Prokopa pobudovanoyu v XIII st voni naochno demonstruyut spivisnuvannya yudejskoyi ta hristiyanskoyi kulturi u Yevropi protyagom stolit 27 28 ii iii13 nbsp Girnij region Rudni Gori cs chesk Hornicky region Erzgebirge Krusnohori 1478 Usteckij ta Karlovarskij krayi 2019 Transkordonnij ob yekt Chehiya ta Nimechchina Girnicha sprava u comu regioni rozpochalasya z vidobuvannya sribla a v XX st bula na piku zavdyaki vidobuvannyu uranu Zagalom vona maye ponad 800 rokiv protyagom yakih zadlya efektivnishogo vidobuvannya rud zastosovuvalisya innovacijni tehnichni rishennya yaki v podalshomu vplivali na galuz u cilomu sviti Pershij doslidnickij institut yakij vivchav pitannya girnictva takozh vinik na cih zemlyah Okrim istoriyi samoyi galuzi na prikladi Rudnih Gir mozhna prostezhiti yiyi vpliv na pobudovu mist Zagalom u regioni roztashovani 22 ob yekti YuNESKO 5 z nih v Chehiyi Krupka Yahimov Chervona vezha smerti cs u Vikmanovi girnichij region Gaj Kovarzhska Myednik cs ta girnichij region Abertami Gorni Blatna Bozhi Dar cs 29 30 ii iii iv14 nbsp Nacionalna kinnij zavod v Kladrubah nad Labem cs chesk Narodni hrebcin Kladruby nad Labem 1589 Kladrubi nad Labem poblizu Prsheloucha 2019 Kinna ferma bula zasnovana she v 1579 roci i do sogodni vikonuye svoyu funkciyu po rozvedennyu bilih kladruberiv cs unikalnoyi barokovoyi zapryazhnoyi porodi Vivedennya ta trenuvannya takih tvarin potrebuvalo stvorennya specialnih umov a tomu ves kompleks fermi yavlyaye soboyu vidatnij priklad vplivu lyudini na navkolishnyu prirodu tut stvoreni pasovisha parki pobudovani zgidno z francuzkimi ta anglijskimi tradiciyami shtuchni vodojmi ta kanali stvoreni stezhki dlya yizdi Trivalo ferma zabezpechuvala robotoyu miscevih zhiteliv 31 32 iv v15 nbsp Znameniti balneologichni kurorti Yevropi chesk Slavna lazenska mesta Evropy 1613 Karlovarskij kraj 2021 Do cogo mizhnarodnogo ob yektu vhodyat 11 mist Baden Avstriya Spa Belgiya Vishi Franciya Bad Ems Baden Baden Bad Kissingen Nimechchina Montekatini Terme Italiya ta Bat Velika Britaniya U Chehiyi znahodyatsya tri mista Karlovi Vari Marianski Lazni ta Frantishkovi Lazni Perelicheni mista ye prikladami rozvitku kurortnoyi kulturi z XVIII st azh po 30 ti roki XX st na kontinenti ta yiyi vplivu na urbanistiku a same proektuvannya byuvetiv kolonad a takozh velikoyi kilkosti ob yektiv dlya provedennya vilnogo chasu teatri kazino parki Kurorti Yevropi pospriyali mizhnarodnomu obminu v sferi nauki ta ohoroni zdorov ya 33 ii iii16 nbsp Pervisni bukovi lisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi chesk Puvodni bukove lesy Karpat a dalsich oblasti Evropy 1133 poblizu Libercya 2007 vpershe 2017 rozshirennya 2021 rozshirennya Chehiya Syudi vhodyat 94 ob yekti u 18 krayinah u tomu chisli i v Ukrayini yaki predstavleni vidnosno nedotorkanimi bukovimi lisami Ti demonstruyut shirokij spektr kompleksnih ekologichnih modelej i procesiv za riznih ekologichnih umov Cheskij ob yekt Yizerskogorskij bukovij lis cs dopovniv spisok u 2021 roci 34 ix17 nbsp Zhatec i kraj zhateckogo hmelyu chesk Zatec a krajina zateckeho chmele 1558 Zhatec 2023 Do ob yektu vhodit yak same misto tak i deyaki navkolishni teritoriyi hmilni polya poblizu selishe Trnovani ta zamok Steknik yaki formuyut zhateckij hmelyarskij region chij klimat ye nadzvichajno spriyatlivim dlya viroshuvannya hmelyu Cherez ce region nadzvichajno bagatij na tehnichni ob yekti yaki zabezpechuyut zbirannya zbereginnya ta obrobku hmelyu a z kulturnoyi tochki zoru dozvolyayut prostezhiti rozvitok ciyeyi galuzi protyagom istoriyi 35 36 37 38 iii iv vRoztashuvannya ob yektiv Redaguvati nbsp nbsp Istorichnij centr Pragi nbsp Park v Prugonicyah nbsp Istorichnij centr Cheskogo Krumlova nbsp Istorichnij centr Telcha nbsp Palomnicka cerkva Sv Yana Nepomuka nbsp Istorichnij centr Kutnoyi Gori nbsp Lednicko valtickij landshaft nbsp Sadi i palac v Kromerzhizhi nbsp Golashovici nbsp Zamok v Litomishli nbsp Kolona v Olomouci nbsp Villa Tugendgat nbsp Trshebich nbsp Yahimov nbsp Bozhi Dar nbsp Chervona Vezha nbsp Krupka nbsp Myednik nbsp Kinna ferma Kladrubi nbsp Karlovi Vari nbsp Frantishkovi Lazni nbsp Marianski Lazni nbsp Yizerskogorskij lis nbsp ZhatecOb yekti Svitovoyi spadshini na mapi ChehiyiPoperednij spisok RedaguvatiKandidati Redaguvati Ob yekt WHC Roztashuvannya Chas vnesennya Informaciya Kriteriyi1 nbsp Budinki epohi Vidrodzhennya v Slavonicyah chesk Renesancni domy ve Slavonicich 1507 Slavonici 2001 Pid chas Vidrodzhennya i do seredini XVIII st Slavonici buli vazhlivoyu torgovoyu tochkoyu na shlyahu mizh Pragoyu ta Vidnem Opislya cej status buv vtrachenij i v misti ne vidbuvalisya zhodni grandiozni perebudovi sho i dozvolilo zberegti do sogodennya u majzhe nezminenomu stani piznogotichni ta renesansni budinki do togo zh mova ne jde pro poodinoki ob yekti a pro povnistyu zberezheni ploshi ta vulici 39 40 i ii iv2 nbsp Paperova fabrika u Velikih Losinah cs chesk Rucni papirna ve Velkych Losinach 1508 Velke Losini 2001 Paperova fabrika ruchnogo vigotovlennya paperu bula pobudovana des u promizhku mizh 1591 1596 rokami Vona skladayetsya z vosmi poyednanih mizh soboyu budivel u tomu chisli vodnogo mlinu ta vikonuye rol yedinogo na teritoriyi Chehiyi muzeyu pov yazanogo z ruchnim viroblennyam paperu Fabrika dosi funkcionuye yak virobnictvo sho robit yiyi najstarishoyu diyuchoyu takoyu papirneyu u cilij Yevropi ta dozvolyaye vivchati istoriyu ciyeyi galuzi 41 42 43 ii iv3 nbsp Trshebonska ribnicka spadshina cs chesk Trebonske rybnikarske dedictvi 1509 bilya Trshebonya 2001 Ob yekt skladayetsya zi sistemi stavkiv dlya viroshuvannya ribi kanaliv sho spoluchayut yih ta istorichnogo centra Trshebonya Istoriya ribnictva na cih zemlyah trivaye z seredini XIV st na pochatku XVI st vikopani stavki Rozmberk ta Svyet kanali Zolotij ta Nova Ryeka yaki svogo chasu buli vershinoyu inzhenernoyi dumki Zavdyaki dovgij istoriyi ta funkcionuvannyu do sogodni stavki bilya Trshebonya dozvolyayut prostezhiti istoriyu ta rozvitok ribnictva vid Serednovichchya i tomu voni nominovani na potraplyannya do spisku YuNESKO 44 45 46 i ii iii iv v4 nbsp Skelni mista Cheskogo rayu chesk Skalni mesta v Ceskem raji 1511 Libereckij Serednocheskij Kralovogradeckij krayi 2001 Skelni mista ye grupoyu rozkidanih po vsij teritoriyi parku Cheskij raj skel yaki vinikli unaslidok eroziyi krejdyanih piskovikiv protyagom miljoniv rokiv Usya plosha parku skladaye bilya 200 km2 skelnih mist 17 6 km2 Do ciyeyi grupi vhodyat Gruboskalske skelne misto cs Apolena cs Prshigrazski skeli cs Suhi skeli cs ta nizku inshih 47 ne vkazano5 nbsp Pam yatki Velikoyi Moraviyi Slov yanske gorodishe v Mikulchicyah cs ta cerkva Svyatoyi Margariti v Kopchanah chesk Pamatky Velke Moravy Slovanske hradiste v Mikulcicich a kostel sv Margity Antiochijske v Kopcanech 1559 nbsp Mikulchici poblizu Godoninu Pivdennomoravskij kraj 2001 Ci pam yatki zbereglisya z chasiv Velikoyi Moraviyi pershoyi zahidnoslov yanskoyi derzhavi sho mala velikij vpliv na politichne zhittya usiyeyi Yevropi ta vkorinennya hristiyanstva na teritoriyi centralnoyi Yevropi a otzhe ye pryamimi dokazami yiyi isnuvannya U Chehiyi roztashovane slov yanske gorodishe yake viniklo u IX st na misci starishih poselen Na piku rozvitku vono zajmalo do 50 ga bulo otocheno zahisnimi stinami mistilo dekilka cerkov ta knyazivskij palac Cerkva Svyatoyi Margariti roztashovana v Slovachiini 48 iii v6 nbsp Industrialnij kompleks v Ostravi chesk Industrialni soubory v Ostrave 1560 Ostrava 2001 U zayavi jde mova pro unikalnist industrialnogo girnichogo kompleksu v Ostravi adzhe vin ne tilki demonstruye tehnologichnih rozvitok ciyeyi galuzi vid XIX st chi unikalnu industrialnu arhitekturu a takozh yavlyaye soboyu sukupnist roztashovanih v odnij miscevosti ob yektiv shahti koksovi zavodi domenni pechi sho zabezpechuyut povnij cikl viroblennya zaliza na osnovi gorinnya antracitu Zaproponovano vklyuchiti do YuNESKO 4 ob yekti Shahta Anselm cs Shahta Mihal cs Shahta Glubina cs ta Ventilyacijna shahta u Vrbicyah cs 49 i iv v7 nbsp Fortecya Terezin chesk Pevnost Terezin 1561 Terezin bilya Litomerzhic 2001 Prohachi vvazhayut sho Terezin ye kulminaciyeyu u pobudovi bastionnih sporud u Yevropi po suti mova jde pro odin z ostannih ob yektiv takogo tipu Odnojmenne misto poruch sproektovano odnotipno z perevagoyu odno chi dvopoverhovih budivel Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni u misti bulo sformovano yevrejske getto a u malij forteci uv yaznyuvali uchasnikiv oporu nacistam 50 i ii iv8 nbsp Kurortne misto Lugachovici cs chesk Lazne Luhacovice 1562 Lugachovici 2001 Na dumku aplikantiv Lugacovici ye unikalnim splavom kurortnoyi urbanistiki pershoyi tretini XX st ta lokalnih motiviv Nizka togochasnih budivel sproektovani Dushanem Yurkovichem yakij poyednuvav populyarnij todi modern z karpatskimi tradiciyami inshi arhitektori u 20 ti roki tvorili pid vplivom funkcionalizmu She odniyeyu prichinoyu dlya vklyuchennya nazivayut davni tradiciyi likuvannya mineralnimi vodami priblizno vid seredini XVIII st yaki umozhlivlyuyut rozuminnya rozvitku balneologiyi zagalom 51 i ii iii iv9 nbsp Kam yani skulpturi Vifleyem u Novomu lisi poblizu Kuksa cs chesk Betlem v Novem lese u Kuksu 1563 Kuks nepodalik Dvura Kralovego nad Labem 2001 Na dumku nominantiv skulpturi stvoreni Matiashem Bernardom Braunom na pochatku XVIII st ye unikalnim plenernim tvorinnyam apofeozom visokogo baroko v cilij centralnij Yevropi Roztashovana nepodalik she odniyeyi viznachnoyi pam yatki zamku Kuks do chiyih sadiv pereneseno chastinu skulptur 52 53 i ii iv10 nbsp Karlshtejn chesk Karlstejn 1564 Karlshtejn nepodalik Berouna 2001 Zamok yavlyaye soboyu unikalnij trohrivnevij arhitekturnij ansambl nizka ob yektiv yakogo stanovlyat veliku hudozhnyu cinnist yak ot cerkva Divi Mariyi ta kaplicya Svyatoyi Katerini Yihnye ozdoblennya inter yeru ye odnim z najkrashih zberezhenih tvorin pridvornih prazkih mitciv Z kultunoyi tochki zoru zamok sluzhiv rezidenciyeyu Karla IV miscem zberigannya korolivskih klejnod ta zadumuvavsya dlya ukriplennya Bogemiyi yak centru Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 54 i ii iv11 nbsp Rozshirennya ob yektu Istorichnij centr Pragi viznachnimi pam yatnikami v jogo okolicyah Myullerova villa Brzhevnovskij monastir litnij palac Gvyezda chesk Rozsireni svetove pamatky Historicke jadro Prahy o dalsi vyznamne stavby v okoli Mullerova vila Brevnov klaster letohradek Hvezda 1565 Praga 2001 Zaproponovano doluchiti do ob yektu Istorichnij centr Pragi nastupni budivli Villa Myullera pobudovana 1928 1930 modernistske tvorinnya Adolfa Loosa u yakomu vin vikoristav novij pidhid v planuvanni zhitlovogo prostoru tak zvanij Raumplan U vidpovidnosti do nogo dim ne mav poverhiv a yedinij prostir u yakomu rizna visota kimnat stvoryuvala dekilka rivniv Brzhevnovskij monastir yakij vede svoyu istoriyu z 992 993 rokiv ta protyagom istoriyi uvibrav u sebe elementi usih istorichnih stiliv vid romanskogo stilyu azh po baroko Litnij palac Gvyezda manyeristskij palac u formi shestikutnoyi zirki chesk hvezda zirka yakij sproektovanij amatorom Ferdinandom II 55 i ii iv12 nbsp Yeshtedska televezha z gotelem na gori Yeshted chesk Horsky hotel a vysilac na Jestedu 5152 bilya Libercya 2007 Aplikanti vvazhayut sho pobudova Yeshtedskoyi televezhi z gotelem vimagala unikalnih dlya svogo chasu tehnologichnih rishen napriklad stvorennya ta umishennya 800 kg mayatnika yakij nivelyuvav hitannya pid diyeyu vitriv chi viroblennya specialnih sklotekstolitnih panelej sho prihovuvali anteni ale ne pogirshuvali yihnoyi peredachi U globalnomu masshtabi unikalnim ye poyednannya girskogo gotelyu ta televezhi takoyi kombinaciyi bilshe nide ne isnuye Stil pobudovi duzhe nagaduye gaj tek i na dumku aplikantiv buv odniyeyu z jogo peredtechij 56 57 58 i ii iv13 nbsp Stanciya ochistki stichnih vod v Prazi Bubenech cs chesk Cistirna odpadnich vod v Praze Bubenci 6485 Praga Bubenech 2020 Stanciya pobudovana v 1901 1906 rokah a zapushena v robotu 1907 roku do 1967 roku vikonuvala svoyu funkciyu Yiyi zaproponovano vnesti do spisku YuNESKO tomu sho vona demonstruye rozvitok inzhenernoyi dumki u proektuvanni kanalizacij ta ochistci vodi vid nechistot ta ye yedinoyu zberezhenoyu budivleyu takogo tipu v Yevropi 59 60 ii ivRoztashuvannya kandidativ Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Karlshtejn nbsp Slavonici nbsp Papirnya u Velikih Losinah nbsp Stavki Trshebonya nbsp Gorodishe v Mikulchicyah nbsp 1 nbsp 2 nbsp 3 nbsp 4 nbsp Terezin nbsp Lugachovici nbsp Vifleyem nbsp 1 nbsp 2 nbsp 3 nbsp Yeshted nbsp Stanciya v BubenechiOb yekti Svitovoyi spadshini na mapi Chehiyi nbsp Ob yekti Cheskogo rayu zagalom zaproponovano vvesti 11 ob yektiv nbsp Industrialni ob yekti v Ostravi 1 shahta Anselm 2 shahta Mihal 3 shahta Glubina 4 shahta u Vrbicyah nbsp Rozshirennya istorichnogo centru Pragi 1 villa Myullera 2 Brzhevnovskij monastir 3 litnij palac GvyezdaKolishni kandidati RedaguvatiDva ob yekti u minulomu buli u spisku kandidativ na vnesennya do svitovoyi spadshini odnak z riznih prichin u podalshomu yih znyali Istorichnij centr Olomoucya ne vvijshov do spadshini YuNESKO zamist nogo shvalili kolonu Presvyatoyi Trijci 61 Ob yekt WHC Roztashuvannya Chas rozglyadu Informaciya nbsp Monastirska cerkva Voznesennya Divi Mariyi svyatogo Volfanga ta svyatogo Benedikta v Kladrubah cs 691 Kladrubi 1993 1994 Ob yekt ne vnesli do svitovoyi spadshini rishennyam vikonavchogo komitetu 1994 roku 62 Nadali trivali diskusiyi shodo povtornoyi sprobi nominaciyi kostelu 63 64 odnak 2020 roku todishnij ministr kulturi Chehiyi Lubomir Zaoralka viklyuchiv bud yaki aktivnist na comu poprishi u majbutnomu 65 nbsp Roboti Jozhe Plechnika lyudinooriyentovanij urbanizm en Praga 2015 2018 Pervinno mizhnarodnij ob yekt perevazhna kilkist skladovih bula roztashovana v Lyublyani ale Cerkva Svyatogo Sercya Divi Mariyi cs v Prazi na Vinogradah Pislya rekomendacij ekspertiv u 2018 roci Sloveniya virishila podati viklyuchno nacionalnu zayavku 66 ta bula shvalena 2021 roku 67 Roztashuvannya kolishnih kandidativ Redaguvati nbsp nbsp Cerkva v Kladrubah nbsp Cerkva v PraziOb yekti Svitovoyi spadshini na mapi ChehiyiPrimitki Redaguvati Milos Duraj Marian Marschalko Dominik Niemiec Isik Yilmaz 1 sichnya 2016 Monuments of the Czech Republic on the UNESCO World Heritage Site List and their Significance for Geotourism Procedia Engineering angl 161 s 2265 2270 ISSN 1877 7058 doi 10 1016 j proeng 2016 08 826 Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 159 1991 Sb Umluva o ochrane svetoveho kulturniho a prirodniho dedictvi Zakony pro lidi cheska Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Czechia UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2021 Praha Predstaveni www unesco czech cz cheska Ceske Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 6 serpnya 2021 Historic Centre of Prague angl UNESCO World Heritage Arhiv originalu za 21 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Historie mesta Cesky Krumlov cheska Encyklopedie Ceskeho Krumlova Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Cesky Krumlov Predstaveni www unesco czech cz cheska Ceske Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2021 Historic Centre of Cesky Krumlov UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 31 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Telc Predstaveni www unesco czech cz cheska Ceske Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2021 Historic Centre of Telc UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Zdar nad Sazavou Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 7 serpnya 2021 Pilgrimage Church of St John of Nepomuk at Zelena Hora UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Kutna Hora Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesco Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 7 serpnya 2021 Kutna Hora Historical Town Centre with the Church of St Barbara and the Cathedral of Our Lady at Sedlec UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Lednicko valticky areal Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 7 serpnya 2021 Lednice Valtice Cultural Landscape UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Kromeriz Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2021 Gardens and Castle at Kromeriz UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Holasovice Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesco Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 25 lipnya 2020 Procitovano 7 serpnya 2021 Holasovice Historic Village UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Litomysl Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Litomysl Castle UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 1 lipnya 2017 Procitovano 13 serpnya 2021 Olomouc Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 8 serpnya 2021 Holy Trinity Column in Olomouc UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 21 lipnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Brno Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 9 serpnya 2021 Tugendhat Villa in Brno UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Trebic Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2021 Jewish Quarter and St Procopius Basilica in Trebic UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Krusnohori Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 13 serpnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Erzgebirge Krusnohori Mining Region UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 Kladruby nad Labem Predstaveni www unesco czech cz cheska Cesko Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2021 Landscape for Breeding and Training of Ceremonial Carriage Horses at Kladruby nad Labem UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 13 serpnya 2021 The Great Spa Towns of Europe UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 3 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 4 veresnya 2021 Zatec a krajina zateckeho chmele jsou nominovany mezi pamatky svetoveho dedictvi UNESCO www npu cz cheska Narodni pamatkovy ustav Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 12 serpnya 2021 Zatec a krajina zateckeho chmele www zatec and the landscape of saaz hops com cheska Arhiv originalu za 12 veresnya 2021 Procitovano 12 veresnya 2021 Centre UNESCO World Heritage Zatec and the Landscape of Saaz Hops UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 8 zhovtnya 2023 Strnadova Miroslava 8 zhovtnya 2023 Zatec je v UNESCO zapis je vsak vyzva Lze udrzet turisty dele nez den iDNES cz ches Procitovano 8 zhovtnya 2023 Cesta do UNESCO Mesto Slavonice www slavonice mesto cz cheska Sajt mista Slavonici Arhiv originalu za 10 serpnya 2021 Procitovano 10 serpnya 2021 Renaissance Houses at Slavonice UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Paper Mill at Velke Losiny UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Rucni papirna s vodnim nahonem Pamatkovy Katalog pamatkovykatalog cz cheska Narodni pamatkovy ustav Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 4 veresnya 2021 Rucni papirna Velke Losiny Rucni papirna cheska Oficijnij sajt paperovoyi fabriki v Velikih Losinah Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Trebonske rybnikarske dedictvi trebonsko cz cheska Arhiv originalu za 23 serpnya 2017 Procitovano 12 serpnya 2021 Trebonske rybnikarske dedictvi cheska Zeme sveta Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2021 Fishpond Network in the Trebon Basin UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Cesky raj Czech Paradise Rock Cities UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Sites of Great Moravia Slavonic Fortified Settlement at Mikulcice Church of St Margaret at Kopcani UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 The Industrial Complexes at Ostrava UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 The Fortress of Terezin UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 28 serpnya 2021 The Spa at Luhacovice UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 versnya 2021 The Betlem Rock Sculptures near Kuks UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 23 serpnya 2021 Hospital Kuks www hospital kuks cz cheska Narodni pamatkovy ustav Arhiv originalu za 23 serpnya 2021 Procitovano 23 serpnya 2021 The Karlstejn Castle UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2021 Extension of the World Heritage Site Historic Centre of Prague with the important Monuments in its Vicinity UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Mountain top Hotel and Television Transmitter Jested UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Ceske Radiokomunikace zacaly opravovat plast vysilace na Jestedu cheska Archiweb Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 12 veresnya 2021 Jested evidence hodnot povalecne architektury cheska Praha Ceske vysoke uceni technicke v Praze 2010 s 32 35 ISBN 978 80 01 04475 9 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 12 veresnya 2021 Podelanej Karlstejn Tak se rika cistirne vod kde tocil i Tom Cruise iDNES cz cheska 16 bereznya 2012 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 11 serpnya 2021 Old Wastewater Treatment Plant in Prague Bubenec UNESCO World Heritage angl Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 World Heritage in Czechia For UNESCO World Heritage Travellers www worldheritagesite org Procitovano 11 zhovtnya 2023 Centre UNESCO World Heritage 18 COM XI Decision UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 11 zhovtnya 2023 Kohout Jiri 11 bereznya 2014 Stane se klaster v Kladrubech svetovym dedictvim Denik cz ches Procitovano 11 zhovtnya 2023 Kohout Jiri 20 zhovtnya 2018 Chteji pro klaster svetove dedictvi Tachovsky denik ches Procitovano 11 zhovtnya 2023 portadesign cz Kladrubsky klaster na seznamu UNESCO nebude Mohl by ale usilovat o Oznaceni Evropske dedictvi www klaster kladruby cz ches Procitovano 11 zhovtnya 2023 Reznickova CTK Alena 6 sichnya 2018 Unikatni prazsky kostel na seznamu UNESCO nebude novy oltar dostane iDNES cz ches Procitovano 11 zhovtnya 2023 The works of Joze Plecnik in Ljubljana Human Centred Urban Design UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 11 zhovtnya 2023 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v ChehiyiSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Chehiyi UNESCO Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2021 Spisok ob yektiv kandidativ v Chehiyi na potraplyannya do Svitovoyi spadshini YuNESKO UNESCO Arhiv originalu za 27 serpnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2021 UNESCO pamatky Ceske Dedictvi UNESCO Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Spisok kandidativ na sajti Nacionalnogo reyestru pam yatok Chehiyi Narodni Pamatkovy Ustav Arhiv originalu za 12 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO na sajti Nacionalnogo reyestru pam yatok Chehiyi Narodni Pamatkovy Ustav Arhiv originalu za 12 serpnya 2021 Procitovano 4 veresnya 2021 Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spisok ob 27yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Chehiyi amp oldid 40651977