www.wikidata.uk-ua.nina.az

Устецький край чеськ Ústecký kraj адміністративна одиниця край один із 14 вищих 1 го рівня самоврядних регіонів Чехії По

Устецький край


Устецький край (чеськ. Ústecký kraj) — адміністративна одиниця (край), один із 14 вищих (1-го рівня) самоврядних регіонів Чехії. Повністю розташований в історичній області Богемія, в її північній частині. Адміністративний центр краю — місто Усті-над-Лабем.

Устецький край
Ústecký kraj
Край
Прапор краю Герб краю
Місто Ловосіце на Лабі
Засновано у 2000 році
Країна:  Чехія
Адміністративний центр: Усті-над-Лабем
Гейтман: Яна Ваньгова
Площа: 5 335 км²
Кількість жителів: ▼ 830 371 (26.03.2011)
Густота населення: 156 осіб/км²
Найвища точка: 1244 м (г. Клиновець)
Історична земля: Богемія
Кількість округів: 7 округів
ISO 3166-2: CZ-US
CZ-NUTS: CZ042
RZ: U
Офіційний сайт
Розташування
Мапа

Географія Редагувати

В'їзд в Устецький край із сторони Ліберецького

Край розташований в історичній області Богемія, на північному заході Чехії. На північному сході межує із Ліберецьким, на південному сході — із Центральночеським, на південному заході — із Плзенським і Карловарським краями (всі краї Чехії); на північному заході — із землею Саксонія (Німеччина).

Рельєф північно-західної частини краю переважно гористий. Тут, вздовж кордону з Німеччиною, розкинулися Рудні гори з найвищою вершиною, горою Кліновец (1244 м), який лежить на кордоні з Карловарським краєм. Далі, на північний схід лежать Лабські піщані гори і Лужіцке гори з найвищою вершиною, горою Луж (793 м). Вони є продовженням на північний схід Рудних гір. В південно-східній частині краю, на південь від Лужицьких гір, лежить Чеське узвишшя (České středohoří), з найвищою вершиною, горою Мілешовка (837 м). Південна частина регіону переважно рівнинна. Найнижча точка краю і всієї Чехії (115 м) — місце злиття Лабе і Каменіце (Kamenice), поблизу села Грженско в окрузі Дєчін.

Близько 30% земель краю вкрито лісами, на частку сільськогосподарських угідь припадає близько 50% території, водна поверхня займає близько 2%.

Найбільша річка краю — Лабе із своїми притоками: ліві — Огрже і Біліна, праві — Плоучніце (Ploučnice) і Каменіце (Kamenice) — належать до басейну Північного моря. У краї є джерела мінеральних вод.

Населення Редагувати

В Устецькому краї проживає 830 371 мешканець за станом на 26 березня 2011 року (близько 7,8% населення Чехії). Середня щільність населення краю вище середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 156 осіб на км². Найвища щільність у місті Тепліце (2133), найнижча — в окрузі Лоуни (78). За цими показниками край займає 5-те місце за чисельністю населення і 4-те — за щільністю населення серед всіх 13-ти країв республіки і столиці.

Зміна чисельності населення краю
Роки 1961 1970 1980 1991 2001 2011
Населення, осіб 782 754 796 762 832 525 824 461 820 219 830 371

Адміністративний поділ Редагувати

Фонтан в центрі міста Тепліце
Округи Устецького краю

Площа Устецького краю становить 5 335 км², що становить 6,84% від усієї території Чехії, і займає 7-ме місце серед країв республіки.

Край ділиться на 7-м округів в яких, у свою чергу, налічується 421 населений пункт, у тому числі: 58 міст, 9 містечок та 354 села, 16 муніципальних утворень з розширеними повноваженнями. В містах проживає 80,7% жителів регіону. Села до 500 жителів становлять 54% від всієї кількості сіл, але в них проживає лише 5,8% жителів.

Округи Устецького краю (2011)
Округ Населення,
осіб 		Площа,
км² 		Густота,
осіб/км² 		Населенні пункти,
(міст / сіл)
Дечин 133 128  908,58  146,52  14 / 52
Літомержице 119 308  1 032,16  115,59  11+2 / 105
Лоуни 86 685  1 117,65  77,56  7+6 / 70
Мост 115 211  467,16  246,62  6 / 26
Тепліце 128 873  469,27  274,62  9+1 / 34
Усті-над-Лабем 120 943  404,44  299,04  3 / 23
Хомутов 126 223  935,30  134,95  8 / 44

Найбільші міста Редагувати

Місто Усті-над-Лабем, вид з оглядової вежі Ербен

В Устецькому краї нараховується 58 міст і 9 містечок. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.

Місто Населення Місто Населення
Усті-над-Лабем 95 003  Кадань 18 147 
Мост 67 030  Біліна 15 901 
Тепліце 50 728  Варнсдорф 15 788 
Дєчін 50 620  Клаштерец-над-Огржі 15 222 
Хомутов 49 784  Крупка 13 658 
Літвінов 26 241  Роуднице-над-Лабем 13 114 
Літомержіце 24 405  Румбурк 11 250 
Їрков 20 473  Штєті 9 100 
Жатець 19 208  Ловосіце 8 821 
Лоуни 18 680  Духцов 8 697 

Економіка Редагувати

Економіка регіону є специфічною для різних районів краю, це пов'язано з тим, що в регіоні існує кілька різних типів ландшафту. Для низинних районів (округи Літомержіце, Лоуни) притаманний високий рівень розвитку сільського господарства (вирощування овочів, хмелю, фруктів, винограду, виробництво вина), для гірських районів (Рудні гори, Чеське узвишшя, Доуповські гори) характерний високий рівень розвитку в промисловості. В цілому для регіону характерні розвинуті такі галузі промисловості як: важка, гірничодобувна (видобуток вугілля, піску, будівельного каменю), хімічна, машинобудівна, скляна, виробництво електроенергії.

В кінці 2002 року в краї було зареєстровано 156 000 підприємств, у тому числі 113 000 підприємств малого бізнесу.

Міжнародне економічне співробітництво розвивається у двох єврорегіонах. Єврорегіон Лабе на кордоні з Німеччиною займає площу 5400 км² і включає округи Північної Чехії, Саксонської Швейцарії, частину Верхньої Лабе і південь Рудних гір (всього 214 чеських і 63 саксонських населених пунктів). Другий єврорегіон — Рудні гори включає чеські райони Хомутов, Лоуни, Тепліце і Мост.

Частка краю у валовому національному продукті Чехії становить 6,5% (на 31 грудня 2005 року).

Транспорт Редагувати

Автомагістраль E55 поблизу Ловосіце в сторону Праги. Вдалині гора Ловош (Lovoš)

Автомагістраль D8/E55 (європейський маршрут: Гелсингборг Швеція — Данія — Німеччина — Чехія — Австрія — Італія — Греція Каламата) пов'язує адміністративний центр краю Усті-над-Лабем із Прагою і німецьким містом Дрезден. Ця дорога є частиною транс-європейського транспортного коридору, що з'єднує Берлін зі Стамбулом. Інша важлива магістраль E442 пов'язуює Карловарський край вздовж Рудних гір з північними районами Ліберецького краю, а також Німеччину з Прагою через Хомутов і Лоун і слідує маршрутом Карлові Вари — Остров — Хомутов — Мост — Тепліце — Усті-над-Лабем — Дєчін — Новий Бор — Ліберець — Турнов → … → Жиліна (Словаччина).

Регіон має щільну залізничну мережу. Уздовж Ельби проходить важливий міжнародний залізничний шлях Берлін — Дрезден — Усті-над-Лабем — Прага — Брно — Відень — Будапешт, який є частиною IV європейського транспортного коридору. Інша значуща залізнична лінія перетинає регіон вздовж Рудних гір.

Річкові перевезення здійснюються по річці Лабе, яка на всій території краю є судноплавною і надає можливість прямого водного сполучення до самого Північного моря.

Наука та освіта Редагувати

Відповідно до потреб реструктуризації виробництва і послуг у зв'язку із зменшенням видобутку корисних копалин, виникла потреба у перепідготовці працівників цієї галузі. Певну роль у її виконанні відіграли професійно-технічні училища, професійно-технічні середні школи та університети (Університет Яна Євангеліста в Усті-над-Лабем, факультет Чеського технічного університету в Дечині, нещодавно відкритий університет фінансів та адміністрації в Мості, Університет економіки і управління в Усті-над-Лабем), який працює в регіоні.

Спорт і туризм Редагувати

Правчицька Брама — символ національного парку Богемська Швейцарія

Територія Устецького краю була заселена ще за часів раннього середньовіччя, у зв'язку з чим в регіоні є велика кількість історичних пам'яток. До найвідоміших належать романська ротонда на горі Ржіп, готична церква в місті Мост, замок Духцов в стилі бароко, монастирі Осек і Доксані, середньовічні замки Плосковіце, Лібоховіце (Libochovice) і старі квартали міст Уштєк (Úštěk), Роудніце-над-Лабем (Roudnice nad Labem) і єпископського міста Літомєржіце. У місті Терезін знаходиться музей жертв концтабору «Терезінштадт».

Незважаючи на високий рівень індустріалізації регіон має ряд заповідних природних об'єктів: національний парк «Богемська Швейцарія» (České Švýcarsko), ландшафтні заповідники «Лабське пісковце» (Labské pískovce, Лабскі піщані гори), Лужицькі гори, регіональний ландшафтний парк «Кокоржінско» (Kokořínsko), а також 136 природних заповідників і пам'ятників природи.

У Рудних і Лужіцьких горах розвинені зимові види спорту, в тому числі гірськолижний.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Результати перепису населення та житлового фонду 2011 року, за регіонами [ 2013-04-16 у Wayback Machine.] (чес.)
  2. Чеська республіка(чес.)
  3. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устецький край
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Usteckij kraj chesk Ustecky kraj administrativna odinicya kraj odin iz 14 vishih 1 go rivnya samovryadnih regioniv Chehiyi Povnistyu roztashovanij v istorichnij oblasti Bogemiya v yiyi pivnichnij chastini Administrativnij centr krayu misto Usti nad Labem Usteckij krajUstecky krajKrajPrapor krayu Gerb krayuMisto Lovosice na LabiZasnovano u 2000 rociKrayina ChehiyaAdministrativnij centr Usti nad LabemGejtman Yana VangovaPlosha 5 335 km Kilkist zhiteliv 830 371 26 03 2011 1 Gustota naselennya 156 osib km Najvisha tochka 1244 m g Klinovec Istorichna zemlya BogemiyaKilkist okrugiv 7 okrugivISO 3166 2 CZ USCZ NUTS CZ042RZ UOficijnij sajtRoztashuvannyaMapa Zmist 1 Geografiya 2 Naselennya 3 Administrativnij podil 4 Najbilshi mista 5 Ekonomika 6 Transport 7 Nauka ta osvita 8 Sport i turizm 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya Redaguvati nbsp V yizd v Usteckij kraj iz storoni LibereckogoKraj roztashovanij v istorichnij oblasti Bogemiya na pivnichnomu zahodi Chehiyi Na pivnichnomu shodi mezhuye iz Libereckim na pivdennomu shodi iz Centralnocheskim na pivdennomu zahodi iz Plzenskim i Karlovarskim krayami vsi krayi Chehiyi na pivnichnomu zahodi iz zemleyu Saksoniya Nimechchina 2 Relyef pivnichno zahidnoyi chastini krayu perevazhno goristij Tut vzdovzh kordonu z Nimechchinoyu rozkinulisya Rudni gori z najvishoyu vershinoyu goroyu Klinovec 1244 m yakij lezhit na kordoni z Karlovarskim krayem Dali na pivnichnij shid lezhat Labski pishani gori i Luzhicke gori z najvishoyu vershinoyu goroyu Luzh 793 m Voni ye prodovzhennyam na pivnichnij shid Rudnih gir V pivdenno shidnij chastini krayu na pivden vid Luzhickih gir lezhit Cheske uzvishshya Ceske stredohori z najvishoyu vershinoyu goroyu Mileshovka 837 m Pivdenna chastina regionu perevazhno rivninna Najnizhcha tochka krayu i vsiyeyi Chehiyi 115 m misce zlittya Labe i Kamenice Kamenice poblizu sela Grzhensko v okruzi Dyechin Blizko 30 zemel krayu vkrito lisami na chastku silskogospodarskih ugid pripadaye blizko 50 teritoriyi vodna poverhnya zajmaye blizko 2 Najbilsha richka krayu Labe iz svoyimi pritokami livi Ogrzhe i Bilina pravi Plouchnice Ploucnice i Kamenice Kamenice nalezhat do basejnu Pivnichnogo morya U krayi ye dzherela mineralnih vod Naselennya RedaguvatiV Usteckomu krayi prozhivaye 830 371 meshkanec za stanom na 26 bereznya 2011 roku blizko 7 8 naselennya Chehiyi Serednya shilnist naselennya krayu vishe serednoyi po krayini Chehiya 130 osib na km i stanovit 156 osib na km Najvisha shilnist u misti Teplice 2133 najnizhcha v okruzi Louni 78 Za cimi pokaznikami kraj zajmaye 5 te misce za chiselnistyu naselennya i 4 te za shilnistyu naselennya sered vsih 13 ti krayiv respubliki i stolici Zmina chiselnosti naselennya krayu 1 Roki 1961 1970 1980 1991 2001 2011Naselennya osib 782 754 796 762 832 525 824 461 820 219 830 371Administrativnij podil Redaguvati nbsp Fontan v centri mista Teplice nbsp Okrugi Usteckogo krayuPlosha Usteckogo krayu stanovit 5 335 km sho stanovit 6 84 vid usiyeyi teritoriyi Chehiyi i zajmaye 7 me misce sered krayiv respubliki Kraj dilitsya na 7 m okrugiv v yakih u svoyu chergu nalichuyetsya 421 naselenij punkt u tomu chisli 58 mist 9 mistechok ta 354 sela 16 municipalnih utvoren z rozshirenimi povnovazhennyami V mistah prozhivaye 80 7 zhiteliv regionu Sela do 500 zhiteliv stanovlyat 54 vid vsiyeyi kilkosti sil ale v nih prozhivaye lishe 5 8 zhiteliv 3 Okrugi Usteckogo krayu 2011 Okrug Naselennya 1 osib Plosha km Gustota osib km Naselenni punkti mist sil Dechin 133 128 908 58 146 52 14 52Litomerzhice 119 308 1 032 16 115 59 11 2 105Louni 86 685 1 117 65 77 56 7 6 70Most 115 211 467 16 246 62 6 26Teplice 128 873 469 27 274 62 9 1 34Usti nad Labem 120 943 404 44 299 04 3 23Homutov 126 223 935 30 134 95 8 44Najbilshi mista Redaguvati nbsp Misto Usti nad Labem vid z oglyadovoyi vezhi ErbenV Usteckomu krayi narahovuyetsya 58 mist i 9 mistechok Najbilshi iz nih privedeni v tablici Dani po chiselnosti naselennya mist vkazani stanom na 26 bereznya 2011 roku 1 Misto Naselennya Misto NaselennyaUsti nad Labem 95 003 Kadan 18 147 Most 67 030 Bilina 15 901 Teplice 50 728 Varnsdorf 15 788 Dyechin 50 620 Klashterec nad Ogrzhi 15 222 Homutov 49 784 Krupka 13 658 Litvinov 26 241 Roudnice nad Labem 13 114 Litomerzhice 24 405 Rumburk 11 250 Yirkov 20 473 Shtyeti 9 100 Zhatec 19 208 Lovosice 8 821 Louni 18 680 Duhcov 8 697 Ekonomika RedaguvatiEkonomika regionu ye specifichnoyu dlya riznih rajoniv krayu ce pov yazano z tim sho v regioni isnuye kilka riznih tipiv landshaftu Dlya nizinnih rajoniv okrugi Litomerzhice Louni pritamannij visokij riven rozvitku silskogo gospodarstva viroshuvannya ovochiv hmelyu fruktiv vinogradu virobnictvo vina dlya girskih rajoniv Rudni gori Cheske uzvishshya Doupovski gori harakternij visokij riven rozvitku v promislovosti V cilomu dlya regionu harakterni rozvinuti taki galuzi promislovosti yak vazhka girnichodobuvna vidobutok vugillya pisku budivelnogo kamenyu himichna mashinobudivna sklyana virobnictvo elektroenergiyi V kinci 2002 roku v krayi bulo zareyestrovano 156 000 pidpriyemstv u tomu chisli 113 000 pidpriyemstv malogo biznesu Mizhnarodne ekonomichne spivrobitnictvo rozvivayetsya u dvoh yevroregionah Yevroregion Labe na kordoni z Nimechchinoyu zajmaye ploshu 5400 km i vklyuchaye okrugi Pivnichnoyi Chehiyi Saksonskoyi Shvejcariyi chastinu Verhnoyi Labe i pivden Rudnih gir vsogo 214 cheskih i 63 saksonskih naselenih punktiv Drugij yevroregion Rudni gori vklyuchaye cheski rajoni Homutov Louni Teplice i Most Chastka krayu u valovomu nacionalnomu produkti Chehiyi stanovit 6 5 na 31 grudnya 2005 roku Transport Redaguvati nbsp Avtomagistral E55 poblizu Lovosice v storonu Pragi Vdalini gora Lovosh Lovos Avtomagistral D8 E55 yevropejskij marshrut Gelsingborg Shveciya Daniya Nimechchina Chehiya Avstriya Italiya Greciya Kalamata pov yazuye administrativnij centr krayu Usti nad Labem iz Pragoyu i nimeckim mistom Drezden Cya doroga ye chastinoyu trans yevropejskogo transportnogo koridoru sho z yednuye Berlin zi Stambulom Insha vazhliva magistral E442 pov yazuyuye Karlovarskij kraj vzdovzh Rudnih gir z pivnichnimi rajonami Libereckogo krayu a takozh Nimechchinu z Pragoyu cherez Homutov i Loun i sliduye marshrutom Karlovi Vari Ostrov Homutov Most Teplice Usti nad Labem Dyechin Novij Bor Liberec Turnov Zhilina Slovachchina Region maye shilnu zaliznichnu merezhu Uzdovzh Elbi prohodit vazhlivij mizhnarodnij zaliznichnij shlyah Berlin Drezden Usti nad Labem Praga Brno Viden Budapesht yakij ye chastinoyu IV yevropejskogo transportnogo koridoru Insha znachusha zaliznichna liniya peretinaye region vzdovzh Rudnih gir Richkovi perevezennya zdijsnyuyutsya po richci Labe yaka na vsij teritoriyi krayu ye sudnoplavnoyu i nadaye mozhlivist pryamogo vodnogo spoluchennya do samogo Pivnichnogo morya Nauka ta osvita RedaguvatiVidpovidno do potreb restrukturizaciyi virobnictva i poslug u zv yazku iz zmenshennyam vidobutku korisnih kopalin vinikla potreba u perepidgotovci pracivnikiv ciyeyi galuzi Pevnu rol u yiyi vikonanni vidigrali profesijno tehnichni uchilisha profesijno tehnichni seredni shkoli ta universiteti Universitet Yana Yevangelista v Usti nad Labem fakultet Cheskogo tehnichnogo universitetu v Dechini neshodavno vidkritij universitet finansiv ta administraciyi v Mosti Universitet ekonomiki i upravlinnya v Usti nad Labem yakij pracyuye v regioni Sport i turizm Redaguvati nbsp Pravchicka Brama simvol nacionalnogo parku Bogemska ShvejcariyaTeritoriya Usteckogo krayu bula zaselena she za chasiv rannogo serednovichchya u zv yazku z chim v regioni ye velika kilkist istorichnih pam yatok Do najvidomishih nalezhat romanska rotonda na gori Rzhip gotichna cerkva v misti Most zamok Duhcov v stili baroko monastiri Osek i Doksani serednovichni zamki Ploskovice Libohovice Libochovice i stari kvartali mist Ushtyek Ustek Roudnice nad Labem Roudnice nad Labem i yepiskopskogo mista Litomyerzhice U misti Terezin znahoditsya muzej zhertv konctaboru Terezinshtadt Nezvazhayuchi na visokij riven industrializaciyi region maye ryad zapovidnih prirodnih ob yektiv nacionalnij park Bogemska Shvejcariya Ceske Svycarsko landshaftni zapovidniki Labske piskovce Labske piskovce Labski pishani gori Luzhicki gori regionalnij landshaftnij park Kokorzhinsko Kokorinsko a takozh 136 prirodnih zapovidnikiv i pam yatnikiv prirodi U Rudnih i Luzhickih gorah rozvineni zimovi vidi sportu v tomu chisli girskolizhnij Primitki Redaguvati a b v g Rezultati perepisu naselennya ta zhitlovogo fondu 2011 roku za regionami Arhivovano 2013 04 16 u Wayback Machine ches Cheska respublika ches Usteckij region angl Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Usteckij krajOficijnij sajt administraciyi krayu ches Cheske statistichne upravlinnya CSU ches Cheska respublika ches Usteckij kraj ches nbsp Nimechchina nbsp Nimechchina nbsp Nimechchina nbsp Karlovarskij kraj nbsp nbsp Libereckij kraj nbsp Plzenskij kraj nbsp Serednocheskij kraj nbsp Serednocheskij kraj Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Usteckij kraj amp oldid 40194397