www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скляна промисловість Скляна промисло вість склоро бство 1 виробництво скла склярство скловаріння 2 3 заст гу тництво 4 г

Скляна промисловість

Скляна́ промисло́вість (склоро́бство, виробництво скла, склярство, скловаріння, заст. гу́тництво) — галузь промисловості, що виробляє будівельно-технічне (віконне скло, скляні блоки й труби), тарне (пляшки, консервну й парфумерну скляну тару тощо), хімічно-лабораторне та приладобудівельне, господарсько-побутове (посуд, дзеркала тощо), електро-технічне і вакуумне, медичне, оптичне й інші види скла, скловолокно, мистецькі вироби зі скла і кришталю.

Скляні банки на транспортувальних піддонах.

До середини XIX ст. скло вироблялося на невеличких гутах; тепер скло відіграє щораз більше значення в будівництві та в інших ділянках промисловості, і тому збільшується його виробництво й асортимент виробів.

Склоробство є однією з найдавніших технологій в матеріальній культурі, але порівняно молода галузь промисловості. Основна сировина при отриманні найбільш вживаних видів скла — кремнезем. Варіння скла в даний час проводиться за кількома методам, але спільними для них є досить суворі технологічні параметри, основними з яких є умови високої чистоти виробництва і керований високотемпературний режим, який вимагає наявності відповідного обладнання та інструментарію. Продукти виробництва завжди мали і будуть знаходити застосування у всіх областях діяльності людини.

Технологія Редагувати

Процес отримання скла заснований на використанні різних видів вихідної сировини, що і зумовлює властивості його продуктів. Відповідно і потреба отримання заданих властивостей змушує пред'являти певні вимоги до компонентів. Як вже було зазначено, головним, найдоступнішим і дешевим, а тому і найбільш вживаним в практиці скловаріння, є кремензем; однак будь-яка модифікація вимагає використання додаткових реактивів, що і визначає кінцеву вартість виробу.

Сировина Редагувати

Сировиною для скляної промисловості є насамперед різнозернисті кварцові піски, які повинні містити в собі не менше 85—90 % кремнезему. Загальні запаси скляних пісків в Україні (всіх категорій) близько 110 млн т. Вони розміщені головним чином на Донбасі й у лісовій смузі; найбільші родовища: Авдіївське (Донецька область), Новоселівське (Харківська), Рокитянське (Рівненська), Глібівське (Чернігівська), Львівське. Щорічний видобуток скляних пісків в Україні понад 2 млн т; частину його експортують за межі України. Україна має також іншу високовартісну сировину для скляної промисловості: соду, крейду, гіпс, поташ та ін.

Історія виробництва Редагувати

Спочатку вважалося, що перша послідовна методика отримання скла була розроблена і практикувалася в Єгипті, проте ряд археологічних досліджень XX століття поставили під сумнів цей пріоритет.

Антична доба Редагувати

Вже за античної доби на українські землі імпортували скляні прикраси, а згодом і посуд з Греції і грецьких міст на північному Чорномор'ї та зі Сходу. Пізніше їх місце зайняли римські, потім візантійські вироби. Перший розквіт склоробства в Україні припадає на 11—13 сторіччя, коли виробництво скла, зокрема скляних прикрас (див. скло мистецьке) набрало масового характеру: скловиробні в Києві (будівля Десятинної церкви і в Печерському монастирі), в Чернігові, Любечі, Галичі та ін.

На Буковині між селами Комарів та Дністрівка Кельменецького району Чернівецької області археологами виявлено залишки гутні пізньоримських часів (III-IV ст. н. е.). За словами вчених, це єдина відома давньоримська склоробня на території України. Це — найбільш давня відома гутня на території нашої держави.

Середньовіччя Редагувати

Ручне вироблення віконного скла

По татаро-монгольській руїні виробництво скла занепало. У XIV—XVI ст. Скляна промисловість переміщується з міст на території, де був ліс і кварцовий пісок; замість колишніх ремісничих майстерень, з'являються невеликі підприємства мануфактурного типу — гути (скляні заводи). Найдавніші відомості про гути маємо на західно-українських землях з сер. 16 століття у староствах: Белзькому, Городецькому, Любачівському (гути в околицях Потелича). У XVII ст. з'являються гути в старостві Львівському, на Закарпатті (коло Мукачева), а гол. на Волині, Київщині й з другої половини XVII століття на Лівобережній Україні та на Слобожанщині (з кінця XVII століття). Під кінець XVII століття на Лівобережжі працювало близько 25 гут. Їх будували здебільшого промисловці-гутники і майстрі-орендарі (що творили цілі династії: Лосі, Білозерські, Богинські, Скабичевські, Чумаки тощо) на землях магнатів і шляхти, монастирів і (на Лівобережжі) козацької старшини. Маючи підтримку з боку цих землевласників (чимало з них мали свої власні гути), а також з боку гетьманської адміністрації (особливо за гетьманування Івана Мазепи), Скляна промисловість щораз більше поширювала мережу своїх підприємств. На гутах виробляли віконне скло, різноманітний посуд (зокрема аптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло. Ці вироби вивозилися до Московщини, Білорусі, Польщі та Прибалтики. Склярство, у формі гут, найбільше поширюється у XVIII столітті, зокрема на Чернігівщині; загалом на Лівобережній Україні у XVIII століття, в різні часи, працювало близько 100 гут (майже всі на території Стародубського й Ніженського полків). У другій половині XVIII століття виникають тут і більші скляні заводи — мануфактури, які належали великим землевласникам (графи К. Розумовський, П. О. Рум'янцев-Задунайський, П. В. Завадовський та ін.). Найрізноманітніші вироби цих заводів (зокрема кришталеве скло й скляні мистецькі вироби) мали широкий збут на внутрішньому й закордонному ринках.

Новітня доба Редагувати

Гута в селі Гута-Катюжанська. Малюнок 1851 р.
Ванна скловарна піч. Середина XX століття.
Горшкова скловарна піч. Середина XX століття.

На початку XIX століття в Україні було близько 40 гут, в яких працювало приблизно 1 000 робітників; їх було найбільше на Правобережжі, особливо на Волині, де було ще чимало деревного палива. Пересічно працювало на гуті 15 робітників. З середини 19 століття стара гутницька промисловість занепадає. Але вже у другій половини 19 століття відбувається процес концентрації С. п. на капіталістичних основах. Загальне число зав. зменшується, але пересічні розміри їх і продукція зростають: 1883 року 30 скляних заводів Правобережжя, на яких працювало 458 робітників, дали продукції на 180000 карб.; числа на 1900: 20, 2711 і 1 549 000. На всіх цих зав. виробляли звичайний і аптечний посуд, віконне й лампове скло. Більшість заводів (і то найбільших) була в купецьких (головним чином єврейських) руках. Напередодні першої світової війни на Правобережжі було 17 скляних заводів з продукцією на бл. 2 млн карбованців; найбільші з них: Рокитянський (Овруччина; 500 робітників, продукція — 700 000 карбованців), Романівський (Новоград-Волинський; 400 робітників, 200000 карбованців), Мірчанський (Київський повіт; 195 робітників, 126 000 карбованців). Під кінець 19 століття почали виникати великі скляні заводи на Донбасі, які працювали на мінеральному паливі (у Лисичанському й Константинівці). 1913 Донбас давав уже 2/3 продукції українського скла. Кількість заводів в Україні 1913 була близько 40 (зокрема на Донбасі — 10, на Волині — 15). Загальна продукція українського скла становила 6,7 млн т.

Після занепаду під час революції скляна промисловість почала відроджуватися у 1920-х pp. За офіційними даними 1928—1929, на території Правобережної України діяли 14 скляних заводів з 5 398 робітниками, вартість продукції — 9,1 млн карбованців. Згодом скляну промисловість двічі реконструйовано (у 1930-х і по Другій світовій війні), модернізовано і створено нові заводи та нові види продукції; виробництво сконцентровано насамперед на великих підприємствах (1940 було всіх 70, 1971 — 60); обсяг промисловості мав зрости за 1940 — 70 у 4 рази. Виробництво основних видів скляної промисловості в УРСР на 1970 було таке:

Виробництво основних видів скляної промисловості в УРСР на 1970
Види продукції Одиниця вимірювання 1970
Скло віконне млн м² 51,3
Скло поліроване тис. м² 1685
Сталініт неполірований " « 1247
Скло армоване й візерунчасте » « 2 867
Пляшки млн штук 657,4
Тара консервна » " в перерахунку на 0,5 л 1 130,8
Посуд сортовий млн карб. 40,3
Зміни виробництва скла в УРСР за 1950 — 74 (тис. м²)
× 1950 1965 1974
Віконне (в натуральному обчисленні) 24 662 46 092 57 961
Поліроване 175 1 600 2 806
Армоване 238 2190 4 132
Загартоване неполіроване 160 971 1 523

Частка УРСР в загально-союзній продукції скляної промисловості в 1970 році становила 22,0 % (у тому числі віконного скла — 22,0 %), 1974 — 25,8 % (полірованого скла — 22,4 %, армованого й візерунчастого — 40,1 %, консервної тари — 37,1 %). На початку 1971 в УРСР нараховувалося бл. 60 підприємств С. п., у тому числі 6 заводів для виробництва листового й технічного скла, 14 — сортового посуду, 8 — пляшок, 6 — тарного скла, 9 — дзеркал та ін. Скляна промисловість зосереджувалася передусім на Донбасі (тут вироблялося 95 % продукції віконного скла). Найбільші заводи: Костянтинівський склоробний (заснований 1897), Костянтинівський «Автоскло» (з 1897), Лисичанський (з 1935), Львівський, Запорізький склоробний, Херсонський скляної тари, Дзеркальна фабрика в Одесі, завод художнього скла в Києві та ін.

Над науково-технічними проблемами розвитку скляної промисловості працювали Київський філіал Державного науково-дослідницького інституту скла у Москві, науково-дослідницький інститут скла заводу «Автоскло» в Костянтинівці й ін.

Найбільші склоробні підприємства України Редагувати

ВАТ «Мар'янівський склозавод» — смт Мар'янівка, Баранівський район, Житомирська область

Сучасні проблеми скляної промисловості України Редагувати

  • 98% сировини для виробництва листового скла Україна експортує до Росії та Білорусі, лишаючись сировинним придатком цих країн - монополістів на східно-європейському ринку


Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Склоробство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Склярство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Скловаріння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Гутництво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Качалов Н. Стекло. Издательство АН СССР. М. 1959. (рос.)
  6. На Буковині виявили першу в Україні кам'яну споруду часів Римської імперії
  7. Сировинна Україна, або Як Росія заробляє на українському склі ПОНЕДІЛОК, 18 ВЕРЕСНЯ 2017, 16:52 - ОЛЕНА ШУЛЯК, ДЛЯ ЕП

Література Редагувати

  • Качалов Н. Стекло. Издательство АН СССР. М. 1959.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Куприц А. О стекольной промышленности Волынской губернии. К. 1911;
  • Біляшівський М. Старе укр. скло. ж. Сяйво, ч. 5 — 6. К. 1913;
  • Модзалевський В. Гути на Чернігівщині. К. 1926;
  • Гагенмейстер В. Гутне скло Поділля. Кам'янець Подільський 1931;
  • Рожанківський В. Укр. художнє скло. К. 1959;
  • Пономарьов О. Розвиток капіталістичних відносин у промисловості України XVIII ст. Л. 1971;
  • Щапова Ю. Стекло Киевской Руси. М. 1972;
  • Петрякова Ф. Укр. гутне скло. К. 1975.
  • Основи теорії і практики гартування скла: [навч.посіб.] / Жеплинський Т. Б., Дяківський С. І. — Л. : Растр-7, 2011. — 111 с. :рис., табл. — Бібліогр.: с. 107—108. — ISBN 978-966-2004-55-7
  • Термічне оброблення і напруження у склі: підруч.для студ. вищ. навч. закл. / С. І. Дяківський [та ін.] ; ред. Й. М. Ящишин ;Національний ун-т «Львівська політехніка». — Л. : Видавництво Львівської політехніки, 2003. — 196 с.: рис. — Бібліогр.: с.169-170. — ISBN 966-553-287-1
  • Технологія скла: у 3 ч. : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ін-т інновац. технологій і змісту освіти М-ва освіти і науки України. — Л. : [б. в.], 2008—2011.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sklyana promislo vist skloro bstvo 1 virobnictvo skla sklyarstvo sklovarinnya 2 3 zast gu tnictvo 4 galuz promislovosti sho viroblyaye budivelno tehnichne vikonne sklo sklyani bloki j trubi tarne plyashki konservnu j parfumernu sklyanu taru tosho himichno laboratorne ta priladobudivelne gospodarsko pobutove posud dzerkala tosho elektro tehnichne i vakuumne medichne optichne j inshi vidi skla sklovolokno mistecki virobi zi skla i krishtalyu Sklyani banki na transportuvalnih piddonah Do seredini XIX st sklo viroblyalosya na nevelichkih gutah teper sklo vidigraye shoraz bilshe znachennya v budivnictvi ta v inshih dilyankah promislovosti i tomu zbilshuyetsya jogo virobnictvo j asortiment virobiv Sklorobstvo ye odniyeyu z najdavnishih tehnologij v materialnij kulturi ale porivnyano moloda galuz promislovosti Osnovna sirovina pri otrimanni najbilsh vzhivanih vidiv skla kremnezem Varinnya skla v danij chas provoditsya za kilkoma metodam ale spilnimi dlya nih ye dosit suvori tehnologichni parametri osnovnimi z yakih ye umovi visokoyi chistoti virobnictva i kerovanij visokotemperaturnij rezhim yakij vimagaye nayavnosti vidpovidnogo obladnannya ta instrumentariyu Produkti virobnictva zavzhdi mali i budut znahoditi zastosuvannya u vsih oblastyah diyalnosti lyudini 5 Zmist 1 Tehnologiya 1 1 Sirovina 2 Istoriya virobnictva 2 1 Antichna doba 2 2 Serednovichchya 2 3 Novitnya doba 3 Najbilshi sklorobni pidpriyemstva Ukrayini 4 Suchasni problemi sklyanoyi promislovosti Ukrayini 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaTehnologiya RedaguvatiProces otrimannya skla zasnovanij na vikoristanni riznih vidiv vihidnoyi sirovini sho i zumovlyuye vlastivosti jogo produktiv Vidpovidno i potreba otrimannya zadanih vlastivostej zmushuye pred yavlyati pevni vimogi do komponentiv Yak vzhe bulo zaznacheno golovnim najdostupnishim i deshevim a tomu i najbilsh vzhivanim v praktici sklovarinnya ye kremenzem odnak bud yaka modifikaciya vimagaye vikoristannya dodatkovih reaktiviv sho i viznachaye kincevu vartist virobu 5 Sirovina Redaguvati Sirovinoyu dlya sklyanoyi promislovosti ye nasampered riznozernisti kvarcovi piski yaki povinni mistiti v sobi ne menshe 85 90 kremnezemu Zagalni zapasi sklyanih piskiv v Ukrayini vsih kategorij blizko 110 mln t Voni rozmisheni golovnim chinom na Donbasi j u lisovij smuzi najbilshi rodovisha Avdiyivske Donecka oblast Novoselivske Harkivska Rokityanske Rivnenska Glibivske Chernigivska Lvivske Shorichnij vidobutok sklyanih piskiv v Ukrayini ponad 2 mln t chastinu jogo eksportuyut za mezhi Ukrayini Ukrayina maye takozh inshu visokovartisnu sirovinu dlya sklyanoyi promislovosti sodu krejdu gips potash ta in Istoriya virobnictva RedaguvatiSpochatku vvazhalosya sho persha poslidovna metodika otrimannya skla bula rozroblena i praktikuvalasya v Yegipti prote ryad arheologichnih doslidzhen XX stolittya postavili pid sumniv cej prioritet 5 Antichna doba Redaguvati Vzhe za antichnoyi dobi na ukrayinski zemli importuvali sklyani prikrasi a zgodom i posud z Greciyi i greckih mist na pivnichnomu Chornomor yi ta zi Shodu Piznishe yih misce zajnyali rimski potim vizantijski virobi Pershij rozkvit sklorobstva v Ukrayini pripadaye na 11 13 storichchya koli virobnictvo skla zokrema sklyanih prikras div sklo mistecke nabralo masovogo harakteru sklovirobni v Kiyevi budivlya Desyatinnoyi cerkvi i v Pecherskomu monastiri v Chernigovi Lyubechi Galichi ta in Na Bukovini mizh selami Komariv ta Dnistrivka Kelmeneckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti arheologami viyavleno zalishki gutni piznorimskih chasiv III IV st n e Za slovami vchenih ce yedina vidoma davnorimska sklorobnya na teritoriyi Ukrayini Ce najbilsh davnya vidoma gutnya na teritoriyi nashoyi derzhavi 6 Serednovichchya Redaguvati nbsp nbsp Ruchne viroblennya vikonnogo skla Dokladnishe GutnictvoPo tataro mongolskij ruyini virobnictvo skla zanepalo U XIV XVI st Sklyana promislovist peremishuyetsya z mist na teritoriyi de buv lis i kvarcovij pisok zamist kolishnih remisnichih majsteren z yavlyayutsya neveliki pidpriyemstva manufakturnogo tipu guti sklyani zavodi Najdavnishi vidomosti pro guti mayemo na zahidno ukrayinskih zemlyah z ser 16 stolittya u starostvah Belzkomu Gorodeckomu Lyubachivskomu guti v okolicyah Potelicha U XVII st z yavlyayutsya guti v starostvi Lvivskomu na Zakarpatti kolo Mukacheva a gol na Volini Kiyivshini j z drugoyi polovini XVII stolittya na Livoberezhnij Ukrayini ta na Slobozhanshini z kincya XVII stolittya Pid kinec XVII stolittya na Livoberezhzhi pracyuvalo blizko 25 gut Yih buduvali zdebilshogo promislovci gutniki i majstri orendari sho tvorili cili dinastiyi Losi Bilozerski Boginski Skabichevski Chumaki tosho na zemlyah magnativ i shlyahti monastiriv i na Livoberezhzhi kozackoyi starshini Mayuchi pidtrimku z boku cih zemlevlasnikiv chimalo z nih mali svoyi vlasni guti a takozh z boku getmanskoyi administraciyi osoblivo za getmanuvannya Ivana Mazepi Sklyana promislovist shoraz bilshe poshiryuvala merezhu svoyih pidpriyemstv Na gutah viroblyali vikonne sklo riznomanitnij posud zokrema aptechnij plyashki tosho a takozh krishtaleve ta optichne sklo Ci virobi vivozilisya do Moskovshini Bilorusi Polshi ta Pribaltiki Sklyarstvo u formi gut najbilshe poshiryuyetsya u XVIII stolitti zokrema na Chernigivshini zagalom na Livoberezhnij Ukrayini u XVIII stolittya v rizni chasi pracyuvalo blizko 100 gut majzhe vsi na teritoriyi Starodubskogo j Nizhenskogo polkiv U drugij polovini XVIII stolittya vinikayut tut i bilshi sklyani zavodi manufakturi yaki nalezhali velikim zemlevlasnikam grafi K Rozumovskij P O Rum yancev Zadunajskij P V Zavadovskij ta in Najriznomanitnishi virobi cih zavodiv zokrema krishtaleve sklo j sklyani mistecki virobi mali shirokij zbut na vnutrishnomu j zakordonnomu rinkah Novitnya doba Redaguvati nbsp Guta v seli Guta Katyuzhanska Malyunok 1851 r nbsp Vanna sklovarna pich Seredina XX stolittya nbsp Gorshkova sklovarna pich Seredina XX stolittya Na pochatku XIX stolittya v Ukrayini bulo blizko 40 gut v yakih pracyuvalo priblizno 1 000 robitnikiv yih bulo najbilshe na Pravoberezhzhi osoblivo na Volini de bulo she chimalo derevnogo paliva Peresichno pracyuvalo na guti 15 robitnikiv Z seredini 19 stolittya stara gutnicka promislovist zanepadaye Ale vzhe u drugij polovini 19 stolittya vidbuvayetsya proces koncentraciyi S p na kapitalistichnih osnovah Zagalne chislo zav zmenshuyetsya ale peresichni rozmiri yih i produkciya zrostayut 1883 roku 30 sklyanih zavodiv Pravoberezhzhya na yakih pracyuvalo 458 robitnikiv dali produkciyi na 180000 karb chisla na 1900 20 2711 i 1 549 000 Na vsih cih zav viroblyali zvichajnij i aptechnij posud vikonne j lampove sklo Bilshist zavodiv i to najbilshih bula v kupeckih golovnim chinom yevrejskih rukah Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni na Pravoberezhzhi bulo 17 sklyanih zavodiv z produkciyeyu na bl 2 mln karbovanciv najbilshi z nih Rokityanskij Ovruchchina 500 robitnikiv produkciya 700 000 karbovanciv Romanivskij Novograd Volinskij 400 robitnikiv 200000 karbovanciv Mirchanskij Kiyivskij povit 195 robitnikiv 126 000 karbovanciv Pid kinec 19 stolittya pochali vinikati veliki sklyani zavodi na Donbasi yaki pracyuvali na mineralnomu palivi u Lisichanskomu j Konstantinivci 1913 Donbas davav uzhe 2 3 produkciyi ukrayinskogo skla Kilkist zavodiv v Ukrayini 1913 bula blizko 40 zokrema na Donbasi 10 na Volini 15 Zagalna produkciya ukrayinskogo skla stanovila 6 7 mln t Pislya zanepadu pid chas revolyuciyi sklyana promislovist pochala vidrodzhuvatisya u 1920 h pp Za oficijnimi danimi 1928 1929 na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini diyali 14 sklyanih zavodiv z 5 398 robitnikami vartist produkciyi 9 1 mln karbovanciv Zgodom sklyanu promislovist dvichi rekonstrujovano u 1930 h i po Drugij svitovij vijni modernizovano i stvoreno novi zavodi ta novi vidi produkciyi virobnictvo skoncentrovano nasampered na velikih pidpriyemstvah 1940 bulo vsih 70 1971 60 obsyag promislovosti mav zrosti za 1940 70 u 4 razi Virobnictvo osnovnih vidiv sklyanoyi promislovosti v URSR na 1970 bulo take Virobnictvo osnovnih vidiv sklyanoyi promislovosti v URSR na 1970 Vidi produkciyi Odinicya vimiryuvannya 1970Sklo vikonne mln m 51 3Sklo polirovane tis m 1685Stalinit nepolirovanij 1247Sklo armovane j vizerunchaste 2 867Plyashki mln shtuk 657 4Tara konservna v pererahunku na 0 5 l 1 130 8Posud sortovij mln karb 40 3Zmini virobnictva skla v URSR za 1950 74 tis m 1950 1965 1974Vikonne v naturalnomu obchislenni 24 662 46 092 57 961Polirovane 175 1 600 2 806Armovane 238 2190 4 132Zagartovane nepolirovane 160 971 1 523Chastka URSR v zagalno soyuznij produkciyi sklyanoyi promislovosti v 1970 roci stanovila 22 0 u tomu chisli vikonnogo skla 22 0 1974 25 8 polirovanogo skla 22 4 armovanogo j vizerunchastogo 40 1 konservnoyi tari 37 1 Na pochatku 1971 v URSR narahovuvalosya bl 60 pidpriyemstv S p u tomu chisli 6 zavodiv dlya virobnictva listovogo j tehnichnogo skla 14 sortovogo posudu 8 plyashok 6 tarnogo skla 9 dzerkal ta in Sklyana promislovist zoseredzhuvalasya peredusim na Donbasi tut viroblyalosya 95 produkciyi vikonnogo skla Najbilshi zavodi Kostyantinivskij sklorobnij zasnovanij 1897 Kostyantinivskij Avtosklo z 1897 Lisichanskij z 1935 Lvivskij Zaporizkij sklorobnij Hersonskij sklyanoyi tari Dzerkalna fabrika v Odesi zavod hudozhnogo skla v Kiyevi ta in Nad naukovo tehnichnimi problemami rozvitku sklyanoyi promislovosti pracyuvali Kiyivskij filial Derzhavnogo naukovo doslidnickogo institutu skla u Moskvi naukovo doslidnickij institut skla zavodu Avtosklo v Kostyantinivci j in Najbilshi sklorobni pidpriyemstva Ukrayini Redaguvati nbsp VAT Mar yanivskij sklozavod smt Mar yanivka Baranivskij rajon Zhitomirska oblastZoryanskij sklotarnij zavod KONSYuMERS SKLO ZORYa Berezhanskij sklozavod Rokitnivskij sklyanij zavod Romanivskij sklozavod Kostopilskij zavod sklovirobiv Lisichanskij sklozavod Hersonskij zavod sklyanoyi tari Mar yanivskij sklozavod Bikivskij sklozavod Zhitomirskij zavod Biomedsklo Kostyantinivskij zavod Avtosklo Zaporizkij sklorobnij zavod Lvivskij sklozavod Popasnyanskij sklozavod Buchanskij zavod sklotari Gostomelskij sklozavodSuchasni problemi sklyanoyi promislovosti Ukrayini Redaguvati98 sirovini dlya virobnictva listovogo skla Ukrayina eksportuye do Rosiyi ta Bilorusi lishayuchis sirovinnim pridatkom cih krayin monopolistiv na shidno yevropejskomu rinku 7 Div takozh RedaguvatiSklyanij zavod Skloduvna trubka Sklo mistecke Optichne sklo Sklyana promislovist Ukrayini Gutnictvo Den sklovirobnikaPrimitki Redaguvati Sklorobstvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sklyarstvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sklovarinnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gutnictvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v Kachalov N Steklo Izdatelstvo AN SSSR M 1959 ros Na Bukovini viyavili pershu v Ukrayini kam yanu sporudu chasiv Rimskoyi imperiyi Sirovinna Ukrayina abo Yak Rosiya zaroblyaye na ukrayinskomu skli PONEDILOK 18 VERESNYa 2017 16 52 OLENA ShULYaK DLYa EPLiteratura RedaguvatiKachalov N Steklo Izdatelstvo AN SSSR M 1959 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kupric A O stekolnoj promyshlennosti Volynskoj gubernii K 1911 Bilyashivskij M Stare ukr sklo zh Syajvo ch 5 6 K 1913 Modzalevskij V Guti na Chernigivshini K 1926 Gagenmejster V Gutne sklo Podillya Kam yanec Podilskij 1931 Rozhankivskij V Ukr hudozhnye sklo K 1959 Ponomarov O Rozvitok kapitalistichnih vidnosin u promislovosti Ukrayini XVIII st L 1971 Shapova Yu Steklo Kievskoj Rusi M 1972 Petryakova F Ukr gutne sklo K 1975 Osnovi teoriyi i praktiki gartuvannya skla navch posib Zheplinskij T B Dyakivskij S I L Rastr 7 2011 111 s ris tabl Bibliogr s 107 108 ISBN 978 966 2004 55 7 Termichne obroblennya i napruzhennya u skli pidruch dlya stud vish navch zakl S I Dyakivskij ta in red J M Yashishin Nacionalnij un t Lvivska politehnika L Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2003 196 s ris Bibliogr s 169 170 ISBN 966 553 287 1 Tehnologiya skla u 3 ch pidruch dlya stud vish navch zakl In t innovac tehnologij i zmistu osviti M va osviti i nauki Ukrayini L b v 2008 2011 Ch 1 Fizika i himiya skla J M Yashishin L Nacionalnij un t Lvivska politehnika 2001 186 s ris Bibliogr s 176 178 ISBN 966 553 207 3 Ch 2 Osnovi tehnologiyi sklyanoyi masi J M Yashishin T B Zheplinskij S I Dyakivskij Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Beskid Bit 2004 249 c Bibliogr s 245 247 ISBN 966 8450 08 6 Ch 3 Tehnologiya sklyanih virobiv Yashishin J M Vahula Ya I Zheplinskij T B Kozij O I za red Yashishina J M B m Rastr 7 2011 415 s ris tabl Bibliogr s 404 407 1000 pr ISBN 978 966 2004 47 2Posilannya RedaguvatiViktor Konev Yak Ukrayina zalishalasya bez svogo skla Dzerkalo tizhnya 24 09 2023 Volodimir Rihlickij Do vijni Ukrayina kupuvala v Rosiyi ta Bilorusi 75 skla Sho teper Ekonomichna pravda 12 lipnya 2022 nbsp Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sklyana promislovist amp oldid 40500450