Гута промисел Гу та через пол huta від давн в нім hutte hutta хата халупа скляний чи металургійний завод 1 підприємство

Гу́та (через пол. huta від давн.в-нім. hutte, hutta — «хата», «халупа», «скляний чи металургійний завод») — підприємство мануфактурного типу, де вироблялося скло та скляні вироби. В українській і білоруській мовах (чи то у загальній руській мові) гутами здавна називали місця, де виробляли скло й різні вироби з нього, а згодом — склоробні заводи.

Гута в селі Гута-Катюжанська. Малюнок 1851 р.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гута (значення).

Працівник гути називався гу́тником.

Історія Редагувати

Див. також: Гутництво

На території України гути будували ще за часів Київської Русі.

Виробництво скла потребувало поташу. Місця перепалення деревини для добування поташу називались будами. Часто гути і буди в інтересах виробництва розташовували поряд. Печі для виплавлення металу комбінувалися з кузнями. Пізніше на їх місці виникали населені пункти з тими ж назвами.

На території України є близько 90 населених пунктів, що називаються Гута або мають назви, похідні від слова «гута» Стара Гута, Нова Гута. Збереглось і багато відповідних назв урочищ: Гутище, Гутисько — давні місця виробництва скла.

Інші тлумачення Редагувати

У польській мові термін huta означає промислове підприємство, що займається виплавкою металу із руди, а також його обробкою. Зокрема, у Польщі є підприємства «Гута Ченстохова», «Гута Стальова Воля» та інші.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Гута//Грінченко Б. Словарь української мови. — К.: Вид-во «Довіра», 1997. — С. 344.
Тлум. слоўнік бел. мовы, 2005
Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
Гутник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела Редагувати

Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання Редагувати

Димарка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття з промисловості.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[2] Гута//Грінченко Б. Словарь української мови. — К.: Вид-во «Довіра», 1997. — С. 344.

[3] Тлум. слоўнік бел. мовы, 2005

[4] Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

[5] Гутник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.