www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давньогрецькі колонії Північного Причорномор я Давньогрецькі міста Північного Причорномор я міста держави засновані грек

Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я

Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я — міста-держави, засновані греками в період VII–V століть до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України.

Історія колонізації Редагувати

Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Пізніше відбувалося переселення з деяких острівних міст та з метрополії, зокрема з Афін. Північне Причорномор'я вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші, зброю, вино, оливкову олію, тканини, розписну кераміку та інше.

Першими мореплавцями Чорного моря були стародавні критяни. 1975 року біля Каліакри (Болгарія) на археологічних розкопах знайшли кам'яний якір критського корабля, датований XVI століттям до н. е.

Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія (біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману), Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), Херсонес (на території сучасного Севастополя), Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V ст. до н. е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.

З початку III ст. н. е. через кризу рабовласницького ладу почався занепад античних міст, а навала гунів (IV ст.) призвела до їхньої загибелі. Проте деякі грецькі міста продовжили своє існування, зокрема Херсонес (Корсунь руських літописів) остаточно був зруйнований 1399 року, а Білгород-Дністровський ЮНЕСКО віднесло до 10 найдавніших міст світу з безперервним існуванням.

Частина населення Херсонеської округи у середньовіччі стала ядром князівства Феодоро у південному Криму, мешкали греки і в генуезьких колоніях на узбережжі. Князівство захопили турки-османи 1475 року, а остаточно православне населення (переважно грецьке) примусово виселили з Криму за наказом Катерини ІІ (1778; пізніше частково повернулося) та за наказом Й.Сталіна у 1944 р.

Економіка та суспільство Редагувати

В містах розвивалися металургійне, каменярське, деревообробне, гончарне, ювелірне, кісткорізне та інші ремесла, а також рибальський промисел і виноробство. В міста Греції, Малої Азії, Єгипту з цих міст вивозили хліб, рибу, хутра, продукти тваринництва тощо. Економічною основою античних міст-держав Північного Причорномор'я були сільське господарство, різні ремесла і промисли. Важливу роль відігравала торгівля з населенням причорноморських степів і з центрами Середземномор'я. В архітектурі міст Північного Причорномор'я переважали загальногрецькі античні містобудівельні традиції, проте з часом тут були вироблені свої особливості, які виявилися у мішаному греко-«варварському» характері архітектури. Ремісничі квартали та найбідніші житла містилися здебільшого на околицях міст.

Основу сільського господарства становило вирощування зернових злакових культур. Значну роль відігравало й скотарство. Важливе місце займало виноградарство. Городництво, садівництво, баштанництво відігравали допоміжну роль. Головними злаковими культурами були ячмінь, просо, пшениця, жито, гречка. Рівень розвитку зернового виробництва не тільки забезпечував потреби населення, але й давав можливість вивозити зерно в Середземномор'я. Виноградарство було основою виноробства та виноторгівлі. Ринками для продажу вина були землі Скіфії, потім Сарматії. Розводили велику рогату худобу, дрібну рогату худобу, свиней, коней, віслюків. Важливе місце посідав рибний промисел. У Середземномор'ї був великий попит на понтійську рибу (Чорне море греки називали Понт). Основні міста Північного Причорномор'я мали розвинені монетні системи. Монети карбували Тіра, Ольвія, Пантікапей, Німфей, Феодосія, Фанагорія.

Населення античних міст Північного Причорномор'я складалося з греків і вихідців із місцевих племен. Міста мали постійний економічний і культурний взаємовплив і зв'язки з місцевими племенами: скіфами, сарматами, таврами, фракійцями та іншими.

Культура давньогрецьких міст Північного Причорномор'я Редагувати

Побут і культура античних держав Північного Причорномор'я мали багато спільного зі способом життя та культурою всього античного світу. Під впливом давньогрецької культури поширилася грамотність. Значна увага приділялася фізичній підготовці юних громадян. Для занять спортом споруджували спеціальні будинки-гімнасії. Популярними були спортивні змагання з п'ятиборства, бігу, стрільби з лука тощо. Про поширення медичних знань свідчать знахідки бронзових і кістяних медичних інструментів. В Ольвії діяла аптека.

Певного розвитку набули історія, географія, філософія. Історію Херсонесу написав історик Сіріск (ІІІ ст. до н. е.). З географів варто згадати Діонісія Ольвіанського (І ст. до н. е.). Важливе місце у суспільному і культурному житті посідав театр. Театри діяли в Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї. Мистецтво античних держав Північного Причорномор'я являє собою складне переплетення еллінської традиційної культури і надбань місцевих племен. Для мистецтва VI-І ст. до н. е. характерне переважання еллінських художніх традицій. У I–VI ст. н. е. значно поширилися «варварські» елементи, водночас відчувся вплив провінційної римської традиції. Набув поширення живопис, розвивалося мистецтво мозаїки, вазопис, скульптура, коропластика — виробництво теракотових статуеток (теракоти зображають персонажів античної міфології, птахів, тварин). Була також розвинена різьба по дереву та кістці.

Релігія була політеїстичною. Були два етапи у розвитку релігії причорноморських міст. Перший (VI–I ст. до н. е.) характеризується існуванням давньогрецького пантеону божеств, другий (I–IV ст. н. е.) — появою в релігії полісів культів негрецького походження, запровадження культу римських імператорів і формування монотеїстичної релігії — християнства. У кінці III ст. н. е. на Боспорі з'явилися перші ознаки християнства, а протягом перших десятиліть IV ст. н. е. тут сформувалася християнська громада на чолі з єпископом. У списках Нікейського собору 325 р. згадується ім'я боспорського єпископа Кадма.

Деякі міста Редагувати

Розкопки полісу Херсонес в Криму
  • Херсонес (пізніше Корсунь) заснований у 422–420 рр. до н. е. переселенцями з Гераклеї Понтійської і проіснував до XIV ст. н. е. (тобто майже два тисячоліття). У V–I ст.ст. до н. е. це було автономне місто-держава, у I–IV ст.ст. н. е. — аристократична республіка, залежна від Риму, а з IV ст. — від Візантії. Посилившись, Херсонес контролював весь західний Крим, але втратив його в боротьбі з скіфами і сарматами. Саме через Корсунь 988 року в Київську Русь офіційно прийшло християнство візантійського обряду. Зараз — історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь).
  • Калос-Лімен (в перекладі «Гарна Гавань») — на місці сучасного селища Чорноморське на півострові Тарханкут. Засноване іонійцями у IV ст. до н. е. Наприкінці того ж століття увійшла до складу володінь Херсонесу. Стала ареною протистояння між греками та скіфами й сарматами. Остаточно мешканці покинули місто в IV столітті.

Навколо великих полісів існували сільськогосподарські поселення та маєтки, округа мала назву «хора». Також по узбережжю існували й дрібні поселення — наприклад лише на ділянці між Дністром та Південним Бугом, за деякими даними, налічувалось близько 30 поселень, зокрема Одесс, Скопели, Гавань Істріан (на території Одеси), Гавань Іако (Асіаків), Ніконій. Між Тірою та Дунаєм (Істром) Арріан називає такі поселення, як Неоптолемове (з маяком), Кремніски, Антіфілове (у теперішній час, ймовірно, затоплені морем).

Наслідки Редагувати

Тисячолітня історія античної цивілізації у Північному Причорномор'ї мала надзвичайно серйозні наслідки. По-перше, у ході колонізації на місцевий ґрунт було перенесено демократичний полісний устрій, що сприяло становленню державотворчої традиції на території сучасної України. По-друге, грецькі переселенці не тільки передали місцевому населенню прогресивні технології землеробства та ремесла, а й активно залучили його до товарно-грошових відносин. По-третє, виникнення античних міст-держав зумовило розгортання процесу урбанізації Причорномор'я. По-четверте, різнобічні контакти місцевих племен з колоністами сприяли поширенню досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури. У своїй сукупності всі ці процеси не тільки помітно прискорили темпи історичного розвитку населення Криму, Подністров'я, Побужжя та Подніпров'я, а й на тривалий час визначили південний вектор цивілізаційної орієнтації, що надалі сприяло тісним контактам Київської Русі та спадкоємиці грецької культури, колишньої еллінської колонії — Візантії.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста — Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 8 серпня 2010. 
  3. . Архів оригіналу за 10 лютого 2010. Процитовано 8 серпня 2010. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Davnogrecki mista Pivnichnogo Prichornomor ya mista derzhavi zasnovani grekami v period VII V stolit do n e na uzberezhzhi Chornogo morya v mezhah suchasnoyi teritoriyi Ukrayini Zmist 1 Istoriya kolonizaciyi 2 Ekonomika ta suspilstvo 3 Kultura davnogreckih mist Pivnichnogo Prichornomor ya 4 Deyaki mista 5 Naslidki 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 9 PosilannyaIstoriya kolonizaciyi RedaguvatiGolovnoyu prichinoyu davnogreckoyi kolonizaciyi bula perevazhno primusova emigraciya chastini vilnogo naselennya z rabovlasnickih polisiv samoyi Greciyi Najbilshe pereselyalosya syudi grekiv z Mileta ta inshih maloazijskih greckih mist Piznishe vidbuvalosya pereselennya z deyakih ostrivnih mist ta z metropoliyi zokrema z Afin Pivnichne Prichornomor ya vabilo grekiv svoyimi hlibnimi ribnimi ta inshimi bagatstvami V rozvitku torgivli bula zacikavlena takozh misceva znat yaka oderzhuvala predmeti rozkoshi zbroyu vino olivkovu oliyu tkanini rozpisnu keramiku ta inshe Pershimi moreplavcyami Chornogo morya buli starodavni krityani 1975 roku bilya Kaliakri Bolgariya na arheologichnih rozkopah znajshli kam yanij yakir kritskogo korablya datovanij XVI stolittyam do n e 1 Najdavnishim na teritoriyi Ukrayini bulo grecke poselennya na ostrovi Berezan zasnovane v VII stolitti do n e Najbilshimi greckimi koloniyami v Prichornomor yi buli Tira na misci suchasnogo Bilgoroda Dnistrovskogo Olviya bilya sela Parutinogo na pravomu berezi Buzkogo limanu Kerkinitida na misci suchasnoyi Yevpatoriyi Hersones na teritoriyi suchasnogo Sevastopolya Feodosiya Pantikapej na misci suchasnoyi Kerchi Viniknuvshi yak koloniyi greckih mist metropolij antichni mista nevdovzi stali samostijnimi rabovlasnickimi mistami derzhavami Olviya Tira Hersones i deyaki inshi vprodovzh svogo isnuvannya buli samovryadnimi mistami polisami Mista zasnovani na uzberezhzhi Kerchenskoyi protoki v V st do n e vvijshli do skladu Bosporskogo carstva yake utvorilos 480 r do n e Z pochatku III st n e cherez krizu rabovlasnickogo ladu pochavsya zanepad antichnih mist a navala guniv IV st prizvela do yihnoyi zagibeli Prote deyaki grecki mista prodovzhili svoye isnuvannya zokrema Hersones Korsun ruskih litopisiv ostatochno buv zrujnovanij 1399 roku a Bilgorod Dnistrovskij YuNESKO vidneslo do 10 najdavnishih mist svitu z bezperervnim isnuvannyam Chastina naselennya Hersoneskoyi okrugi u serednovichchi stala yadrom knyazivstva Feodoro u pivdennomu Krimu meshkali greki i v genuezkih koloniyah na uzberezhzhi Knyazivstvo zahopili turki osmani 1475 roku a ostatochno pravoslavne naselennya perevazhno grecke primusovo viselili z Krimu za nakazom Katerini II 1778 piznishe chastkovo povernulosya ta za nakazom J Stalina u 1944 r Ekonomika ta suspilstvo RedaguvatiV mistah rozvivalisya metalurgijne kamenyarske derevoobrobne goncharne yuvelirne kistkorizne ta inshi remesla a takozh ribalskij promisel i vinorobstvo V mista Greciyi Maloyi Aziyi Yegiptu z cih mist vivozili hlib ribu hutra produkti tvarinnictva tosho Ekonomichnoyu osnovoyu antichnih mist derzhav Pivnichnogo Prichornomor ya buli silske gospodarstvo rizni remesla i promisli Vazhlivu rol vidigravala torgivlya z naselennyam prichornomorskih stepiv i z centrami Seredzemnomor ya V arhitekturi mist Pivnichnogo Prichornomor ya perevazhali zagalnogrecki antichni mistobudivelni tradiciyi prote z chasom tut buli virobleni svoyi osoblivosti yaki viyavilisya u mishanomu greko varvarskomu harakteri arhitekturi Remisnichi kvartali ta najbidnishi zhitla mistilisya zdebilshogo na okolicyah mist Osnovu silskogo gospodarstva stanovilo viroshuvannya zernovih zlakovih kultur Znachnu rol vidigravalo j skotarstvo Vazhlive misce zajmalo vinogradarstvo Gorodnictvo sadivnictvo bashtannictvo vidigravali dopomizhnu rol Golovnimi zlakovimi kulturami buli yachmin proso pshenicya zhito grechka Riven rozvitku zernovogo virobnictva ne tilki zabezpechuvav potrebi naselennya ale j davav mozhlivist vivoziti zerno v Seredzemnomor ya Vinogradarstvo bulo osnovoyu vinorobstva ta vinotorgivli Rinkami dlya prodazhu vina buli zemli Skifiyi potim Sarmatiyi Rozvodili veliku rogatu hudobu dribnu rogatu hudobu svinej konej vislyukiv Vazhlive misce posidav ribnij promisel U Seredzemnomor yi buv velikij popit na pontijsku ribu Chorne more greki nazivali Pont Osnovni mista Pivnichnogo Prichornomor ya mali rozvineni monetni sistemi Moneti karbuvali Tira Olviya Pantikapej Nimfej Feodosiya Fanagoriya Naselennya antichnih mist Pivnichnogo Prichornomor ya skladalosya z grekiv i vihidciv iz miscevih plemen Mista mali postijnij ekonomichnij i kulturnij vzayemovpliv i zv yazki z miscevimi plemenami skifami sarmatami tavrami frakijcyami ta inshimi Kultura davnogreckih mist Pivnichnogo Prichornomor ya RedaguvatiPobut i kultura antichnih derzhav Pivnichnogo Prichornomor ya mali bagato spilnogo zi sposobom zhittya ta kulturoyu vsogo antichnogo svitu Pid vplivom davnogreckoyi kulturi poshirilasya gramotnist Znachna uvaga pridilyalasya fizichnij pidgotovci yunih gromadyan Dlya zanyat sportom sporudzhuvali specialni budinki gimnasiyi Populyarnimi buli sportivni zmagannya z p yatiborstva bigu strilbi z luka tosho Pro poshirennya medichnih znan svidchat znahidki bronzovih i kistyanih medichnih instrumentiv V Olviyi diyala apteka Pevnogo rozvitku nabuli istoriya geografiya filosofiya Istoriyu Hersonesu napisav istorik Sirisk III st do n e Z geografiv varto zgadati Dionisiya Olvianskogo I st do n e Vazhlive misce u suspilnomu i kulturnomu zhitti posidav teatr Teatri diyali v Olviyi Hersonesi Pantikapeyi Mistectvo antichnih derzhav Pivnichnogo Prichornomor ya yavlyaye soboyu skladne perepletennya ellinskoyi tradicijnoyi kulturi i nadban miscevih plemen Dlya mistectva VI I st do n e harakterne perevazhannya ellinskih hudozhnih tradicij U I VI st n e znachno poshirilisya varvarski elementi vodnochas vidchuvsya vpliv provincijnoyi rimskoyi tradiciyi Nabuv poshirennya zhivopis rozvivalosya mistectvo mozayiki vazopis skulptura koroplastika virobnictvo terakotovih statuetok terakoti zobrazhayut personazhiv antichnoyi mifologiyi ptahiv tvarin Bula takozh rozvinena rizba po derevu ta kistci Religiya bula politeyistichnoyu Buli dva etapi u rozvitku religiyi prichornomorskih mist Pershij VI I st do n e harakterizuyetsya isnuvannyam davnogreckogo panteonu bozhestv drugij I IV st n e poyavoyu v religiyi polisiv kultiv negreckogo pohodzhennya zaprovadzhennya kultu rimskih imperatoriv i formuvannya monoteyistichnoyi religiyi hristiyanstva U kinci III st n e na Bospori z yavilisya pershi oznaki hristiyanstva a protyagom pershih desyatilit IV st n e tut sformuvalasya hristiyanska gromada na choli z yepiskopom U spiskah Nikejskogo soboru 325 r zgaduyetsya im ya bosporskogo yepiskopa Kadma Deyaki mista Redaguvati nbsp Rozkopki polisu Hersones v KrimuBorisfenida isnuvala yak misto derzhava u VII st do n e bula najdavnishim greckim poselennyam Prichornomor ya Piznishe centr koloniyi peremistivsya do Olviyi Zaraz ostriv Mikolayivska oblast Hersones piznishe Korsun zasnovanij u 422 420 rr do n e pereselencyami z Gerakleyi Pontijskoyi i proisnuvav do XIV st n e tobto majzhe dva tisyacholittya U V I st st do n e ce bulo avtonomne misto derzhava u I IV st st n e aristokratichna respublika zalezhna vid Rimu a z IV st vid Vizantiyi Posilivshis Hersones kontrolyuvav ves zahidnij Krim ale vtrativ jogo v borotbi z skifami i sarmatami Same cherez Korsun 988 roku v Kiyivsku Rus oficijno prijshlo hristiyanstvo vizantijskogo obryadu Zaraz istoriko arheologichnij zapovidnik Hersones Tavrijskij m Sevastopol Olviya isnuvala yak misto derzhava priblizno z 600 r do n e i do IV st n e Zasnovana pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz s Parutine Mikolayivska oblast Kerkinitida zasnovana yak misto derzhava u VI st do n e i proisnuvala yak grecka koloniya majzhe do kincya IV st n e Nalezhala deyakij chas skifam i Hersonesu Zaraz misto Yevpatoriya Avtonomna Respublika Krim Kalos Limen v perekladi Garna Gavan na misci suchasnogo selisha Chornomorske na pivostrovi Tarhankut Zasnovane ionijcyami u IV st do n e Naprikinci togo zh stolittya uvijshla do skladu volodin Hersonesu Stala arenoyu protistoyannya mizh grekami ta skifami j sarmatami Ostatochno meshkanci pokinuli misto v IV stolitti Tira takozh Ofiussa zasnovana yak misto derzhava u VI st do n e pereselencyami z greckogo Mileta Zaraz misto Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti Feodosiya zasnovana yak misto derzhava u VI st do n e grekami vihidcyami z Mileta bula centrom torgovelnih zv yazkiv U IV st do n e bula zahoplena Bosporskim carstvom Zaraz misto Feodosiya Avtonomna Respublika Krim Pantikapej zasnovanij yak misto derzhava u VI st do n e Z 480 r do n e stolicya Bosporskogo carstva na beregah Kerchenskoyi protoki do skladu yakogo postupovo uvijshli navkolishni grecki koloniyi i deyaki varvarski plemena meoti sindi na Kubani nizku mist bulo zasnovano vzhe caryami Bosporu Sered naselenih punktiv Bosporskogo carstva vidomi zokrema Tiritaka Nimfej Kimmerik Ilurat Kitej Mirmekij Geraklij Zenoniv Hersones Porfmij Tiramba Patrej Parfenij na azijskomu uzberezhzhi protoki Fanagoriya Germonassa Kepi Gorgippiya Bata Ahillij Kimmerij Korkondama Pislya trivaloyi borotbi z Hersonesom skifami sarmatami carstvo bulo priyednane do Pontijskoyi derzhavi a potim opinilos u zalezhnosti vid Rimu Zaraz na misti Pantikapeyu suchasne misto Kerch Avtonomna Respublika Krim Navkolo velikih polisiv isnuvali silskogospodarski poselennya ta mayetki okruga mala nazvu hora Takozh po uzberezhzhyu isnuvali j dribni poselennya napriklad lishe na dilyanci mizh Dnistrom ta Pivdennim Bugom za deyakimi danimi nalichuvalos blizko 30 poselen 2 zokrema Odess Skopeli Gavan Istrian na teritoriyi Odesi Gavan Iako Asiakiv Nikonij Mizh Tiroyu ta Dunayem Istrom Arrian nazivaye taki poselennya yak Neoptolemove z mayakom Kremniski Antifilove u teperishnij chas jmovirno zatopleni morem 3 Naslidki RedaguvatiTisyacholitnya istoriya antichnoyi civilizaciyi u Pivnichnomu Prichornomor yi mala nadzvichajno serjozni naslidki Po pershe u hodi kolonizaciyi na miscevij grunt bulo pereneseno demokratichnij polisnij ustrij sho spriyalo stanovlennyu derzhavotvorchoyi tradiciyi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Po druge grecki pereselenci ne tilki peredali miscevomu naselennyu progresivni tehnologiyi zemlerobstva ta remesla a j aktivno zaluchili jogo do tovarno groshovih vidnosin Po tretye viniknennya antichnih mist derzhav zumovilo rozgortannya procesu urbanizaciyi Prichornomor ya Po chetverte riznobichni kontakti miscevih plemen z kolonistami spriyali poshirennyu dosvidu ta zdobutkiv najperedovishoyi na toj chas antichnoyi kulturi U svoyij sukupnosti vsi ci procesi ne tilki pomitno priskorili tempi istorichnogo rozvitku naselennya Krimu Podnistrov ya Pobuzhzhya ta Podniprov ya a j na trivalij chas viznachili pivdennij vektor civilizacijnoyi oriyentaciyi sho nadali spriyalo tisnim kontaktam Kiyivskoyi Rusi ta spadkoyemici greckoyi kulturi kolishnoyi ellinskoyi koloniyi Vizantiyi Div takozh RedaguvatiDavnogrecka kolonizaciya Odeskij arheologichnij muzej Antichna kultura v Pivnichnomu Prichornomor yiPrimitki Redaguvati Chuguyenko M V Moya Ukrayina Ilyustrovana enciklopediya dlya ditej Harkiv Vesta Vidavnictvo Ranok 2006 128 s il Smena narodnostej v yuzhnoj Rossii I Doistoricheskij period Arhiv originalu za 25 grudnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2010 Antichnaya lociya Chernogo morya Arhiv originalu za 10 lyutogo 2010 Procitovano 8 serpnya 2010 Dzherela ta literatura RedaguvatiS D Krizhickij Kolonizaciya davnogrecka Pivnichnogo Prichornomor ya Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 461 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Narisi starodavnoyi istoriyi Ukrayinskoyi RSR K 1957 Antichnye goroda Severnogo Prichernomorya Ocherki istorii i kulturi t I Moskva Leningrad 1955 Olgovskij S Ya Davnogrecki mista koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya navchalnij posibnik K KNUKiM 2007 149 s Arhivovano 8 serpnya 2011 u Wayback Machine Karishkovskij P O Monetnoe delo i denezhnoe obrashenie Olvii VI v do n e IV v n e Odessa 2003 Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 352 s Bojko O D Istoriya Ukrayini Navch posib 3 tye vid dop K Akademvidav 2007 683 s Posilannya RedaguvatiANTIChNI DERZhAVI PIVNIChNOGO PRIChORNOMOR Ya Arhivovano 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Gavrilenko O A Ponyattya i normi prava vlasnosti v antichnih derzhavah Pivnichnogo Prichornomor ya kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu im V I Vernadskogo 2006 Seriya Yuridichni nauki T 19 58 2 S 59 64 Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine Gavrilenko O A Ponyattya ta vidi zlochiniv v antichnih derzhavah Pivnichnogo Prichornomor ya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 817 Seriya Pravo 2008 Vip 1 3 S 153 159 Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine Gavrilenko O A Stanovlennya osnov byudzhetnogo prava antichnih derzhav Pivnichnogo Prichornomor ya O A Gavrilenko Aktualni problemi pravovogo regulyuvannya finansovo kreditnih vidnosin v umovah krizi praktika pravozastosuvannya i shlyahi yiyi vdoskonalennya zb tez dop za materialami Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 4 5 chervnya 2010 roku NBU In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini DVNZ UABS NBU Sumi DVNZ UABS NBU 2010 S 15 18 nedostupne posilannya Derzhava i civilizaciya v istoriyi Ukrayini Antichni mista derzhavi i civilizaciya chastina 1 Arhivovano 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Davnogrecki koloniyi Pivnichnogo Prichornomor 27ya amp oldid 40459857