www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мірмекій грец Μυρμήκιον засноване іонійськими греками в середині VI ст до н е на березі Керченської протоки античне міст

Мірмекій

Мірмекій (грец. Μυρμήκιον) — засноване іонійськими греками в середині VI ст. до н. е. на березі Керченської протоки античне місто, що входило до складу Боспорського царства. Було розташоване на схід від Пантікапею (сучасний мис Карантинний у межах Керчі). Є пам'яткою культурної спадщини України національного значення (охоронний № 010015-Н).

Мірмекій

45°21′09″ пн. ш. 36°31′19″ сх. д. / 45.352754000027772463° пн. ш. 36.52206400002777542° сх. д. / 45.352754000027772463; 36.52206400002777542Координати: 45°21′09″ пн. ш. 36°31′19″ сх. д. / 45.352754000027772463° пн. ш. 36.52206400002777542° сх. д. / 45.352754000027772463; 36.52206400002777542
Країна  Україна і  Росія
Розташування Керч
Тип населений пункт
поліс і місце розкопок
Мірмекій
Мірмекій (Автономна Республіка Крим)
 Медіафайли у Вікісховищі
Археологічний комплекс «Стародавнє місто Мірмекій»
Саркофаг з Мирмекія

Площа городища — понад 6 га.

Назва Редагувати

Існують дві версії походження назви міста. Перша — від грецького кореня «мирмек» («мурашка»). Друга пов'язує назву з грецьким словом, що в перекладі означає «підводний риф».

Відомості про Мірмекій збереглися в античних авторів. Псевдо-Скілак (IV ст. до н. е.) при описі берегів східного Криму називає Мірмекій серед найважливіших міст регіону(Феодосія, Німфей, Пантікапей), натомість Страбон іменує його то «містечком», то «селом».

Літопис Редагувати

Античний період Редагувати

Мірмекій був заснований на межі 1-ї та 2-ї чвертей VI ст. до н. е. Метрополія невідома, однак нею, за припущеннями дослідників, міг бути Мілет. На думку С. О. Жебельова, місто було назване на честь засновника міста. Однак Ю. О. Виноградов пов'язував назву міста зі скелями, що виступають у протоці поруч із Мірмекієм.

Населення міста мешкало у невеликих напівземлянках із покрівлею з висушених водоростей, які будувалися лише в районі невеликого скельного Карантинного мису та на березі затоки, розташованої на заході. В середині VI ст. до н. е. місто пережило сильну пожежу. Невдовзі довкола акрополя було збудовано оборонний мур (аналогічний було відкрито у Порфмії). Місто стало однією з двох найранніших грецьких колоній на півночі Чорного моря. На початку V ст. до н. е. місто збільшилося в розмірах до 6-7 га і було забудоване великими наземними будинками.

Наприкінці 1-ї третини V ст. до н. е. місто було зруйноване, скоріш за все, внаслідок нападу скіфів. Його територія скоротилася більш ніж учетверо, а поверх кварталів було збудовано новий оборонний мур, у якому були знайдені наконечники стріл. Після середини V ст. до н. е. життя в місті відродилося, сягнувши розквіту в 1-й половині IV ст. до н. е. В цей час місто знову мало суцільну забудову. Ймовірно, тут розташовувався храм та громадські будівлі; близько середини IV ст. до н. е. вони знов загинули в пожежі. В цей час місто було обведене новим оборонним муром, який цілковито прикрив його від нападу. Максимальна площа античного поселення становила 7-8 га. Новий розквіт місто пережило у III—II ст. до н. е.: в цей час тут з'явився унікальний об'єкт — зільний пагорб понад 3 м заввишки, розташований у межах міста. Ймовірно, його поява була пов'язана з розташованим поруч святилищем.

Протягом тривалого часу Мірмекій не мав самостійного значення і був, за припущеннями, поселенням одного з членів родини боспорського царя.

У середині I ст. до н. е. Мірмекій загинув під час міжусобиць, які розгорнулися в Боспорському царстві по смерті Мітридата VI Евпатора. Життя на його місці відродилося в 1-й половині I ст. н. е. В цей час Мірмекій становив собою поселення з кількох великих садиб. Близько середини II ст. н. е. вони були зруйновані, а на мисі було збудовано величезну гробницю царя Боспорського царства (можливо, Тиберія Юлія Евпатора), в якій у 1834 р. було знайдено Мірмекійський саркофаг. За деякий час Мірмекій був знову забудований садибами.

З періоду еллінізму Мірмекій відомий як античний центр виноробства. Виноробні становили собою приміщення з двома (рідше трьома) майданчиками для чавлення винограду ногами та дотискання решток соку з отриманих відходів за допомогою кам'яного пресу. Сік, який мав нерівну якість, стікав у різні відсіки цистерн, ємність яких сягала 7-8 тис. літрів. Під час археологічних розкопок також були знайдені і рибозасолювальні ванни римських часів.

Раннє середньовіччя Редагувати

З середини III ст. до Боспорського царства увійшли готи. Забудова міста в ці часи стала нерегулярною. Будинки становили собою окремі, часом укріплені садиби.

У 80-х рр. IV ст. Боспорське царство, до складу якого входив Мірмекій, впало під навалою гунів. До IV ст. Мірмекій припинив існування: його мешканці перейшли під захист Пантікапею. У VIII—IX ст. на його місці існувало поселення салтово-маяцької культури, що припинило своє існування у X ст.

Генуезький період Редагувати

Після монгольського завоювання Криму та його включення до складу Золотої Орди поселення біля Керченської протоки стають транзитними пунктами Великого шовкового шляху, внаслідок чого у XIII—XIV ст. на місці античного міста виникли невеликі поселення. Під час правління хана Узбека емір Солхату передав Боспор венеційцям в обмін на сплату торгівельного мита, однак внаслідок венеційсько-генуезької війни 1350—1356 рр. Боспор перейшов у володіння генуезців. На місці Мірмекію виникло поселення, відоме у генуезьких джерелах як Пондіко.

Інтерес являють залишки невеликої фортеці XIV—XV ст.ст., відкриті на самому краї Карантинного мису. Фортеця була укріплена муром (ширина — 2,6 м) і ровом. Житлові та господарські приміщення були розміщені вздовж муру з його внутрішнього боку; всі вони згоріли під час пожежі.

Археологічне дослідження городища Мірмекій Редагувати

План городища був знятий у 1820 р. ентузіастом античної археології Полем Дюбрюксом, одним із засновників Керченського музею старовини. У 1834 р. сталося перше велике відкриття на Мірмекії: моряки карантинної варти під час встановлення щогли для прапора виявили склепи, вирубані у скалі мірмекійського акрополя, і знайшли тут два мармурові саркофаги. Один з них — розбитий величезний мармуровий саркофаг із рельєфними зображеннями сюжетів з життя Ахіллеса, який не має аналогів у світі (наразі перебуває в колекції російського Ермітажу); збереглися уламки його стінок, нижня частина та кришка. За припущеннями, саркофаг був виготовлений у II ст. н. е. в одній з афінський майстерень.

Планомірні розкопки на Мірмекії почалися лише у 1934 р.

Дослідження та експедиції Редагувати

  • 1863 р. — О. Ю. Люценко, директор Керченського музею старовини;
  • 1883, 1885—1889 рр. — Ф. І. Ґросс, директор Керченського музею старовини;
  • 1903, 1906 рр. — В. В. Шкорпіл, директор Керченського музею старовини;
  • 1934—1938, 1946—1950, 1956—1966 рр. — роботи Боспорської експедиції Інституту історії матеріальної культури (потім Ленінградського відділення Інституту археології) Академії наук СРСР під керівництвом В. Ф. Гайдукевича;
  • 1956—1958 рр. — на городищі працювала радянсько-польська експедиція під керівництвом В. Ф. Гайдукевича та К. Міхаловського;
  • 1982—1994 рр. — розкопки Мірмекійського загону Боспорської експедиції Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР (потім Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук) під керівництвом Ю. О. Виноградова;
  • 1999 р. — спільна експедиція ІІМК РАН та Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, РФ);
  • з 2000 р. роботи на городищі проводить Мірмекійська експедиція Державного Ермітажу на чолі з О. М. Бутягіним, завідувачем сектора північного Причорномор'я відділу античного світу Ермітажу.

Після російської окупації Криму Редагувати

Після російської окупації Криму в лютому-березні 2014 р. роботи на городищі проводяться російською стороною з порушенням законодавства України. Розпорядженням уряду РФ № 2073-р від 17.10.2015 р. городище Мірмекій було внесене до Єдиного державного реєстру об'єктів культурної спадщини.

У серпні 2015 р. на ділянці городища на північ від скелі Карантинного мису була виявлена вапнякова плита з багаторядковим написом: текст є найрозлогішим з виявлених на Мірмекії за весь період вивчення пам'ятки. Плита 49 см завширшки, 25 см завширшки й 20 см завтовшки була розташована у кладці написом досередини. Приблизне датування напису — кінець I ст. до н. е. — початок I ст. н. е. Знахідку було передано до лапідарію «Східнокримського історико-культурного музею-заповідника» в Керчі.

У 2017 р. на Мірмекії було виявлено новий некрополь. Того ж року в непошкодженому шарі 2-ї половини IV ст. до н. е. під південною стіною садиби римських часів було знайдено свинцевий лист-опістограф, датований останньою чвертю IV ст. до н. е.; орфографія листа демонструє перехід від іонійського діалекту до койне. Текст становить собою приватний лист ділового характеру; ймовірно, відправник спеціалізувався на транзитній торгівлі високоякісним одягом. Унікальність пам'ятники в тому, що на одній пластинці прямокутної форми з заокругленими краями 2,8-3,8 x 10,8 см розташовані два листи, призначені різним адресатам.

31 липня — 20 серпня 2017 р. керівництво Ермітажу спільно з О. Бутягіним організувало на городищі Мірмекій «Південну експедицію», до складу якої увійшли співробітники Ермітажу, студенти та викладачі історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, студенти Вищої школи економіки Національного дослідницького університету (Перм, РФ), студенти з Франції та волонтери (загалом у таборі було близько 90 людей).

Наприкінці літа 2018 р. стало відомо про виявлення першої великої статуї в історії розкопок Мірмекію: скульптуру було знайдено в завалі загиблої садиби ІІ ст. н. е. З'ясувалося, що статуя без голови та ніг, 1,15 м заввишки, вагою майже 110 кг, є зображенням давньогрецького бога медицини Асклепія (у давньоримській міфології — Ескулапа). Скульптуру було передано до «Східнокримського історико-культурного музею-заповідника». Крім статуї, на городищі було знайдено кістяну фігурку Меркурія, уламок скульптурного рельєфу та багато бронзових монет.

17 серпня 2019 р. було повідомлено про виявлення на некрополі Мірмекію поховання першої хвилі грецької колонізації Криму, датованого 2-ю половиною VI ст. до н. е. Незвичною стала перша розкрита гробниця невеликого розміру (приблизно 70 х 40 см), яка виявилася порожньою: вона була витесана з цільного шматка каменю. За припущеннями, поховання могло мати символічний характер, або там був похований попіл.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  2. Kazimierz Michałowski: Od Edfu do Faras. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1974.
  3. https://tools.wmflabs.org/ru_monuments/get_info.php?id=911540360060006
  4. А. П. Бехтер, А. М. Бутягин. Новый памятник лапидарной графики из Мирмекия. // Вестник древней истории. Том 77. № 4. Москва : 2017. С. 978—990.
  5. ↑ . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  6. . Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  9. . Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mirmekij grec Myrmhkion zasnovane ionijskimi grekami v seredini VI st do n e na berezi Kerchenskoyi protoki antichne misto sho vhodilo do skladu Bosporskogo carstva Bulo roztashovane na shid vid Pantikapeyu suchasnij mis Karantinnij u mezhah Kerchi Ye pam yatkoyu kulturnoyi spadshini Ukrayini nacionalnogo znachennya ohoronnij 010015 N Mirmekij45 21 09 pn sh 36 31 19 sh d 45 352754000027772463 pn sh 36 52206400002777542 sh d 45 352754000027772463 36 52206400002777542 Koordinati 45 21 09 pn sh 36 31 19 sh d 45 352754000027772463 pn sh 36 52206400002777542 sh d 45 352754000027772463 36 52206400002777542Krayina Ukrayina i RosiyaRoztashuvannya KerchTip naselenij punkt polis i misce rozkopokMirmekijMirmekij Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u VikishovishiArheologichnij kompleks Starodavnye misto Mirmekij Sarkofag z MirmekiyaPlosha gorodisha ponad 6 ga Zmist 1 Nazva 2 Litopis 2 1 Antichnij period 2 2 Rannye serednovichchya 2 3 Genuezkij period 3 Arheologichne doslidzhennya gorodisha Mirmekij 3 1 Doslidzhennya ta ekspediciyi 4 Pislya rosijskoyi okupaciyi Krimu 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaNazva RedaguvatiIsnuyut dvi versiyi pohodzhennya nazvi mista Persha vid greckogo korenya mirmek murashka Druga pov yazuye nazvu z greckim slovom sho v perekladi oznachaye pidvodnij rif Vidomosti pro Mirmekij zbereglisya v antichnih avtoriv Psevdo Skilak IV st do n e pri opisi beregiv shidnogo Krimu nazivaye Mirmekij sered najvazhlivishih mist regionu Feodosiya Nimfej Pantikapej natomist Strabon imenuye jogo to mistechkom to selom Litopis Redaguvati nbsp Antichnij period Redaguvati Mirmekij buv zasnovanij na mezhi 1 yi ta 2 yi chvertej VI st do n e Metropoliya nevidoma odnak neyu za pripushennyami doslidnikiv mig buti Milet Na dumku S O Zhebelova misto bulo nazvane na chest zasnovnika mista Odnak Yu O Vinogradov pov yazuvav nazvu mista zi skelyami sho vistupayut u protoci poruch iz Mirmekiyem Naselennya mista meshkalo u nevelikih napivzemlyankah iz pokrivleyu z visushenih vodorostej yaki buduvalisya lishe v rajoni nevelikogo skelnogo Karantinnogo misu ta na berezi zatoki roztashovanoyi na zahodi V seredini VI st do n e misto perezhilo silnu pozhezhu Nevdovzi dovkola akropolya bulo zbudovano oboronnij mur analogichnij bulo vidkrito u Porfmiyi Misto stalo odniyeyu z dvoh najrannishih greckih kolonij na pivnochi Chornogo morya Na pochatku V st do n e misto zbilshilosya v rozmirah do 6 7 ga i bulo zabudovane velikimi nazemnimi budinkami Naprikinci 1 yi tretini V st do n e misto bulo zrujnovane skorish za vse vnaslidok napadu skifiv Jogo teritoriya skorotilasya bilsh nizh uchetvero a poverh kvartaliv bulo zbudovano novij oboronnij mur u yakomu buli znajdeni nakonechniki stril Pislya seredini V st do n e zhittya v misti vidrodilosya syagnuvshi rozkvitu v 1 j polovini IV st do n e V cej chas misto znovu malo sucilnu zabudovu Jmovirno tut roztashovuvavsya hram ta gromadski budivli blizko seredini IV st do n e voni znov zaginuli v pozhezhi V cej chas misto bulo obvedene novim oboronnim murom yakij cilkovito prikriv jogo vid napadu Maksimalna plosha antichnogo poselennya stanovila 7 8 ga Novij rozkvit misto perezhilo u III II st do n e v cej chas tut z yavivsya unikalnij ob yekt zilnij pagorb ponad 3 m zavvishki roztashovanij u mezhah mista Jmovirno jogo poyava bula pov yazana z roztashovanim poruch svyatilishem Protyagom trivalogo chasu Mirmekij ne mav samostijnogo znachennya i buv za pripushennyami poselennyam odnogo z chleniv rodini bosporskogo carya U seredini I st do n e Mirmekij zaginuv pid chas mizhusobic yaki rozgornulisya v Bosporskomu carstvi po smerti Mitridata VI Evpatora Zhittya na jogo misci vidrodilosya v 1 j polovini I st n e V cej chas Mirmekij stanoviv soboyu poselennya z kilkoh velikih sadib Blizko seredini II st n e voni buli zrujnovani a na misi bulo zbudovano velicheznu grobnicyu carya Bosporskogo carstva mozhlivo Tiberiya Yuliya Evpatora v yakij u 1834 r bulo znajdeno Mirmekijskij sarkofag Za deyakij chas Mirmekij buv znovu zabudovanij sadibami Z periodu ellinizmu Mirmekij vidomij yak antichnij centr vinorobstva Vinorobni stanovili soboyu primishennya z dvoma ridshe troma majdanchikami dlya chavlennya vinogradu nogami ta dotiskannya reshtok soku z otrimanih vidhodiv za dopomogoyu kam yanogo presu Sik yakij mav nerivnu yakist stikav u rizni vidsiki cistern yemnist yakih syagala 7 8 tis litriv Pid chas arheologichnih rozkopok takozh buli znajdeni i ribozasolyuvalni vanni rimskih chasiv Rannye serednovichchya Redaguvati Z seredini III st do Bosporskogo carstva uvijshli goti Zabudova mista v ci chasi stala neregulyarnoyu Budinki stanovili soboyu okremi chasom ukripleni sadibi U 80 h rr IV st Bosporske carstvo do skladu yakogo vhodiv Mirmekij vpalo pid navaloyu guniv Do IV st Mirmekij pripiniv isnuvannya jogo meshkanci perejshli pid zahist Pantikapeyu U VIII IX st na jogo misci isnuvalo poselennya saltovo mayackoyi kulturi sho pripinilo svoye isnuvannya u X st Genuezkij period Redaguvati Pislya mongolskogo zavoyuvannya Krimu ta jogo vklyuchennya do skladu Zolotoyi Ordi poselennya bilya Kerchenskoyi protoki stayut tranzitnimi punktami Velikogo shovkovogo shlyahu vnaslidok chogo u XIII XIV st na misci antichnogo mista vinikli neveliki poselennya Pid chas pravlinnya hana Uzbeka emir Solhatu peredav Bospor venecijcyam v obmin na splatu torgivelnogo mita odnak vnaslidok venecijsko genuezkoyi vijni 1350 1356 rr Bospor perejshov u volodinnya genuezciv Na misci Mirmekiyu viniklo poselennya vidome u genuezkih dzherelah yak Pondiko Interes yavlyayut zalishki nevelikoyi forteci XIV XV st st vidkriti na samomu krayi Karantinnogo misu Fortecya bula ukriplena murom shirina 2 6 m i rovom Zhitlovi ta gospodarski primishennya buli rozmisheni vzdovzh muru z jogo vnutrishnogo boku vsi voni zgorili pid chas pozhezhi Arheologichne doslidzhennya gorodisha Mirmekij RedaguvatiPlan gorodisha buv znyatij u 1820 r entuziastom antichnoyi arheologiyi Polem Dyubryuksom odnim iz zasnovnikiv Kerchenskogo muzeyu starovini U 1834 r stalosya pershe velike vidkrittya na Mirmekiyi moryaki karantinnoyi varti pid chas vstanovlennya shogli dlya prapora viyavili sklepi virubani u skali mirmekijskogo akropolya i znajshli tut dva marmurovi sarkofagi Odin z nih rozbitij velicheznij marmurovij sarkofag iz relyefnimi zobrazhennyami syuzhetiv z zhittya Ahillesa yakij ne maye analogiv u sviti narazi perebuvaye v kolekciyi rosijskogo Ermitazhu zbereglisya ulamki jogo stinok nizhnya chastina ta krishka Za pripushennyami sarkofag buv vigotovlenij u II st n e v odnij z afinskij majsteren 1 Planomirni rozkopki na Mirmekiyi pochalisya lishe u 1934 r Doslidzhennya ta ekspediciyi Redaguvati 1863 r O Yu Lyucenko direktor Kerchenskogo muzeyu starovini 1883 1885 1889 rr F I Gross direktor Kerchenskogo muzeyu starovini 1903 1906 rr V V Shkorpil direktor Kerchenskogo muzeyu starovini 1934 1938 1946 1950 1956 1966 rr roboti Bosporskoyi ekspediciyi Institutu istoriyi materialnoyi kulturi potim Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi Akademiyi nauk SRSR pid kerivnictvom V F Gajdukevicha 1956 1958 rr na gorodishi pracyuvala radyansko polska ekspediciya pid kerivnictvom V F Gajdukevicha ta K Mihalovskogo 2 1982 1994 rr rozkopki Mirmekijskogo zagonu Bosporskoyi ekspediciyi Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi AN SRSR potim Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Rosijskoyi akademiyi nauk pid kerivnictvom Yu O Vinogradova 1999 r spilna ekspediciya IIMK RAN ta Derzhavnogo Ermitazhu Sankt Peterburg RF z 2000 r roboti na gorodishi provodit Mirmekijska ekspediciya Derzhavnogo Ermitazhu na choli z O M Butyaginim zaviduvachem sektora pivnichnogo Prichornomor ya viddilu antichnogo svitu Ermitazhu Pislya rosijskoyi okupaciyi Krimu RedaguvatiPislya rosijskoyi okupaciyi Krimu v lyutomu berezni 2014 r roboti na gorodishi provodyatsya rosijskoyu storonoyu z porushennyam zakonodavstva Ukrayini Rozporyadzhennyam uryadu RF 2073 r vid 17 10 2015 r gorodishe Mirmekij bulo vnesene do Yedinogo derzhavnogo reyestru ob yektiv kulturnoyi spadshini 3 U serpni 2015 r na dilyanci gorodisha na pivnich vid skeli Karantinnogo misu bula viyavlena vapnyakova plita z bagatoryadkovim napisom tekst ye najrozlogishim z viyavlenih na Mirmekiyi za ves period vivchennya pam yatki Plita 49 sm zavshirshki 25 sm zavshirshki j 20 sm zavtovshki bula roztashovana u kladci napisom doseredini Priblizne datuvannya napisu kinec I st do n e pochatok I st n e Znahidku bulo peredano do lapidariyu Shidnokrimskogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika v Kerchi 4 U 2017 r na Mirmekiyi bulo viyavleno novij nekropol 5 Togo zh roku v neposhkodzhenomu shari 2 yi polovini IV st do n e pid pivdennoyu stinoyu sadibi rimskih chasiv bulo znajdeno svincevij list opistograf datovanij ostannoyu chvertyu IV st do n e orfografiya lista demonstruye perehid vid ionijskogo dialektu do kojne Tekst stanovit soboyu privatnij list dilovogo harakteru jmovirno vidpravnik specializuvavsya na tranzitnij torgivli visokoyakisnim odyagom Unikalnist pam yatniki v tomu sho na odnij plastinci pryamokutnoyi formi z zaokruglenimi krayami 2 8 3 8 x 10 8 sm roztashovani dva listi priznacheni riznim adresatam 6 31 lipnya 20 serpnya 2017 r kerivnictvo Ermitazhu spilno z O Butyaginim organizuvalo na gorodishi Mirmekij Pivdennu ekspediciyu do skladu yakoyi uvijshli spivrobitniki Ermitazhu studenti ta vikladachi istorichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu studenti Vishoyi shkoli ekonomiki Nacionalnogo doslidnickogo universitetu Perm RF studenti z Franciyi ta volonteri zagalom u tabori bulo blizko 90 lyudej 7 Naprikinci lita 2018 r stalo vidomo pro viyavlennya pershoyi velikoyi statuyi v istoriyi rozkopok Mirmekiyu skulpturu bulo znajdeno v zavali zagibloyi sadibi II st n e 8 Z yasuvalosya sho statuya bez golovi ta nig 1 15 m zavvishki vagoyu majzhe 110 kg ye zobrazhennyam davnogreckogo boga medicini Asklepiya u davnorimskij mifologiyi Eskulapa Skulpturu bulo peredano do Shidnokrimskogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika 9 Krim statuyi na gorodishi bulo znajdeno kistyanu figurku Merkuriya ulamok skulpturnogo relyefu ta bagato bronzovih monet 10 17 serpnya 2019 r bulo povidomleno pro viyavlennya na nekropoli Mirmekiyu pohovannya pershoyi hvili greckoyi kolonizaciyi Krimu datovanogo 2 yu polovinoyu VI st do n e Nezvichnoyu stala persha rozkrita grobnicya nevelikogo rozmiru priblizno 70 h 40 sm yaka viyavilasya porozhnoyu vona bula vitesana z cilnogo shmatka kamenyu Za pripushennyami pohovannya moglo mati simvolichnij harakter abo tam buv pohovanij popil 5 Div takozh RedaguvatiMirmekijskij skarb Mirmekijskij sarkofagPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Kazimierz Michalowski Od Edfu do Faras Warszawa Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe 1974 https tools wmflabs org ru monuments get info php id 911540360060006 A P Behter A M Butyagin Novyj pamyatnik lapidarnoj grafiki iz Mirmekiya Vestnik drevnej istorii Tom 77 4 Moskva 2017 S 978 990 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Dzherela ta literatura RedaguvatiV M Zubar Mirmekij Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 748 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Viznachni miscya Ukrayini Sajt Nedaleko Anohin V A Istoriya Bospora Kimmerijskogo Kiev Odigitriya 1999 254 s Posilannya RedaguvatiMirmekij Znahidki Arhivovano 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine http myrmekion ru Arhivovano 15 bereznya 2022 u Wayback Machine https allcrimea net mesta drevnee gorodichshe mirmekiiy Arhivovano 11 lipnya 2020 u Wayback Machine http otkrytayaarheologiya rf monuments gorodishe mirmekij Arhivovano 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mirmekij amp oldid 38775472