www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порфмій грец переправа давньогрецьке місто Боспорського царства Крим що виникло наприкінці VI ст до н е біля поромної пе

Порфмій

Порфмій (грец. «переправа») — давньогрецьке місто Боспорського царства (Крим), що виникло наприкінці VI ст. до н. е. біля поромної переправи, а також пам'ятка археології, що зберігає залишки стародавнього міста площею близько 0,65 га. Місто проіснувало до І ст. до н. е.. Розташовано на Керченському півострові у південного підніжжя гори Хроні

Порфмій

45°22′09″ пн. ш. 36°36′57″ сх. д. / 45.36917° пн. ш. 36.61583° сх. д. / 45.36917; 36.61583
Країна  Україна
Розташування Керч
Тип колишній населений пунктd
Порфмій
Порфмій (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Дослідження Редагувати

Боспорське місто Порфмій ототожнюється дослідниками з залишками античного городища, розташованого на піднесеному плато недалеко від узбережжя Керченської протоки, між селищами Жуковка та Небезпечне (Опасное) на довгастому пагорбі довжиною близько 400 м. Першим стародавнє місто виявив знавець Керченського півострова, громадський інспектор охорони пам'яток В. В. Веселов в 1952 році. Перші розкопки городища були проведені Боспорською археологічною експедицією ЛОІА АН СРСР (нині — ИИМК РАН) під керівництвом В. Ф. Гайдукевича в 1953 році. В наступні роки пам'ятник регулярно досліджувався силами окремого загону цієї експедиції. До 1985 року розкопками керувала Є. Г. Кастанаян. Протягом наступного періоду археологічного вивчення городища (1986—1990 рр.) Основна увага приділялася розкопкам шарів і об'єктів, пов'язаних з раннім періодом існування Порфмій, а також обстеження околиць стародавнього міста. Третій період почався в 2002 році, після більш ніж десятирічної перерви. У цей час почалося дослідження Порфмійского некрополя.

Відомості про Пормфій Редагувати

Відомості про поселення з такою назвою містяться в повідомленнях древніх авторів — Псевдо-Арриана і Стефана Візантійського (Ps.-Arr. Peripl. M. Eux. 69, 70, 117; Steph. Byz., sv Πορθμία καì Πορθμίον). Походження назви цього міста від грецького слова πορθμός — «переправа» — досить прозоро і не викликає сумнівів у дослідників. Дійсно, дані письмових та археологічних джерел дозволяють реконструювати в безпосередній близькості від міста одну з традиційних переправ через Керченську протоку, в давнину зв'язувала Прикубання з Кримом і Північним Причорномор'ям в цілому.

Знахідки VI—V ст. до н. е. Редагувати

Розкопки показали, що перші оборонні споруди Порфмій були побудовані незабаром після його заснування. Найдавніші будівельні залишки, які відносяться до другої половини VI — першої третини V ст. до н. е., були виявлені переважно в східній і південно-східній частинах городища на площі понад 400 кв. м. Тут були виявлені сліди архаїчних фортифікаційних споруд, які є не тільки найдавнішими для даного пам'ятника, але також одними з найбільш ранніх серед відкритих на Боспорі. Східна архаїчна оборонна стіна Порфмій була споруджена в місці, де природна височина має самий пологий схил, тут знаходився найбільш уразливий при нападі ворога ділянку. Кладка іррегулярна, звичайна. Максимальна збереглася висота цоколя стіни — 1,2 м, товщина — 1-1,1 м. Судячи зі збережених розвалів, верхня частина стіни була складена з цеглини-сирцю. Південний її кінець був прибудований до природних скельних виходів; тут конструкція мала вигляд ламаної лінії, утворюючи щось на зразок бастіону. З внутрішньої поверхні стіни було споруджено водостік, за яким стічні води по природному схилу виводилися за межі городища. Залишки його збереглися протягом 10 м в довжину, глибина ложа досягала 0,4 м. Південна лінія оборони Порфмія збереглася гірше. У цій частині пам'ятника укріплення йшли вздовж південного кордону плато, що мав крутий схил. У конструкції були використані величезні природні скельні брили вапняку: подекуди їх підтесували, а перемички між ними заповнювали дрібними каменями, іноді природні виходи вапняку «добудовувалися» кладкою з більш дрібних каменів. На жаль, ця оригінальна конструкція збереглася лише фрагментарно, хоча траса її чітко простежується по всій розкритій площі (приблизно на 20 м в довжину). Ще один фрагмент ранньої оборонної стіни городища був виявлений при розкопках житлових кварталів піздньоеліністичного часу в південно-західній частині пам'ятника. Тут ділянку архаїчної оборонної стіни, що служила стіною житлового будинку пізньоеліністичного часу, було вбудовано в значно пізнішу споруду.

В кінці першого періоду, на рубежі VI—V ст. до н. е., Порфмій переживає першу катастрофу — на всій площі, де були виявлені архаїчні залишки, помітні сліди пожежі. Горілий шар досягає товщини трьох сантиметрів, а виявлені тут знахідки сильно обпалені. На ділянці, що примикає до східної оборонної стіни, за межами городища були знайдені дрібні фрагменти людського черепа. Серед археологічних знахідок цього періоду — кинджал та лекфі із зображенням скіфа, що тримає за вуздечку двох коней.

Після пожеж і руйнувань кінця VI — рубежу VI—V ст. до н. е. настає новий етап — у Порфмії з'являються споруди, зведені в техніці, відомій з досліджень інших боспорських пам'ятників. До західної, внутрішній сторони східної оборонної стіни був прибудований великий житловий наземний комплекс, що складався не менше ніж з 9 невеликих приміщень. Цоколі стін були складені з невеликих каменів вапняку, кладка звичайна, з забутовкою глиною і дрібним камінням. Верхні частини стін, очевидно, були сирцевими. У ряді приміщень кладка стін збереглася на 0,5-0,7 м у висоту, підлогу одного з них було вимощено вапняковими плитами, що досягали 0,5-0,6 м в довжину, і уламками кераміки. Виявлений в приміщеннях матеріал датується в межах останньої чверті VI — першої третини V ст. до н. е. Ймовірно, з функціонуванням цього комплексу можна пов'язувати невеликий зольник, що виник на східній околиці скельного плато, за межами східної оборонної стіни (приблизно в 5 м на схід від неї). Зольник містив матеріали початку V ст. до н. е. Пожежі і руйнування, що відносяться до кінця першої третини V ст. до н. е., зафіксовані в Порфмії, мають аналогії і на інших пам'ятках європейського Боспору, що свідчать про суворі реалії тогочасного Боспору.

Знахідки ІІІ-I ст. до н. е. Редагувати

У другій половині ІІІ ст. до н. е. виникає нове місто площею близько півгектара, що проіснувало до третьої чверті I ст. до н. е. Оборонні стіни завширшки 2,40 — 2,50 м, були складені в нерегулярної кладки з великих брил вапняку, проміжки між якими були закладені дрібним бутом, я в якості розчину використовувалась глина, стіни були зведені на бутовому фундаменті.

У північно-західному куті оборонних стін розкрита прямокутна вежа розмірами в плані 9,75×9 м. Стіни її складені були в тій же техніці, що і оборонні стіни. Зовнішня, північна стіна башти, була завширшки 2,50 м, інші стіни — 2,25 м, додатковий панцир завширшки 0,60 м з зовнішнього боку північної стіни башти був складений з бутових каменів. Приміщення всередині башти було вимощено кам'яними плитами, тут містилось поховання собаки. При її розчищені було знайдено велику кількість мідних монет пантікапейського карбування, переважно дрібних номіналів, що наводить на припущення, що тут відбувалася торгівля між жителями міста і навколишніх сільських поселень.

Розкопки міста свідчать про наявність мережі вулиць. Територія міста була розбита на вісім прямокутних кварталів. Три повздовжні вулиці завширшки 1,70 м пролягали зі сходу на захід уздовж усього міста, і ділили місто на чотири ряди. Під прямим кутом до них пролягали три провулки завширшки 1,50 м, середній з яких ділив місто навпіл. Східний провулок пролягав вздовж східної оборонної стіни, а західний відділяв житлові квартали від приміщень, прибудованих до західної оборонної стіні. Ширина кварталів становила 11 м. Довжина західних становила 42 м. Довжина східних була дещо більше.

Під час розкопок житлових будинків були виявлені деякі подробиці побуту їхніх мешканців. В окремих приміщеннях було знайдено вогнища, огороджені плитами або плоскими каменями, поставленими на ребро, що обмазувалися глиною, на цих яких трималась жаровня. В одному з приміщень була влаштувати піч, що складалася з двох тесаних блоків черепашника, між якими знаходилась топка. У цьому ж приміщенні, поруч з піччю виявлено підставу кухонного столика у вигляді суцільної кам'яної кладки (діаметра в плані 0,45 * 0,45 м, висота 0,50), на якій, імовірно, перебувала дерев'яна стільниця, та кам'яна «годівниця» для домашніх тварин. У деякими приміщеннях виявлено загорожі, що являли собою ясла для корму худоби, що містилася в будинку під час холодів. Серед інших знахідок — піфос (збереглися тільки уламки стінок), невисокі плити, що служили, можливо, опорою лави або полицями для складу будь-яких господарських предметів, кам'яний переносний тарапан для домашнього приготування вина й уламки амфори, що служила можливо, для стоку віноградного сусла з тарапана. В одному з господарських приміщень двокімнатного будинку було виявлено стійло або хлів для великої рогатої худоби. У кількох приміщеннях був знайдений набір однотипних речей, що відносяться до побуту жінок; бальзамарій з червоної глини і ткацькі підвіски.


Як і Ілурат, що виник пізніше, древній Порфмій був містом-фортецею, збудованим за єдиним планом разом з фортечними стінами. Це поки що єдина з відомих пам'яток такого рода з епохи еллінізму. Факт одночасної планомерної забудови міської території новим містом у другій половині III ст. до н. е. разом зі зведенням оборонних споруд дозволяє припустити, що будівництво нового укріплення міста було задумано з метою побудови на даному місці саме фортеці для захисту переправи через протоку. В такому випадку, населення міста мало складатися, в основному, з військових поселенців, тримати оборону на підступах до європейських володінь Боспорського царства.

Занепад Редагувати

Приблизно в середині I ст. до н. е. місто був покинуте і ніколи більше не відновлювався. Ніяких руйнувань або пожеж цього часу на пам'ятці виявлено не було, очевидно, він був просто залишений жителями. Бурхливий період в історії Боспора, що почався після Мітридатових воєн, спричинив до дестабілізації загальнополітичної ситуації і, ймовірно, переорієнтування багатьох «векторів» в політиці держави. Час припинення життя в Порфмію, догляд гарнізону з цієї невеликої фортеці синхронні появи нової системи укріплених поселень в глибині півострова, значно віддалених від узбережжя, таких як Ілурат і фортеця у селищі Артезіан.

Примітки Редагувати

  1. Вахтина М. Ю. Порфмий на сайті «Археологическая карта Крыма» (рос.)
  2. Археологическая карта Крыма. Лист L-37-86 п.им.Войкова.. www.archmap.ru. Процитовано 3 грудня 2016. 

Література Редагувати

  • Давня історія України, Навч. посібник: У 2 кн./Толочко П. П. (керівник авт. колективу), Козак Д. Н., Крижицький С. Д. та ін.-К.: Либідь, 1994.- Кн. 1
  • Болтунова А. И. Раскопки Порфмия// АО 1968 года. М., 1969. С.303–304.
  • Вахтина М. Ю. Исследования раннего Порфмия (по материалам раскопок 1986—1987 гг.)// Проблемы античной культуры. ТД конф. Симферополь, 1988. С.197–198.
  • Вахтина М. Ю. Новые данные о боспорском городе Порфмий (по материалам раскопок 1986—1992 г.г.)// Боспор Киммерийский и Понт в период античности и средневековья. Материалы II боспорских чтений. Керчь, 2001. С.11–15.
  • Вахтина М. Ю. О датировке древнейших укреплений Порфмия// 175 лет Керченскому Музею Древностей. Материалы международной конференции. Керчь, 2001. С.43–45.
  • Вахтина М. Ю. О древнейших оборонительных сооружениях античного Порфмия// Фортификация в древности и средневековье. ТД. СПб., 1995. С.32–33.
  • Вахтина М. Ю. Об одном уникальном архаическом комплексе из раскопок античного городища Порфмий в Восточном Крыму// Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Материалы IV боспорских чтений. Керчь, 2003. С.45-50.
  • Вахтина М. Ю. Раскопки Порфмия в 1992 г.// Крымский музей. 1994 (1995). № 1. С.135–136.
  • Вахтина М. Ю., Виноградов Ю. А. Горончаровский В. А. Боспорская экспедиция. АО 1986г., М, 1988, с. 259—260.
  • Вахтина М. Ю., Кастанаян Е. Г. Исследования Порфмия: Некоторые итоги и перспективы// Задачи сов. археологии в свете решений XXVII съезда КПСС: ТД. М., 1987. С.60–61.
  • Вахтина М. Ю., Виноградов Ю. А. Еще раз о ранней фортификации Боспора Киммерийского // Боспорский феномен: колонизация региона, формирование полисов, образование государства. Т. I. СПб., 2001. С. 41-44
  • Вахтина М. Ю. Материалы домашнего святилища из усадьбы близ Порфмия// Боспорский феномен. Погребальные памятники и святилища. Т.I. СПб., 2002. С.94–98.
  • Вахтина М. Ю. Об архаическом Порфмии (по материалам раскопок 1986—1990, 2002—2005 гг.) // Босрорские исследования. Т. XIII. Симферополь-Керчь, 2006. С. 31-46
  • Вахтина М. Ю. Порфмий — греческий город у переправы через Киммерийский Боспор // Боспорские исследования. 2009. № 22. С. 91-126.
  • Веселов В. В. Древние городища в районе Синягино (к вопросу о местоположении Парфения и Порфмия)// Археология и история Боспора. I. Симферополь, 1952. С.227–237.
  • Гилевич А. М. Монеты из раскопок Порфмия// Вторая Всероссийская нумизматическая конференция. 6–8 апреля 1994 г. ТД конф. СПб., 1994. С.41–
  • Кастанаян Е. Г. Итоги исследования Порфмия// ТД XIV международной конференции античников социалистических стран. Ереван, 1976. С.180–182.
  • Кастанаян Е. Г. Итоги раскопок Порфмия эллинистического времени. Новейшие открытия советских археологов. ч.2, Киев, 1975.
  • Кастанаян Е. Г. Итоги раскопок Порфмия эллинистической эпохи// Новейшие открытия советских археологов. Ч.II. 1975. С.
  • Кастанаян Е. Г. Надгробная надпись из Порфмия// ВДИ, 2. 1987. С.85–87.
  • Кастанаян Е. Г. Порфмий. Travaux du Centre d'archeologie mediterraneen de l'Academie Polonaise du sciences. T. 26. Etudes et travaux. XIII.1983, p. 162—168.
  • Кастанаян Е. Г. Работы порфмийского отряда боспорской экспедиции// АО 1971 года. М., 1972. С.334–335.
  • Кастанаян Е. Г. Раскопки Порфмия в 1953 г.// СА, 3. 1958. С.203–207.
  • Кастанаян Е. Г. Раскопки Порфмия в 1968 г.// КСИА, 130. 1972. С.77–82.
  • Кастанаян Е. Г. Раскопки Порфмия// Археологические исследования на Украине. Х. Вып. З. Киев–Ужгород–Днепропетровск, 1971. С.187–191.
  • Кастанаян Е. Г. Терракоты из Порфмия// Терракоты Северного Причерноморья. САИ Г1–11. ч.II. Москва, 1970. С.118–119.
  • Кастанаян Е. Г., Аскиркина Т. Ф., Белова Н. С., Горанчаровский В. А. и др. Раскопки Порфмия// АО 1975 года. М., 1976. С.332–333.
  • Кастанаян Е. Г., Аскиркина Т. Ф., Белова Н. С. и др. Раскопки Порфмия// АО 1976 года. М., 1977. С.301.
  • Кастанаян Е. Г., Аскиркина Т. Ф., Белова Н. С., Шауб И. Ю. Раскопки Порфмия// АО 1977 года. М., 1978. С.327–328.
  • Кастанаян Е. Г., Аскиркина Т. Ф., Белова Н. С., Шауб И. Ю. Раскопки Порфмия// АО 1978 года. М., 1979. С.333–334.
  • Тохтасьев С. Р. Посвятительное граффито из Порфмия// Древнее Причерноморье. КСОАО. Одесса, 1993. С.74–75.
  • Шургая И. Г. Порфмий// Античные государства Северного Причерноморья. Археология СССР. М., 1984. С.69–70.
  • Braund D. Bosporan Crossings: Porthmion, Parthenion, Akhilleion and Herakleion // Древности Боспора. Т. 13. 2009. С. 97-112
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Porfmij grec pereprava davnogrecke misto Bosporskogo carstva Krim sho viniklo naprikinci VI st do n e bilya poromnoyi perepravi a takozh pam yatka arheologiyi sho zberigaye zalishki starodavnogo mista plosheyu blizko 0 65 ga Misto proisnuvalo do I st do n e 1 Roztashovano na Kerchenskomu pivostrovi u pivdennogo pidnizhzhya gori HroniPorfmij45 22 09 pn sh 36 36 57 sh d 45 36917 pn sh 36 61583 sh d 45 36917 36 61583Krayina UkrayinaRoztashuvannya KerchTip kolishnij naselenij punktdPorfmijPorfmij Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Doslidzhennya 2 Vidomosti pro Pormfij 2 1 Znahidki VI V st do n e 2 2 Znahidki III I st do n e 2 3 Zanepad 3 Primitki 4 LiteraturaDoslidzhennya RedaguvatiBosporske misto Porfmij ototozhnyuyetsya doslidnikami z zalishkami antichnogo gorodisha roztashovanogo na pidnesenomu plato nedaleko vid uzberezhzhya Kerchenskoyi protoki mizh selishami Zhukovka ta Nebezpechne Opasnoe 2 na dovgastomu pagorbi dovzhinoyu blizko 400 m Pershim starodavnye misto viyaviv znavec Kerchenskogo pivostrova gromadskij inspektor ohoroni pam yatok V V Veselov v 1952 roci Pershi rozkopki gorodisha buli provedeni Bosporskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu LOIA AN SRSR nini IIMK RAN pid kerivnictvom V F Gajdukevicha v 1953 roci V nastupni roki pam yatnik regulyarno doslidzhuvavsya silami okremogo zagonu ciyeyi ekspediciyi Do 1985 roku rozkopkami keruvala Ye G Kastanayan Protyagom nastupnogo periodu arheologichnogo vivchennya gorodisha 1986 1990 rr Osnovna uvaga pridilyalasya rozkopkam shariv i ob yektiv pov yazanih z rannim periodom isnuvannya Porfmij a takozh obstezhennya okolic starodavnogo mista Tretij period pochavsya v 2002 roci pislya bilsh nizh desyatirichnoyi perervi U cej chas pochalosya doslidzhennya Porfmijskogo nekropolya Vidomosti pro Pormfij RedaguvatiVidomosti pro poselennya z takoyu nazvoyu mistyatsya v povidomlennyah drevnih avtoriv Psevdo Arriana i Stefana Vizantijskogo Ps Arr Peripl M Eux 69 70 117 Steph Byz sv Por8mia kai Por8mion Pohodzhennya nazvi cogo mista vid greckogo slova por8mos pereprava dosit prozoro i ne viklikaye sumniviv u doslidnikiv Dijsno dani pismovih ta arheologichnih dzherel dozvolyayut rekonstruyuvati v bezposerednij blizkosti vid mista odnu z tradicijnih pereprav cherez Kerchensku protoku v davninu zv yazuvala Prikubannya z Krimom i Pivnichnim Prichornomor yam v cilomu Znahidki VI V st do n e Redaguvati Rozkopki pokazali sho pershi oboronni sporudi Porfmij buli pobudovani nezabarom pislya jogo zasnuvannya Najdavnishi budivelni zalishki yaki vidnosyatsya do drugoyi polovini VI pershoyi tretini V st do n e buli viyavleni perevazhno v shidnij i pivdenno shidnij chastinah gorodisha na ploshi ponad 400 kv m Tut buli viyavleni slidi arhayichnih fortifikacijnih sporud yaki ye ne tilki najdavnishimi dlya danogo pam yatnika ale takozh odnimi z najbilsh rannih sered vidkritih na Bospori Shidna arhayichna oboronna stina Porfmij bula sporudzhena v misci de prirodna visochina maye samij pologij shil tut znahodivsya najbilsh urazlivij pri napadi voroga dilyanku Kladka irregulyarna zvichajna Maksimalna zbereglasya visota cokolya stini 1 2 m tovshina 1 1 1 m Sudyachi zi zberezhenih rozvaliv verhnya chastina stini bula skladena z ceglini sircyu Pivdennij yiyi kinec buv pribudovanij do prirodnih skelnih vihodiv tut konstrukciya mala viglyad lamanoyi liniyi utvoryuyuchi shos na zrazok bastionu Z vnutrishnoyi poverhni stini bulo sporudzheno vodostik za yakim stichni vodi po prirodnomu shilu vivodilisya za mezhi gorodisha Zalishki jogo zbereglisya protyagom 10 m v dovzhinu glibina lozha dosyagala 0 4 m Pivdenna liniya oboroni Porfmiya zbereglasya girshe U cij chastini pam yatnika ukriplennya jshli vzdovzh pivdennogo kordonu plato sho mav krutij shil U konstrukciyi buli vikoristani velichezni prirodni skelni brili vapnyaku podekudi yih pidtesuvali a peremichki mizh nimi zapovnyuvali dribnimi kamenyami inodi prirodni vihodi vapnyaku dobudovuvalisya kladkoyu z bilsh dribnih kameniv Na zhal cya originalna konstrukciya zbereglasya lishe fragmentarno hocha trasa yiyi chitko prostezhuyetsya po vsij rozkritij ploshi priblizno na 20 m v dovzhinu She odin fragment rannoyi oboronnoyi stini gorodisha buv viyavlenij pri rozkopkah zhitlovih kvartaliv pizdnoelinistichnogo chasu v pivdenno zahidnij chastini pam yatnika Tut dilyanku arhayichnoyi oboronnoyi stini sho sluzhila stinoyu zhitlovogo budinku piznoelinistichnogo chasu bulo vbudovano v znachno piznishu sporudu V kinci pershogo periodu na rubezhi VI V st do n e Porfmij perezhivaye pershu katastrofu na vsij ploshi de buli viyavleni arhayichni zalishki pomitni slidi pozhezhi Gorilij shar dosyagaye tovshini troh santimetriv a viyavleni tut znahidki silno obpaleni Na dilyanci sho primikaye do shidnoyi oboronnoyi stini za mezhami gorodisha buli znajdeni dribni fragmenti lyudskogo cherepa Sered arheologichnih znahidok cogo periodu kindzhal ta lekfi iz zobrazhennyam skifa sho trimaye za vuzdechku dvoh konej Pislya pozhezh i rujnuvan kincya VI rubezhu VI V st do n e nastaye novij etap u Porfmiyi z yavlyayutsya sporudi zvedeni v tehnici vidomij z doslidzhen inshih bosporskih pam yatnikiv Do zahidnoyi vnutrishnij storoni shidnoyi oboronnoyi stini buv pribudovanij velikij zhitlovij nazemnij kompleks sho skladavsya ne menshe nizh z 9 nevelikih primishen Cokoli stin buli skladeni z nevelikih kameniv vapnyaku kladka zvichajna z zabutovkoyu glinoyu i dribnim kaminnyam Verhni chastini stin ochevidno buli sircevimi U ryadi primishen kladka stin zbereglasya na 0 5 0 7 m u visotu pidlogu odnogo z nih bulo vimosheno vapnyakovimi plitami sho dosyagali 0 5 0 6 m v dovzhinu i ulamkami keramiki Viyavlenij v primishennyah material datuyetsya v mezhah ostannoyi chverti VI pershoyi tretini V st do n e Jmovirno z funkcionuvannyam cogo kompleksu mozhna pov yazuvati nevelikij zolnik sho vinik na shidnij okolici skelnogo plato za mezhami shidnoyi oboronnoyi stini priblizno v 5 m na shid vid neyi Zolnik mistiv materiali pochatku V st do n e Pozhezhi i rujnuvannya sho vidnosyatsya do kincya pershoyi tretini V st do n e zafiksovani v Porfmiyi mayut analogiyi i na inshih pam yatkah yevropejskogo Bosporu sho svidchat pro suvori realiyi togochasnogo Bosporu Znahidki III I st do n e Redaguvati U drugij polovini III st do n e vinikaye nove misto plosheyu blizko pivgektara sho proisnuvalo do tretoyi chverti I st do n e Oboronni stini zavshirshki 2 40 2 50 m buli skladeni v neregulyarnoyi kladki z velikih bril vapnyaku promizhki mizh yakimi buli zakladeni dribnim butom ya v yakosti rozchinu vikoristovuvalas glina stini buli zvedeni na butovomu fundamenti U pivnichno zahidnomu kuti oboronnih stin rozkrita pryamokutna vezha rozmirami v plani 9 75 9 m Stini yiyi skladeni buli v tij zhe tehnici sho i oboronni stini Zovnishnya pivnichna stina bashti bula zavshirshki 2 50 m inshi stini 2 25 m dodatkovij pancir zavshirshki 0 60 m z zovnishnogo boku pivnichnoyi stini bashti buv skladenij z butovih kameniv Primishennya vseredini bashti bulo vimosheno kam yanimi plitami tut mistilos pohovannya sobaki Pri yiyi rozchisheni bulo znajdeno veliku kilkist midnih monet pantikapejskogo karbuvannya perevazhno dribnih nominaliv sho navodit na pripushennya sho tut vidbuvalasya torgivlya mizh zhitelyami mista i navkolishnih silskih poselen Rozkopki mista svidchat pro nayavnist merezhi vulic Teritoriya mista bula rozbita na visim pryamokutnih kvartaliv Tri povzdovzhni vulici zavshirshki 1 70 m prolyagali zi shodu na zahid uzdovzh usogo mista i dilili misto na chotiri ryadi Pid pryamim kutom do nih prolyagali tri provulki zavshirshki 1 50 m serednij z yakih diliv misto navpil Shidnij provulok prolyagav vzdovzh shidnoyi oboronnoyi stini a zahidnij viddilyav zhitlovi kvartali vid primishen pribudovanih do zahidnoyi oboronnoyi stini Shirina kvartaliv stanovila 11 m Dovzhina zahidnih stanovila 42 m Dovzhina shidnih bula desho bilshe Pid chas rozkopok zhitlovih budinkiv buli viyavleni deyaki podrobici pobutu yihnih meshkanciv V okremih primishennyah bulo znajdeno vognisha ogorodzheni plitami abo ploskimi kamenyami postavlenimi na rebro sho obmazuvalisya glinoyu na cih yakih trimalas zharovnya V odnomu z primishen bula vlashtuvati pich sho skladalasya z dvoh tesanih blokiv cherepashnika mizh yakimi znahodilas topka U comu zh primishenni poruch z pichchyu viyavleno pidstavu kuhonnogo stolika u viglyadi sucilnoyi kam yanoyi kladki diametra v plani 0 45 0 45 m visota 0 50 na yakij imovirno perebuvala derev yana stilnicya ta kam yana godivnicya dlya domashnih tvarin U deyakimi primishennyah viyavleno zagorozhi sho yavlyali soboyu yasla dlya kormu hudobi sho mistilasya v budinku pid chas holodiv Sered inshih znahidok pifos zbereglisya tilki ulamki stinok nevisoki pliti sho sluzhili mozhlivo oporoyu lavi abo policyami dlya skladu bud yakih gospodarskih predmetiv kam yanij perenosnij tarapan dlya domashnogo prigotuvannya vina j ulamki amfori sho sluzhila mozhlivo dlya stoku vinogradnogo susla z tarapana V odnomu z gospodarskih primishen dvokimnatnogo budinku bulo viyavleno stijlo abo hliv dlya velikoyi rogatoyi hudobi U kilkoh primishennyah buv znajdenij nabir odnotipnih rechej sho vidnosyatsya do pobutu zhinok balzamarij z chervonoyi glini i tkacki pidviski Yak i Ilurat sho vinik piznishe drevnij Porfmij buv mistom forteceyu zbudovanim za yedinim planom razom z fortechnimi stinami Ce poki sho yedina z vidomih pam yatok takogo roda z epohi ellinizmu Fakt odnochasnoyi planomernoyi zabudovi miskoyi teritoriyi novim mistom u drugij polovini III st do n e razom zi zvedennyam oboronnih sporud dozvolyaye pripustiti sho budivnictvo novogo ukriplennya mista bulo zadumano z metoyu pobudovi na danomu misci same forteci dlya zahistu perepravi cherez protoku V takomu vipadku naselennya mista malo skladatisya v osnovnomu z vijskovih poselenciv trimati oboronu na pidstupah do yevropejskih volodin Bosporskogo carstva Zanepad Redaguvati Priblizno v seredini I st do n e misto buv pokinute i nikoli bilshe ne vidnovlyuvavsya Niyakih rujnuvan abo pozhezh cogo chasu na pam yatci viyavleno ne bulo ochevidno vin buv prosto zalishenij zhitelyami Burhlivij period v istoriyi Bospora sho pochavsya pislya Mitridatovih voyen sprichiniv do destabilizaciyi zagalnopolitichnoyi situaciyi i jmovirno pereoriyentuvannya bagatoh vektoriv v politici derzhavi Chas pripinennya zhittya v Porfmiyu doglyad garnizonu z ciyeyi nevelikoyi forteci sinhronni poyavi novoyi sistemi ukriplenih poselen v glibini pivostrova znachno viddalenih vid uzberezhzhya takih yak Ilurat i fortecya u selishi Artezian Primitki Redaguvati Vahtina M Yu Porfmij na sajti Arheologicheskaya karta Kryma ros Arheologicheskaya karta Kryma List L 37 86 p im Vojkova www archmap ru Procitovano 3 grudnya 2016 Literatura RedaguvatiDavnya istoriya Ukrayini Navch posibnik U 2 kn Tolochko P P kerivnik avt kolektivu Kozak D N Krizhickij S D ta in K Libid 1994 Kn 1 Boltunova A I Raskopki Porfmiya AO 1968 goda M 1969 S 303 304 Vahtina M Yu Issledovaniya rannego Porfmiya po materialam raskopok 1986 1987 gg Problemy antichnoj kultury TD konf Simferopol 1988 S 197 198 Vahtina M Yu Novye dannye o bosporskom gorode Porfmij po materialam raskopok 1986 1992 g g Bospor Kimmerijskij i Pont v period antichnosti i srednevekovya Materialy II bosporskih chtenij Kerch 2001 S 11 15 Vahtina M Yu O datirovke drevnejshih ukreplenij Porfmiya 175 let Kerchenskomu Muzeyu Drevnostej Materialy mezhdunarodnoj konferencii Kerch 2001 S 43 45 Vahtina M Yu O drevnejshih oboronitelnyh sooruzheniyah antichnogo Porfmiya Fortifikaciya v drevnosti i srednevekove TD SPb 1995 S 32 33 Vahtina M Yu Ob odnom unikalnom arhaicheskom komplekse iz raskopok antichnogo gorodisha Porfmij v Vostochnom Krymu Bospor Kimmerijskij i varvarskij mir v period antichnosti i srednevekovya Materialy IV bosporskih chtenij Kerch 2003 S 45 50 Vahtina M Yu Raskopki Porfmiya v 1992 g Krymskij muzej 1994 1995 1 S 135 136 Vahtina M Yu Vinogradov Yu A Goroncharovskij V A Bosporskaya ekspediciya AO 1986g M 1988 s 259 260 Vahtina M Yu Kastanayan E G Issledovaniya Porfmiya Nekotorye itogi i perspektivy Zadachi sov arheologii v svete reshenij XXVII sezda KPSS TD M 1987 S 60 61 Vahtina M Yu Vinogradov Yu A Eshe raz o rannej fortifikacii Bospora Kimmerijskogo Bosporskij fenomen kolonizaciya regiona formirovanie polisov obrazovanie gosudarstva T I SPb 2001 S 41 44 Vahtina M Yu Materialy domashnego svyatilisha iz usadby bliz Porfmiya Bosporskij fenomen Pogrebalnye pamyatniki i svyatilisha T I SPb 2002 S 94 98 Vahtina M Yu Ob arhaicheskom Porfmii po materialam raskopok 1986 1990 2002 2005 gg Bosrorskie issledovaniya T XIII Simferopol Kerch 2006 S 31 46 Vahtina M Yu Porfmij grecheskij gorod u perepravy cherez Kimmerijskij Bospor Bosporskie issledovaniya 2009 22 S 91 126 Veselov V V Drevnie gorodisha v rajone Sinyagino k voprosu o mestopolozhenii Parfeniya i Porfmiya Arheologiya i istoriya Bospora I Simferopol 1952 S 227 237 Gilevich A M Monety iz raskopok Porfmiya Vtoraya Vserossijskaya numizmaticheskaya konferenciya 6 8 aprelya 1994 g TD konf SPb 1994 S 41 Kastanayan E G Itogi issledovaniya Porfmiya TD XIV mezhdunarodnoj konferencii antichnikov socialisticheskih stran Erevan 1976 S 180 182 Kastanayan E G Itogi raskopok Porfmiya ellinisticheskogo vremeni Novejshie otkrytiya sovetskih arheologov ch 2 Kiev 1975 Kastanayan E G Itogi raskopok Porfmiya ellinisticheskoj epohi Novejshie otkrytiya sovetskih arheologov Ch II 1975 S Kastanayan E G Nadgrobnaya nadpis iz Porfmiya VDI 2 1987 S 85 87 Kastanayan E G Porfmij Travaux du Centre d archeologie mediterraneen de l Academie Polonaise du sciences T 26 Etudes et travaux XIII 1983 p 162 168 Kastanayan E G Raboty porfmijskogo otryada bosporskoj ekspedicii AO 1971 goda M 1972 S 334 335 Kastanayan E G Raskopki Porfmiya v 1953 g SA 3 1958 S 203 207 Kastanayan E G Raskopki Porfmiya v 1968 g KSIA 130 1972 S 77 82 Kastanayan E G Raskopki Porfmiya Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine H Vyp Z Kiev Uzhgorod Dnepropetrovsk 1971 S 187 191 Kastanayan E G Terrakoty iz Porfmiya Terrakoty Severnogo Prichernomorya SAI G1 11 ch II Moskva 1970 S 118 119 Kastanayan E G Askirkina T F Belova N S Gorancharovskij V A i dr Raskopki Porfmiya AO 1975 goda M 1976 S 332 333 Kastanayan E G Askirkina T F Belova N S i dr Raskopki Porfmiya AO 1976 goda M 1977 S 301 Kastanayan E G Askirkina T F Belova N S Shaub I Yu Raskopki Porfmiya AO 1977 goda M 1978 S 327 328 Kastanayan E G Askirkina T F Belova N S Shaub I Yu Raskopki Porfmiya AO 1978 goda M 1979 S 333 334 Tohtasev S R Posvyatitelnoe graffito iz Porfmiya Drevnee Prichernomore KSOAO Odessa 1993 S 74 75 Shurgaya I G Porfmij Antichnye gosudarstva Severnogo Prichernomorya Arheologiya SSSR M 1984 S 69 70 Braund D Bosporan Crossings Porthmion Parthenion Akhilleion and Herakleion Drevnosti Bospora T 13 2009 S 97 112 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Porfmij amp oldid 38775301