Чорномо́рське (до 1944 року — Акме́чит, Ак-Мече́ть; крим. Aqmeçit) — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Чорноморського району Автономної Республіки Крим.
смт Чорноморське | |
---|---|
Загальний вигляд селища | |
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Чорноморський район, після повернення території Криму під загальну юрисдикцію України — Євпаторійський район |
Код КАТОТТГ: | |
Облікова картка | Чорноморське |
Основні дані | |
Засноване | 14 століття |
Колишня назва | Ак-Мечеть, Акмечит |
Статус | із 25.05.1957 року |
Площа | 119 км² |
Населення | ▼11 092 (на 2014 рік) |
Густота | 93.21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 96400 |
Телефонний код | +380 6558 |
Географічні координати | 45°30′07″ пн. ш. 32°42′09″ сх. д. / 45.50194° пн. ш. 32.70250° сх. д. |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Євпаторія-Курорт |
До станції: | 70 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 140 км |
Селищна влада | |
Адреса | 96400, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16 |
Карта | |
Чорноморське | |
Чорноморське | |
Чорноморське у Вікісховищі |
Розташоване в західній частині Криму на Тарханкутському півострові, на березі Ак-Мечетської бухти Каркінітської затоки за 140 км від столиці АР Крим, з якою пов'язаний автодорогою.
Найближчою залізничною станцією є Євпаторія (за 70 км).
Автобусні рейси пов'язують селище з містами Сімферополь, Севастополь, Євпаторія.
Населення Редагувати
Населення складає 12 тис. осіб.
Проживають українці, росіяни, кримські татари, німці, болгари, греки, вірмени та інші.
Історія Редагувати
Першими жителями Чорноморського були стародавні греки, які з'явилися на березі нинішньої бухти Вузької, в період грецької колонізації (близько IV ст. до н. е.). Вони заснували місто Калос-Лімен (із давньогрецького — Прекрасна Гавань). Калос-Лімен був одним з важливих центрів сільськогосподарської округи — хори, підпорядкованої старогрецькому місту-державі Херсонес. У II ст. до н. е., в період греко-скіфської війни, місто було захоплене скіфами, потім звільнений прибулими сюди херсонеситами. Греки не мали сил довго утримувати Калос-Лімен, і в Північно-західному Криму затверджуються скіфи. За припущенням учених, скіфи залишили околиці Калос-Лімена в III ст. н. е.
В період Кримського ханства на березі Каркінітської затоки було засноване поселення Акмесджит Лиман (Ак-Мечеть), яке згадується в книзі німецько-шведського наукового діяча Тунманна як «маленьке місце Акмесджід з малонадійною гаванню…». Майже одночасно в архівних документах зустрічається назва ще одного населеного пункту, розташованого на території Тарханкутського півострова — Шейхлар. Довгий період ці два населені пункти окремо виявлялися на географічних картах. Поступово Шейхлар і Ак-Мечеть зливаються в одне поселення під назвою Ак-Мечеть.
Після приєднання Криму до Росії, землі на березі Ак-Мечетськой бухти, загальною площею у 2 745 десятин, були даровані графу М. Войновичу, командувачу Севастопольською ескадрою. У 1824 р. ці землі стають власністю генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. Воронцова. Велика частина земель графа призначалася для випасу овець і верблюдів. У Ак-Мечеті були розбиті виноградні й тютюнові плантації, вироблялося вино. У бухті граф побудував кам'яну пристань. Воронцов будує церкву святих Захара і Єлизавети. За документами 1835 р. в містечку Ак-Мечеть налічувалося 20 дворів, в селі Шейхлар — 15 селянських садиб. У 1885 р. в Ак-Мечеті була відкрита церковнопарафіяльна школа. На початку 1900 р. земство відкрило однокласне училище, яке потім було реорганізоване в трирічну школу. Тут працювала лікарня на 14 ліжок.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 575 осіб (288 чоловічої статі та 287 — жіночої), з яких , 566 — магометанської.
З 1944 р. Ак-Мечеть перейменована в Чорноморське. З 1957 р. Чорноморське отримало статус селища міського типу.
Економіка Редагувати
Зараз в Чорноморському працює 5 промислових підприємств, в тому числі: завод торгового устаткування, фабрика «Чорноморочка», молокозавод.
Біля селища збудовано Тарханкутську ВЕС.
На березі моря розташована пляжно-паркова зона.
Поступово селище перетворюється на курортну зону. Діють 9 пансіонатів.
Соціальна сфера Редагувати
У селищі працюють 3 загальноосвітніх школи, музична і спортивна школа, школа-інтернат, філіал професійно-технічного училища. Функціонує районна лікарня, Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей, кінотеатр, готель. Діє церква Святих Захара і Єлизавети.
Пам'ятники Редагувати
Археологічні пам'ятки: античне поселення Калос-Лімен (45°31′14″ пн. ш. 32°41′24″ сх. д. / 45.52056° пн. ш. 32.69000° сх. д.), розкопки якого проводяться з 1985 р.
На території селища встановлений обеліск в пам'ять чорноморців, загиблих в роки другої світової війни.
Персоналії Редагувати
- Борис Апрєль — співак, учасник «Фабрики зірок 2». Народився і провів дитинство у Чорноморському;
- Тимур Фаткуллін — український льотчик, чемпіон світу із вищого пілотажу 2019 року.
Законодавство Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
Джерела Редагувати
- О. О. Пилипенко. Чорноморське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 571. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- стаття Чорноморське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Посилання Редагувати
- Калос Лімен — Чарівна Гавань — Чорноморське
- На Тарханкуті створять національний парк «Чарівна гавань»
- Фотогалерея «Тарханкут 2007-2008-2009»
- Готелі
- Мапа селища
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |