www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорноморський район Чорномо рський райо н до 1944 року Ак Мечетський рос Черноморский район крим Aqmeçit rayonı район ро

Чорноморський район

Чорномо́рський райо́н (до 1944 року — Ак-Мечетський; рос. Черноморский район, крим. Aqmeçit rayonı) — район, розташований у північно-західній частині АР Крим, на Тарханкутському півострові, уздовж берега Каркінітської затоки. Адміністративний центр — смт Чорноморське. Населення становить 32 139 жителів (на 1.08.2012).

Чорноморський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 125600000
Утворений: 1930
Населення: ▲ 32188 (на 1.01.2019)
Площа: 1509 км²
Густота: 21.1 осіб/км²
Тел. код: +380-6558
Поштові індекси: 96400—96447
Населені пункти та ради
Районний центр: Чорноморське
Селищні ради: 1
Сільські ради: 10
Смт: 1
Села: 31
Селища: 2
Районна влада
Голова ради: Помазан Валентин Васильович
Голова РДА: Лужецька Світлана Анатоліївна
Адреса: 96400 Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, 91-408
Мапа

Чорноморський район у Вікісховищі

Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Чорноморський район АР Крим ліквідовується, набере чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України.

Географія

Займає територію Тарханкутського півострова на крайньому заході Криму. Більшу частину територію Чорноморського району займає розорана горбиста рівнина. Морське узбережжя в основному стрімчасте. Район має найнижчу щільність населення серед сільських регіонів Криму. На території району є корисні копалини: газ (Глібовське родовище), вапняки, камінь-черепашник, лікувальні грязі солоних озер біля сіл Міжводне і Водопійне — Джарилгач, Ярилгач і Панське. Також розташовані такі озера: Ак-Мечетське і Маяцьке озеро — біля смт Чорноморське; Лиман, Великий Кипчак і Малий Кипчак — біля села Оленівка.

Чорноморський район популярний серед любителів недорогого літнього відпочинок біля моря. Море і пляжі регіону ні в чому не поступаються курортам західного узбережжя Криму (Євпаторія, Саки), а вартість відпочинку значно дешевше через віддаленість від основних туристичний об'єктів і пам'яток.

Історія

На території району відомі декілька десятків скіфських могильників. Наприкінці IV ст. до н. е. на березі Каркинітської затоки виникло античне поселення Калос-Лімен (Прекрасна Гавань), яке входило до складу сільськогосподарської хори (сільської округи) античного Херсонеса і мало важливе господарське і стратегічне значення.

Навколо Калос-Лімена виникають інші укріплені і неукріплені античні поселення. Розкопки залишків грецьких поселень в селах Панське, Біляус і біля с. Володимирівка свідчать про високий рівень економіки, торгівлі і культури греків. У 2 ст. до н. е. грецькі поселення Північно-західного Криму були захоплені скіфами і частково зруйновані. В середні віки Тарханкут опиняється в зоні переміщення кочових племен.

У XIII ст. у степовому Криму затверджуються монголо-татари. У першій половині XV ст. Тарханкут входить до складу володінь Кримського ханства, яке в 1475–1478 рр. стає васалом Туреччини. Більшість земель на західному узбережжі на підставі тарханних (пільгових) грамот була передана духовним особам. Тому за західною частиною півострова затвердилася назва «Тархан», тобто територія вільна від податків. Звідси і відбувається назва заснованого тут Тарханного кадилика — судового округу. Територія Тарханного кадилика входила до складу Гезльовського каймаканства з центром в м. Гезльов (сучасна Євпаторія).

Після приєднання Криму до Росії (1783 р.) землевласниками на Тарханкуті стають російська знать і високопоставлені чиновники. Найбільшим маєтком Тарханкутське або Тархан-Саригольське володів таємний радник граф Попов. Маєток включав близько 22,5 тис. десятини землі в селах Караджа (Оленівка), Степанівка (зараз не існує), куди були переселені 2178 душ державних селян. На мисі Када-Мрун (Чорний ніс) був побудований великий панський будинок, посаджений фруктовий сад (знищений в роки другої світової війни).

У 1824 р. землі Ак-мечеті купує генерал-губернатор Новоросійського краю М.Воронцов, який побудував тут церкву, освячену на честь праведних Святих Захара і Єлизавети. До церковного приходу відносилися 5 сіл з російським населенням: Ярилгач, Кунан, Тарпанчи, Караджа (зараз села Міжводне, Красносільське, Окунівка, Оленівка), Тарханкутський Маяк і інші села із змішаним населенням.

До середини XIX ст. зростає притока переселенців з густонаселених губерній країни. Відміна кріпацтва створила сприятливі умови для розвитку господарства. У 1885 р. тут працювали дві церковно-приходські школи — в Ак-мечеті і Дорт-Сакале (Ленське). У подальші п'ять років відкрилися три земські школи в селах Кунан, Караджа і Донузлав (Красноярське). Почали діяти 3 лікарських ділянки.

Населення волості підтримувало постійний зв'язок з повітом (Євпаторією). У Ак-мечеті знаходилася поштова кінна станція.

На початку XIX ст. швидко розвивається мореплавання. Почали діяти регулярні пасажирські рейси, які пов'язували Одесу з містами, що розростаються в Криму: Ялтою, Севастополем. У 1816 р. на Тарханкуте був побудований маяк. У 1871 р. тут заснована метеорологічна станція.

У січні 1921 р., після встановлення в Криму радянської влади, ділення на волості було скасовано, Тарханкут був включений до складу Ак-Мечетського району, який входив до складу Євпаторійського повіту.

У 1924 р. Ак-Мечетській район був скасований, всі села Тарханкута увійшли безпосередньо до складу Євпаторійського повіту, в 1930 р. район відновлений. У 1932 р. чисельність населення району становила 15,69 тис. чоловік (57,6 % — росіяни, 33,6 % — кримські татари, 5 % — німці, 2,2 % -українці). У районі налічувалося 16 сільрад, 5 з них — кримськотатарські, 10 — російські і 1 — німецька.

У 1939 р. до складу району входило 112 населених пунктів. Працювали 29 шкіл. Під час другої світової війни на території району діяв партизанською загін під командуванням К.Калашникова. 14 квітня 1944 район був звільнений від німецько-фашистських загарбників.

У 1944 р. Ак-Мечетській район був перейменований в Чорноморський. Змінилися назви селища Ак-мечеть на Чорноморське і багатьох інших сіл району.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 23 сільські ради, які підпорядковані Чорноморській районній раді та об'єднують 34 населених пунктів.

Населення

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 16 022 3094 2665 4906 3902 1420 35
Жінки 18 090 3158 2456 4991 4714 2602 169


Національний склад населення району за переписом 2001 р.

2001
чисельність частка, %
росіяни 18 002 52,8
українці 9 993 29,3
кримські татари 4 321 12,7
білоруси 512 1,5
татари 499 1,5
вірмени 140 0,4
німці 63 0,2
узбеки 63 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)

українська російська кримськотатарська
Чорноморський район 14,8 70,9 11,9
смт Чорноморське 10,9 82,7 4,9
с. Далеке 15,7 55,6 27,4
с. Володимирівка 14,7 50,8 34,5
с. Журавлівка 20,0 61,5 18,5
с. Зоряне 18,0 56,6 21,8
с. Сіверне 14,6 46,5 36,5
с. Кіровське 19,6 61,4 17,4
с. Дозорне 24,0 55,9 18,1
с. Задорне 25,1 40,8 8,5
с-ще Низівка 19,7 52,1 5,9
с. Красна Поляна 18,0 77,1 3,7
с. Внукове 13,0 73,2 12,3
с. Кузнецьке 18,1 66,1 15,6
с. Красноярське 18,8 51,4 26,3
с. Ленське 7,3 27,6 64,3
с. Медведеве 11,9 71,1 15,1
с. Міжводне 12,8 69,4 16,4
с. Водопійне 13,0 38,7 47,3
с. Зайцеве 24,2 56,8 18,2
с. Новоульяновка 23,6 25,3 8,6
с. Сніжне 21,4 35,7 41,4
с. Новоіванівка 17,3 74,5 6,1
с. Хмельове 17,0 32,7 32,2
с. Новосільське 11,4 83,3 4,6
с. Артемівка 13,9 86,1 -
с. Окунівка 18,5 64,9 10,7
с. Громове 30,0 58,8 10,7
с. Знам'янське 37,1 46,3 15,7
с. Красносільське 23,9 40,6 35,1
с. Мар'їне 29,0 71,1 -
с. Оленівка 19,5 79,4 0,5
с. Калинівка 17,9 73,2 7,2
с. Маяк - 100,0 -

Економіка

Зараз в районі працює 6 промислових підприємств, в тому числі: Тарханкутська вітрова електростанція (45°25′12″ пн. ш. 32°45′59″ сх. д. / 45.42000° пн. ш. 32.76639° сх. д. / 45.42000; 32.76639), маслозавод, інкубаторо-птахорозвідна станція, побутовий комбінат з майстернею пошиття одягу, перукарнею, фотографією. У районі 11 сільськогосподарських підприємств. У 1999 р. на території району працювали 23 малих підприємства і кооперативу, в тому числі 5 фермерських господарств, 1 мисливсько-риболовне.

Соціальна сфера

У районі діють 15 загальноосвітніх шкіл, 10 дошкільних установ. Працюють 27 клубних установ і 23 бібліотеки.

Туристична інфраструктура

Калос-Лімен

Пам'ятки

Історичні пам'ятки

На території Чорноморського району на обліку перебуває 16 пам'яток історії.

Археологічні пам'ятки

Античне поселення Калос-Лімен (45°31′13″ пн. ш. 32°43′03″ сх. д. / 45.52028° пн. ш. 32.71750° сх. д. / 45.52028; 32.71750), розкопки якого проводяться з 1985 р. Античне поселення Панське (45°33′07″ пн. ш. 32°48′51″ сх. д. / 45.55194° пн. ш. 32.81417° сх. д. / 45.55194; 32.81417)

Посилання

    Примітки

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорноморський район
    1. Розпорядження Президента України від 23 квітня 2010 року № 428/2010-рп «Про призначення С Лужецької головою Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
    2. Адміністративно-територіальний устрій Чорноморського району на сайті Верховної Ради України
    3. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. 
    4. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013. 
    Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
    Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2012)
    Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2012)
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Chornomo rskij rajo n do 1944 roku Ak Mechetskij ros Chernomorskij rajon krim Aqmecit rayoni rajon roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini AR Krim na Tarhankutskomu pivostrovi uzdovzh berega Karkinitskoyi zatoki Administrativnij centr smt Chornomorske Naselennya stanovit 32 139 zhiteliv na 1 08 2012 Chornomorskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Avtonomna Respublika KrimOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika KrimKod KOATUU 125600000Utvorenij 1930Naselennya 32188 na 1 01 2019 Plosha 1509 km Gustota 21 1 osib km Tel kod 380 6558Poshtovi indeksi 96400 96447Naseleni punkti ta radiRajonnij centr ChornomorskeSelishni radi 1Silski radi 10Smt 1Sela 31Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Pomazan Valentin VasilovichGolova RDA Luzhecka Svitlana Anatoliyivna 1 Adresa 96400 Avtonomna Respublika Krim Chornomorskij rajon smt Chornomorske vul Kirova 16 91 408MapaChornomorskij rajon u VikishovishiPidpunkt 1 punktu 3 postanovi VRU 807 IX vid 17 07 2020 zgidno z yakim Chornomorskij rajon AR Krim likvidovuyetsya nabere chinnosti z momentu povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopol pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Administrativnij ustrij 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Socialna sfera 7 Turistichna infrastruktura 8 Pam yatki 8 1 Istorichni pam yatki 8 2 Arheologichni pam yatki 9 Posilannya 10 PrimitkiGeografiya RedaguvatiZajmaye teritoriyu Tarhankutskogo pivostrova na krajnomu zahodi Krimu Bilshu chastinu teritoriyu Chornomorskogo rajonu zajmaye rozorana gorbista rivnina Morske uzberezhzhya v osnovnomu strimchaste Rajon maye najnizhchu shilnist naselennya sered silskih regioniv Krimu Na teritoriyi rajonu ye korisni kopalini gaz Glibovske rodovishe vapnyaki kamin cherepashnik likuvalni gryazi solonih ozer bilya sil Mizhvodne i Vodopijne Dzharilgach Yarilgach i Panske Takozh roztashovani taki ozera Ak Mechetske i Mayacke ozero bilya smt Chornomorske Liman Velikij Kipchak i Malij Kipchak bilya sela Olenivka Chorne more Chorne more Rozdolnenskij rajonChorne more Chorne more Chorne more Sakskij rajonChornomorskij rajon populyarnij sered lyubiteliv nedorogogo litnogo vidpochinok bilya morya More i plyazhi regionu ni v chomu ne postupayutsya kurortam zahidnogo uzberezhzhya Krimu Yevpatoriya Saki a vartist vidpochinku znachno deshevshe cherez viddalenist vid osnovnih turistichnij ob yektiv i pam yatok Istoriya RedaguvatiNa teritoriyi rajonu vidomi dekilka desyatkiv skifskih mogilnikiv Naprikinci IV st do n e na berezi Karkinitskoyi zatoki viniklo antichne poselennya Kalos Limen Prekrasna Gavan yake vhodilo do skladu silskogospodarskoyi hori silskoyi okrugi antichnogo Hersonesa i malo vazhlive gospodarske i strategichne znachennya Navkolo Kalos Limena vinikayut inshi ukripleni i neukripleni antichni poselennya Rozkopki zalishkiv greckih poselen v selah Panske Bilyaus i bilya s Volodimirivka svidchat pro visokij riven ekonomiki torgivli i kulturi grekiv U 2 st do n e grecki poselennya Pivnichno zahidnogo Krimu buli zahopleni skifami i chastkovo zrujnovani V seredni viki Tarhankut opinyayetsya v zoni peremishennya kochovih plemen U XIII st u stepovomu Krimu zatverdzhuyutsya mongolo tatari U pershij polovini XV st Tarhankut vhodit do skladu volodin Krimskogo hanstva yake v 1475 1478 rr staye vasalom Turechchini Bilshist zemel na zahidnomu uzberezhzhi na pidstavi tarhannih pilgovih gramot bula peredana duhovnim osobam Tomu za zahidnoyu chastinoyu pivostrova zatverdilasya nazva Tarhan tobto teritoriya vilna vid podatkiv Zvidsi i vidbuvayetsya nazva zasnovanogo tut Tarhannogo kadilika sudovogo okrugu Teritoriya Tarhannogo kadilika vhodila do skladu Gezlovskogo kajmakanstva z centrom v m Gezlov suchasna Yevpatoriya Pislya priyednannya Krimu do Rosiyi 1783 r zemlevlasnikami na Tarhankuti stayut rosijska znat i visokopostavleni chinovniki Najbilshim mayetkom Tarhankutske abo Tarhan Sarigolske volodiv tayemnij radnik graf Popov Mayetok vklyuchav blizko 22 5 tis desyatini zemli v selah Karadzha Olenivka Stepanivka zaraz ne isnuye kudi buli pereseleni 2178 dush derzhavnih selyan Na misi Kada Mrun Chornij nis buv pobudovanij velikij panskij budinok posadzhenij fruktovij sad znishenij v roki drugoyi svitovoyi vijni U 1824 r zemli Ak mecheti kupuye general gubernator Novorosijskogo krayu M Voroncov yakij pobuduvav tut cerkvu osvyachenu na chest pravednih Svyatih Zahara i Yelizaveti Do cerkovnogo prihodu vidnosilisya 5 sil z rosijskim naselennyam Yarilgach Kunan Tarpanchi Karadzha zaraz sela Mizhvodne Krasnosilske Okunivka Olenivka Tarhankutskij Mayak i inshi sela iz zmishanim naselennyam Do seredini XIX st zrostaye pritoka pereselenciv z gustonaselenih gubernij krayini Vidmina kripactva stvorila spriyatlivi umovi dlya rozvitku gospodarstva U 1885 r tut pracyuvali dvi cerkovno prihodski shkoli v Ak mecheti i Dort Sakale Lenske U podalshi p yat rokiv vidkrilisya tri zemski shkoli v selah Kunan Karadzha i Donuzlav Krasnoyarske Pochali diyati 3 likarskih dilyanki Naselennya volosti pidtrimuvalo postijnij zv yazok z povitom Yevpatoriyeyu U Ak mecheti znahodilasya poshtova kinna stanciya Na pochatku XIX st shvidko rozvivayetsya moreplavannya Pochali diyati regulyarni pasazhirski rejsi yaki pov yazuvali Odesu z mistami sho rozrostayutsya v Krimu Yaltoyu Sevastopolem U 1816 r na Tarhankute buv pobudovanij mayak U 1871 r tut zasnovana meteorologichna stanciya U sichni 1921 r pislya vstanovlennya v Krimu radyanskoyi vladi dilennya na volosti bulo skasovano Tarhankut buv vklyuchenij do skladu Ak Mechetskogo rajonu yakij vhodiv do skladu Yevpatorijskogo povitu U 1924 r Ak Mechetskij rajon buv skasovanij vsi sela Tarhankuta uvijshli bezposeredno do skladu Yevpatorijskogo povitu v 1930 r rajon vidnovlenij U 1932 r chiselnist naselennya rajonu stanovila 15 69 tis cholovik 57 6 rosiyani 33 6 krimski tatari 5 nimci 2 2 ukrayinci U rajoni nalichuvalosya 16 silrad 5 z nih krimskotatarski 10 rosijski i 1 nimecka U 1939 r do skladu rajonu vhodilo 112 naselenih punktiv Pracyuvali 29 shkil Pid chas drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi rajonu diyav partizanskoyu zagin pid komanduvannyam K Kalashnikova 14 kvitnya 1944 rajon buv zvilnenij vid nimecko fashistskih zagarbnikiv U 1944 r Ak Mechetskij rajon buv perejmenovanij v Chornomorskij Zminilisya nazvi selisha Ak mechet na Chornomorske i bagatoh inshih sil rajonu Administrativnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Chornomorskogo rajonuRajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 selishni radi ta 23 silski radi yaki pidporyadkovani Chornomorskij rajonnij radi ta ob yednuyut 34 naselenih punktiv 2 Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 3 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 16 022 3094 2665 4906 3902 1420 35Zhinki 18 090 3158 2456 4991 4714 2602 169Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki35 85 169 49 80 84 225 227 75 79 574 502 70 74 806 642 65 69 997 1061 60 64 1462 551 55 59 814 1006 50 54 1098 1284 45 49 1340 1487 40 44 1499 1175 35 39 1291 1014 30 34 1062 1230 25 29 1139 1196 20 24 1125 1469 15 20 1331 1381 10 14 1429 951 5 9 987 762 0 4 742 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 r 2001chiselnist chastka rosiyani 18 002 52 8ukrayinci 9 993 29 3krimski tatari 4 321 12 7bilorusi 512 1 5tatari 499 1 5virmeni 140 0 4nimci 63 0 2uzbeki 63 0 2Etnomovnij sklad rajonu ridni movi naselennya za perepisom 2001 r 4 ukrayinska rosijska krimskotatarskaChornomorskij rajon 14 8 70 9 11 9smt Chornomorske 10 9 82 7 4 9s Daleke 15 7 55 6 27 4s Volodimirivka 14 7 50 8 34 5s Zhuravlivka 20 0 61 5 18 5s Zoryane 18 0 56 6 21 8s Siverne 14 6 46 5 36 5s Kirovske 19 6 61 4 17 4s Dozorne 24 0 55 9 18 1s Zadorne 25 1 40 8 8 5s she Nizivka 19 7 52 1 5 9s Krasna Polyana 18 0 77 1 3 7s Vnukove 13 0 73 2 12 3s Kuznecke 18 1 66 1 15 6s Krasnoyarske 18 8 51 4 26 3s Lenske 7 3 27 6 64 3s Medvedeve 11 9 71 1 15 1s Mizhvodne 12 8 69 4 16 4s Vodopijne 13 0 38 7 47 3s Zajceve 24 2 56 8 18 2s Novoulyanovka 23 6 25 3 8 6s Snizhne 21 4 35 7 41 4s Novoivanivka 17 3 74 5 6 1s Hmelove 17 0 32 7 32 2s Novosilske 11 4 83 3 4 6s Artemivka 13 9 86 1 s Okunivka 18 5 64 9 10 7s Gromove 30 0 58 8 10 7s Znam yanske 37 1 46 3 15 7s Krasnosilske 23 9 40 6 35 1s Mar yine 29 0 71 1 s Olenivka 19 5 79 4 0 5s Kalinivka 17 9 73 2 7 2s Mayak 100 0 Ekonomika RedaguvatiZaraz v rajoni pracyuye 6 promislovih pidpriyemstv v tomu chisli Tarhankutska vitrova elektrostanciya 45 25 12 pn sh 32 45 59 sh d 45 42000 pn sh 32 76639 sh d 45 42000 32 76639 maslozavod inkubatoro ptahorozvidna stanciya pobutovij kombinat z majsterneyu poshittya odyagu perukarneyu fotografiyeyu U rajoni 11 silskogospodarskih pidpriyemstv U 1999 r na teritoriyi rajonu pracyuvali 23 malih pidpriyemstva i kooperativu v tomu chisli 5 fermerskih gospodarstv 1 mislivsko ribolovne Socialna sfera RedaguvatiU rajoni diyut 15 zagalnoosvitnih shkil 10 doshkilnih ustanov Pracyuyut 27 klubnih ustanov i 23 biblioteki Turistichna infrastruktura RedaguvatiGoteli Mini pansionat ARATTA Kalos LimenPam yatki RedaguvatiIstorichni pam yatki Redaguvati Dokladnishe Pam yatki istoriyi Chornomorskogo rajonuNa teritoriyi Chornomorskogo rajonu na obliku perebuvaye 16 pam yatok istoriyi Arheologichni pam yatki Redaguvati Antichne poselennya Kalos Limen 45 31 13 pn sh 32 43 03 sh d 45 52028 pn sh 32 71750 sh d 45 52028 32 71750 rozkopki yakogo provodyatsya z 1985 r Antichne poselennya Panske 45 33 07 pn sh 32 48 51 sh d 45 55194 pn sh 32 81417 sh d 45 55194 32 81417 Posilannya RedaguvatiFotogalereyi dd Fotogalereya Tarhankut 2007 2008 2009 Statti publikaciyi dd Kalos Limen Charivna Gavan Chornomorske Antichne gorodishe Panske Tarhankut Krevetki meduzi ta golova Lenina Na Tarhankuti stvoryat nacionalnij park Charivna gavan stattya Chornomorskij rajon Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Zakonodavstvo dd Ukaz Prezidenta Ukrayini 774 2008 Pro nevidkladni zahodi shodo rozshirennya merezhi nacionalnih prirodnih parkiv Primitki RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chornomorskij rajon Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 kvitnya 2010 roku 428 2010 rp Pro priznachennya S Luzheckoyi golovoyu Chornomorskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Avtonomnoyi Respubliki Krim Administrativno teritorialnij ustrij Chornomorskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Avtonomna Respublika Krim osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2013 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornomorskij rajon amp oldid 39618856