Жатець (чеськ. Žatec [ˈʒatɛts], нім. Saaz) — найстаріше місто на півночі Чехії, на річці Огрже.
Місто
Координати 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д.Координати: 50°19′38″ пн. ш. 13°32′45″ сх. д. / 50.32726491360177334° пн. ш. 13.545859487411779° сх. д.
Жатець у Вікісховищі |
Місто знаходиться на північному заході Чехії приблизно за 75 кілометрів від Праги, столиці Чехії. Чисельність населення - 19,8 тис. жителів (2011 р). Площа міста - 42,7 км.
Центр району хмелярства та пивоваріння, іноді його називають «столицею хмелю». Жатецький хміль є невід'ємним інгредієнтом класичного пільзнера.
Історія Редагувати
На території Жатця ще в першому тисячолітті жило плем'я лучан, котрі називалися так за іменем місцевості Лука, де згодом було побудоване місто. Місцевість була багата на луки і тому отримала таку назву («luca» латиною означає «луг»).
Жатець вперше згадується у хроніці німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького в 1004. Письмові джерела XI-XIII ст. описують місто як значущий релігійний і адміністративний центр. З 1083 по 1108 ним володіли Вршовці - знатний чеський рід; правителем міста в цей період був Божей із роду Вршовців.
Жатець перетворився на феодальне місто завдяки королівської хартії 1256, коли чеський король Пржемисл II Отакар дарував йому особливі права і привілеї. Джерелом процвітання міста в ті часи були ремесла, сільське господарство і торгівля. Згодом Жатець став відомим пивоварним і хмелеторговим центром.
У Жатці також знаходилась Латинська школа. Близько 1400 р. її ректором був Ян із Жатця, автор «Богемського орача». Під його керівництвом школа стала однією з найвідоміших і шанованих освітніх установ у Богемії.
У XV столітті Жатець виявив співчуття до гуситського руху, через що був підданий анафемі. У 1421 армія хрестоносців (2-й хрестовий похід ) зазнала поразки у стін міста.
У XVI ст. Жатець був одним із найгустозаселеніших міст Богемії. Старовинний вигляд міста зображений на картині Яна Вілленберга (1602). Але через Тридцятилітню війну багато жителів емігрували з міста, і його економічне становище стало погіршуватися. Змінився навіть релігійний і національний склад міста. Незважаючи на це, Жатець залишався центром Богемії аж до 1850.
У 17 столітті місто стало відоме як осередок пивоваріння. За історичними даними, у 1767 році в місті було 4 пивоварних заводи і 20 солодовень. У 1833 році було засновано товариство хмелярів для захисту якості хмелю. Через кілька років виникли також хмелевий ринок і цех маркування хмелю. У 1934 році на території міста було зареєстровано 161 фірму з вирощування хмелю і 53 пакувальних підприємства.
Місто часто використовувалося як місце зйомок різних чеських та іноземних кінофільмів, зокрема «Старі на збиранні хмелю» і «Кролик Джоджо».
Хронологія Редагувати
- 9 ст. - перші укріплені поселення на території майбутнього міста
- 1004 - перша письмова згадка про Жатце в хроніці Титмара Мерзебурзького
- 1083 - Вршовці отримують у володіння Жатець (а також Літомержице)
- 1099 - Бржетіслав II і юний Болеслав III (майбутній правитель Польщі) провели Різдво в жатецькому замку. Під час свята 14-річний Болеслав, за згодою всіх комитів (вельмож) був посвячений у мечоносці свого дядька, з почесним платнею в 100 гривень срібла і 10 гривень золота
- 1101 - Божею Вршовцю повертається Жатець, відібраний на час вигнання з країни
- 1111 - містом володів Собеслав (брат князя Владислава I)
- 1248 - перша згадка про Жатець як про середньовічному місті
- 1261 - пивоварам Жатця даровано право варити пиво
- 1265 - Пржемисл II Отакар дарував місту значущі привілеї
- 1 335 - Іоанн Люксембурзький дарував Жатцю право вибирати ректора та викладачів до Латинської школи
- 1348 - Перша згадка про хмільник у Жатці
- 1 405 - Ремісники виключили патриціїв з міської ради
- 1415 - Папа піддав місто анафемі
- 1421 - Жатець успішно відбиває напад другий армії хрестоносців
- 1539 - Спеціальний знак починає використовуватися для підтвердження автентичності хмелю
- 1567 - Населення міста досягає чисельності в 5 тис. чол. (700 будинків)
- 1582 - Сильна повінь забрала 150 життів
- 1602 - Найстаріше зображення Жатця і його хмільників - Ян Вілленбер
- 1619 - «Зимовий Король» Фрідріх Фальцкій відвідує місто
- 1621 - Мер міста Максиміліан Хошталек страчений у Празі
- 1640 - Чума, 1000 жертв
- 1767 - У місті є 4 пивоварні та 20 солодовень
- 1788 - Жатець стає резиденцією обласного консула; пожежа знищила 284 будинки
- 1801 - Відкрито міську пивоварню на Жижковій площі
- 1827 - Новий міст на ланцюгах через Огржу
- 1833 - Асоціація пивоварів вживає заходів для захисту якості хмелю
- 1860 - В Жатці відкривається хмелеторговий ринок
- 1884 - Відкривається Хмелеторгова Біржа
- 1929 - Концерт відомої французької танцівниці Жозефіни Бейкер
- 1930 - Чисельність населення досягає 18,1 тис. чол.
- 1934 - В Жатце діють 161 фірма з вирощування хмелю і хмелеторгова компанія, а також 53 заклади з упаковки хмелю
- 1997 - Урочисте відкриття Музею хмелю
- 2004 - Тисячоліття міста (з дати перших письмових згадок)
Населення Редагувати
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| |
| |
Пам'ятки Редагувати
Історичний центр міста, який був у 1961 році проголошений міським заповідником, становить собою набір історичних будівель і архітектурних стилів від романського стилю до модерну.
Гуситський бастіон - єдиний бастіон міського зміцнення, який зберігся з часів середньовіччя Сьогодні тут знаходиться Музей «Гомолупулов», нібито стародавнього народу хмелярів.
Ренесансна солодовня - споруда, яка є символом жатецького пивоваріння. Вона була солодовнею із сушаркою солоду.
Капуцинський монастир із церквою Коронації Діви Марії - Монастир знаходиться майже в самому центрі міста. Його частинами є також «райський двір» і великий сад.
Інститут хмелярства - «Chmelařský institut s.r.o» був створений у 1952 р. В інституті фахівці займаються вивченням хмелю і його генетики, проводять дослідження щодо захисту рослин від шкідників. Це єдиний виробник нових сортів хмелю в Чехії. Тут є також хмільник, який використовується з науковою метою, і експериментальний пивоварний завод, який є водночас найменшим пивзаводом у світі.
Міська ратуша і вежа - ратуша була побудована в половині 14 століття. Головна вежа будівлі служить оглядовим майданчиком, з якого відкривається вид на місто. Якщо відвідувачеві вдається з галереї побачити замок Газмбурк, що знаходиться в сусідній Німеччині, то за легендою виповниться одне з його таємних бажань.
Колона Святої Трійці - була споруджена в 1713 році як релігійний символ, який повинен був захищати місто від епідемій чуми.
Могила першого любителя пива - 1 квітня 2001 року в Жатце була нібито виявлена могила першого любителя пива у світі. Поруч зі скелетом лежав глиняний посуд з ємністю 0,49 л і глиняна дощечка із сімома подряпинами, яка вважається найстарішим трактирним рахунком за пиво. Могила свідчить про існування стародавньої культури Гомолупулів. Похований отримав ім'я Лойза Лупулин і символ з дощечки став логотипом громадського об'єднання «Храм Хмеля і Пива», що прагне рекламувати жатецький пивоварний регіон.
Жатецький пивоварний завод - Пивоварний завод знаходиться прямо в центрі міста - там, де колись розташовувався Жатецький замок.
Єврейська синагога - друга найбільша синагога в Чехії, вона була побудована в 1846 р. Під час Другої світової війни будівлю спалили нацисти. Після війни будівля була відновлена, проте своїй первісній меті вже не служить.
Найменший хмільник в світі - є світовим раритетом саме тому, що він розташований в самому центрі міста на головній площі поруч з міською ратушею.
Стара пошта - історична будівля, в якому вже з середньовіччя жили сім'ї міських дворян. З 1872 р. тут знаходилася будівля пошти. Так як в ті часи ще не було машин і пошту возили у візках, тягнених кіньми, в будівлі знаходилася також станція, де міняли втомлених коней на свіжих.
Площа Хмелярів - тут знаходиться будівля цеху маркування та переробки хмелю, будівля старої пошти і пам'ятник із зображенням відомих хмелярів Теодора Цулегера, Йозефа Фішера і Др. Ганса Дамма. У 1937 році тут був знайдений найбільший чеський срібний скарб, що відноситься до 11 століття.
Гімназія - пам'ятник архітектури в стилі модерн. Будівля була побудована за планом архітектора Ернеста Шефера. У комісії, вибирала архітектурний проект, засідав також Йозеф Зітек, автор Національного театру в Празі. [1] [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
Музеї Редагувати
Музей хмелю міста Жатець представляє експозицію хмелярства від раннього середньовіччя до теперішнього часу, включаючи інструменти, засоби механізації та історичні прилади. Тут пояснюється, чому урожай кращого в світі хмелю збирається саме в жатецькому регіоні і чому вже в середньовіччі доводилося захищатися від неякісних підробок. Експозиція займає площу 4 км, і тому вважається найбільшою виставкою свого роду в світі.
«Храм хмелю і пива». Це розважальний і просвітницький комплекс, який пропагує історію і традицію хмелярства в жатецькому регіоні. Він складається з наступних частин:
Хмелевий маяк - служить за оглядову вежу. Нагору доставляє відвідувачів ліфт, під час руху якого показують 3D анімацію.
Лабіринт - знаходиться в будівлі старого складу хмелю поруч із Хмельовим маяком. В кінці лабіринту захований скарб жатецького регіону.
Хмелеві куранти - єдині куранти свого роду в світі, які цікаві своїм нетрадиційним виконанням.
Міні-пивоварний завод «U Orloje» - це ресторан, де пиво варять на очах у відвідувачів.
Міста-побратими Редагувати
Примітки Редагувати
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- Český statistický úřad (unspecified title)
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.