О́ломоуць (Оломоуц, також Оломовець, Оломунець; чеськ. Olomouc, нім. Olmütz, пол. Ołomuniec) — місто в Чехії, розташоване на сході країни в Центральній Моравії. Моравія — історична область, яка так і не стала окремим державним утворенням. Входить до складу сучасної Чехії. Місто розташоване на річці Морава. Населення — 100 378 мешканців (2017).
Місто
Координати 49°35′46″ пн. ш. 17°15′37″ сх. д.H G O
Оломоуць у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Щодо назви міста дослідники не дійшли згоди. Є спроби вивести сучасну назву зі старослов'янської чи латини. Але більшість гіпотез не отримала визнання, як і спроба вести назву від імені Olomút.
Назва міста зафіксована в чеській Хроніці Козьми від 1055 року. З 1208 року вже зафіксовані діалектні форми назви.
Наприкінці 20 століття мала поширення назва Олмік (Olmík), але вона жаргонна, місцева, неофіційна.
Географія Редагувати
Місто розташоване на рівнині. Перепади висоти невеликі. Низькі ділянки лежать у північно-західному та південно-східному напрямку. Найвища ділянка міста — на північному сході — 420 м над рівнем моря (інші ділянки — 219—208 м над рівнем моря).
Клімат Редагувати
Кількість опадів за рік — 600—1100 мм. Середня температура в січні −1 −4 °C., морози сягають позначки −15 °C. Середня температура в липні + 15 +20 °C, спекотна + 30 °C нечасто.
| Клімат Оломоуця | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,4 | −0,6 | 3,6 | 9,7 | 15,2 | 18,2 | 20,0 | 19,9 | 15,4 | 10,0 | 3,0 | −1,3 | 9,2 |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3,2 | 0,2 | 5,4 | 10,5 | 13,6 | 15,3 | 15,1 | 11,2 | 6,5 | 0,6 | −3,3 | 5,6 |
| Середній мінімум, °C | −6,8 | −5,6 | −2,6 | 1,8 | 6,5 | 9,6 | 11,1 | 11,2 | 7,9 | 3,8 | −1,4 | −5,3 | 2,5 |
| Днів з опадами | 9 | 9 | 10 | 9 | 10 | 11 | 11 | 8 | 8 | 8 | 10 | 11 | 114 |
| Джерело: www.yr.no |
Історія Редагувати
- Поселення засноване в 10 столітті, коли створено сільський ринок поблизу невеличкого місцевого укріплення (замку).
- З 1019 року — Моравія включена до складу Чехії. Головним містом краю став Оломоуць, який обрав резиденцією князь Бржетислав.
- 1063 — в місті створено єпархію. Володар краю — князь, майбутній король Вратислав II. Місто розвивається і перетворюється в значний релігійний центр.
- Близько 1070 року — розпочали перебудову місцевого замку в камені.
- 1566 — в місто прибули єзуїти. Розвивається церковна освіта, Оломоуць отримав декілька шкіл.
- 1573 — єзуїтська школа набула статусу місцевого університету. Лише у 1778 році університет переведуть у місто Брно. Умови провінції «лоскутної» Австрійської імперії не сприяли збереженню університету, у період 1860—1946 років він втратив всі факультети, окрім богословського.
- Оломоуць постраждав під час Тридцятилітньої війни. У 1645—1650 роках місто окуповане шведським гарнізоном під керівництвом Л. Торстенсона
- 1716—1754 рр. — ревні католики міста витратили значні кошти та час на створення Морового стовпа св. Трійці. Споруда стала одною з найбільших у Чехії, у підмурках стовпа створено невеличку каплицю.
- 1777 рік — єпископство Оломоуць переведене у статус архієпископства.
- За результатами Першої світової війни Австрійська імперія розпалася з утворенням нових держав. Оломоуць увійшов до складу Чехії. Захоплення Чехії нацистською Німеччиною. Звільнення — Червоною Армією і створення соціалістичної Чехословаччини. Оломоуць залишається значним релігійним центром країни.
- 1946 рік — відновлення університету міста під назвою — Університет Палацького. Кількість студентів сягає 25 000.
Економіка Редагувати
Водопостачання Редагувати
Особливістю водопостачання міста Оломоуця є підземні водойми та джерела.
Енергопостачання Редагувати
Місто отримує енергопостачання від теплових електростанцій, що використовують:
- мазут
- вугілля
- природний газ. Продаж природного газу здійснює газова компанія міста Severomoravská.
Транспорт Редагувати
- 1841 рік — сюди проведено залізничну колію Відень — Ольмюц (Оломоуць) з кінцевою зупинкою у місті. Оломоуць у 20 столітті — значний залізничний вузол в сполученні зі Словаччиною та країнами СНД.
- У 1845 році між центром міста та деякими околицями пустили перший омнібус.
- У 1899 році в місті пішов перший трамвай.
- У 1927 році в місті (вперше в Моравії) створено маршрути автобусів.
Місто має власний автовокзал.
Освіта і культура Редагувати
Бібліотеки Редагувати
- Міська бібліотека Оломоуця
- Наукова бібліотека Оломоуця
- Бібліотека Університету Палацького.
Театри Редагувати
- Моравський театр
- Музичний театр
- Театр Konvikt
- Театр Tramtarie — незалежний театр з невеличкою трупою і власним репертуаром.
Фестивалі Редагувати
- Щорічний музичний фестиваль
- Міжнародний театральний фестиваль
- Міжнародний фестиваль органної музики
- Міжнародний фестиваль документальних фільмів
- Чеський фестиваль пива
- Міжнародний фестиваль поезії (з 2007 року)
Музеї Редагувати
- Архієпископський музей (з 2006 року)
- Регіональний музей Оломоуця
- Музей фортеці Оломоуця
- Музей історичних автомобілів
- Етнографічний музей
Освітні заклади Редагувати
- Університет Палацького
- Моравський коледж (приватна середня школа)
- Коледж здоров'я Еммануїла Поттінга (Pötting)
- Коледж та середня школа електротехніки
- Соціальний коледж Харітас
- Низка приватних шкіл і гімназій (гімназія Чайковського, Слов'янська гімназія та ін.)
Пам'ятки Редагувати
Парки Редагувати
Оломоуць має низку парків. Їхня загальна площа становить сорок сім гектарів.
Фонтани міста Оломоуця Редагувати
- Фонтан Нептуна (1683)
- Фонтан Геркулеса (1687)
- Фонтан Юпітера (1707)
- Фонтан Тритона (1709)
- Фонтан Цезаря (1725)
- Фонтан Дельфін
- Фонтан Меркурія (1727)
Сакральні споруди Оломоуця Редагувати
- Монастир Градисько (неофіційна, розмовна назва Моравський Ескоріал)
- Монастир бернардинів з церквою Непорочного Зачаття Діви Марії
- Монастир капуцинів на Нижній площі
- Церква Св. Моріса
- Червона церква
- Церква Марії Сніжної
- Базиліка Діви Марії
- Церква Св. Анни
- Церква Св. Марії Магдалини
- Церква Кирила і Мефодія
- Церква Св. Катерини
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці
- Гуситська чеська церква
- Церква Св. Михайла
- Церква Св. Клари
- Церква Св. Духа
- Оломоуцька синагога
- Православна церква Св. Горазда
- Каплиця Св. Варвари
- Каплиця Тіла Христова та ін.
Відомі особи Редагувати
- Амброс Юліус — чеський меценат, велику частину свого маєтку виділив на розвиток Галереї мистецтва в Оломоуці.
Уродженці міста Редагувати
- Ольга Таусскі-Тодд — американська вчена-математик.
Поріднені міста Редагувати
Див. також Редагувати
- Архітектура Чехії
- Архітектура бароко
- 30564 Оломоуць — астероїд, названий на честь міста.
Примітки Редагувати
- Перепис населення 2017 року (pdf) (чес.)
- ↑ Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Partnerstädte der Stadt Luzern
- https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
- https://www.olomouc.eu/o-meste/mezinarodni-kontakty/subotica-srbsko
- http://www.subotica.rs/index/page/id/3610/lg/sr/
- https://www.tampere.fi/en/organisation/international-affairs/twin-cities
- https://www.olomouc.eu/o-meste/mezinarodni-kontakty/kunming
- https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
- Оломоуц // Велика українська енциклопедія.
- Чехія // Велика сучасна енциклопедія, т. 10, с. 241
- Оломоуц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Оломоуц // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986—1987.
- База даних малих космічних тіл JPL: Оломоуць (англ.).
Джерела Редагувати
- Čermák M. (2002) Olomoucká řemesla a obchod v minulosti. — Memoria, Olomouc. ISBN 80-85807-19-X.
- Kuch-Breburda, M. & Kupka, V. (2003) Pevnost Olomouc. — FORTprint, Dvůr Králové nad Labem. ISBN 80-86011-21-6.
- Lenková J. (2004) Tajemná města Olomouc. — Regia, Praha, 207 pp. ISBN 80-86367-41-X.
- Nešpor V. (1998) Dějiny města Olomouce. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 347 pp. ISBN 80-7198-343-8.
- Rusinský J. (2004) Po stopách minulosti olomoucké městské části Neředín. — Votobia, s. r. o., Olomouc.
- Schindler A. (1998) Tajemná Olomouc aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 143 pp. ISBN 80-7198-330-6.
- Schindler A. (2001) Tajemná Olomouc II. — Votobia, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-7198-483-3.
- Schindler A. (2003) Tajemná Olomouc III. aneb Olomouc jak ji neznáte. — Votobia, s. r. o., Olomouc, 128 pp. ISBN 80-7220-147-6.
- Spáčil V. (1998) Odměna za věrnost a statečnost. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-55-3.
- Spáčil V. (1999) Olomoucká domovní znamení. — Danal, Olomouc. ISBN 80-85973-42-1.
- Tichák M. (1997) Vzpomínky na starou Olomouc. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-184-2.
- Tichák M. (2000) Paměť olomouckých předměstí. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-447-7.
- Tichák M. (2002) Příběhy olomouckých pomníků. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc.
- Tichák M. (2005) Když padly hradby: Olomouc na přelomu staletí. — Burian a Tichák, s. r. o., Olomouc. ISBN 80-903687-1-9.
- Válka Z. (2001) 1758 — Olomouc a Prusové: hrdá pevnost Marie Terezie. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-477-9.
- Válka Z. (2001) Olomouc pod hákovým křížem: temná léta okupace 1939—1945. — Votobia, Olomouc. ISBN 80-7198-517-1.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оломоуць |