www.wikidata.uk-ua.nina.az

Социніанство Социніа нство социнія нство соцінья нство раціоналістична течія у протестантизмі яка виникла у Південній Єв

Социніанство

Социніа́нство, социнія́нство, соцінья́нство — раціоналістична течія у протестантизмі, яка виникла у Південній Європі під час Реформації та отримала назву від свого засновника, італійця Фаусто Паоло Соцціні (італ. Fausto Paolo Sozzini, 1539 — 1604). Социніани, зокрема, заперечували догмат Трійці, існування первородного гріха, не визнавали таїнств, вважали, що людина може врятуватися, живучи в спілкуванні з яким завгодно християнським суспільством, яке сповідує вчення про Спасіння.

Реформація
Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати
Фаусто Соцціні — засновник течії.
Титульна сторінка «Раківського катехизису»: польською мовою 1605 року та латиною 1609 року.

Основні засади Редагувати

Наприкінці свого життя Ф. Соцціні почав укладати катехизиса, де коротко висвітлив суть своєї доктрини. Працю завершив раківський социніанський пастор Валентин Шмальц[pl] та інші вже після смерті Соцціні. 1605 року «Раківського катехизиса»[en] видано польською мовою та згодом багаторазово перевидавано латиною, німецькою та голландською мовами.

Социніани спиралися на те, що джерелом істини треба вважати Біблію, але тільки тоді, коли воно не суперечить розуму; заперечували догмат Трійці й, виходячи з учення антитринітаріїв та визнаючи одну Божу істоту, вважали, що Дух Святий представляв силу Божу, Ісус Христос був людиною з Божим обдаруванням, якому належало Боже шанування. Социніани зовсім заперечували існування перворідного гріха та взагалі псування моральної природи людини через гріхопадіння перших людей; людину обдаровано свободою волі, якої вона не позбулася й після гріхопадіння. Социніани не визнавали таїнств (вони мали значення тільки обрядів), молитов за померлих, прикликання святих, шанування ікон, узагалі всю зовнішню церковну обрядовість, шанували суботу. При цьому вони виконували прості зовнішні релігійні обряди, не пов'язуючи з ними ніякої духовної сили, — причастя або «вечерю Господню» (лат. coenam Domini) та хрещення, що повинно відбуватися тільки над дорослими, які свідомо та відкрито сповідують свою віру в Бога, чого не можна очікувати від дитини.

Социніанський катехизм відрізнявся терпимістю та поблажливістю до інших, не згідних з ним, релігійних думок. Так, наприклад, у ньому проводиться твердження, що людина може врятуватися, живучи в спілкуванні з яким завгодно християнським суспільством, яке сповідує вчення про Спасіння. Гуманістичний аспект доктрини доповнювано виступом проти права використання зброї, засуджуючи війни та смертну кару («всі, хто підняв меча, від меча й загинуть»).

За переконаннями социніан, існувала потреба цілком розмежувати світську та церковну владу, що складалася зі «зборів» (собору) всього духівництва, «міністрів» (пасторів), що їх призначив собор, які й собі призначали церковних старшин і дияконів. Міністри мали винятково літургічну ділянку та проповідництво. Социніани не надавали церковним посадам ніякого ієрархічного значення, а тільки дисциплінарне — дбати про церковний лад і служити потребам церкви, особливо потребам бідних. Учити ж у церкві, на їхню думку, міг усякий, хто володів чистотою морального життя й був здатний до вчителювання — для цього не потрібно ніякого особливого покликання.

Історія Редагувати

Социніанство виникло у Південній Європі під час Реформації. На теренах середньовічної Речі Посполитої сформувалося та поширилося наприкінці XVI — першій половині XVII століття, де з 1579 року діяв Фаусто Соцціні. Сам Соцціні та його послідовники називали себе «унітарії» (лат. unitarii) або «польські брати» (лат. fratres poloni), але в народі та серед послідовників інших сповідань вони були відомі під ім'ям «аріян». Головним осередком социніанства було місто Раків, де в 1602 — 1638 роках існувала школа з міжнародною славою, незабаром зведена до рівня академії, в якій навчалося до 1000 юнаків різних віросповідань. Навчальний процес будовано на власних підручниках професорів, які викладали у школі. У Ракові облаштовано також і друкарню. У Вільні, Новогрудку, Любчі та в багатьох інших містах, а також маєтках шляхти, створювались громади социніан. Їхня кількість доходила до 150 на початку XVII століття.

Із Польщі социніани потрапили на білоруські та українські землі, де на зламі XVI — XVII століть їх підтримала низка визначних родів:

У родових маєтках створювались социніанські громади, вищі та нижчі школи (в Кисилині, Гощі, Ляхівцях, Береську, Черняхові та інші), на які з боку влади та офіційної церкви чинено постійний тиск.

Початок 1638 року приніс важкі зміни в становищі социніанства, як у корінній Польщі, так і в українських землях. Королівський мандат, виданий за ухвалою сенату та сейму, навіки забороняв социніанський збір та школу в Ракові. 1644 року припинено діяльність социніанської громади в Кисилині — маєтності Чапличів на Волині. Відродження Католицької Церкви в Польщі та політичні обставини, особливо коли социніан було звинувачено в симпатіях до шведів під час польсько-шведської війни, призвели врешті до ліквідації социніанських громад. Сейм 1658 року дозволяв социніанам упродовж двох років улаштувати свої справи, продати маєтки; після цього терміну всі повинні залишити Польщу. Їхні школи та молитовні доми конфісковано. Социніани вимушено покинули країну та розселилися Голландією, Німеччиною й Англією, де поступово розчинилися в інших течіях протестантизму.

Здобутки Редагувати

Особливу увагу социніани приділяли освіті, поставивши на високий рівень школи й видавництва. Найвідоміший переклад социніанських текстів українською мовою — «Євангеліє Негалевського» 1581 року.

Як і інші «нововірські» рухи, социніанство посилило літературно-полемічну творчість, так, наприклад, із кінця XVI століття збереглися протисоциніанські віршовані твори.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Любащенко В. І. Социніанство, або антитринітаризм… — С. — 727.
  2. Ариане в Польше // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. ↑ Jabłonowski A. Akademia Kijowsko-Mohilańska. — Kraków, 1900. — S. 24. (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Socinia nstvo sociniya nstvo socinya nstvo racionalistichna techiya u protestantizmi yaka vinikla u Pivdennij Yevropi pid chas Reformaciyi ta otrimala nazvu vid svogo zasnovnika italijcya Fausto Paolo Soccini ital Fausto Paolo Sozzini 1539 1604 Sociniani zokrema zaperechuvali dogmat Trijci isnuvannya pervorodnogo griha ne viznavali tayinstv vvazhali sho lyudina mozhe vryatuvatisya zhivuchi v spilkuvanni z yakim zavgodno hristiyanskim suspilstvom yake spoviduye vchennya pro Spasinnya Reformaciya 95 tez Formula zgodi KontrreformaciyaRuh i denominaciyi ProtestantizmReformaciya v Nimechchini Lyuteranstvo anabaptizm Reformaciya u Shvejcariyi Kalvinizm Reformaciya v Niderlandah Menonitstvo Reformaciya v Angliyi Anglikanstvo puritanstvo Reformaciya v Shotlandiyi Presviterianstvo Reformaciya u Franciyi Gugenoti Reformaciya v Polshi Socinianstvo Reformaciya v Italiyi Reformaciya v Chehiyi Klyuchovi podiyi Lejpcizkij disput Vormskij edikt Selyanska vijna v Nimechchini Shpajyerska protestaciya Marburzkij disput Augsburzkij rejhstag Augsburzkij mir Vestfalskij mir Diyachi Reformaciyi Martin Lyuter Nimechchina 1483 1546 Filip Melanhton Nimechchina 1497 1560 Gans Tausen Daniya 1494 1561 Olaus Petri Shveciya 1493 1552 Ulrih Cvingli Shvejcariya 1484 1531 Zhan Kalvin Shvejcariya 1509 1564 Tomas Kranmer Angliya 1489 1556 Dzhon Noks Shotlandiya 1514 1572 Fausto Soccini Polsha 1539 1604 Predtechi Reformaciyi Valdensi Avinjonskij polon Pap 1309 1377 Lollardi Zahidna shizma 1378 1417 Gusitski vijni 1420 do 1434 Pivnichne Vidrodzhennya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiFausto Soccini zasnovnik techiyi Titulna storinka Rakivskogo katehizisu polskoyu movoyu 1605 roku ta latinoyu 1609 roku Zmist 1 Osnovni zasadi 2 Istoriya 3 Zdobutki 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaOsnovni zasadi RedaguvatiNaprikinci svogo zhittya F Soccini pochav ukladati katehizisa de korotko visvitliv sut svoyeyi doktrini Pracyu zavershiv rakivskij socinianskij pastor Valentin Shmalc pl ta inshi vzhe pislya smerti Soccini 1605 roku Rakivskogo katehizisa en vidano polskoyu movoyu ta zgodom bagatorazovo perevidavano latinoyu nimeckoyu ta gollandskoyu movami Sociniani spiralisya na te sho dzherelom istini treba vvazhati Bibliyu ale tilki todi koli vono ne superechit rozumu zaperechuvali dogmat Trijci j vihodyachi z uchennya antitrinitariyiv ta viznayuchi odnu Bozhu istotu vvazhali sho Duh Svyatij predstavlyav silu Bozhu Isus Hristos buv lyudinoyu z Bozhim obdaruvannyam yakomu nalezhalo Bozhe shanuvannya Sociniani zovsim zaperechuvali isnuvannya pervoridnogo griha ta vzagali psuvannya moralnoyi prirodi lyudini cherez grihopadinnya pershih lyudej lyudinu obdarovano svobodoyu voli yakoyi vona ne pozbulasya j pislya grihopadinnya Sociniani ne viznavali tayinstv voni mali znachennya tilki obryadiv molitov za pomerlih priklikannya svyatih shanuvannya ikon uzagali vsyu zovnishnyu cerkovnu obryadovist shanuvali subotu Pri comu voni vikonuvali prosti zovnishni religijni obryadi ne pov yazuyuchi z nimi niyakoyi duhovnoyi sili prichastya abo vecheryu Gospodnyu lat coenam Domini ta hreshennya sho povinno vidbuvatisya tilki nad doroslimi yaki svidomo ta vidkrito spoviduyut svoyu viru v Boga chogo ne mozhna ochikuvati vid ditini Socinianskij katehizm vidriznyavsya terpimistyu ta poblazhlivistyu do inshih ne zgidnih z nim religijnih dumok Tak napriklad u nomu provoditsya tverdzhennya sho lyudina mozhe vryatuvatisya zhivuchi v spilkuvanni z yakim zavgodno hristiyanskim suspilstvom yake spoviduye vchennya pro Spasinnya Gumanistichnij aspekt doktrini dopovnyuvano vistupom proti prava vikoristannya zbroyi zasudzhuyuchi vijni ta smertnu karu vsi hto pidnyav mecha vid mecha j zaginut Za perekonannyami socinian isnuvala potreba cilkom rozmezhuvati svitsku ta cerkovnu vladu sho skladalasya zi zboriv soboru vsogo duhivnictva ministriv pastoriv sho yih priznachiv sobor yaki j sobi priznachali cerkovnih starshin i diyakoniv Ministri mali vinyatkovo liturgichnu dilyanku ta propovidnictvo Sociniani ne nadavali cerkovnim posadam niyakogo iyerarhichnogo znachennya a tilki disciplinarne dbati pro cerkovnij lad i sluzhiti potrebam cerkvi osoblivo potrebam bidnih Uchiti zh u cerkvi na yihnyu dumku mig usyakij hto volodiv chistotoyu moralnogo zhittya j buv zdatnij do vchitelyuvannya dlya cogo ne potribno niyakogo osoblivogo poklikannya Istoriya RedaguvatiSocinianstvo viniklo u Pivdennij Yevropi pid chas Reformaciyi 1 Na terenah serednovichnoyi Rechi Pospolitoyi sformuvalosya ta poshirilosya naprikinci XVI pershij polovini XVII stolittya 2 de z 1579 roku diyav Fausto Soccini Sam Soccini ta jogo poslidovniki nazivali sebe unitariyi lat unitarii abo polski brati lat fratres poloni ale v narodi ta sered poslidovnikiv inshih spovidan voni buli vidomi pid im yam ariyan Golovnim oseredkom socinianstva bulo misto Rakiv de v 1602 1638 rokah isnuvala shkola z mizhnarodnoyu slavoyu nezabarom zvedena do rivnya akademiyi v yakij navchalosya do 1000 yunakiv riznih virospovidan Navchalnij proces budovano na vlasnih pidruchnikah profesoriv yaki vikladali u shkoli U Rakovi oblashtovano takozh i drukarnyu U Vilni Novogrudku Lyubchi ta v bagatoh inshih mistah a takozh mayetkah shlyahti stvoryuvalis gromadi socinian Yihnya kilkist dohodila do 150 na pochatku XVII stolittya Iz Polshi sociniani potrapili na biloruski ta ukrayinski zemli de na zlami XVI XVII stolit yih pidtrimala nizka viznachnih rodiv 3 Galichina Chervona Rus Lyubenecki pol Lubienieccy Volin Chaplichi pol Czaplicze Szpanowscy Czaplicowie herbu Kierdeja Gojski pol Kierdeje Hojscy Senyuti pol Sieniuty Lachowieccy Gulevichi pol Hulewicze Wojutynscy Holonevski pol Choloniewscy Rogozinski pol Rohozinscy Kiyivshina Nemirichi pol Niemirycze Vojnarovski pol Wojnarowscy Ivashencevichi pol Iwaszencewicze Makarowicze Babinski pol Babinscy Braclavshina Obodenski pol Obodenscy U rodovih mayetkah stvoryuvalis socinianski gromadi vishi ta nizhchi shkoli v Kisilini Goshi Lyahivcyah Beresku Chernyahovi ta inshi 3 na yaki z boku vladi ta oficijnoyi cerkvi chineno postijnij tisk Pochatok 1638 roku prinis vazhki zmini v stanovishi socinianstva yak u korinnij Polshi tak i v ukrayinskih zemlyah Korolivskij mandat vidanij za uhvaloyu senatu ta sejmu naviki zaboronyav socinianskij zbir ta shkolu v Rakovi 1644 roku pripineno diyalnist socinianskoyi gromadi v Kisilini mayetnosti Chaplichiv na Volini Vidrodzhennya Katolickoyi Cerkvi v Polshi ta politichni obstavini osoblivo koli socinian bulo zvinuvacheno v simpatiyah do shvediv pid chas polsko shvedskoyi vijni prizveli vreshti do likvidaciyi socinianskih gromad Sejm 1658 roku dozvolyav socinianam uprodovzh dvoh rokiv ulashtuvati svoyi spravi prodati mayetki pislya cogo terminu vsi povinni zalishiti Polshu Yihni shkoli ta molitovni domi konfiskovano Sociniani vimusheno pokinuli krayinu ta rozselilisya Gollandiyeyu Nimechchinoyu j Angliyeyu de postupovo rozchinilisya v inshih techiyah protestantizmu Zdobutki RedaguvatiOsoblivu uvagu sociniani pridilyali osviti postavivshi na visokij riven shkoli j vidavnictva Najvidomishij pereklad socinianskih tekstiv ukrayinskoyu movoyu Yevangeliye Negalevskogo 1581 roku Yak i inshi novovirski ruhi socinianstvo posililo literaturno polemichnu tvorchist tak napriklad iz kincya XVI stolittya zbereglisya protisocinianski virshovani tvori Div takozh RedaguvatiAntitrinitariyi ArianstvoPrimitki Redaguvati Lyubashenko V I Socinianstvo abo antitrinitarizm S 727 Ariane v Polshe Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Jablonowski A Akademia Kijowsko Mohilanska Krakow 1900 S 24 pol Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Za sho peresliduvali Polskih brativ Onlajn biblioteka Vartova bashta 1 sichnya 2000 S 21 23 Lipinskij V Ariyanskij sojmik v Kiselini na Volini v mayu 1638 r Prichinok do istoriyi ariyanstva na Ukrayini Zapiski NTSh t 96 kn IV Lviv 1910 S 41 57 pereglyad pershoyi storinki praci Lyubashenko V I Reformacijnij ruh Istoriya ukrayinskoyi kulturi u p yati tomah K Naukova dumka 2001 T 2 Lyubashenko V I Socinianstvo abo antitrinitarizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 727 728 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Lyubashenko V I Rannij protestantizm v Ukrayini antitrinitarizm i socinianstvo Biblioteka p for com Lyubashenko V I Misce protestantizmu v nacionalno kulturnomu rusi shkilnictvo knigodrukuvannya rozvitok movi Biblioteka p for com Arianska shlyahta Narodnij Oglyadach 25 listopada 2013 Ogloblin O Ukrayinska cerkovna istoriografiya Elektronna biblioteka Chtivo Peredmova Chizhevskogo D Socinianism in Poland and South West Rus The Annals t III ch 1 7 Nyu Jork UVAN 1953 do anglijskogo vidannya Levickogo O angl Maxwell A The Racovian Catechism origin and summary Bible digest 45 July 1994 angl Emelyanov V M Rakovskij katehizis Izlozhenie veroucheniya hristian unitarian XVI XVII vv Portal Credo Ru ros Kanibolotskij D Rakovskij Katehizis s obzorom istorii unitarianstva Polshi i Transilvanii londonskoe izdanie 1818 g Onlajn dnevnik LiveJournal ros Levickij O Socinianstvo v Polshe i Yugo Zapadnoj Rusi Kievskaya starina 1882 4 aprel s 25 57 5 maj s 193 224 6 iyun s 401 432 ros Rakovskij katehizis perevod Ganyak V Server Proza ru ros Socinianstvo Filosofskij slovar ros Posilannya Redaguvati nbsp Zovnishni videofajli nbsp Tak bulo Istoriya dvoh rodiv minulogo Rivnenska ODTRK 2012 V Nichik Socinianstvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 596 597 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Sociniani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Polski brati Sociniani Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Socinianstvo amp oldid 40230295