Лю́бча (біл. Любча) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Новогрудському районі. Населення Населення селища становить 1,4 тис. осіб (2006).
| смт Любча | |
| Транслітерація назви | Liubča |
|---|---|
| |
| | |
| Основні дані | |
| 53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д.Координати: 53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д. / 53.75194° пн. ш. 26.05722° сх. д. | |
| Країна | Білорусь |
| Область | Гродненська область |
| Район | Новогрудський |
| Перша згадка | 1401 |
| Магдебурзьке право | 1590 |
| Статус | з 1940 року |
| Населення | 1,4 тис. осіб (2006) |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 231425 |
| Висота | 142 м.н.р.м. |
| Водний об'єкт | р. Німан |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Новоєльня (49 км) |
| До Мінська | |
| - фізична | 100 км |
| До обласного центру | |
| - фізична | 175 км |
| Любча | |
| Любча у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Уперше згадується в 1401 р. у німецьких хроніках, як об'єкт походів хрестоносців. У Великому королівстві литовському належала Хрептовичам, Гаштольдам, Кишкам (Я. Кишка заснував тут Любчанський замок (1581), школу й аріанський храм, з XVII століття — кальвіністський собор), з 1606 належала Радзивіллам. У 1590 король Сигізмунд III Ваза надав Любчі магдебурзьке право і герб. Радзивілли з метою економічного зміцнення й збільшення містечка запрошують у нього міщан з Мінська, Новокупка й інших королівських міст. В XVII столітті створюються ремісничі цехи, також існувала друкарня, заснована П. Б. Кмитом, де друкувалася література по медицині, історії, поетичні добутки й ін.
У 1655 р. Любчу взяли козаки Івана Золотаренка і зруйнували замок.
З 1795 у складі російської імперії.
Станом на 1885 рік у містечку, центрі Любчанської волості Новогрудського повіту Мінської губернії, мешкало 670 осіб, налічувалось 60 дворових господарств, існували православна церква, 2 синагоги, школа, 21 лавка.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3374 осіб (1639 чоловічої статі та 1735 — жіночої), з яких 877 — православної віри, 2463 — юдейської.
В 1921–1939 роках у складі Польщі, центр гміни Новогрудського повіту й воєводства.
З 1939 — в БРСР, з 1940 — центр району Барановичської області. З 1954 — в Гродненській області, з 1956 в Новогрудському районі. У 1996 — 540 дворів, 1628 жителів, школа, 7 магазинів, 2 бібліотеки, лікарня й ін.
В замку ведуться археологічні розкопки та реконструкція. Планується відкриття готелю.
Відомі особистості Редагувати
В поселенні мешкав:
- Винар Микола Андрійович (1912—1977) — краєзнавець, педагог.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . novtic.ucoz.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-107)
Джерела Редагувати
- Lubcz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 393. (пол.).— S. 393-394. (пол.)
Посилання Редагувати
- Любча ў праекце «Глобус» [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |