www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кисилин Киси лин село в Україні у Затурцівській сільській громаді Володимирського району Волинської області Населення ст

Кисилин

Киси́лин — село в Україні, у Затурцівській сільській громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 331 особу.

село Кисилин
Герб
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Рада Затурцівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1451
Населення 331
Площа 110 км²
Густота населення 3,01 осіб/км²
Поштовий індекс 45514
Телефонний код +380 3374
Географічні дані
Географічні координати 50°51′44″ пн. ш. 24°48′56″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		205 м
Водойми Стохід
Місцева влада
Адреса ради 45514, Волинська обл., Локачинський р-н, с. Кисилин
Карта
Кисилин
Кисилин
Мапа

 Кисилин у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село розташоване у північно-східній частині Локачинського району на лівому березі річки Стоходу, за 22 км на північ від районного центру, за 9 км від шосе Луцьк — Володимир і приблизно за 46 км від обласного центру та залізничної станції Луцьк.

Герб Редагувати

Щит перетятий хвилястою нитяною балкою, перетятою синім і срібним, і розтятий. У першій зеленій частині розкрита срібна книга, у другій синій срібна геральдична лілія, третя червона. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Автор — І. Хамежук.

Історія Редагувати

На території села виявлено кам'яні вироби доби бронзи (2-ге тисячоліття до н. е.) і поховання в урні останніх століть до нашої ери.

В 1445—1451 роках великий князь Лев Свидригайло пожалував село Кисилин, з озером на річці Турії, маршалку земському Петру Ланевичу Кирдію Мильському, разом з селами Твердині, Вербаїв та ін. землями в Луцькому повіті. 1545 року згадується як власність Петра Кирдія Мильського, старости пінського, що утримував дві городні в Луцькому замку а в 1570 р. податок з Кисилина платить вже його син, маршалок господарський, Олізар Кирдій Мильський який одружився з князівною Ганною Гольшанською Дубровицькою. В 1589 році з цього містечка внесено до державної скарбниці 3 флорини 22 гроші шосу, 3 флорини і 2 гроші від городників, 15 флоринів чопового за оренду.

Польський шляхтич Казімеж Лєдніцький, чоловік Ганни Монтовт, орендував у Олізара Кирдія Мильського його маєток в Кисилині.

В 1638 році шляхтич Юрій Чаплич-Шпанівський гербу Кердея надав у містечку притулок для вигнаних з Ракова «польських братів» (аріян, соцініян), а рідні брати Олександр та Андрій надали такий притулок у Березках Володимирського повіту. Волинська шляхта на Луцькому сеймику 1645 року протестувала проти рішення Люблінського трибуналу, за яким в Кисилині мали бути закриті аріянські (соцініянські) збір та школа, шляхтич-аріянин Юрій Чаплич-Шпановський мав заплатити Луцькій католицькій капітулі 500 злотих червоних, 500 — суду у Володимирі, всі провідники-аріяни мали бути видалені з міста.

У 1638—1640 роках тут відбулися три социніанські з'їзди, на яких були присутніми до трьох тисяч осіб, серед яких — представники громад не лише зі всіх куточків Речі Посполитої, а й з інших країн.

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» подається інформація про історію даного населеного пункту у 16 — початку 20 століть:

У кінці XVIII ст. дідичем містечка був Дмитро Ледуховський (У 1773 — войський, а з 1783 — стольник Волинський) У 1773 році Дмитро отримав для міста привілей на ярмарки.

Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року, Кисилин увійшов до складу Російської імперії, ставши волосним центром Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. 1798—1799 рр. в містечку був розквартирований ескадрон французьких емігрантів-роялістів Дворянського драгунського полку герцога де Беррі корпусу принца Конде, який був на службі російського імператора Павла.

На кінець літа 1812 року, під час французько-російської війни, на правому березі ріки Стир (що виконувала функції демаркаційної лінії між протиборчими сторонами) розташовувалася російська 3-я Обсерваційна (спостережна) армія під командуванням генерала від кавалерії О. П. Тормасова із центром у місті Луцьк а на лівому березі стояв 7-й саксонський корпус графа Жана Реньє армії Наполеона, штаб якого перебував у містечку Кисилин, прикриваючи головну дорогу з Луцька через Володимир до Варшавського герцогства. 11 (23) вересня 1812 року через містечко з боями відступала польська Надбужанська дивізія генерала Антонія Амількара Косинського що прикривала праве крило саксонського корпусу і яка після поразки під Павловичами, відступила за ріку Буг.

Перша світова війна Редагувати

Палаючий Кисилин за спинами німецьких солдат 20 червня 1916 р.

В Першу світову війну, під час Брусиловського прориву, містечко Кисилин стало місцем зіткнення ударного угруповання 40-го російського корпусу 8-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта М. О. Кашталинського та контрудару німецького 10-го армійського корпусу генерал-лейтенанта барона В. фон Лютвіца. 4(17) — 7(20) червня 1916 року тут відбулись зустрічні запеклі бої 4-ї російської стрілецької дивізії генерал-майора А. І. Денікіна та 20-ї німецької піхотної дивізії Р. фон Шелера.

А. І. Денікін згадував: «В червні 1916 року біля Кисилина, під час жорстоких боїв, з'ясувалося, що з нами б'ється знаменита „Стальна“ германська дивізія. Чотири дні німці засипали нас тисячами снарядів, багато разів переходили в атаки які неодмінно відбивались. Одного разу перед їх позиціями з'явився плакат „Ваше російське залізо не гірше нашої германської сталі, та все ж ми вас розіб'ємо“. „А ну спробуй!“ — свідчила коротка відповідь моїх стрільців. 20 червня, після 42-ї атаки, „Стальну“ дивізію, внаслідок великих втрат відвели в резерв. Але і в наших полках, особливо в 14 і 16, залишалось по 300—400 людей»

12—13 вересня 1916 року над Кисилином відбувались повітряні бої.

Міжвоєнний період Редагувати

У період Другої речі Посполитої (1920–1939 роки) містечко було адміністративним центром ґміни Киселин, Горохівського повіту Волинського воєводства. Тут діяв осередок КПЗУ, очолюваний М. В. Коновалюком, і комсомольський осередок, керівником якого був П. Я. Базюк. Після радянської анексії західноукраїнських земель містечко було адміністративним центром Киселинського (Озютичівського) району.

Друга світова війна Редагувати

Під час нацистської окупації гітлерівці вивезли на каторжні роботи до Німеччини 24 чоловіка, розстріляли члена КПЗУ, першого голову колгоспу К. П. Базюка. Понад 10 жителів села були в лавах радянських партизан. Зокрема, Г. С. Зубченко і П. Я. Базюк були в загоні В. А. Бегми.

Кривава неділя — розстріл польського населення, скоєний 11 липня 1943 року в католицькому костелі, польськими історіографами традиційно покладається на підрозділи УПА. Відомо що українські мешканці Кисилина переховували вцілілих поранених та поховали вбитих. ​20 жовтня 1943 р. засідка з 12 українських повстанців відкрила кулеметний вогонь по 80 поляках які прямували до Кисилина, у бою, з них вбито дванадцятеро. 24 жовтня на Кисилин напало 28 поляків та 6 німців, зав'язався бій з УПА. В результаті було вбито 13 поляків і 1 німця. Спільні акції на село, за участю німців і поляків, відбулися 10, 11 і 12 листопада 1943 р. Про загрозу нападу зі сторони поляків на Кисилин йдеться в наказі командира групи УПА «Турів» від 19 січня 1944 року.

Жертви польсько-українського протистояння заслуговують на вшанування пам'яті, і найкращим виявом шани до них з боку істориків є скрупульозні дослідження правди про причини, перебіг та масштаби цієї трагедії.

13 липня 1944 року в 4.30 батальйони 72-ї та 214-ї піхотних дивізій вермахту, які оборонялись в районі Кисилина, почали відступ в західному напрямку, залишаючи після себе обширні мінні поля, дротяні загородження та потужні заслони які значно ускладнювали наступ Червоної армії. З 11.00, після чотиригодинного бою, в містечко увірвалась 8-ма рота, 3-го батальйону 889-го полку 197 стрілецької дивізії, наступ якої завершився захопленням міста Володимир-Волинський 20.07.44 р..

Повоєнний період Редагувати

За післявоєнні роки споруджено 87 житлових будинків.

У другій половині 1960-х років у Кисилині мешкало 462 особи. Кисилинській сільраді підпорядковувалися села Озютичі, Твердині. У селі була початкова школа, бібліотека, клуб. Кисилинський колгосп «Червона зірка» мав 2644 га землі, у тому числі 1536 га орної. Вирощувалися зернові, льон, цукрові буряки, картопля. Було розвинуте молочно-м'ясне тваринництво.

Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району.

Населення Редагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906 1556 —
1921 458 −70.6%
1989 302 −34.1%
2001 330 +9.3%
Динаміка населення

Станом на 1906 рік у містечку був 131 двір та проживало 1556 осіб.

Станом на 10 вересня 1921 року в містечку Кисилин налічувалося 88 будинків (65 житлових і 23 інших) та 458 жителів, з них:

  • 209 чоловіків та 249 жінок;
  • 267 православних, 94 юдеї, 91 римо-католик, 6 євангельських християн;
  • 244 українці, 94 євреї, 88 поляків, 6 німців і 26 осіб іншої національності.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 302 особи, з яких 140 чоловіків та 162 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 330 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,07 %
російська 0,30 %

Пам'ятки архітектури Редагувати

Свято-Михайлівська церква
  • Свято-Михайлівська церква, побудована у 1777 році. Церква має оригінальну композицію. Це тринавна псевдобазиліка, що творить у плані прямокутник з видовженим бабинцем, коротким трансептом та чотиристоронньою апсидою з двома ризницями. Низькі бічні нави мають форму окремих ніш, що відкриваються всередину храму. Над схрещенням нав здіймається дворівнева вежа на широкій основі, увінчана декоративним шпилем. Фасад має багатий архітектурний декор. Церкву оточує мурована огорожа з брамою та масивною дзвіницею.
  • Монастир та костел кармелітів, побудований у 1720 році. У костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії після 1945 р. розміщувався цех по переробці льону та коноплі, але після пожежі він не використовувався.. Храм являє собою тринефну базиліку, що творить у плані прямокутник з апсидою. Бічну стіну підтримує масивний контрфорс. В інтер'єрі збереглися фрагменти фресок XVII ст. До апсиди костелу примикає двоповерховий монастирський будинок, який після 1832 року виконував роль парафіяльного будинку. Сьогодні весь комплекс являє собою руїну без дахів.

Соціальна інфраструктура Редагувати

  • ЗОШ І-ІІ ступенів
  • Дитячий садок
  • Будинок культури
  • Бібліотека
  • Лікарська амбулаторія
  • Відділення зв'язку
  • 3 торговельні заклади

Населений пункт не газифіковано, дорога з твердим покриттям.

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

  • Якуб Теодор Трембіцький (1643—1720) — один з найбільш відомих польських соцініанських поетів.

Дідичі Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 15 Травня 2013. Процитовано 24 Березня 2012. 
  2. ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область.— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
  3. Українська геральдика
  4. Lietuvos Metrika. Knyga № 25. — 1387—1546. — Vilnius, 1998.— С.291
  5. Левицький О. Ганна Монтовт // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 130. — ISBN 5-319-01070-2.
  6. Chodyński K. Czaplic Szpanowski Aleksander< h. Kierdeja (†ok. 1660) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 166. (пол.)
  7. ↑ Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 20 Січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — 220 s. — S. 23. (пол.)
  8. Uruski Seweryn (1814-1890). (пол). Warszawa: Gebethner i Wolff. с. т.8, ст.320 (323). Архів оригіналу за 30 Листопада 2018. Процитовано 24 Квітня 2019. 
  9. . statehistory.ru. Архів оригіналу за 8 Серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021. 
  10. Хоміч Д. В. «Мала війна» на Волині в 1812 році // Історичні студії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. — Луцьк: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2013. — Вип. 9 —10. — С. 36.
  11. Хомич Д. В. Завершающие бои на Волыни во время войны 1812 года Электронный ресурс [ 8 Серпня 2021 у Wayback Machine.] // История военного дела: исследования и источники. — 2015. — Т. VII. — С. 217, 221.
  12. О действиях 8-й Армии // РДВІА. Ф. 2067. Оп. 1. Спр. 320. Од. зб. 2492 (Срочное донесение за 07.06.1916. 8-я Армия, Каледин).(рос.)
  13. О действиях 8-й Армии // РДВІА. Ф. 2067. Оп. 1. Спр. 320 (Срочное донесение за 07.06.1916. 8-я Армия, генерал-лейтенант Каледин, генерал-майор Сухомлин).(рос.)
  14. О действиях 8-й Армии // РДВІА. Ф. 2067. Оп. 1. Спр. 322. Од. зб. 4769 (Срочное донесение за 13.09.1916. 8-я Армия, Стогов).(рос.)
  15. О действиях 8-й Армии // РДВІА. Ф. 2067. Оп. 1. Спр. 322. Од. зб. 4778 (Срочное донесение за 14.09.1916. 8-я Армия, Стогов).(рос.)
  16. Малімон Н. // День. — 2003.— 7 травня (№ 78).
  17. Борщик Я. В. Усні джерела до історії українсько-польських відносин на Волині під час Другої світової війни: типологія, інтерпретація, верифікація. Дис. … канд. іст. наук / Інститут історії України НАН України. — К., 2016. — 239 с.
  18. В'ятрович В. // Історична правда. — 2013.— 14 червня.
  19. Бой 197 сд за овладение Владимир-Волынский / полковник Айвазов, подполковник Альтговзен / // ЦАМО. Ф. 236. Оп. 2673. Спр. 1241. Арк. 126 (Отчеты о боевых действиях. Дата создания документа: 20.07.1944 г.).(рос.)
  20. Боевой приказ штаба 197 сд / полковник Даниловский, подполковник Абашев / // ЦАМО. Ф. 1457. Оп. 0000001. Спр. 0016. Арк. 104 (Боевые приказы и распоряжения. № документа: 6/ОП, Дата создания документа: 23.05.1944 г.).(рос.)
  21. Реабілітовані історією. Волинська область. — Луцьк: Надстир'я, 2017. — (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією»: у 27 т. / голов. редкол.: Смолій В. А. (голова) [та ін.]). Кн. 3 / [обл. редкол.: Мишковець С. Є. (голова) та ін.]. — 2017. — С. 233.
  22. Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955) [Текст] / Ярослав Антонюк. — Львів ; Торонто: Літопис УПА, 2014. — 1069, [2] с. : іл. — (Літопис УПА. Бібліотека ; т. 13). — С. — 120, 176, 269, 338, 340, 418, 571, 619, 814. — ISBN 978-966-2105-56-8.
  23. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  24. ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 222 с. (рос.)
  25. ↑ . Т. IX: Województwo Wołyńskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1923. 16. Архів оригіналу за 8 Серпня 2021.  (пол.)
  26. ↑ . Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 9 Листопада 2019. 
  27. Реабілітовані історією. Волинська область. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2010. — (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією»: у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол.: Курилюк О. І. (голова) та ін.]. — 2010. — С. 361.
  28. Гжегож Ронковскі. Путівник Західною Україною. Частина І. Волинь. Видавництво «Rewasz», 2005 [ 3 Вересня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  29. . Архів оригіналу за 22 Квітня 2012. Процитовано 24 Березня 2012. 

Джерела Редагувати

  • Kisielin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 109. (пол.) — S. 109. (пол.)
  • Kisielin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 78. (пол.) — S. 78. (пол.)
  • Антонович В. Б. Археологическая карта Волынской губернии [Текст] / Антонович В. Б. — М. : Типогр. Г.Лесснера и А.Гешеля, 1900. — C.59.
  • Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. VIII. — Т. IV: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XV—XVIII вв.— Р. V.— Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1907. — С. 12—13.
  • Гнатюк А. Храм Архістратига Михаїла в Кисилині // Волинські єпархіальні відомості. — 2005.— № 11-12 (12-13) листопад — грудень. — С. 4.
  • Деникин А. И. Путь русского офицера. — М.: Вече, 2012. — С. 274. — ISBN 978-5-4444-0215-3.(рос.)
  • Кисили́н // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.411-412
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Ил. справ.-каталог). В 4-х т. / Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — К. : Будівельник, 1983 — Т. 2. — С. 87—88.
  • Смирнов А. А. Нижнесаксонцы на Волыни (парадоксы времени и пространства) // Пространство и Время. — 2011. — № 3(5). — С. 84—85.(рос.)
  • Церковне мистецтво України: у 3-х т. / НАН України, Ін-т народознавства; кол.авт.; відп.ред. С. П. Павлюк; кер.проекту, наук.ред.тому Л. М. Герус; худ-оформл. Є. В. Вдовиченко. — Харків: Фоліо, 2018. — Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. — С. 239—240. — ISBN 978-966-03-8364-7.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.— Т1. — С. 495—496.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kisi lin selo v Ukrayini u Zaturcivskij silskij gromadi Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 331 osobu selo KisilinGerbKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Volodimirskij rajonRada Zaturcivska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1451Naselennya 331Plosha 110 km Gustota naselennya 3 01 osib km Poshtovij indeks 45514Telefonnij kod 380 3374Geografichni daniGeografichni koordinati 50 51 44 pn sh 24 48 56 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 205 mVodojmi StohidMisceva vladaAdresa radi 45514 Volinska obl Lokachinskij r n s KisilinKartaKisilinKisilinMapa Kisilin u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Gerb 3 Istoriya 3 1 Persha svitova vijna 3 2 Mizhvoyennij period 3 3 Druga svitova vijna 3 4 Povoyennij period 4 Naselennya 5 Pam yatki arhitekturi 6 Socialna infrastruktura 7 Vidomi lyudi 7 1 Narodilisya 7 2 Didichi 8 Galereya 9 Div takozh 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo roztashovane u pivnichno shidnij chastini Lokachinskogo rajonu na livomu berezi richki Stohodu za 22 km na pivnich vid rajonnogo centru za 9 km vid shose Luck Volodimir i priblizno za 46 km vid oblasnogo centru ta zaliznichnoyi stanciyi Luck 1 2 Gerb RedaguvatiShit peretyatij hvilyastoyu nityanoyu balkoyu peretyatoyu sinim i sribnim i roztyatij U pershij zelenij chastini rozkrita sribna kniga u drugij sinij sribna geraldichna liliya tretya chervona Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Avtor I Hamezhuk 3 Istoriya RedaguvatiNa teritoriyi sela viyavleno kam yani virobi dobi bronzi 2 ge tisyacholittya do n e i pohovannya v urni ostannih stolit do nashoyi eri 2 V 1445 1451 rokah velikij knyaz Lev Svidrigajlo pozhaluvav selo Kisilin z ozerom na richci Turiyi marshalku zemskomu Petru Lanevichu Kirdiyu Milskomu razom z selami Tverdini Verbayiv ta in zemlyami v Luckomu poviti 4 1545 roku zgaduyetsya yak vlasnist Petra Kirdiya Milskogo starosti pinskogo sho utrimuvav dvi gorodni v Luckomu zamku a v 1570 r podatok z Kisilina platit vzhe jogo sin marshalok gospodarskij Olizar Kirdij Milskij yakij odruzhivsya z knyazivnoyu Gannoyu Golshanskoyu Dubrovickoyu V 1589 roci z cogo mistechka vneseno do derzhavnoyi skarbnici 3 florini 22 groshi shosu 3 florini i 2 groshi vid gorodnikiv 15 floriniv chopovogo za orendu Polskij shlyahtich Kazimezh Lyednickij cholovik Ganni Montovt orenduvav u Olizara Kirdiya Milskogo jogo mayetok v Kisilini 5 V 1638 roci shlyahtich Yurij Chaplich Shpanivskij gerbu Kerdeya nadav u mistechku pritulok dlya vignanih z Rakova polskih brativ ariyan sociniyan a ridni brati Oleksandr ta Andrij nadali takij pritulok u Berezkah Volodimirskogo povitu Volinska shlyahta na Luckomu sejmiku 1645 roku protestuvala proti rishennya Lyublinskogo tribunalu za yakim v Kisilini mali buti zakriti ariyanski sociniyanski zbir ta shkola shlyahtich ariyanin Yurij Chaplich Shpanovskij mav zaplatiti Luckij katolickij kapituli 500 zlotih chervonih 500 sudu u Volodimiri vsi providniki ariyani mali buti vidaleni z mista 6 U 1638 1640 rokah tut vidbulisya tri socinianski z yizdi na yakih buli prisutnimi do troh tisyach osib sered yakih predstavniki gromad ne lishe zi vsih kutochkiv Rechi Pospolitoyi a j z inshih krayin U knizi Oleksandra Cinkalovskogo Stara Volin i Volinske Polissya podayetsya informaciya pro istoriyu danogo naselenogo punktu u 16 pochatku 20 stolit nbsp KISELIN m ko Volodimirskogo pov na pivnich vid starogo traktu z Volodimira do Lucka nedaleko vid richki Turiyi u miscevosti dosit visokij yaka tut perehodit v Volinske Polissya V kinci 19 st bulo tam 41 dom i 598 zhiteliv u tomu 73 zhidiv Bula tam murovana cerkva i kostel 3 sinagogi guralnya 15 kramnic 6 remisnikiv Kisilin buv rodovim gnizdom vidomoyi v istoriyi Ukrayini rodini Kiseliv i v polovini 17 st nalezhav do Ostafiya Kiselya yakij buduchi sociyaninom abo ariyaninom zasnuvav tut protestantsku svyatinyu kilka ariyanskih shkil peredusim u Kisilini de vidbuvalisya yih sinodi i kudi z yizdi losya bagato bakalyariv Uchenij i znavec kilkoh yevropejskih mov Ostafij Kisil buv bilya 1625 r doradnikom shkoli u yakij sam vchiv i rozpovsyudzhuvav na Volini ariyanstvo Po znishenni ariyanskogo centru v todishnij Polshi bagato vchenih ariyan oselilosya v Kisilini sho spriyalo pidnesennyu rivnya i rozvitkovi nauki na Volini v 17 st Po smerti Ostafiya Kiselya mistechko i shkola perehodyat do Yuriya Chaplicha Shpanovskogo yakogo polskij uryad peresliduvav za nadannya v svoyih dobrah azilyu ariyanam V 1644 r tribunal zaboroniv navchannya v shkolah u yakih buv todi pastirem Andrij Vishovatij Po comu pogromi slava Kiselina pogasla budinok zboru pererobleno na kostel de oseleno monahiv karmelitiv Uchiteli ariyanstva yaki prozhivali v Kisilini Lyudvik Golyejsen Petro Stegman Fedor Simone i Andrij Vishovatij postanovoyu Lyublinskogo tribunalu v 1684 r buli vignani U virubanomu parku Kisilina pri zemlyanih robotah inkoli znahodili kistyaki lyudej z pokladenoyu kolo nih plyashkoyu u yaku pokladeno zhittyepis pokijnika V okolicyah mistechka chasto znahodyat kreminni znaryaddya sokiri spisi strili tosho Za perepisom 1911 r do velikoyi zemelnoyi vlasnosti Olizara nalezhalo 2922 desyatin nbsp U kinci XVIII st didichem mistechka buv Dmitro Leduhovskij U 1773 vojskij a z 1783 stolnik Volinskij 7 U 1773 roci Dmitro otrimav dlya mista privilej na yarmarki 8 Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi 1795 roku Kisilin uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi stavshi volosnim centrom Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi 1798 1799 rr v mistechku buv rozkvartirovanij eskadron francuzkih emigrantiv royalistiv Dvoryanskogo dragunskogo polku gercoga de Berri korpusu princa Konde yakij buv na sluzhbi rosijskogo imperatora Pavla 9 Na kinec lita 1812 roku pid chas francuzko rosijskoyi vijni na pravomu berezi riki Stir sho vikonuvala funkciyi demarkacijnoyi liniyi mizh protiborchimi storonami roztashovuvalasya rosijska 3 ya Observacijna sposterezhna armiya pid komanduvannyam generala vid kavaleriyi O P Tormasova iz centrom u misti Luck a na livomu berezi stoyav 7 j saksonskij korpus grafa Zhana Renye armiyi Napoleona shtab yakogo perebuvav u mistechku Kisilin prikrivayuchi golovnu dorogu z Lucka cherez Volodimir do Varshavskogo gercogstva 11 23 veresnya 1812 roku cherez mistechko z boyami vidstupala polska Nadbuzhanska diviziya generala Antoniya Amilkara Kosinskogo sho prikrivala prave krilo saksonskogo korpusu i yaka pislya porazki pid Pavlovichami vidstupila za riku Bug 10 11 Persha svitova vijna Redaguvati nbsp Palayuchij Kisilin za spinami nimeckih soldat 20 chervnya 1916 r V Pershu svitovu vijnu pid chas Brusilovskogo prorivu mistechko Kisilin stalo miscem zitknennya udarnogo ugrupovannya 40 go rosijskogo korpusu 8 yi armiyi pid komanduvannyam general lejtenanta M O Kashtalinskogo ta kontrudaru nimeckogo 10 go armijskogo korpusu general lejtenanta barona V fon Lyutvica 4 17 7 20 chervnya 1916 roku tut vidbulis zustrichni zapekli boyi 4 yi rosijskoyi strileckoyi diviziyi general majora A I Denikina ta 20 yi nimeckoyi pihotnoyi diviziyi R fon Shelera 12 13 A I Denikin zgaduvav V chervni 1916 roku bilya Kisilina pid chas zhorstokih boyiv z yasuvalosya sho z nami b yetsya znamenita Stalna germanska diviziya Chotiri dni nimci zasipali nas tisyachami snaryadiv bagato raziv perehodili v ataki yaki neodminno vidbivalis Odnogo razu pered yih poziciyami z yavivsya plakat Vashe rosijske zalizo ne girshe nashoyi germanskoyi stali ta vse zh mi vas rozib yemo A nu sprobuj svidchila korotka vidpovid moyih strilciv 20 chervnya pislya 42 yi ataki Stalnu diviziyu vnaslidok velikih vtrat vidveli v rezerv Ale i v nashih polkah osoblivo v 14 i 16 zalishalos po 300 400 lyudej 12 13 veresnya 1916 roku nad Kisilinom vidbuvalis povitryani boyi 14 15 Mizhvoyennij period Redaguvati U period Drugoyi rechi Pospolitoyi 1920 1939 roki mistechko bulo administrativnim centrom gmini Kiselin Gorohivskogo povitu Volinskogo voyevodstva Tut diyav oseredok KPZU ocholyuvanij M V Konovalyukom i komsomolskij oseredok kerivnikom yakogo buv P Ya Bazyuk Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel mistechko bulo administrativnim centrom Kiselinskogo Ozyutichivskogo rajonu Druga svitova vijna Redaguvati Pid chas nacistskoyi okupaciyi gitlerivci vivezli na katorzhni roboti do Nimechchini 24 cholovika rozstrilyali chlena KPZU pershogo golovu kolgospu K P Bazyuka Ponad 10 zhiteliv sela buli v lavah radyanskih partizan Zokrema G S Zubchenko i P Ya Bazyuk buli v zagoni V A Begmi Krivava nedilya rozstril polskogo naselennya skoyenij 11 lipnya 1943 roku v katolickomu kosteli polskimi istoriografami tradicijno pokladayetsya na pidrozdili UPA Vidomo sho ukrayinski meshkanci Kisilina perehovuvali vcililih poranenih ta pohovali vbitih 16 20 zhovtnya 1943 r zasidka z 12 ukrayinskih povstanciv vidkrila kulemetnij vogon po 80 polyakah yaki pryamuvali do Kisilina u boyu z nih vbito dvanadcyatero 24 zhovtnya na Kisilin napalo 28 polyakiv ta 6 nimciv zav yazavsya bij z UPA V rezultati bulo vbito 13 polyakiv i 1 nimcya Spilni akciyi na selo za uchastyu nimciv i polyakiv vidbulisya 10 11 i 12 listopada 1943 r Pro zagrozu napadu zi storoni polyakiv na Kisilin jdetsya v nakazi komandira grupi UPA Turiv vid 19 sichnya 1944 roku 17 Zhertvi polsko ukrayinskogo protistoyannya zaslugovuyut na vshanuvannya pam yati i najkrashim viyavom shani do nih z boku istorikiv ye skrupulozni doslidzhennya pravdi pro prichini perebig ta masshtabi ciyeyi tragediyi 18 13 lipnya 1944 roku v 4 30 bataljoni 72 yi ta 214 yi pihotnih divizij vermahtu yaki oboronyalis v rajoni Kisilina pochali vidstup v zahidnomu napryamku zalishayuchi pislya sebe obshirni minni polya drotyani zagorodzhennya ta potuzhni zasloni yaki znachno uskladnyuvali nastup Chervonoyi armiyi Z 11 00 pislya chotirigodinnogo boyu v mistechko uvirvalas 8 ma rota 3 go bataljonu 889 go polku 197 strileckoyi diviziyi nastup yakoyi zavershivsya zahoplennyam mista Volodimir Volinskij 20 07 44 r 19 20 Zhiteli sela uchasniki vizvolnih zmagan ta zhertvi politichnih represij komunistichnogo totalitarnogo rezhimu 21 22 Merezha OUN 07 1941 07 1943 rr Volodimirsko Gorohivska okruga rajon KisilinskijProvidnik Pashechko L 1941 1942 Kuzmuk M 1942 1943 Sluzhba bezpeki Gupalo R M 1942 Kornelyuk S 1943 02 1944 Zhinocha lanka Haruk N N 1943 1944 Zv yazok Gupalo R M lito 1943 seredina 1944 Gospodarchij Shevchuk A I 06 1943 vesna 1944 Vijskovik Shpak N D 1942 1943 Prizvishe im ya po batkovi Biografichni dovidki1 Bezsmertnyuk Matvij Ivanovich 1899 r n urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z lita 1941 r golova silupravi z 05 1943 r stanichnij UPA Aresht 20 03 1944 r Ozyutichivskim RV NKVS zasudzh 24 06 1944 r VT vijsk NKVS Rivnenskoyi obl do 10 r VTT z p p na 5 r Pokarannya vidbuvav u Dubrovlazi Zvilnenij 21 05 1954 r a zi zaslannya 10 04 1956 r Reabilitovanij 8 06 1994 r Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 4039 2 Vlasyuk Petro Pavlovich 1914 r n ps Voron z 06 1942 Gamaliya z 08 1944 Maksim 06 1944 Chajka urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Zakinchiv 2 h richnu tehnichno torgivelnu shkolu Sluzhiv v PA 1936 1938 Zakinchiv 6 misyachnu shkolu pidhorunzhih motorizovanih viddiliv pri 24 mu Ulanskomu polku otrimav zvannya starshogo strilka PA Navchavsya na kursah tehnichnih kerivnikiv u Lucku 09 11 1939 ta Lvovi 12 1939 02 1940 Pracyuvav tehnikom na torforozrobkah v artili im 1 go Travnya Ozyutichivskogo r nu Mobilizovanij 23 06 1941 r Ozyutichivskim RVK ta cherez tri dni povernuvsya dodomu Pracyuvav gospodarchim v sotni UPA Karpo A Pazyuk v s Sinyavka Turijskogo r nu Volinskoyi obl 15 06 1942 01 1943 Chotovij v sotni UPA Karpo 01 03 1943 Cherez hvorobu povernuvsya na likuvannya dodomu Cherez dva tizhni buv mobilizovanij nimcyami dlya budivnictva vijskovih ukriplen v m Ustilug Volodimir Volinskogo r nu Volinskoyi obl Cherez kilka dniv vtik ta povernuvsya do Kisilina Priznachenij 06 1944 r k rom sotni Chernigivskogo zagonu UPA diyav v Gorohivskomu r ni Volinskoyi obl Z 30 08 1944 r k r kurenya UPA Na shlyahu vid providnika Stemida M Bondarchuk do org ref Shuma F Cimbalyuk 27 09 1944 r buv shoplenij OVG Ozyutichivskogo RV NKVS Pogodivsya ocholiti mizhoblasnu ABG V nich z 4 na 5 03 1945 r z grupoyu v 20 cholovik u s Liniv Lokachinskogo r nu zdijsniv napad na zasidannya komandiriv UPA Pivnich zaginulo 6 kerivnikiv Za provedenu operaciyu predstavlenij do nagorodi Ordenom Chervonoyi Zirki Buv smertelno poranenij v zhivit 18 06 1945 r pid chas zahoplennya v s Velimche Ratnivskogo r nu Volinskoyi obl Listenka A Redkovich Dzherela GDA SBU F 2 Op 33 Spr 1 T 1 Ark 344 Op 55 Spr 4 T 1 Ark 174 Op 65 Spr 7 T 1 Ark 135 F 6 Spr 11620 usya sprava CDAGO Ukrayini F 1 Op 23 Spr 1693 Ark 118 CDAVO Ukrayini F 3838 Op 1 Spr 17 Ark 27 Sodol P Ukrayinska Povstancha Armiya 1943 1949 Nyu Jork 1995 S 17 Litopis UPA Nova seriya T 14 UPA i zapillya na PZUZ 1943 1945 Novi dokumenti Uporyad V Kovalchuk I Marchuk Kiyiv Toronto 2010 S 69 3 Dumka Fedir Pavlovich 1908 r n psevdo Orih urodzh s Dozhva Turijskogo r nu Volinskoyi obl Pracyuvav u mlini cheha Yu Legnera v s Kupichiv Turijskogo r nu 1928 1929 sluzhiv soldatom telefonistom u PA 03 1930 osin 1931 demobilizuvavsya cherez hvorobu V 1939 r pereyihav v s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z 08 1941 r pracyuvav statistikom Kisilinskoyi rajupravi Mobilizovanij v UPA 05 1943 r Vlitku 1943 r zakinchiv vijskovi kursi UPA v s Sinyavka Turijskogo r nu Z 09 1943 r rezervnij chotovij vijskovik UPA Kisilinskogo r nu Vesnoyu 1944 r buv evakujovanij nimcyami v s Mali Biskupichi Volodimir Volinskogo r nu Volinskoyi obl Aresht 22 12 1944 r Ozyutichivskim RV NKDB dav rozpisku pro spivpracyu Sluzhiv v ChA 01 1945 osin 1946 Zaverbovanij 2 11 1946 r v informatori ref SB Medvedem S Kovalchuk Aresh 30 01 1947 r Zaturcivskim RV MDB zasudzh do 10 r VTT ta p p na 5 r Pokarannya vidbuvav v osoblivomu tabori 5 m Magadan Rosiya Zvilnenij 1 04 1954 r Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 2550 Ark 100 104 4 Kovtonyuk Adam Mihajlovich 1900 r n urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z 07 1943 r rojovij Kisilinskoyi choti rezervu UPA Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 2550 5 Lotocka Yelizaveta Yakimivna 1913 r n psevdo Lesya urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z 1942 r kushova ZhL OUN Z 1943 r zast prov ZhL Lokachinskogo RP OUN kerivnik punktu zv yazku UPA Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 6457 Ark 217 6 Romanchuk Vitalij 1917 r n ps Orel urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Zakinchiv pedkursi v Lucku 1941 Ref propag Lokachinskogo RP OUN Vbitij 22 01 1945 r Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 8491 Ark 18 7 Romanyuk Ananij Ivanovich 1917 r n urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z 1943 r rojovij v choti rezervu UPA Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 2550 8 Sokol Oleksandr Savovich r n urodzh s Kisilin Lokachinskogo r nu Volinskoyi obl Z 1943 r rojovij UPA z 1944 r v ChA Zaginuv na fronti Dzherela Arhiv USBU u Volin obl F P Spr 2550 Povoyennij period Redaguvati Za pislyavoyenni roki sporudzheno 87 zhitlovih budinkiv U drugij polovini 1960 h rokiv u Kisilini meshkalo 462 osobi Kisilinskij silradi pidporyadkovuvalisya sela Ozyutichi Tverdini U seli bula pochatkova shkola biblioteka klub Kisilinskij kolgosp Chervona zirka mav 2644 ga zemli u tomu chisli 1536 ga ornoyi Viroshuvalisya zernovi lon cukrovi buryaki kartoplya Bulo rozvinute molochno m yasne tvarinnictvo 2 Pislya likvidaciyi Lokachinskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Volodimir Volinskogo rajonu 23 Naselennya Redaguvati Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1906 24 1556 1921 25 458 70 6 1989 26 302 34 1 2001 26 330 9 3 Dinamika naselennyaStanom na 1906 rik u mistechku buv 131 dvir ta prozhivalo 1556 osib 24 Stanom na 10 veresnya 1921 roku v mistechku Kisilin nalichuvalosya 88 budinkiv 65 zhitlovih i 23 inshih ta 458 zhiteliv z nih 25 209 cholovikiv ta 249 zhinok 267 pravoslavnih 94 yudeyi 91 rimo katolik 6 yevangelskih hristiyan 244 ukrayinci 94 yevreyi 88 polyakiv 6 nimciv i 26 osib inshoyi nacionalnosti Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 302 osobi z yakih 140 cholovikiv ta 162 zhinok 26 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 330 osib 26 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 26 Mova Vidsotokukrayinska 99 07 rosijska 0 30 Pam yatki arhitekturi Redaguvati nbsp Svyato Mihajlivska cerkvaSvyato Mihajlivska cerkva pobudovana u 1777 roci Cerkva maye originalnu kompoziciyu Ce trinavna psevdobazilika sho tvorit u plani pryamokutnik z vidovzhenim babincem korotkim transeptom ta chotiristoronnoyu apsidoyu z dvoma riznicyami Nizki bichni navi mayut formu okremih nish sho vidkrivayutsya vseredinu hramu Nad shreshennyam nav zdijmayetsya dvorivneva vezha na shirokij osnovi uvinchana dekorativnim shpilem Fasad maye bagatij arhitekturnij dekor Cerkvu otochuye murovana ogorozha z bramoyu ta masivnoyu dzviniceyu Monastir ta kostel karmelitiv pobudovanij u 1720 roci U kosteli Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi pislya 1945 r rozmishuvavsya ceh po pererobci lonu ta konopli ale pislya pozhezhi vin ne vikoristovuvavsya 27 Hram yavlyaye soboyu trinefnu baziliku sho tvorit u plani pryamokutnik z apsidoyu Bichnu stinu pidtrimuye masivnij kontrfors V inter yeri zbereglisya fragmenti fresok XVII st Do apsidi kostelu primikaye dvopoverhovij monastirskij budinok yakij pislya 1832 roku vikonuvav rol parafiyalnogo budinku Sogodni ves kompleks yavlyaye soboyu ruyinu bez dahiv 28 Socialna infrastruktura Redaguvati ZOSh I II stupeniv Dityachij sadok Budinok kulturi Biblioteka Likarska ambulatoriya Viddilennya zv yazku 3 torgovelni zakladiNaselenij punkt ne gazifikovano doroga z tverdim pokrittyam 29 Vidomi lyudi Redaguvati Narodilisya Redaguvati Yakub Teodor Trembickij 1643 1720 odin z najbilsh vidomih polskih socinianskih poetiv Didichi Redaguvati Dmitro Dimitr Lyeduhovskij vojskij stolnik volodimirskij 7 Galereya Redaguvati nbsp Ruyini kostelu karmelitiv ta monastirskogo budinku nbsp Viglyad na kostel nbsp Zrujnovanij kostel nbsp Vseredini kostelu nbsp Kompleks Mihajlivskoyi cerkvi z dzviniceyu bramoyu ta murom nbsp Dzvinicya Mihajlivskoyi cerkvi nbsp Mur z bramoyu do Mihajlivskoyi cerkvi nbsp Pam yatnik zemlyakam bilya silradi nbsp Mogila bratska polyakiv bilya monastirya karmelitiv nbsp Memorial zhertvam Golokostu na pivnichnij zahid vid sela u poli nbsp Memorial zhertvam Golokostu na pivnichnij zahid vid sela u poli nbsp Mogila bratska 18 yevreyiv ta 2 ukrayinciv za 0 1 km na shid vid monastirya karmelitiv nbsp Mogila bratska 36 radyanskih voyiniv za 1 km na shid vid sela bilya lisu ta dorogi do s Studini nbsp Mogila voyiniv periodu I svitovoyi vijni na kladovishi Div takozh Redaguvati Zlochin u KisiliniPrimitki Redaguvati Karti Google Arhiv originalu za 15 Travnya 2013 Procitovano 24 Bereznya 2012 a b v Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s Ukrayinska geraldika Lietuvos Metrika Knyga 25 1387 1546 Vilnius 1998 S 291 Levickij O Ganna Montovt Na perelomi K Ukrayina 1994 S 130 ISBN 5 319 01070 2 Chodynski K Czaplic Szpanowski Aleksander lt h Kierdeja ok 1660 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1938 T IV 2 zeszyt 17 S 166 pol a b Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu Arhivovano 20 Sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1879 220 s S 23 pol Uruski Seweryn 1814 1890 Rodzina Herbarz szlachty polskiej pol Warszawa Gebethner i Wolff s t 8 st 320 323 Arhiv originalu za 30 Listopada 2018 Procitovano 24 Kvitnya 2019 Korpus princa Konde v Rossijskoj imperii 1798 1799 gg Istoriya Rossii statehistory ru Arhiv originalu za 8 Serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Homich D V Mala vijna na Volini v 1812 roci Istorichni studiyi Shidnoyevropejskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Luck Shidnoyevropejskij nacionalnij universitet im Lesi Ukrayinki 2013 Vip 9 10 S 36 Homich D V Zavershayushie boi na Volyni vo vremya vojny 1812 goda Elektronnyj resurs Arhivovano 8 Serpnya 2021 u Wayback Machine Istoriya voennogo dela issledovaniya i istochniki 2015 T VII S 217 221 O dejstviyah 8 j Armii RDVIA F 2067 Op 1 Spr 320 Od zb 2492 Srochnoe donesenie za 07 06 1916 8 ya Armiya Kaledin ros O dejstviyah 8 j Armii RDVIA F 2067 Op 1 Spr 320 Srochnoe donesenie za 07 06 1916 8 ya Armiya general lejtenant Kaledin general major Suhomlin ros O dejstviyah 8 j Armii RDVIA F 2067 Op 1 Spr 322 Od zb 4769 Srochnoe donesenie za 13 09 1916 8 ya Armiya Stogov ros O dejstviyah 8 j Armii RDVIA F 2067 Op 1 Spr 322 Od zb 4778 Srochnoe donesenie za 14 09 1916 8 ya Armiya Stogov ros Malimon N Chuzhi pam yatniki Den 2003 7 travnya 78 Borshik Ya V Usni dzherela do istoriyi ukrayinsko polskih vidnosin na Volini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tipologiya interpretaciya verifikaciya Dis kand ist nauk Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K 2016 239 s V yatrovich V Tragediya i spekulyaciyi Sho same stalosya 11 lipnya 1943 roku na Volini Istorichna pravda 2013 14 chervnya Boj 197 sd za ovladenie Vladimir Volynskij polkovnik Ajvazov podpolkovnik Altgovzen CAMO F 236 Op 2673 Spr 1241 Ark 126 Otchety o boevyh dejstviyah Data sozdaniya dokumenta 20 07 1944 g ros Boevoj prikaz shtaba 197 sd polkovnik Danilovskij podpolkovnik Abashev CAMO F 1457 Op 0000001 Spr 0016 Ark 104 Boevye prikazy i rasporyazheniya dokumenta 6 OP Data sozdaniya dokumenta 23 05 1944 g ros Reabilitovani istoriyeyu Volinska oblast Luck Nadstir ya 2017 Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu u 27 t golov redkol Smolij V A golova ta in Kn 3 obl redkol Mishkovec S Ye golova ta in 2017 S 233 Antonyuk Ya Ukrayinskij vizvolnij ruh u postatyah kerivnikiv Volinska ta Brestska oblasti 1930 1955 Tekst Yaroslav Antonyuk Lviv Toronto Litopis UPA 2014 1069 2 s il Litopis UPA Biblioteka t 13 S 120 176 269 338 340 418 571 619 814 ISBN 978 966 2105 56 8 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv a b Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 222 s ros a b Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T IX Wojewodztwo Wolynskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1923 16 Arhiv originalu za 8 Serpnya 2021 pol a b v g d Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast Arhiv originalu za 31 Lipnya 2014 Procitovano 9 Listopada 2019 Reabilitovani istoriyeyu Volinska oblast Luck VAT Volinska oblasna drukarnya 2010 Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu u 27 t golov redkol Tronko P T golova ta in Kn 1 obl redkol Kurilyuk O I golova ta in 2010 S 361 Gzhegozh Ronkovski Putivnik Zahidnoyu Ukrayinoyu Chastina I Volin Vidavnictvo Rewasz 2005 Arhivovano 3 Veresnya 2014 u Wayback Machine pol Pasport Kisilinskoyi silskoyi radi Lokachinska RDA Arhiv originalu za 22 Kvitnya 2012 Procitovano 24 Bereznya 2012 Dzherela Redaguvati Kisielin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 109 pol S 109 pol Kisielin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 78 pol S 78 pol Antonovich V B Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii Tekst Antonovich V B M Tipogr G Lessnera i A Geshelya 1900 C 59 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov v 35 tt Ch VIII T IV Akty o zemlevladenii v Yugo Zapadnoj Rossii v XV XVIII vv R V Kiev Tip S V Kulzhenko 1907 S 12 13 Gnatyuk A Hram Arhistratiga Mihayila v Kisilini Volinski yeparhialni vidomosti 2005 11 12 12 13 listopad gruden S 4 Denikin A I Put russkogo oficera M Veche 2012 S 274 ISBN 978 5 4444 0215 3 ros Kisili n Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 411 412 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Il sprav katalog V 4 h t Redkol N L Zharikov gl red i dr K Budivelnik 1983 T 2 S 87 88 Smirnov A A Nizhnesaksoncy na Volyni paradoksy vremeni i prostranstva Prostranstvo i Vremya 2011 3 5 S 84 85 ros Cerkovne mistectvo Ukrayini u 3 h t NAN Ukrayini In t narodoznavstva kol avt vidp red S P Pavlyuk ker proektu nauk red tomu L M Gerus hud oforml Ye V Vdovichenko Harkiv Folio 2018 T I Arhitektura Monumentalne mistectvo S 239 240 ISBN 978 966 03 8364 7 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 T1 S 495 496 Posilannya Redaguvati Kralyuk P Kisilinska akademiya odna z pershih vishih shkil Arhivovano 7 Bereznya 2016 u Wayback Machine Den shodenna ukrayinska gazeta K 2012 9 10 listopada 204 205 S 8 Pogoda v seli Kisilin Arhivovano 21 Serpnya 2016 u Wayback Machine Ekskursiya po ruyinah kostelu ta navkolo cerkvi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kisilin amp oldid 37073828