50°06′58″ пн. ш.26°49′09″ сх. д. / 50.11611° пн. ш. 26.81917° сх. д. / 50.11611; 26.81917Координати: 50°06′58″ пн. ш.26°49′09″ сх. д. / 50.11611° пн. ш. 26.81917° сх. д. / 50.11611; 26.81917
Статус
пам'ятка
Країна
Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палац Санґушків.
Сама будівля — двоповерховий будинок, що отримав ориґінальне планування piano nobile, і не подібний до інших палаців Речі Посполитої. Вплив особистого смаку Барбари Санґушкової є визначним у реалізації проєкту, її не задовольнив проєкт розроблений Паоло Фонтана: Якуб Фонтана, королівський архітектор, доопрацював проєкт. До палацу добудовано двір, що з'єднав його з палацом князів Заславських і залишками Новозаславського замку. Будівельні зусилля, здійснені під зверхністю князів Санґушків на новозаславському замковому обширі, були настільки змінили його образ, що й сам замок відтоді отримав нове ім'я — замок Санґушків, а й просто «палац».
Після поразки Перших визвольних змагань, палац використовувався Радянською армією, яка не ставилася до будівлі з належною до її історичного значення повагою. Навіть взяття 1963 року цієї визначної пам'ятки під охорону держави не зупинило процесу її поступового руйнування.
Після проголошення Україною незалежності у 1991 році ставлення до пам'ятки не змінилося: без належної підтримки палац руйнується і загрожує зовсім зникнути з лиця землі. У 2021 році палац було включено до переліку об’єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення.
Ініціаторкою зведення нового палацу, що в подальшому отримає ім'я палацу Санґушків, на обширі Новозаславського замку виступила вдова по князю Павлу Карлу СанґушкуБарбара Санґушкова. Проєкт виконав придворний архітектор Паоло Фонтана. Проте старий архітектор не міг вповні задовольнити будівничих амбіцій княгині, в зв'язку з чим вона заручилася досвідом королівського архітектора Якуба Фонтана, який вніс свої корективи до ескізу палацу.
Протягом 1754–1755 років було підготовлено будівельні матеріали: випалено цеглу, виламано камінь під фундамент, заготовлено ліс. Стіни палацу вимурувано до 1759 року, тоді ж встановлено крокви і покрито дах черепицею. Протягом 1759-1764 років будівлю цілком потиньковано, встановлено частину вікон і дверей, у деяких кімнатах вимощено підлогу. У вестибюлі палацу збудовано двоспадові сходи оздоблені залізною балюстрадою. Вестибюль накрито маточкоподібним куполом з бляхи. Частину мистецького оздоблення зал і покоїв, а також камінів виконав Ян Пуш з Аннополя. Будівництво затягувалося через брак у місті необхідних майстрів і матеріалів. До прикладу, завіси, клямки і кутики замовляли одразу в кількох місцевостях: Терешках, Шепетівці, Аннополі, Мізочі. Камінь для камінів везли з Кунева, а для підлоги аж з Теребовлі. Бляху замовляли у Данціґу, олово у Конському.
Хвороба завадила Паоло Фонтана закінчити справу своїх рук. Роботи над палацом завершено в 1765 —1770 роках під керівництвом підскарбія заславського Юзефа Марковського: вправлено вікна, встановлено кутики і замки, печі обкладено кахлями. 1774 року резиденцію передано на уряд управителя Яна Шумінського.
Прибув його королівська величність до згаданого замку під салют з гармат де його привітали князі стражники, князь воєвода волинський, Валевський воєвода сєрадзький, Млоцький каштелян волинський, прилуцький каштелян Бжезінський, Стецький староста овруцький, інші присутні гості, і був проведений на гору до великої зали де найяснішому панові княжна господиня представила очікуючих там дам. Пішов потім його королівська величність до свого покою, по чому настав обід, покликавши до себе князя коронного стражника і нагородив його Орденом Білого Орла. Дано гарний обід на кількадесят осіб під час якого князь пив за здоров'я його величності короля під постріли з гармат, а його королівська величність згадав також про здоров'я господаря, наголошуючи на їх милій дружбі. По обіді й каві князь представив його величності кількох прибулих волинських громадян. Пішов після того його королівська величність до свого кабінету, а гості, як кавалери так і дами нікуди не йшли і бавилися до години 6-ї, коли почалася гра на розставлених столиках, а музика заславського гарнізону добрій думці сприяла. Вийшов потім король його величність і бавився разом з усіма більш як дві години, а обійшовши стіл до вечері прибраний пишними срібними сервізами, порцеляною і кришталем, повний вишуканих страв, провів на вечері немало часу, поділяючи компанію. Вечеря затягнулася до години 11-ї, а гості так бавилися, що ледве о 2-й ночі розійшлися по покоях. (…) Прокинулися як звичайно о 6-й ранку, а виїхали лиш о пів на 9-у з тієї причини, що його королівська величність залагоджував інтереси громадян, які прохали аудієнції; до поїзду королівського було дано 10 коней зі стайні князя (…)
Розміщено нас у гостинному дворі. Хрущьов без жодного запрошення заїхав з дружиною і сім'єю до замку і там розташувався. Княгиня сама відрядила до нас маршалка двору, довідатися, що потребуємо. Протягом трьох днів нашого тамтешнього побуту присилала нам сніданок, обід і вечерю. (…) Увечері Хрущьов послав до мене з донесенням, що княгиня Санґушкова жадає мене побачити і попрощатися. Відтак із моїм сторожем Тітовим подався до замку. Княгиня та, зі страху зупевне, жертвує себе москалям, після привітання відвела мене всторону і після чуйних уболівань над моєю долею, сказала мені, що доля моя у моїх руках, що можу обирати або найсвятіші нагороди, або також найстрогішу кару; що все залежить від моєї щирості у викритті усіх таємниць революції і здачі тих, хто до неї найбільше доклався. — Пані! — Відповів. — Наша революція не мала секретів. Батьківщина роздерта, здирствами і ґвалтами збезчещена, це викликало розпач і потребу взятися за зброю. Хоч Бог і не посприяв добрій справі, принаймні не допустив, щоб ми зганьбилися і підступно згинули. — І не скажете навіть імен? — Ні; найнестерпніші тортури не змусять мене віддати на помсту доброчесних земляків моїх. — Від душі вас шкода. — Пані надто ласкава.
XIX століттяРедагувати
Жан-П'єр Норблен де ла Ґурден. Битва під Зборовом. Картина з палацової збірки. Нині в експозиції Національного музею у КраковіСтаніслав Жолкевський представляє королю Зиґмунту ІІІ на сеймі 1611 року впійманих царя Василя Шуйського з двома братами. Картина Томазо Долабелла перенесена Євстахієм Санґушком з заславської збірки до палацу в Підгірцях. Зберігається у Львівському історичному музеї
У липні 1812 року в палаці розташовувалася штаб-квартира командуючого корпусом російських військ генерала Михайла Кутузова.
1818–1821 роках на дворі князя Санґушка вчителем малювання працював австрійський художник Йозеф Кріхубер.
По смерті князя Карла Санґушка (†1840) вже ніхто з власників постійно не мешкав у палаці. Лише час до часу в ньому відбувалися концерти і театральні вистави. Зокрема, 1848 року з ініціативи княгині Клементини Санґушкової у палаці відбувся виступ вокалістки Вільгельміни Скібінської у супроводі скрипаля Леона Поля, піаніста Рудольфа Стробля і його дочки, який зібрав близько трьохсот осіб. Під завісу карнавалу 1861 року планувалися три вистави, зокрема, «Шляхетність душі» Яна Хенцінського і «Для милого гроша» Аполло Коженьовського.
У 1860-х до палацу добудовано другий ярус східних і західних ризалітів, у яких влаштовано аркові віконні прорізи, по кутах оздоблено пілястрами, увінчено трикутними фронтонами і покрито двоспадовим дахом.
При його зв'язках, розлогості земель та кількості фабрик ворожість князя Санґушка до нашого уряду є силою, що нею не можна нехтувати в цьому краї. Подібна нагода вдруге може не повторитися, відтак не треба її упускати. Звертаю увагу на велике враження, яке справить на весь південний захід перехід цього багатства у власність росіян. З гнізда революції, яким він є, маєток перетвориться на непорушну твердиню російської сторони. Уряд, на мою думку, має незаперечне право позбавити князя Санґушка і його спадкоємців нагоди володіти землями на території Росії (…)
Вже під кінець 19 століття був розроблений проєкт переоблаштування палацу князів Санґушків під казарму, в якій мали розміститися помешкання, їдальня, бібліотека тощо для офіцерів російського війська.
Галерея портретів дідичів — князів СанґушківРедагувати
Знаний любитель старосвітської архітектури Георгій Лукомський, відвідавши 1913 року місто, що тоді вже називалося Ізяслав, залишив такий опис стану архітектурного комплексу колишньої князівської резиденції:
У ньому немає вже баневого покриття серцевої частини, немає і півкруглих фронтонів на його бічних крилах. Немає й усієї мансардної крівлі помітної ще на малюнках Napoleona Ordy, тобто частин, що були ще в 40-50-х роках XIX ст. Тепер у палаці офіцерське зібрання. Всередині залишилися лише сходи з дивовижної краси поруччям, але вже немає усіх меблів, boiseries, картин французької і фламандської шкіл.
Під час Першої світової війни палац не постраждав. Росіяни й надалі використовували приміщення комплексу під військові потреби, змінився хіба що порядок. У колишньому палаці Заславських розташувалися гавптвахта, карцери і цойґгавз, у східному одноповерховому корпусі були помешкання офіцерів. У пивницях розташувалася навчальна кімната артилерійської школи. Перший поверх колишнього палацу Санґушків був пристосований під майстерні, а на другому також розміщувалося офіцерське житло. У дворі викопали криницю.
Помремо але не здамося (рос.Умрем но не сдадимся) — вандальське графіті часів СРСР на стіні палацу
1944 року внаслідок артобстрілу Червоною армією і спричиненої ним пожежі палац суттєво ушкоджений. Після Другої світової війни будівля палацу Санґушків не використовується. Крокви і дерев'яні перекриття знищені за допомогою важкої військової техніки і використані для опалення.
Палац Заславських і Новозаславський замок після незначного ремонту і направлення дахів призначено на гуртожиток і військові склади 88 полку радянської армії.
На початку 1980-х радянські військовики остаточно припинили використання комплексу. Замок був приречений на повільну руйнацію і цілковите зникнення.
У 1759 —1764 роках між новозбудованим палацом Санґушків і палацом Заславських зведено палацову арку, прямокутну в проєкції, з трьох сторін, окрім східної, оточений галереями, зі сходу і заходу двома монументальними брамами.
На думку дослідників, композиція палацової арки заславського замку вирізняється високою мистецькою вартістю і є «єдиним подібним рішенням не лише на Волині, але й в архітектурі цілої Речі Посполитої». Власне це є патіо.
Східна брама занавісом сполучає дві галереї, бічні стіни яких із заокругленими наріжжями становлять до неї кутові ризаліти, додатково закцентовані декоративними вазонами. Складається враження суцільної стіни з п'ятьма арковими прорізами, що підсилюються тосканськими пілястрами, наголошеними на ризалітах, які підтримують відрізки балок з профільованим карнизом і аттиком. Стінки аттика мають утоплені площини зі зрізаними кутами, з яких виділяються площини, виконані своєрідним ланцюговим мотивом. Центральна арка більша за розмірами, наголошена потужнішими пілястрами, що підтримують трикутний фронтон. Західна брама фактично повторює східну, однак є значно фундаментальнішою. Ця вежа, перекрита хрестовим склепінням, вирізнялася характерним бельведером, що мав вигляд півсферичної бані зі шпилем на незначному підбаннику і хрестоподібному даху, прикритому з чотирьох сторін лучковими фронтонами, прикрашеними розетками.
Перекриття галерей склепінчате — хрестове, покрите односпадовим дахом, конструкції якого на сьогодні повністю втрачені. Розмір двору у проєкції — 30×30 м. Висота від поверхні землі до верхньої частини наявних конструкцій становить близько 4,5 м. Стіни та підпружні арки викладені з червоної обпаленої цегли розміром 270х140х70 мм на вапняному розчині. Товщина швів близько 1 см. Кладка ланцюгова — чергування тичкових і ложкових рядів.
Після 1870 року арки частково замуровані, і в них утворені прямокутні віконні і дверні прорізи. Над східною брамою побудовано дзвіницю у вигляді арки з трикутним фронтоном, бельведер над західною знищено.
Частина південної галереї палацової арки зруйнована технікою міського комунального підприємства під час проведення «суботника» наприкінці 1990-х років.
ФортифікаціїРедагувати
Вал з боку річки Горинь
1765 року розпочато роботи з реконструкції фортифікацій, успадкованих від Новозаславського замку. З боку Горині підвищено мур, поглиблено рови, розбудовано і зміцнено наріжні бастіони.
Оборонна замкова система налічувала чотири бастіони. На північно-західному бастіоні вивищувалася кам'яна восьмистороння вежа зі стрільницями, вкрита конусоподібним дахом, зруйнована під кінець 19 століття. Її спорудження ймовірно слід пов'язувати з будівельною активністю князя Олександра Заславського, на замовлення якого архітектор Валентин Мочиґемба збудував у заславському замку серед іншого «вежу від ставу». Остаточно систему бастіонних фортифікацій знищено протягом 20 століття. Нині про колишні укріплення свідчать лише земляний вал з боку річки Горинь і рови зі східної і західної сторін замкового обшару.
Відомий український історик Володимир Антонович твердив, що замковий обшир був обмежений каналом, який з'єднував річку Понору з Горинню. Таке твердження здається малоймовірним, адже рівень води у цих річках навіть у давнину не сягав такої висоти.
ПаркРедагувати
Наприкінці 1750-х років розпочато роботи зі створення парку. Від 1760 року цим питанням займався Йоган Георг Кнакфус з Антонінів, позаяк попередній садівник не впорався з цим завданням. Проєкт розробив Карл Георг Кнакфус. На середину 1760-х парк було розплановано і посаджено.
Парк розкинувся на невеликій площі, отож наприкінці 18 століття Клементина Санґушківна заклала новий парк. Він розташувався віддалік від палацу на передмісті Климівка.
1944 року на терені колишнього парку проводилися навчання роти саперів 234 фронтового запасного полку Червоної армії.
ОписРедагувати
План. A: Палац Санґушків; B: Двір; C: Палац Заславських; D: Старий корпус Новозаславського замку; E: Стайні; F: Костел Святого Йосипа і монастир Лазаритів; G: Шпиталь ЛазаритівВид на палацовий комплекс Нового Заслава. Світлина 1860-х років
За «Інвентарем палацу Заславського в день 1 серпня1857 р., що був написаний» на першому поверсі розташовувалися тринадцять кімнат, для «розваг, прийомів і спання». Один з покоїв мав чотири мозаїчні колони, інші були поклеєні «мальованим папером». У шести кімнатах підлога була вкрита плиткою, в двох — імітація під цеглу, у п'яти — дерев'яна. Двоспадовими сходами головного вестибюля можна було піднятися до невеличкого передпокою з двома колонами, звідки відкривалися двері до заль. На другому поверсі було три передпокої (перед обідньою залою, перед «жовтим» покоєм і в західному павільйоні) та вісім кімнат, з яких два «мозаїчні», один з «стіною через середину», другий з чотирма колонами і опуклою стелею оздобленою ліпниною. У чотирьох покоях стіни були декоровані папером, стелі обрамлені ліпниною. Остання «жовта» кімната слугувала для гри у більярд. Крім «жовтого» для забав, існував ще «зелений» покій.
Замковий інтер'єр старанно тут підтримується. Прикрашено його чисельними пам'ятками; декілька заль з фамілійними портретами, багата колекція живопису, серед яких кілька відомої фламандської школи. Також багата колекція старих гравюр, польських і англійських і незлік китайської порцеляни.
Окрім портретів Заславських, Санґушків, Ґоздських, виконаних на блясі натрунних портретів, пам'яток по видатних паніях Кунеґунді Чацькій (Санґушківні) і Анелі Санґушковій (Ледуховській), виняткової цінності робіт Пітера Рубенса, від 1842 року в замку зберігався ще й так званий архів князів Санґушків. Найдавніші документи в архіві сягали 1284 року, останні походили з 1873 року. Стосувалися, зокрема, історії церкви на південно-східних теренах давньої Речі Посполитої, доби Самозванців, історії козацтва часів гетьмана Богдана Хмельницького, історії родин Острозьких і Заславських, війни Івана Ґрозного з Зиґмунтом Авґустом. Зберігалися також ориґінальні листи російського царя до короля польського, листування князя Романа Санґушка, гетьмана польного литовського з королем, Остафієм Волковичем, Радзивилами, Хоткевичами і іншими. А також листи гетьмана Жолкевського до різних адресатів. Окремий масив документів становили матеріали, що стосувалися історії волинської землі. Документи з історії родини Санґушків також були виділені в окрему групу. Упорядкуванням архіву займався Ян Креховецький. З джерел архіву черпав Олександр Пшездзецький.
Після продажу замкового комплексу російській владі мистецькі збірки і палацове опорядження вивезене. Архів, частина меблів, живопису тощо опинилися у Славуті. Інша частина меблів, колекція портретів, розкішні кришталеві люстри перенесено до Антонінів. Частина збірок потрапила також до Ланьцута.
Розпланування другого поверху (цокольного поверху) палацу 2,5 шляхове. Комунікаційний шлях проходить через середину цілого будинку, перехрещуючись з перепендикулярно розташованими сіньми. Крім того довгий серединний коридор з'єднується з другим поперечним коридором, розташованим вздовж західної стіни. Перший поверх (в європейській термінології) вирізнявся ориґінальним розв'язанням — італ.piano nobile, дос. «благородний рівень»), двошляховою системою, що з'єднувала репрезентаційні приміщення анфіладою. Перекриття, за невеликим виїмком, по балках.
Фасад палацу Санґушків акцентовано по боках двома потужними двовісевими ризалітами, увінченими лучковими фронтонами, які оздоблені рельєфними зображеннями гербів і обладунків. Серцевину палацу становить монументальний ризаліт, у якому розташувався головний вхід до палацу, що має вестибюль і сходову кліть, у проєкції наближений до квадрата з сильно заокругленими кутами, значно випинається за фасад будинку. Фасад серцевинного ризаліту прикрашають доричні та іонічні пілястри, що підтримують профільовані балки. У долішньому ярусі ризаліту влаштовано два віконних прорізи, в горішньому — п'ять. Горішні вікна оздоблені декоративними щитками, утвореними хвилястими пелюстками, поєднаними з лучкуватим карнизом. Перед ризалітом підноситься фундаментальний портик на чотири колони, підкреслений втопленими по боках колонами. Вивершується розвиненим розкрепованим антаблементом, з високим аттиком, що частково затуляє бляшаний тичинкоподібний купол.
За автора центрального вестибюля палацу слід вважати архітектора Якуба Фонтана, хоча загальним опрацюванням проєкту займався Паоло Фонтана.
Значно скромнішим виглядає фасад від парку. Він також розчленований трьома ризалітами. Незначним тривісевим серединним ризалітом з надбудованим мезоніном і потужними бічними ризалітами, увінченими декорованими фронтонами. Найбільше уваги архітектор приділив серединному ризалітові. Його кути заокруглено, долішній ярус прикрашено рустуванням, горішній поодинокими пілястрами, що підтримують балки і трикутний фронтон. Парковий фасад має багато аналогій у сучасній польській архітектурі.
По периметру фасад палацу оперізує розвинений карниз, що переривається ризалітними добудовами східного і західного боків. Вікна долішнього ярусу вінчають декоративні фільонки. Вікна горішнього ярусу обрамлені лиштвою.
Був накритий ламаним чотириспадовим черепичним дахом. Піддашшя освітлювалося за допомогою восьми круглих люкарн.
Розмір палацу, враховуючи ризалітні виступи, 73,33×34,25 м. Стіни викладені з червоної обпаленої цегли розміром 310х150х70 мм на вапняно-піщаному розчині.
Будівлі палацу князів Санґушків у поєднанні з палацом князів Заславських, Новозаславського замку і комплексу монастиря ордену отців Лазаритів є втіленням чіткої композиційної ідеї, яскравим зразком волинського містобудування епохи Бароко.
Нині палац перебуває у жахливому занедбаному стані. Дах, перекриття (окрім деяких склепінчатих), вікна, підлога, окремі несучі стіни, декоративне оздоблення, тощо повністю знищені.
Фасад від парку
Залишки колони в інтер'єрі першого поверху
Склепіння однієї з кімнат
Залишки тинькування «жовтого» покою
Сходи головного вестибюля
Другий ярус головного вестибюля
Замковий міст
Серцевий ризаліт зі слідами обстрілу з вогнепальної зброї
Охорона пам'яткиРедагувати
Постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня1963 року № 970 комплекс пам'яток, розташованих на новозаславському замковому обширі під загальною назвою «Садиба», узято під охорону держави.
Видобута з палацевих стін цегла на подвір'ї мисливців за будівельними матеріалами. Кадр із сюжету телевізійних новин
2006 року український уряд виділив кошти на виготовлення передпроєктної документації для проведення реставрації Старозаславського замку і архітектурного комплексу Новозаславського замку в сумі 500 000 грн., й окремо 250 000 грн. на розчистку завалів і протиаварійні роботи по палацу князів Санґушків. З 2007 року фінансування програми реставрації архітектурної спадщини Ізяслава припинено.
Будівлі архітектурного комплексу систематично піддаються нападам вандалів і мисливців за будівельними матеріалами. Зокрема, 2007 року в етері місцевого телебачення ПП «Візит-Контакт» було показано сюжет, де наводилися докази умисного нищення палацу князів Санґушків. На жаль, після показу цього сюжету і безпосереднього звернення знімальної групи до правоохоронних органів «складу злочину» в діях зловмисників виявлено не було.
Західний фасад палацу кн. Заславських. Сучасна світлина
Архітектурний комплекс 16-18 століть, що постав у зв'язку із закладенням князями Заславськими в останній чверті 16 століття міста Нового Заслава. Розташований на мисі при впадінні річки Понори до річки Гориня. Неодноразово перебудовувався. У 17 столітті це був комплекс кам'яних і дерев'яних споруд, оточених розвиненою оборонною системою. Тоді ж на обширі замку збудовано цегляний двоповерховий будинок — палац князів Заславських.
Складається з двох двоповерхових будинків, північно-західні кути яких підперто потужними контрфорсами. Західний фасад палацу Заславських розчленовано на площини і наголошено вертикальними рустованими пасами тривісевої серединної частини, що ледь виступає за фасад, і двох бічних. Серединна частина західного фасаду увінчувалася фронтоном зі спливами. Оперізаний карнизом складного січення. Був накритий вальмовим дахом.
Включений до нового архітектурного ансамблю після побудови в 1754–1770 роках палацу князів Санґушків.
Легенда заславського замкуРедагувати
Йозеф Кріхубер. Обід у Заславі 1822 року. Графиня Йоанна Попелівна-Стецька перша праворуч з жіночого товариства
Коїлося це за життя князя Януша Санґушкастражника великого коронного, коли то одного дня об'явився на Заславському замку старий жебрак. Ще ніхто потребуючий співчуття не пішов від воріт того замку з порожніми руками, як і цього разу княгиня стражникова відома своїми цнотами і чеснотою невіста, турботлива і уважна милостинею обділити його наказала. Прийняв її жебрак із покорою, лише наполягав, щоб було йому дозволено з княгинею наодинці перемовитися. Коли задоволено було бажання його, після кількох слів вдячності, оповів щось на кшталт: «За містом Вашим пані є старі мури, про які знаєте напевно; колись то був оборонний замок, домівка Ваших предків, ніхто з нині живущих його іншим ніж тепер не пам'ятає, один я лиш такий зостався зі слуг того дому, що на власні очі бачив його піднесення і занепад. Неприятель і час знищили той замок, лишилися однак у завалених його льохах великі й необраховані скарби, один я тільки можу вказати, де слід їх шукати. Завчасно проте застерігаю Вас, люба пані, допіру як будемо близько від мети нашого пошуку, Заслав запалає, а коли буде по справі, згорить цілком. Не переймайтеся однак княгине і не зважайте на те, віднайденими бо скарбами втрати мешканців втричі зможете відшкодувати; я ж постійно буду під Вашою владою і за все відповім». Повернулася княгиня до гостей своїх й переказала їм свідчення жебрака. Сповнені цікавості почали на неї гуртом налягати, щоб до слів жебракових прислухалася. Відтак назначено було день початку робіт, а комендант військової залоги, що перебувала тоді саме в місті, підлеглих своїх для помочі і поспіху затруднив. Швидко рухалася робота за вказівками жебрака, а княгиня, гості замкові (серед яких була хорунжівна Стецька) і десь половини мешканців міста, зранку вже пантрували біля місця початку робіт. Над вечір коли розкопки до завтра мали відкласти, у одного з копачів зломився заступ, на камінь наткнувшись. Радісний галас злетів з вуст присутніх, коли було помічено щось на кшталт склепіння, тієї ж миті йокнули дзвони кількох костелів та церков заславських, й широка заграва пожежі розлилася над містом. Порух охопив серця присутніх, й усе, що було живе, занедбавши шуканину, поквапилося рятувати свої й Божі обійстя. Подибав слідом і таємничий жебрак й терпляче очікував заспокоєння переполоху. І знову за кілька днів цікавість і хтивість перемогли обачність, а підбурена людом і комендантом княгиня, вирушила за місто, в оточенні кінних поїздів і пішоходів, зі старим жебраком на чолі. Тисячі рук взялися разом до роботи, й двох годин не встигло сплинути, як з'явилися перед очі шукачів важкі ковані двері; оце зараз страшне видовище знову перервало їхню роботу. Заслав на чотирьох відрогах своїх пломеніючим вогнем запалахкотів; дарма що була покинута в місті для запобігання цьому залога, й вона нічогісінько не могла вдіяти. Дзвони тривожним янчанням заглушали зойки втікаючих скарбошукачів, чорні клуби диму, як розбурхані хвилі неслися над містом, а голосіння й нарікання лунали довкруги. Проте вагався люд здобичі хтивий, погроз і закликів княгині наслухавшись, допоки не показався від міста почет духівництва з образом Богородиці на чолі, і впавши перед княгинею на коліна, почали заклинати її покинути ту страшну й пов'язану з такою кількістю нещасть забавку. Тільки тоді враження від подій досягло усвідомлення, погамувало і упокорило помисли всіх, що на коліна падати почали, благаючи порятунку у своєї покровительки, після чого з образом негайно до міста рушили. Згасла тоді й пожежа навіть при млявому гасінні, лишень жебрак загубився в натовпі й від тоді його більше не бачили, а княгиня роздавши щедрі відшкодування родинам погорільців землею і грузом розкопки засипати наказала.
Про це йдеться у повідомленні надісланому російському послу Миколі Репніну до Варшави. Див.: Журнал генерал-майора и кавалера Петра Никитича Кречетникова, главного командира корпуса ее императорского величества, императрицы всероссийской, о движении и военных действиях в Польше в 1767 и 1768 годах(рос.)(Перевірено 16 березня 2012)
Вдячний за виявлену гостинність Станіслав Авґуст подарував княгині Кароліні Санґушковій (Ґоздзькій) діамантові браслети. Під час другого візиту король нагородив князя Януша Санґушка орденом Білого Орла.
Тадеуш Єжи Стецький. Волинь. Статистичний, історичний і археологічний огляд. Львів, 1864. Т. 1(пол.)(Перевірено 16 березня 2012)
Adam Naruszewicz.Tauryka, czyli, Wiadomości starożytne i poźnieysze o stanie i mieszkancach Krymu do naszych czasów. Warszawa 1805.(пол.)(Перевірено 16 березня 2012)
Заслав // О. Цинкаловський, Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Т. 1. Вінніпег 1986, с. 439.
Після поразки в битві під Мацейовичами Тадеуша Костюшка, Карла Отто Князевича, Зиґмунта Сєраковського, Яна Камінського, Юзефа Копця, Юліана Урсина Нємцевича і інших провідників повстання заарештовано і допроваджувано в глиб Росії з метою вчинення покарання.
Julian Ursyn Niemcewicz. Notes of my captivity in Russia, in the years 1794, 1795, and 1796(англ.)(Перевірено 16 березня 2012)
Julian Ursyn Niemcewicz. Pamiętniki czasów moich: dzieło pośmiertne. Т. 1. Lipsk 1868.(пол.)(Перевірено 16 березня 2012)
Олександр Хрущьов — російський генерал, начальник конвою.
Іван Тітов — російський офіцер, конвоїр.
Mycielski J. Sławuta // Czas. 1917. № 592 (24 XII) S. 2. (пол.)
Kraków, Lwów: książki, czasopisma, biblioteki XIX i XX wieku / pod red. Jerzego Jarowieckiego. Т. 6. Cz. 1-2. Kraków 2003. S. 222. (пол.)
F. J. Bogaert de Clereq. Pologne // Journal du département de l'Escaut. № 68. 4 Août 1812.(фр.)(Перевірено 16 березня 2012) Через місяць Михайло Кутузов буде призначений головнокомандуючим російськими силами у франко-російській війні.
Peter Wirth: Kriehuber, Josef. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 13. Duncker & Humblot, Berlin 1982, p. 45 f.(нім.)(Перевірено 16 березня 2012)
Карл Санґушко був пошлюблений зі своєю кровною Доротою Санґушківною. Після розлучення з нею провадив життя самітника в заславському палаці, де й помер. Див.: Aftanazy Roman. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1988. T. 5 a. S. 647.
Aftanazy Roman. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1988. T. 5 a. S. 648—649.
Skibiński Kazimierz. Pamiętnik aktora. Warszawa, 1912. S. 276.(Перевірено 16 березня 2012)
Aftanazy Roman. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1988. T. 5 a. S. 650.
Даніель Бовуа. Битва за землю в Україні 1863—1914: Поляки в соціо-етнічних конфліктах. Київ 1998. ISBN 966-02-0513-9
Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw 2007. S. 89-90.ISBN 978-83-85988-77-9(пол.)
Хроніка 2000. Український культурологічний альманах. Київ 2005. Вип. 63-64. Ч. 2: Георгій Лукомський і українська художня культура. С. 30.
Романова Т. Г., Банько В. Г., Крощенко Л. М., Фишман Р. Л., Гончар Л. Г. Памятник архитектуры охр. 758/1 Усадьба. Дворец XVIII в. Предварительные работы. Киев, Институт «Укрпроектреставрация», 1989. (рос.)
Як особливе звитяжство в радянській історіографії подавалося, що «червоні вояки закидали ворога гранатами». Див.: Дубинский И., Щевчук Х. Червонное казачество. Киев, 1977. С. 70. (рос.)
Володимир Федотов. Візит пам'яті // «Зоря Надгориння» 3. 08. 2006; Олексій Ананов. Повернення «блудного князя»(Перевірено 16 березня 2012)
Є. Ковальчик. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині // Українське Бароко та європейський контекст. Київ 1991. С. 56.
Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw 2007. S. 87, 241—242.ISBN 978-83-85988-77-9(пол.)
Абрамович Н. Волинська старовина: опис пам'ятників старовинної архітектури на Волині за Г. Лукомським. Житомир 1914. С. 63.
Сергій Охрімчук. Тут буде місто-сад // «Зоря Надгориння» 22. 04. 1999.
Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw 2007. S. 87.ISBN 978-83-85988-77-9(пол.)
Володимир Александрович. Мистецькі клопоти князя Олександра Заславського // Український археографічний щорічник. Вип. 15. Т. 18. Київ 2010. C. 176—177.
Антонович В. Б. Археологическая карта Волынской губернии. Москва 1900. С. 103. (рос.)
Dunin Karwicki J. Wedrowka od zrodel do ujscia Horynia. Krakow 1891. S. 47-48; Aftanazy Roman. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1988. T. 5 a. S. 651—652; Teresa Zielińska. Poczet polskich rodów arystokratycznych. Warszawa, 1997. S. 374. (пол.)
Aftanazy Roman. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa, 1988. T. 5 a. S. 651. Див. про архів: Ковальський М. П. Документи родинного фонду Сангушків Краківського Державного воєводського архіву як джерела з соціально-економічної історії України XVI—XVIII ст. // Архіви України. Київ 1983. № 3. С. 60-63.
Aleksander Przeździecki. Paweł z Przemankowa // Biblioteka warszawska. Т. 2. Warszawa 1851. S. 202. (пол.)
Йдеться про графиню Йоанну Попелівну-Стецьку, хорунжівну коронну, бабуню Тадеуша Єжи Стецького, яка йому цю леґенду переповіла, а він її нам переказав.
Joanna Winiewicz. Biografija i działalność Pawła Fontany w świetle dworu Sanguszków // BHS. T. 49. 1987. № 3-4. (пол.)
Roman Aftanazy. Materiały do dziejów rezydencji. Warszawa 1988. T. 5 a. S. 647—653. (пол.)
Ричков П., Олійник Є. Замок-палац Заславських-Сангушків в Ізяславі: історико-архітектурний нарис // Південно-Східна Волинь. Наука, освіта, культура. Хмельницький-Шепетівка 1995. Т. 1. С. 45-51.
Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw 2007. ISBN 978-83-85988-77-9(пол.)
Ця стаття належить до вибраних статей Української Вікіпедії.
Pala c knya ziv Sangu shkiv barokova budivlya chastina arhitekturnogo kompleksu roztashovanogo na obshiri Novozaslavskogo zamku nini misto Izyaslav Hmelnickoyi oblasti sho efektno rozkinuvsya na misi pri vpadinni richki Ponori do richki Gorini Palac zbudovano u 1754 1770 rokah dlya Barbari Sangushkovoyi yak privatna rezidenciya i uryadovij centr volinskih volodin knyaziv Sangushkiv Palac knyaziv SangushkivPalac knyaziv Sangushkiv Zagalnij viglyad 50 06 58 pn sh 26 49 09 sh d 50 11611 pn sh 26 81917 sh d 50 11611 26 81917 Koordinati 50 06 58 pn sh 26 49 09 sh d 50 11611 pn sh 26 81917 sh d 50 11611 26 81917Status pam yatkaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya IzyaslavTip budivli palacArhitekturnij stil barokoAvtor proyektu Paolo Fontana Yakub FontanaZasnovnik Barbara SangushkovaBudivnictvo 1754 1770Stan ruyinaPalac Sangushkiv Izyaslav Ukrayina Palac Sangushkiv u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Sangushkiv Sama budivlya dvopoverhovij budinok sho otrimav originalne planuvannya piano nobile i ne podibnij do inshih palaciv Rechi Pospolitoyi Vpliv osobistogo smaku Barbari Sangushkovoyi ye viznachnim u realizaciyi proyektu yiyi ne zadovolniv proyekt rozroblenij Paolo Fontana Yakub Fontana korolivskij arhitektor doopracyuvav proyekt Do palacu dobudovano dvir sho z yednav jogo z palacom knyaziv Zaslavskih i zalishkami Novozaslavskogo zamku Budivelni zusillya zdijsneni pid zverhnistyu knyaziv Sangushkiv na novozaslavskomu zamkovomu obshiri buli nastilki zminili jogo obraz sho j sam zamok vidtodi otrimav nove im ya zamok Sangushkiv a j prosto palac Z pered kincya 19 stolittya palac stav vlasnistyu Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Rosiyani pererobili palac pid kazarmu Pislya porazki Pershih vizvolnih zmagan palac vikoristovuvavsya Radyanskoyu armiyeyu yaka ne stavilasya do budivli z nalezhnoyu do yiyi istorichnogo znachennya povagoyu Navit vzyattya 1963 roku ciyeyi viznachnoyi pam yatki pid ohoronu derzhavi ne zupinilo procesu yiyi postupovogo rujnuvannya Pislya progoloshennya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 roci stavlennya do pam yatki ne zminilosya bez nalezhnoyi pidtrimki palac rujnuyetsya i zagrozhuye zovsim zniknuti z licya zemli U 2021 roci palac bulo vklyucheno do pereliku ob yektiv kulturnoyi spadshini Yevropi yakim zagrozhuye zniknennya 1 Zmist 1 Istoriya 1 1 XVIII stolittya 1 2 XIX stolittya 1 2 1 Galereya portretiv didichiv knyaziv Sangushkiv 1 3 XX stolittya 1 4 XXI stolittya 2 Palacova arka 3 Fortifikaciyi 4 Park 5 Opis 6 Ohorona pam yatki 7 Novozaslavskij zamok 8 Legenda zaslavskogo zamku 9 Primitki 10 Div takozh 11 Resursi merezhi 12 LiteraturaIstoriya RedaguvatiXVIII stolittya Redaguvati nbsp Gerb knyaziv Sangushkiv Licar na koni Pogonya svidchit pro pohodzhennya Sangushkiv vid velikogo knyazya litovskogo GediminaIniciatorkoyu zvedennya novogo palacu sho v podalshomu otrimaye im ya palacu Sangushkiv na obshiri Novozaslavskogo zamku vistupila vdova po knyazyu Pavlu Karlu Sangushku Barbara Sangushkova Proyekt vikonav pridvornij arhitektor Paolo Fontana Prote starij arhitektor ne mig vpovni zadovolniti budivnichih ambicij knyagini v zv yazku z chim vona zaruchilasya dosvidom korolivskogo arhitektora Yakuba Fontana yakij vnis svoyi korektivi do eskizu palacu 2 Protyagom 1754 1755 rokiv bulo pidgotovleno budivelni materiali vipaleno ceglu vilamano kamin pid fundament zagotovleno lis Stini palacu vimuruvano do 1759 roku todi zh vstanovleno krokvi i pokrito dah cherepiceyu Protyagom 1759 1764 rokiv budivlyu cilkom potinkovano vstanovleno chastinu vikon i dverej u deyakih kimnatah vimosheno pidlogu U vestibyuli palacu zbudovano dvospadovi shodi ozdobleni zaliznoyu balyustradoyu Vestibyul nakrito matochkopodibnim kupolom z blyahi Chastinu misteckogo ozdoblennya zal i pokoyiv a takozh kaminiv vikonav Yan Push z Annopolya Budivnictvo zatyaguvalosya cherez brak u misti neobhidnih majstriv i materialiv Do prikladu zavisi klyamki i kutiki zamovlyali odrazu v kilkoh miscevostyah Tereshkah Shepetivci Annopoli Mizochi Kamin dlya kaminiv vezli z Kuneva a dlya pidlogi azh z Terebovli Blyahu zamovlyali u Dancigu olovo u Konskomu Hvoroba zavadila Paolo Fontana zakinchiti spravu svoyih ruk Roboti nad palacom zaversheno v 1765 1770 rokah pid kerivnictvom pidskarbiya zaslavskogo Yuzefa Markovskogo vpravleno vikna vstanovleno kutiki i zamki pechi obkladeno kahlyami 1774 roku rezidenciyu peredano na uryad upravitelya Yana Shuminskogo 3 Pid chas marshu rosijskoyi armiyi do Rechi Pospolitoyi 15 kvitnya 1767 roku vlasnika palacu radomskogo konfederata Yanusha Modesta Sangushka vidvidav general major Petro Krechetnikov yakij sharakterizuvav povedinku knyazya yak prihilnu do rosiyan 4 U palaci Sangushkiv dvichi gostyuvav polskij korol Stanislav Avgust 5 de gospodari Karolina Sangushkova i Yanush Modest Sangushko vlashtuvali jomu teplij prijom 6 Vpershe 27 listopada 1781 roku koli povertavsya z Kam yancya Podilskogo Vdruge 15 bereznya 1787 roku dorogoyu do Kaneva Na chest drugogo priyizdu korolya vidsalyutovano z zamkovih garmat ta vlashtovano bal z yaskravoyu ilyuminaciyeyu i feyerverkom 7 Pribuv jogo korolivska velichnist do zgadanogo zamku pid salyut z garmat de jogo privitali knyazi strazhniki knyaz voyevoda volinskij Valevskij voyevoda syeradzkij Mlockij kashtelyan volinskij priluckij kashtelyan Bzhezinskij Steckij starosta ovruckij inshi prisutni gosti i buv provedenij na goru do velikoyi zali de najyasnishomu panovi knyazhna gospodinya predstavila ochikuyuchih tam dam Pishov potim jogo korolivska velichnist do svogo pokoyu po chomu nastav obid poklikavshi do sebe knyazya koronnogo strazhnika i nagorodiv jogo Ordenom Bilogo Orla Dano garnij obid na kilkadesyat osib pid chas yakogo knyaz piv za zdorov ya jogo velichnosti korolya pid postrili z garmat a jogo korolivska velichnist zgadav takozh pro zdorov ya gospodarya nagoloshuyuchi na yih milij druzhbi Po obidi j kavi knyaz predstaviv jogo velichnosti kilkoh pribulih volinskih gromadyan Pishov pislya togo jogo korolivska velichnist do svogo kabinetu a gosti yak kavaleri tak i dami nikudi ne jshli i bavilisya do godini 6 yi koli pochalasya gra na rozstavlenih stolikah a muzika zaslavskogo garnizonu dobrij dumci spriyala Vijshov potim korol jogo velichnist i bavivsya razom z usima bilsh yak dvi godini a obijshovshi stil do vecheri pribranij pishnimi sribnimi servizami porcelyanoyu i krishtalem povnij vishukanih strav proviv na vecheri nemalo chasu podilyayuchi kompaniyu Vecherya zatyagnulasya do godini 11 yi a gosti tak bavilisya sho ledve o 2 j nochi rozijshlisya po pokoyah Prokinulisya yak zvichajno o 6 j ranku a viyihali lish o piv na 9 u z tiyeyi prichini sho jogo korolivska velichnist zalagodzhuvav interesi gromadyan yaki prohali audiyenciyi do poyizdu korolivskogo bulo dano 10 konej zi stajni knyazya 8 nbsp Napoleon Orda Palac knyaziv Sangushkiv 1872 rikSered ulyublenih imprez knyazivskogo dvoru tih chasiv buli vistupi ukrayinskih bardiv torbanistiv Grigoriya a zgodom i Kaetana Vidortiv 9 U listopadi 1794 roku cherez Zaslav do Sankt Peterburgu konvoyuvali polonenih providnikiv antirosijskogo povstannya 10 Zgodom osobistij sekretar providnika povstannya Tadeusha Kostyushka Yulian Ursin Nyemcevich zgadaye pro tri dni svogo zaslavskogo pobutu i rozmovu z knyagineyu Sangushkovoyu sho stalasya mizh nimi v palaci 11 12 Rozmisheno nas u gostinnomu dvori Hrushov 13 bez zhodnogo zaproshennya zayihav z druzhinoyu i sim yeyu do zamku i tam roztashuvavsya Knyaginya sama vidryadila do nas marshalka dvoru dovidatisya sho potrebuyemo Protyagom troh dniv nashogo tamteshnogo pobutu prisilala nam snidanok obid i vecheryu Uvecheri Hrushov poslav do mene z donesennyam sho knyaginya Sangushkova zhadaye mene pobachiti i poproshatisya Vidtak iz moyim storozhem Titovim 14 podavsya do zamku Knyaginya ta zi strahu zupevne zhertvuye sebe moskalyam pislya privitannya vidvela mene vstoronu i pislya chujnih ubolivan nad moyeyu doleyu skazala meni sho dolya moya u moyih rukah sho mozhu obirati abo najsvyatishi nagorodi abo takozh najstrogishu karu sho vse zalezhit vid moyeyi shirosti u vikritti usih tayemnic revolyuciyi i zdachi tih hto do neyi najbilshe doklavsya Pani Vidpoviv Nasha revolyuciya ne mala sekretiv Batkivshina rozderta zdirstvami i gvaltami zbezcheshena ce viklikalo rozpach i potrebu vzyatisya za zbroyu Hoch Bog i ne pospriyav dobrij spravi prinajmni ne dopustiv shob mi zganbilisya i pidstupno zginuli I ne skazhete navit imen Ni najnesterpnishi torturi ne zmusyat mene viddati na pomstu dobrochesnih zemlyakiv moyih Vid dushi vas shkoda Pani nadto laskava XIX stolittya Redaguvati nbsp Zhan P yer Norblen de la Gurden Bitva pid Zborovom Kartina z palacovoyi zbirki 15 Nini v ekspoziciyi Nacionalnogo muzeyu u Krakovi nbsp Stanislav Zholkevskij predstavlyaye korolyu Zigmuntu III na sejmi 1611 roku vpijmanih carya Vasilya Shujskogo z dvoma bratami Kartina Tomazo Dolabella perenesena Yevstahiyem Sangushkom z zaslavskoyi zbirki do palacu v Pidgircyah Zberigayetsya u Lvivskomu istorichnomu muzeyi 16 17 U lipni 1812 roku v palaci roztashovuvalasya shtab kvartira komanduyuchogo korpusom rosijskih vijsk generala Mihajla Kutuzova 18 1818 1821 rokah na dvori knyazya Sangushka vchitelem malyuvannya pracyuvav avstrijskij hudozhnik Jozef Krihuber 19 Po smerti knyazya Karla Sangushka 1840 20 vzhe nihto z vlasnikiv postijno ne meshkav u palaci Lishe chas do chasu v nomu vidbuvalisya koncerti i teatralni vistavi Zokrema 1848 roku z iniciativi knyagini Klementini Sangushkovoyi u palaci vidbuvsya vistup vokalistki Vilgelmini Skibinskoyi u suprovodi skripalya Leona Polya pianista Rudolfa Stroblya i jogo dochki yakij zibrav blizko trohsot osib Pid zavisu karnavalu 1861 roku planuvalisya tri vistavi zokrema Shlyahetnist dushi Yana Hencinskogo i Dlya milogo grosha Apollo Kozhenovskogo 21 22 U 1860 h do palacu dobudovano drugij yarus shidnih i zahidnih rizalitiv u yakih vlashtovano arkovi vikonni prorizi po kutah ozdobleno pilyastrami uvincheno trikutnimi frontonami i pokrito dvospadovim dahom 23 Pislya pridushennya Sichnevogo povstannya uchast u yakomu vzyali vsi oficialisti sluzhbovci privatnih mayetkiv Zaslava Slavuti Shepetivki i Bilogorodki majno knyaziv Sangushkiv opinilosya u centri rosijskih domagan 17 sichnya 1866 roku volinskij general gubernator Mihajlo Chertkov u listi do general gubernatora Pivdenno Zahidnogo krayu Oleksandra Bezaka povidomlyav 24 Pri jogo zv yazkah 25 rozlogosti zemel ta kilkosti fabrik vorozhist knyazya Sangushka do nashogo uryadu ye siloyu sho neyu ne mozhna nehtuvati v comu krayi Podibna nagoda vdruge mozhe ne povtoritisya vidtak ne treba yiyi upuskati Zvertayu uvagu na velike vrazhennya yake spravit na ves pivdennij zahid perehid cogo bagatstva u vlasnist rosiyan Z gnizda revolyuciyi yakim vin ye mayetok peretvoritsya na neporushnu tverdinyu rosijskoyi storoni Uryad na moyu dumku maye nezaperechne pravo pozbaviti knyazya Sangushka i jogo spadkoyemciv nagodi voloditi zemlyami na teritoriyi Rosiyi Pislya smerti knyazya Vladislava Sangushka na pochatku 1870 h rokiv knyaz Roman Damian Sangushko pershij i ostannij ordinat zaslavskij buv zmushenij prodati svoyu zaslavsku rezidenciyu rosijskij vladi Vzhe pid kinec 19 stolittya buv rozroblenij proyekt pereoblashtuvannya palacu knyaziv Sangushkiv pid kazarmu v yakij mali rozmistitisya pomeshkannya yidalnya biblioteka tosho dlya oficeriv rosijskogo vijska 26 Galereya portretiv didichiv knyaziv Sangushkiv Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Pavlo Karl Sangushko Barbara Sangushkova Sangushko Yanush Oleksandr Anelya Sangushkova Yanush Modest Sangushko Dorota Sangushkivna z bratom Vladislavom Klementina Sangushkivna Roman Damian Sangushko XX stolittya Redaguvati nbsp Vid na palacovij kompleks Poshtivka 1910 tiZnanij lyubitel starosvitskoyi arhitekturi Georgij Lukomskij vidvidavshi 1913 roku misto sho todi vzhe nazivalosya Izyaslav zalishiv takij opis stanu arhitekturnogo kompleksu kolishnoyi knyazivskoyi rezidenciyi U nomu nemaye vzhe banevogo pokrittya sercevoyi chastini nemaye i pivkruglih frontoniv na jogo bichnih krilah Nemaye j usiyeyi mansardnoyi krivli pomitnoyi she na malyunkah Napoleona Ordy tobto chastin sho buli she v 40 50 h rokah XIX st Teper u palaci oficerske zibrannya Vseredini zalishilisya lishe shodi z divovizhnoyi krasi poruchchyam ale vzhe nemaye usih mebliv boiseries kartin francuzkoyi i flamandskoyi shkil 27 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni palac ne postrazhdav Rosiyani j nadali vikoristovuvali primishennya kompleksu pid vijskovi potrebi zminivsya hiba sho poryadok U kolishnomu palaci Zaslavskih roztashuvalisya gavptvahta karceri i cojggavz u shidnomu odnopoverhovomu korpusi buli pomeshkannya oficeriv U pivnicyah roztashuvalasya navchalna kimnata artilerijskoyi shkoli Pershij poverh kolishnogo palacu Sangushkiv buv pristosovanij pid majsterni a na drugomu takozh rozmishuvalosya oficerske zhitlo U dvori vikopali krinicyu 28 nbsp Pomremo ale ne zdamosya ros Umrem no ne sdadimsya vandalske grafiti chasiv SRSR na stini palacuZa chasiv Pershih vizvolnih zmagan u budivli palacu dislokuvavsya shtab korpusu Sichovih Strilciv Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pid komanduvannyam Yevgena Konovalcya 1919 roku zahoplenij i znishenij chervonimi kozakami pid komanduvannyam Vitaliya Primakova 29 Z 1920 h rokiv u zamku oselilisya novi gospodari chervonoarmijci 1944 roku vnaslidok artobstrilu Chervonoyu armiyeyu i sprichinenoyi nim pozhezhi palac suttyevo ushkodzhenij Pislya Drugoyi svitovoyi vijni budivlya palacu Sangushkiv ne vikoristovuyetsya Krokvi i derev yani perekrittya znisheni za dopomogoyu vazhkoyi vijskovoyi tehniki i vikoristani dlya opalennya Palac Zaslavskih i Novozaslavskij zamok pislya neznachnogo remontu i napravlennya dahiv priznacheno na gurtozhitok 30 i vijskovi skladi 88 polku radyanskoyi armiyi 31 Na pochatku 1980 h radyanski vijskoviki ostatochno pripinili vikoristannya kompleksu Zamok buv prirechenij na povilnu rujnaciyu i cilkovite zniknennya XXI stolittya Redaguvati 25 lipnya 2006 roku pid chas svogo vizitu do Ukrayini ruyini palacu vidvidali pryamij nashadok knyaziv Sangushkiv Pavlo Sangushko z matir yu Klavdiyeyu Sangushkovoyu 32 14 grudnya 2021 roku Europa Nostra ta Institut Yevropejskogo investicijnogo banku vklyuchili palac do pereliku 12 ob yektiv kulturnoyi spadshini Yevropi yakim zagrozhuye zniknennya 1 Palacova arka Redaguvati nbsp Vid na palacovu arku z pivdennogo shodu 2001 rikU 1759 1764 rokah mizh novozbudovanim palacom Sangushkiv i palacom Zaslavskih zvedeno palacovu arku pryamokutnu v proyekciyi z troh storin okrim shidnoyi otochenij galereyami zi shodu i zahodu dvoma monumentalnimi bramami Na dumku doslidnikiv kompoziciya palacovoyi arki zaslavskogo zamku viriznyayetsya visokoyu misteckoyu vartistyu i ye yedinim podibnim rishennyam ne lishe na Volini ale j v arhitekturi ciloyi Rechi Pospolitoyi 33 Vlasne ce ye patio Shidna brama zanavisom spoluchaye dvi galereyi bichni stini yakih iz zaokruglenimi narizhzhyami stanovlyat do neyi kutovi rizaliti dodatkovo zakcentovani dekorativnimi vazonami Skladayetsya vrazhennya sucilnoyi stini z p yatma arkovimi prorizami sho pidsilyuyutsya toskanskimi pilyastrami nagoloshenimi na rizalitah yaki pidtrimuyut vidrizki balok z profilovanim karnizom i attikom Stinki attika mayut utopleni ploshini zi zrizanimi kutami z yakih vidilyayutsya ploshini vikonani svoyeridnim lancyugovim motivom Centralna arka bilsha za rozmirami nagoloshena potuzhnishimi pilyastrami sho pidtrimuyut trikutnij fronton 34 Zahidna brama faktichno povtoryuye shidnu odnak ye znachno fundamentalnishoyu Cya vezha perekrita hrestovim sklepinnyam viriznyalasya harakternim belvederom sho mav viglyad pivsferichnoyi bani zi shpilem na neznachnomu pidbanniku i hrestopodibnomu dahu prikritomu z chotiroh storin luchkovimi frontonami prikrashenimi rozetkami Perekrittya galerej sklepinchate hrestove pokrite odnospadovim dahom konstrukciyi yakogo na sogodni povnistyu vtracheni Rozmir dvoru u proyekciyi 30 30 m Visota vid poverhni zemli do verhnoyi chastini nayavnih konstrukcij stanovit blizko 4 5 m Stini ta pidpruzhni arki vikladeni z chervonoyi obpalenoyi cegli rozmirom 270h140h70 mm na vapnyanomu rozchini Tovshina shviv blizko 1 sm Kladka lancyugova cherguvannya tichkovih i lozhkovih ryadiv Pislya 1870 roku arki chastkovo zamurovani i v nih utvoreni pryamokutni vikonni i dverni prorizi Nad shidnoyu bramoyu pobudovano dzvinicyu u viglyadi arki z trikutnim frontonom belveder nad zahidnoyu znisheno 35 Chastina pivdennoyi galereyi palacovoyi arki zrujnovana tehnikoyu miskogo komunalnogo pidpriyemstva pid chas provedennya subotnika naprikinci 1990 h rokiv 36 Fortifikaciyi Redaguvati nbsp Val z boku richki Gorin1765 roku rozpochato roboti z rekonstrukciyi fortifikacij uspadkovanih vid Novozaslavskogo zamku Z boku Gorini pidvisheno mur poglibleno rovi rozbudovano i zmicneno narizhni bastioni 37 Oboronna zamkova sistema nalichuvala chotiri bastioni Na pivnichno zahidnomu bastioni vivishuvalasya kam yana vosmistoronnya vezha zi strilnicyami vkrita konusopodibnim dahom zrujnovana pid kinec 19 stolittya Yiyi sporudzhennya jmovirno slid pov yazuvati z budivelnoyu aktivnistyu knyazya Oleksandra Zaslavskogo na zamovlennya yakogo arhitektor Valentin Mochigemba zbuduvav u zaslavskomu zamku sered inshogo vezhu vid stavu 38 Ostatochno sistemu bastionnih fortifikacij znisheno protyagom 20 stolittya Nini pro kolishni ukriplennya svidchat lishe zemlyanij val z boku richki Gorin i rovi zi shidnoyi i zahidnoyi storin zamkovogo obsharu Vidomij ukrayinskij istorik Volodimir Antonovich tverdiv sho zamkovij obshir buv obmezhenij kanalom yakij z yednuvav richku Ponoru z Gorinnyu 39 Take tverdzhennya zdayetsya malojmovirnim adzhe riven vodi u cih richkah navit u davninu ne syagav takoyi visoti Park RedaguvatiNaprikinci 1750 h rokiv rozpochato roboti zi stvorennya parku Vid 1760 roku cim pitannyam zajmavsya Jogan Georg Knakfus z Antoniniv pozayak poperednij sadivnik ne vporavsya z cim zavdannyam Proyekt rozrobiv Karl Georg Knakfus Na seredinu 1760 h park bulo rozplanovano i posadzheno 40 Park rozkinuvsya na nevelikij ploshi otozh naprikinci 18 stolittya Klementina Sangushkivna zaklala novij park Vin roztashuvavsya viddalik vid palacu na peredmisti Klimivka 41 1944 roku na tereni kolishnogo parku provodilisya navchannya roti saperiv 234 frontovogo zapasnogo polku Chervonoyi armiyi 42 Opis Redaguvati nbsp Plan A Palac Sangushkiv B Dvir C Palac Zaslavskih D Starij korpus Novozaslavskogo zamku E Stajni F Kostel Svyatogo Josipa i monastir Lazaritiv G Shpital Lazaritiv nbsp Vid na palacovij kompleks Novogo Zaslava Svitlina 1860 h rokivZa Inventarem palacu Zaslavskogo v den 1 serpnya 1857 r sho buv napisanij na pershomu poversi roztashovuvalisya trinadcyat kimnat dlya rozvag prijomiv i spannya Odin z pokoyiv mav chotiri mozayichni koloni inshi buli pokleyeni malovanim paperom U shesti kimnatah pidloga bula vkrita plitkoyu v dvoh imitaciya pid ceglu u p yati derev yana Dvospadovimi shodami golovnogo vestibyulya mozhna bulo pidnyatisya do nevelichkogo peredpokoyu z dvoma kolonami zvidki vidkrivalisya dveri do zal Na drugomu poversi bulo tri peredpokoyi pered obidnoyu zaloyu pered zhovtim pokoyem i v zahidnomu paviljoni ta visim kimnat z yakih dva mozayichni odin z stinoyu cherez seredinu drugij z chotirma kolonami i opukloyu steleyu ozdoblenoyu lipninoyu U chotiroh pokoyah stini buli dekorovani paperom steli obramleni lipninoyu Ostannya zhovta kimnata sluguvala dlya gri u bilyard Krim zhovtogo dlya zabav isnuvav she zelenij pokij 43 Svoyi vrazhennya vid palacevogo inter yeru 1864 roku zalishiv volinskij krayeznavec Tadeush Yezhi Steckij Zamkovij inter yer staranno tut pidtrimuyetsya Prikrasheno jogo chiselnimi pam yatkami dekilka zal z familijnimi portretami bagata kolekciya zhivopisu sered yakih kilka vidomoyi flamandskoyi shkoli Takozh bagata kolekciya starih gravyur polskih i anglijskih i nezlik kitajskoyi porcelyani 44 Okrim portretiv Zaslavskih Sangushkiv Gozdskih vikonanih na blyasi natrunnih portretiv pam yatok po vidatnih paniyah Kunegundi Chackij Sangushkivni i Aneli Sangushkovij Leduhovskij 45 vinyatkovoyi cinnosti robit Pitera Rubensa vid 1842 roku v zamku zberigavsya she j tak zvanij arhiv knyaziv Sangushkiv 46 Najdavnishi dokumenti v arhivi syagali 1284 roku ostanni pohodili z 1873 roku Stosuvalisya zokrema istoriyi cerkvi na pivdenno shidnih terenah davnoyi Rechi Pospolitoyi dobi Samozvanciv istoriyi kozactva chasiv getmana Bogdana Hmelnickogo istoriyi rodin Ostrozkih i Zaslavskih vijni Ivana Groznogo z Zigmuntom Avgustom Zberigalisya takozh originalni listi rosijskogo carya do korolya polskogo listuvannya knyazya Romana Sangushka getmana polnogo litovskogo z korolem Ostafiyem Volkovichem Radzivilami Hotkevichami i inshimi A takozh listi getmana Zholkevskogo do riznih adresativ Okremij masiv dokumentiv stanovili materiali sho stosuvalisya istoriyi volinskoyi zemli Dokumenti z istoriyi rodini Sangushkiv takozh buli vidileni v okremu grupu 47 Uporyadkuvannyam arhivu zajmavsya Yan Krehoveckij Z dzherel arhivu cherpav Oleksandr Pshezdzeckij 48 Pislya prodazhu zamkovogo kompleksu rosijskij vladi mistecki zbirki i palacove oporyadzhennya vivezene Arhiv chastina mebliv zhivopisu tosho opinilisya u Slavuti Insha chastina mebliv kolekciya portretiv rozkishni krishtalevi lyustri pereneseno do Antoniniv Chastina zbirok potrapila takozh do Lancuta 49 Rozplanuvannya drugogo poverhu cokolnogo poverhu palacu 2 5 shlyahove Komunikacijnij shlyah prohodit cherez seredinu cilogo budinku perehreshuyuchis z perependikulyarno roztashovanimi sinmi Krim togo dovgij seredinnij koridor z yednuyetsya z drugim poperechnim koridorom roztashovanim vzdovzh zahidnoyi stini Pershij poverh v yevropejskij terminologiyi viriznyavsya originalnim rozv yazannyam ital piano nobile dos blagorodnij riven dvoshlyahovoyu sistemoyu sho z yednuvala reprezentacijni primishennya anfiladoyu 50 Perekrittya za nevelikim viyimkom po balkah Fasad palacu Sangushkiv akcentovano po bokah dvoma potuzhnimi dvovisevimi rizalitami uvinchenimi luchkovimi frontonami yaki ozdobleni relyefnimi zobrazhennyami gerbiv i obladunkiv Sercevinu palacu stanovit monumentalnij rizalit u yakomu roztashuvavsya golovnij vhid do palacu sho maye vestibyul i shodovu klit u proyekciyi nablizhenij do kvadrata z silno zaokruglenimi kutami znachno vipinayetsya za fasad budinku Fasad sercevinnogo rizalitu prikrashayut dorichni ta ionichni pilyastri sho pidtrimuyut profilovani balki U dolishnomu yarusi rizalitu vlashtovano dva vikonnih prorizi v gorishnomu p yat Gorishni vikna ozdobleni dekorativnimi shitkami utvorenimi hvilyastimi pelyustkami poyednanimi z luchkuvatim karnizom Pered rizalitom pidnositsya fundamentalnij portik na chotiri koloni pidkreslenij vtoplenimi po bokah kolonami Vivershuyetsya rozvinenim rozkrepovanim antablementom z visokim attikom sho chastkovo zatulyaye blyashanij tichinkopodibnij kupol Za avtora centralnogo vestibyulya palacu slid vvazhati arhitektora Yakuba Fontana hocha zagalnim opracyuvannyam proyektu zajmavsya Paolo Fontana nbsp Pozemna proyekciya M Troyanovskij 1980 ti roki nbsp Parkovij fasad Svitlina 1870 h rokiv Znachno skromnishim viglyadaye fasad vid parku Vin takozh rozchlenovanij troma rizalitami Neznachnim trivisevim seredinnim rizalitom z nadbudovanim mezoninom i potuzhnimi bichnimi rizalitami uvinchenimi dekorovanimi frontonami Najbilshe uvagi arhitektor pridiliv seredinnomu rizalitovi Jogo kuti zaokrugleno dolishnij yarus prikrasheno rustuvannyam gorishnij poodinokimi pilyastrami sho pidtrimuyut balki i trikutnij fronton Parkovij fasad maye bagato analogij u suchasnij polskij arhitekturi 51 Po perimetru fasad palacu operizuye rozvinenij karniz sho pererivayetsya rizalitnimi dobudovami shidnogo i zahidnogo bokiv Vikna dolishnogo yarusu vinchayut dekorativni filonki Vikna gorishnogo yarusu obramleni lishtvoyu Buv nakritij lamanim chotirispadovim cherepichnim dahom Piddashshya osvitlyuvalosya za dopomogoyu vosmi kruglih lyukarn Rozmir palacu vrahovuyuchi rizalitni vistupi 73 33 34 25 m Stini vikladeni z chervonoyi obpalenoyi cegli rozmirom 310h150h70 mm na vapnyano pishanomu rozchini Budivli palacu knyaziv Sangushkiv u poyednanni z palacom knyaziv Zaslavskih Novozaslavskogo zamku i kompleksu monastirya ordenu otciv Lazaritiv ye vtilennyam chitkoyi kompozicijnoyi ideyi yaskravim zrazkom volinskogo mistobuduvannya epohi Baroko Nini palac perebuvaye u zhahlivomu zanedbanomu stani Dah perekrittya okrim deyakih sklepinchatih vikna pidloga okremi nesuchi stini dekorativne ozdoblennya tosho povnistyu znisheni nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Fasad vid parku Zalishki koloni v inter yeri pershogo poverhu Sklepinnya odniyeyi z kimnat Zalishki tinkuvannya zhovtogo pokoyu Shodi golovnogo vestibyulya Drugij yarus golovnogo vestibyulya Zamkovij mist Sercevij rizalit zi slidami obstrilu z vognepalnoyi zbroyiOhorona pam yatki RedaguvatiPostanovoyu Radi Ministriv URSR vid 24 serpnya 1963 roku 970 kompleks pam yatok roztashovanih na novozaslavskomu zamkovomu obshiri pid zagalnoyu nazvoyu Sadiba uzyato pid ohoronu derzhavi 52 1990 roku fahivcyami institutu Ukrproektrestavraciya zdijsneno arhitekturno arheologichni obmiri palacu Palac knyaziv Sangushkiv zaneseno do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi ohoronni nomeri kompleksu do yakogo takozh vklyucheno kostel Svyatogo Josipa 758 0 758 4 53 nbsp Vidobuta z palacevih stin cegla na podvir yi mislivciv za budivelnimi materialami Kadr iz syuzhetu televizijnih novin2006 roku ukrayinskij uryad vidiliv koshti na vigotovlennya peredproyektnoyi dokumentaciyi dlya provedennya restavraciyi Starozaslavskogo zamku i arhitekturnogo kompleksu Novozaslavskogo zamku v sumi 500 000 grn j okremo 250 000 grn na rozchistku zavaliv i protiavarijni roboti po palacu knyaziv Sangushkiv 54 55 Z 2007 roku finansuvannya programi restavraciyi arhitekturnoyi spadshini Izyaslava pripineno Budivli arhitekturnogo kompleksu sistematichno piddayutsya napadam vandaliv i mislivciv za budivelnimi materialami Zokrema 2007 roku v eteri miscevogo telebachennya PP Vizit Kontakt bulo pokazano syuzhet de navodilisya dokazi umisnogo nishennya palacu knyaziv Sangushkiv Na zhal pislya pokazu cogo syuzhetu i bezposerednogo zvernennya znimalnoyi grupi do pravoohoronnih organiv skladu zlochinu v diyah zlovmisnikiv viyavleno ne bulo 23 veresnya 2008 roku palacovij ansambl vneseno do pereliku pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 56 Novozaslavskij zamok RedaguvatiDokladnishe Novozaslavskij zamok nbsp Zahidnij fasad palacu kn Zaslavskih Suchasna svitlinaArhitekturnij kompleks 16 18 stolit sho postav u zv yazku iz zakladennyam knyazyami Zaslavskimi v ostannij chverti 16 stolittya mista Novogo Zaslava Roztashovanij na misi pri vpadinni richki Ponori do richki Gorinya Neodnorazovo perebudovuvavsya U 17 stolitti ce buv kompleks kam yanih i derev yanih sporud otochenih rozvinenoyu oboronnoyu sistemoyu Todi zh na obshiri zamku zbudovano ceglyanij dvopoverhovij budinok palac knyaziv Zaslavskih Suttyevo postrazhdav pid chas voyennih podij Hmelnichchini a zgodom i Pivnichnoyi vijni Rekonstrujovanij novim vlasnikom Pavlom Karlom Sangushkom u 1720 45 rokah Skladayetsya z dvoh dvopoverhovih budinkiv pivnichno zahidni kuti yakih pidperto potuzhnimi kontrforsami Zahidnij fasad palacu Zaslavskih rozchlenovano na ploshini i nagolosheno vertikalnimi rustovanimi pasami trivisevoyi seredinnoyi chastini sho led vistupaye za fasad i dvoh bichnih Seredinna chastina zahidnogo fasadu uvinchuvalasya frontonom zi splivami Operizanij karnizom skladnogo sichennya Buv nakritij valmovim dahom Vklyuchenij do novogo arhitekturnogo ansamblyu pislya pobudovi v 1754 1770 rokah palacu knyaziv Sangushkiv Legenda zaslavskogo zamku Redaguvati nbsp Jozef Krihuber Obid u Zaslavi 1822 roku Grafinya Joanna Popelivna Stecka persha pravoruch z zhinochogo tovaristvaKoyilosya ce za zhittya knyazya Yanusha Sangushka strazhnika velikogo koronnogo koli to odnogo dnya ob yavivsya na Zaslavskomu zamku starij zhebrak She nihto potrebuyuchij spivchuttya ne pishov vid vorit togo zamku z porozhnimi rukami yak i cogo razu knyaginya strazhnikova 57 vidoma svoyimi cnotami i chesnotoyu nevista turbotliva i uvazhna milostineyu obdiliti jogo nakazala Prijnyav yiyi zhebrak iz pokoroyu lishe napolyagav shob bulo jomu dozvoleno z knyagineyu naodinci peremovitisya Koli zadovoleno bulo bazhannya jogo pislya kilkoh sliv vdyachnosti opoviv shos na kshtalt Za mistom Vashim pani ye stari muri pro yaki znayete napevno kolis to buv oboronnij zamok domivka Vashih predkiv nihto z nini zhivushih jogo inshim nizh teper ne pam yataye odin ya lish takij zostavsya zi slug togo domu sho na vlasni ochi bachiv jogo pidnesennya i zanepad Nepriyatel i chas znishili toj zamok lishilisya odnak u zavalenih jogo lohah veliki j neobrahovani skarbi odin ya tilki mozhu vkazati de slid yih shukati Zavchasno prote zasterigayu Vas lyuba pani dopiru yak budemo blizko vid meti nashogo poshuku Zaslav zapalaye a koli bude po spravi zgorit cilkom Ne perejmajtesya odnak knyagine i ne zvazhajte na te vidnajdenimi bo skarbami vtrati meshkanciv vtrichi zmozhete vidshkoduvati ya zh postijno budu pid Vashoyu vladoyu i za vse vidpovim Povernulasya knyaginya do gostej svoyih j perekazala yim svidchennya zhebraka Spovneni cikavosti pochali na neyi gurtom nalyagati shob do sliv zhebrakovih prisluhalasya Vidtak naznacheno bulo den pochatku robit a komendant vijskovoyi zalogi sho perebuvala todi same v misti pidleglih svoyih dlya pomochi i pospihu zatrudniv Shvidko ruhalasya robota za vkazivkami zhebraka a knyaginya gosti zamkovi sered yakih bula horunzhivna Stecka 58 i des polovini meshkanciv mista zranku vzhe pantruvali bilya miscya pochatku robit Nad vechir koli rozkopki do zavtra mali vidklasti u odnogo z kopachiv zlomivsya zastup na kamin natknuvshis Radisnij galas zletiv z vust prisutnih koli bulo pomicheno shos na kshtalt sklepinnya tiyeyi zh miti joknuli dzvoni kilkoh kosteliv ta cerkov zaslavskih j shiroka zagrava pozhezhi rozlilasya nad mistom Poruh ohopiv sercya prisutnih j use sho bulo zhive zanedbavshi shukaninu pokvapilosya ryatuvati svoyi j Bozhi obijstya Podibav slidom i tayemnichij zhebrak j terplyache ochikuvav zaspokoyennya perepolohu I znovu za kilka dniv cikavist i htivist peremogli obachnist a pidburena lyudom i komendantom knyaginya virushila za misto v otochenni kinnih poyizdiv i pishohodiv zi starim zhebrakom na choli Tisyachi ruk vzyalisya razom do roboti j dvoh godin ne vstiglo splinuti yak z yavilisya pered ochi shukachiv vazhki kovani dveri oce zaraz strashne vidovishe znovu perervalo yihnyu robotu Zaslav na chotiroh vidrogah svoyih plomeniyuchim vognem zapalahkotiv darma sho bula pokinuta v misti dlya zapobigannya comu zaloga j vona nichogisinko ne mogla vdiyati Dzvoni trivozhnim yanchannyam zaglushali zojki vtikayuchih skarboshukachiv chorni klubi dimu yak rozburhani hvili neslisya nad mistom a golosinnya j narikannya lunali dovkrugi Prote vagavsya lyud zdobichi htivij pogroz i zaklikiv knyagini nasluhavshis dopoki ne pokazavsya vid mista pochet duhivnictva z obrazom Bogorodici na choli i vpavshi pered knyagineyu na kolina pochali zaklinati yiyi pokinuti tu strashnu j pov yazanu z takoyu kilkistyu neshast zabavku Tilki todi vrazhennya vid podij dosyaglo usvidomlennya pogamuvalo i upokorilo pomisli vsih sho na kolina padati pochali blagayuchi poryatunku u svoyeyi pokrovitelki pislya chogo z obrazom negajno do mista rushili Zgasla todi j pozhezha navit pri mlyavomu gasinni lishen zhebrak zagubivsya v natovpi j vid todi jogo bilshe ne bachili a knyaginya rozdavshi shedri vidshkoduvannya rodinam pogorilciv zemleyu i gruzom rozkopki zasipati nakazala 44 Primitki Redaguvati a b Dvi ukrayinski pam yatki vvijshli do 12 ob yektiv kulturnoyi spadshini Yevropi yakim zagrozhuye zniknennya Den 15 grudnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2021 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 85 87 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Jozef Skrabski Zaslaw jako osrodek artystyczny w XVII i XVIII wieku pol Perevireno 16 bereznya 2012 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 89 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Pro ce jdetsya u povidomlenni nadislanomu rosijskomu poslu Mikoli Repninu do Varshavi Div Zhurnal general majora i kavalera Petra Nikiticha Krechetnikova glavnogo komandira korpusa ee imperatorskogo velichestva imperatricy vserossijskoj o dvizhenii i voennyh dejstviyah v Polshe v 1767 i 1768 godah ros Perevireno 16 bereznya 2012 Yuzef Kshivickij Zaslav Zaslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 443 pol Vdyachnij za viyavlenu gostinnist Stanislav Avgust podaruvav knyagini Karolini Sangushkovij Gozdzkij diamantovi brasleti Pid chas drugogo vizitu korol nagorodiv knyazya Yanusha Sangushka ordenom Bilogo Orla Tadeush Yezhi Steckij Volin Statistichnij istorichnij i arheologichnij oglyad Lviv 1864 T 1 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Adam Naruszewicz Tauryka czyli Wiadomosci starozytne i poznieysze o stanie i mieszkancach Krymu do naszych czasow Warszawa 1805 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Zaslav O Cinkalovskij Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku T 1 Vinnipeg 1986 s 439 Pislya porazki v bitvi pid Macejovichami Tadeusha Kostyushka Karla Otto Knyazevicha Zigmunta Syerakovskogo Yana Kaminskogo Yuzefa Kopcya Yuliana Ursina Nyemcevicha i inshih providnikiv povstannya zaareshtovano i doprovadzhuvano v glib Rosiyi z metoyu vchinennya pokarannya Julian Ursyn Niemcewicz Notes of my captivity in Russia in the years 1794 1795 and 1796 angl Perevireno 16 bereznya 2012 Julian Ursyn Niemcewicz Pamietniki czasow moich dzielo posmiertne T 1 Lipsk 1868 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Oleksandr Hrushov rosijskij general nachalnik konvoyu Ivan Titov rosijskij oficer konvoyir Mycielski J Slawuta Czas 1917 592 24 XII S 2 pol Krakow Lwow ksiazki czasopisma biblioteki XIX i XX wieku pod red Jerzego Jarowieckiego T 6 Cz 1 2 Krakow 2003 S 222 pol Volodimir Fedotov Restavruyut kartinu vivezenu z Izyaslava Perevireno 16 bereznya 2012 F J Bogaert de Clereq Pologne Journal du departement de l Escaut 68 4 Aout 1812 fr Perevireno 16 bereznya 2012 Cherez misyac Mihajlo Kutuzov bude priznachenij golovnokomanduyuchim rosijskimi silami u franko rosijskij vijni Peter Wirth Kriehuber Josef In Neue Deutsche Biographie NDB Band 13 Duncker amp Humblot Berlin 1982 p 45 f nim Perevireno 16 bereznya 2012 Karl Sangushko buv poshlyublenij zi svoyeyu krovnoyu Dorotoyu Sangushkivnoyu Pislya rozluchennya z neyu provadiv zhittya samitnika v zaslavskomu palaci de j pomer Div Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 647 Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 648 649 Skibinski Kazimierz Pamietnik aktora Warszawa 1912 S 276 Perevireno 16 bereznya 2012 Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 650 Daniel Bovua Bitva za zemlyu v Ukrayini 1863 1914 Polyaki v socio etnichnih konfliktah Kiyiv 1998 ISBN 966 02 0513 9 Jdetsya pro Romana Damiana Sangushka Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 89 90 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Hronika 2000 Ukrayinskij kulturologichnij almanah Kiyiv 2005 Vip 63 64 Ch 2 Georgij Lukomskij i ukrayinska hudozhnya kultura S 30 Romanova T G Banko V G Kroshenko L M Fishman R L Gonchar L G Pamyatnik arhitektury ohr 758 1 Usadba Dvorec XVIII v Predvaritelnye raboty Kiev Institut Ukrproektrestavraciya 1989 ros Yak osoblive zvityazhstvo v radyanskij istoriografiyi podavalosya sho chervoni voyaki zakidali voroga granatami Div Dubinskij I Shevchuk H Chervonnoe kazachestvo Kiev 1977 S 70 ros Isnuvav do seredini 1960 h rokiv Svidetelstvo Fedora Macyuka ros Perevireno 16 bereznya 2012 Volodimir Fedotov Vizit pam yati Zorya Nadgorinnya 3 08 2006 Oleksij Ananov Povernennya bludnogo knyazya Perevireno 16 bereznya 2012 Ye Kovalchik Piznobarokovi magnatski rezidenciyi na Volini ta Lvivshini Ukrayinske Baroko ta yevropejskij kontekst Kiyiv 1991 S 56 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 87 241 242 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Abramovich N Volinska starovina opis pam yatnikiv starovinnoyi arhitekturi na Volini za G Lukomskim Zhitomir 1914 S 63 Sergij Ohrimchuk Tut bude misto sad Zorya Nadgorinnya 22 04 1999 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 87 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Volodimir Aleksandrovich Mistecki klopoti knyazya Oleksandra Zaslavskogo Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Vip 15 T 18 Kiyiv 2010 C 176 177 Antonovich V B Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii Moskva 1900 S 103 ros Jozef Skrabski Zaslaw jako osrodek artystyczny w XVII i XVIII wieku pol Perevireno 16 bereznya 2012 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 87 89 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Dunin Karwicki J Wedrowka od zrodel do ujscia Horynia Krakow 1891 S 47 48 Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 651 652 Teresa Zielinska Poczet polskich rodow arystokratycznych Warszawa 1997 S 374 pol Spogadi Grigoriya Pidrezi pro Drugu svitovu Perevireno 16 bereznya 2012 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 236 237 ISBN 978 83 85988 77 9 pol a b Cit za Tadeush Yezhi Steckij Volin Statistichnij istorichnij i arheologichnij oglyad Lviv 1864 T 1 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Antoni Urbanski Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi pol Perevireno 16 bereznya 2012 Pered tim zberigavsya u monastiri oo Lazaritiv v Zaslavi Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 651 Div pro arhiv Kovalskij M P Dokumenti rodinnogo fondu Sangushkiv Krakivskogo Derzhavnogo voyevodskogo arhivu yak dzherela z socialno ekonomichnoyi istoriyi Ukrayini XVI XVIII st Arhivi Ukrayini Kiyiv 1983 3 S 60 63 Aleksander Przezdziecki Pawel z Przemankowa Biblioteka warszawska T 2 Warszawa 1851 S 202 pol Yuzef Kshivickij Zaslav Zaslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 443 pol Aftanazy Roman Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 651 Podibne rishennya rozplanuvannya u Rechi Pospolitij togo chasu zustrichayetsya tilki v palaci v Kozlivci bilya Lyubartova Div Jerzy Kowalczyk Rezydencje poznobarokowe na Wolyniu Zamojsko Wolynskie Zeszyty Muzealne T 2 Zamosc 2003 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 S 238 241 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Derzhavnij reyestr nacionalnogo kulturnogo nadbannya pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayini Pam yatki Ukrayini 1999 2 3 S 6 155 Derzhavnij reyestr nacionalnogo kulturnogo nadbannya pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Ukrayini Pam yatki Ukrayini 1999 2 3 S 155 Za ci koshti chastinu gruntu z pershogo poverhu palacu vigorneno pered centralnij rizalit i pivdennij fasad Volodimir Fedotov Sprava na miljon Podilski novini 22 11 2006 Zakon Ukrayini Pro Perelik pamʼyatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Perevireno 16 bereznya 2012 Libon jdetsya pro Anelyu Sangushkovu Jdetsya pro grafinyu Joannu Popelivnu Stecku horunzhivnu koronnu babunyu Tadeusha Yezhi Steckogo yaka jomu cyu legendu perepovila a vin yiyi nam perekazav Div takozh RedaguvatiKlimivka Palac knyaziv Sangushkiv v SlavutiResursi merezhi RedaguvatiPalac Sangushkivu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Mistectvo nbsp Palac Sangushkiv u Vikishovishi Tadeush Yezhi Steckij Volin Statistichnij istorichnij i arheologichnij oglyad Lviv 1864 T 1 pol Perevireno 16 bereznya 2012 Yuzef Skrabskij Zaslav yak misteckij oseredok XVII XVIII storich pol Perevireno 16 bereznya 2012 Oleksij Zbruckij Oboronna sistema palacovogo kompleksu knyaziv Sangushkiv u misti Zaslavi Pivnichno zahidnij bastion Perevireno 16 bereznya 2012 Yezhi Kovalchik Piznobarokovi rezidenciyi na Volini pol Perevireno 16 bereznya 2012 Volodimir Aleksandrovich Inventari zamkiv u Staromu j Novomu Zaslavi z XVII stolittya Perevireno 16 bereznya 2012 Nataliya Cherkaska Dzherela Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini v Kiyevi do istoriyi rodovodu knyaziv Sangushkiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 Perevireno 16 bereznya 2012 Pavlyuk V Palacovo parkovi ansambli magnateriyi centri kulturi Volini Perevireno 16 bereznya 2012 Ruyini palacu Sangushkiv na filmi z drona 2018 video Perevireno 26 bereznya 2019 Dvozub na palaci Sangushkiv dekoraciya chi knyazhij simvol Perevireno 26 bereznya 2019 Palac Sangushkiv ta Novozaslavskij zamok video Literatura RedaguvatiJoanna Winiewicz Biografija i dzialalnosc Pawla Fontany w swietle dworu Sanguszkow BHS T 49 1987 3 4 pol Roman Aftanazy Materialy do dziejow rezydencji Warszawa 1988 T 5 a S 647 653 pol Richkov P Olijnik Ye Zamok palac Zaslavskih Sangushkiv v Izyaslavi istoriko arhitekturnij naris Pivdenno Shidna Volin Nauka osvita kultura Hmelnickij Shepetivka 1995 T 1 S 45 51 Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Palac Sangushkiv Izyaslav amp oldid 35825055
