Ізя́слав — місто в Україні, адміністративний центр Ізяславської міської громади Шепетівського району Хмельницької області.
Ізяслав | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Вигляд на річку Горинь і історичний Новий Заслав. | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Хмельницька область | ||||||||
Район | Шепетівський район | ||||||||
Громада | Ізяславська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 6822110100 | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA68060090010061527 | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | 1390 | ||||||||
Магдебурзьке право | 1583 року, поновлено 1754 (для Нового Заслава) | ||||||||
Статус міста | з 1583 року | ||||||||
Населення | ▼ 16 336 (01.01.2020) | ||||||||
Площа | 23,91 км² | ||||||||
Густота населення | 715,89 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 30300—30309 | ||||||||
Телефонний код | +380-3852 | ||||||||
Координати | 50°07′08″ пн. ш. 26°49′17″ сх. д. / 50.11889° пн. ш. 26.82139° сх. д.Координати: 50°07′08″ пн. ш. 26°49′17″ сх. д. / 50.11889° пн. ш. 26.82139° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 226 м | ||||||||
Водойма | річки Горинь, Понора, Сошень | ||||||||
Назва мешканців | ізясла́вець, ізясла́вка, ізясла́вці | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Ізяслав | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 103 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Ізяславська міська рада | ||||||||
Адреса | 30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 | ||||||||
Вебсторінка | Ізяславська міська рада | ||||||||
Міський голова | Сергій Шлегель | ||||||||
Ізяслав у Вікісховищі
|
Одне з ключових міст Погорини, єдине місто в Україні, де збереглася планувальна структура часів Київської Русі, історичний центр Заславщини, постав із поєднання двох міст: Старого Заслава (перша згадка 1390 рік) і Нового Заслава (перша згадка 1579 рік).
Важливий осередок виробництва меду та медових сумішей.
Географія
Положення і дільниці
Ізяслав розташовано в південно-східній частині Волині на Західній Україні над р. Горинню, яка творить тут обширну котловину починаючи під містом (урочище Остроня) і далі, простягаючись аж до Лонки (пол. łąka — лука, луг).
В цьому місці до Горині впадають дві менші річки Понора і Сошень. Водночас річки поділяють місто на ключові частини, що поєднуються між собою мостами.
На лівому, нижчому березі, вигіднішому для оборони, березі р. Горині розташувався Старий Заслав (Старе місто), що з пд. зх. боку відділяє р. Сошень від Улянівки та Видумки, а з пн. сх. боку переходить у Лабази.
На правому, більш високому, розташований Новий Заслав (Нове місто), поділений р. Понорою на Середмістя та . Та частина Середмістя, що розташована в низині над Понорою зветься Кулишівкою. Середмістя тягнеться далі в напрямку шляхів на міста Славуту і Шепетівку, переходячи в Любартово, Голянову (Голянівську гору), аж поки місто не закінчується під Бабиною горою, де лежить наймолодша частина міста — Москалева могила.
Майдан же, у напрямку старосвітського костянтинівського гостинця переходить у Доси (рос. ДОС — дом офицерских семей — домівка старшинських родин) і далі в Куток, який відрізає від колишнього військового гарнізону залізниця. У пд. зх. напрямку Майдан переходить у Завод, яким закінчується, як і місто, Климівкою.
За Кулишівкою, між Середмістям, Кутком і Досами при вулиці Козацькій розкинулось Шляхенштрассе.
Клімат
Клімат Ізяслава характеризується як помірний і вологий, з м'якою зимою і теплим вологим літом. Середньорічна температура повітря становить +6.9°С. Найвища температура повітря спостерігається в липні-серпні. На ці місяці припадає і абсолютний максимум температури +35°С-+37°С. Найнижча температура зафіксована у січні. Абсолютний мінімум температури −35°С.
Середньорічна сума опадів становить 628 мм. Найбільша кількість опадів спостерігається у червні-липні, найменша — в кінці та на початку року.
Протягом року переважають західні та південно-західні вітри.
Середньорічна сума сонячного тепла, що надходить до земної поверхні міста становить 93 ккал/см². 87 % тепла надходить влітку і весною. Найвищий показник відбивання припадає на зимові місяці, у середньому 70-75 %.
Клімат Ізяслава | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −5,7 | −4,7 | −0,4 | 7,5 | 13,6 | 17,2 | 18,3 | 17,4 | 13,1 | 7,0 | 2,0 | −2,6 | 6,9 |
Норма опадів, мм | 31 | 32 | 34 | 43 | 59 | 78 | 89 | 75 | 56 | 50 | 47 | 34 | 628 |
Джерело: Шепетівська метеостанція |
Населення
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 92,35 % |
росіяни | 5,78 % |
інші/не вказали | 1,87 % |
Мова
За результатами першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року 47,5 % мешканців Заслава послуговувалися їдишем; 31,6 % українською; 13,7 % російською; 5,4 % польською; 0,2 % німецькою; 1,6 % іншими мовами.
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 17079 | 92.60 |
російська | 1271 | 6.89 |
білоруська | 28 | 0.15 |
молдовська | 11 | 0.06 |
польська | 9 | 0.05 |
вірменська | 6 | 0.03 |
єврейська | 4 | 0.02 |
німецька | 2 | 0.01 |
циганська | 2 | 0.01 |
румунська | 2 | 0.01 |
угорська | 2 | 0.01 |
Динаміка чисельності населення міста (1849—2020 рр.)
Найбільше населення Ізяслав мав у 2001 році — 18 444 мешканців за даними Всеукраїнського перепису.
Етимологія назви
Назва міста утворена на основі руського гідроніма «славута», тобто «річка». Таким чином топонім передусім вказує на розташування первісного міського поселення Заслав «за славутою», себто за річкою. В процесі розвитку української мови виникли варіанти вживання назви: Заслав, Жеслав тощо.
Назва міста на різних мовах, у різні часи:
- Zaslavia — латинська назва міста.
- Zasław — польська назва.
- זסלב — гебрейська назва.
- Изяслав, Изяславль — російська назва. Вживається згідно з указом російського імператора Миколи ІІ-го від 1910 року.
- Saslau — німецька назва.
- Ізяслав — офіційна зросійщена назва, є українською транслітерацією російської назви міста.
Герб
Найдавніше зображення герба міста відоме за печаткою заславського маґістрату з XVI століття. Тоді громада послуговувалася гербом власників міста — князів Заславських.
17 грудня 1754 року місто Новий Заслав отримало локаційний привілей курфюрста Саксонії, короля Польщі, Великого князя Литовського і Руського Августа III Фрідріха, у якому міститься зображення нового міського герба. Згодом зображення герба відтворене в трансумпті (затвердженій копії) привілею від 17 лютого 1767 року. Обидва зображення різнилися формальними особливостями. У версії з трансумпту щит було взято в картуш.
Натомість герб затверджений російською владою 22 січня (2 лютого) 1796 для Заславського повіту представляв у горішній частині перетятого щита герб губернського центру міста Новоград-Волинська; у долішній — імітація попереднього герба міста.
- Герб Заслава з XVI століття
- Герб Нового Заслава з 1754 року
- Герб Заславського повіту з 1796 року
Історія
За однією до середини XIII століття на місці нинішнього Ізяслава розташовувався волинське місто Кам'янець, знищений монгольським ханом Батиєм 1241 року.
Перша згадка про місто Заслав походить з правового акту від 18 грудня 1390 року яким підтверджується володіння містом князеві Федору Острозькому
1411 року до міста завітали король польський Владислав II Ягайло і великий князь литовський Вітовт. Після смерті батька, який прийняв постриг в ченці Києво-Печерського монастиря, місто успадкував кн. Василь Федорович Красний († після 1461) одружений з княгинею Ганкою (Агафією) Іванівною Ямонтівною Подберезькою — позашлюбною дочкою (?) великого князя литовського Вітовта. З ім'ям Василя Красного пов'язують зведення у Старому Заславі кам'яного замку в готичному стилі.
Як і годиться волинському господареві князь В. Ф. Красний поділив маєток між двома синами Іваном і Юрієм († бл. 1500). Від князя Юрія Васильовича бере свій початок гілка князів Заславських (1455).
Князь Андрій Юрійович Заславський († бл. 1535) був несповна розуму і мешкав у свого молодшого брата кн. Івана Юрійовича Заславського († бл. 1516) одруженого з кн. Оленою Федорівною Четвертинською († після 1546). Після смерті молодшого брата опіку над кн. Андрієм учинив кн. Костянтин Іванович Острозький. Андрій Юрійович всиновив сина Костянтина Івановича кн. Іллю Костянтиновича і водночас лишився під його опікою. Афера мала на меті відчужити у Заславських третину їхнього маєтку, серед іншого третю частину родового міста. У 1536 році, із смертю кн. Андрія Юрійовича, розпочалася виснажлива і довготривала судова тяганина між кн. Оленою Федорівною та її сином кн. Кузьмою Івановичем Заславським (* до 1511 — † 9. V. 1556) з одного боку і кн. І. К. Острозьким з іншого, яка призвела навіть до збройних сутичок між спорідненими князівськими родами. Лише у 1546 році великий князь литовський і король польський Сигізмунд ІІ Август затвердив угоду згідно з якою вдова по Іллі Костянтиновичу Беата Костелецька відступала претензій й усі спірні маєтки поверталися до Заславських.
У той час Заслав був надійним форпостом, що неодноразово протистояв ворогам. Значні матеріальні і людські втрати на Волині спричинив несподіваний напад Заволзької орди у 1491 році, розбитої під заславськими мурами князем Семеном Юрійовичем Гольшанським († 1505). Іншого разу в 1534 році, під стінами міста козацький гетьман Венжик Хмельницький розгромив багатотисячну татарську орду, яка щойно переправилася через р. Горинь і, як пише анонімний автор «Історії Русів»:
…повернувся із славою й великою здобиччю до Заслава і отримав від Короля листи віншування та вдячності, а від Поляків скрізь, куди приходив, тріумфальні зустрічі.
Заславщина або як її тоді називали Заславське князівство (герцогство) було отчиною князів Заславських. Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. землеволодіння відносилася до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):
а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо; б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари.
Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (в даному випадку Волині). Саме тому м. Заслав користувалося в XVI ст. гербом князів Заславських-Острозьких, гербом Баклай в червоному полі.
У час коли український народ не мав власної держави, коли православна українська церква перебувала в занепаді, у Заславі була здійснена спроба культурно-мистецького окреслення властиво української перспективи національного поступу. По смерті князя Кузьми Івановича Заславського (†1556) вдова Анастасія Заславська (Гольшанська Дубровицька) († 1561) замовила виготовлення нарядного фоліанту — чотириєвангелія. Робота над перекладом і переписуванням євангелія розпочалася 1556 року в монастирі Пресвятої Трійці в Заславі, де було створено більшу частину книги. Закінчили роботу над євангелієм вже в монастирі Різдва Пресвятої Богородиці, що в Пересопниці (звідси й назва книги — Пересопницьке євангеліє) 1561 року, яка нині є присяжною книгою і національним символом українців.
Під 1567 роком вперше згадується антитринітарський (лат. ecclesia minor) пастор. Антитринітарії мали у Заславі свою друкарню і велику громаду, до якої належала кн. Олександра Романівна Санґушківна († 1602), перша дружина князя Януша Заславського (* бл. 1556 — † 4.VIII.1629), якого теж зараховували до своїх, хоч він і був кальвіністом (1603 року прийняв римо-католицизм).
Князі Януш і Михайло Заславські успадкували маєток по батькові кн. Янушу Кузьмовичу Заславському (* 1538–1543 — † 27.VII.1562). Янушеві належав Старий Заслав, неодруженому Михайлові — необлаштований Новий, що вперше згадується 1579 року:
Место Староє Жаславскоє парканом добре обваровано и ровомъ окопано, а Новое место так не ест опатрено, прото мещане и подданые, Старому месту подлеглые, половицу оного плацу од речкы Поноры парканом заробит и ров окопат, яко налепей и наслушней быт може в року прийшлом осмдесятом.
Наступна згадка про Новий Заслав датується 1581 роком. 1583 року родове місто Заславських було офіційно «клоновано».
Иж они [Януш та Михайло Заславські] на власном кгрунте своем Старом Жаславли по другой стороне места Старого Жаславля место Новое Жаславль ку пожитку своему осадити хочуть, якожь и осажовати почали, -
йдеться у привілеї, яким Новому Заславу надавалося маґдебурзьке право, щотижневий торг та право мати корчми.
Політика
Самоврядування
Територіальна громада Ізяслава здійснює місцеве самоврядування через представництво міської ради. Ізяславська міська рада має голову, апарат і виконавчий комітет — орган виконавчої влади і міську раду — орган законодавчий і контролюючий.
З листопада 2010 року Ізяславську міську раду очолює Валентин Паньковський, висуванець ВО «Батьківщина».
Ізяславська міська рада VI скликання налічує 30 депутатів, обраних по багатомандатному і одномандатних виборчих округах. За представництвом політичних сил вони поділяються наступним чином:
- ВО «Батьківщина» — 13
- Партія регіонів — 7
- ВО «Свобода» — 2
- Партія «Сильна Україна» — 2
- — 1
- Соціалістична партія України — 1
- Партія «Єдиний центр» — 1
- Партія «Реформи і порядок» — 1
- Народна партія — 1
- Партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» — 1
Політичні вподобання мешканців
Під час повторного голосування президентських виборів 2004 року, в Ізяславі переважну кількість голосів здобув Віктор Ющенко.
За офіційними даними на позачергових парламентських виборах 2007 року при явці 81,3 %, результати були такі:
- «Блок Юлії Тимошенко» — 44,5 %
- «Блок Литвина» — 12,4 %
- Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 9,7 %
- Партія регіонів — 5,5 %
- Соціалістична партія України — 1,7 %
- Комуністична партія України — 1,6 %
- Не підтримую жодного — 1,3 %
Під час повторного голосування з виборів Президента України 2010 року згідно з офіційними даними ЦВК кандидат на пост Президента України Юлія Тимошенко отримала 5918 голосів виборців (65,19 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні). Віктор Янукович отримав, відповідно, 2561 голосів (28,21 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні). Не підтримали жодного кандидата 443 виборці (4,87 % відповідно). Явка виборців зареєстрованих на дільницях склала 65,89 %.
Таким чином, 42,96 % зареєстрованих у місті виборців, віддали свої голоси за кандидата на пост Президента України Юлію Тимошенко, Віктора Януковича, відповідно, підтримали 18,59 %. Враховуючи мешканців, яким на день проведення виборів не виповнилося 18 років, які не є громадянами України чи були визнані судом недієздатними, а також тих, хто не був внесений до реєстру виборців, 34,54 % мешканців міста віддали свої голоси за кандидата на пост Президента України Юлію Тимошенко, Віктора Януковича, відповідно, підтримали 14,94 %.
Видатні постаті
Уродженці
- Натан Ганновер — єврейський богослов, містик
- Олександр Заславський — волинський князь, інтелектуал
- Мар'ян Дубецький — польський історик, громадський і державний діяч
- Антін Хмель — козак Армії УНР, герой Другого Зимового походу
- Євген Нольден — радянський і американський архітектор, мистецтвознавець
- Петро Солодуб — український і радянський державний діяч
- Цві Цур (Чортенко) — ізраїльський військовий і державний діяч
- Дмитро Чигринський — український футболіст, гравець збірної України з футболу
Герої російсько-української війни
- Василь Кобернюк — український вояк, учасник російсько-української війни
- Олександр Кушнірук — український вояк, учасник російсько-української війни
- Микола Микитюк — український вояк, учасник російсько-української війни
- Юрій Цісарук — український вояк, учасник російсько-української війни
- Василь Кравченко — український вояк, учасник російсько-української війни
Поховані в місті
- Паоло Фонтана — волинський архітектор
- Шимон Конопацький — польський поет, мемуарист
Культура
У місті діє Центральна районна бібліотека, а також її відділення у Районному будинку культури, у яких зібрано книги для дорослих і дітей, освітні і періодичні видання.
В Ізяславі був також кінотеатр «Дружба», нині реконструйований під Будинок творчості дітей та юнацтва «Веселка».
У місті зареєстровано ряд неурядових та громадських організацій, зокрема, районна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, районне товариство єврейської культури «Ейнікайт», районний Комітет сприяння культурному, духовному, економічному розвитку Ізяславського району Хмельницької області «Відродження», громадська організація Ізяславський Фонд розвитку «Заслав» тощо. Слідів їхньої діяльності виявити не вдалося, либонь вони існують лише про людське око.
Музей
З 2003 року розпочав свою діяльність Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, розташований у Районному будинку культури. Нині музей пропонує переглянути експозицію з історії і етнографії Заславщини. Також доступна для оглядин галерея робіт місцевого художника Миколи Ткачука: живопис, скульптура, різьба по дереву.
Музичні колективи
На терені Ізяслава діють такі музичні формації:
- Ансамбль української пісні «Терниця»,
- Інструментальна група «Музики Надгориння», діють при Ізяславському Районному Будинку Культури;
- Хореографічний ансамбль «Барвограй»,
- Хореографічний ансамбль «Оксамит»,
- Хореографічний ансамбль «Плеяда»,
- Інструментальний ансамбль «Гарний настрій», діють при Дитячій школі мистецтв.
Культурна спадщина
Комплекс пам'яток культури Ізяслава є одним з найцінніших і найзанедбаніших на Волині. Лише десять об'єктів у межах міста були занесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Охоплює Старе і Нове міста, що набули історично осібних урбаністичних укладів, днесь подекуди зовсім затертих «варварськими набігами» і байдужим ставленням.
Пам'ятки
- готичні руїни церкви святого Івана Хрестителя
- руїни Старозаславського замку (XV ст.)
- бароковий Монастир отців Бернардинів, нині — в'язниця
- Костел святого Йосипа з розкішним паравановим фасадом
- живописні руїни палацу князів Санґушків, Новозаславського замку та палацу князів Заславських (XVI—XVIII ст.)
- залишки середньовічних мурів і валів міста, зокрема вздовж річок Сошені і Горині
- зразки гебрейської архітектури: Велика і
Цвинтарі
В Ізяславі нараховується 9 цвинтарів. З яких 5 у Старому місті і 4 у Новому.
- християнський цвинтар (при вул. Васьковецькій)
- Окописько — старий жидівський цвинтар (при пров. Острозькому)
- католицький цвинтар (при вул. Острозькій)
- новий жидівський цвинтар (за Старим містом, при шляху на Лютарку)
- комунальний цвинтар за містом
- католицький цвинтар (при вул. Незалежності, вхід з-від вул. Козацької)
- комунальний цвинтар (при вул. Незалежності)
- православний цвинтар (при вул. Незалежності)
- комунальний цвинтар (за містом, при шляху на Шепетівку)
Релігія
Більшість мешканців міста ідентифікують себе з православними християнами. Місто є центром Шепетівської єпархії УПЦ (МП), якому в межах міста підпорядковуються п'ять парафій, дві з яких розташовані на території установ пенетенціарної системи. На передмісті, під Бабиною горою, знаходиться каплиця Святих Апостолів Петра і Павла згаданої повище церкви. В липні 2010 року представниками УПЦ (МП) було захоплено частину недобудованого меморіалу «Жертвам тоталітаризму» по вулиці Шевченка й висвячено на каплицю.
На Заводі є парафія Святого Пантелеймона ПЦУ. 18 грудня 2016 року освячено храм ПЦУ на честь святителя Миколая Чудотворця.
З багатьох колишніх парафій РКЦ донині діє лише одна — парафія Святого Йосипа.
Досить широко представлені протестантські деномінації. У місті є громади п'ятидесятників, харизматів, адвентистів (два відлами), баптистів, Свідків Єгови і єврейська месіанська громада.
Окрім цього в місті діє релігійна громада Міжнародного Товариства Свідомості Крішни.
Освіта
Загальноосвітні заклади:
- ЗОШ I—III ступенів № 1
- ЗОШ I—III ступенів № 2, ліцей
- ЗОШ I—II ступенів № 3, припинила працювати
- ЗОШ І—ІІ ступенів № 4
- ЗОШ I—III ступенів № 5 ім. О. Онищука, ліцей
- Загальноосвітня вечірня школа ІI-III ст.
- Плужненський професійний аграрний ліцей
Навчально-виховні заклади
- Ізяславська спеціалізована загальноосвітня I—II ст. школа-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту та церебальними паралічами
Інші
- Дитяча школа мистецтв
- Спортивна школа
Медії
Ізяславська районна рада і Ізяславська державна адміністрація видають тижневик «Зоря Надгориння», газету, що містить переважно офіційну інформацію і новини. Інколи про події у місті можна прочитати зі шпальт тижневика «Партнер», який виходить з 1997 року.
В Ізяславі діє також мережа кабельного телебачення ПП «Візит-Контакт». Власних програм не виробляє.
Економіка
Ізяслав є привабливим для туристів об'єктом. В місті функціонують два готелі (3-зірковий «Заслав» і пересічний «Явір»), бари і ресторани. Місто є осередком переробної промисловості — тут знаходяться тартаки державної і приватної форм власності, меблева фабрика «Інтер'єр». Першість в лісопереробці тримає ДП «Ізяславське лісове господарство». Натомість ДП ЗВК № 58 пропонує продукцію розмаїтого спектру, починаючи від високовольтного обладнання, деревообробних верстатів, інженерно-технічних засобів охорони, закінчуючи сувенірною продукцією і продуктами лісопереробки. Не менше розмаїття виробів пропонує і ДП ІВК № 31.
В Ізяславі функціонує ТОВ «Бартнік», що виробляє 36 видів меду та медових сумішей і входить до трійки найбільших виробників згаданої продукції в Україні.
У місті функціонує один з провідних у регіоні виробників хліба та хлібобулочних виробів ЗАТ «Ізяславський хлібозавод».
Також у місті розташована компанія ТОВ «Арта-Хімгруп» — офіційний дистриб'ютор норвезької компанії Yara International ASA, основною діяльністю якої є імпорт мінеральних добрив, системи живлення рослин, системи точного землеробства та аналіз ґрунту.
До промислових підприємств Ізяслава також належать ПП «Ізяславська швейна фабрика», ТзОВ «Євгеній» (переробка молока) і ТзОВ «М'ясопереробне підприємство „Аркон“», ТзОВ «Ізяславський Райагробуд» (будівництво, будівельні матеріали). ЗАТ «Ізяславська реалбаза хлібопродуктів» займається зберіганням і переробкою зернових.В місті діє відділення найбільшого приватного українського банку «ПриватБанк». Також в Ізяславі мають свої відділення «Державний ощадний банк України», «Райффайзен банк Аваль», «Надра Банк», «Брокбізнесбанк» і «А-Банк».
В місті функціонують кількадесят крамниць.
Четвер і субота вважаються в Ізяславі базарними днями. Торгівля відбувається на міському ринку, а також на вулиці Вокзальній і Вокзальному провулку.
Крім державної лікарні та поліклініки у місті функціонують приватні медичний центр, три стоматологічні клініки і більше десятка аптек.
Транспорт
Через місто проходять два територіальні автомобільні шляхи Т 2313 і Т 1804. В Ізяславі Т 2313 є об'їзною дорогою, що пролягає міською околицею.
Місто має безпосереднє і транзитне автобусне сполучення, яке забезпечують приватні перевізники, з Києвом, Львовом, Рівним, Житомиром, Хмельницьким, Тернополем, Полонним, Кам'янцем-Подільським, Кременцем, Шумськом, Острогом, Білогір'ям, Славутою, Шепетівкою, Нетішином, Старокостянтиновом, Судилковом, Красиловом, Плужним, Борисовом, Білогородкою, Добрином, М'якотами, Шекеринцями, Васьківцями, Клубівкою, Білевим, Тернавкою, Новим Селом, Радошівкою та ін. В Ізяславі по вулиці Онищука розташовується автобусний вокзал. Зупинка автобусів «на Київ» — поблизу, на розі вулиць Незалежності і Онищука. Зупинка автобусів «на Нетішин» розташована на розі вулиць Шевченка і Козацької.
У місті функціонують п'ять служб таксі, що надають послуги пасажирських і вантажних перевезень: «Форсаж», «Фаворит», «Авто-Люкс», «Вояж», «Престиж».
Через Ізяслав проходить також залізниця Шепетівка — Ланівці. Залізничний вокзал Ізяслав розташовується по вулиці Вокзальній у південно-східній частині міста. Також через Ізяслав проходить рейковий автобус Хмельницький — Лепесівка.
Найближчий аеропорт знаходиться в Рівному, на відстані близько 100 км.
Міжнародна співпраця
Міста й громади партнери:
- Острув-Мазовецька, Польща (протокол намірів)
- Брембате-ді-Сопра, Італія (протокол намірів)
- Ловеч, Болгарія (угода)
- Островський повіт, Польща (угода)
Цитати
Нині тихо і порожньо в місті і у замку; власники надто рідко його відвідують; коли-неколи монотонну містечкову тишу перериває відгук поштаревого дзвоника, прогуркоче бричка околичного шляхтича, який в справі поспішає до суду, у неділю чи на свято по церквах збереться богобійних громадка, на ринку голосно зазивають перекупки, і знову тихо і знову глухо. Така то черга всього на світі! — Тадеуш Єжи Стецький, Волинь. Статистичний, історичний і археологічний огляд
Стародавня легенда розповідає, що десь під Ізяславом, заховані скарби незліченні, щоб їх здобути, потрібно рішуче, під керівництвом сміливця, незважаючи на пожежі, провадити пошуки. Трудящі Ізяслава по-своєму реалізували легенду. Під проводом Комуністичної партії, долаючи труднощі, вони знайшли справжній скарб — радісне соціалістичне сьогодні і світле комуністичне завтра свого міста. — Леонід Коваленко, Ізяслав. Історичний нарис
Ого, таки справді — там була річка. Я тепер згадав. — Юрій Андрухович, Лексикон інтимних міст
Див. також
Ближні села | ||
Лютарка | Михля | Путринці |
Сошне | Ізяслав | Припутенка |
Клубівка | Васьківці | Білеве |
Ближні міста | ||
Нетішин | Славута | Шепетівка |
Шумськ | Ізяслав | Полонне |
Білогір'я | Старокостянтинів | Гриців |
Примітки
- zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- «Словники України online»: Ізяслав (місто в Україні) [ 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014.
- Т. Ящук, Географія рідного краю: Ізяславщина. Б/в, Ізяслав 2007. с. 22-24.
- Згідно з даними вказаними у: В. Стецюк, Ізяславський Край: природа — історія — людина. «Сталь», Київ 2009. с. 67-68. Щоправда джерело даних у праці не вказано.
- Т. Ящук, Географія рідного краю: Ізяславщина. Б/в, Ізяслав 2007. с. 22-23.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2022.
- World Gazetteer[недоступне посилання з грудня 2021]
- Таку думку висловив і обґрунтував сучасний український мовознавець Василь Німчук.
- Гречило А. Українська міська геральдика. — Київ — Львів, 1998.
- (пол.) Piotr Dymmel. Ludzie i herby w dawnej Polsce. — Lublin, 1995.
- (рос.) П. П. фонъ Винклеръ. Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ Полное Собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ. С.-Петербург, 1899.
- Никитенко М. М., Осадчий Е. И., Полегайлов А. Г. Древнерусское жилище в городе Изяслав Хмельницкой области // Советская археология. — 1985. — № 1 (рос.); Никитенко М. М., Авагян А. Б. Древнерусское городище в городе Изяславле Хмельницкой области // Археологические открытия 1986 года. — Москва, 1987 (рос.); Євген Осадчий. Ще раз про проблему історичних назв волинських міст, згаданих у статті 1240 р. Іпатіївського літопису // RUTHENICA. Щорічник середньовічної історії та археології Східної Європи / Наук. ред.: В. Ричка, О. Толочко. НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень з історії Київської Русі. — К.: Інститут історії України, 2011. — Том X. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- Див. Битва під Заславом.
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 24 грудня 2008. Herb i Flaga Powiatu Ostrowieckiego (пол.)]
- Віталій Шевченко. Пересопницька Євангелія в ореолі свого 450-річчя або кілька дослідницьких алюзій та їх духовно-ідеологічних рефлексій з нагоди славного ювілею [ 2011-11-30 у Wayback Machine.] Зчитано 02.08.2011
- Анна Романовська, Володимир Федотов. Знаки часу. Звідки «хвилі» в Пересопницькому Євангелії? [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] Зчитано 02.08.2011
- Ізяславська міська виборча комісія інформує. // «Зоря Надгориння» 10.11.2010. С. 5.
- Результати голосування по дільницях ТВО № 191, Хмельницька область. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 19 грудня 2009.
- Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 191, Хмельницька область. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 19 грудня 2009.
- Результати голосування по дільницях ТВО № 191, Хмельницька область [Архівовано 28 липня 2012 у Archive.is] (Перевірено 10 березня 2012)
- Хмельницька область, Територіальний виборчий округ № 191 [Архівовано 2 серпня 2012 у Archive.is] (Перевірено 10 березня 2012)
- За 100 % взято число мешканців міста станом на 2010 рік за даними World Gazetteer[недоступне посилання з грудня 2021](Перевірено 22 лютого 2010).
- Зареєстровані громадські організації[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 травня 2006. Процитовано 11 грудня 2008.
- Відділ культури та туризму[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2008. Процитовано 10 грудня 2009.
- Благочиння Шепетівської єпархії[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2010.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 17 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- «Заслав», готель і ресторан, вул. Миколи Микитюка 25, м. Ізяслав, 30300 www.zaslav.com.ua [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
- «Явір», готель, вул. Незалежності 18, м. Ізяслав, 30300.
- Колективне виробниче торговельне підприємство «Ізяславська меблева фабрика „Інтер'єр“», вул. Олександра Кушнірука 13, м. Ізяслав, 30300.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 17 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2005. Процитовано 17 грудня 2009.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 2 жовтня 2009.
- ЗАТ «Ізяславський хлібозавод», вул. Миколи Микитюка 81, м. Ізяслав, 30300.
- ТзОВ «Євгеній», вул. Миколи Микитюка 33, м. Ізяслав, 30300.
- «М'ясопереробне підприємство „Аркон“», вул. Острізька 37, м. Ізяслав, 30300.
- Промисловий комплекс[недоступне посилання з червня 2019]
- ЗАТ «Ізяславська реалбаза хлібопродуктів» вул. Вокзальна 35, м. Ізяслав, 30300.
- Подразделения в Хмельницкой области (А-Л) [ 19 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Філія — Ізяславське відділ. № 2890 ВАТ «Ощадбанк»[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 5 березня 2011.
- Хмельницька область [ 9 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 5 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2012.
Література
- Tadeusz Jerzy Stecki. (пол.)
- Пероговский В. И. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. — 1868. — № 81-85. (рос.)
- Сендульский А. Город Заслав // Волынские епархиальные ведомости. — 1875. — Часть неофициальная. — № 20. — С. 794—808; № 21. — С. 830—840. (рос.)
- Теодорович Н. И. Город Заслав Волынской губернии: исторический очерк // Волынские епархиальные ведомости. — 1891. — № 22-25. (рос.)
- Галант И. Жертвы ритуального обвинения в Заславе в 1747 году // Еврейская старина. — 1912. — № 2. (рос.)
- Коваленко Л. А. Ізяслав: історичний нарис. — Л., 1966.
- Коваленко Л. А. Ізяслав // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 263—274.
- Нечитайло В. В. Про час заснування Ізяславля // Український історичний журнал. — К., 1980. — Вип. 11, (№ 237).
- Никитенко М. М., Авагян А. Б. Древнерусское городище в городе Изяславле Хмельницкой области // Археологические открытия 1986 года. — Москва, 1987. (рос.)
- Goldberg J. Żydowski handel detaliczny w Polsce w XVIII wieku. W świetle polsko-hebrajskiego «Porządku kramarzów miasta Zasławia 1771 anno» // Przegląd humanistyczny. — 1993. — R.XXXVII. — № 4. (пол.)
- Винокур І., Журко О., Демидко С. Волинський Ізяславль — перлина на Горині. Нові археологічні дослідження // Хмельниччина волинська: Науково-краєзнавчий альманах. — Вип. 1. — Хмельницький, 1995.
- Кривенко А. М., Крощенко Л. М. Ізяслав. Місто, ансамблі, пам'ятки // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Історія. Економіка. Філософія. — 2001. — № 5.
- Конопля В., Онищук Я., Федотов В. // Археологічні дослідження Львівського університету. — Вип. 6. — Львів, 2003. — С. 102—128.
- Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2005. — № 5.
- Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Матеріали наукової конференції 21-22 грудня 2006 року [ 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. — Ізяслав-Острог, 2006.
- Тесленко І. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-східної Волині // Наукові записки інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ. — К., 2009. — Кн. 1. — Т. 19.
- Стецюк В. В. Ізяславський Край: природа – історія – людина. — «Сталь». — К., 2009. — С. 67-68. — .
- Осадчий Є. Ще раз про проблему історичних назв волинських міст, згаданих у статті 1240 р. Іпатіївського літопису [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // RUTHENICA. Щорічник середньовічної історії та археології Східної Європи / Наук. ред.: В. Ричка, О. Толочко. НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень з історії Київської Русі. — К. : Інститут історії України, 2011. — Т. X.
- Baliński М., Lipiński T. Zasław // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 926—928. (пол.)
Про герб міста
- Гречило А. Українська міська геральдика. — Київ — Львів, 1998.
- Гречило А., Савчук Ю., Сварник І. Герби міст України (XIV — 1 пол. XX ст.). — Київ, 2001.
- Ільїнський В. З історії герба Заславля-Ізяслава // Четверта наукова геральдична конференція (Львів, 10-12 листопада 1994 року). Зб. тез повідомлень та доповідей. — Львів, 1994.
- Ільїнський В. М. До питання про походження герба Ізяслава // Велика Волинь: минуле й сучасне. — Хмельницький — Ізяслав — Шепетівка, 1994.
- Однороженко О. Князівська геральдика Волині середини XIV—XVIII ст. — Харків, 2008.
- Панченко В. Міські та містечкові герби України. — Київ, 2000.
- (пол.) Piotr Dymmel. Ludzie i herby w dawnej Polsce. — Lublin, 1995.
Інтернет-ресурси
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізяслав |
- Сайт Ізяславської міської ради [ 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт Ізяславської районної ради [ 20 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Сайт Ізяславської районної державної адміністрації [ 27 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з лютого 2019]
- Вебсайт готелю «Заслав» [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izya slav misto v Ukrayini administrativnij centr Izyaslavskoyi miskoyi gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti IzyaslavGerb Izyaslava Prapor IzyaslavaViglyad na richku Gorin i istorichnij Novij Zaslav Osnovni daniKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Izyaslavska miska gromadaKod KOATUU 6822110100Kod KATOTTG UA68060090010061527Zasnovane Persha zgadka 1390Magdeburzke pravo 1583 roku ponovleno 1754 dlya Novogo Zaslava Status mista z 1583 rokuNaselennya 16 336 01 01 2020 Plosha 23 91 km Gustota naselennya 715 89 osib km Poshtovi indeksi 30300 30309Telefonnij kod 380 3852Koordinati 50 07 08 pn sh 26 49 17 sh d 50 11889 pn sh 26 82139 sh d 50 11889 26 82139 Koordinati 50 07 08 pn sh 26 49 17 sh d 50 11889 pn sh 26 82139 sh d 50 11889 26 82139Visota nad rivnem morya 226 mVodojma richki Gorin Ponora SoshenNazva meshkanciv izyasla vec izyasla vka izyasla vciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya IzyaslavDo obl resp centru fizichna 103 kmMiska vladaRada Izyaslavska miska radaAdresa 30300 Hmelnicka obl Shepetivskij r n m Izyaslav vul Nezalezhnosti 43Vebstorinka Izyaslavska miska radaMiskij golova Sergij ShlegelIzyaslav u Vikishovishi KartaIzyaslavIzyaslavU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Izyaslav znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaslav znachennya Odne z klyuchovih mist Pogorini yedine misto v Ukrayini de zbereglasya planuvalna struktura chasiv Kiyivskoyi Rusi istorichnij centr Zaslavshini postav iz poyednannya dvoh mist Starogo Zaslava persha zgadka 1390 rik i Novogo Zaslava persha zgadka 1579 rik Vazhlivij oseredok virobnictva medu ta medovih sumishej GeografiyaPolozhennya i dilnici Richka Gorin na okolici mista Izyaslav roztashovano v pivdenno shidnij chastini Volini na Zahidnij Ukrayini nad r Gorinnyu yaka tvorit tut obshirnu kotlovinu pochinayuchi pid mistom urochishe Ostronya i dali prostyagayuchis azh do Lonki pol laka luka lug V comu misci do Gorini vpadayut dvi menshi richki Ponora i Soshen Vodnochas richki podilyayut misto na klyuchovi chastini sho poyednuyutsya mizh soboyu mostami Na livomu nizhchomu berezi vigidnishomu dlya oboroni berezi r Gorini roztashuvavsya Starij Zaslav Stare misto sho z pd zh boku viddilyaye r Soshen vid Ulyanivki ta Vidumki a z pn sh boku perehodit u Labazi Na pravomu bilsh visokomu roztashovanij Novij Zaslav Nove misto podilenij r Ponoroyu na Seredmistya ta Ta chastina Seredmistya sho roztashovana v nizini nad Ponoroyu zvetsya Kulishivkoyu Seredmistya tyagnetsya dali v napryamku shlyahiv na mista Slavutu i Shepetivku perehodyachi v Lyubartovo Golyanovu Golyanivsku goru azh poki misto ne zakinchuyetsya pid Babinoyu goroyu de lezhit najmolodsha chastina mista Moskaleva mogila Majdan zhe u napryamku starosvitskogo kostyantinivskogo gostincya perehodit u Dosi ros DOS dom oficerskih semej domivka starshinskih rodin i dali v Kutok yakij vidrizaye vid kolishnogo vijskovogo garnizonu zaliznicya U pd zh napryamku Majdan perehodit u Zavod yakim zakinchuyetsya yak i misto Klimivkoyu Za Kulishivkoyu mizh Seredmistyam Kutkom i Dosami pri vulici Kozackij rozkinulos Shlyahenshtrasse KlimatKlimat Izyaslava harakterizuyetsya yak pomirnij i vologij z m yakoyu zimoyu i teplim vologim litom Serednorichna temperatura povitrya stanovit 6 9 S Najvisha temperatura povitrya sposterigayetsya v lipni serpni Na ci misyaci pripadaye i absolyutnij maksimum temperaturi 35 S 37 S Najnizhcha temperatura zafiksovana u sichni Absolyutnij minimum temperaturi 35 S Serednorichna suma opadiv stanovit 628 mm Najbilsha kilkist opadiv sposterigayetsya u chervni lipni najmensha v kinci ta na pochatku roku Protyagom roku perevazhayut zahidni ta pivdenno zahidni vitri Serednorichna suma sonyachnogo tepla sho nadhodit do zemnoyi poverhni mista stanovit 93 kkal sm 87 tepla nadhodit vlitku i vesnoyu Najvishij pokaznik vidbivannya pripadaye na zimovi misyaci u serednomu 70 75 Klimat IzyaslavaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednya temperatura C 5 7 4 7 0 4 7 5 13 6 17 2 18 3 17 4 13 1 7 0 2 0 2 6 6 9Norma opadiv mm 31 32 34 43 59 78 89 75 56 50 47 34 628Dzherelo Shepetivska meteostanciyaNaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 92 35 rosiyani 5 78 inshi ne vkazali 1 87 Mova Za rezultatami pershogo zagalnogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku 47 5 meshkanciv Zaslava poslugovuvalisya yidishem 31 6 ukrayinskoyu 13 7 rosijskoyu 5 4 polskoyu 0 2 nimeckoyu 1 6 inshimi movami Za danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya mista buv takim Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 17079 92 60rosijska 1271 6 89biloruska 28 0 15moldovska 11 0 06polska 9 0 05virmenska 6 0 03yevrejska 4 0 02nimecka 2 0 01ciganska 2 0 01rumunska 2 0 01ugorska 2 0 01Dinamika chiselnosti naselennya mista 1849 2020 rr Najbilshe naselennya Izyaslav mav u 2001 roci 18 444 meshkanciv za danimi Vseukrayinskogo perepisu Etimologiya nazviNazva mista utvorena na osnovi ruskogo gidronima slavuta tobto richka Takim chinom toponim peredusim vkazuye na roztashuvannya pervisnogo miskogo poselennya Zaslav za slavutoyu sebto za richkoyu V procesi rozvitku ukrayinskoyi movi vinikli varianti vzhivannya nazvi Zaslav Zheslav tosho Nazva mista na riznih movah u rizni chasi Zaslavia latinska nazva mista Zaslaw polska nazva זסלב gebrejska nazva Izyaslav Izyaslavl rosijska nazva Vzhivayetsya zgidno z ukazom rosijskogo imperatora Mikoli II go vid 1910 roku Saslau nimecka nazva Izyaslav oficijna zrosijshena nazva ye ukrayinskoyu transliteraciyeyu rosijskoyi nazvi mista GerbNajdavnishe zobrazhennya gerba mista vidome za pechatkoyu zaslavskogo magistratu z XVI stolittya Todi gromada poslugovuvalasya gerbom vlasnikiv mista knyaziv Zaslavskih 17 grudnya 1754 roku misto Novij Zaslav otrimalo lokacijnij privilej kurfyursta Saksoniyi korolya Polshi Velikogo knyazya Litovskogo i Ruskogo Avgusta III Fridriha u yakomu mistitsya zobrazhennya novogo miskogo gerba Zgodom zobrazhennya gerba vidtvorene v transumpti zatverdzhenij kopiyi privileyu vid 17 lyutogo 1767 roku Obidva zobrazhennya riznilisya formalnimi osoblivostyami U versiyi z transumptu shit bulo vzyato v kartush Natomist gerb zatverdzhenij rosijskoyu vladoyu 22 sichnya 2 lyutogo 1796 dlya Zaslavskogo povitu predstavlyav u gorishnij chastini peretyatogo shita gerb gubernskogo centru mista Novograd Volinska u dolishnij imitaciya poperednogo gerba mista Gerb Zaslava z XVI stolittya Gerb Novogo Zaslava z 1754 roku Gerb Zaslavskogo povitu z 1796 rokuIstoriyaZa odniyeyu do seredini XIII stolittya na misci ninishnogo Izyaslava roztashovuvavsya volinske misto Kam yanec znishenij mongolskim hanom Batiyem 1241 roku Persha zgadka pro misto Zaslav pohodit z pravovogo aktu vid 18 grudnya 1390 roku yakim pidtverdzhuyetsya volodinnya mistom knyazevi Fedoru Ostrozkomu 1411 roku do mista zavitali korol polskij Vladislav II Yagajlo i velikij knyaz litovskij Vitovt Pislya smerti batka yakij prijnyav postrig v chenci Kiyevo Pecherskogo monastirya misto uspadkuvav kn Vasil Fedorovich Krasnij pislya 1461 odruzhenij z knyagineyu Gankoyu Agafiyeyu Ivanivnoyu Yamontivnoyu Podberezkoyu pozashlyubnoyu dochkoyu velikogo knyazya litovskogo Vitovta Z im yam Vasilya Krasnogo pov yazuyut zvedennya u Staromu Zaslavi kam yanogo zamku v gotichnomu stili Zamok u Staromu Zaslavi Vid na ditinec Suchasne foto Yak i goditsya volinskomu gospodarevi knyaz V F Krasnij podiliv mayetok mizh dvoma sinami Ivanom i Yuriyem bl 1500 Vid knyazya Yuriya Vasilovicha bere svij pochatok gilka knyaziv Zaslavskih 1455 Knyaz Andrij Yurijovich Zaslavskij bl 1535 buv nespovna rozumu i meshkav u svogo molodshogo brata kn Ivana Yurijovicha Zaslavskogo bl 1516 odruzhenogo z kn Olenoyu Fedorivnoyu Chetvertinskoyu pislya 1546 Pislya smerti molodshogo brata opiku nad kn Andriyem uchiniv kn Kostyantin Ivanovich Ostrozkij Andrij Yurijovich vsinoviv sina Kostyantina Ivanovicha kn Illyu Kostyantinovicha i vodnochas lishivsya pid jogo opikoyu Afera mala na meti vidchuzhiti u Zaslavskih tretinu yihnogo mayetku sered inshogo tretyu chastinu rodovogo mista U 1536 roci iz smertyu kn Andriya Yurijovicha rozpochalasya visnazhliva i dovgotrivala sudova tyaganina mizh kn Olenoyu Fedorivnoyu ta yiyi sinom kn Kuzmoyu Ivanovichem Zaslavskim do 1511 9 V 1556 z odnogo boku i kn I K Ostrozkim z inshogo yaka prizvela navit do zbrojnih sutichok mizh sporidnenimi knyazivskimi rodami Lishe u 1546 roci velikij knyaz litovskij i korol polskij Sigizmund II Avgust zatverdiv ugodu zgidno z yakoyu vdova po Illi Kostyantinovichu Beata Kostelecka vidstupala pretenzij j usi spirni mayetki povertalisya do Zaslavskih U toj chas Zaslav buv nadijnim forpostom sho neodnorazovo protistoyav vorogam Znachni materialni i lyudski vtrati na Volini sprichiniv nespodivanij napad Zavolzkoyi ordi u 1491 roci rozbitoyi pid zaslavskimi murami knyazem Semenom Yurijovichem Golshanskim 1505 Inshogo razu v 1534 roci pid stinami mista kozackij getman Venzhik Hmelnickij rozgromiv bagatotisyachnu tatarsku ordu yaka shojno perepravilasya cherez r Gorin i yak pishe anonimnij avtor Istoriyi Rusiv povernuvsya iz slavoyu j velikoyu zdobichchyu do Zaslava i otrimav vid Korolya listi vinshuvannya ta vdyachnosti a vid Polyakiv skriz kudi prihodiv triumfalni zustrichi Zaslavshina abo yak yiyi todi nazivali Zaslavske knyazivstvo gercogstvo bulo otchinoyu knyaziv Zaslavskih Knyazi ne pidlyagali miscevij administraciyi povitovij chi voyevodskij lishe v deyakih pitannyah velikomu knyazyu litovskomu chi polskomu korolevi Na Zaslavshini bezrozdilno panuvalo knyazivske pravo lat jus ducale zavdyaki chomu vona faktichno peretvorilasya na derzhavu v derzhavi zemlevolodinnya vidnosilasya do zasadnichih elementiv knyazhogo prava Na teritoriyi otchini knyaz mig za Nataleyu Yakovenko a ogoloshuvati ustavi tobto vlasni rozporyadzhennya nadavati zhaluvani gramoti svoyim piddanim na zemlevolodinnya pid okreslenimi umovami sluzhbi vstanovlyuvati nezalezhni vid derzhavi podatki povinnosti pilgi tosho b chiniti sud nad piddanimi azh do smertnoyi kari Okrim togo kn Zaslavski yako golovni knyazhata vivodili vlasni zbrojni zagoni pochti pid rodovim gerbom a ne skazhimo pid styagom zemli v danomu vipadku Volini Same tomu m Zaslav koristuvalosya v XVI st gerbom knyaziv Zaslavskih Ostrozkih gerbom Baklaj v chervonomu poli Zapis do Peresopnickogo Yevangeliya zroblenij Mihajlom Vasiliyevichem sho povidomlyaye pro pochatok robit nad rukopisom u Zaslavskomu monastiri Presvyatoyi Trijci 1557 rik U chas koli ukrayinskij narod ne mav vlasnoyi derzhavi koli pravoslavna ukrayinska cerkva perebuvala v zanepadi u Zaslavi bula zdijsnena sproba kulturno misteckogo okreslennya vlastivo ukrayinskoyi perspektivi nacionalnogo postupu Po smerti knyazya Kuzmi Ivanovicha Zaslavskogo 1556 vdova Anastasiya Zaslavska Golshanska Dubrovicka 1561 zamovila vigotovlennya naryadnogo foliantu chotiriyevangeliya Robota nad perekladom i perepisuvannyam yevangeliya rozpochalasya 1556 roku v monastiri Presvyatoyi Trijci v Zaslavi de bulo stvoreno bilshu chastinu knigi Zakinchili robotu nad yevangeliyem vzhe v monastiri Rizdva Presvyatoyi Bogorodici sho v Peresopnici zvidsi j nazva knigi Peresopnicke yevangeliye 1561 roku yaka nini ye prisyazhnoyu knigoyu i nacionalnim simvolom ukrayinciv Pid 1567 rokom vpershe zgaduyetsya antitrinitarskij lat ecclesia minor pastor Antitrinitariyi mali u Zaslavi svoyu drukarnyu i veliku gromadu do yakoyi nalezhala kn Oleksandra Romanivna Sangushkivna 1602 persha druzhina knyazya Yanusha Zaslavskogo bl 1556 4 VIII 1629 yakogo tezh zarahovuvali do svoyih hoch vin i buv kalvinistom 1603 roku prijnyav rimo katolicizm Knyazi Yanush i Mihajlo Zaslavski uspadkuvali mayetok po batkovi kn Yanushu Kuzmovichu Zaslavskomu 1538 1543 27 VII 1562 Yanushevi nalezhav Starij Zaslav neodruzhenomu Mihajlovi neoblashtovanij Novij sho vpershe zgaduyetsya 1579 roku Mesto Staroye Zhaslavskoye parkanom dobre obvarovano i rovom okopano a Novoe mesto tak ne est opatreno proto meshane i poddanye Staromu mestu podleglye polovicu onogo placu od rechky Ponory parkanom zarobit i rov okopat yako nalepej i naslushnej byt mozhe v roku prijshlom osmdesyatom Nastupna zgadka pro Novij Zaslav datuyetsya 1581 rokom 1583 roku rodove misto Zaslavskih bulo oficijno klonovano Izh oni Yanush ta Mihajlo Zaslavski na vlasnom kgrunte svoem Starom Zhaslavli po drugoj storone mesta Starogo Zhaslavlya mesto Novoe Zhaslavl ku pozhitku svoemu osaditi hochut yakozh i osazhovati pochali jdetsya u privileyi yakim Novomu Zaslavu nadavalosya magdeburzke pravo shotizhnevij torg ta pravo mati korchmi PolitikaSamovryaduvannya Dokladnishe Izyaslavska miska rada Teritorialna gromada Izyaslava zdijsnyuye misceve samovryaduvannya cherez predstavnictvo miskoyi radi Izyaslavska miska rada maye golovu aparat i vikonavchij komitet organ vikonavchoyi vladi i misku radu organ zakonodavchij i kontrolyuyuchij Z listopada 2010 roku Izyaslavsku misku radu ocholyuye Valentin Pankovskij visuvanec VO Batkivshina Izyaslavska miska rada VI sklikannya nalichuye 30 deputativ obranih po bagatomandatnomu i odnomandatnih viborchih okrugah Za predstavnictvom politichnih sil voni podilyayutsya nastupnim chinom VO Batkivshina 13 Partiya regioniv 7 VO Svoboda 2 Partiya Silna Ukrayina 2 1 Socialistichna partiya Ukrayini 1 Partiya Yedinij centr 1 Partiya Reformi i poryadok 1 Narodna partiya 1 Partiya UDAR Ukrayinskij Demokratichnij Alyans za Reformi Vitaliya Klichka 1Politichni vpodobannya meshkanciv Pid chas povtornogo golosuvannya prezidentskih viboriv 2004 roku v Izyaslavi perevazhnu kilkist golosiv zdobuv Viktor Yushenko Za oficijnimi danimi na pozachergovih parlamentskih viborah 2007 roku pri yavci 81 3 rezultati buli taki Blok Yuliyi Timoshenko 44 5 Blok Litvina 12 4 Blok Nasha Ukrayina Narodna samooborona 9 7 Partiya regioniv 5 5 Socialistichna partiya Ukrayini 1 7 Komunistichna partiya Ukrayini 1 6 Ne pidtrimuyu zhodnogo 1 3 Pid chas povtornogo golosuvannya z viboriv Prezidenta Ukrayini 2010 roku zgidno z oficijnimi danimi CVK kandidat na post Prezidenta Ukrayini Yuliya Timoshenko otrimala 5918 golosiv viborciv 65 19 golosiv viborciv yaki vzyali uchast u golosuvanni Viktor Yanukovich otrimav vidpovidno 2561 golosiv 28 21 golosiv viborciv yaki vzyali uchast u golosuvanni Ne pidtrimali zhodnogo kandidata 443 viborci 4 87 vidpovidno Yavka viborciv zareyestrovanih na dilnicyah sklala 65 89 Takim chinom 42 96 zareyestrovanih u misti viborciv viddali svoyi golosi za kandidata na post Prezidenta Ukrayini Yuliyu Timoshenko Viktora Yanukovicha vidpovidno pidtrimali 18 59 Vrahovuyuchi meshkanciv yakim na den provedennya viboriv ne vipovnilosya 18 rokiv yaki ne ye gromadyanami Ukrayini chi buli viznani sudom nediyezdatnimi a takozh tih hto ne buv vnesenij do reyestru viborciv 34 54 meshkanciv mista viddali svoyi golosi za kandidata na post Prezidenta Ukrayini Yuliyu Timoshenko Viktora Yanukovicha vidpovidno pidtrimali 14 94 Vidatni postatiUrodzhenci Natan Gannover yevrejskij bogoslov mistik Oleksandr Zaslavskij volinskij knyaz intelektual Mar yan Dubeckij polskij istorik gromadskij i derzhavnij diyach Antin Hmel kozak Armiyi UNR geroj Drugogo Zimovogo pohodu Yevgen Nolden radyanskij i amerikanskij arhitektor mistectvoznavec Petro Solodub ukrayinskij i radyanskij derzhavnij diyach Cvi Cur Chortenko izrayilskij vijskovij i derzhavnij diyach Dmitro Chigrinskij ukrayinskij futbolist gravec zbirnoyi Ukrayini z futboluGeroyi rosijsko ukrayinskoyi vijni Vasil Kobernyuk ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Oleksandr Kushniruk ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mikola Mikityuk ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yurij Cisaruk ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Vasil Kravchenko ukrayinskij voyak uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPohovani v misti Paolo Fontana volinskij arhitektor Shimon Konopackij polskij poet memuaristKulturaU misti diye Centralna rajonna biblioteka a takozh yiyi viddilennya u Rajonnomu budinku kulturi u yakih zibrano knigi dlya doroslih i ditej osvitni i periodichni vidannya V Izyaslavi buv takozh kinoteatr Druzhba nini rekonstrujovanij pid Budinok tvorchosti ditej ta yunactva Veselka U misti zareyestrovano ryad neuryadovih ta gromadskih organizacij zokrema rajonna organizaciya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka rajonne tovaristvo yevrejskoyi kulturi Ejnikajt rajonnij Komitet spriyannya kulturnomu duhovnomu ekonomichnomu rozvitku Izyaslavskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Vidrodzhennya gromadska organizaciya Izyaslavskij Fond rozvitku Zaslav tosho Slidiv yihnoyi diyalnosti viyaviti ne vdalosya libon voni isnuyut lishe pro lyudske oko Muzej Z 2003 roku rozpochav svoyu diyalnist Izyaslavskij rajonnij istoriko krayeznavchij muzej roztashovanij u Rajonnomu budinku kulturi Nini muzej proponuye pereglyanuti ekspoziciyu z istoriyi i etnografiyi Zaslavshini Takozh dostupna dlya oglyadin galereya robit miscevogo hudozhnika Mikoli Tkachuka zhivopis skulptura rizba po derevu Muzichni kolektivi Muziki Nadgorinnya Na tereni Izyaslava diyut taki muzichni formaciyi Ansambl ukrayinskoyi pisni Ternicya Instrumentalna grupa Muziki Nadgorinnya diyut pri Izyaslavskomu Rajonnomu Budinku Kulturi Horeografichnij ansambl Barvograj Horeografichnij ansambl Oksamit Horeografichnij ansambl Pleyada Instrumentalnij ansambl Garnij nastrij diyut pri Dityachij shkoli mistectv Kulturna spadshina Dokladnishe ta Kostel Svyatogo Josipa Kompleks pam yatok kulturi Izyaslava ye odnim z najcinnishih i najzanedbanishih na Volini Lishe desyat ob yektiv u mezhah mista buli zaneseni do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya Ukrayini Ohoplyuye Stare i Nove mista sho nabuli istorichno osibnih urbanistichnih ukladiv dnes podekudi zovsim zatertih varvarskimi nabigami i bajduzhim stavlennyam OkopiskoPam yatki gotichni ruyini cerkvi svyatogo Ivana Hrestitelya ruyini Starozaslavskogo zamku XV st barokovij Monastir otciv Bernardiniv nini v yaznicya Kostel svyatogo Josipa z rozkishnim paravanovim fasadom zhivopisni ruyini palacu knyaziv Sangushkiv Novozaslavskogo zamku ta palacu knyaziv Zaslavskih XVI XVIII st zalishki serednovichnih muriv i valiv mista zokrema vzdovzh richok Sosheni i Gorini zrazki gebrejskoyi arhitekturi Velika iNadmogilnij pam yatnik Lyudviki Yablonovskoyi na katolickomu cvintariCvintari V Izyaslavi narahovuyetsya 9 cvintariv Z yakih 5 u Staromu misti i 4 u Novomu hristiyanskij cvintar pri vul Vaskoveckij Okopisko starij zhidivskij cvintar pri prov Ostrozkomu katolickij cvintar pri vul Ostrozkij novij zhidivskij cvintar za Starim mistom pri shlyahu na Lyutarku komunalnij cvintar za mistom katolickij cvintar pri vul Nezalezhnosti vhid z vid vul Kozackoyi komunalnij cvintar pri vul Nezalezhnosti pravoslavnij cvintar pri vul Nezalezhnosti komunalnij cvintar za mistom pri shlyahu na Shepetivku NagoruReligiyaNa zibranni baptistskoyi gromadi Dokladnishe Bilshist meshkanciv mista identifikuyut sebe z pravoslavnimi hristiyanami Misto ye centrom Shepetivskoyi yeparhiyi UPC MP yakomu v mezhah mista pidporyadkovuyutsya p yat parafij dvi z yakih roztashovani na teritoriyi ustanov penetenciarnoyi sistemi Na peredmisti pid Babinoyu goroyu znahoditsya kaplicya Svyatih Apostoliv Petra i Pavla zgadanoyi povishe cerkvi V lipni 2010 roku predstavnikami UPC MP bulo zahopleno chastinu nedobudovanogo memorialu Zhertvam totalitarizmu po vulici Shevchenka j visvyacheno na kaplicyu Na Zavodi ye parafiya Svyatogo Pantelejmona PCU 18 grudnya 2016 roku osvyacheno hram PCU na chest svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya Z bagatoh kolishnih parafij RKC donini diye lishe odna parafiya Svyatogo Josipa Dosit shiroko predstavleni protestantski denominaciyi U misti ye gromadi p yatidesyatnikiv harizmativ adventistiv dva vidlami baptistiv Svidkiv Yegovi i yevrejska mesianska gromada Okrim cogo v misti diye religijna gromada Mizhnarodnogo Tovaristva Svidomosti Krishni OsvitaZagalnoosvitni zakladi ZOSh I III stupeniv 1 ZOSh I III stupeniv 2 licej ZOSh I II stupeniv 3 pripinila pracyuvati ZOSh I II stupeniv 4 ZOSh I III stupeniv 5 im O Onishuka licej Zagalnoosvitnya vechirnya shkola II III st Pluzhnenskij profesijnij agrarnij licej Navchalno vihovni zakladi Izyaslavska specializovana zagalnoosvitnya I II st shkola internat dlya ditej z naslidkami poliomiyelitu ta cerebalnimi paralichami Inshi Dityacha shkola mistectv Sportivna shkolaMediyiIzyaslavska rajonna rada i Izyaslavska derzhavna administraciya vidayut tizhnevik Zorya Nadgorinnya gazetu sho mistit perevazhno oficijnu informaciyu i novini Inkoli pro podiyi u misti mozhna prochitati zi shpalt tizhnevika Partner yakij vihodit z 1997 roku V Izyaslavi diye takozh merezha kabelnogo telebachennya PP Vizit Kontakt Vlasnih program ne viroblyaye EkonomikaGotel Zaslav Izyaslav ye privablivim dlya turistiv ob yektom V misti funkcionuyut dva goteli 3 zirkovij Zaslav i peresichnij Yavir bari i restorani Misto ye oseredkom pererobnoyi promislovosti tut znahodyatsya tartaki derzhavnoyi i privatnoyi form vlasnosti mebleva fabrika Inter yer Pershist v lisopererobci trimaye DP Izyaslavske lisove gospodarstvo Natomist DP ZVK 58 proponuye produkciyu rozmayitogo spektru pochinayuchi vid visokovoltnogo obladnannya derevoobrobnih verstativ inzhenerno tehnichnih zasobiv ohoroni zakinchuyuchi suvenirnoyu produkciyeyu i produktami lisopererobki Ne menshe rozmayittya virobiv proponuye i DP IVK 31 V Izyaslavi funkcionuye TOV Bartnik sho viroblyaye 36 vidiv medu ta medovih sumishej i vhodit do trijki najbilshih virobnikiv zgadanoyi produkciyi v Ukrayini U misti funkcionuye odin z providnih u regioni virobnikiv hliba ta hlibobulochnih virobiv ZAT Izyaslavskij hlibozavod Takozh u misti roztashovana kompaniya TOV Arta Himgrup oficijnij distrib yutor norvezkoyi kompaniyi Yara International ASA osnovnoyu diyalnistyu yakoyi ye import mineralnih dobriv sistemi zhivlennya roslin sistemi tochnogo zemlerobstva ta analiz gruntu Do promislovih pidpriyemstv Izyaslava takozh nalezhat PP Izyaslavska shvejna fabrika TzOV Yevgenij pererobka moloka i TzOV M yasopererobne pidpriyemstvo Arkon TzOV Izyaslavskij Rajagrobud budivnictvo budivelni materiali ZAT Izyaslavska realbaza hliboproduktiv zajmayetsya zberigannyam i pererobkoyu zernovih V misti diye viddilennya najbilshogo privatnogo ukrayinskogo banku PrivatBank Takozh v Izyaslavi mayut svoyi viddilennya Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini Rajffajzen bank Aval Nadra Bank Brokbiznesbank i A Bank V misti funkcionuyut kilkadesyat kramnic Chetver i subota vvazhayutsya v Izyaslavi bazarnimi dnyami Torgivlya vidbuvayetsya na miskomu rinku a takozh na vulici Vokzalnij i Vokzalnomu provulku Krim derzhavnoyi likarni ta polikliniki u misti funkcionuyut privatni medichnij centr tri stomatologichni kliniki i bilshe desyatka aptek TransportMercedes Benz Sprinter tipovij avtobus mizhmiskih spoluchen Dokladnishe ta Cherez misto prohodyat dva teritorialni avtomobilni shlyahi T 2313 i T 1804 V Izyaslavi T 2313 ye ob yiznoyu dorogoyu sho prolyagaye miskoyu okoliceyu Misto maye bezposerednye i tranzitne avtobusne spoluchennya yake zabezpechuyut privatni perevizniki z Kiyevom Lvovom Rivnim Zhitomirom Hmelnickim Ternopolem Polonnim Kam yancem Podilskim Kremencem Shumskom Ostrogom Bilogir yam Slavutoyu Shepetivkoyu Netishinom Starokostyantinovom Sudilkovom Krasilovom Pluzhnim Borisovom Bilogorodkoyu Dobrinom M yakotami Shekerincyami Vaskivcyami Klubivkoyu Bilevim Ternavkoyu Novim Selom Radoshivkoyu ta in V Izyaslavi po vulici Onishuka roztashovuyetsya avtobusnij vokzal Zupinka avtobusiv na Kiyiv poblizu na rozi vulic Nezalezhnosti i Onishuka Zupinka avtobusiv na Netishin roztashovana na rozi vulic Shevchenka i Kozackoyi U misti funkcionuyut p yat sluzhb taksi sho nadayut poslugi pasazhirskih i vantazhnih perevezen Forsazh Favorit Avto Lyuks Voyazh Prestizh Cherez Izyaslav prohodit takozh zaliznicya Shepetivka Lanivci Zaliznichnij vokzal Izyaslav roztashovuyetsya po vulici Vokzalnij u pivdenno shidnij chastini mista Takozh cherez Izyaslav prohodit rejkovij avtobus Hmelnickij Lepesivka Najblizhchij aeroport znahoditsya v Rivnomu na vidstani blizko 100 km Mizhnarodna spivpracyaMista j gromadi partneri Ostruv Mazovecka Polsha protokol namiriv Brembate di Sopra Italiya protokol namiriv Lovech Bolgariya ugoda Ostrovskij povit Polsha ugoda CitatiNini tiho i porozhno v misti i u zamku vlasniki nadto ridko jogo vidviduyut koli nekoli monotonnu mistechkovu tishu pererivaye vidguk poshtarevogo dzvonika progurkoche brichka okolichnogo shlyahticha yakij v spravi pospishaye do sudu u nedilyu chi na svyato po cerkvah zberetsya bogobijnih gromadka na rinku golosno zazivayut perekupki i znovu tiho i znovu gluho Taka to cherga vsogo na sviti Tadeush Yezhi Steckij Volin Statistichnij istorichnij i arheologichnij oglyad Starodavnya legenda rozpovidaye sho des pid Izyaslavom zahovani skarbi nezlichenni shob yih zdobuti potribno rishuche pid kerivnictvom smilivcya nezvazhayuchi na pozhezhi provaditi poshuki Trudyashi Izyaslava po svoyemu realizuvali legendu Pid provodom Komunistichnoyi partiyi dolayuchi trudnoshi voni znajshli spravzhnij skarb radisne socialistichne sogodni i svitle komunistichne zavtra svogo mista Leonid Kovalenko Izyaslav Istorichnij naris Ogo taki spravdi tam bula richka Ya teper zgadav Yurij Andruhovich Leksikon intimnih mistDiv takozhBlizhni selaLyutarka Mihlya PutrinciSoshne Izyaslav PriputenkaKlubivka Vaskivci BileveBlizhni mistaNetishin Slavuta ShepetivkaShumsk Izyaslav PolonneBilogir ya Starokostyantiniv GricivPrimitkizespol autorow Internet enciklopediya PWN d Track Q4041526d Track Q1690980 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 4 lyutogo 2021 Slovniki Ukrayini online Izyaslav misto v Ukrayini 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 9 lipnya 2014 T Yashuk Geografiya ridnogo krayu Izyaslavshina B v Izyaslav 2007 s 22 24 Zgidno z danimi vkazanimi u V Stecyuk Izyaslavskij Kraj priroda istoriya lyudina Stal Kiyiv 2009 s 67 68 ISBN 978 966 15 5521 0 Shopravda dzherelo danih u praci ne vkazano T Yashuk Geografiya ridnogo krayu Izyaslavshina B v Izyaslav 2007 s 22 23 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam 50 gubernij Evropejskoj Rossii 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2022 World Gazetteer nedostupne posilannya z grudnya 2021 Taku dumku visloviv i obgruntuvav suchasnij ukrayinskij movoznavec Vasil Nimchuk Grechilo A Ukrayinska miska geraldika Kiyiv Lviv 1998 pol Piotr Dymmel Ludzie i herby w dawnej Polsce Lublin 1995 ISBN 8390478706 ros P P fon Vinkler Gerby gorodov gubernij oblastej i posadov Rossijskoj Imperii vnesennye v Polnoe Sobranie zakonov s 1649 po 1900 god S Peterburg 1899 Nikitenko M M Osadchij E I Polegajlov A G Drevnerusskoe zhilishe v gorode Izyaslav Hmelnickoj oblasti Sovetskaya arheologiya 1985 1 ros Nikitenko M M Avagyan A B Drevnerusskoe gorodishe v gorode Izyaslavle Hmelnickoj oblasti Arheologicheskie otkrytiya 1986 goda Moskva 1987 ros Yevgen Osadchij She raz pro problemu istorichnih nazv volinskih mist zgadanih u statti 1240 r Ipatiyivskogo litopisu RUTHENICA Shorichnik serednovichnoyi istoriyi ta arheologiyi Shidnoyi Yevropi Nauk red V Richka O Tolochko NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Centr doslidzhen z istoriyi Kiyivskoyi Rusi K Institut istoriyi Ukrayini 2011 Tom X 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 15 serpnya 2016 Div Bitva pid Zaslavom Arhiv originalu za 4 bereznya 2014 Procitovano 24 grudnya 2008 Herb i Flaga Powiatu Ostrowieckiego pol Vitalij Shevchenko Peresopnicka Yevangeliya v oreoli svogo 450 richchya abo kilka doslidnickih alyuzij ta yih duhovno ideologichnih refleksij z nagodi slavnogo yuvileyu 2011 11 30 u Wayback Machine Zchitano 02 08 2011 Anna Romanovska Volodimir Fedotov Znaki chasu Zvidki hvili v Peresopnickomu Yevangeliyi 30 listopada 2012 u Wayback Machine Zchitano 02 08 2011 Izyaslavska miska viborcha komisiya informuye Zorya Nadgorinnya 10 11 2010 S 5 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 191 Hmelnicka oblast Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2009 Rezultati golosuvannya po viborchih dilnicyah TVO 191 Hmelnicka oblast Arhiv originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2009 Rezultati golosuvannya po dilnicyah TVO 191 Hmelnicka oblast Arhivovano 28 lipnya 2012 u Archive is Perevireno 10 bereznya 2012 Hmelnicka oblast Teritorialnij viborchij okrug 191 Arhivovano 2 serpnya 2012 u Archive is Perevireno 10 bereznya 2012 Za 100 vzyato chislo meshkanciv mista stanom na 2010 rik za danimi World Gazetteer nedostupne posilannya z grudnya 2021 Perevireno 22 lyutogo 2010 Zareyestrovani gromadski organizaciyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 travnya 2006 Procitovano 11 grudnya 2008 Viddil kulturi ta turizmu nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 31 grudnya 2008 Procitovano 10 grudnya 2009 Blagochinnya Shepetivskoyi yeparhiyi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 serpnya 2010 Arhiv originalu za 24 grudnya 2016 Procitovano 23 grudnya 2016 Arhiv originalu za 2 travnya 2006 Procitovano 17 grudnya 2009 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2020 Zaslav gotel i restoran vul Mikoli Mikityuka 25 m Izyaslav 30300 www zaslav com ua 15 lipnya 2017 u Wayback Machine Yavir gotel vul Nezalezhnosti 18 m Izyaslav 30300 Kolektivne virobniche torgovelne pidpriyemstvo Izyaslavska mebleva fabrika Inter yer vul Oleksandra Kushniruka 13 m Izyaslav 30300 Arhiv originalu za 22 sichnya 2010 Procitovano 17 grudnya 2009 Arhiv originalu za 9 veresnya 2005 Procitovano 17 grudnya 2009 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 2 zhovtnya 2009 ZAT Izyaslavskij hlibozavod vul Mikoli Mikityuka 81 m Izyaslav 30300 TzOV Yevgenij vul Mikoli Mikityuka 33 m Izyaslav 30300 M yasopererobne pidpriyemstvo Arkon vul Ostrizka 37 m Izyaslav 30300 Promislovij kompleks nedostupne posilannya z chervnya 2019 ZAT Izyaslavska realbaza hliboproduktiv vul Vokzalna 35 m Izyaslav 30300 Podrazdeleniya v Hmelnickoj oblasti A L 19 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Filiya Izyaslavske viddil 2890 VAT Oshadbank nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 listopada 2010 Procitovano 5 bereznya 2011 Hmelnicka oblast 9 bereznya 2011 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 9 chervnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2012 Arhiv originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 26 zhovtnya 2012 LiteraturaTadeusz Jerzy Stecki pol Perogovskij V I Gorod Zaslav istoriya ego i tepereshnee sostoyanie Mestechki Zaslavskogo uezda Slavuta Shepetovka Sudilkov Gricev Kornica Labun Belogorodka i seleniya Gorodishe Polyahova i Zelincy Volynskie gubernskie vedomosti 1868 81 85 ros Sendulskij A Gorod Zaslav Volynskie eparhialnye vedomosti 1875 Chast neoficialnaya 20 S 794 808 21 S 830 840 ros Teodorovich N I Gorod Zaslav Volynskoj gubernii istoricheskij ocherk Volynskie eparhialnye vedomosti 1891 22 25 ros Galant I Zhertvy ritualnogo obvineniya v Zaslave v 1747 godu Evrejskaya starina 1912 2 ros Kovalenko L A Izyaslav istorichnij naris L 1966 Kovalenko L A Izyaslav Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 263 274 Nechitajlo V V Pro chas zasnuvannya Izyaslavlya Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1980 Vip 11 237 Nikitenko M M Avagyan A B Drevnerusskoe gorodishe v gorode Izyaslavle Hmelnickoj oblasti Arheologicheskie otkrytiya 1986 goda Moskva 1987 ros Goldberg J Zydowski handel detaliczny w Polsce w XVIII wieku W swietle polsko hebrajskiego Porzadku kramarzow miasta Zaslawia 1771 anno Przeglad humanistyczny 1993 R XXXVII 4 pol Vinokur I Zhurko O Demidko S Volinskij Izyaslavl perlina na Gorini Novi arheologichni doslidzhennya Hmelnichchina volinska Naukovo krayeznavchij almanah Vip 1 Hmelnickij 1995 Krivenko A M Kroshenko L M Izyaslav Misto ansambli pam yatki Visnik Kiyivskogo lingvistichnogo universitetu Seriya Istoriya Ekonomika Filosofiya 2001 5 Konoplya V Onishuk Ya Fedotov V Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Vip 6 Lviv 2003 S 102 128 Aleksandrovich V Inventari zamkiv u Staromu j Novomu Zaslavi z XVII stolittya 29 listopada 2014 u Wayback Machine Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi 2005 5 Metafora spilnogo domu Zaslavshina bagatoh kultur Materiali naukovoyi konferenciyi 21 22 grudnya 2006 roku 7 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Izyaslav Ostrog 2006 Teslenko I Zaslavska zamkova kniga yak dzherelo do istoriyi Pivdenno shidnoyi Volini Naukovi zapiski institutu arheografiyi i dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NANU K 2009 Kn 1 T 19 Stecyuk V V Izyaslavskij Kraj priroda istoriya lyudina Stal K 2009 S 67 68 ISBN 978 966 15 5521 0 Osadchij Ye She raz pro problemu istorichnih nazv volinskih mist zgadanih u statti 1240 r Ipatiyivskogo litopisu 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine RUTHENICA Shorichnik serednovichnoyi istoriyi ta arheologiyi Shidnoyi Yevropi Nauk red V Richka O Tolochko NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Centr doslidzhen z istoriyi Kiyivskoyi Rusi K Institut istoriyi Ukrayini 2011 T X Balinski M Lipinski T Zaslaw Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 926 928 pol Pro gerb mista Grechilo A Ukrayinska miska geraldika Kiyiv Lviv 1998 Grechilo A Savchuk Yu Svarnik I Gerbi mist Ukrayini XIV 1 pol XX st Kiyiv 2001 Ilyinskij V Z istoriyi gerba Zaslavlya Izyaslava Chetverta naukova geraldichna konferenciya Lviv 10 12 listopada 1994 roku Zb tez povidomlen ta dopovidej Lviv 1994 Ilyinskij V M Do pitannya pro pohodzhennya gerba Izyaslava Velika Volin minule j suchasne Hmelnickij Izyaslav Shepetivka 1994 Odnorozhenko O Knyazivska geraldika Volini seredini XIV XVIII st Harkiv 2008 ISBN 966 7409 49 X Panchenko V Miski ta mistechkovi gerbi Ukrayini Kiyiv 2000 pol Piotr Dymmel Ludzie i herby w dawnej Polsce Lublin 1995 ISBN 8390478706Internet resursiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IzyaslavSajt Izyaslavskoyi miskoyi radi 16 chervnya 2019 u Wayback Machine Sajt Izyaslavskoyi rajonnoyi radi 20 bereznya 2019 u Wayback Machine Sajt Izyaslavskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 27 grudnya 2018 u Wayback Machine Oblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Vebsajt gotelyu Zaslav 15 lipnya 2017 u Wayback Machine