Таде́уш Є́жи Сте́цький гербу Радван (пол. Tadeusz Jerzy Stecki; 1838, Городець — 2 (14) серпня 1888, Велика Медведівка) — волинський краєзнавець i письменник. Учасник Січневого повстання. Писав польською мовою.
| Тадеуш Єжи Стецький Tadeusz Jerzy Stecki | |
|---|---|
| Тадеуш Єжи Стецький | |
| Народився | 1838 Городець |
| Помер | 2 (14) серпня 1888 Велика Медведівка |
| Країна | Республіка Польща Російська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | краєзнавець, публіцист, письменник, етнограф, історик |
| Галузь | публіцистика, творче і професіональне письмоd, етнографія, історія і політична діяльність |
| Відомий завдяки | краєзнавець, письменник |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Військове звання | офіцер, за іншими даними підофіцер |
| Рід | Steccy herbu Radwand |
| | |
|
Біографія Редагувати
Народився в сім'ї Томаша Стецького і Анелі Озєрової у домі хрещеної своєї матері Ельжбети Урбановської у Городці, де пізніше ще неодноразово перебував з ріднею. Ймовірно, що вперше потяг до знань пробудила у Тадеуша Єжи городецька бібліотека, в якій свого часу працював Юзеф Ігнацій Крашевський, одружений з сестрою брата власниці дому, Софією Вороничівною. Вже під час навчання у Житомирській гімназії Тадеуш Єжи відрізнявся непересічними здібностями. В 1857 році закінчив Київський університет. По поверненні до отчого дому зазнайомився з приятелем батька Спиридоном Осташевським з Авратина. Юний Тадеуш Єжи одразу підпав під вплив старшого на 41 рік товариша, який запалив його до роботи. Вже в 1864 році у Львові з'явися друком перший з заповіданих одинадцяти томів про Волинь, присвячений передусім місту Заславу і Заславському повітові. Майбутнє, однак, виявилося зовсім іншим.
Учасник січневого повстання у ранзі офіцера полку Едмунда Ружицького. Брав участь у битвах під Нічпалами, Мирополем, Миньківцями (двічі), Славутою, Салихою. Після поразки повстання змушений був еміґрувати. В 1865 році сум за Вітчизною і жаль за близькими людьми, для яких був єдиною опорою, схилили Тадеуша Єжи до подання в Берліні особисто цареві Алєксандру ІІ прохання про дозвіл повернутися в рідні пенати. Наприкінці того ж року він таки повернувся, щоправда не надовго. 1866 року відбув на заслання до Оренбурґа на Уралі. Проте не сам, а з коханою Марією Нємєжицькою, яка вирішила розділити з Тадеушем Єжи долю вигнанця. Цікавим зразком, що змальовує побут Тадеуша Єжи тих часів були «Листи з-над берегів Уралу і Киргизкайзацьких степів», друковані у часописах «Przegląd Tygodniowy» і «Kłosy» у 1868 році.
Через кілька років отримавши амністію повертається з дружиною на Волинь і осідає у Привітові, де знову береться за перо. Невдовзі на полицях книгарень з'являються другий том про Волинь, монографія про Луцьк, яку друкували також у краківському часописі «Czas», повісті «Старий двір» і «В степу», друковані з ілюстраціями у «Tygodnik Ilustrowany» 1871 року, багато дрібніших історичних праць друкованих у різних часописах. В останні роки життя, перебуваючи у скрутному матеріальному становищі і поховавши меншого сина Єжи, він продовжує працювати і друкуватися в краківському часописі «Przegląd powszechny». Видання останньої своєї праці «Z boru i stepu. Obrazy i pamiatki» Тадеуш Єжи вже не побачив. 2 (14) серпня 1888 року в отчому домі у Великій Медведівці на Волині у віці 50 років він помер, залишивши дружину і 19-літнього сина Вітольда.
Праці Редагувати
- Stary dwór. 1869.
- Łuck starożytny i dziesiejszy. Monografia historyczna. Kraków, 1876.
- Miasto Równe. Kartka z kroniki Wołynia. Warszawa, 1880.
- Steccy Olechnowicze herbu Radwan. Poznań, 1888.
- Z dziejów wołyńskiego Gródka. — Kraków: 1888. — 25 s
- Miasteczko Lachowce i uczony [J.A.] Jablonowski. — Kłosy, 1872, № 368, s. 45 — 47; № 369, s. 55 — 59.
- Z boru i stepu. Obrazy i pamiatki. Kraków, 1888.
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Климчук А. Тадеуш Єжи Стецький — дослідник Волині // Актуальні питання культурології: альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології РДГУ. — Рівне : Видавець О. Зень, 2010. — Вип. 9. — С. 97—101.
- Медведівка, Ведмедівка Велика // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. — Poznań, 1889. — R. 11. (пол.)
Посилання Редагувати
- Генеалогія Стецьких (пол.)
- Волинь. Статистичний, історичний і археологічний огляд. Т. 1 (пол.)
- ↑ Czech National Authority Database