Антаблеме́нт (фр. entablement, від лат. tabula — «стіл, дошка») — верхня горизонтальна частина споруди, яка зазвичай спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордера.
Антаблемент виник на основі дерев'яного балкового перекриття на дерев'яних колонах і у своїх формах відображає його структуру.
В класичному будівни́цтві антаблемент складається з трьох основних частин:
- Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колони
- Фриз — зі скульптурними прикрасами, що спирається на архітрав
- Карниз — який спирається на архітрав, і вінчає частину
Інколи вживаються:
- Неповний антаблемент — без фриза
- Полегшений антаблемент — без архітрава
- Розкріпований антаблемент — увінчує стіну і випнуті напівколони або пілястри
Інше з'єднання горизонтальних елементів притаманне ордерним композиціям стародавнього єгипетського, егейського, перського, індійського, китайського, давньоамериканського, а також середньовічного будівництва.
Джерела Редагувати
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.