Три́мкість — здатність елемента конструкції витримувати постійну чи тимчасову навантагу, зокрема й навантагу від інших частин конструкції, не втрачаючи своєї працездатності.
Три́мкість — величина стискальної навантаги, під дією якої в об'єктах (конструкціях, закріпах, деталях, гірських породах тощо) виникають умови граничного стану.
У деяких джерелах трапляються назви поняття «несна здатність», «несуча здатність», що є калькуванням з російської. На сьогодні офіційною термінологією, що визначає ці поняття, є — «тримальна здатність», «тримкість», «несівна здатність».
Див. також
Примітки
- Який термін треба використовувати: «тримальна стіна», «несна стіна» чи «несівна стіна» / тримальна здатність, тримкість, несівна здатність — несущая способность // Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології
Джерела
- ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.
- Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15 жовтня 2002.
- Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). — К.: Вирій, Сталкер, 1997 . — 256 с.
Посилання
- Стійкість споруд // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 183. — ISBN 978-966-7407-83-4.