www.wikidata.uk-ua.nina.az

Підгорецький замок Підгоре цький за мок або Палац у Підгірцях пам ятка архітектури епохи пізнього ренесансу і бароко Роз

Підгорецький замок

Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області.

Підгорецький замок
Північний фасад замку
49°56′35″ пн. ш. 24°59′00″ сх. д. / 49.9431000° пн. ш. 24.9835111° сх. д. / 49.9431000; 24.9835111Координати: 49°56′35″ пн. ш. 24°59′00″ сх. д. / 49.9431000° пн. ш. 24.9835111° сх. д. / 49.9431000; 24.9835111
Статус Відкритий для огляду. Платний вхід.
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України
Країна  Україна
Розташування Львівська область
Золочівський район
с. Підгірці
Архітектурний стиль Ренесанс
Архітектор Гійом Левассер де Боплан, Андреа дель Аква
Будівник Станіслав Конєцпольський
Матеріал цегла, камінь
Засновник Станіслав Конєцпольський
Засновано 1635
Будівництво 1635 — 1640
Власник Станіслав Конєцпольський
Стан Ведеться перманентна реставрація
Підгорецький замок (Україна)
 Підгорецький замок у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підгорецький замок (значення).

Замок було збудовано на місці попередньої садиби Підгорецьких упродовж 1635–1640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Сучасного вигляду замок набув після реконструкції 1720-х років за Жевуських, коли було добудовано третій поверх, демонтовано надбрамну вежу тощо.

Розташування та план замку Редагувати

Вигляд замку та парку у XVII ст.

Підгорецький замок розташований на краю рівнинного плато, що на одному з відрогів Вороняків (частина Подільської височини), на висоті 399 м над рівнем моря, неподалік від долини верхів'їв річки Стир. Південна частина плато у цьому місці рівнинна, саме в її бік спрямовані укріплення замку і в'їзна брама, а в бік Бродівської рівнини — палац, з вікон якого відкривається чудовий краєвид. Під час хорошої погоди місцевість на північ проглядається на десятки кілометрів.

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

Історія замку Редагувати

XVII століття — будівництво та королівська власність Редагувати

Кароль Ауер. Замок у Підгірцях. Перша половина XIX ст.

На місці теперішнього замку існували давніші укріплення, які згадуються під 1530 роком. Також у «Підгорецьких хроніках» зафіксовано, що під час ремонту 1896 року були замінені перекриття над Китайською залою, на яких була вирізьблена дата «1601», що підтверджує існування укріпленої споруди, яка, вірогідно, стала основою для сучасної будівлі.

На замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, який придбав його 1633 року в родини Підгорецьких, відомий архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створив проект укріплень, а Андреа дель Аква — двоповерхового палацу з 3-поверховими павільйонами по боках і вежею, в стилі бароко та пізнього ренесансу. Документальних свідчень про причетність цих архітекторів до будівництва немає, інформація про їхнє авторство базується на припущеннях мистецтвознавців. З документів же відомо, що будівництвом у Підгірцях спочатку керував Миколай Сільвестрі, а після його смерті у 1638 році — Йоганн Людвіг фон Вольцоген. Джерелом натхнення слугував проект укріпленої резиденції "Т" з архітектурного тракту Жана-Жака Перре. А більш близькими зразками, — замки у Жовкві і Збаражі, що були першими виконані в концепції palazzo in fortezza: укріпленого палацу, де репрезентативна функція переважувала над фортифікаційною.

Будівництво велося протягом 1635–1640 років. Службові приміщення утворювали квадратний двір з терасою, пристосованою до оборони. З трьох боків палац був оточений глибоким ровом, з північного боку, зверненого до долини, він мав гарну терасу з балюстрадою і скульптурами. До замку в'їжджали через велику браму — портал з двома колонами. Мармурова таблиця на брамі зустрічала гостей латиномовним написом: «Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок».

Вже у 1646 році замок зустрічав феєрверком короля Владислава IV. Під час бойових дій часів Хмельниччини замок зазнав серйозних ушкоджень. Станіслав Освенцім 1651 року писав:

1656 — почалася відбудова замку. Онук коронного гетьмана подарував його Яну ІІІ Собеському разом із селами Підгірці і Загірці за умови, що той буде наглядати за Бродівською фортецею до повноліття королевича Якуба Людвіка. Реставрація замку тривала до 1680 року, та вже у 1688 році він постраждав від нападу татар.

Фасади Підгорецького замку мають очевидний «французький слід». Тричастинна композиція ризалітів простежується, як у замках Франції та у палацах, побудованих за їхніми взірцями (наприклад, львівський палац «Під Лебедем»).

Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Тематичні зали мали назви Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна. Інтер'єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер'єром у стилі шинуазрі на теренах тодішньої України. [джерело?] Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собеському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії з Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми — «Облога Смоленська» і «Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV». Їдальню прикрашав портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ.

XVIII—XIX століття — Жевуські та Сангушки Редагувати

Підгорецький замок (2014 р.)

1720 — замок разом із численними селами у Константія, сина Яна ІІІ Собєського, купив Станіслав Жевуський. 1728 року його син Вацлав Жевуський почав масштабну реконструкцію Підгорецького замку. Найбільшого розвитку палац досяг саме за його роки правління. Між павільйонами і вежею збудували додаткові приміщення, і палац став 3-поверховим. Підйомний міст з іншим павільйоном розібрали. Також у замку працювали друкарня, театр, оркестр, тут проводили різноманітні гучні застави. Для численних гостей маєтку збудували так званий «Гетьманський заїзд» із сонячним годинником. Вацлав Жевуський зібрав велику колекцію цінних картин та старовинної зброї, перевіз до Підгірців найцінніші речі з Олеського замку. Були створені друкарня та театр.

Детальніше: Гетьманський заїзд

1779 — Вацлав Жевуський помер, проживши останні роки ченцем-капуцином. Відбулися 3 аукціони для розпродажу майна і на останньому (1787 р.) Підгірці разом із селами Хватів, Гутище та Загірці викупив син Вацлава Северин Жевуський, відомий своїми алхімічними дослідами та пошуками скарбів.

Найбільше бід довелося пережити Підгорецькому замку в першій половині XIX століття. Саме у цей час замок поступово занепадає. Фактичним власником став управитель Ремішевський, який поступово розпродав цінності. Так триває і за спадкоємця Северина Жевуського, Вацлава, який провів більшу частину життя в подорожах і загинув 1831 року.

1833 — до замку переїхав Леон Жевуський. Він відновив зірваний дах, двері, шибки і довів замок до ладу, підготувавши його до ролі музею. Бездітний Леон передав замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той відреставрує його. Відтак у 1867–1903 роках тривали ґрунтовні реставраційні роботи.

XX століття — музей — лікарня — музей Редагувати

Подвір'я замку, фото 2010 р.

Під час Першої світової війни замком опікувався граф М. Грабіковський. Спочатку замок пограбувала російська армія. Влітку 1915 року в замку дислокувався штаб 5-го австро-угорського корпусу. У той час Підгорецький замок був на лінії фронту і йому загрожувало знищення від російської артилерії. Проте за наказом генерала Брусилова замок збережено, хоч і ще раз пограбовано (понищене внутрішнє оздоблення).

До 1939 року тут діяв приватний музей князів Сангушків, наповнення якого складали витвори мистцетва, речі та архіви попередніх власників Конецпольських, Собеських і переважно Жевуських. Самі господарі Сангушки у замку не жили, але іноді зупинялися у кімнатах, розташованих у цокольному поверсі споруди. З початком Другої світової війни князь Роман Сангушко евакуював більшу частину колекції. Частина з неї опинилася у Сан-Пауло (Бразилія) і склала основу тамтешньої мистецької фундації.

1940 року, після приходу радянської влади, замок-палац передали Львівському історичному музею. В радянські часи замок активно використовували як декорація, коли потрібно було показати Європу. Під час радянсько-німецької війни палац сильно постраждав. 1945 року замок розграбували військові Золочівського гарнізону. 1947 року музей закрили, а 1949-го в ньому влаштували санаторій для хворих на туберкульоз.

1956 року в замку сталася велика пожежа, яка знищила більшу частину внутрішнього оздоблення. Були проведені відновлювальні роботи, але туберкульозний санаторій для хворих залишався в замку до часів незалежності України.

1979 року на екрани вийшов білоруський фільм «Дике полювання короля Стаха», значна частина зйомок якого проходила в Підгорецькому замку.

1997 року стався переломний момент у історії замку: завдяки клопотанням громадськості та праці Бориса Возницького Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв. Того ж року створено благодійний фонд відродження замку на чолі з Б. Возницьким. У фондах галереї збереглися 85 % речей із замку, які планують туди повернути, а відновлений палац перетворити на музей інтер'єрів.

Новітні часи Редагувати

У грудні 2017 р. волонтери з благодійного фонду «Софос» зібрали шляхом краудфандингу кошти на відновлення балконної групи північно-східної сторони замку й запустили роботи. Зібрані кошти (220 тис. грн.) будуть витрачені на закупівлю матеріалу, оплату робот з виготовлення необхідних балясин і парапетів та їх установки. 28 липня—4 серпня 2018 року тут тривав табір «Підгірці. Реновація», в рамках якого понад 30 волонтерів із Києва, Дніпра, Харкова, Львова та Одеси працювали у Підгорецькому замку.

У червні 2018 року в Підгорецькому замку вперше з 1939 року відкрили мистецьку виставку. У залах палацу у рамках експозиції «Історія забуття» розмістили копії картин XVII–XVIII ст. та архівні фотографії замку.

Кілька зал Підгорецького замку відкрили попри те, що реконструкція палацу ще триває. Відвідувачі замку можуть потрапити в Китайський кабінет, Золоту, Кармазинову та Лицарську зали і побачити картини, які прикрашали раніше стіни палацу. Ця експозиція буде постійною і буде доповнюватися новими експонатами.

В експозиції представлені копії полотен роботи Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників, якими славилася колекція.

Відкриттю замку посприяв благодійний фонд «Підгорецький замок», який з 2008 року займається міжнародною про-моцією замку, залучення коштів на реставрацією картин та мистецьких об'єктів замку.

Панорама Підгорецького замку

Італійський парк Редагувати

Підгорецький палац і парк з повітря, фото між 1918—1939 рр.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих «італійських парків», він є найгарнішим і чи не єдиним в Україні парком такого типу. Розкішний колись парк оточує замок з усіх боків, його план вирізняється цілісністю художнього задуму і глибоко продуманим взаємозв'язком рельєфу, архітектури, скульптури й рослинності.

Так званий італійський парк міститься з північного боку ансамблю. Його розташували на терасах. Зберігся старий дереворит із зображенням того парку. На першій терасі був невеликий партер з рослинним візерунком. До другої тераси вели барокові сходи, що спиралися на аркаду. Нині аркаду з міркувань безпеки закладено цеглою, бо вона загрожує обвалом.

Найбагатшою за оздобленням була друга тераса з фонтаном, партерами та мармуровими скульптурами з Італії. Нині скульптур нема — за переказами, в радянський час їх вивезли до Санкт-Петербурга (зокрема бюсти Яна Собеського і його дружини Марії Казиміри, що зараз встановлені в парку Петергофа).

Третю терасу прикрашав зелений масив з просіками, що їх використовували для прогулянок. На пагорбах за останньою терасою був виноградник. Парк на терасах не зберігся, його ще належить реставрувати.

З багатьох причин замковий парк давно втратив свій первісний вигляд. Руйнації замку та італійського парку почалися ще в XVII столітті. Тільки за 40 років (1650–1690) парк руйнували тричі: у 1650, 1672 та 1688 роках. Остаточно бароковий парк зник у XX ст.


Сад Барокко в Підгорецькому замку Редагувати

Підгорецький замок, Італійський сад, гравюра 17 ст.

Відомо, що дивний сад Підгорецького замку створив майстер-садівник з Риму. Сад було розплановано з північного боку на трьох терасах. Найменша з них біля замку мала тричастинний партер (сад) і рослинний візерунок. Сходинки на другу терасу підтримувала аркада, яка створювала галерею і слугувала гротом. Здається, всі можливі засоби прикрасити сад, були використані тут. В центрі стояв фонтан. Декілька партерів прикрашала мармурова скульптура майстрів Італії.

Третю терасу прикрашав зелений масив з просіками, що використовувались для прогулянок. Сад понівечили через війни і недбалість, скульптури були вивезені радянською владою в Літній сад до Петербургу. На 2009 рік сад потребує реставрації.

Костел Воздвиження та св. Йосипа Редагувати

Костел Воздвиження та св. Йосипа

Косте́л Воздви́ження та свято́го Йо́сипа[джерело?] побудували на замовлення Вацлава Пйотра Жевуського (за деякими даними він був також і автором проекту) у 1752–1766 роках як родова усипальниця. Архітектором був Кароль Романус. Костел має форму барокової ротонди діаметром 12 метрів.

Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото.

Замок на початку XXI століття Редагувати

У 2008 році замок в Підгірцях був внесений до списку World Monuments Watch як одна із сотень пам'яток світу, що має виняткову цінність і знаходиться під загрозою руйнування. Міжнародну рятувальну операцію замку в Підгірцях веде Благодійний фонд «Підгорецький замок» у Львові.

У вересні 2016 народний депутат Ірина Подоляк на своїй сторінці у Фейсбук виклала документи, які свідчать, що Підгорецький замок на Львівщині таємно готують до передачі в концесію, яку підтримує голова ОДА О. Синютка, незважаючи на провал концесії в Старому Селі й у Свіржі.

У жовтні 2016 року для виконання завдання щодо оцифровування Підгорецького замку, Благодійний фонд «Підгорецький замок» www.pidhirtci.org Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького і Польське Братство Кавалерів Гутенберга уклали угоду. Згідно з угодою, завданням Братства було здійснення процесу подання заявки на дофінансування в рамах програми Міністерства культури та національної спадщини. Заявка була схвалена комісією МКНС — наступними кроками було створення виконавчої команди, а потім оцифровування, розробка та надання доступу до бази даних оцифровування об'єкту.

В результаті роботи, виконаної в рамках завдання, є документація, цифрові інвентаризації, наукові дослідження та вказівки по відновленню палацового комплексу в Підгірцях. Результати роботи включені в комплект документації, яка буде вихідним матеріалом для подальших фахових досліджень. Важливим значенням в документації буде запис поточного стану об'єкта. Пошкоджені штукатурки, які відкрили конструкцію стін та їх деталей, дозволять розробити методи реконструкції та відновити зруйновані елементи. Документація, виконана в результаті завдання, стане основою для розробки програми по відновленню та реконструкції палацу.

Фотографії Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Жевуські - Підгорецький замок. www.rzewuski.com.ua (укр.). Процитовано 10 серпня 2023. 
  2. Papa, Ivanna (1 січня 2019). Санґушки в історії Підгорецького замку (1865–1939): джерела до вивчення (за краківськими і тарновськими архівними матеріалами). Наукові записки НаУКМА. Історичні науки, [S.l.], v. 2, 2019, C. 94-105.. Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. Процитовано 4 січня 2023. 
  3. Замки Львівщини, які вже можна відвідати - lviv-future.com.ua (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022. 
  4. Відновлення Підгорецького замку
  5. «Краудфандинг спасает старинные замки»: На украинской площадке Na Starte собирают на восстановление Подгорецкого замка
  6. Іваник М. Допомогти Підгірцям // Zbruč. — 2018. — 6 березня.
  7. Pidhirtsi Castle (англ.). World Monument Fund. 
  8. Підгорецький замок на Львівщині таємно готують до передачі в концесію. 
  9. Документація сучасного стану замку в Підгірцях. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підгорецький замок
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pidgore ckij za mok abo Palac u Pidgircyah pam yatka arhitekturi epohi piznogo renesansu i baroko Roztashovanij u seli Pidgirci Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Pidgoreckij zamokPivnichnij fasad zamku49 56 35 pn sh 24 59 00 sh d 49 9431000 pn sh 24 9835111 sh d 49 9431000 24 9835111 Koordinati 49 56 35 pn sh 24 59 00 sh d 49 9431000 pn sh 24 9835111 sh d 49 9431000 24 9835111Status Vidkritij dlya oglyadu Platnij vhid Status spadshini Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Lvivska oblastZolochivskij rajons PidgirciArhitekturnij stil RenesansArhitektor Gijom Levasser de Boplan Andrea del AkvaBudivnik Stanislav KonyecpolskijMaterial cegla kaminZasnovnik Stanislav KonyecpolskijZasnovano 1635Budivnictvo 1635 1640Vlasnik Stanislav KonyecpolskijStan Vedetsya permanentna restavraciyaPidgoreckij zamok Ukrayina Pidgoreckij zamok u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidgoreckij zamok znachennya Zamok bulo zbudovano na misci poperednoyi sadibi Pidgoreckih uprodovzh 1635 1640 rokiv za vkazivkoyu koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo Suchasnogo viglyadu zamok nabuv pislya rekonstrukciyi 1720 h rokiv za Zhevuskih koli bulo dobudovano tretij poverh demontovano nadbramnu vezhu tosho 1 Zmist 1 Roztashuvannya ta plan zamku 2 Istoriya zamku 2 1 XVII stolittya budivnictvo ta korolivska vlasnist 2 2 XVIII XIX stolittya Zhevuski ta Sangushki 2 3 XX stolittya muzej likarnya muzej 2 4 Novitni chasi 3 Italijskij park 4 Sad Barokko v Pidgoreckomu zamku 5 Kostel Vozdvizhennya ta sv Josipa 6 Zamok na pochatku XXI stolittya 7 Fotografiyi 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaRoztashuvannya ta plan zamku Redaguvati nbsp Viglyad zamku ta parku u XVII st Pidgoreckij zamok roztashovanij na krayu rivninnogo plato sho na odnomu z vidrogiv Voronyakiv chastina Podilskoyi visochini na visoti 399 m nad rivnem morya nepodalik vid dolini verhiv yiv richki Stir Pivdenna chastina plato u comu misci rivninna same v yiyi bik spryamovani ukriplennya zamku i v yizna brama a v bik Brodivskoyi rivnini palac z vikon yakogo vidkrivayetsya chudovij krayevid Pid chas horoshoyi pogodi miscevist na pivnich proglyadayetsya na desyatki kilometriv Zamok maye formu kvadrata storona yakogo dorivnyuye priblizno 100 metriv Na jogo rogah roztashovani p yatikutni bastioni Zamok zbudovanij z cegli i kamenyu Mizh vnutrishnoyu i zovnishnoyu stinami zamku vlashtovano kazemati Vimoshena gladkimi kam yanimi plitami pokrivlya kazemativ utvoryuye terasi ogorodzheni balyustradami Ci terasi ochevidno vikoristovuvalis dlya progulyanok a v razi vijskovoyi potrebi dlya rozmishennya garmat Vistrya bastioniv uvinchuyut vitesani z kamenya piskoviku vitoncheni storozhovi vezhi kavalyeri Zi shodu pivdnya i zahodu zamok operizuye smuga oboronnih ukriplen vazhlivimi elementami yakoyi ye glibokij oblicovanij kamenem riv i zemlyani vali Istoriya zamku RedaguvatiXVII stolittya budivnictvo ta korolivska vlasnist Redaguvati nbsp Karol Auer Zamok u Pidgircyah Persha polovina XIX st Na misci teperishnogo zamku isnuvali davnishi ukriplennya yaki zgaduyutsya pid 1530 rokom Takozh u Pidgoreckih hronikah zafiksovano sho pid chas remontu 1896 roku buli zamineni perekrittya nad Kitajskoyu zaloyu na yakih bula virizblena data 1601 sho pidtverdzhuye isnuvannya ukriplenoyi sporudi yaka virogidno stala osnovoyu dlya suchasnoyi budivli 2 Na zamovlennya koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo yakij pridbav jogo 1633 roku v rodini Pidgoreckih vidomij arhitektor fortifikacij Gijom Levasser de Boplan stvoriv proekt ukriplen a Andrea del Akva dvopoverhovogo palacu z 3 poverhovimi paviljonami po bokah i vezheyu v stili baroko ta piznogo renesansu Dokumentalnih svidchen pro prichetnist cih arhitektoriv do budivnictva nemaye informaciya pro yihnye avtorstvo bazuyetsya na pripushennyah mistectvoznavciv Z dokumentiv zhe vidomo sho budivnictvom u Pidgircyah spochatku keruvav Mikolaj Silvestri a pislya jogo smerti u 1638 roci Jogann Lyudvig fon Volcogen Dzherelom nathnennya sluguvav proekt ukriplenoyi rezidenciyi T z arhitekturnogo traktu Zhana Zhaka Perre A bilsh blizkimi zrazkami zamki u Zhovkvi i Zbarazhi sho buli pershimi vikonani v koncepciyi palazzo in fortezza ukriplenogo palacu de reprezentativna funkciya perevazhuvala nad fortifikacijnoyu 1 Budivnictvo velosya protyagom 1635 1640 rokiv Sluzhbovi primishennya utvoryuvali kvadratnij dvir z terasoyu pristosovanoyu do oboroni Z troh bokiv palac buv otochenij glibokim rovom z pivnichnogo boku zvernenogo do dolini vin mav garnu terasu z balyustradoyu i skulpturami Do zamku v yizhdzhali cherez veliku bramu portal z dvoma kolonami Marmurova tablicya na brami zustrichala gostej latinomovnim napisom Vinec ratnih trudiv peremoga peremoga triumf triumf vidpochinok Vzhe u 1646 roci zamok zustrichav feyerverkom korolya Vladislava IV Pid chas bojovih dij chasiv Hmelnichchini zamok zaznav serjoznih ushkodzhen Stanislav Osvencim 1651 roku pisav Ya bachiv Pidgirci garnij palac i fortecya teper miscyami zrujnovani i napsovani 1656 pochalasya vidbudova zamku Onuk koronnogo getmana podaruvav jogo Yanu III Sobeskomu razom iz selami Pidgirci i Zagirci za umovi sho toj bude naglyadati za Brodivskoyu forteceyu do povnolittya korolevicha Yakuba Lyudvika Restavraciya zamku trivala do 1680 roku ta vzhe u 1688 roci vin postrazhdav vid napadu tatar Fasadi Pidgoreckogo zamku mayut ochevidnij francuzkij slid Trichastinna kompoziciya rizalitiv prostezhuyetsya yak u zamkah Franciyi ta u palacah pobudovanih za yihnimi vzircyami napriklad lvivskij palac Pid Lebedem Inter yeri Pidgoreckogo zamku vrazhali suchasnikiv svoyeyu krasoyu i pishnotoyu Tematichni zali mali nazvi Kitajska Zolota Licarska Zelena Dzerkalna ta Mozayichna Inter yer Kitajskoyi zali Pidgoreckogo zamku jmovirno slid viznati najkrashim inter yerom u stili shinuazri na terenah todishnoyi Ukrayini dzherelo Okremo zberigalisya rechi sho nalezhali korolyu Yanu III Sobeskomu Kimnati prikrashali portreti vlasnikiv zamku kopiyi z Rafaelya Rubensa Ticiana Karavadzho Kartini polskogo hudozhnika Chehovicha polotna Yakoba de Baana na istorichni temi Obloga Smolenska i Prijom shvedskih i brandenburzkih posliv Volodislavom IV Yidalnyu prikrashav portret getmana Konecpolskogo na steli ta 72 portreti vidatnih politichnih ta duhovnih diyachiv chornij marmurovij stil na yakomu hrestili korolya Yana III XVIII XIX stolittya Zhevuski ta Sangushki Redaguvati nbsp Pidgoreckij zamok 2014 r 1720 zamok razom iz chislennimi selami u Konstantiya sina Yana III Sobyeskogo kupiv Stanislav Zhevuskij 1728 roku jogo sin Vaclav Zhevuskij pochav masshtabnu rekonstrukciyu Pidgoreckogo zamku Najbilshogo rozvitku palac dosyag same za jogo roki pravlinnya Mizh paviljonami i vezheyu zbuduvali dodatkovi primishennya i palac stav 3 poverhovim Pidjomnij mist z inshim paviljonom rozibrali Takozh u zamku pracyuvali drukarnya teatr orkestr tut provodili riznomanitni guchni zastavi Dlya chislennih gostej mayetku zbuduvali tak zvanij Getmanskij zayizd iz sonyachnim godinnikom Vaclav Zhevuskij zibrav veliku kolekciyu cinnih kartin ta starovinnoyi zbroyi pereviz do Pidgirciv najcinnishi rechi z Oleskogo zamku Buli stvoreni drukarnya ta teatr Detalnishe Getmanskij zayizd1779 Vaclav Zhevuskij pomer prozhivshi ostanni roki chencem kapucinom Vidbulisya 3 aukcioni dlya rozprodazhu majna i na ostannomu 1787 r Pidgirci razom iz selami Hvativ Gutishe ta Zagirci vikupiv sin Vaclava Severin Zhevuskij vidomij svoyimi alhimichnimi doslidami ta poshukami skarbiv Najbilshe bid dovelosya perezhiti Pidgoreckomu zamku v pershij polovini XIX stolittya Same u cej chas zamok postupovo zanepadaye Faktichnim vlasnikom stav upravitel Remishevskij yakij postupovo rozprodav cinnosti Tak trivaye i za spadkoyemcya Severina Zhevuskogo Vaclava yakij proviv bilshu chastinu zhittya v podorozhah i zaginuv 1831 roku 1833 do zamku pereyihav Leon Zhevuskij Vin vidnoviv zirvanij dah dveri shibki i doviv zamok do ladu pidgotuvavshi jogo do roli muzeyu Bezditnij Leon peredav zamok knyazyu Yevstahiyu Sangushku za umovi sho toj vidrestavruye jogo Vidtak u 1867 1903 rokah trivali gruntovni restavracijni roboti XX stolittya muzej likarnya muzej Redaguvati nbsp Podvir ya zamku foto 2010 r nbsp nbsp Pam yatna moneta NBU prisvyachena Pidgoreckomu zamku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zamkom opikuvavsya graf M Grabikovskij Spochatku zamok pograbuvala rosijska armiya Vlitku 1915 roku v zamku dislokuvavsya shtab 5 go avstro ugorskogo korpusu U toj chas Pidgoreckij zamok buv na liniyi frontu i jomu zagrozhuvalo znishennya vid rosijskoyi artileriyi Prote za nakazom generala Brusilova zamok zberezheno hoch i she raz pograbovano ponishene vnutrishnye ozdoblennya Do 1939 roku tut diyav privatnij muzej knyaziv Sangushkiv napovnennya yakogo skladali vitvori mistcetva rechi ta arhivi poperednih vlasnikiv Konecpolskih Sobeskih i perevazhno Zhevuskih Sami gospodari Sangushki u zamku ne zhili ale inodi zupinyalisya u kimnatah roztashovanih u cokolnomu poversi sporudi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni knyaz Roman Sangushko evakuyuvav bilshu chastinu kolekciyi Chastina z neyi opinilasya u San Paulo Braziliya i sklala osnovu tamteshnoyi misteckoyi fundaciyi 1940 roku pislya prihodu radyanskoyi vladi zamok palac peredali Lvivskomu istorichnomu muzeyu V radyanski chasi zamok aktivno vikoristovuvali yak dekoraciya koli potribno bulo pokazati Yevropu 3 Pid chas radyansko nimeckoyi vijni palac silno postrazhdav 1945 roku zamok rozgrabuvali vijskovi Zolochivskogo garnizonu 1947 roku muzej zakrili a 1949 go v nomu vlashtuvali sanatorij dlya hvorih na tuberkuloz 1956 roku v zamku stalasya velika pozhezha yaka znishila bilshu chastinu vnutrishnogo ozdoblennya Buli provedeni vidnovlyuvalni roboti ale tuberkuloznij sanatorij dlya hvorih zalishavsya v zamku do chasiv nezalezhnosti Ukrayini 1979 roku na ekrani vijshov biloruskij film Dike polyuvannya korolya Staha znachna chastina zjomok yakogo prohodila v Pidgoreckomu zamku 1997 roku stavsya perelomnij moment u istoriyi zamku zavdyaki klopotannyam gromadskosti ta praci Borisa Voznickogo Pidgoreckij zamok peredali Lvivskij galereyi mistectv Togo zh roku stvoreno blagodijnij fond vidrodzhennya zamku na choli z B Voznickim U fondah galereyi zbereglisya 85 rechej iz zamku yaki planuyut tudi povernuti a vidnovlenij palac peretvoriti na muzej inter yeriv Novitni chasi Redaguvati U grudni 2017 r volonteri z blagodijnogo fondu Sofos zibrali shlyahom kraudfandingu koshti na vidnovlennya balkonnoyi grupi pivnichno shidnoyi storoni zamku j zapustili roboti Zibrani koshti 220 tis grn budut vitracheni na zakupivlyu materialu oplatu robot z vigotovlennya neobhidnih balyasin i parapetiv ta yih ustanovki 4 5 28 lipnya 4 serpnya 2018 roku tut trivav tabir Pidgirci Renovaciya v ramkah yakogo ponad 30 volonteriv iz Kiyeva Dnipra Harkova Lvova ta Odesi pracyuvali u Pidgoreckomu zamku 6 U chervni 2018 roku v Pidgoreckomu zamku vpershe z 1939 roku vidkrili mistecku vistavku U zalah palacu u ramkah ekspoziciyi Istoriya zabuttya rozmistili kopiyi kartin XVII XVIII st ta arhivni fotografiyi zamku Kilka zal Pidgoreckogo zamku vidkrili popri te sho rekonstrukciya palacu she trivaye Vidviduvachi zamku mozhut potrapiti v Kitajskij kabinet Zolotu Karmazinovu ta Licarsku zali i pobachiti kartini yaki prikrashali ranishe stini palacu Cya ekspoziciya bude postijnoyu i bude dopovnyuvatisya novimi eksponatami V ekspoziciyi predstavleni kopiyi poloten roboti Shimona Chehovicha Giacinta Olesinskogo Yakoba Jordansa Sharlya Le Bruna Yana De Baana Pyetro Byanchi Oleksandra Griglevskogo Dzhovanni Battisto Klementi Jozefa Grassi ta inshih italijskih avstrijskih polskih francuzkih niderlandskih hudozhnikiv yakimi slavilasya kolekciya Vidkrittyu zamku pospriyav blagodijnij fond Pidgoreckij zamok yakij z 2008 roku zajmayetsya mizhnarodnoyu pro mociyeyu zamku zaluchennya koshtiv na restavraciyeyu kartin ta misteckih ob yektiv zamku nbsp Panorama Pidgoreckogo zamkuItalijskij park RedaguvatiDokladnishe Perelik sadiv baroko Ukrayini nbsp Pidgoreckij palac i park z povitrya foto mizh 1918 1939 rr Pidgoreckij park nalezhit do pam yatok sadovo parkovogo mistectva derzhavnogo znachennya Pobudovanij na rivni najkrashih zrazkiv tak zvanih italijskih parkiv vin ye najgarnishim i chi ne yedinim v Ukrayini parkom takogo tipu Rozkishnij kolis park otochuye zamok z usih bokiv jogo plan viriznyayetsya cilisnistyu hudozhnogo zadumu i gliboko produmanim vzayemozv yazkom relyefu arhitekturi skulpturi j roslinnosti Tak zvanij italijskij park mistitsya z pivnichnogo boku ansamblyu Jogo roztashuvali na terasah Zberigsya starij derevorit iz zobrazhennyam togo parku Na pershij terasi buv nevelikij parter z roslinnim vizerunkom Do drugoyi terasi veli barokovi shodi sho spiralisya na arkadu Nini arkadu z mirkuvan bezpeki zakladeno cegloyu bo vona zagrozhuye obvalom Najbagatshoyu za ozdoblennyam bula druga terasa z fontanom parterami ta marmurovimi skulpturami z Italiyi Nini skulptur nema za perekazami v radyanskij chas yih vivezli do Sankt Peterburga zokrema byusti Yana Sobeskogo i jogo druzhini Mariyi Kazimiri sho zaraz vstanovleni v parku Petergofa Tretyu terasu prikrashav zelenij masiv z prosikami sho yih vikoristovuvali dlya progulyanok Na pagorbah za ostannoyu terasoyu buv vinogradnik Park na terasah ne zberigsya jogo she nalezhit restavruvati Z bagatoh prichin zamkovij park davno vtrativ svij pervisnij viglyad Rujnaciyi zamku ta italijskogo parku pochalisya she v XVII stolitti Tilki za 40 rokiv 1650 1690 park rujnuvali trichi u 1650 1672 ta 1688 rokah Ostatochno barokovij park znik u XX st Sad Barokko v Pidgoreckomu zamku Redaguvati nbsp Pidgoreckij zamok Italijskij sad gravyura 17 st Dokladnishe Pidgoreckij zamokVidomo sho divnij sad Pidgoreckogo zamku stvoriv majster sadivnik z Rimu Sad bulo rozplanovano z pivnichnogo boku na troh terasah Najmensha z nih bilya zamku mala trichastinnij parter sad i roslinnij vizerunok Shodinki na drugu terasu pidtrimuvala arkada yaka stvoryuvala galereyu i sluguvala grotom Zdayetsya vsi mozhlivi zasobi prikrasiti sad buli vikoristani tut V centri stoyav fontan Dekilka parteriv prikrashala marmurova skulptura majstriv Italiyi Tretyu terasu prikrashav zelenij masiv z prosikami sho vikoristovuvalis dlya progulyanok Sad ponivechili cherez vijni i nedbalist skulpturi buli vivezeni radyanskoyu vladoyu v Litnij sad do Peterburgu Na 2009 rik sad potrebuye restavraciyi nbsp Pivdennij fasad zamku nbsp Druga terasa kolishnogo sadu Pidgoreckij zamokKostel Vozdvizhennya ta sv Josipa RedaguvatiDokladnishe Cerkva Blazhennogo Mikolaya Charneckogo ta novomuchenikiv UGKC nbsp Kostel Vozdvizhennya ta sv JosipaKoste l Vozdvi zhennya ta svyato go Jo sipa dzherelo pobuduvali na zamovlennya Vaclava Pjotra Zhevuskogo za deyakimi danimi vin buv takozh i avtorom proektu u 1752 1766 rokah yak rodova usipalnicya Arhitektorom buv Karol Romanus Kostel maye formu barokovoyi rotondi diametrom 12 metriv Kostel sv Josipa zamikaye davnyu perspektivu dorogu prokladenu vzdovzh pivdennoyi osi barokovogo ansamblyu she za chasiv Zhevuskih Z bokiv 300 metrovoyi aleyi stoyat skulpturi z XVIII stolittya svyatogo Josipa i Bogomateri z malenkim Isusom na rukah Kolis obabich dorogi ryasno rosli dereva vistrizheni stinoyu sho vidno na arhivnih foto Zamok na pochatku XXI stolittya RedaguvatiU 2008 roci zamok v Pidgircyah buv vnesenij do spisku World Monuments Watch 7 yak odna iz soten pam yatok svitu sho maye vinyatkovu cinnist i znahoditsya pid zagrozoyu rujnuvannya Mizhnarodnu ryatuvalnu operaciyu zamku v Pidgircyah vede Blagodijnij fond Pidgoreckij zamok u Lvovi U veresni 2016 narodnij deputat Irina Podolyak na svoyij storinci u Fejsbuk viklala dokumenti yaki svidchat sho Pidgoreckij zamok na Lvivshini tayemno gotuyut do peredachi v koncesiyu yaku pidtrimuye golova ODA O Sinyutka nezvazhayuchi na proval koncesiyi v Staromu Seli j u Svirzhi 8 U zhovtni 2016 roku dlya vikonannya zavdannya shodo ocifrovuvannya Pidgoreckogo zamku Blagodijnij fond Pidgoreckij zamok www pidhirtci org Lvivska nacionalna galereya mistectv im B G Voznickogo i Polske Bratstvo Kavaleriv Gutenberga uklali ugodu Zgidno z ugodoyu zavdannyam Bratstva bulo zdijsnennya procesu podannya zayavki na dofinansuvannya v ramah programi Ministerstva kulturi ta nacionalnoyi spadshini Zayavka bula shvalena komisiyeyu MKNS nastupnimi krokami bulo stvorennya vikonavchoyi komandi a potim ocifrovuvannya rozrobka ta nadannya dostupu do bazi danih ocifrovuvannya ob yektu V rezultati roboti vikonanoyi v ramkah zavdannya ye dokumentaciya cifrovi inventarizaciyi naukovi doslidzhennya ta vkazivki po vidnovlennyu palacovogo kompleksu v Pidgircyah Rezultati roboti vklyucheni v komplekt dokumentaciyi yaka bude vihidnim materialom dlya podalshih fahovih doslidzhen Vazhlivim znachennyam v dokumentaciyi bude zapis potochnogo stanu ob yekta Poshkodzheni shtukaturki yaki vidkrili konstrukciyu stin ta yih detalej dozvolyat rozrobiti metodi rekonstrukciyi ta vidnoviti zrujnovani elementi Dokumentaciya vikonana v rezultati zavdannya stane osnovoyu dlya rozrobki programi po vidnovlennyu ta rekonstrukciyi palacu 9 Fotografiyi Redaguvati nbsp Knyazivskij palac Sassuolo na bastionah bilya Modeni dlya rodini d Este Italiya nbsp Zamok Markone perebudovanij v palac na bastionah yak i Pidgoreckij Provinciya Bari Italiya nbsp Hud Napoleon Orda Korolivskij zamok v Pidgircyah XIX st nbsp Zolota zala Pidgoreckogo zamku arhivne foto nbsp Kaplicya nbsp Zamkova brama nbsp Zamkova brama nbsp Park z kostelom nbsp Fasad zamku ta zalishki parku nbsp nbsp Kitajska zala nbsp Zolota zala nbsp Zelena zala nbsp Licarska zala nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiArhitektura baroko Ukrayinske baroko Spisok barokovih palaciv YevropiPrimitki Redaguvati a b Zhevuski Pidgoreckij zamok www rzewuski com ua ukr Procitovano 10 serpnya 2023 Papa Ivanna 1 sichnya 2019 Sangushki v istoriyi Pidgoreckogo zamku 1865 1939 dzherela do vivchennya za krakivskimi i tarnovskimi arhivnimi materialami Naukovi zapiski NaUKMA Istorichni nauki S l v 2 2019 C 94 105 Naukovi zapiski NaUKMA Istorichni nauki Procitovano 4 sichnya 2023 Zamki Lvivshini yaki vzhe mozhna vidvidati lviv future com ua ukr 6 travnya 2022 Procitovano 18 travnya 2022 Vidnovlennya Pidgoreckogo zamku Kraudfanding spasaet starinnye zamki Na ukrainskoj ploshadke Na Starte sobirayut na vosstanovlenie Podgoreckogo zamka Ivanik M Dopomogti Pidgircyam Zbruc 2018 6 bereznya Pidhirtsi Castle angl World Monument Fund Pidgoreckij zamok na Lvivshini tayemno gotuyut do peredachi v koncesiyu Dokumentaciya suchasnogo stanu zamku v Pidgircyah Dzherela RedaguvatiAkvilyev O Pidgirci Zbruc Vilna Ukrayina 15 06 1941 Vergeles T Pidgoreckij zamok u zamknenomu koli problem Dzerkalo tizhnya 14 593 Martinec S Na vas chekaye Bila pani Ukrayina moloda 2008 110 14 chervnya Macyuk O Zamki i forteci zahidnoyi Ukrayini istorichni mandrivki S 39 45 Rodichkin I Rodichkina O Starovinni mayetki Ukrayini K Mistectvo 2009 384 s Bania Z Palac w Podhorcach Rocznik Historii Sztuki 1981 XIII S 97 170 pol Lozinski W Zycie polskie w dawnych wiekach 1907 Lwow Altenberg Gubrynowicz amp syn 1921 IV edycja 206 s S 42 44 52 pol Ross J Sala stolowa zamku w Podhorcach i jej malowidla stropowe Folia Historiae Artium 1978 T 30 S 49 66 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR K Budivelnik 1985 T 3 S 106 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidgoreckij zamok nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Kultura eliti nbsp Portal Sadi i parki nbsp Portal Baroko nbsp Portal Galichina nbsp Portal Ukrayina Zamki Ukrayini Pidgoreckij zamok Privid Biloyi Pani 2022 Pidgoreckij zamok Epichna vognetrivka fortecya Video stanom na osin 2018 roku Youtube Pidgoreckij zamok Pro zamok Legendi Istoriya Cikavo znati Foto Kontakti Karta Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Zamki ta hrami Ukrayini Pidgoreckij zamok Zamki ta hrami Ukrayini Pidgirci Zamok Zamki ta hrami Ukrayini Pidgirci Kostel Kostyantin Burkut Mandrivka do Pidgoreckogo zamku Svitoglyad 4 2022 S 62 63 Pidgoreckij zamok na www zamki kreposti com ua ros Sajt Pidgirci Blagodijnij fond Pidgoreckij zamok Pidgoreckij zamok Foto ZAXID NET Pidgoreckij zamok foto i opis Kostel Vozdvizhennya ta sv Josipa foto Pidgoreckij zamok na filmi z drona 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pidgoreckij zamok amp oldid 40191896